Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національна лабораторія прискорювачів SLAC, спочатку відома як Стенфордський центр лінійних прискорювачів , — [en] у Менло-Парку, штат Каліфорнія, США. Заснована в 1962 році лабораторія зараз спонсорується Міністерством енергетики Сполучених Штатів і управляється Стенфордським університетом. Це місце розташування Стенфордського лінійного прискорювача, 3,2-кілометрового (2-мильного) лінійного прискорювача, побудованого в 1966 році, який міг прискорювати електрони до енергії 50 ГеВ.
| Національна прискорювальна лабораторія SLAC | |
| Дата створення / заснування | 1962 |
|---|---|
 | |
 | |
| Коротка назва | SLAC |
| Архіви зберігаються у | d |
| Країна |  США[1] |
| Адміністративна одиниця | Каліфорнія |
| Член у | arXiv.org[2] |
| Батьківська організація | Міністерство енергетики США і Стенфордський університет[1] |
| Кількість підписників у соціальних мережах | 27 465 і 21 700 ± 99[3] |
| Класифікаційний код ACM 2012 | 10011318 |
| Офіційний сайт(англ.) | |
 Національна прискорювальна лабораторія SLAC у Вікісховищі | |
Координати: 37°25′03″ пн. ш. 122°12′09″ зх. д. / 37.417500000027771989° пн. ш. 122.20250000002778279° зх. д.
Сьогодні дослідницький центр SLAC зосереджений на широкій програмі атомної фізики та фізики твердого тіла, хімії, біології та медицини з використанням рентгенівського випромінювання від синхротронного випромінювання та лазера на вільних електронах, а також на експериментальних і теоретичних дослідженнях у фізиці елементарних частинок, астрофізиці частинок, і космології. Лабораторія знаходиться під програмним керівництвом Управління науки Міністерства енергетики США.
Історія
Заклад, заснований в 1962 році як Стенфордський центр лінійних прискорювачів, розташований на 172 га (426 акрах) землі, що належить Стенфордському університету, на Сенд-Гілл-роуд у Менло-Парк, штат Каліфорнія, на захід від головного кампусу університету. Головний прискорювач має довжину 3,2 км (2 милі) — найдовший лінійний прискорювач у світі — і працює з 1966 року.
Дослідження в SLAC дали три Нобелівські премії з фізики:
- 1976: c-кварк — див. (J/ψ-мезон)
- 1990: Кваркова структура всередині протонів і нейтронів
- 1995: Тау-лептон
Конференц-зали SLAC також були місцем проведення Homebrew Computer Club та інших піонерів домашньої комп’ютерної революції кінця 1970-х і початку 1980-х років.
У 1984 році лабораторія була названа національною історичною інженерною пам'яткою ASME та віхою IEEE.
SLAC розробив і в грудні 1991 року почав розміщувати перший сервер World Wide Web за межами Європи.
На початку-середині 1990-х Стенфордський лінійний колайдер (SLC) досліджував властивості Z-бозона за допомогою Стенфордського великого детектора.
Станом на 2005 рік SLAC налічував понад 1000 працівників, близько 150 з яких були фізиками з докторським ступенем, і обслуговував понад 3000 запрошених дослідників щорічно, керуючи прискорювачами частинок з фізики високих енергій і [en] (SSRL) для досліджень синхротронного світлового випромінювання, який був «незамінним» у дослідженнях, які привели до Нобелівської премії з хімії 2006 року, присудженої професору Стенфордського університету Роджеру Д. Корнбергу.
У жовтні 2008 року Міністерство енергетики оголосило, що назву центру буде змінено на SLAC National Accelerator Laboratory. Наведені причини містять краще представлення нового напрямку лабораторії та можливість використовувати торгову марку назви лабораторії. Стенфордський університет юридично виступив проти спроби Міністерства енергетики створити товарний знак "Стенфордський центр лінійних прискорювачів".
У березні 2009 року було оголошено, що Національна прискорювальна лабораторія SLAC має отримати 68,3 мільйона доларів у рамках Закону про відновлення, що буде виділено Управлінням науки Міністерства енергетики.
