Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оборона гори Муса-Даг (вірм. Մուսա լեռան ինքնապաշտպանություն) – 53-денна самооборона жителів шести вірменських сіл, розташованих у підніжжі гори Муса-Даг, що не підкорилися наказу османської влади про депортацію під час геноциду вірмен.
Наказ про депортацію. Підготовка до оборони
Після знищення більшої частини вірменського населення, здатного до спротиву, молодотурки весною 1915 року перейшли до відкритого винищення мирних вірмен. Вірмени Сведії дізналися про свою майбутню участь[] від проповідника протестантської церкви Зейтуна Тиграна Андреасяна, котрому вдалося уникнути депортації. 13 липня 1915 року каймакам Антіохії віддав наказ про депортацію мусалерців, згідно з яким жителі Муса-Дагу повинні були покинути свої села протягом семи днів. Лише 60 родин не чинивши спротиву, погодились на депортацію. Решта населення вирішила організувати самооборону, локалізувавшись на горі Муса. Кількість незгодного вірменського населення становила близько 5 тисяч осіб. Влаштовуючи військовий табір на горі, селяни взяли із собою худобу, сільськогосподарський інвентар та провізію, а також доступні збройні запаси: 120 гвинтівок та дробовиків, близько 350 одиниць кременевої зброї та кавалерійських пістолетів. Підйом на гору зайняв один день. Вірмени, що вирішили чинити опір створили спеціальний військовий орган, котрим керував Є. Ягубян. Очолив оборону Мовсес Тер-Галустян. Важливу роль серед повстанців також відіграли Петрос Тмлакян, Петрос Тутаглян, Тигран Андреасян та інші. Більшу частину тих, хто піднявся на гору становили жінки та діти. Для них було розбито намети, будувались хатини. Боєздатних чоловіків було всього 600. Споруджували оборонні позиції, створювали завали на дорогах.
Оборона
21 липня термін збору селян для депортації вийшов. Побачивши, що більшість селян не бажали підкорятися наказу і піднялися на гору, турки атакували мусалерців 7 серпня 1915 року. Чисельність солдат турецького регулярного війська під час атаки складала 200 осіб. В ході бою турки понесли значні людські втрати (з 200 солдат вижили 80) та відступили. Вірмени заволоділи зброєю та двома гарматами.
Нова атака відбулася 10 серпня. Сили турків цього разу складалися з кількох тисяч солдат, ополченців з найближчих сіл, артилерії. Розвідка вірмен донесла, що турецькі солдати знаходилися в кожному гірському проході. Для того, щоб відбити турецькі наступи з усіх боків вірмени розділили сили. Маневр турецьких військ виявився обманом – вони сконцентрували свої зусилля в одному ключовому проході. Невдовзі турки піднялися вище, що загрожувало вірменському табору. Турків та вірмен відділяли лише 366 метрів та великий яр. Злякавшись даної ситуації, вірмени скликали військову нараду. Нарадою було вирішено оточити ворога вночі і розв'язати рукопашний бій. Турецькі солдати мали збройну перевагу, а головна перевага вірмен – знання рідної місцевості. Турки, яких заскочили зненацька, почали панікувати, офіцери віддавали безладні накази. Невдовзі полковником було віддано наказ про відступ. До світанку жодного турецького солдата не залишилось, а вірмени поповнили свої бойові запаси гвинтівками Маузера. 19 серпня відбувся новий наступ. Чисельність турецького війська збільшилась вдвічі та поповнилась бандами розбійників. Бій тривав два дні, туркам вдалося прорвати оборону в кількох місцях, але вирішального успіху не було досягнуто. Османські солдати відступили, проте значних втрат зазнали і захисники гори Муса. Невзмозі подолати супротив, турецьке військо відмовилось на певний час від активних наступів, натомість розраховували одержати перемогу шляхом змору, оскільки у вірмен закінчувалися запаси їжі та боєприпасів. З цією метою турки локалізувались навколо гори, перекривши всі шляхи для мусалерців. Вірмени шукали виходу з даної ситуації. До Алеппо відправили гінця з посланням до американського консула, але йому не вдалося досягнути мети. Найсильніший плавець дістався до порту Александретти, аби перевірити наявність кораблів Антанти, але кораблів там не виявилося. Проте, керівники оборони сподівались, що допомога прийде саме зі сторони моря, звідки могли з’явитися кораблі союзників. Аби привернути їхню увагу, вірмени розпалювали вогнища, підняли на вершину гори два прапори, виготовлених із простирадл. На одному з них був зображений великий червоний хрест, а на іншому англійською мовою був напис «Християни в біді: врятуйте» (Christians in distress: rescue). Також на вершині. У тому випадку, коли в полі зору з’являться кораблі, один з учасників спротиву Мовсес Гркян повинен був проплисти до корабля та доставити лист, написаний англійською мовою з розповіддю про події, що стались та проханням про допомогу. Турки неодноразово пропонували мусалерцям здатися, але ті відкидали пропозицію.
