Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Джексон Ширлі Енн Джексон англ Shirley Ann Jackson 31 серпня 1946 Ваши

Ширлі Енн Джексон

Ширлі Енн Джексон
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Джексон.

Ширлі Енн Джексон (англ. Shirley Ann Jackson; 31 серпня 1946, Вашингтон) — американська вчена-фізик та ректорка , перша афро-американська жінка, яка отримала докторський ступінь у Массачусетському технологічному інституті. Вона також є другою афро-американською жінкою в Сполучених Штатах, що отримала докторський ступінь з фізики, та першою, що отримала нагороду — Національну медаль науки.

Ширлі Енн Джексон
image
Народилася5 серпня 1946(1946-08-05)[1][2](77 років)
Вашингтон, США[3]
Країнаimage США
Національністьафроамериканці[4][5][6]
Діяльністьфізик, викладачка університету, university president
Галузьфізика конденсованих середовищ і освіта
Alma materd, Массачусетський технологічний інститут (1968)[3], Массачусетський технологічний інститут (1973)[3] і d
Науковий ступіньEFP[d]
Науковий керівникd[3]
Заклад[3], Ратґерський університет[3], Комісія з ядерного регулювання[3] і d[7]
ЧленствоАмериканське фізичне товариство, Американська академія мистецтв і наук[8], AAAS, Національна інженерна академія США і Американське філософське товариство[9]
Посадапрезидент і d
Нагороди

Національна зала слави жінок (1998)

 image

d (1982)

d (2011)

Премія пам'яті Ріхтмаєра (2001)

d (2007)

член Американського фізичного товариства[d]

d (2000)

Член Королівської інженерної академії Британії[d]

d

d (2006)

d (11 травня 2007)

d (2019)

d (2000)

Медаль Ерстеда (2021)

Навчання

Народилася 31 серпня 1946 року у Вашингтоні. Мати Беатрис була соціальною працівницею, а батько Георг мав керуючу посаду в поштовій службі США. Батьки цілковито підтримували захоплення Ширлі природничими науками та сприяли її розвитку у цьому напрямі. У школі вона відвідувала профільні заняття з математики, фізики, біології та хімії. У 1984 році закінчила школу Рузвельта у Вашингтоні як краща учениця року.

image
Школа Рузвельта.

Після закінчення школи Джексон почала навчання в Массачусетському технологічному інституті (MIT). Станом на 1964 рік серед 900 студентів першокурсників було 43 жінки, а серед усіх 8000 студентів всього 43 афроамериканці. Спочатку Джексон відчувала себе ізольованою, але через деякий час змогла завести друзів. У відповідь на заяву професора, що «кольорові дівчата» повинні вивчати ремесло, вона вибрала фізику як основний предмет. Джексон отримала стипендію від Мартін Маріетта та благодійної організації «Prince Hall Masons», також вона неповний робочий день працювала в лабораторії харчування MIT. Джексон закінчила навчання в 1968 році зі ступенем бакалавра з фізики. Свою дисертацію вона присвятила напівпровідникам.  

Після цього Джексон продовжила роботу в MIT, а саме займалася дослідженням елементарних частинок. У 1973 році отримала докторську степінь. Вона є першою афроамериканською жінкою, що отримала докторський ступінь в MIT та другою в США.

Кар'єра

У рамках аспірантури Джексон працювала у відомих фізичних лабораторіях США та Європи. У 1973 році досліджувала адрони в Національній прискорювальній лабораторії ім. Енріко Фермі, а в 1974 році у Європейській організації з ядерних досліджень у Женеві. В 1976 році навчалася в національній прискорювальній лабораторії SLAC в Каліфорнії, а в 1977 році відвідала Аспенський центр фізики в штаті Колорадо.

З 1976 до 1991 року працювала в лабораторії Белла в Нью-Джерсі. Там в першу чергу досліджувала фізику твердого тіла, але крім цього працювала і в області теоретичної, оптичної та квантової фізики. Джексон опублікувала плнад 100 робіт на ці та інші теми.

Між 1991 та 1995 роками викладала фізику в Рутгерському університеті. У 1995 році була призначена Біллом Клінтоном головою Комісії з регулювання ядерних питань, а другого травня 1995 року приведена до присяги. Стала першою жінкою-афроамериканкою, яка зайняла цю посаду.

image
 Experimental Media and Performing Arts Cente.