У жовтні 2016 року Bits and Watts розпочали співпрацю між SLAC та Стенфордським університетом для розробки «кращих, екологічніших електричних мереж». Пізніше SLAC відмовився через занепокоєння щодо галузевого партнера, державної китайської електричної компанії.
Установки
CBX
Princeton-Stanford Colliding Beams eXperiment — один із перших у світі колайдерів (поряд з [en] в Італії та у СРСР), який почав споруджуватися ще до заснування лабораторії SLAC. Двокільковий електрон-електронний колайдер на енергію 500 МеВ у пучку, який працював в 1963-1967 роках для перевірки концепції експериментів на зустрічних пучках.
Стенфордський лінійний прискорювач
Лінійний прискорювач електронів та позитронів завдовжки 2 милі (3.2 км) на енергію до 50 ГеВ, запущений в 1966 році. Розташований під землею на глибині 9 м, на поверхні над тунелем знаходиться клістронна галерея, яка вважається найдовшою будівлею США. Прискорювач у різний час використовувався для безлічі різноманітних експериментів з фізики частинок.
SPEAR
Електрон-позитронний колайдер [en] на енергію до 2.4 ГеВ у пучку працював в 1972 — 1990 роках. На ньому в 1974 був відкритий J/ψ-мезон, робота відзначена Нобелівською премією. Після відповідних модернізацій перетворений на [en] SPEAR2, потім SPEAR3.
PEP
Positron-Electron Project — електрон-позитронний колайдер на енергію 29 ГеВ в пучку, працював в 1980 — 1990 роках, паралельно зі SPEAR. На колайдері під час розквіту працювало до 6 детекторів одночасно.
SLC
SLC, Stanford Linear Collider — єдиний у світі лінійний електрон-позитронний колайдер, який працював в 1988 — 1998 роках з детекторами Mark II та SLD (SLAC Large Detector). Колайдер використав лінійний прискорювач, до якого було добудовано дві арки для організації місця зустрічі. Енергія дозволяла вивчати Z-бозон з масою 90 ГеВ, але в ті ж роки в ЦЕРН запрацював циклічний Великий електрон-позитронний колайдер у тому ж діапазоні енергій, але з вищою світністю.
PEP-II
Електрон-позитронний колайдер, що складався з двох кілець з асиметричною енергією, на дуже високу енергію, т.зв. B-фабрика. Почали споруджувати в 1994 році, працював у 1999 — 2008 з детектором [en], у конкуренції з B-фабрикою [en] в Японії.
LCLS
Linac Coherent Light Source — перший у світі рентгенівський лазер на вільних електронах, заснований на явищі [en] (SASE). LCLS використовує частину основного лінаку лабораторії, перша генерація отримана у 2009 році. Після чого почалася розробка проекту LCLS-II, модернізація лазера із заміною лінійного прискорювача на надпровідні модулі, що прискорюють. У 2023 році модернізацію лазера було завершено, LCLS-II випустив перші рентгенівські промені. Оновлений лазер зможе виробляти до мільйона рентгенівських імпульсів на секунду, що у 8000 разів більше, ніж LCLS, і створює практично безперервний рентгенівський пучок, який у середньому буде у 10 000 разів яскравішим за свого попередника. Унікальні характеристики лазера дозволять вченим досліджувати надшвидкі явища атомного масштабу з безпрецедентною точністю .
FACET
Facility for Advanced Accelerator Experimental Tests — установка, що використовує частину основного лінаку SLAC з енергією до 20 ГеВ, для проведення ряду експериментальних робіт, в т.ч. з плазмового прискорення. Працювала у 2012-2016 роках. Як FACET-II функціонуватиме разом з LCLS-II після модернізації.
NLCTA
Next Linear Collider Test Accelerator — електронний лінак на енергію до 120 МеВ для експериментів з фізики прискорювачів.
Примітки
- http://www.slac.stanford.edu
- YouTube Application Programming Interface
- . . 16 жовтня 2008. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 16 жовтня 2008.
- Stanford Linear Accelerator Center renamed SLAC National Accelerator Laboratory (Пресреліз). SLAC National Accelerator Laboratory. 15 жовтня 2008. оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 20 липня 2011.
