Микола Андрійович Павлусе нко 17 грудня 1944 Хижинці 10 серпня 1999 Київ український художник член Спілки радянських худ

Микола Андрійович Павлусе́нко (17 грудня 1944, Хижинці — 10 серпня 1999, Київ) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1973 року; представник покоління шістдесятників. Син музиканта Андрія Павлусенка, батько художниці Наталії Павлусенко, чоловік художниць (перша дружина) та (друга дружина), вітчим художниці .

Павлусенко Микола Андрійович



Народження	17 грудня 1944(1944-12-17) Хижинці, Вінницький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть	10 серпня 1999(1999-08-10) (54 роки)
	Київ, Україна
Країна	СРСР Україна
Навчання	Київський державний художній інститут (1969)
Діяльність	художник
Вчитель	Лящук Тимофій Андрійович
Працівник	Музей гетьманства
Член	Спілка радянських художників України
Батько	Павлусенко Андрій Трохимович
Діти	Павлусенко Наталія Миколаївна

Біографія

Народився 17 грудня 1944 року (за документами 4 січня 1945 року) в селі Хижинцях (нині Вінницький район Вінницької області, Україна). 1969 року закінчив Київський художній інститут, де навчався, зокрема, у Тимофія Лящука.

Після здобуття фахової освіти працював художником реклами в Управлінні Київської залізниці; у 1971—1972 роках — редактором видавництва «Мистецтво»; з 1972 року — на творчій роботі; у 1995—1999 роках — дизайнером експозицій Музею гетьманства у Києві.

Мешкав у Києві в будинку на Лісовому проспекті, № 6, квартира № 124. Помер у Києві 10 серпня 1999 року.

Творчість

Працював у галузях монументального й декоративно-прикладного мистецтва, плаката, графіки, дизайну, екслібриса й живопису. Серед робіт:

плакати

«Бережіть природу» (1967);
серія «Ваша слава не вмре, не загине» (1967);
серія «Народні герої України» (1968);
«Необережність призводить до нещастя» (1969);
«Твоя кров повертає до життя» (1969);
«За всезагальне й повне роззброєння» (1969);
«День металурга» (1969);
«Леся Українка» (1970);
«Збережемо пам'ятки культури» (1971);
«Загрожуєш собі й тим, хто поруч» (1972);
«Не лікував своєчасно грип» (1972);
«8 жовтня — День працівників сільського господарства. Слава трудівникам села!» (1972);
«27 серпня — День шахтаря» (1972);
«Учись, удосконалюй свою професію» (1972);
«Міжнародний рік книги» (1972);
«Народна артистка УРСР Ніна Матвієнко» (1985);
«Тарас Шевченко. 175 років від дня народження» (1989);
«Без рідної мови нема народу» (1990);

акварелі

«Хатинка в Хижинцях» (1994);
«Церква вдалині» (1990-ті).

Створив низку книжкових знаків: Г. Клід (серія), Валентини Борисенко, О. Івахненка, Володимира Базилевського, Петра Нестеренка, А. Павленка, Олеся Доріченка (усі — ліногравюра, травлення по металу, 1970—1990-ті);
Автор монументально-декоративного панно «Весняне пробудження» на будівлі лікарні у Миргороді.

Брав участь у мистецьких виставках з 1969 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1999, 2009, 2014, 2019 роках (усі — посмертні).

Деякі роботи зберігаються в зібранні Національної спілки художників України, Музеї гетьманства, Дирекції художніх виставок України, колекції Моргана Вільямса «Голодомор: очима українських художників» (США).

Література

Микола Павлусенко // Художники Києва. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво : творчо-біографічний довідник / С. Журавель. — Київ : Іпрез, 2000. — С. 135. — .;
О. Є. Голуб. Павлусенко Микола Андрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .

[FOOTNOTEЕнциклопедія_сучасної_України2023-1] Енциклопедія сучасної України, 2023.

[FOOTNOTEХудожники_Києва2000135-2] Художники Києва, 2000, с. 135.