У 1999 році Джексона стала першою жінкою та першою афроамериканкою — ректором політехнічного інституту Ренселлера (RPI), найстарішого технічного університету в США. Інститут перебував у важкому фінансовому становищі і протягом багатьох років спостерігалось зниження кількості студентів. Джексон представла детальний план, який передбачав, що RPI має зосереджуватися більше на біо- та інформаційних технологіях і найняти відомих у цих сферах викладачів. Протягом перших 8 років ректорату Джексон фінансування досліджень зросло на 37 мільйонів доларів до 80 мільйонів доларів, а активи фонду склали 805 мільйонів доларів у 2007 році. У 2001 році їй вдалося отримати анонімну пожертву розміром у 360 мільйонів доларів. Це стало найбільшим пожертвуванням американському університету. Було найнято 180 нових викладачів, 80 з них отримали нові посади, створені спеціально для них. Під керівництвом Джексон кількість заявок на навчання збільшилась втричі, а кількість докторських дипломів з 1999 року збільшилася з 91 до 163. RPI під її керівництвом перетворився на провідний технічний університет. У 2010 році інститут оголосив, що Рада університетів вирішила продовжити контракт з Джексон на десять років — до 2020 року. Джексон є однією з десяти високооплачуваних ректорок світу, з річним доходом в 1,75 мільйонів доларів (станом на 2011 рік).

На додачу до роботи в інституті  Джексон виконує інші завдання. У 2009 році вона була призначена президентом Ради науки і технологій Бараком Обамою та співголовою Ради з питань інновацій та технологій. З 2014 року Джексон є членом консультативної ради президента. Вона також є членом Американського фізичного товариства, членом Американської академії мистецтв та наук та Британської Королівської академії інженерії, Національної академії інженерії та Американського філософського товариства. Джексон є працівницєю декількох компаній, включаючи IBM, Medtronic та , також була президентом Американської асоціації з просування науки.

Визнання

Протягом своєї кар'єри Джексон отримала кілька нагород і премій у знак визнання її вкладів у дослідження та освіту. 53 вищих навчальних закладів присвоїли їй почесні докторські ступені, в тому числі: Гарвардський університет, університет Дубліна, Федеральна політехнічна школа Лозанни і KAIST. у 1998 році її включено в Національний зал слави жінок.

Журнал «Discovery» 2002 році відніс Джексон до 50 найважливіших жінок у науці, а в 2005 «Time» назвав її прикладом для жінок у науці .

У 2006 році Джексон удостоєна премії Американського товариства інженерів-механіків. Через рік — премії Національної наукової ради Ванневара Буша за «Значний внесок у науку і техніку». У 2011 році Американська асоціація з просування науки відзначила наукові досягнення Джексон та, зокрема, їх важливість у включенні етнічних меншин та жінок у технічну кар'єру. На початку 2016 року Джексон нагороджена Національною медаллю науки.

Особисте життя

Під час навчання в Університеті Рутгерса, Джексон зустрла фізика Морріса Вашингтона та пізніше одружилася з ним. У пари є син Алан.

