Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Березові ліси та луки Скандинавських гір — екорегіон тундри у Норвегії, Швеції та Фінляндії. Це один із наземних екорегіонів, визначених та визначених Всесвітнім фондом дикої природи .
 Гарданґервідда найбільше гірське плато північної Європи | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | тундра |
| Статус збереження | уразливий |
| WWF | Scandinavian montane birch forest and grasslands |
| Межі | Тундра Кольського півострова, Скандинавські прибережні хвойні ліси, Скандинавська та Російська тайга |
| Країни | Норвегія, Фінляндія, Швеція |
 | |
Збереження
Березові ліси та луки Скандинавських гір є у списку Global 200, і тому розглядаються як пріоритет для збереження.
Географія
Екорегіон покриває Скандинавські гори, і охоплює 11 градусів широти з півдня на північ. Близько двох третин екорегіону знаходиться у Норвегії, приблизно одна третина - у Швеції та невелику територію займає у найпівнічнішій частині Фінляндії. Цей екорегіон завдовжки 1600 км та загальною площею приблизно 243 000 км² Тут розташовані найбільші льодовики на материковій частині Європи (Йостедаль, [en]), а також найвищі гори Північної Європи (Ютунгеймен) та найбільше гірське плато. Гірське пасмо утворює дощову тінь — східна частина гірського пасма значно сухіша, ніж західна. Екорегіон розділений на дві частини, південна частина знаходиться у центральних горах Норвегії і спускається до західних фіордів. Північна частина прямує горами Кьолен та спускається до фіордів на заході. Західна частина екорегіону, як на півдні, так і на півночі, межує із екорегіоном Скандинавські прибережні хвойні ліси або безпосередньо з фіордами (Норвезьке море та Північне море). Східна частина екорегіону, як на півдні, так і на півночі, межує зі скандинавським та російським тайговим екорегіоном. На крайньому півдні межує із сарматським екорегіоном мішаних лісів, крайня північно-східна частина біля берегів Баренцева моря межує з екорегіоном тундра Кольського півострова.
Опис
Частина екорегіону розташовані на менших висотах, тому оточені біомами нижчих висот, на кшталт прибережних гір Норвегії. На найбільшій висоті знаходиться високогірна тундра з дуже рідкою рослинністю та голими скелями, льодовиковими полями та льодовиками. На меншій висоті знаходиться низькогірна альпійська тундра з суцільним рослинним покривом; Betula nana та Salix висотою до 1 м та луки, а також численні озера та болота. Ще нижче знаходиться гірська березова зона де зустрічається Betula pubescens (заввишки 2–5 м) над лінією хвойних дерев; трохи низькорослих ялин та сосен, а також багато озер та боліт. Ця частина розглядається як частина зони розрідженої тайги; береза, що утворює лінію, дуже рідко зустрічається за межами Скандинавії (також в Ісландії та на півострові Камчатка).
На ще нижчих висотах ліси стають щільнішими та вищими (8–20 м, винятково 30 м) з більшою кількістю видів, включаючи сосну звичайну та осику. Іноді значна частина низинного лісу поблизу фіордів Західної Норвегії також включають до екорегіону, оскільки Picea abies тут здебільшого відсутня (Picea abies та Picea sitchensis зазвичай висаджуються з економічних причин). У цих помірних лісах також зустрічаються Quercus robur, Fraxinus excelsior, Taxus baccata, Ilex та Tilia cordata. Таким чином, в цьому екорегіоні дуже різноманітне навколишнє середовище; від помірного лісу біля фіордів із 6-місячним вегетаційним періодом до найвищих гір з льодовиками та сніговими полями, що не тануть до середини літа.
Флора
У цьому регіоні є багато видів [en], які не зустрічаються більше ніде в Європі, проте часті в Арктиці, а іноді і в гірських районах Північної Америки. Найчастіше зустрічаються разом з березою: Populus tremula, Pinus sylvestris, Juniperus communis, Alnus incana, Sorbus, Salix caprea та Prunus padus. Деякі з характерних трав: Aconitum lycoctonum, Vaccinium myrtillus та Rubus chamaemorus, останні, як правило, ростуть на численних болотах.
