Доля

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Доля (значення).

Запит «Талан» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Доля — поняття, яке позначає наперед визначений перебіг подій у або розвитку суспільства. В українській мові слово доля використовується також для опису історії життя людини, того, що їй судилося пережити.

Доля

Доля у Вікісховищі

Використання терміну доля неявно використовує концепцію того, що події майбутнього детерміновані. Крайня віра в таку концепцію виражається в фаталізмі. Вона суперечить концепції свободи волі. Утім, прихильники такого примітивного трактування воліють замовчувати ґрунтовні міркування християнських мислителів щодо цього явища, зокрема вчення про Провіденціалізм.

З представників школи глибинної психології найбільший внесок в дослідження поняття «доля» внесли: К. Г. Юнг, Зигмунд Фрейд і Леопольд Сонді. У той же час автором інструменту, який дозволяє вивчити долю, є Леопольд Сонді

З праць Леопольда Сонді — угорського та швейцарського психолога, психіатра і психоаналітика, відомо, що вчення про долю в різні історичні періоди мало різну назву. У XIV столітті воно називалось «європейським містицизмом», в XVI столітті — «ананкологією», в XX столітті Леопольд Сонді створює «долеаналіз», який відповідає сучасним вимогам і тенденціям

У міфології

У міфології стародавніх греків за долю людини відповідали три мойри (Клото, Лахезис, Атропос). Одна з мойр розпочинала нитку життя людини, друга снувала її, а третя обрізала, що знаменувало смерть. У римлян вони називалися парками.

У Азійській міфології існує повір'я про червону нитку долі котра пов'язується на щиколотках (у Китайській версії) або мізинцях(у Японській версії) людей котрим суджено вплинути один на одного.

Примітки

1. Мальцев О.В. (27.09.2018). . oleg-maltsev.com (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 11 грудня 2018.
2. Мальцев О.В. (31.07.2018). . oleg-maltsev.com (рос.). Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.

Див. також

• Среча

Література

1. Доля // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
2. Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. — Тернопіль : АТ «Тарнекс», 1993. — С. 31.
3. Словник античної міфології — К. : Наукова думка, 1985. — 236 с.
4. Тофтул М. Г. Доля [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Сучасний словник з етики. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с. — .
5. (рос.) Судьба^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Новейший философский словарь:3-е изд., исправл. — Мн.: Книжный Дом. 2003.— 1280 с. — (Мир энциклопедий)
6. (рос.) Доля^{[недоступне посилання з липня 2019]} у Великій радянській енциклопедії.
7. (рос.) Доля [ 30 квітня 2008 у Wayback Machine.] в Современной энциклопедии, 2000.

Посилання

• Доля [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
• Доля [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 364-366. — 1000 екз.
• Судці // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1860. — 1000 екз.
• Доля // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / наук. кер. проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 362-370.
• Доля // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.