Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вулиця 31 серпня 1989 року (молд./рум. Strada 31 August 1989) — вулиця в історичному центрі міста Кишиніва, що проходить через столичні сектори Центр та Боюкани. Вулиця починається від перетину вулиць Долини Троянд і Хрушке і закінчується вулицею Олексія Щусєва.
| Вулиця 31 серпня 1989 року Молдавія | |
|---|---|
| молд./рум. Strada 31 August 1989 | |
 | |
| Населений пункт | Кишинів |
| Район | Центр, Боюкани. |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | Національний день мови |
| Колишні назви | Київська, Києвулуй, Короля Фердинанда I |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 3,3 км |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑1748490 ·R (Кишинів) |
| Мапа | |
 Вулиця 31 серпня 1989 року у Вікісховищі | |
Історія
Російська імперія
Вулиця 31 серпня 1989 року було заплановано до будівництва під час створення першого містобудівного плану Кишинева, зробленого інженером-землеустроителем М. П. Озмідовим. Ця вулиця стала однією з перших вулиць нового міста. Прокладка була здійснена у 1818 році. Перша назва - "вулиця Київська" - була дана на честь Київського полку Російська імператорська армія, який свого часу розбив на місці нинішньої вулиці. У той самий час було закладено Штефан чел Маре , який виходить надвір 31 серпня 1989 року й у час.
Протягом першої половини XIX століття на вулиці були збудовані житлові будинки, в яких селилася міська знать. Ці будинки не збереглися до нашого часу. З цього історичного періоду до теперішнього часу збереглися лише дві будівлі: будинок № 100, який був збудований, як частина міського маєтку, і зведена в 1833 році будівля Кишинівської чоловічої гімназії, яка стала першим середнім навчальним закладом у всієї Бессарабії. Також на вулиці розміщувалося Вірменське подвір'я, яке не збереглося.
У другій половині XIX століття розпочався процес перебудови та знесення старих будівель, а також появи нових. Багато будинків цього періоду збереглися до нашого часу. У цей період Вірменське обійстя було ліквідовано. У 1862 році було збудовано будинок Духовної семінарії ( № 78 на розі з вулицею Митрополита Гавриїла Бенулеску-Бодоні). У 1876 році, можливо, за проектом архітектора Бернардацці, Олександр Осипович, Олександра Бернардацці, був побудований новий житловий будинок № 96. Будинок № 100 був перебудований Олександром Бернардацці, саме в цьому виді він дійшов до нашого часу. У 1891 році була побудована церква Святого Пантелеймона, зведена на кошти братів Івана та Віктора Сінадіно архітектором Олександром Бернардацці. У 1899 році ряд житлових будівель на вулиці були знесені, замість них у 1899—1900 роках було збудовано будинок Друга Кишинівська жіноча гімназія, другою жіночою гімназією, заснованою княгинею Дадіані, Наталія Григорівна | Г. Дадіані]] (зараз Національний музей образотворчого мистецтва Республіки Молдова). Крім нових житлових будинків, на вулиці на початку XX століття знаходилися редакція правої газети «Друг» та губернське жандармське управління. У 1902 році була відкрита Третя Кишинівська гімназія|3-я чоловіча гімназія] (будинок № 68). У 1915 року у будинку № 161 жив барон А. Ф. Стуарт.
Королівство Румунія
У 1918 році, коли Бесарабія у складі Румунії Бесарабія була приєднана до Румунії, назва вулиці була Румунізація румунізована в Київулуй. У 1924 році румунська адміністрація міста перейменувала вулицю на честь короля [[Фердинанд I (король Румунії]|Фердинанда I]] — "вулиця Короля Фердинанда I"). У цей час вулицю було подовжено, приблизно на 400 метрів — до складу вулиці було включено ділянку від нинішньої вулиці Чуфля до місця, де знаходиться нинішня вулиця Долина Роз.
У цей час на вулиці почали з'являтися державні установи. Це були Військовий трибунал 3-го корпусу румунської армії (зруйнований у роки Великої Вітчизняної війни, перебував на розі нинішньої вулиці Чеботар, Марія Марії Чеботар), Управління з рекрутського набору (будинок № 9), Жандармський інспекторат (будинок №101), Муніципальна санітарна служба другого округу (будинок №69). На вулиці також виникли нові навчальні заклади: Вчительське училище (будинок № 72), Французький жіночий ліцей імені Жанни д'Арк (на місці нинішнього театр ляльок «Лікурич», будинок № 121), Промислова гімназія (будинок № 113, не збереглася) та два дитячі садки. На вулиці було розміщено дві єврейські організації — Сіоністську спортивну організацію (на місці нинішнього Теоретичного ліцею «Мінерва», будинок № 52) та Спілку ізраелітських кооперативів (будинок № 56). Також на вулиці було розміщено безліч торгових точок, фірм з надання різних послуг населенню та навіть млин.
