Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Старосиня́вський райо́н — колишній район у Хмельницькій області. Центр — смт Стара Синява. У районі 1 селищна об'єднана територіальна громада; 1 селище міського типу і 44 села.
| Старосинявський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Хмельницька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Хмельницька область | ||||
| Утворений: | 1967 р. | ||||
| Населення: | ▼ 19 442 (01.01.2019) | ||||
| Площа: | 662 км² | ||||
| Густота: | 29,37 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3850 | ||||
| Поштові індекси: | 31400—31445 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Стара Синява | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 16 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 44 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Олійник Василь Васильович | ||||
| Голова РДА: | Луценко Іван Миколайович | ||||
| Вебсторінка: | Старосинявська РДА | ||||
| Адреса: | 31400, Хмельницька обл., Старосинявський р-н, смт. Стара Синява, вул. І. Франка, 8, 2-09-84 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Ліквідований у 2020 році та приєднаний до Хмельницького району.
Історія
1 — 2 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Залісся, Цимбалівку, Яблунівку, Мшанець теперішнього Старосинявського району проліг шлях Подільської групи (командувач — Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.
Старосинявський район розташований у східній частині Хмельницької області. Був утворений у березні 1923 року. Після приєднання Правобережної України до Лівобережної у складі Росії Стара Синява з 1797 року стала волосним центром Літинського повіту Подільської губернії. Постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року було ліквідовано повіти та волості і створено нові адміністративно-територіальні одиниці.
На території, яка тепер входить до складу Хмельницької області, було ліквідовано 7 повітів і 92 волості, утворено три округи (Кам'янець-Подільський, Проскурівський та Шепетівський) і 47 районів. Старосинявський район входив до Проскурівського округу. У червні 1930 року було проведено укрупнення округів, а у вересні того ж року — ліквідовано їх. Відповідно до постанови ВУЦВК від 3 лютого 1931 року, Старосинявський район увійшов до складу Летичівського району. Постановою ЦВК УРСР від 26 лютого 1935 року було відновлено район.
1956 року Стара Синява була віднесена до категорії селищ міського типу. Указом Президії Верховної Ради від 23 вересня 1959 року села південної частини ліквідованого Остропільського району відійшли до Старосинявського району. Але невдовзі Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року Старосинявський район знову віднесено до складу Летичівського району. Указом Президії Верховної Ради від 4 січня 1965 року на території Хмельницької області було створено 16 районів, а Указом від 8 грудня 1966 року сформовано ще 4 райони, в тому числі — і Старосинявський. Його територія залишається без змін до сьогодення.
У порівнянні з 1923 роком територія району збільшилася на 40 відсотків за рахунок розформованих Остропільського та Меджибізького районів. Після скасування кріпосного права в Україні стався справжній демографічний вибух. Упродовж 50 років пореформського періоду кількість населення Старосинявської і Пилявської волостей Літинського повіту збільшилась удвічі, а в містечку Стара Синява, де 1875 року стала до ладу одна з перших на Поділлі цукроварень, за цей час кількість жителів зросла в 4 рази. 1905 року тут уже нараховувалося 5.4 тис. людей. Швидко збільшувалось населення Старосинявського району і в час НЕПу. Всесоюзний перепис населення, проведений у грудні 1926 року, зафіксував у районі 50.7 тис. людей. До кінці 1932 року населення району збільшилося до 52.2 тисяч. Це число було найбільшим за всю історію Старосинявщини.
Демографія
Перепис населення, проведений у січні 1939 року, підтвердив тенденцію неухильного зменшення кількості населення в усіх районах України, в тому числі і в Старосинявському районі. На цей час у районі мешкало 49.9 тис. людей. Після визволення району від німецьких загарбників у районі проживало 36.8 тис. людей, що на 25 відсотків менше у порівнянні з довоєнним 1939 роком. Станом на 1.01.1946 року кількість населення району збільшилась до 42.3 тис. 1950 року вона досягла 43.8 тис. людей. А потім став домінувати зворотній процес. Перепис населення 1959 року зафіксував у районі 43.0 тис.чол., 1970 року — 39.2 тис.чол., 1979 р. — 33.0 тис.чол., 1989 — 28.0 тис. людей. Перепис у грудні 2001 року зафіксував − 25.0 тис. людей. Приблизно такою була чисельність населення на цій території 150 років тому, за часів кріпосного права.
