Полукаров Олександр Васильович

Олександр Васильович Полукаров (нар. 27 листопада 1959, Луганськ, УРСР) — радянський та російський футболіст, захисник та півзахисник, російський футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1980).

Олександр Полукаров
Олександр Полукаров
Олександр Полукаров у тренерському штабі «Москви»
Особисті дані
Повне ім'я	Олександр Васильович Полукаров
Народження	27 листопада 1959(1959-11-27)^[1](64 роки)
	Луганськ, Українська РСР, СРСР
Зріст	181 см
Вага	81 кг
Громадянство	СРСР  Росія
Позиція	захисник, півзахисник
Юнацькі клуби
	«Зоря» (В)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1977—1979 «Зоря» (В) 39 (3) 1980—1991 «Торпедо» (М) 319 (21) 1991—1994 «Маккабі» (ТА) 99 (5) 1994—1995 «Маккабі» (Г) 20 (0) 1996—1997 33 (2) 1996 «Хапоель» (Є) ? (?) 1997—1998 «Бней Сахнін» 30 (2) 1998 «Торпедо-ЗІЛ» (Є) 17 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
2010	«Москва»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полукаров.

Життєпис

Вихованець луганської «Зорі». Перший тренер — Б.В. Фомічов.

У 1977-1979 грав за «Зорю» в чемпіонаті СРСР. У 1980 перейшов у московське «Торпедо», в якому провів 12 років, з 1986 року був капітаном. Провів у вищій лізі за команду 319 матчів, забив 21 м'яч.

У 1985 році закінчив Московський обласний державний інститут фізичної культури і спорту.

У 1991 році разом з воротарем московського «Динамо» Олександром Уваровим прийняв запрошення ізраїльського клубу «Маккабі» (Тель-Авів), який з 1990 року очолював Аврам Грант. Дебют у новій команді видався невдалим — команда програла «Бейтару» з Тель-Авіва з рахунком 2:3, а сам Полукаров в кінцівці гри був вилучений. Пропустивши 2 матчі чемпіонату, міцно зайняв місце в основному складі. За підсумками першого сезону став чемпіоном Ізраїлю, причому це звання було завойовано за 4 тури до кінця чемпіонату. У фіналі Кубка Ізраїлю «Маккабі» поступився в додатковий час «Хапоелю» (Петах-Тіква) 1:3.

У наступні два сезони за «Маккабі» двічі був срібним призером, а в 1994 році став володарем Кубка Ізраїлю.

Сезон 1994/95 років провів у клубі вищої ліги Ізраїлю «Маккабі» (Герцлія), відігравши за сезон 20 матчів. З 1995 року (з перервою) грав за клуб . Останній сезон в Ізраїлі (1997/98) провів за клуб 1-ї ліги «Бней Сахнін».

За всю ігрову кар'єру провів 23 матчі в єврокубках (Ліга чемпіонів — 4, Кубок кубків — 11, Кубок УЄФА — 8). Двічі входив до списку 33 найкращих футболістів сезону в СРСР — № 2 (1991), № 3 (1990).

Викликався до молодіжної збірної СРСР, віце-чемпіон чемпіонату світу серед юніорів (1979). Запрошувався до збірної СРСР в 1988 році, проте виступів у збірній завадила недавно отримана травма коліна.

У 1998 році повернувся в Росію і прийняв запрошення клубу другої ліги «Торпедо-ЗІЛ». За команду дебютував 11 серпня 1998 року в домашній грі проти «Спартака-2» (Москва), Олександр допоміг їй здобути перемогу з рахунком 1:0. До кінця року в черговий раз отримав травму коліна, що в підсумку змусило його завершити кар'єру й перейти на тренерську роботу в рідному клубі.

Випускник Вищої школи тренерів (2000).

З 2001 по 2010 роки працював тренером у клубі «Москва». 26 серпня 2007 року в зв'язку з дискваліфікацією головного тренера «Москви» Леоніда Слуцького і його помічника Сергія Шустикова керував командою в матчі чемпіонату Росії. 22 лютого 2010 року після зняття клубу з чемпіонату Росії був призначений відповідальним за підготовку футболістів, які не встигли працевлаштуватися в інші клуби. Потім тривалий час був безробітним, проводив час на дачі в Тульській області.

Взимку 2010/2011 брав участь у ветеранському турнірі «Незгасима зірки». В ході турніру часто зустрічався й спілкувався з Олександром Тукмановим, який його запросив на посаду керівника футбольної школи «Торпедо».

З 2011 року очолює відділення «Торпедо» дитячо-юнацької футбольної школи «Юність Москви», що працює під егідою Москомспорта. Відділення базується на стадіоні ім. Е.А. Стрельцова.

Досягнення

• Прем'єр-ліга (Ізраїль)
  • Чемпіон (1): 1991/92
  • Срібний призер (2): 1992/93, 1993/94

• Кубок Ізраїлю
  • Володар (1): 1994
  • Фіналіст (2): 1992, 1993

• Вища ліга чемпіонату СРСР
  • Бронзовий призер (2): 1988, 1991

• Кубок СРСР
  • Володар (1): 1986
  • Фіналіст (4): 1982, 1988, 1989, 1991

• Чемпіонат світу з футболу серед юніорів
  • Срібний призер (1): 1979

Примітки

1. Transfermarkt.de — 2000.
   d:Track:Q2449070
2. ISRAELI NATIONAL LEAGUE (LEAGUE A), 1991-92. www.oocities.org. Процитовано 22 лютого 2022.
3. Профіль гравця на сайті legioner.kulichki.com
4. . Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 6 березня 2018.
5. Сім років по тому Полукаров повернувся в «Торпедо»
6. «СПАРТАК» ЗБІДНІВ НА ПІВМІЛЬЙОНА, СЛУЦЬКИЙ — НА 30 ТИСЯЧ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
7. У матчі з «Хімками» керувати «Москвою» буде Полукаров^{[недоступне посилання з 22 лютого 2022]}
8. . Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 6 березня 2018.
9. Эксклюзив. Александр Полукаров: "История не продается". lugansk-football.com. Процитовано 22 лютого 2022.

Посилання

• Полукаров Олександр Васильович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Полукаров Олександр Васильович на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu
• Профіль гравця на сайті worldfootball.net
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
• Профіль гравця на сайті kopanyi-myach.info
• Профіль гравця на сайті legioner.kulichki.com
• Профіль гравця на сайті sportbox.ru
• Профіль на сайті zarya.lg.ua
• Профіль на сайті footbook.ru
• Профіль гравця на сайті klisf.net
• на сайті allfutbolist.ru