Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чангтан або Джангтанг (тиб. བྱང་ཐང་།, тибетський піньїнь: Qangtang, Вайлі: byang thang, Північна Рівнина) — високогірне плато в західному і північному Тибеті, включає південно-східні області Ладакху , великі плоскогір'я і великі озера. Якщо рахувати від східного Ладакху, то Чангтан простягається на 1600 км на схід у Тибет, до провінції Цінхай. Географічно і етнічно, Чангтан — частина Тибету. Населене кочовиками чангпа (byang pa).
| Чангтан | |
 | |
| Країна |  КНР |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Тибетський автономний район |
| Місце розташування | Тибетське плато |
 | |
 Чангтан у Вікісховищі | |
Координати: 30° пн. ш. 90° сх. д. / 30° пн. ш. 90° сх. д.
Клімат
Клімат суворий і непередбачуваний. Літо тепле, але коротке, грози трапляються в будь-яку пору року, часто з градом. Зими дуже суворі, практично арктичні через висоту.
Населення
Корінне населення плато — кочовики, звані чангпа — тибетською «сіверяни», або друкпа — «кочовики». Підрахунки 1989 року дали кількість 500 000 кочівників. Оскільки плато малопридатне для землеробства, чангпа, на відміну від більшості інших кочівників, не зазнають тиску з боку хліборобів.
Економіка регіону базується навколо худоби чангпа і необхідних пасовищ. Чангпа переміщаються зі своєю худобою по плато в пошуках відповідних пасовищ, яких мало через клімат і тільки величезні простори дозволяють плато прогодовувати великі стада тварин. На відміну від інших кочовиків, чангпа не переходять з одного кліматичного регіону в інший; вони надають перевагу коротким, але частим кочуванням по 16-64 км. Міграційні маршрути повторюються з року в рік, і місця стоянок залишаються колишніми, часто місце таборів відзначають кам'яні стіни для загонів худоби і встановлення наметів. Деякі багаті кочовики будують собі й постійні будинки на місці таборів, де живуть деяку частину року.
Крім змінення пасовищ, чангпа виробили багато прийомів заощадження і збереження ресурсів. Влітку, під час хороших надоїв, чангпа зберігають молоко у вигляді масла і сиру з довгими періодами зберігання. Забій худоби здійснюють тільки на початку зими, щоб зберегти м'ясо і коли худоба вгодована після ситної осені .
Чангпа дуже залежні від торгівлі. Вони продають худобу, м'ясо, сіль, шерсть, а купують зерно, кухонне начиння, метал і багато промислових товарів.
Тибетський Чангтан
Більша частина тибетського Чангтану зараз охороняється природними заповідниками, серед яких заповідник Чангтан, другий за величиною природний заповідник у світі, та чотири нові прилеглі менші заповідники загальною площею 496 000 км2. З моменту створення заповідників відбулося повільне зростання кількості особин видів, що перебувають під загрозою зникнення. Заповідні зони простягаються по частинах Тибетського автономного району, Синьцзяну та Цинхаю в Китаї.
Середня висота тибетського Чангтану, розташованого в префектурі Нагчу, сягає 5000 м. Тут проходить фестиваль коней Нагк.
Ладакський Чангтан
Невелика частина Чангтану потрапляє на територію Ладакху, зараз штат Джамму та Кашмір, Індія. З цієї частини Чангтану проходив караванний шлях Кашмір-Лхаса.
Чангтан зазнав багато змін, що відбулися в Індії. Ладакх став, попри воєнний стан, дуже відвідуваним туристами регіоном. Після тривалого перебування у відносній ізоляції, тепер став змінюватися і побут людей. Також події в Китаї, привели до того, що деякі чангпа втекли з КНР і осіли в Ладакху. 1963 року їх було 3000, тепер понад 7000.
Чангтанський заказник є домом для багатьох рідкісних форм флори і фауни, які зустрічаються тільки в цьому суворому високогірному районі. На території заказника розташовані два великих озера [ru] і Пангонг-Цо. На луках росте понад 200 видів високогірних рослин, більшість з яких їстівні для тварин.
Температура в регіоні коливається від −5 °C до −35 °C взимку, а влітку буває до 30 °C. В зимові місяці бувають снігопади.
Поселення
У Ладакху оселилися багато кочовиків, які втекли з західного Тибету. Більше 3500 тибетців оселилися в Чангтані і зайнялися звичним скотарством, але деякі перейшли до землеробства. На прохання Центральної Тибетської Адміністрації в Дхармсалі в 1977 Уряд Індії та штату зібрав їх у «Поселення тибетських біженців», яке включає 9 різних місць, розкиданих по високогірному плато на висоті близько 4700 метрів: Ньома, Кугшунг, Гоюл, Ханлей, Сумдхо, Самедх, Карнаг, Чушул і Чурмур.