Примітки

  1. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  2. Davos 2014 Participant List
    d:Track:Q114752493
  3. Black Women Scientists in the United States — Indiana University Press, 1999. — С. 127–134. —
    d:Track:Q27849287d:Track:Q11130954
  4. African Americans in Science — ABC-CLIO, 2008. —
    d:Track:Q64493952d:Track:Q667886
  5. Smith J. C. Notable Black American Women
    d:Track:Q105958972d:Track:Q47455946
  6. BlackPast.org — 2004.
    d:Track:Q30049687
  7. https://president.rpi.edu/office-president
  8. https://www.amacad.org/person/shirley-ann-jackson
  9. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  10. Appiah, Kwame Anthony; Gates Jr, Henry Louis (16 березня 2005). (англ.). Oxford University Press. с. 333. ISBN . Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 17 березня 2018.
  11. Svitil, Kathy A. . Discover Magazine. Kalmbach Publishing Co. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 15 грудня 2014.
  12. James H. Kessler u.a.: Distinguished African American Scientists of the 20th Century. Oryx Press, Phoenix/Arizona 1996, , S. 177 ff.
  13. Diann Jordan: Sisters in Science: Conversations with Black Women Scientists about Race, Gender, and Their Passion for Science. Purdue University Press, West Lafayette/Indiana 2006, , S. 121 ff.
  14. Scott Williams: Physicists of the African Diaspora [ 6 жовтня 2018 у Wayback Machine.]. Auf: Buffalo.edu, abgerufen am 1. März 2014.
  15. Elizabeth R. Cregan: Marie Curie: Pioneering Physicist. Compass Point Books, Mankato/Minnesota 2009, , S. 23.
  16. Ray Spangenburg und Diane Moser: African Americans in Science, Math, and Invention. Infobase Publishing, New York 2003, , S. 128 ff.
  17. Wini Warren: Black Women Scientists in the United States. Indiana University Press, Bloomington 1999, , S. 127 ff.
  18. Audrey Williams June: Shirley Ann Jackson Sticks to the Plan [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. In: Times Higher Education, 15. Juni 2007.
  19. Shirley Ann Jackson, Ph.D. [ 26 березня 2015 у Wayback Machine.]. Auf: Energy.gov, Energieministerium der Vereinigten Staaten, abgerufen am 2. März 2014.
  20. Rensselaer Polytechnic Institute Board of Trustees Votes Unanimously To Appoint President Shirley Ann Jackson for 10 More Years [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Auf: Rpi.edu, 15. Juni 2010. Abgerufen am 2. März 2014.
  21. Susan Adams: The Highest-Paid College Presidents [ 28 лютого 2018 у Wayback Machine.]. In: Forbes, 15. Dezember 2013.
  22. Josh Gerstein: Obama overhauls intelligence panel [ 14 вересня 2014 у Wayback Machine.]. Auf: Politico.com, 11. September 2014. Siehe auch: President Obama Announces More Key Administration Posts [ 20 січня 2017 у Wayback Machine.]. Auf: Whitehouse.gov, 28. August 2014.
  23. Jennifer Adams: Jackson, Shirley Ann. In: Mary Zeiss Stange, Carol K. Oyster und Jane Sloan (Hrsg.): Encyclopedia of Women in Today's World. SAGE Publications, Thousand Oaks/Kalifornien 2011, , S. 784. doi:10.4135/9781412995962.n429.
  24. Shirley Ann Jackson, Ph.D. — Honorary Degrees [ 24 лютого 2007 у Wayback Machine.]. Auf: Rpi.edu, abgerufen am 2. März 2014.
  25. Darlene Clark Hine: Black Women in America.
  26. Kathy A. Svitil: The 50 Most Important Women in Science [ 8 травня 2019 у Wayback Machine.]. In: Discover, 1. November 2002.
  27. Julie Rawe: Education: Steering Girls into Science [ 4 липня 2019 у Wayback Machine.]. In: Time, 27. Februar 2005.
  28. Rensselaer's Jackson honored by engineering society. In: Albany Business Review, 21. Februar 2006.
  29. AAAS Philip Hauge Abelson Prize — 2011 Award Recipient [ 19 березня 2018 у Wayback Machine.]. Auf: Aaas.org, American Association for the Advancement of Science, abgerufen am 2. März 2014.
  30. Physicists Honored with National Medals [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.]. In: Capitol Hill Quarterly (American Physical Society). 11, Nr. 1, Februar 2016.
  31. Lisa Jones Townsel: Husbands of Powerful Women. In: Ebony, Juli 1996, S. 115 ff.