Загальна чисельність населення району за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року становить 24950 людей, у тому числі 11395 чоловіків та 13555 жінок. Сільське населення становить 18956 людей, або 75,9 відсотків, міське населення — 5994 людини. Щільність населення — 37 людей на 1 кв. км. Основне населення — українці, їх проживає 24598 осіб, або 98,5%, також живуть росіяни — 216 осіб, поляки — 112, білоруси — 25 та інші національності. Найбільш інтенсивно населення району зменшувалося в 1960—80-х роках, коли в СРСР динамічно розвивалася промисловість, коли міста мали потребу в робочій силі.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Старосинявського району було створено 46 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,77 % (проголосували 11 939 із 17 616 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 52,55 % (6 274 виборців); Юлія Тимошенко — 21,28 % (2 541 виборців), Олег Ляшко — 12,97 % (1 549 виборців), Анатолій Гриценко — 3,03 % (362 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,70 %.
Природно-заповідний фонд
Гідрологічні заказники
Ландшафтні заказники
Орнітологічні заказники
Геологічні пам'ятки природи
Зоологічні пам'ятки природи
Персоналії
- Дідук Єва Петрівна; (1900–1964), уродженка с. Теліжинці (Старосинявський район) — Герой Соціалістичної Праці.
- Цушко Сергій Вікторович, (21 липня 1945) — поет, письменник, член Національна спілка письменників України, народився у Миколаївська область.
- Юзва Роман Йосипович; (7 листопада 1934 — 16 листопада 2003) — український поет, журналіст. Народився у с. Гречана Старосинявського району. Останні роки життя мешкав у м. Івано-Франківськ.
- Сердунич Любов Андріївна (28 січня 1959, народилася в с. Теліжинці (Старосинявський район) — поет-прозаїк, член Національної спілки краєзнавців України, Асоціації дослідників голодоморів в Україні, Всеукраїнського Товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка, член Національної спілки журналістів України, лауреат , леді ордена «За заслуги» ІІІ ступеня.
Пам'ятки
Згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації у районі перебуває 28 пам'яток історії. Два з них мають статус національних, це місце розгрому польсько-шляхетської армії військами гетьмана України Б. Хмельницького та могила сподвижника Б. Хмельницького Івана Ганжі.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Старосинявський район |
- Розпорядження Президента України від 19 серпня 2020 року № 445/2020-рп «Про призначення І.Луценка головою Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області»
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 15 березня 2016.
Література
- Старосинявщина в історії та документах : [Хмельниц. обл. / І. П. Русий та ін.] ; Держ. архів Хмельниц. обл. [та ін.]. — Хмельницький : Мельник А. А., 2016. — 304 с., [34] арк. іл. : табл., портр. ; 30 см. — (Серія "Праці Державного архіву Хмельницької області") (Славетна Старосинявщина). — Авт. зазначено на звороті тит. арк. — Бібліогр.: с. 298—302 (111 назв). — 150 пр. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starosinya vskij rajo n kolishnij rajon u Hmelnickij oblasti Centr smt Stara Sinyava U rajoni 1 selishna ob yednana teritorialna gromada 1 selishe miskogo tipu i 44 sela Starosinyavskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Hmelnicka oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastUtvorenij 1967 r Naselennya 19 442 01 01 2019 Plosha 662 km Gustota 29 37 osib km Tel kod 380 3850Poshtovi indeksi 31400 31445Naseleni punkti ta radiRajonnij centr Stara SinyavaSelishni radi 1Silski