Евакуація
5 вересня у морі з’явився французький панцерний крейсер «Гішен», з якого на берег було послано катер. Дізнавшись про складну ситуацію вірмен, командування крейсеру віддало наказ про артилерійський обстріл турецького війська. Повстанцям було обіцяно надати допомогу. Після чого крейсер відійшов.
Через кілька днів турки перейшли у наступ, обстрілявши позицію вірмен з гармат. Вірмени відбили натиск, перейшовши в контратаку. 10 вересня до берега підійшли два французьких кораблі, обстрілюючи турецькі сили. Вірменам повідомили, що французький уряд ухвалив рішення перевезти їх у Порт-Саїд. 13-15 вересня вірменських повстанців було прийнято на борт корабля «Жанна д'Арк» та інших (серед кораблів були чотири французьких та один англійський). До єгипетського міста Порт-Саїд врятовані вірмени прибули в середині вересня. Врятовано було понад 4000 людей. Евакуація захисників гори Муса було єдиним випадком періоду геноциду вірмен, коли союзні війська напряму взяли участь у їх порятунку. Після висадки у Порт-Саїді вірмени перебували в таборах для біженців до кінця війни. Керівники оборони Муса-Дагу надали допомогу Антанті в кількості 500 осіб для наступу на турецьке узбережжя.
Пам’ять та відображення в культурі
Пам’ять в історії
Оборона гори Муса увійшла в історію національно-визвольної боротьби вірмен як одна з найгероїчніших сторінок. Після Другої світової війни мусалерці, що залишились живими та їх нащадки репатріювалися в Радянську Вірменію, де заснували село Мусалер в Ечміадзинському районі. 1976 року на пагорбі неподалік Мусалера було споруджено пам’ятник героям оборони гори Муса. Щороку в середині вересня там вшановують події 1915 року. У музеї, що розташований у місті Анджар зберігаються речі, що пам’ятають ті події: 18 скринь з прахом захисників Муса-Дага, білий прапор з червоним хрестом, польовий бінокль та стара мисливська рушниця.
Література
Дані події зобразив у своєму романі «Сорок днів Муса-Дага» Франц Верфель. Роман було написано у 1932 році німецькою мовою на основі ретельно досліджених подій автором, котрий на той час знаходився в Сирії. Книга перекладена 34 мовами.
Кінематограф
У 1982 році режисер С. Мурадян зняв однойменний фільм за мотивами роману Ф. Верфеля «40 днів Муса-Дагу», автором сценарію якого виступив А. Акопян.
Див. також
Примітки
- Robert Bevan «The Destruction of Memory» pages 52-59. 2006, 240 pages [ 28 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- (1990). Chapter 7. The Death of Turkish Armenia. (вид. revised second edition). New Material. с. 223—225. ISBN . Архів оригіналу за 28 березня 2012.
- Айк Кисеблян. (рос.). Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 29 січня 2016.
- Israel W Charny, Encyclopedia of Genocide, ABC-CLIO, стр. 422
Musa Dagh stood as the sole instance where the Western Allies at war with the Ottomans averted the death of a community during the Armenian Genocide.