- Nobel Prize in Physics 1976 [ 7 грудня 2005 у Wayback Machine.]. Half prize awarded to .
- Nobel Prize in Physics 1990 [ 26 листопада 2005 у Wayback Machine.] Award split between , , and .
- Nobel Prize in Physics 1995 [ 2 грудня 2005 у Wayback Machine.] Half prize awarded to .
- Milestones:Stanford Linear Accelerator Center, 1962. IEEE Global History Network. IEEE. оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 3 серпня 2011.
- Archives and History Office: Early Chronology and Documents. оригіналу за 24 листопада 2005. Процитовано 27 грудня 2016.
- . SLAC Virtual Visitor Center. Stanford University. n.d. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 19 березня 2015.
- SLAC Today. оригіналу за 30 липня 2011. Процитовано 27 грудня 2016.
- 23, 2009 - SLAC National Accelerator Laboratory to Receive $68.3 Million in Recovery Act Funding. оригіналу за 20 жовтня 2022. Процитовано 30 травня 2014.
- Hannah Knowles; Berber Jin (29 травня 2019). Chinese access to research questioned: Disagreements ensue over inclusion and national security. Т. 255, № 66. The Stanford Daily.
- SLAC запускает самый мощный в мире рентгеновский лазер | New-Science.ru
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalna laboratoriya priskoryuvachiv SLAC spochatku vidoma yak Stenfordskij centr linijnih priskoryuvachiv en u Menlo Parku shtat Kaliforniya SShA Zasnovana v 1962 roci laboratoriya zaraz sponsoruyetsya Ministerstvom energetiki Spoluchenih Shtativ i upravlyayetsya Stenfordskim universitetom Ce misce roztashuvannya Stenfordskogo linijnogo priskoryuvacha 3 2 kilometrovogo 2 milnogo linijnogo priskoryuvacha pobudovanogo v 1966 roci yakij mig priskoryuvati elektroni do energiyi 50 GeV Nacionalna priskoryuvalna laboratoriya SLACData stvorennya zasnuvannya1962Korotka nazvaSLACArhivi zberigayutsya udKrayina SShA 1 Administrativna odinicyaKaliforniyaChlen uarXiv org 2 Batkivska organizaciyaMinisterstvo energetiki SShA i Stenfordskij universitet 1 Kilkist pidpisnikiv u socialnih merezhah27 465 i 21 700 99 3 Klasifikacijnij kod ACM 201210011318Oficijnij sajt angl Nacionalna priskoryuvalna laboratoriya SLAC u Vikishovishi Koordinati 37 25 03 pn sh 122 12 09 zh d 37 417500000027771989 pn sh 122 20250000002778279 zh d 37 417500000027771989 122 20250000002778279 Sogodni doslidnickij centr SLAC zoseredzhenij na shirokij programi atomnoyi fiziki ta fiziki tverdogo tila himiyi biologiyi ta medicini z vikoristannyam rentgenivskogo viprominyuvannya vid sinhrotronnogo viprominyuvannya ta lazera na vilnih elektronah a takozh na eksperimentalnih i teoretichnih doslidzhennyah u fizici elementarnih chastinok astrofizici chastinok i kosmologiyi Laboratoriya znahoditsya pid programnim kerivnictvom Upravlinnya nauki Ministerstva energetiki SShA IstoriyaZaklad zasnovanij v 1962 roci yak Stenfordskij centr linijnih priskoryuvachiv roztashovanij na 172 ga 426 akrah zemli sho nalezhit Stenfordskomu universitetu na Send Gill roud u Menlo Park shtat Kaliforniya na zahid vid golovnogo kampusu universitetu Golovnij priskoryuvach maye dovzhinu 3 2 km 2 mili najdovshij linijnij priskoryuvach u sviti i pracyuye z 1966 roku Doslidzhennya v SLAC dali tri Nobelivski premiyi z fiziki 1976 c kvark div J ps mezon 1990 Kvarkova struktura vseredini protoniv i nejtroniv 1995 Tau lepton Konferenc zali SLAC takozh buli miscem