Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фрідріх I Переможний (нім. Friedrich I. der Siegreiche; 1 серпня 1425 — 12 грудня 1476) — 6-й Курфюрст Пфальцу в 1451—1476 і 1476–1508 роках. Мав також прізвисько «Злий Фріц».
| Фрідріх I Переможний нім. Friedrich I. von der Pfalz | |
|---|---|
| курфюрст Пфальца | |
 | |
| курфюрст Пфальца | |
| Правління | 1451—1476 |
| Попередник | Філіпп I |
| Наступник | Філіпп I |
| Біографічні дані | |
| Народження | 1 серпня 1425[1] Гайдельберг, Курпфальц |
| Смерть | 12 грудня 1476 (51 рік) Гайдельберг, Курпфальц |
| Поховання | d |
| Дружина | Клара Тотт |
| Діти | 2 сини |
| Династія | Віттельсбахи |
| Батько | Людвіг III |
| Мати | Матильда Савойська |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Рейнських Віттельсбахів. Другий син Людвіга III, курфюрста Пфальцу, і Матильди Савойської. Народився 1425 року в Гайдельберзі. 1427 року заручено з представницею Ландсгут-Баварських Віттельсбахів. Втім весілля не відбулося. Фредерік здобув ґрунтовну освіту як у лицарських навичках, таких як фехтування, полювання чи верхова їзда, так і в семи вільних мистецтвах, окрім риторики. Ернст Ландшад фон Штайнах навчав його теології.
1436 року помер батько, а 1439 року Фрідріх успадкував частину Пфальцу, але добровільно поступився нею старшому братові — курфюрсту Людвігу IV.
Регент
1449 року після смерті брата Людвіга IV призначається регентом при малолітньому небожеві Філіппі I. Невдовзі вступив у протистояння з могутніми шляхетськими родами Пфальцу.
Рід Лютцельштайнів спільно з Ліхтенбергами вступили у конфлікт з графами Лейнінген. Фрідріх намагався двічі вирішити цю суперечку на засіданнях в Гайдельберзі і Вайсенбурзі, проте марно. Восени 1450 року регент вирішив оружно змусити Лютцельштейнів замиритися, але без особливого успіху. У червні 1451 року Ліхтенбергам вдалося розбити графів Лейнінген у Рейхсгофена, після чого Лютцельштайни оголосили Фрідріху війну. Їх підтримали Людвіг I, пфальцграф Цвайбрюкену, маркграф Якоб I Баденський, Дітрих Шенк, архієпископ Майнцький. За цих умов Фрідріх переконав стани Пфальцу передати йому владу. Натомість він всиновив Філіппа I, до якого після смерті Фрідріха повинна була перейти влада.
Курфюрст
У січні 1452 року прийняв у Гайдельберзі присягу як курфюрст. Трохи пізніше купив у папи римського Миколая V схвалення цього. Його підтримали міста Шпейєр, Вімпфен, Ульм, Рейтлінгена, Вейль, Кемптен, Інген, Ален, Нюрнберг, Нердлінген, Ротенбург, Дінкельсбюль, Віндгейм і Вайсенбург, єпископи Вормський і Шпеєрський, Баварські Віттельсбахи — Людвіг IX, герцог Ландсгут-Баварський, і Альбрехт IV, герцог Баварсько-Мюнхенський. У листопаді того ж року Фрідріх I на чолі шеститисячного війська розбив Лютцельштайнів і приєднав їх графство до Пфальцу.
Водночас 1452 року здійснив реформу Гайдельберзького університету. Було змінено методи навчання, а також включено до переліку дисциплін вивчення римського права. Також запросив до свого двору німецьких гуманістів та поетів.