Фауна
Хижаки екорегіону: Gulo gulo, Ursus arctos, Lynx lynx, Canis lupus, Vulpes vulpes та Mustela erminea.
Травоїдні екорегіону: Rangifer tarandus (лише у горах центральної Норвегії; північні олені на півночі напівдомашні), Capreolus capreolus та Cervus elaphus (у низовинах на півдні екорегіону); найпоширенішою великою рослиноїдною твариною є лось. Lemmini, Arvicolinae, Sciuridae та Lepus є загальним явищем, а Lutra lutra поширена біля фіордів та у багатьох річках, особливо на півночі. На [en] є приблизно 150 Ovibos moschatus, які були перевезені з Гренландії в 1930-х роках, оскільки цей вид зник у Скандинавії. Велике різноманіття птахів екорегіону; більшість птахів є перелітними, але деякі, як Lagopus muta, залишаються тут цілий рік. Також варто відзначити Falco rusticolus та Haliaeetus albicilla. В озерах зустрічається пструг та Salvelinus alpinus, у річках є морський пструг та лосось.
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 14 липня 2021.
- Archived copy. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 15 січня 2012.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 29 травня 2022.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Ecology of moth species in the subalpine birch forest [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berezovi lisi ta luki Skandinavskih gir ekoregion tundri u Norvegiyi Shveciyi ta Finlyandiyi Ce odin iz nazemnih ekoregioniv viznachenih ta viznachenih Vsesvitnim fondom dikoyi prirodi Berezovi lisi ta luki Skandinavskih gir Gardangervidda najbilshe girske plato pivnichnoyi YevropiEkozona PalearktikaBiom tundraStatus zberezhennya urazlivij WWF Scandinavian montane birch forest and grasslandsMezhi Tundra Kolskogo pivostrova Skandinavski priberezhni hvojni lisi Skandinavska ta Rosijska tajgaKrayini Norvegiya Finlyandiya ShveciyaZberezhennyaBerezovi lisi ta luki Skandinavskih gir ye u spisku Global 200 i tomu rozglyadayutsya yak prioritet dlya zberezhennya GeografiyaOsinni kolori u serednoborealnomu lisi bilya fiordu v toj chas yak u Narviku gori pokriti visokogirnimi alpijskimi tundrami Pivnichna Norvegiya Alpijska tundra poblizu Alezhaure na pivnochi Shveciyi Ekoregion pokrivaye Skandinavski gori i ohoplyuye 11 gradusiv shiroti z pivdnya na pivnich Blizko dvoh tretin ekoregionu znahoditsya u Norvegiyi priblizno odna tretina u Shveciyi ta neveliku teritoriyu zajmaye u najpivnichnishij chastini Finlyandiyi Cej ekoregion zavdovzhki 1600 km ta zagalnoyu plosheyu priblizno 243 000 km Tut roztashovani najbilshi lodoviki na materikovij chastini Yevropi Jostedal en a takozh najvishi gori Pivnichnoyi Yevropi Yutungejmen ta najbilshe girske plato Girske pasmo utvoryuye doshovu tin shidna chastina girskogo pasma znachno suhisha nizh zahidna Ekoregion rozdilenij na dvi chastini pivdenna chastina znahoditsya u centralnih gorah Norvegiyi i spuskayetsya do zahidnih fiordiv Pivnichna chastina pryamuye gorami Kolen ta spuskayetsya do fiordiv na zahodi Zahidna chastina ekoregionu yak na pivdni tak i na pivnochi mezhuye iz ekoregionom Skandinavski priberezhni hvojni lisi abo bezposeredno z fiordami Norvezke more ta Pivnichne more Shidna chastina ekoregionu yak na pivdni tak i na pivnochi mezhuye zi skandinavskim ta rosijskim tajgovim ekoregionom Na krajnomu pivdni mezhuye iz sarmatskim ekoregionom mishanih lisiv krajnya pivnichno shidna chastina bilya beregiv Barenceva morya mezhuye z ekoregionom tundra Kolskogo pivostrova OpisVesna bilya verhnoyi mezhi lisu en NorvegiyaGirska bereza bilya verhnoyi