Загальна інформація
Франція — держава на заході Європи, республіка, що межує на північному сході з Бельгією, Люксембургом і Німеччиною, на сході з Німеччиною, Швейцарією й Італією, південному-заході з Іспанією й Андоррою, на півдні омивається Середземним морем, на заході — Атлантичним океаном. Площа (разом з Корсикою) 543 965 км².
Площа метропольной території Франції становить 551 500 км² (675 417 км² разом із заморськими регіонами). Франція тягнеться на 1000 км з півдня на північ і із заходу на схід (найбільша відстань між комунами Бре-Дюн і ). Франція — це третя за розміром країна в Європі (після Росії і України), якщо рахувати заморські регіони — то друга.
Найнижча точка у Франції — дельта Рони (на 2 м нижче за рівень моря), найвища, — Монблан (4 810 метрів над рівнем моря).
Рельєф
У Франції представлені три різних типи рельєфу — високі гори, древнє плато і рівнини. Західні і північні райони Франції — рівнини і низькогір'я. У центрі і на сході — середньовисотні гори. На південному заході — Піренеї. На південному сході — Альпи (найвища вершина Франції та Західної Європи — г. Монблан, 4807 м).
Гори
Уздовж кордону з Іспанією тягнеться гірський ланцюг Піренеїв. У льодовикову епоху Піренєї не піддавалися могутньому заледенінню. Там немає значних льодовиків і озер, живописних долин і зубчатих гребенів, характерних для Альп. Унаслідок значної висоти і важкодоступності перевалів зв'язок між Іспанією і Францією вельми обмежений. Сполучення між цими країнами підтримується переважно по нечисленних вузьких проходах між горами і по морях на заході і сході.
Альпи частково утворюють кордон Франції з Італією і Швейцарією (до Женевського озера), а частково тягнуться кордоном південно-східної Франції аж до Рони. У високих горах річки вимили глибокі долини, а льодовики, що займали ці долини в льодовикову епоху, розширили і поглибили їх. Величні вершини, як, наприклад, вища точка Західної Європи гора Монблан, живописно виділяються на тлі льодовикових долин. На відміну від Піренеїв, в Альпах є низка доволі досяжних перевалів.
Гори Юра, уздовж яких проходить кордон зі Швейцарією, розташовані між Женевою і Базелем. Вони мають складчасту будову, складені вапняками, нижчі і менш розчленовані в порівнянні з Альпами, проте сформувалися в ту ж епоху і мають тісний геологічний зв'язок з Альпами.
Плато
Центральний Французький масив, розташований між басейнами річок Луари, Гаронни і Рони, є найбільшим масивом, що виник в результаті руйнування стародавніх герцинських гір. Подібно до інших стародавніх гірських областей Франції, він піднявся в альпійську епоху, при цьому м'якші породи в Альпах були зім'яті в складки, а щільні породи Центрального Французького масиву розбиті тріщинами і розломами. По таких порушених зонах піднімалися глибинні розплавлені породи, що супроводжувалося вулканічними виверженнями. У сучасну епоху ці вулкани втратили свою активність. Проте на поверхні масиву збереглося багато вимерлих вулканів і інших вулканічних форм рельєфу.
Армориканський масив, що займає територію півостровів Бретань і Котантен, менш піднятий і менш розбитий тріщинами в порівнянні з Центральним Французьким масивом. Проте, незважаючи на малі висоти, Армориканський масив глибоко розчленований річковими долинами і там небагато вирівняних ділянок. Переважають круті схили, що у поєднанні з малородючими ґрунтами обмежує можливості розвитку сільського господарства.
Гори Вогези, що відокремлюють родючу долину Рейну в Ельзасі від решти частини Франції, досягають завширшки всього 40 км. Згладжені і заліснені поверхні цих гір підносяться над глибокими долинами. Схожий ландшафт переважає на півночі країни в Арденнах (їхній основний масив міститься на території Бельгії).
Рівнини
Паризький басейн знаходиться на півночі центральної Франції в оточенні Армориканського масиву, Центрального Французького масиву, Вогезів і Арденн. Навколо Парижа розташована система концентричних уступів гряд, розділених вузькими смугами рівнин.
Гароннська низовина, розташована на південному заході Франції у підніжжя Піренеїв, — рівнинний район з родючими ґрунтами. Ланди, трикутна клиноподібна ділянка, на північний захід від нижньої течії Гаронни відрізняються менш родючими ґрунтами і засаджені хвойними лісами.
Грабен Рони і Сони в південно-східній Франції утворює вузький прохід між Альпами на сході і Центральним Французьким масивом на заході. Він складається з низки невеликих западин, розділених сильно розчленованими піднятими ділянками.
Клімат
Клімат морський, помірний, на сході — континентальний. На узбережжі Середземного моря — субтропічний, середземноморський.
