Павло Семенович Білаонов нар 17 жовтня 1919 19191017 Дігора 28 травня 1996 Київ радянський військовик Герой Радянського

Павло Семенович Білаонов (нар. 17 жовтня 1919(19191017), Дігора — 28 травня 1996, Київ) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1944), у роки німецько-радянської війни командир 681-го стрілецького полку 133-ї стрілецької дивізії 40-ї армії 2-го Українського фронту, майор. Депутат Верховної Ради УРСР 8-го скликання.

Павло Семенович Білаонов

Народження

17 жовтня 1919
Дігора (нині Північна Осетія)

Смерть

28 травня 1996 (76 років)
Київ

Поховання

Лук'янівське військове кладовище

Країна

Приналежність

Освіта

Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації

Роки служби

1937—1980

Партія

КПРС

Звання

Генерал-лейтенант

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди



	Медаль «За бойові заслуги»

Біографія

Народився 17 жовтня 1919 року в місті Дігорі (нині Північна Осетія) в сім'ї службовця. Осетин. Закінчив середню школу в місті Орджонікідзе, працював бригадиром на заводі «Електроцинк».

У 1937 році призваний до лав Червоної Армії. У 1939 році закінчив Орджонікідзевське військове піхотне училище і був призначений командиром кулеметного взводу в місті Єйську.

У боях німецько-радянської війни з квітня 1942 року. Воював на Сталінградському, 2-му Українському фронтах. Член КПРС з 1942 року.

Брав участь у Сталінградській битві: на посаді офіцера штабу 293-ї стрілецької дивізії брав участь у запеклих боях з прориву ворожої оборони, звільненні хуторів Громки, Ілларіоновський. Потім на чолі танкового десанту одним з перших увірвався в район хутора Платонов, станиць Голубінська, Верхня Бузинівка. У тому бою підрозділ П. С. Білаонова знищив 300 і захопили в полон 1 200 ворожих солдатів і офіцерів, 17 гармат, 60 автомашин.

На початку грудня 1942 року П. С. Білаонов був призначений начальником штабу стрілецького полку, а потім командиром цього ж полку. На чолі свого полку брав участь в боях з гітлерівцями в районі «П'яти курганів» — опорного пункту противника. Висота «П'ять курганів» була очищена від гітлерівців. Ворог зазнав великих втрат у живій силі і бойовій техніці. П. С. Білаонов був важко поранений, але поле бою не покинув, продовжував керувати наступом свого полку до повного розгрому противника.

У ніч на 24 березня 1944 року майор П. С. Білаонов одним з перших в дивізії форсував Дністер в районі села Липчани Могилів-Подільського району Вінницької області, опанував важливими опорними пунктами оборони гітлерівців. Протягом доби полк знищив три танки, 60 автомашин з боєприпасами та озброєнням, взяв у полон 150 фашистів.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року за вміле командування полком при форсуванні Дністра і утриманні плацдарму на його правому березі і проявлені при цьому особиста мужність і героїзм майору Білаонову Павлу Семеновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2279).

У 1950 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе, у 1961 році — Військову академію Генерального штабу і в 1969 році — Вищі академічні курси при ній. З серпня 1961 по грудень 1965 року служив 1-м заступником командувача 8-ї танкової армії Прикарпатського військового округу. З жовтня 1968 по червень 1974 командував 38-ю армією Прикарпатського військового округу. У 1971 році обраний народним депутатом Верховної Ради УРСР 8-го скоикання.

З 1980 року генерал-лейтенант П. С. Білаонов — у відставці. Жив у Києві. Помер 28 травня 1996 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди, пам'ять

Нагороджений орденом Леніна (13 вересня 1944), двома орденами Червоного Прапора (2 квітня 1943; 28 серпня 1944), орденами Суворова 3-го ступеня (25 січня 1945), Вітчизняної війни 1-го ступеня (11 березня 1985), трьома орденами Червоної Зірки (28 лютого 1943; 20 квітня 1953; 22 лютого 1967), орденом «За службу Батьківщині у ЗС СРСР» 3-го ступеня (21 лютого 1978), медаллю «За бойові заслуги» (5 листопада 1946), іншими медалями.

Іменем Білаонова названа вулиця і встановлений пам'ятник на Алеї Слави в місті Дігорі.

Примітки

ossetians.com [ 3 січня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
Муриев Д. З. Осетии отважные сыны. — Орджоникидзе: Северо-Осетинское изд., 1974
Гусар Ю. Зірка береже пам'ять про генерала [про П. С. Білаонова] // Ветеран Буковини. — 2013. 22 травня (№ 1-2). — С. 4.
Джога І. Майор Білаонов Павло Семенович. Командир 681-го стрілецького полку 133-ї Смоленської стрілецької дивізії 50-го стрілецького корпусу /Іван Джога// Вони визволяли Буковину. — Чернівці: МВІЦ «Місто», 2006. — С. 187—188. — .

[1] ssetians.com [ 3 січня 2016 у Wayback Machine.](рос.)