Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каракача́ни (грец. Σαρακατσάνοι, болг. каракачани, каракацани, саракацани, влахи — назва греків) — етнічна група на Балканах у Південно-Східній Європі.
| Каракачани Σαρακατσάνοι, Каракачани | |
|---|---|
 | |
| Кількість | бл. 20 тис.чол.(оцінка) |
| Ареал |  Греція:10 тис. чол.  Болгарія:4тис.чол. |
| Близькі до: | аромуни, греки |
| Мова | діалект грецької мови |
| Релігія | християни (православ'я) |
Походження етноніму каракачани
Існує декілька теорії щодо етимології етноніму каракачани (саракацани).
Найвірогідніша пов'язує назву етнічної групи зі словосполученням s турецької мови karakaçan (kara «чорний» + kaçan «втікач»), тобто разом «ті, що втекли на цілину» . Однак, перший елемент етноніма kara «чорний» можна екстраполювати і до темного одягу каракачанів, який ті традиційно носили на знак журби з нагоди падіння Константинополя і загарбання його отоманцями (так само кара турки називали каракачанів). В такому разі каракачани — «втікачі у темному вбранні».
Ще за однією версією походження етноніму каракачани він також є екзонімом — походить з аромунської мови -слово sarac-tsani аромунською означає «жебрак».
Територія проживання і чисельність
Каракачани проживають у гірських районах Греції (Фесалія, Македонія, Епір, Пелопонес) — понад 10 тисяч чоловік, у південно-західній Болгарії, де перепис населення 2001 року нарахував їх 4107 чоловік та у Македонії.
Однак про точну чисельність каракачанів судити складно, адже в Греції вони лічаться як греки, також часто каракачанів не розрізняють від близьких аромунів. За припущеннями чисельність каракачанів у Болгарії, де успішно діють і розвиваються каракачанські общини і громади (одна з найбільших Слівені) може сягати 20 тис. чоловік.
Мова, віра та історія
Каракачани розмовляють діалектом новогрецької мови, що зберіг дуже давні елементи. За віросповіданням — православні.
Щодо етногенезу каракачанів серед учених-етнографів точаться суперечки. Згідно з версіями сучасні каракачани є або нащадками фраків чи аромунів, що перейшли на грецьку мову, або мають тюркське коріння.
У письмових джерелах каракачани під ім'ям саракацани вперше загадані лише наприкінці XVIII століття — на початку XIX століття, що спричинило численні спекуляції та теоретизування щодо походження каракачанів.
Господарство і культура
До середини XX століття каракачани вели кочовий образ життя, займаючись відгонним скотарством.
У побуті та культурі зберігаються архаїчні риси — поділ на родові групи, застосування традиційної народної медицини (знахарство) тощо.
Згідно з твердженнями етнографа Джона Кемпбелла (John Campbell), за матеріальною культурою (житло, національний костюм тощо) каркачани не вирізняються від решти греків.
Традиційні ремесла — різьблення на дереві та вишивання, для якого характерні геометричні рослинні візерунки.
Духовна культура — фольклор каракачанів представлена піснями, танцями, народною поезією тощо. Популярний танець — характерний для Балкан хоро — хоровод.
Виноски
- Γεώργιος Δ. Μπαμπινιώτης (Babiniotis), Λεξικό της νέας Ελληνικής Γλώσσας Dictionary of the Modern Greek Language, Athens, 1998.
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 26 березня 2008.
- Karakachanite v Balgariya. Інтерв'ю з Танею Варбанавою //Makedoniya Newspaper, 1997-09-10
- Campbell J. Honour, Family, and Patronage: A Study of Institutions and Moral Values in a Greek Mountain Community, Oxford, 1964.
Джерела та література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Sarakatsani |
- Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.:"Советская энциклопедия", стор. 203 (Стаття «Каракачаны») (рос.)
- Енциклопедія світової культури - каракачани [ 3 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Саракацани Греції [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] (грец.)
- (болг.)