Для Нормандії і Бретані характерним є морський клімат, що поширює свій вплив на всю західну частину країни. Особливо м'яким і вологим кліматом відрізняється Бретань, для якої характерна мала різниця між літніми і зимовими температурами, а також похмурі дні з сильними вітрами. Взимку тут тепло (середня температура січня +7°С), але літо прохолодне, похмуре (у липні +17°С). У східних районах країни домінує континентальний клімат: тут річна амплітуда середньомісячних температур досягає 20°С.
Для Парижа характерна м'яка зима, середня температура січня +3,5°С. Захищене від північних вітрів Альпами і Центральним масивом узбережжя Середземного моря має середземноморський клімат з жарким сухим літом і вологою теплою зимою.
У віддалених від моря низовинних районах середня температура січня також позитивна, а літо значно тепліше. У південній частині Франції на узбережжі клімат середземноморський субтропічний: літо сухе і жарке, зима тепла але з осені починаються дощі. У Ніцці середня температура липня +23°С, січня +8°С.
У горах — Альпах, Піренеях, Центральному масиві — відмічаються низькі зимові температури, сильні вітри, велика кількість опадів, тривалий сніговий покрив. Середньорічна кількість опадів на більшій частині країни становить 600–1000 мм, при цьому осідання розподіляються на території країни, за винятком узбережжя Середземного моря, відносно рівномірно.
Річки
Великі річки — Сена, Рона, Луара, Гаронна, Рейн (вздовж кордону з Німеччиною). Серед них найбільшою довжиною (1000 км) відрізняється Луара.
Озера
У французьких Піренеях на висоті 1947 м розташоване озеро Жанто.
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Посилання
- GéoPortail [ 15 грудня 2010 у Wayback Machine.] — Французький географічний портал(фр.)
- — докладна мапа країни з відображенням регіонів, численних департаментів і префектур
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mapa FranciyiZagalna informaciyaFranciya derzhava na zahodi Yevropi respublika sho mezhuye na pivnichnomu shodi z Belgiyeyu Lyuksemburgom i Nimechchinoyu na shodi z Nimechchinoyu Shvejcariyeyu j Italiyeyu pivdennomu zahodi z Ispaniyeyu j Andorroyu na pivdni omivayetsya Seredzemnim morem na zahodi Atlantichnim okeanom Plosha razom z Korsikoyu 543 965 km Plosha metropolnoj teritoriyi Franciyi stanovit 551 500 km 675 417 km razom iz zamorskimi regionami Franciya tyagnetsya na 1000 km z pivdnya na pivnich i iz zahodu na shid najbilsha vidstan mizh komunami Bre Dyun i Franciya ce tretya za rozmirom krayina v Yevropi pislya Rosiyi i Ukrayini yaksho rahuvati zamorski regioni to druga Najnizhcha tochka u Franciyi delta Roni na 2 m nizhche za riven morya najvisha Monblan 4 810 metriv nad rivnem morya RelyefTopografichna karta Franciyi U Franciyi predstavleni tri riznih tipi relyefu visoki gori drevnye plato i rivnini Zahidni i pivnichni rajoni Franciyi rivnini i nizkogir ya U centri i na shodi serednovisotni gori Na pivdennomu zahodi Pireneyi Na pivdennomu shodi Alpi najvisha vershina Franciyi ta Zahidnoyi Yevropi g Monblan 4807 m Gori Uzdovzh kordonu z Ispaniyeyu tyagnetsya girskij lancyug Pireneyiv U lodovikovu epohu Pirenyeyi ne piddavalisya mogutnomu zaledeninnyu Tam nemaye znachnih lodovikiv i ozer zhivopisnih dolin i zubchatih grebeniv harakternih dlya Alp Unaslidok znachnoyi visoti i vazhkodostupnosti perevaliv zv yazok mizh Ispaniyeyu i Franciyeyu velmi obmezhenij Spoluchennya mizh cimi krayinami pidtrimuyetsya perevazhno po nechislennih vuzkih prohodah mizh gorami i po moryah na zahodi i shodi Alpi chastkovo utvoryuyut kordon Franciyi z Italiyeyu i Shvejcariyeyu do Zhenevskogo ozera a chastkovo tyagnutsya kordonom pivdenno shidnoyi Franciyi azh do Roni U visokih gorah richki vimili gliboki dolini a lodoviki sho zajmali ci dolini v lodovikovu epohu rozshirili i poglibili yih Velichni vershini yak napriklad visha tochka Zahidnoyi Yevropi gora Monblan zhivopisno vidilyayutsya na tli lodovikovih dolin Na vidminu vid Pireneyiv v Alpah ye nizka dovoli dosyazhnih perevaliv Gori Yura uzdovzh yakih prohodit kordon zi Shvejcariyeyu roztashovani mizh Zhenevoyu i Bazelem Voni mayut skladchastu budovu skladeni vapnyakami nizhchi i mensh rozchlenovani v porivnyanni z Alpami prote sformuvalisya v tu zh