Радянський Союз
У 1944 році, після Ясько-Кишиневської операції звільнення міста від румунських і німецьких загарбників, вулиці було повернуто початкову назву - Київська. Також вулицю було скорочено — її кордоном стала вулиця Чуфля.
Після війни вигляд вулиці дуже різко змінюється. Спочатку на ній стали розміщувати різні трести та інші державні організації, а також був розміщений військкомат (будинок № 13). У 1960-ті роки на вулиці почалося будівництво та відкриття у старих будинках найрізноманітніших установ. Крім військкомату, на вулиці були розміщені різні об'єднання та організації, Ленінська райрада та районний житлово-комунальний відділ (будинок № 97), взуттєва фабрика, ощадні каси. Більшість розміщених у період на вулиці організацій була навчальними, культурними і медичними установами. Було відкрито Міську дезінфекційну станцію (будинок № 70), міськсанепідстанцію (будинок № 70а), фізіолікарню (будинок № 87), аптеку (будинок №111) 1-у міськлікарню та лікарню швидкої допомоги (будинок № 157).
У 1961 році було збудовано нову будівлю Національна бібліотека Молдови Республіканської бібліотеки імені Н. К. Крупської. У період з 1964 по 1967 рік було збудовано будинок Будинку друку (на розі ). Більше у період 1960-х років на вулиці нічого нового не було зведено, але додалася кількість організацій, які розташувалися у старих будинках. Так на вулиці були розміщені Центральна диспетчерська (на розі ), Спілки письменників, архітекторів і композиторів Молдови (нині також знаходяться на вулиці), театр ляльок та інших культурних та навчальних закладів, включаючи Палац піонерів та Автодорожній технікум.
У 1970-ті та 1980-ті роки з державних установ на вулиці зберігся Ленінський райвійськкомат (будинок № 13). У 1975 році було збудовано сучасну будівлю Будинку письменників (будинок № 98). У 1975 році був побудований і відкритий один з найвідоміших готелів Кишинева - «Кодру» (будинок № 127). У 1983 році був створений Національний музей історії Молдови в будівлі колишньої Кишинівської чоловічої гімназії (будинок № 121а).
Сучасний період
У 1990 році, в епоху зростання націоналістичних настроїв, вулицю знову перейменували на вулицю 31 Серпня 1989 року, на честь прийнятого в цей день закону про перехід молдавської мови на латиницю. Також було повернено до складу вулиці ділянку до перетину вулиць Долини Роз та Хрушке. На даний момент довжина вулиці 31 серпня 1989 становить приблизно 3245 метрів.
На вулиці в даний час з офіційних установ розташовуються будівлі Міністерства закордонних справ та європейської інтеграції (у будівлі колишнього міськкому партії, будинок № 80), офіси ЮНІСЕФ та ПРООН у Молдові, Національна бібліотека Молдови (колишня Бібліотека імені М. К. Крупської). На роздоріжжі з вулицями Щусєва та Олександра Лепушняну перебуває Бессарабська митрополія.
