Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скотарство інків — галузь економіки в імперії Тауантінсую, продукти якої використовувалися як в цивільному життя, так й для забезпечення військової справи. У розведенні тварин інки перевершили всі інші культури середньовічної, доколоніальної Америки.
Свійські тварини. Полювання
Свійськими тваринами інків були лами та альпаки. Від лам отримували шерсть, м'ясо, шкіру (для виготовлення взуття та мотузок), жир, кістки, з яких робилися найрізноманітніші інструменти. Але молоко лам не вживалося. Екскременти цих тварин служили в імперії інків цінним паливом та добривом. Також лам використовували для перевезення вантажів, проте ніколи не використовували як тяглових тварин, в упряжці. За день лама може перевезти на собі близько чверті центнера вантажу на відстань понад 20 км. Проте інки на ламах та альпаках переважно не їздили. Також лам використовували для жертвоприношень під час релігійних церемоній.
Лам розводили на всій території Тауантінсую. Зазвичай лам тримали в загонах, поблизу від сільських осель. В імперії інків член громади (пурех) міг тримати до 10 лам. Громада, так само як і вся імперія в цілому, мала величезні стада лам. Поголів'я цих тварин підлягало поділу: на стада, що належали Сапа Інку, Сонцю, тобто жрецтву, і громаді.
Альпак інки розводили виключно заради надзвичайно м'якої вовни (значною мірою використовували в своєму розвинуному ткацтві), на відміну від лам не використовувати для отримання м'яса, а також перевезення вантажів.
Кількість лам та альпак свідчив про соціальний статус людини. В середньому на 1 громаду-айльу доводилося близько 1 тис. лам, в той час як представник знаті чи родич Сапа Інки володів близько 50 тис. тварин.
Крім лам та альпак інки розводили морських свинок. М'ясо цієї тварини дуже цінувалося інками. Тому його вживали переважно аристократи, представники правлячої династії та сам володар імперії. Їх утримували у своєрідник «свинарниках», де вони досить швидко розмножувалися.
Разом з розведення свійських тварин відбувалося полювання диких родичів лами й альпак — гуанако та вікуньї. Спійманих тварин зазвичай не вбивали, їх стригли, а потім знову, головним чином самиць і більшу частину сильних самців, відпускали на волю. З вовни вікуньї, яку інки називали «кумпі», вироблялися тканини тієї ж назви, що призначалися для Сапа Інки та його найближчих родичів. Гуанако переважно використовували для отримання м'яса, яке інки дуже цінували.
Пастухи
Турбота про лам і альпак, збереження поголів'я гуанако і вікуньї були досить важливими заняттями жителів імперії. Пастухи, які разом зі стадами лам перебували на високогірних рівнинах Анд, у своїх айлью користувалися пошаною й повагою. зазвичай це були юнаки від 12 до 16 років. Вони поділялися на простих постухів: лама-міти та очільників груп пастухів — лама-камайос. Стада поділялися за кольором: білі, чорні, коричневі, строкаті.
Їх першочерговим обов'язком було стежити за розмноженням цих тварин. В обов'язок пастухів ставилася і турбота про осіменінні ввірених їм тварин. Водночас пастухи залишалися в статусі пуреха, тому відомі присуди, за якими чиновників або представників знаті як покарання відправляли пасти лам. З історії держави інків відомі випадки, коли навіть майбутні правителі Куско вимушені були цим займатися, зокрема Яуар Уакак та Інка Пачакутек.
