Йосип Шпінель

Шпінель Йосип Аронович  (1892—1980) — радянський художник, художник кіно, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1940). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1951).

Шпінель Йосип АроновичДата народження7 жовтня 1892(1892-10-07)^[1]Місце народженняБіла Церква, Київська губернія, Російська імперія^[2]Дата смерті2 липня 1980(1980-07-02)^[1](87 років)Місце смертіМосква, СРСРГромадянство Російська імперія
 СРСРAlma materКиївське художнє училищеПрофесіяхудожник, кінематографістЗакладВсеросійський державний інститут кінематографіїНагороди

IMDbID 0795324

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шпінель.

Біографічні відомості

Народився 7 листопада 1892 р. в м. Біла Церква Київської обл.. Закінчив Київське художнє училище (1914) та Вищі державні художньо-технічні майстерні (1927).

З 1921 року працював у театрі, з 1927 року — у кіно, коли був запрошений на Одеську кіностудію ВУФКУ. 1928 року почав викладати в Одеському кінотехнікумі, а потім у Київському кіноінституті.

З 1933 року працював на студії «Москінокомбінат» («Мосфільм» — з 1935 року).

Один із засновників художнього факультету Всесоюзного державного інституту кінематографії, де викладав з 1940 року (з 1965 — професор).

Помер 2 липня 1980 р. в Москві.

Фільмографія

Художник-постановник українських кінокартин:

• «Крізь сльози» (1928, реж. Г. Гричер, ВУФКУ (Одеса)
• (1928, реж. Г. Гричер, ВУФКУ (Одеса)
• (1928, реж. В. Вільнер, ВУФКУ (Одеса)
• «Нічний візник» (1928, у співавт.; реж. Георгій Тасін, ВУФКУ (Одеса)
• «Арсенал» (1928, у співавт.; реж. О. Довженко, ВУФКУ (Одеса)
• «Дві жінки» (1929, реж. Г. Рошаль, ВУФКУ (Одеса)
• «Новими шляхами» (1929, реж. П. Долина, ВУФКУ (Одеса)
• «Мертва петля»/ (1929, реж. О. Перегуда, ВУФКУ (Одеса)
• «П'ять наречених» (1930, ВУФКУ (Одеса)
• «Гість з Мекки» (1930, у співавт.; «Українфільм» (Одеса)
• «Людина з містечка» (1930, у співавт.; реж. Г. Рошаль, «Українфільм» (Одеса)
• (1930, реж. Борис Тягно, «Українфільм» (Одеса)
• (1930, реж. Д. Мар'ян, «Українфільм» (Одеса)
• (1931, у співавт.; реж. О. Штрижак, «Українфільм» (Одеса)
• (1931, реж. В. Строєва, «Українфільм»)
• (1930, реж. П. Коломойцев, «Українфільм»)
• «Кондуїт» (1935, «Українфільм») та ін.

Художник-постановник:

• «Петербурзька ніч» (1934, у співавт.; реж. Г. Рошаль, В. Строєва)
• «Пампушка» (1934, у співавт; реж. М. Ромм)
• «Покоління переможців» (1936, у співавт.; реж. В. Строєва)
• «Троє з однієї вулиці» (1936, у співавт.)
• «Зорі Парижа» (1936, у співавт.; реж. Г. Рошаль)
• «Гаврош» (1937, у співавт.; реж. Т. Лукашевич)
• «Олександр Невський» (1938, реж. С. Ейзенштейн)
• «Сім'я Оппенгейм» (1938, реж. Г. Рошаль)
• «Юні комунари» (1938, у співавт.)
• «У пошуках радості» (1939, у співавт.; реж. Г. Рошаль, В. Строєва)
• «Баби» (1940)
• «Першодрукар Іван Федоров» (1941)
• «Машенька» (1942, у співавт.)
• «Хлопець з нашого міста» (1942, у співавт.)
• «Іван Грозний» (1944—1945, реж. С. Ейзенштейн)
• «Наше серце» (1946)
• «Повість про справжню людину» (1948)
• «Змова приречених» (1950, реж. М. Калатозов)
• «Великий концерт» (1951, у співавт.; реж. В. Строєва)
• «Великий воїн Албанії Скандербег» (1953, реж. С. Юткевич)
• «Ми з вами десь зустрічалися» (1954, у співавт.)
• «Дорога» (1955)
• «Вольниця» (1956, реж. Г. Рошаль)
• «Доля поета» (1959, у співавт.)
• «Ходіння по муках» (1959, реж. Г. Рошаль)
• «Суд божевільних» (1961, у співавт. з Г. Гривцовим та А. Соколовим; реж. Г. Рошаль)
• «Апасіоната» (1963, к/м)
• «Рік як життя» (1966, реж. Г. Рошаль)

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Шпинель Иосиф Аронович / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Література

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.503;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С659;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.880.

Посилання

• Йосип Шпінель на сайті IMDb (англ.)
• Шпінель Йосип Аронович (kino-teatr.ru)(рос.)