Освіту в районі забезпечує некомерційна організація «SOS Tibetan Children Village». Є ясла. Більшість вчиться на денній формі, є інтернат для бідних і дітей, чиї сім'ї кочують на великій відстані. В цілому, вдалося забезпечити досить високий рівень освіти.
Також побудовано клініку і центр традиційної тибетської медицини.
Створено пташиний заповідник.
Чангтанський заповідник
Чангтанський заповідник дикої природи (або Чангтанський заповідник дикої природи холодної пустелі) — високогірний заповідник в ладакському Чангтані, нині округ , Джамму та Кашмір. Особлива увага приділяється популяції кіангів або тибетських диких ослів, а також рідкісних чорношиїх журавлів. За назвою плато Чангтан отримав родову наукову назву птах тибетська саджа (лат. Tchangtangia tibetana), що мешкає на Тибеті.
- Природні пам'ятки
На території заповідника розташовані високогірні озера і Пангонг-Цо.
Цоморарі — одне з найвисокогірніших озер такого розміру (площа близько 120 км2, найбільша глибина 40 м, висота розташування 4525 м). В листопаді 2002 озеро стало об'єктом Рамсарської конвенції.
Пангонг-Цо розташоване на висоті 4240 м і має площу 134 км2 (між Індією і Китаєм). З індійського боку вода солона, з китайського — прісна, при цьому взимку озеро замерзає.
Висота варіюється від 4300 до 5800 м, рельєф формують великі ущелини і плато. Є приблизно 11 озер і 10 боліт, протікає річка Інд, яка поділяє заповідник на дві частини.
Примітки
- Rizvi, 2000, с. 301.
- Goldstein, Beal, 1990, с. 44.
- Goldstein, Beal, 1990, с. 58.
- Goldstein, Beal, 1990, с. 60.
- Goldstein, Beal, 1990, с. 83.
Література
- Janet Rizvi. Trans-Himalayan Caravans : ( )[англ.]. — Oxford University Press, 2000. — 392 p. — .
- Melvyn C. Goldstein, Cynthia M. Beall. Nomads of Western Tibet : The Survival of a Way of Life : ( )[англ.]. — Berkeley, CA, USA : University of California Press, 1990. — 200 p. — .
- Tsewang Namgail, Yash Veer Bhatnagar, Charudutt Mishra & Sumanta Bagchi. Pastoral Nomads of the Indian Changthang: Production System, Landuse and Socioeconomic Changes : ( )[англ.]. — [en]. — 2007. — August. — С. 497—504. — ISSN 0300-7839.
Посилання
- Mark Braham. Who cares about the Chang-thang? // The Hindu : newspaper. — 2003. — . — 07. з джерела 4 липня 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Changtan abo Dzhangtang tib བ ང ཐང tibetskij pinyin Qangtang Vajli byang thang Pivnichna Rivnina visokogirne plato v zahidnomu i pivnichnomu Tibeti vklyuchaye pivdenno shidni oblasti Ladakhu veliki ploskogir ya i veliki ozera Yaksho rahuvati vid shidnogo Ladakhu to Changtan prostyagayetsya na 1600 km na shid u Tibet do provinciyi Cinhaj Geografichno i etnichno Changtan chastina Tibetu Naselene kochovikami changpa byang pa ChangtanKrayina KNRAdministrativna odinicyaTibetskij avtonomnij rajonMisce roztashuvannyaTibetske plato Changtan u Vikishovishi Koordinati 30 pn sh 90 sh d 30 pn sh 90 sh d 30 90KlimatKlimat suvorij i neperedbachuvanij Lito teple ale korotke grozi traplyayutsya v bud yaku poru roku chasto z gradom Zimi duzhe suvori praktichno arktichni cherez visotu NaselennyaKorinne naselennya plato kochoviki zvani changpa tibetskoyu siveryani abo drukpa kochoviki Pidrahunki 1989 roku dali kilkist 500 000 kochivnikiv Oskilki plato malopridatne dlya zemlerobstva changpa na vidminu vid bilshosti inshih kochivnikiv ne zaznayut tisku z boku hliborobiv Ekonomika regionu bazuyetsya navkolo hudobi changpa i neobhidnih pasovish Changpa peremishayutsya zi svoyeyu hudoboyu po plato v poshukah vidpovidnih pasovish yakih malo cherez klimat i tilki velichezni prostori dozvolyayut plato progodovuvati veliki stada tvarin Na vidminu vid inshih kochovikiv changpa ne perehodyat z odnogo klimatichnogo regionu v inshij voni nadayut perevagu korotkim ale chastim kochuvannyam po 16 64 km Migracijni marshruti povtoryuyutsya z roku v rik i miscya stoyanok zalishayutsya kolishnimi chasto misce taboriv vidznachayut kam yani stini dlya zagoniv hudobi i vstanovlennya nametiv