- нім. Daniel Steinvorth, Die Kinder des Musa Dagh [ 9 серпня 2007 у Wayback Machine.] — Spiegel.de, 21.05.2007
In einem provisorischen Museum der kleinen Stadt liegen die Beweisstücke für die Revolte der Urgroßväter: Ein morsches Jagdgewehr, ein Fernstecher, 18 schwarze Schatullen, gefüllt mit den Ascheresten der Märtyrer. Und eine weiße Flagge mit rotem Kreuz; jene, die den Armeniern das Leben rettete — eingeschlossen in einer kleinen Holztruhe.
Посилання
- Self-defense Battle Monument in Musaler (Musa Dagh) village, Armenia — сайт Armenian National Institute, Вашингтон [ 5 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Grave of Musa Ler Armenians saviour Vice-Admiral Louis Dartige du Fournet found in France — PanARMENIAN.net, May 22, 2010 [ 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Книга Франца Верфеля "40 днів Муса-Дагу" [ 28 березня 2016 у Wayback Machine.]
Галерея
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oborona gori Musa Dag virm Մուսա լեռան ինքնապաշտպանություն 53 denna samooborona zhiteliv shesti virmenskih sil roztashovanih u pidnizhzhi gori Musa Dag sho ne pidkorilisya nakazu osmanskoyi vladi pro deportaciyu pid chas genocidu virmen Musalerci pid chas oboroni 1915 rik Nakaz pro deportaciyu Pidgotovka do oboroniPislya znishennya bilshoyi chastini virmenskogo naselennya zdatnogo do sprotivu molodoturki vesnoyu 1915 roku perejshli do vidkritogo vinishennya mirnih virmen Virmeni Svediyi diznalisya pro svoyu majbutnyu uchast de vid propovidnika protestantskoyi cerkvi Zejtuna Tigrana Andreasyana kotromu vdalosya uniknuti deportaciyi 13 lipnya 1915 roku kajmakam Antiohiyi viddav nakaz pro deportaciyu musalerciv zgidno z yakim zhiteli Musa Dagu povinni buli pokinuti svoyi sela protyagom semi dniv Lishe 60 rodin ne chinivshi sprotivu pogodilis na deportaciyu Reshta naselennya virishila organizuvati samooboronu lokalizuvavshis na gori Musa Kilkist nezgodnogo virmenskogo naselennya stanovila blizko 5 tisyach osib Vlashtovuyuchi vijskovij tabir na gori selyani vzyali iz soboyu hudobu silskogospodarskij inventar ta proviziyu a takozh dostupni zbrojni zapasi 120 gvintivok ta drobovikiv blizko 350 odinic kremenevoyi zbroyi ta kavalerijskih pistoletiv Pidjom na goru zajnyav odin den Virmeni sho virishili chiniti opir stvorili specialnij vijskovij organ kotrim keruvav Ye Yagubyan Ocholiv oboronu Movses Ter Galustyan Vazhlivu rol sered povstanciv takozh vidigrali Petros Tmlakyan Petros Tutaglyan Tigran Andreasyan ta inshi Bilshu chastinu tih hto pidnyavsya na goru stanovili zhinki ta diti Dlya nih bulo rozbito nameti buduvalis hatini Boyezdatnih cholovikiv bulo vsogo 600 Sporudzhuvali oboronni poziciyi stvoryuvali zavali na dorogah Oborona21 lipnya termin zboru selyan dlya deportaciyi vijshov Pobachivshi sho bilshist selyan ne bazhali pidkoryatisya nakazu i pidnyalisya na goru turki atakuvali musalerciv 7 serpnya 1915 roku Chiselnist soldat tureckogo regulyarnogo vijska pid chas ataki skladala 200 osib V hodi boyu turki ponesli znachni lyudski vtrati z 200 soldat vizhili 80 ta vidstupili Virmeni zavolodili zbroyeyu ta dvoma garmatami Movses Ter Galustyan kerivnik oboroni virmen na gori Musa Dag pid chas provedennya Turechchinoyu politiki genocidu virmen 1915 roku