provedennya Homebrew Computer Club ta inshih pioneriv domashnoyi komp yuternoyi revolyuciyi kincya 1970 h i pochatku 1980 h rokiv U 1984 roci laboratoriya bula nazvana nacionalnoyu istorichnoyu inzhenernoyu pam yatkoyu ASME ta vihoyu IEEE SLAC rozrobiv i v grudni 1991 roku pochav rozmishuvati pershij server World Wide Web za mezhami Yevropi Na pochatku seredini 1990 h Stenfordskij linijnij kolajder SLC doslidzhuvav vlastivosti Z bozona za dopomogoyu Stenfordskogo velikogo detektora Stanom na 2005 rik SLAC nalichuvav ponad 1000 pracivnikiv blizko 150 z yakih buli fizikami z doktorskim stupenem i obslugovuvav ponad 3000 zaproshenih doslidnikiv shorichno keruyuchi priskoryuvachami chastinok z fiziki visokih energij i en SSRL dlya doslidzhen sinhrotronnogo svitlovogo viprominyuvannya yakij buv nezaminnim u doslidzhennyah yaki priveli do Nobelivskoyi premiyi z himiyi 2006 roku prisudzhenoyi profesoru Stenfordskogo universitetu Rodzheru D Kornbergu U zhovtni 2008 roku Ministerstvo energetiki ogolosilo sho nazvu centru bude zmineno na SLAC National Accelerator Laboratory Navedeni prichini mistyat krashe predstavlennya novogo napryamku laboratoriyi ta mozhlivist vikoristovuvati torgovu marku nazvi laboratoriyi Stenfordskij universitet yuridichno vistupiv proti sprobi Ministerstva energetiki stvoriti tovarnij znak Stenfordskij centr linijnih priskoryuvachiv U berezni 2009 roku bulo ogolosheno sho Nacionalna priskoryuvalna laboratoriya SLAC maye otrimati 68 3 miljona dolariv u ramkah Zakonu pro vidnovlennya sho bude vidileno Upravlinnyam nauki Ministerstva energetiki U zhovtni 2016 roku Bits and Watts rozpochali spivpracyu mizh SLAC ta Stenfordskim universitetom dlya rozrobki krashih ekologichnishih elektrichnih merezh Piznishe SLAC vidmovivsya cherez zanepokoyennya shodo galuzevogo partnera derzhavnoyi kitajskoyi elektrichnoyi kompaniyi UstanovkiFoto z visoti ptashinogo polotu Stenfordskogo linijnogo priskoryuvachaCBX Princeton Stanford Colliding Beams eXperiment odin iz pershih u sviti kolajderiv poryad z en v Italiyi ta u SRSR yakij pochav sporudzhuvatisya she do zasnuvannya laboratoriyi SLAC Dvokilkovij elektron elektronnij kolajder na energiyu 500 MeV u puchku yakij pracyuvav v 1963 1967 rokah dlya perevirki koncepciyi eksperimentiv na zustrichnih puchkah Stenfordskij linijnij priskoryuvach Linijnij priskoryuvach elektroniv ta pozitroniv zavdovzhki 2 mili 3 2 km na energiyu do 50 GeV zapushenij v 1966 roci Roztashovanij pid zemleyu na glibini 9 m na poverhni nad tunelem znahoditsya klistronna galereya yaka vvazhayetsya najdovshoyu budivleyu SShA Priskoryuvach u riznij chas vikoristovuvavsya dlya bezlichi riznomanitnih eksperimentiv z fiziki chastinok Skladannya detektora Mark III na kolajderi SREARSPEAR Elektron pozitronnij kolajder en na energiyu do 2 4 GeV u puchku pracyuvav v 1972 1990 rokah Na nomu v 1974 buv vidkritij J ps mezon robota vidznachena Nobelivskoyu premiyeyu Pislya vidpovidnih modernizacij peretvorenij na en SPEAR2 potim SPEAR3 PEP Positron Electron Project elektron pozitronnij kolajder na energiyu 29 GeV v puchku pracyuvav v 1980 1990 rokah paralelno zi SPEAR Na kolajderi pid chas rozkvitu pracyuvalo do 6 detektoriv odnochasno SLC SLC Stanford Linear Collider yedinij u sviti linijnij elektron pozitronnij kolajder yakij pracyuvav v 1988 1998 rokah z detektorami