У 1453 році курфюрст спрямував війська до Верхнього Пфальцу, який визнав владу Фрідріха I. Водночас пфальцграф Людвіг I Цвайбрюкенський продовжив боротьбу проти Фрідріха I. У 1454 році верхньопфальцьке місто Амберг підкорилося курфюрсту, сплатило контрибуцію, погодилося на розміщення залоги. З огляду на ці успіхи титул Фрідріха I визнали спочатку курфюрсти Тріра і Кельна (1453 рік), потім — курфюрсти Бранденбурга і Саксонії (1454 рік). 1454 року уклав союз з Фрідріхом II Гогенцоллерном, курфюрстом Бранденбургу, спрямованим проти імператора Фрідріха III Габсбурга.
У 1455 році відновилася війна з пфальцграфом Цвайбрюкена. Останній спочатку спирався на підтримку Філіппа III, герцога Бургундії. Втім Фрідріху I вдалося перетягнути того на свій бік.також було укладено союзи з маркграфом Карлом I Баденським і Дітрихом Шенком, архієпископом Майнцу. Разом з останнім вдалося захопити замок Крайцнах. Невдовзі Людвіг Цвайбрюкенський визнав зверхність курфюрста Пфальцу.
У 1456 році на рейхстазі в Нюрнберзі разом з Бранденбургом і архієпископом Майнцу намагався натиснути на імператора з метою розширення прав курфюрстів, проте без якогось успіху. У 1457 році від цього союзу відколовся Бранденбург, а у 1458 році Фрідріх I знову погиркався з архієпископом майнцьким Дітрихом Шенком через прикордонні землі.
У 1458 році Фрідріх I надав допомогу Людвігу IX, герцогу Ландсгут-Баварському у захопленні міста Донауверт. Невдовзі вступив у конфлікт з графством Вюртемберг через замок Віддерн. Останній ворог захопив за підтримки Альбрехта Ахілла Гогенцоллерна, маркграфа Ансбах-Кульмбаського. Водночас знову почалися суперечки через Донаверт. Імператор Фрідріх III вирішив звільнити місто, спрямувавши Альбрехта Ахілла Гогенцоллерна. Фрідріх I продовжив підтримку Людвіга IX. При цьому намагався укласти союз з Їржи з Подєбрад, королем Богемії, втім без успіху.
1459 року на рейхстазі в Нюрнберзі відбувся відкритий конфлікт між Віттельсбахами і Гогенцоллернами, що спричинило так звану Баварську війну. У 1460 році проти Фрідріха I виступили союзники Альбрехта Ахілла Гогенцоллерна — новий архієпископ Майнцький Дітер фон Ізенбург, Людвіг I, пфальцграф Цвейбрюку, маркграф Карл I Баденський, граф Ульріх V Вюртемберзький і Георг Баденський, єпископ Мецу. В свою чергу Фрідріх I уклав союз з ландграфом Людвігом II Гессенським. 4 липня 1460 року у битві біля Пфеддерсгайма пфальцько-гессенські війська здобули вражаючу перемогу, здолавши двократно більші ворожі війська та захопивши 150 лицарів. Невдовзі більшість ворогів Пфальцу були вимушені укласти мир з Фрідріхом I. Під тиском маркграфа Баденського підкорився останнім Людвіг Цвайбрюкенський.
1461 році на рейхстазі в Нюрнберзі підтримав пропозицію оголосити про позбавлення трону Фрідріха III Габсбурга, як невиконуючого обов'язки імператора, та проголосити новим правителем Їржи з Подєбраду. Втім жодна пропозиція не набула підтримки. Того ж року надав допомогу Дітеру фон Ізенбургу у боротьбі з Адольфом Нассау за архієпископством Майнцьке. Крім військової допомоги Фрідріх I надав 100 тис. талерів в заклад землі між Гайдельбергом і Дібургом. Проти Пфальцу виступив маркграф Баденський, який підтримав Адольфа Нассау.