Див. також
Джерела
- Favre, Henri Les Incas 3‑е ed Paris, 1980
- Куприенко С. А. Источники XVI–XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С. А., 2013. — 418 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skotarstvo inkiv galuz ekonomiki v imperiyi Tauantinsuyu produkti yakoyi vikoristovuvalisya yak v civilnomu zhittya tak j dlya zabezpechennya vijskovoyi spravi U rozvedenni tvarin inki perevershili vsi inshi kulturi serednovichnoyi dokolonialnoyi Ameriki Svijski tvarini PolyuvannyaOblast rozvedennya lam na kinec pravlinnya Uajni Kapaka poznacheno chervonim kolorom Svijskimi tvarinami inkiv buli lami ta alpaki Vid lam otrimuvali sherst m yaso shkiru dlya vigotovlennya vzuttya ta motuzok zhir kistki z yakih robilisya najriznomanitnishi instrumenti Ale moloko lam ne vzhivalosya Ekskrementi cih tvarin sluzhili v imperiyi inkiv cinnim palivom ta dobrivom Takozh lam vikoristovuvali dlya perevezennya vantazhiv prote nikoli ne vikoristovuvali yak tyaglovih tvarin v upryazhci Za den lama mozhe perevezti na sobi blizko chverti centnera vantazhu na vidstan ponad 20 km Prote inki na lamah ta alpakah perevazhno ne yizdili Takozh lam vikoristovuvali dlya zhertvoprinoshen pid chas religijnih ceremonij Lam rozvodili na vsij teritoriyi Tauantinsuyu Zazvichaj lam trimali v zagonah poblizu vid silskih osel V imperiyi inkiv chlen gromadi pureh mig trimati do 10 lam Gromada tak samo yak i vsya imperiya v cilomu mala velichezni stada lam Pogoliv ya cih tvarin pidlyagalo podilu na stada sho nalezhali Sapa Inku Soncyu tobto zhrectvu i gromadi Alpak inki rozvodili viklyuchno zaradi nadzvichajno m yakoyi vovni znachnoyu miroyu vikoristovuvali v svoyemu rozvinunomu tkactvi na vidminu vid lam ne vikoristovuvati dlya otrimannya m yasa a takozh perevezennya vantazhiv Kilkist lam ta alpak svidchiv pro socialnij status lyudini V serednomu na 1 gromadu ajlu dovodilosya blizko 1 tis lam v toj chas yak predstavnik znati chi rodich Sapa Inki volodiv blizko 50 tis tvarin Krim lam ta alpak inki rozvodili morskih svinok M yaso ciyeyi tvarini duzhe cinuvalosya inkami Tomu jogo vzhivali perevazhno aristokrati predstavniki pravlyachoyi dinastiyi ta sam volodar imperiyi Yih utrimuvali u svoyeridnik svinarnikah de voni dosit shvidko rozmnozhuvalisya Razom z rozvedennya svijskih tvarin vidbuvalosya polyuvannya dikih rodichiv lami j alpak guanako ta vikunyi Spijmanih tvarin zazvichaj ne vbivali yih strigli a potim znovu golovnim chinom samic i bilshu chastinu silnih samciv vidpuskali na volyu Z vovni vikunyi yaku inki nazivali kumpi viroblyalisya tkanini tiyeyi zh nazvi sho priznachalisya dlya Sapa Inki ta jogo najblizhchih rodichiv Guanako perevazhno vikoristovuvali dlya otrimannya m yasa yake inki duzhe cinuvali PastuhiTurbota pro lam i alpak zberezhennya pogoliv ya guanako i vikunyi buli dosit vazhlivimi zanyattyami zhiteliv imperiyi Pastuhi yaki razom zi stadami lam perebuvali na visokogirnih rivninah And u svoyih ajlyu koristuvalisya poshanoyu j povagoyu zazvichaj ce buli yunaki vid 12 do 16 rokiv Voni podilyalisya na prostih postuhiv lama miti ta ochilnikiv grup pastuhiv lama kamajos Stada podilyalisya za kolorom bili chorni korichnevi strokati Yih pershochergovim obov yazkom bulo stezhiti za rozmnozhennyam cih tvarin V obov yazok pastuhiv stavilasya i turbota pro osimeninni vvirenih yim tvarin Vodnochas pastuhi zalishalisya v statusi pureha tomu vidomi prisudi za yakimi chinovnikiv abo predstavnikiv znati yak pokarannya vidpravlyali pasti lam Z istoriyi derzhavi inkiv vidomi vipadki koli navit majbutni praviteli Kusko vimusheni buli cim zajmatisya zokrema Yauar Uakak ta Inka Pachakutek Div takozhZemlerobstvo inkiv Tkactvo inkivDzherelaFavre Henri Les Incas 3 e ed Paris 1980 Kuprienko S A Istochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3