Посилання
Примітки
- 31 August 1989, 161 (colţ str. Şciusev). Centrul Istoric al Chisinaului. оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 2 березня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulicya 31 serpnya 1989 roku mold rum Strada 31 August 1989 vulicya v istorichnomu centri mista Kishiniva sho prohodit cherez stolichni sektori Centr ta Boyukani Vulicya pochinayetsya vid peretinu vulic Dolini Troyand i Hrushke i zakinchuyetsya vuliceyu Oleksiya Shusyeva Vulicya 31 serpnya 1989 roku Moldaviyamold rum Strada 31 August 1989Naselenij punkt KishinivRajon Centr Boyukani Istorichni vidomostiNazva na chest Nacionalnij den moviKolishni nazvi Kiyivska Kiyevuluj Korolya Ferdinanda IZagalni vidomostiProtyazhnist 3 3 kmZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 1748490 R Kishiniv Mapa Vulicya 31 serpnya 1989 roku u VikishovishiIstoriyaRosijska imperiya Vulicya 31 serpnya 1989 roku bulo zaplanovano do budivnictva pid chas stvorennya pershogo mistobudivnogo planu Kishineva zroblenogo inzhenerom zemleustroitelem M P Ozmidovim Cya vulicya stala odniyeyu z pershih vulic novogo mista Prokladka bula zdijsnena u 1818 roci Persha nazva vulicya Kiyivska bula dana na chest Kiyivskogo polku Rosijska imperatorska armiya yakij svogo chasu rozbiv na misci ninishnoyi vulici U toj samij chas bulo zakladeno Shtefan chel Mare yakij vihodit nadvir 31 serpnya 1989 roku j u chas Protyagom pershoyi polovini XIX stolittya na vulici buli zbudovani zhitlovi budinki v yakih selilasya miska znat Ci budinki ne zbereglisya do nashogo chasu Z cogo istorichnogo periodu do teperishnogo chasu zbereglisya lishe dvi budivli budinok 100 yakij buv zbudovanij yak chastina miskogo mayetku i zvedena v 1833 roci budivlya Kishinivskoyi cholovichoyi gimnaziyi yaka stala pershim serednim navchalnim zakladom u vsiyeyi Bessarabiyi Takozh na vulici rozmishuvalosya Virmenske podvir ya yake ne zbereglosya U drugij polovini XIX stolittya rozpochavsya proces perebudovi ta znesennya starih budivel a takozh poyavi novih Bagato budinkiv cogo periodu zbereglisya do nashogo chasu U cej period Virmenske obijstya bulo likvidovano U 1862 roci bulo zbudovano budinok Duhovnoyi seminariyi 78 na rozi z vuliceyu Mitropolita Gavriyila Benulesku Bodoni U 1876 roci mozhlivo za proektom arhitektora Bernardacci Oleksandr Osipovich Oleksandra Bernardacci buv pobudovanij novij zhitlovij budinok 96 Budinok 100 buv perebudovanij Oleksandrom Bernardacci same v comu vidi vin dijshov do nashogo chasu U 1891 roci bula pobudovana cerkva Svyatogo Pantelejmona zvedena na koshti brativ Ivana ta Viktora Sinadino arhitektorom Oleksandrom Bernardacci U 1899 roci ryad zhitlovih budivel na vulici buli zneseni zamist nih u 1899 1900 rokah bulo zbudovano budinok Druga Kishinivska zhinocha gimnaziya drugoyu zhinochoyu gimnaziyeyu zasnovanoyu knyagineyu Dadiani Nataliya Grigorivna G Dadiani zaraz Nacionalnij muzej obrazotvorchogo mistectva Respubliki Moldova Krim novih zhitlovih budinkiv na vulici na pochatku XX stolittya znahodilisya redakciya pravoyi gazeti Drug ta gubernske zhandarmske upravlinnya U 1902 roci bula vidkrita Tretya Kishinivska gimnaziya 3 ya cholovicha gimnaziya budinok 68 U 1915 roku u budinku 161 zhiv baron A F Stuart Korolivstvo Rumuniya U 1918 roci koli Besarabiya u skladi Rumuniyi Besarabiya bula priyednana do Rumuniyi nazva vulici bula Rumunizaciya rumunizovana v Kiyivuluj U 1924 roci rumunska administraciya mista perejmenuvala vulicyu na chest korolya Ferdinand I korol Rumuniyi Ferdinanda I vulicya Korolya Ferdinanda I U cej chas vulicyu bulo podovzheno priblizno na 400 metriv do skladu vulici bulo vklyucheno dilyanku vid ninishnoyi vulici Chuflya do miscya de znahoditsya ninishnya vulicya Dolina Roz U cej chas na vulici pochali z yavlyatisya derzhavni ustanovi Ce buli Vijskovij tribunal 3 go korpusu rumunskoyi