1462 року папа римський Пій II відлучив від церкви Фрідріха I за війну проти Адольфа Нассау, який був папським кандидатом. Внаслідок цього курфюрста Пфальцу залишили союзники, й проти нього утворилася нова коаліція з імператора Фрідріха III, маркграфа Альбрехта Ахілла Гогенцоллерна, маркграфа Карла I Баденського, графа Ульріха V Вюртемберзького і єпископа Георга Мецького. Втім Фрідріх I діяв швидше за своїх ворогів. Біля Зеккенгайма він напав на супротивників, переміг їх, захопивши Ульріха Вюртемберзького, Георга Мецького і Карла Баденського. Внаслідок цього в жовтні того ж року в Регенсбурзі почалися мирні перемовини. Фрідріх I вимагав для свого брата Рупрехта Кельнське архієпископство. Папський престол погоджувався на це при умові визнання пфальцем Адольфа Нассау як Майнцького архієпископа. Втім сторони не знайшли порозуміння. Невдовзі після цього Адольф Нассау зумів відвоювати Майнц. У квітні 1463 року було укладено мирний договір. Невдовзі після смерті Дітриха II фон Мерса новим архієпископом Кельнським став Рупрехт, брат курфюрста Пфальцу. Лише після цього Фрідріх I випустив Ульріха Вюртемберзького, Георга Мецького і Карла Баденського, які до того ж сплатили викуп у 40, 45 і 100 тис. гульденів відповідно (маркграф Бадену замість грошей передав графство Шпангайм, феоди Бегиггайм і Бонгайм). Слідом за цим укладено було мир з Адольфом Нассау, який визнав договір Фрідріха I з Дітером фон Ізенбергом, що залогу місцини між Гайдельбергом і Дібургом. 1464 року папське відлучення було знято з Фрідріха I.
Втім конфлікт курфюрста Пфальцу з імператором Фрідріхом III залишався. Тому 1465 року Фрідріх I уклав союз з Карлом, графом Шароле. У лютому 1466 року Фрідріх I не був запрошений на рейхстаг в Ульмі, на якому оголошувався земський мир. Тому курфюрст восени того ж року на запрошення ельзаських міст привів до миру графа Ганса фон Люпфен. У 1468 році він виграв суперечку у молодшої лінії роду Лейнінген після того як вимерла старша лінія цього роду. У 1469 році допоміг братові Рупрехту Кельнському повернути маєтки за безцінь закладені попередниками: Бонн, Нуйс, Брюль, Кайзерсверт, Кемпен, Андернах. Спочатку війська Фрідріха I зайняли спірні райони, а потім зобов'язали кредиторів повернути землі за призначену курфюрстом Пфальцу ціну. За це Фрідріх I отримав місто Кайзерсверт.
У 1470 році, скориставшись відсутністю імператора Фрідріха III в Німеччині, Фрідріх I вирішив розширити свою владу в Ельзасі. Посилаючись на «Золоту буллу», він як імперський вікарій, опанував абатством Вайсенбург і прилеглим містом. Незадоволені курфюрстом каноники звернулися за захистом до папи римського Павла II. Останній і імператор підтримали каноніків. Це призвело до війни, в ході якої Фрідріх I разом з графом Еберхардом V Вюртемберзьким, містами Вімпфеном і Гейльбронн спустошили околиці Вайсенбургу. Облога тривала 3 місяці і в лютому 1470 року сторони домовилися передати це питання третейському суду, а Фрідріх I отримував права ландфога в Ельзасі. Не згодний з цим рішенням імператор Фрідріх III у січні 1470 року піддав курфюрста Пфальцу імперській опалі й закликав з ним боротися. Імперським полководцем був призначений Людвіг I, пфальцграф Цвайбрюкену, якому імператор передав права ландфога в Ельзасі. Втім Фрідріх I завдав поразки Людвігу Цвайбрюкенському, який 1471 року змушений був віддати курфюрстові 12 замків. В 1471 році Фрідріх I провів кодифікацію права на території Пфальцу.
Людвіг IX, герцог Ландсгут-Баварський, в 1472—1473 роках намагався примирити імператора з Фрідріхом I, бажаючи об'єднати навколо імператора Виттельсбахів, Веттінів і Гогенцоллернів. Проте умови миру, запропоновані Фрідріхом III — сплата 32 тисяч гульденів штрафу, передача Ортенау і ельзаського ландфогства — курфюрст Пфальцу розцінив як надмірні. У відповідь 1474 року імператор знову піддав Фрідріха I імперській опалі, проте ніхто не наважився виконати це рішення.