epohu i mayut tisnij geologichnij zv yazok z Alpami Plato Regioni Franciyi Centralnij Francuzkij masiv roztashovanij mizh basejnami richok Luari Garonni i Roni ye najbilshim masivom sho vinik v rezultati rujnuvannya starodavnih gercinskih gir Podibno do inshih starodavnih girskih oblastej Franciyi vin pidnyavsya v alpijsku epohu pri comu m yakshi porodi v Alpah buli zim yati v skladki a shilni porodi Centralnogo Francuzkogo masivu rozbiti trishinami i rozlomami Po takih porushenih zonah pidnimalisya glibinni rozplavleni porodi sho suprovodzhuvalosya vulkanichnimi viverzhennyami U suchasnu epohu ci vulkani vtratili svoyu aktivnist Prote na poverhni masivu zbereglosya bagato vimerlih vulkaniv i inshih vulkanichnih form relyefu Armorikanskij masiv sho zajmaye teritoriyu pivostroviv Bretan i Kotanten mensh pidnyatij i mensh rozbitij trishinami v porivnyanni z Centralnim Francuzkim masivom Prote nezvazhayuchi na mali visoti Armorikanskij masiv gliboko rozchlenovanij richkovimi dolinami i tam nebagato virivnyanih dilyanok Perevazhayut kruti shili sho u poyednanni z malorodyuchimi gruntami obmezhuye mozhlivosti rozvitku silskogo gospodarstva Gori Vogezi sho vidokremlyuyut rodyuchu dolinu Rejnu v Elzasi vid reshti chastini Franciyi dosyagayut zavshirshki vsogo 40 km Zgladzheni i zalisneni poverhni cih gir pidnosyatsya nad glibokimi dolinami Shozhij landshaft perevazhaye na pivnochi krayini v Ardennah yihnij osnovnij masiv mistitsya na teritoriyi Belgiyi Rivnini Parizkij basejn znahoditsya na pivnochi centralnoyi Franciyi v otochenni Armorikanskogo masivu Centralnogo Francuzkogo masivu Vogeziv i Ardenn Navkolo Parizha roztashovana sistema koncentrichnih ustupiv gryad rozdilenih vuzkimi smugami rivnin Garonnska nizovina roztashovana na pivdennomu zahodi Franciyi u pidnizhzhya Pireneyiv rivninnij rajon z rodyuchimi gruntami Landi trikutna klinopodibna dilyanka na pivnichnij zahid vid nizhnoyi techiyi Garonni vidriznyayutsya mensh rodyuchimi gruntami i zasadzheni hvojnimi lisami Graben Roni i Soni v pivdenno shidnij Franciyi utvoryuye vuzkij prohid mizh Alpami na shodi i Centralnim Francuzkim masivom na zahodi Vin skladayetsya z nizki nevelikih zapadin rozdilenih silno rozchlenovanimi pidnyatimi dilyankami KlimatSvitlina z kosmosu Klimat morskij pomirnij na shodi kontinentalnij Na uzberezhzhi Seredzemnogo morya subtropichnij seredzemnomorskij Dlya Normandiyi i Bretani harakternim ye morskij klimat sho poshiryuye svij vpliv na vsyu zahidnu chastinu krayini Osoblivo m yakim i vologim klimatom vidriznyayetsya Bretan dlya yakoyi harakterna mala riznicya mizh litnimi i zimovimi temperaturami a takozh pohmuri dni z silnimi vitrami Vzimku tut teplo serednya temperatura sichnya 7 S ale lito proholodne pohmure u lipni 17 S U shidnih rajonah krayini dominuye kontinentalnij klimat tut richna amplituda serednomisyachnih temperatur dosyagaye 20 S Dlya Parizha harakterna m yaka zima serednya temperatura sichnya 3 5 S Zahishene vid pivnichnih vitriv Alpami i Centralnim masivom uzberezhzhya Seredzemnogo morya maye seredzemnomorskij klimat z zharkim suhim litom i vologoyu teployu zimoyu U viddalenih vid morya nizovinnih rajonah serednya temperatura sichnya takozh pozitivna a lito znachno teplishe U pivdennij chastini Franciyi na uzberezhzhi klimat seredzemnomorskij subtropichnij lito suhe i zharke zima tepla ale z oseni pochinayutsya doshi U Nicci serednya temperatura lipnya 23 S sichnya 8 S U gorah Alpah Pireneyah Centralnomu masivi vidmichayutsya nizki zimovi temperaturi silni vitri velika kilkist opadiv trivalij snigovij pokriv Serednorichna kilkist opadiv na bilshij chastini krayini stanovit 600 1000 mm pri comu osidannya rozpodilyayutsya na teritoriyi krayini za vinyatkom uzberezhzhya Seredzemnogo morya vidnosno rivnomirno RichkiVeliki richki Sena Rona Luara Garonna Rejn vzdovzh kordonu z Nimechchinoyu Sered nih najbilshoyu dovzhinoyu 1000 km vidriznyayetsya Luara OzeraU francuzkih Pireneyah na visoti 1947 m roztashovane ozero Zhanto DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X PosilannyaGeoPortail 15 grudnya 2010 u Wayback Machine Francuzkij geografichnij portal fr dokladna mapa krayini z vidobrazhennyam regioniv chislennih departamentiv i prefektur