Городнянська сотня військово адміністративна одиниця Чернігівського полку Гетьманщини Городнянська сотняСотня на мапі по

Городнянська сотня — військово-адміністративна одиниця Чернігівського полку Гетьманщини.

Городнянська сотня

Сотня на мапі полку
Основні дані
Полк:	Чернігівський
Утворена:	1672
Ліквідована:	1784
Населені пункти
Центр:	Городня

Мапа сотні
Сотенна влада
Сотники

Історія

Створена у 1672 р. з ініціативи гетьмана Івана Самойловича під час адміністративної реформи Лівобережної України як адміністративна одиниця Чернігівського полку. Виділена із Седнівської сотні. Протягом всього часу існування перебувала у складі Чернігівського полку. Ліквідована 1782 p., а адміністративна територія включена до Чернігівського намісництва. Сотенний центр: містечко Городня, тепер — районний центр Чернігівської області. До 1648 р. Городня — центр Городнянської волості (округу) Чернігівського повіту Чернігівського воєводства.

Сотники

(1672)
Войцехович Іван Богданович (1672)
(1690)
Герасим (1691)
(1691–1699)
Стахович Василь (1700–1715)
Жданович Яків (1717–1726)
(1725, н.)
Войцехович Іван (1728)
(1729–1738)
(1734, н.)
Войцехович Андрій (1742)
(1744)
(1748)
(1739, н.; 1751)
Стахович Іван (1755–1761)
(1759–1767)
Красовський Іван Дмитрович (1770)
(1771–1779).

Територія

На території сотні розташовувалося 43 населені пункти:

1 містечко — Городня

34 села — с. Андріївка. с., с. Бурівка, с. Бутівка, с.Ваганичі, с.Вихвостів, с.Владимирка, с.Гніздище, с.Деревини, с.Дроздовиця, с.Дубровне, с., с. Івашкове, с.Ільмівка, с. Кашпурівка, с. Кузнеці, с. Куликівка, с., с. Лемешівка, с. Листвин, с.Ловинь, с.Мощенка, с.Невкля, с., с. Олександрівка; с.Перепис, с., с.Пекурівка, с. Семківка, с., с. Старосілля, с.Тупичів, с.Хоробичі, с.,

6 слобод — слобода; ; ; ; ; Смяч слобода;

2 хутори — Гніздиський хутір; Півневський хутір;

В описі 1769 р. додано села , Будище, , і .

На заході сотня межувала з Роїською сотнею, на сході з Седнівською сотнею.

Господарство

На території сотні працювало:

2 млина — Гасічевий млин; Довга Гребля млин;

3 гути — Нова гута; Новосвятська гута; Олександрівська гута;

4 рудні — Переїздинська рудня; Політичинська рудня; Свяцька рудня; Суховирська рудня

Папірня бунчукового товариша Костянтина Лизогуба.

Див. також

Стаховичі

Література

Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 167–168