Водночас Фрідріх I висунув претензії на частину графства Вюртемберг-Урах, з правителем якого Ебергардом I почав військові сутички, але не домігся бажаного.
Помер Фрідріх I 1476 року в Гайдельберзі, похований у францисканському монастирі. Йому спадкував небіж Філіпп I.
Родина
Дружина — Клара, донька Герхарда Тотта, радника магістрату Аугсбургу.
Діти:
- Фрідріх (1461—1474), канонік спочатку Шпеєрського, потім Вормського соборів
- Людвіг (1463—1524), граф Левенштайн
Джерела
- Hagen Seehase, Detlef Ollesch (Hrsg.): Kurfürst Friedrich der Siegreiche von der Pfalz. (1425—1476). Imhof, Petersberg 2012, .
- Franz Fuchs; Pirmin Spieß (Hrsg.): Friedrich der Siegreiche (1425—1476). Beiträge zur Erforschung eines spätmittelalterlichen Landesfürsten (= Abhandlungen zur Geschichte der Pfalz 17). Neustadt an der Weinstraße 2016. .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрідріх I (курфюрст Пфальцу) |
- Lundy D. R. The Peerage
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fridrih I Peremozhnij nim Friedrich I der Siegreiche 1 serpnya 1425 12 grudnya 1476 6 j Kurfyurst Pfalcu v 1451 1476 i 1476 1508 rokah Mav takozh prizvisko Zlij Fric Fridrih I Peremozhnij nim Friedrich I von der Pfalzkurfyurst Pfalcakurfyurst PfalcaPravlinnya1451 1476PoperednikFilipp INastupnikFilipp IBiografichni daniNarodzhennya1 serpnya 1425 1425 08 01 1 Gajdelberg KurpfalcSmert12 grudnya 1476 1476 12 12 51 rik Gajdelberg KurpfalcPohovannyadDruzhinaKlara TottDiti2 siniDinastiyaVittelsbahiBatkoLyudvig IIIMatiMatilda Savojska Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Rejnskih Vittelsbahiv Drugij sin Lyudviga III kurfyursta Pfalcu i Matildi Savojskoyi Narodivsya 1425 roku v Gajdelberzi 1427 roku zarucheno z predstavniceyu Landsgut Bavarskih Vittelsbahiv Vtim vesillya ne vidbulosya Frederik zdobuv gruntovnu osvitu yak u licarskih navichkah takih yak fehtuvannya polyuvannya chi verhova yizda tak i v semi vilnih mistectvah okrim ritoriki Ernst Landshad fon Shtajnah navchav jogo teologiyi 1436 roku pomer batko a 1439 roku Fridrih uspadkuvav chastinu Pfalcu ale dobrovilno postupivsya neyu starshomu bratovi kurfyurstu Lyudvigu IV Regent 1449 roku pislya smerti brata Lyudviga IV priznachayetsya regentom pri malolitnomu nebozhevi Filippi I Nevdovzi vstupiv u protistoyannya z mogutnimi shlyahetskimi rodami Pfalcu Rid Lyutcelshtajniv spilno z Lihtenbergami vstupili u konflikt z grafami Lejningen Fridrih namagavsya dvichi virishiti cyu superechku na zasidannyah v Gajdelberzi i Vajsenburzi prote marno Voseni 1450 roku regent virishiv oruzhno zmusiti Lyutcelshtejniv zamiritisya ale bez osoblivogo uspihu U chervni 1451 roku Lihtenbergam vdalosya rozbiti grafiv Lejningen u Rejhsgofena pislya chogo Lyutcelshtajni ogolosili Fridrihu vijnu Yih pidtrimali Lyudvig I pfalcgraf Cvajbryukenu markgraf Yakob I Badenskij Ditrih Shenk arhiyepiskop Majnckij Za cih umov Fridrih perekonav stani Pfalcu peredati jomu vladu Natomist vin vsinoviv