radi 16Smt 1Sela 44Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Olijnik Vasil VasilovichGolova RDA Lucenko Ivan MikolajovichVebstorinka Starosinyavska RDAAdresa 31400 Hmelnicka obl Starosinyavskij r n smt Stara Sinyava vul I Franka 8 2 09 84MapaStarosinyavskij rajon u Vikishovishi Likvidovanij u 2020 roci ta priyednanij do Hmelnickogo rajonu Istoriya1 2 listopada 1921 r pid chas Listopadovogo rejdu cherez Zalissya Cimbalivku Yablunivku Mshanec teperishnogo Starosinyavskogo rajonu prolig shlyah Podilskoyi grupi komanduvach Mihajlo Palij Sidoryanskij Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Starosinyavskij rajon roztashovanij u shidnij chastini Hmelnickoyi oblasti Buv utvorenij u berezni 1923 roku Pislya priyednannya Pravoberezhnoyi Ukrayini do Livoberezhnoyi u skladi Rosiyi Stara Sinyava z 1797 roku stala volosnim centrom Litinskogo povitu Podilskoyi guberniyi Postanovoyu VUCVK vid 7 bereznya 1923 roku bulo likvidovano poviti ta volosti i stvoreno novi administrativno teritorialni odinici Na teritoriyi yaka teper vhodit do skladu Hmelnickoyi oblasti bulo likvidovano 7 povitiv i 92 volosti utvoreno tri okrugi Kam yanec Podilskij Proskurivskij ta Shepetivskij i 47 rajoniv Starosinyavskij rajon vhodiv do Proskurivskogo okrugu U chervni 1930 roku bulo provedeno ukrupnennya okrugiv a u veresni togo zh roku likvidovano yih Vidpovidno do postanovi VUCVK vid 3 lyutogo 1931 roku Starosinyavskij rajon uvijshov do skladu Letichivskogo rajonu Postanovoyu CVK URSR vid 26 lyutogo 1935 roku bulo vidnovleno rajon 1956 roku Stara Sinyava bula vidnesena do kategoriyi selish miskogo tipu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi vid 23 veresnya 1959 roku sela pivdennoyi chastini likvidovanogo Ostropilskogo rajonu vidijshli do Starosinyavskogo rajonu Ale nevdovzi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1962 roku Starosinyavskij rajon znovu vidneseno do skladu Letichivskogo rajonu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi vid 4 sichnya 1965 roku na teritoriyi Hmelnickoyi oblasti bulo stvoreno 16 rajoniv a Ukazom vid 8 grudnya 1966 roku sformovano she 4 rajoni v tomu chisli i Starosinyavskij Jogo teritoriya zalishayetsya bez zmin do sogodennya U porivnyanni z 1923 rokom teritoriya rajonu zbilshilasya na 40 vidsotkiv za rahunok rozformovanih Ostropilskogo ta Medzhibizkogo rajoniv Pislya skasuvannya kriposnogo prava v Ukrayini stavsya spravzhnij demografichnij vibuh Uprodovzh 50 rokiv poreformskogo periodu kilkist naselennya Starosinyavskoyi i Pilyavskoyi volostej Litinskogo povitu zbilshilas udvichi a v mistechku Stara Sinyava de 1875 roku stala do ladu odna z pershih na Podilli cukrovaren za cej chas kilkist zhiteliv zrosla v 4 razi 1905 roku tut uzhe narahovuvalosya 5 4 tis lyudej Shvidko zbilshuvalos naselennya Starosinyavskogo rajonu i v chas NEPu Vsesoyuznij perepis naselennya provedenij u grudni 1926 roku zafiksuvav u rajoni 50 7 tis lyudej Do kinci 1932 roku naselennya rajonu zbilshilosya do 52 2 tisyach Ce chislo bulo najbilshim za vsyu istoriyu Starosinyavshini DemografiyaPerepis naselennya provedenij u sichni 1939 roku pidtverdiv tendenciyu neuhilnogo zmenshennya kilkosti naselennya v usih rajonah Ukrayini v tomu chisli i v Starosinyavskomu rajoni Na cej chas u rajoni meshkalo 49 9 tis lyudej Pislya vizvolennya rajonu vid nimeckih zagarbnikiv u rajoni prozhivalo 36 8 tis lyudej sho na 25 vidsotkiv menshe u porivnyanni z dovoyennim 1939 rokom Stanom na 1 01 1946 roku kilkist naselennya rajonu zbilshilas do 42 3 tis 1950 roku vona dosyagla 43 8 tis lyudej A potim