Piznishe general chlen parlamentu Siriyi 1932 i 1936 roki ta Livanu 1943 rik Nova ataka vidbulasya 10 serpnya Sili turkiv cogo razu skladalisya z kilkoh tisyach soldat opolchenciv z najblizhchih sil artileriyi Rozvidka virmen donesla sho turecki soldati znahodilisya v kozhnomu girskomu prohodi Dlya togo shob vidbiti turecki nastupi z usih bokiv virmeni rozdilili sili Manevr tureckih vijsk viyavivsya obmanom voni skoncentruvali svoyi zusillya v odnomu klyuchovomu prohodi Nevdovzi turki pidnyalisya vishe sho zagrozhuvalo virmenskomu taboru Turkiv ta virmen viddilyali lishe 366 metriv ta velikij yar Zlyakavshis danoyi situaciyi virmeni sklikali vijskovu naradu Naradoyu bulo virisheno otochiti voroga vnochi i rozv yazati rukopashnij bij Turecki soldati mali zbrojnu perevagu a golovna perevaga virmen znannya ridnoyi miscevosti Turki yakih zaskochili znenacka pochali panikuvati oficeri viddavali bezladni nakazi Nevdovzi polkovnikom bulo viddano nakaz pro vidstup Do svitanku zhodnogo tureckogo soldata ne zalishilos a virmeni popovnili svoyi bojovi zapasi gvintivkami Mauzera 19 serpnya vidbuvsya novij nastup Chiselnist tureckogo vijska zbilshilas vdvichi ta popovnilas bandami rozbijnikiv Bij trivav dva dni turkam vdalosya prorvati oboronu v kilkoh miscyah ale virishalnogo uspihu ne bulo dosyagnuto Osmanski soldati vidstupili prote znachnih vtrat zaznali i zahisniki gori Musa Nevzmozi podolati suprotiv turecke vijsko vidmovilos na pevnij chas vid aktivnih nastupiv natomist rozrahovuvali oderzhati peremogu shlyahom zmoru oskilki u virmen zakinchuvalisya zapasi yizhi ta boyepripasiv Z ciyeyu metoyu turki lokalizuvalis navkolo gori perekrivshi vsi shlyahi dlya musalerciv Virmeni shukali vihodu z danoyi situaciyi Do Aleppo vidpravili gincya z poslannyam do amerikanskogo konsula ale jomu ne vdalosya dosyagnuti meti Najsilnishij plavec distavsya do portu Aleksandretti abi pereviriti nayavnist korabliv Antanti ale korabliv tam ne viyavilosya Prote kerivniki oboroni spodivalis sho dopomoga prijde same zi storoni morya zvidki mogli z yavitisya korabli soyuznikiv Abi privernuti yihnyu uvagu virmeni rozpalyuvali vognisha pidnyali na vershinu gori dva prapori vigotovlenih iz prostiradl Na odnomu z nih buv zobrazhenij velikij chervonij hrest a na inshomu anglijskoyu movoyu buv napis Hristiyani v bidi vryatujte Christians in distress rescue Takozh na vershini U tomu vipadku koli v poli zoru z yavlyatsya korabli odin z uchasnikiv sprotivu Movses Grkyan povinen buv proplisti do korablya ta dostaviti list napisanij anglijskoyu movoyu z rozpoviddyu pro podiyi sho stalis ta prohannyam pro dopomogu Turki neodnorazovo proponuvali musalercyam zdatisya ale ti vidkidali propoziciyu EvakuaciyaFrancuzkij vijskovij korabel Gishen Francuzkij vijskovij korabel Zhanna d Ark 5 veresnya u mori z yavivsya francuzkij pancernij krejser Gishen z yakogo na bereg bulo poslano kater Diznavshis pro skladnu situaciyu virmen komanduvannya krejseru viddalo nakaz pro artilerijskij obstril tureckogo vijska Povstancyam bulo obicyano nadati dopomogu Pislya chogo krejser vidijshov Cherez kilka dniv turki perejshli u nastup obstrilyavshi poziciyu virmen z garmat Virmeni vidbili natisk perejshovshi v kontrataku 10 veresnya do berega pidijshli