Література

  • Diane O'Connell: Strong Force: The Story of Physicist Shirley Ann Jackson. Franklin Watts, New York 2005, .
  • Francis L. Lawrence: Shirley Ann Jackson. [ 7 березня 2014 у Wayback Machine.] In: Leadership in Higher Education: Views from the Presidency. Transaction Publishers, New Brunswick/N.J. 2006, , S. 260—287.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzhekson Shirli Enn Dzhekson angl Shirley Ann Jackson 31 serpnya 1946 Vashington amerikanska vchena fizik ta rektorka persha afro amerikanska zhinka yaka otrimala doktorskij stupin u Massachusetskomu tehnologichnomu instituti Vona takozh ye drugoyu afro amerikanskoyu zhinkoyu v Spoluchenih Shtatah sho otrimala doktorskij stupin z fiziki ta pershoyu sho otrimala nagorodu Nacionalnu medal nauki Shirli Enn DzheksonNarodilasya5 serpnya 1946 1946 08 05 1 2 77 rokiv Vashington SShA 3 Krayina SShANacionalnistafroamerikanci 4 5 6 Diyalnistfizik vikladachka universitetu university presidentGaluzfizika kondensovanih seredovish i osvitaAlma materd Massachusetskij tehnologichnij institut 1968 3 Massachusetskij tehnologichnij institut 1973 3 i dNaukovij stupinEFP d Naukovij kerivnikd 3 ZakladAT amp T 3 Ratgerskij universitet 3 Komisiya z yadernogo regulyuvannya 3 i d 7 ChlenstvoAmerikanske fizichne tovaristvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk 8 AAAS Nacionalna inzhenerna akademiya SShA i Amerikanske filosofske tovaristvo 9 Posadaprezident i dNagorodiNacionalna zala slavi zhinok 1998 d 1982 d 2011 Premiya pam yati Rihtmayera 2001 d 2007 chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d d 2000 Chlen Korolivskoyi inzhenernoyi akademiyi Britaniyi d d d 2006 d 11 travnya 2007 d 2019 d 2000 Medal Ersteda 2021 Mediafajli u VikishovishiNavchannyaNarodilasya 31 serpnya 1946 roku u Vashingtoni Mati Beatris bula socialnoyu pracivniceyu a batko Georg mav keruyuchu posadu v poshtovij sluzhbi SShA Batki cilkovito pidtrimuvali zahoplennya Shirli prirodnichimi naukami ta spriyali yiyi rozvitku u comu napryami U shkoli vona vidviduvala profilni zanyattya z matematiki fiziki biologiyi ta himiyi U 1984 roci zakinchila shkolu Ruzvelta u Vashingtoni yak krasha uchenicya roku Shkola Ruzvelta Pislya zakinchennya shkoli Dzhekson pochala navchannya v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti MIT Stanom na 1964 rik sered 900 studentiv pershokursnikiv bulo 43 zhinki a sered usih 8000 studentiv vsogo 43 afroamerikanci Spochatku Dzhekson vidchuvala sebe izolovanoyu ale cherez deyakij chas zmogla zavesti druziv U vidpovid na zayavu profesora sho kolorovi divchata povinni vivchati remeslo vona vibrala fiziku yak osnovnij predmet Dzhekson otrimala stipendiyu vid Martin Marietta ta blagodijnoyi organizaciyi Prince Hall Masons takozh vona nepovnij robochij den pracyuvala v laboratoriyi harchuvannya MIT Dzhekson zakinchila navchannya v 1968 roci zi stupenem bakalavra z fiziki Svoyu disertaciyu vona prisvyatila napivprovidnikam Pislya cogo Dzhekson prodovzhila robotu v MIT a same zajmalasya doslidzhennyam elementarnih chastinok U 1973 roci otrimala doktorsku stepin Vona ye pershoyu afroamerikanskoyu zhinkoyu sho otrimala doktorskij stupin v MIT ta drugoyu v SShA Kar yeraU ramkah aspiranturi Dzhekson pracyuvala u vidomih fizichnih laboratoriyah SShA ta Yevropi U 1973 roci doslidzhuvala adroni v Nacionalnij priskoryuvalnij laboratoriyi im Enriko Fermi a v 1974 roci u Yevropejskij organizaciyi z yadernih doslidzhen u Zhenevi V 1976 roci navchalasya v nacionalnij priskoryuvalnij laboratoriyi SLAC v Kaliforniyi a v 1977 roci vidvidala Aspenskij centr fiziki v shtati Kolorado Z 1976 do 1991 roku pracyuvala v laboratoriyi Bella v Nyu Dzhersi Tam v pershu chergu doslidzhuvala fiziku tverdogo tila ale krim cogo pracyuvala i v oblasti teoretichnoyi optichnoyi ta kvantovoyi fiziki Dzhekson opublikuvala plnad 100 robit na ci ta inshi temi Mizh 1991 ta 1995 rokami vikladala fiziku v Rutgerskomu universiteti U 1995 roci bula