stav dominuvati zvorotnij proces Perepis naselennya 1959 roku zafiksuvav u rajoni 43 0 tis chol 1970 roku 39 2 tis chol 1979 r 33 0 tis chol 1989 28 0 tis lyudej Perepis u grudni 2001 roku zafiksuvav 25 0 tis lyudej Priblizno takoyu bula chiselnist naselennya na cij teritoriyi 150 rokiv tomu za chasiv kriposnogo prava Zagalna chiselnist naselennya rajonu za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku stanovit 24950 lyudej u tomu chisli 11395 cholovikiv ta 13555 zhinok Silske naselennya stanovit 18956 lyudej abo 75 9 vidsotkiv miske naselennya 5994 lyudini Shilnist naselennya 37 lyudej na 1 kv km Osnovne naselennya ukrayinci yih prozhivaye 24598 osib abo 98 5 takozh zhivut rosiyani 216 osib polyaki 112 bilorusi 25 ta inshi nacionalnosti Najbilsh intensivno naselennya rajonu zmenshuvalosya v 1960 80 h rokah koli v SRSR dinamichno rozvivalasya promislovist koli mista mali potrebu v robochij sili Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Starosinyavskogo rajonu bulo stvoreno 46 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 67 77 progolosuvali 11 939 iz 17 616 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 52 55 6 274 viborciv Yuliya Timoshenko 21 28 2 541 viborciv Oleg Lyashko 12 97 1 549 viborciv Anatolij Gricenko 3 03 362 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 70 Prirodno zapovidnij fondGidrologichni zakazniki HristosivskijLandshaftni zakazniki Ornitologichni zakazniki Geologichni pam yatki prirodi Zoologichni pam yatki prirodi Charivska DachaPersonaliyiDiduk Yeva Petrivna 1900 1964 urodzhenka s Telizhinci Starosinyavskij rajon Geroj Socialistichnoyi Praci Cushko Sergij Viktorovich 21 lipnya 1945 poet pismennik chlen Nacionalna spilka pismennikiv Ukrayini narodivsya u Mikolayivska oblast Yuzva Roman Josipovich 7 listopada 1934 16 listopada 2003 ukrayinskij poet zhurnalist Narodivsya u s Grechana Starosinyavskogo rajonu Ostanni roki zhittya meshkav u m Ivano Frankivsk Serdunich Lyubov Andriyivna 28 sichnya 1959 narodilasya v s Telizhinci Starosinyavskij rajon poet prozayik chlen Nacionalnoyi spilki krayeznavciv Ukrayini Asociaciyi doslidnikiv golodomoriv v Ukrayini Vseukrayinskogo Tovaristva Prosvita imeni T G Shevchenka chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini laureat ledi ordena Za zaslugi III stupenya Pam yatkiDiv takozh Pam yatki istoriyi Starosinyavskogo rajonu Zgidno z danimi upravlinnya kulturi turizmu i kurortiv Hmelnickoyi oblderzhadministraciyi u rajoni perebuvaye 28 pam yatok istoriyi Dva z nih mayut status nacionalnih ce misce rozgromu polsko shlyahetskoyi armiyi vijskami getmana Ukrayini B Hmelnickogo ta mogila spodvizhnika B Hmelnickogo Ivana Ganzhi PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Starosinyavskij rajonRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 19 serpnya 2020 roku 445 2020 rp Pro priznachennya I Lucenka golovoyu Starosinyavskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Hmelnickoyi oblasti ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 15 bereznya 2016 LiteraturaStarosinyavshina v istoriyi ta dokumentah Hmelnic obl I P Rusij ta in Derzh arhiv Hmelnic obl ta in Hmelnickij Melnik A A 2016 304 s 34 ark il tabl portr 30 sm Seriya Praci Derzhavnogo arhivu Hmelnickoyi oblasti Slavetna Starosinyavshina Avt zaznacheno na zvoroti tit ark Bibliogr s 298 302 111 nazv 150 pr ISBN 978 617 7094 78 3 Starokostyantinivskij rajon Starokostyantinivskij rajon Zhitomirska oblast Lyubarskij rajon Vinnicka oblast Hmilnickij rajon Letichivskij rajon Letichivskij rajon Vinnicka oblast Litinskij rajon