armiyi zrujnovanij u roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni perebuvav na rozi ninishnoyi vulici Chebotar Mariya Mariyi Chebotar Upravlinnya z rekrutskogo naboru budinok 9 Zhandarmskij inspektorat budinok 101 Municipalna sanitarna sluzhba drugogo okrugu budinok 69 Na vulici takozh vinikli novi navchalni zakladi Vchitelske uchilishe budinok 72 Francuzkij zhinochij licej imeni Zhanni d Ark na misci ninishnogo teatr lyalok Likurich budinok 121 Promislova gimnaziya budinok 113 ne zbereglasya ta dva dityachi sadki Na vulici bulo rozmisheno dvi yevrejski organizaciyi Sionistsku sportivnu organizaciyu na misci ninishnogo Teoretichnogo liceyu Minerva budinok 52 ta Spilku izraelitskih kooperativiv budinok 56 Takozh na vulici bulo rozmisheno bezlich torgovih tochok firm z nadannya riznih poslug naselennyu ta navit mlin Radyanskij Soyuz U 1944 roci pislya Yasko Kishinevskoyi operaciyi zvilnennya mista vid rumunskih i nimeckih zagarbnikiv vulici bulo povernuto pochatkovu nazvu Kiyivska Takozh vulicyu bulo skorocheno yiyi kordonom stala vulicya Chuflya Pislya vijni viglyad vulici duzhe rizko zminyuyetsya Spochatku na nij stali rozmishuvati rizni tresti ta inshi derzhavni organizaciyi a takozh buv rozmishenij vijskkomat budinok 13 U 1960 ti roki na vulici pochalosya budivnictvo ta vidkrittya u starih budinkah najriznomanitnishih ustanov Krim vijskkomatu na vulici buli rozmisheni rizni ob yednannya ta organizaciyi Leninska rajrada ta rajonnij zhitlovo komunalnij viddil budinok 97 vzuttyeva fabrika oshadni kasi Bilshist rozmishenih u period na vulici organizacij bula navchalnimi kulturnimi i medichnimi ustanovami Bulo vidkrito Misku dezinfekcijnu stanciyu budinok 70 misksanepidstanciyu budinok 70a fiziolikarnyu budinok 87 apteku budinok 111 1 u misklikarnyu ta likarnyu shvidkoyi dopomogi budinok 157 U 1961 roci bulo zbudovano novu budivlyu Nacionalna biblioteka Moldovi Respublikanskoyi biblioteki imeni N K Krupskoyi U period z 1964 po 1967 rik bulo zbudovano budinok Budinku druku na rozi Bilshe u period 1960 h rokiv na vulici nichogo novogo ne bulo zvedeno ale dodalasya kilkist organizacij yaki roztashuvalisya u starih budinkah Tak na vulici buli rozmisheni Centralna dispetcherska na rozi Spilki pismennikiv arhitektoriv i kompozitoriv Moldovi nini takozh znahodyatsya na vulici teatr lyalok ta inshih kulturnih ta navchalnih zakladiv vklyuchayuchi Palac pioneriv ta Avtodorozhnij tehnikum U 1970 ti ta 1980 ti roki z derzhavnih ustanov na vulici zberigsya Leninskij rajvijskkomat budinok 13 U 1975 roci bulo zbudovano suchasnu budivlyu Budinku pismennikiv budinok 98 U 1975 roci buv pobudovanij i vidkritij odin z najvidomishih goteliv Kishineva Kodru budinok 127 U 1983 roci buv stvorenij Nacionalnij muzej istoriyi Moldovi v budivli kolishnoyi Kishinivskoyi cholovichoyi gimnaziyi budinok 121a Suchasnij period U 1990 roci v epohu zrostannya nacionalistichnih nastroyiv vulicyu znovu perejmenuvali na vulicyu 31 Serpnya 1989 roku na chest prijnyatogo v cej den zakonu pro perehid moldavskoyi movi na latinicyu Takozh bulo poverneno do skladu vulici dilyanku do peretinu vulic Dolini Roz ta Hrushke Na danij moment dovzhina vulici 31 serpnya 1989 stanovit priblizno 3245 metriv Na vulici v danij chas z oficijnih ustanov roztashovuyutsya budivli Ministerstva zakordonnih sprav ta yevropejskoyi integraciyi u budivli kolishnogo miskkomu partiyi budinok 80 ofisi YuNISEF ta PROON u Moldovi Nacionalna biblioteka Moldovi kolishnya Biblioteka imeni M K Krupskoyi Na rozdorizhzhi z vulicyami Shusyeva ta Oleksandra Lepushnyanu perebuvaye Bessarabska mitropoliya Posilannyahttps web http statulmoldovenesc blogspot com 2011 06 31 1989 html 7Cdeadlink no Primitki31 August 1989 161 colţ str Sciusev Centrul Istoric al Chisinaului originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 2 bereznya 2021