priznachena Billom Klintonom golovoyu Komisiyi z regulyuvannya yadernih pitan a drugogo travnya 1995 roku privedena do prisyagi Stala pershoyu zhinkoyu afroamerikankoyu yaka zajnyala cyu posadu Experimental Media and Performing Arts Cente U 1999 roci Dzheksona stala pershoyu zhinkoyu ta pershoyu afroamerikankoyu rektorom politehnichnogo institutu Rensellera RPI najstarishogo tehnichnogo universitetu v SShA Institut perebuvav u vazhkomu finansovomu stanovishi i protyagom bagatoh rokiv sposterigalos znizhennya kilkosti studentiv Dzhekson predstavla detalnij plan yakij peredbachav sho RPI maye zoseredzhuvatisya bilshe na bio ta informacijnih tehnologiyah i najnyati vidomih u cih sferah vikladachiv Protyagom pershih 8 rokiv rektoratu Dzhekson finansuvannya doslidzhen zroslo na 37 miljoniv dolariv do 80 miljoniv dolariv a aktivi fondu sklali 805 miljoniv dolariv u 2007 roci U 2001 roci yij vdalosya otrimati anonimnu pozhertvu rozmirom u 360 miljoniv dolariv Ce stalo najbilshim pozhertvuvannyam amerikanskomu universitetu Bulo najnyato 180 novih vikladachiv 80 z nih otrimali novi posadi stvoreni specialno dlya nih Pid kerivnictvom Dzhekson kilkist zayavok na navchannya zbilshilas vtrichi a kilkist doktorskih diplomiv z 1999 roku zbilshilasya z 91 do 163 RPI pid yiyi kerivnictvom peretvorivsya na providnij tehnichnij universitet U 2010 roci institut ogolosiv sho Rada universitetiv virishila prodovzhiti kontrakt z Dzhekson na desyat rokiv do 2020 roku Dzhekson ye odniyeyu z desyati visokooplachuvanih rektorok svitu z richnim dohodom v 1 75 miljoniv dolariv stanom na 2011 rik Na dodachu do roboti v instituti Dzhekson vikonuye inshi zavdannya U 2009 roci vona bula priznachena prezidentom Radi nauki i tehnologij Barakom Obamoyu ta spivgolovoyu Radi z pitan innovacij ta tehnologij Z 2014 roku Dzhekson ye chlenom konsultativnoyi radi prezidenta Vona takozh ye chlenom Amerikanskogo fizichnogo tovaristva chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv ta nauk ta Britanskoyi Korolivskoyi akademiyi inzheneriyi Nacionalnoyi akademiyi inzheneriyi ta Amerikanskogo filosofskogo tovaristva Dzhekson ye pracivnicyeyu dekilkoh kompanij vklyuchayuchi IBM Medtronic ta takozh bula prezidentom Amerikanskoyi asociaciyi z prosuvannya nauki ViznannyaProtyagom svoyeyi kar yeri Dzhekson otrimala kilka nagorod i premij u znak viznannya yiyi vkladiv u doslidzhennya ta osvitu 53 vishih navchalnih zakladiv prisvoyili yij pochesni doktorski stupeni v tomu chisli Garvardskij universitet universitet Dublina Federalna politehnichna shkola Lozanni i KAIST u 1998 roci yiyi vklyucheno v Nacionalnij zal slavi zhinok Zhurnal Discovery 2002 roci vidnis Dzhekson do 50 najvazhlivishih zhinok u nauci a v 2005 Time nazvav yiyi prikladom dlya zhinok u nauci U 2006 roci Dzhekson udostoyena premiyi Amerikanskogo tovaristva inzheneriv mehanikiv Cherez rik premiyi Nacionalnoyi naukovoyi radi Vannevara Busha za Znachnij vnesok u nauku i tehniku U 2011 roci Amerikanska asociaciya z prosuvannya nauki vidznachila naukovi dosyagnennya Dzhekson ta zokrema yih vazhlivist u vklyuchenni etnichnih menshin ta zhinok u tehnichnu kar yeru Na pochatku 2016 roku Dzhekson nagorodzhena Nacionalnoyu medallyu nauki Osobiste zhittyaPid chas navchannya v Universiteti Rutgersa Dzhekson zustrla fizika Morrisa Vashingtona ta piznishe odruzhilasya z nim U pari ye sin Alan PrimitkiFemBio database d Track Q61356138 Davos 2014 Participant List d Track Q114752493 Black Women Scientists in the United States Indiana University Press 1999 S 127 134 ISBN 978 0 253 33603 3 d Track Q27849287d Track Q11130954 African Americans in Science ABC CLIO 2008 ISBN 978 1 85109 998 6 d Track Q64493952d Track Q667886 Smith J C Notable Black American Women d Track Q105958972d Track Q47455946 BlackPast org 2004 d Track Q30049687 https president rpi edu office president https www amacad org person shirley ann jackson NNDB 2002 d Track Q1373513 Appiah Kwame Anthony Gates