Filippa I do yakogo pislya smerti Fridriha povinna bula perejti vlada Kurfyurst U sichni 1452 roku prijnyav u Gajdelberzi prisyagu yak kurfyurst Trohi piznishe kupiv u papi rimskogo Mikolaya V shvalennya cogo Jogo pidtrimali mista Shpejyer Vimpfen Ulm Rejtlingena Vejl Kempten Ingen Alen Nyurnberg Nerdlingen Rotenburg Dinkelsbyul Vindgejm i Vajsenburg yepiskopi Vormskij i Shpeyerskij Bavarski Vittelsbahi Lyudvig IX gercog Landsgut Bavarskij i Albreht IV gercog Bavarsko Myunhenskij U listopadi togo zh roku Fridrih I na choli shestitisyachnogo vijska rozbiv Lyutcelshtajniv i priyednav yih grafstvo do Pfalcu Vodnochas 1452 roku zdijsniv reformu Gajdelberzkogo universitetu Bulo zmineno metodi navchannya a takozh vklyucheno do pereliku disciplin vivchennya rimskogo prava Takozh zaprosiv do svogo dvoru nimeckih gumanistiv ta poetiv U 1453 roci kurfyurst spryamuvav vijska do Verhnogo Pfalcu yakij viznav vladu Fridriha I Vodnochas pfalcgraf Lyudvig I Cvajbryukenskij prodovzhiv borotbu proti Fridriha I U 1454 roci verhnopfalcke misto Amberg pidkorilosya kurfyurstu splatilo kontribuciyu pogodilosya na rozmishennya zalogi Z oglyadu na ci uspihi titul Fridriha I viznali spochatku kurfyursti Trira i Kelna 1453 rik potim kurfyursti Brandenburga i Saksoniyi 1454 rik 1454 roku uklav soyuz z Fridrihom II Gogencollernom kurfyurstom Brandenburgu spryamovanim proti imperatora Fridriha III Gabsburga U 1455 roci vidnovilasya vijna z pfalcgrafom Cvajbryukena Ostannij spochatku spiravsya na pidtrimku Filippa III gercoga Burgundiyi Vtim Fridrihu I vdalosya peretyagnuti togo na svij bik takozh bulo ukladeno soyuzi z markgrafom Karlom I Badenskim i Ditrihom Shenkom arhiyepiskopom Majncu Razom z ostannim vdalosya zahopiti zamok Krajcnah Nevdovzi Lyudvig Cvajbryukenskij viznav zverhnist kurfyursta Pfalcu U 1456 roci na rejhstazi v Nyurnberzi razom z Brandenburgom i arhiyepiskopom Majncu namagavsya natisnuti na imperatora z metoyu rozshirennya prav kurfyurstiv prote bez yakogos uspihu U 1457 roci vid cogo soyuzu vidkolovsya Brandenburg a u 1458 roci Fridrih I znovu pogirkavsya z arhiyepiskopom majnckim Ditrihom Shenkom cherez prikordonni zemli U 1458 roci Fridrih I nadav dopomogu Lyudvigu IX gercogu Landsgut Bavarskomu u zahoplenni mista Donauvert Nevdovzi vstupiv u konflikt z grafstvom Vyurtemberg cherez zamok Viddern Ostannij vorog zahopiv za pidtrimki Albrehta Ahilla Gogencollerna markgrafa Ansbah Kulmbaskogo Vodnochas znovu pochalisya superechki cherez Donavert Imperator Fridrih III virishiv zvilniti misto spryamuvavshi Albrehta Ahilla Gogencollerna Fridrih I prodovzhiv pidtrimku Lyudviga IX Pri comu namagavsya uklasti soyuz z Yirzhi z Podyebrad korolem Bogemiyi vtim bez uspihu 1459 roku na rejhstazi v Nyurnberzi vidbuvsya vidkritij konflikt mizh Vittelsbahami i Gogencollernami sho sprichinilo tak zvanu Bavarsku vijnu U 1460 roci proti Fridriha I vistupili soyuzniki Albrehta Ahilla Gogencollerna novij arhiyepiskop