Mark II ta SLD SLAC Large Detector Kolajder vikoristav linijnij priskoryuvach do yakogo bulo dobudovano dvi arki dlya organizaciyi miscya zustrichi Energiya dozvolyala vivchati Z bozon z masoyu 90 GeV ale v ti zh roki v CERN zapracyuvav ciklichnij Velikij elektron pozitronnij kolajder u tomu zh diapazoni energij ale z vishoyu svitnistyu PEP II Elektron pozitronnij kolajder sho skladavsya z dvoh kilec z asimetrichnoyu energiyeyu na duzhe visoku energiyu t zv B fabrika Pochali sporudzhuvati v 1994 roci pracyuvav u 1999 2008 z detektorom en u konkurenciyi z B fabrikoyu en v Yaponiyi LCLS Linac Coherent Light Source pershij u sviti rentgenivskij lazer na vilnih elektronah zasnovanij na yavishi en SASE LCLS vikoristovuye chastinu osnovnogo linaku laboratoriyi persha generaciya otrimana u 2009 roci Pislya chogo pochalasya rozrobka proektu LCLS II modernizaciya lazera iz zaminoyu linijnogo priskoryuvacha na nadprovidni moduli sho priskoryuyut U 2023 roci modernizaciyu lazera bulo zaversheno LCLS II vipustiv pershi rentgenivski promeni Onovlenij lazer zmozhe viroblyati do miljona rentgenivskih impulsiv na sekundu sho u 8000 raziv bilshe nizh LCLS i stvoryuye praktichno bezperervnij rentgenivskij puchok yakij u serednomu bude u 10 000 raziv yaskravishim za svogo poperednika Unikalni harakteristiki lazera dozvolyat vchenim doslidzhuvati nadshvidki yavisha atomnogo masshtabu z bezprecedentnoyu tochnistyu FACET Facility for Advanced Accelerator Experimental Tests ustanovka sho vikoristovuye chastinu osnovnogo linaku SLAC z energiyeyu do 20 GeV dlya provedennya ryadu eksperimentalnih robit v t ch z plazmovogo priskorennya Pracyuvala u 2012 2016 rokah Yak FACET II funkcionuvatime razom z LCLS II pislya modernizaciyi NLCTA Next Linear Collider Test Accelerator elektronnij linak na energiyu do 120 MeV dlya eksperimentiv z fiziki priskoryuvachiv Primitkihttp www slac stanford edu YouTube Application Programming Interface d Track Q8056784 16 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 5 chervnya 2013 Procitovano 16 zhovtnya 2008 Stanford Linear Accelerator Center renamed SLAC National Accelerator Laboratory Presreliz SLAC National Accelerator Laboratory 15 zhovtnya 2008 originalu za 26 lipnya 2011 Procitovano 20 lipnya 2011 Nobel Prize in Physics 1976 7 grudnya 2005 u Wayback Machine Half prize awarded to Nobel Prize in Physics 1990 26 listopada 2005 u Wayback Machine Award split between and Nobel Prize in Physics 1995 2 grudnya 2005 u Wayback Machine Half prize awarded to Milestones Stanford Linear Accelerator Center 1962 IEEE Global History Network IEEE originalu za 6 bereznya 2012 Procitovano 3 serpnya 2011 Archives and History Office Early Chronology and Documents originalu za 24 listopada 2005 Procitovano 27 grudnya 2016 SLAC Virtual Visitor Center Stanford University n d Arhiv originalu za 5 serpnya 2011 Procitovano 19 bereznya 2015 SLAC Today originalu za 30 lipnya 2011 Procitovano 27 grudnya 2016 23 2009 SLAC National Accelerator Laboratory to Receive 68 3 Million in Recovery Act Funding originalu za 20 zhovtnya 2022 Procitovano 30 travnya 2014 Hannah Knowles Berber Jin 29 travnya 2019 Chinese access to research questioned Disagreements ensue over inclusion and national security T 255 66 The Stanford Daily SLAC zapuskaet samyj moshnyj v mire rentgenovskij lazer New Science ru