- Campbell J. Honour, Family, and Patronage: A Study of Institutions and Moral Values in a Greek Mountain Community, Oxford, 1964.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karakacha ni grec Sarakatsanoi bolg karakachani karakacani sarakacani vlahi nazva grekiv etnichna grupa na Balkanah u Pivdenno Shidnij Yevropi Karakachani Sarakatsanoi Karakachanikarakachanske kolo na narodnomu svyati Bolgariya 2007Kilkistbl 20 tis chol ocinka Areal Greciya 10 tis chol Bolgariya 4tis chol Blizki do aromuni grekiMovadialekt greckoyi moviReligiyahristiyani pravoslav ya Pohodzhennya etnonimu karakachaniIsnuye dekilka teoriyi shodo etimologiyi etnonimu karakachani sarakacani Najvirogidnisha pov yazuye nazvu etnichnoyi grupi zi slovospoluchennyam s tureckoyi movi karakacan kara chornij kacan vtikach tobto razom ti sho vtekli na cilinu Odnak pershij element etnonima kara chornij mozhna ekstrapolyuvati i do temnogo odyagu karakachaniv yakij ti tradicijno nosili na znak zhurbi z nagodi padinnya Konstantinopolya i zagarbannya jogo otomancyami tak samo kara turki nazivali karakachaniv V takomu razi karakachani vtikachi u temnomu vbranni She za odniyeyu versiyeyu pohodzhennya etnonimu karakachani vin takozh ye ekzonimom pohodit z aromunskoyi movi slovo sarac tsani aromunskoyu oznachaye zhebrak Teritoriya prozhivannya i chiselnistKarakachani prozhivayut u girskih rajonah Greciyi Fesaliya Makedoniya Epir Pelopones ponad 10 tisyach cholovik u pivdenno zahidnij Bolgariyi de perepis naselennya 2001 roku narahuvav yih 4107 cholovik ta u Makedoniyi Prapor karakachaniv Bolgariyi Odnak pro tochnu chiselnist karakachaniv suditi skladno adzhe v Greciyi voni lichatsya yak greki takozh chasto karakachaniv ne rozriznyayut vid blizkih aromuniv Za pripushennyami chiselnist karakachaniv u Bolgariyi de uspishno diyut i rozvivayutsya karakachanski obshini i gromadi odna z najbilshih Sliveni mozhe syagati 20 tis cholovik Mova vira ta istoriyaKarakachani rozmovlyayut dialektom novogreckoyi movi sho zberig duzhe davni elementi Za virospovidannyam pravoslavni Shodo etnogenezu karakachaniv sered uchenih etnografiv tochatsya superechki Zgidno z versiyami suchasni karakachani ye abo nashadkami frakiv chi aromuniv sho perejshli na grecku movu abo mayut tyurkske korinnya U pismovih dzherelah karakachani pid im yam sarakacani vpershe zagadani lishe naprikinci XVIII stolittya na pochatku XIX stolittya sho sprichinilo chislenni spekulyaciyi ta teoretizuvannya shodo pohodzhennya karakachaniv Gospodarstvo i kulturaKarachani v tradicijnomu odyazi Do seredini XX stolittya karakachani veli kochovij obraz zhittya zajmayuchis vidgonnim skotarstvom U pobuti ta kulturi zberigayutsya arhayichni risi podil na rodovi grupi zastosuvannya tradicijnoyi narodnoyi medicini znaharstvo tosho Zgidno z tverdzhennyami etnografa Dzhona Kempbella John Campbell za materialnoyu kulturoyu zhitlo nacionalnij kostyum tosho karkachani ne viriznyayutsya vid reshti grekiv Tradicijni remesla rizblennya na derevi ta vishivannya dlya yakogo harakterni geometrichni roslinni vizerunki Duhovna kultura folklor karakachaniv predstavlena pisnyami tancyami narodnoyu poeziyeyu tosho Populyarnij tanec harakternij dlya Balkan horo horovod VinoskiGewrgios D Mpampiniwths Babiniotis Le3iko ths neas Ellhnikhs Glwssas Dictionary of the Modern Greek Language Athens 1998 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2009 Procitovano 26 bereznya 2008 Karakachanite v Balgariya Interv yu z Taneyu Varbanavoyu Makedoniya Newspaper 1997 09 10 Campbell J Honour Family and Patronage A Study of Institutions and Moral Values in a Greek Mountain Community Oxford 1964 ISBN 0 19 519756 9Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category SarakatsaniNarody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya stor 203 Stattya Karakachany ros Enciklopediya svitovoyi kulturi karakachani 3 lyutogo 2020 u Wayback Machine angl Sarakacani Greciyi 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine grec bolg Campbell J Honour Family and Patronage A Study of Institutions and Moral Values in a Greek Mountain Community Oxford 1964 ISBN 0 19 519756 9