Majnckij Diter fon Izenburg Lyudvig I pfalcgraf Cvejbryuku markgraf Karl I Badenskij graf Ulrih V Vyurtemberzkij i Georg Badenskij yepiskop Mecu V svoyu chergu Fridrih I uklav soyuz z landgrafom Lyudvigom II Gessenskim 4 lipnya 1460 roku u bitvi bilya Pfeddersgajma pfalcko gessenski vijska zdobuli vrazhayuchu peremogu zdolavshi dvokratno bilshi vorozhi vijska ta zahopivshi 150 licariv Nevdovzi bilshist vorogiv Pfalcu buli vimusheni uklasti mir z Fridrihom I Pid tiskom markgrafa Badenskogo pidkorivsya ostannim Lyudvig Cvajbryukenskij 1461 roci na rejhstazi v Nyurnberzi pidtrimav propoziciyu ogolositi pro pozbavlennya tronu Fridriha III Gabsburga yak nevikonuyuchogo obov yazki imperatora ta progolositi novim pravitelem Yirzhi z Podyebradu Vtim zhodna propoziciya ne nabula pidtrimki Togo zh roku nadav dopomogu Diteru fon Izenburgu u borotbi z Adolfom Nassau za arhiyepiskopstvom Majncke Krim vijskovoyi dopomogi Fridrih I nadav 100 tis taleriv v zaklad zemli mizh Gajdelbergom i Diburgom Proti Pfalcu vistupiv markgraf Badenskij yakij pidtrimav Adolfa Nassau 1462 roku papa rimskij Pij II vidluchiv vid cerkvi Fridriha I za vijnu proti Adolfa Nassau yakij buv papskim kandidatom Vnaslidok cogo kurfyursta Pfalcu zalishili soyuzniki j proti nogo utvorilasya nova koaliciya z imperatora Fridriha III markgrafa Albrehta Ahilla Gogencollerna markgrafa Karla I Badenskogo grafa Ulriha V Vyurtemberzkogo i yepiskopa Georga Meckogo Vtim Fridrih I diyav shvidshe za svoyih vorogiv Bilya Zekkengajma vin napav na suprotivnikiv peremig yih zahopivshi Ulriha Vyurtemberzkogo Georga Meckogo i Karla Badenskogo Vnaslidok cogo v zhovtni togo zh roku v Regensburzi pochalisya mirni peremovini Fridrih I vimagav dlya svogo brata Ruprehta Kelnske arhiyepiskopstvo Papskij prestol pogodzhuvavsya na ce pri umovi viznannya pfalcem Adolfa Nassau yak Majnckogo arhiyepiskopa Vtim storoni ne znajshli porozuminnya Nevdovzi pislya cogo Adolf Nassau zumiv vidvoyuvati Majnc U kvitni 1463 roku bulo ukladeno mirnij dogovir Nevdovzi pislya smerti Ditriha II fon Mersa novim arhiyepiskopom Kelnskim stav Rupreht brat kurfyursta Pfalcu Lishe pislya cogo Fridrih I vipustiv Ulriha Vyurtemberzkogo Georga Meckogo i Karla Badenskogo yaki do togo zh splatili vikup u 40 45 i 100 tis guldeniv vidpovidno markgraf Badenu zamist groshej peredav grafstvo Shpangajm feodi Begiggajm i Bongajm Slidom za cim ukladeno bulo mir z Adolfom Nassau yakij viznav dogovir Fridriha I z Diterom fon Izenbergom sho zalogu miscini mizh Gajdelbergom i Diburgom 1464 roku papske vidluchennya bulo znyato z Fridriha I Vtim konflikt kurfyursta Pfalcu z imperatorom Fridrihom III zalishavsya Tomu 1465 roku Fridrih I uklav soyuz z Karlom grafom Sharole U lyutomu 1466 roku Fridrih I ne buv zaproshenij na rejhstag v Ulmi na yakomu ogoloshuvavsya zemskij mir Tomu kurfyurst voseni togo zh roku na zaproshennya elzaskih mist priviv do miru grafa Gansa fon Lyupfen U 1468 roci vin vigrav