dva francuzkih korabli obstrilyuyuchi turecki sili Virmenam povidomili sho francuzkij uryad uhvaliv rishennya perevezti yih u Port Sayid 13 15 veresnya virmenskih povstanciv bulo prijnyato na bort korablya Zhanna d Ark ta inshih sered korabliv buli chotiri francuzkih ta odin anglijskij Do yegipetskogo mista Port Sayid vryatovani virmeni pribuli v seredini veresnya Vryatovano bulo ponad 4000 lyudej Evakuaciya zahisnikiv gori Musa bulo yedinim vipadkom periodu genocidu virmen koli soyuzni vijska napryamu vzyali uchast u yih poryatunku Pislya visadki u Port Sayidi virmeni perebuvali v taborah dlya bizhenciv do kincya vijni Kerivniki oboroni Musa Dagu nadali dopomogu Antanti v kilkosti 500 osib dlya nastupu na turecke uzberezhzhya Pam yat ta vidobrazhennya v kulturiPam yat v istoriyi Oborona gori Musa uvijshla v istoriyu nacionalno vizvolnoyi borotbi virmen yak odna z najgeroyichnishih storinok Pislya Drugoyi svitovoyi vijni musalerci sho zalishilis zhivimi ta yih nashadki repatriyuvalisya v Radyansku Virmeniyu de zasnuvali selo Musaler v Echmiadzinskomu rajoni 1976 roku na pagorbi nepodalik Musalera bulo sporudzheno pam yatnik geroyam oboroni gori Musa Shoroku v seredini veresnya tam vshanovuyut podiyi 1915 roku U muzeyi sho roztashovanij u misti Andzhar zberigayutsya rechi sho pam yatayut ti podiyi 18 skrin z prahom zahisnikiv Musa Daga bilij prapor z chervonim hrestom polovij binokl ta stara mislivska rushnicya Literatura Dani podiyi zobraziv u svoyemu romani Sorok dniv Musa Daga Franc Verfel Roman bulo napisano u 1932 roci nimeckoyu movoyu na osnovi retelno doslidzhenih podij avtorom kotrij na toj chas znahodivsya v Siriyi Kniga perekladena 34 movami Kinematograf U 1982 roci rezhiser S Muradyan znyav odnojmennij film za motivami romanu F Verfelya 40 dniv Musa Dagu avtorom scenariyu yakogo vistupiv A Akopyan Div takozhVakifliPrimitkiRobert Bevan The Destruction of Memory pages 52 59 2006 240 pages 28 grudnya 2016 u Wayback Machine ISBN 1 86189 205 5 1990 Chapter 7 The Death of Turkish Armenia vid revised second edition New Material s 223 225 ISBN 0 415 04684 X Arhiv originalu za 28 bereznya 2012 Ajk Kiseblyan ros Arhiv originalu za 4 lyutogo 2016 Procitovano 29 sichnya 2016 Israel W Charny Encyclopedia of Genocide ABC CLIO str 422 Musa Dagh stood as the sole instance where the Western Allies at war with the Ottomans averted the death of a community during the Armenian Genocide nim Daniel Steinvorth Die Kinder des Musa Dagh 9 serpnya 2007 u Wayback Machine Spiegel de 21 05 2007 In einem provisorischen Museum der kleinen Stadt liegen die Beweisstucke fur die Revolte der Urgrossvater Ein morsches Jagdgewehr ein Fernstecher 18 schwarze Schatullen gefullt mit den Ascheresten der Martyrer Und eine weisse Flagge mit rotem Kreuz jene die den Armeniern das Leben rettete eingeschlossen in einer kleinen Holztruhe PosilannyaSelf defense Battle Monument in Musaler Musa Dagh village Armenia sajt Armenian National Institute Vashington 5 lyutogo 2016 u Wayback Machine Grave of Musa Ler Armenians saviour Vice Admiral Louis Dartige du Fournet found in France PanARMENIAN net May 22 2010 2 lyutogo 2016 u Wayback Machine Kniga Franca Verfelya 40 dniv Musa Dagu 28 bereznya 2016 u Wayback Machine Galereya