Jr Henry Louis 16 bereznya 2005 angl Oxford University Press s 333 ISBN 9780195170559 Arhiv originalu za 8 chervnya 2019 Procitovano 17 bereznya 2018 Svitil Kathy A Discover Magazine Kalmbach Publishing Co Arhiv originalu za 21 grudnya 2018 Procitovano 15 grudnya 2014 James H Kessler u a Distinguished African American Scientists of the 20th Century Oryx Press Phoenix Arizona 1996 ISBN 978 0 89774 955 8 S 177 ff Diann Jordan Sisters in Science Conversations with Black Women Scientists about Race Gender and Their Passion for Science Purdue University Press West Lafayette Indiana 2006 ISBN 978 1 55753 445 3 S 121 ff Scott Williams Physicists of the African Diaspora 6 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Auf Buffalo edu abgerufen am 1 Marz 2014 Elizabeth R Cregan Marie Curie Pioneering Physicist Compass Point Books Mankato Minnesota 2009 ISBN 978 0 7565 3960 3 S 23 Ray Spangenburg und Diane Moser African Americans in Science Math and Invention Infobase Publishing New York 2003 ISBN 978 0 8160 4806 9 S 128 ff Wini Warren Black Women Scientists in the United States Indiana University Press Bloomington 1999 ISBN 978 0 253 33603 3 S 127 ff Audrey Williams June Shirley Ann Jackson Sticks to the Plan 4 bereznya 2016 u Wayback Machine In Times Higher Education 15 Juni 2007 Shirley Ann Jackson Ph D 26 bereznya 2015 u Wayback Machine Auf Energy gov Energieministerium der Vereinigten Staaten abgerufen am 2 Marz 2014 Rensselaer Polytechnic Institute Board of Trustees Votes Unanimously To Appoint President Shirley Ann Jackson for 10 More Years 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Auf Rpi edu 15 Juni 2010 Abgerufen am 2 Marz 2014 Susan Adams The Highest Paid College Presidents 28 lyutogo 2018 u Wayback Machine In Forbes 15 Dezember 2013 Josh Gerstein Obama overhauls intelligence panel 14 veresnya 2014 u Wayback Machine Auf Politico com 11 September 2014 Siehe auch President Obama Announces More Key Administration Posts 20 sichnya 2017 u Wayback Machine Auf Whitehouse gov 28 August 2014 Jennifer Adams Jackson Shirley Ann In Mary Zeiss Stange Carol K Oyster und Jane Sloan Hrsg Encyclopedia of Women in Today s World SAGE Publications Thousand Oaks Kalifornien 2011 ISBN 978 1 4129 7685 5 S 784 doi 10 4135 9781412995962 n429 Shirley Ann Jackson Ph D Honorary Degrees 24 lyutogo 2007 u Wayback Machine Auf Rpi edu abgerufen am 2 Marz 2014 Darlene Clark Hine Black Women in America Kathy A Svitil The 50 Most Important Women in Science 8 travnya 2019 u Wayback Machine In Discover 1 November 2002 Julie Rawe Education Steering Girls into Science 4 lipnya 2019 u Wayback Machine In Time 27 Februar 2005 Rensselaer s Jackson honored by engineering society In Albany Business Review 21 Februar 2006 AAAS Philip Hauge Abelson Prize 2011 Award Recipient 19 bereznya 2018 u Wayback Machine Auf Aaas org American Association for the Advancement of Science abgerufen am 2 Marz 2014 Physicists Honored with National Medals 3 zhovtnya 2018 u Wayback Machine In Capitol Hill Quarterly American Physical Society 11 Nr 1 Februar 2016 Lisa Jones Townsel Husbands of Powerful Women In Ebony Juli 1996 S 115 ff LiteraturaDiane O Connell Strong Force The Story of Physicist Shirley Ann Jackson Franklin Watts New York 2005 ISBN 978 0 531 16784 7 Francis L Lawrence Shirley Ann Jackson 7 bereznya 2014 u Wayback Machine In Leadership in Higher Education Views from the Presidency Transaction Publishers New Brunswick N J 2006 ISBN 978 0 7658 0328 3 S 260 287 PosilannyaProfil 7 kvitnya 2015 u Wayback Machine Enn Shirli Dzhekson na storinci Politehnichnogo institutu Rensellera Biografiya 5 zhovtnya 2014 u Wayback Machine na sajti Institute of Electrical and Electronics Engineers Stattya 14 grudnya 2017 u Wayback Machine pro Dzheksona vid New York Times Informaciya 13 lyutogo 2018 u Wayback Machine na sajti American Physical Society Video interv yu 13 lyutogo 2017 u Wayback Machine z Dzhekson

Дата публікації:
Топ