superechku u molodshoyi liniyi rodu Lejningen pislya togo yak vimerla starsha liniya cogo rodu U 1469 roci dopomig bratovi Ruprehtu Kelnskomu povernuti mayetki za bezcin zakladeni poperednikami Bonn Nujs Bryul Kajzersvert Kempen Andernah Spochatku vijska Fridriha I zajnyali spirni rajoni a potim zobov yazali kreditoriv povernuti zemli za priznachenu kurfyurstom Pfalcu cinu Za ce Fridrih I otrimav misto Kajzersvert U 1470 roci skoristavshis vidsutnistyu imperatora Fridriha III v Nimechchini Fridrih I virishiv rozshiriti svoyu vladu v Elzasi Posilayuchis na Zolotu bullu vin yak imperskij vikarij opanuvav abatstvom Vajsenburg i prileglim mistom Nezadovoleni kurfyurstom kanoniki zvernulisya za zahistom do papi rimskogo Pavla II Ostannij i imperator pidtrimali kanonikiv Ce prizvelo do vijni v hodi yakoyi Fridrih I razom z grafom Eberhardom V Vyurtemberzkim mistami Vimpfenom i Gejlbronn spustoshili okolici Vajsenburgu Obloga trivala 3 misyaci i v lyutomu 1470 roku storoni domovilisya peredati ce pitannya tretejskomu sudu a Fridrih I otrimuvav prava landfoga v Elzasi Ne zgodnij z cim rishennyam imperator Fridrih III u sichni 1470 roku piddav kurfyursta Pfalcu imperskij opali j zaklikav z nim borotisya Imperskim polkovodcem buv priznachenij Lyudvig I pfalcgraf Cvajbryukenu yakomu imperator peredav prava landfoga v Elzasi Vtim Fridrih I zavdav porazki Lyudvigu Cvajbryukenskomu yakij 1471 roku zmushenij buv viddati kurfyurstovi 12 zamkiv V 1471 roci Fridrih I proviv kodifikaciyu prava na teritoriyi Pfalcu Lyudvig IX gercog Landsgut Bavarskij v 1472 1473 rokah namagavsya primiriti imperatora z Fridrihom I bazhayuchi ob yednati navkolo imperatora Vittelsbahiv Vettiniv i Gogencollerniv Prote umovi miru zaproponovani Fridrihom III splata 32 tisyach guldeniv shtrafu peredacha Ortenau i elzaskogo landfogstva kurfyurst Pfalcu rozciniv yak nadmirni U vidpovid 1474 roku imperator znovu piddav Fridriha I imperskij opali prote nihto ne navazhivsya vikonati ce rishennya Vodnochas Fridrih I visunuv pretenziyi na chastinu grafstva Vyurtemberg Urah z pravitelem yakogo Ebergardom I pochav vijskovi sutichki ale ne domigsya bazhanogo Pomer Fridrih I 1476 roku v Gajdelberzi pohovanij u franciskanskomu monastiri Jomu spadkuvav nebizh Filipp I RodinaDruzhina Klara donka Gerharda Totta radnika magistratu Augsburgu Diti Fridrih 1461 1474 kanonik spochatku Shpeyerskogo potim Vormskogo soboriv Lyudvig 1463 1524 graf LevenshtajnDzherelaHagen Seehase Detlef Ollesch Hrsg Kurfurst Friedrich der Siegreiche von der Pfalz 1425 1476 Imhof Petersberg 2012 ISBN 978 3 86568 828 6 Franz Fuchs Pirmin Spiess Hrsg Friedrich der Siegreiche 1425 1476 Beitrage zur Erforschung eines spatmittelalterlichen Landesfursten Abhandlungen zur Geschichte der Pfalz 17 Neustadt an der Weinstrasse 2016 ISBN 978 3 942189 16 3 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fridrih I kurfyurst Pfalcu Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824