mezhi lisu u Lyungdaleni Shveciya Chastina ekoregionu roztashovani na menshih visotah tomu otocheni biomami nizhchih visot na kshtalt priberezhnih gir Norvegiyi Na najbilshij visoti znahoditsya visokogirna tundra z duzhe ridkoyu roslinnistyu ta golimi skelyami lodovikovimi polyami ta lodovikami Na menshij visoti znahoditsya nizkogirna alpijska tundra z sucilnim roslinnim pokrivom Betula nana ta Salix visotoyu do 1 m ta luki a takozh chislenni ozera ta bolota She nizhche znahoditsya girska berezova zona de zustrichayetsya Betula pubescens zavvishki 2 5 m nad liniyeyu hvojnih derev trohi nizkoroslih yalin ta sosen a takozh bagato ozer ta bolit Cya chastina rozglyadayetsya yak chastina zoni rozridzhenoyi tajgi bereza sho utvoryuye liniyu duzhe ridko zustrichayetsya za mezhami Skandinaviyi takozh v Islandiyi ta na pivostrovi Kamchatka en na Sognefiordi maye pomirnij klimat iz serednorichnoyu temperaturoyu 6 6 C Navkolishni gori dosyagayut 1400 m pokriti alpijskoyu tundroyu lodovikami i serednorichnim pokaznikom do 2 C Na she nizhchih visotah lisi stayut shilnishimi ta vishimi 8 20 m vinyatkovo 30 m z bilshoyu kilkistyu vidiv vklyuchayuchi sosnu zvichajnu ta osiku Inodi znachna chastina nizinnogo lisu poblizu fiordiv Zahidnoyi Norvegiyi takozh vklyuchayut do ekoregionu oskilki Picea abies tut zdebilshogo vidsutnya Picea abies ta Picea sitchensis zazvichaj visadzhuyutsya z ekonomichnih prichin U cih pomirnih lisah takozh zustrichayutsya Quercus robur Fraxinus excelsior Taxus baccata Ilex ta Tilia cordata Takim chinom v comu ekoregioni duzhe riznomanitne navkolishnye seredovishe vid pomirnogo lisu bilya fiordiv iz 6 misyachnim vegetacijnim periodom do najvishih gir z lodovikami ta snigovimi polyami sho ne tanut do seredini lita FloraNizkogirna tundra voseni U comu regioni ye bagato vidiv en yaki ne zustrichayutsya bilshe nide v Yevropi prote chasti v Arktici a inodi i v girskih rajonah Pivnichnoyi Ameriki Najchastishe zustrichayutsya razom z berezoyu Populus tremula Pinus sylvestris Juniperus communis Alnus incana Sorbus Salix caprea ta Prunus padus Deyaki z harakternih trav Aconitum lycoctonum Vaccinium myrtillus ta Rubus chamaemorus ostanni yak pravilo rostut na chislennih bolotah FaunaPesec Hizhaki ekoregionu Gulo gulo Ursus arctos Lynx lynx Canis lupus Vulpes vulpes ta Mustela erminea Travoyidni ekoregionu Rangifer tarandus lishe u gorah centralnoyi Norvegiyi pivnichni oleni na pivnochi napivdomashni Capreolus capreolus ta Cervus elaphus u nizovinah na pivdni ekoregionu najposhirenishoyu velikoyu roslinoyidnoyu tvarinoyu ye los Lemmini Arvicolinae Sciuridae ta Lepus ye zagalnim yavishem a Lutra lutra poshirena bilya fiordiv ta u bagatoh richkah osoblivo na pivnochi Na en ye priblizno 150 Ovibos moschatus yaki buli perevezeni z Grenlandiyi v 1930 h rokah oskilki cej vid znik u Skandinaviyi Velike riznomanittya ptahiv ekoregionu bilshist ptahiv ye perelitnimi ale deyaki yak Lagopus muta zalishayutsya tut cilij rik Takozh varto vidznachiti Falco rusticolus ta Haliaeetus albicilla V ozerah zustrichayetsya pstrug ta Salvelinus alpinus u richkah ye morskij pstrug ta losos Primitki Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 14 lipnya 2021 Archived copy Arhiv originalu za 17 lipnya 2012 Procitovano 15 sichnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 8 listopada 2017 Procitovano 29 travnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaEcology of moth species in the subalpine birch forest 6 bereznya 2016 u Wayback Machine