Deyaki bagati kochoviki buduyut sobi j postijni budinki na misci taboriv de zhivut deyaku chastinu roku Krim zminennya pasovish changpa virobili bagato prijomiv zaoshadzhennya i zberezhennya resursiv Vlitku pid chas horoshih nadoyiv changpa zberigayut moloko u viglyadi masla i siru z dovgimi periodami zberigannya Zabij hudobi zdijsnyuyut tilki na pochatku zimi shob zberegti m yaso i koli hudoba vgodovana pislya sitnoyi oseni Changpa duzhe zalezhni vid torgivli Voni prodayut hudobu m yaso sil sherst a kupuyut zerno kuhonne nachinnya metal i bagato promislovih tovariv Tibetskij ChangtanBilsha chastina tibetskogo Changtanu zaraz ohoronyayetsya prirodnimi zapovidnikami sered yakih zapovidnik Changtan drugij za velichinoyu prirodnij zapovidnik u sviti ta chotiri novi prilegli menshi zapovidniki zagalnoyu plosheyu 496 000 km2 Z momentu stvorennya zapovidnikiv vidbulosya povilne zrostannya kilkosti osobin vidiv sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Zapovidni zoni prostyagayutsya po chastinah Tibetskogo avtonomnogo rajonu Sinczyanu ta Cinhayu v Kitayi Serednya visota tibetskogo Changtanu roztashovanogo v prefekturi Nagchu syagaye 5000 m Tut prohodit festival konej Nagk Ladakskij ChangtanNevelika chastina Changtanu potraplyaye na teritoriyu Ladakhu zaraz shtat Dzhammu ta Kashmir Indiya Z ciyeyi chastini Changtanu prohodiv karavannij shlyah Kashmir Lhasa Changtan zaznav bagato zmin sho vidbulisya v Indiyi Ladakh stav popri voyennij stan duzhe vidviduvanim turistami regionom Pislya trivalogo perebuvannya u vidnosnij izolyaciyi teper stav zminyuvatisya i pobut lyudej Takozh podiyi v Kitayi priveli do togo sho deyaki changpa vtekli z KNR i osili v Ladakhu 1963 roku yih bulo 3000 teper ponad 7000 Changtanskij zakaznik ye domom dlya bagatoh ridkisnih form flori i fauni yaki zustrichayutsya tilki v comu suvoromu visokogirnomu rajoni Na teritoriyi zakaznika roztashovani dva velikih ozera ru i Pangong Co Na lukah roste ponad 200 vidiv visokogirnih roslin bilshist z yakih yistivni dlya tvarin Temperatura v regioni kolivayetsya vid 5 C do 35 C vzimku a vlitku buvaye do 30 C V zimovi misyaci buvayut snigopadi Poselennya U Ladakhu oselilisya bagato kochovikiv yaki vtekli z zahidnogo Tibetu Bilshe 3500 tibetciv oselilisya v Changtani i zajnyalisya zvichnim skotarstvom ale deyaki perejshli do zemlerobstva Na prohannya Centralnoyi Tibetskoyi Administraciyi v Dharmsali v 1977 Uryad Indiyi ta shtatu zibrav yih u Poselennya tibetskih bizhenciv yake vklyuchaye 9 riznih misc rozkidanih po visokogirnomu plato na visoti blizko 4700 metriv Noma Kugshung Goyul Hanlej Sumdho Samedh Karnag Chushul i Churmur Osvitu v rajoni zabezpechuye nekomercijna organizaciya SOS Tibetan Children Village Ye yasla Bilshist vchitsya na dennij formi ye internat dlya bidnih i ditej chiyi sim yi kochuyut na velikij vidstani V cilomu vdalosya zabezpechiti dosit visokij riven osviti Takozh pobudovano kliniku i centr tradicijnoyi tibetskoyi medicini Stvoreno ptashinij zapovidnik Changtanskij zapovidnik Changtanskij zapovidnik dikoyi prirodi abo Changtanskij zapovidnik dikoyi prirodi holodnoyi pusteli visokogirnij zapovidnik v ladakskomu Changtani nini okrug Dzhammu ta Kashmir Osobliva uvaga pridilyayetsya populyaciyi kiangiv abo tibetskih dikih osliv a takozh ridkisnih chornoshiyih zhuravliv Za nazvoyu plato Changtan otrimav rodovu naukovu nazvu ptah tibetska sadzha lat Tchangtangia tibetana sho meshkaye na Tibeti Prirodni pam yatki Na teritoriyi zapovidnika roztashovani visokogirni ozera i Pangong Co Comorari odne z najvisokogirnishih ozer takogo rozmiru plosha blizko 120 km2 najbilsha glibina 40 m visota roztashuvannya 4525 m V listopadi 2002 ozero stalo ob yektom Ramsarskoyi konvenciyi Pangong Co roztashovane na visoti 4240 m i maye ploshu 134 km2 mizh Indiyeyu i Kitayem Z indijskogo boku voda solona z kitajskogo prisna pri comu vzimku ozero zamerzaye Visota variyuyetsya vid 4300 do 5800 m relyef formuyut veliki ushelini i plato Ye priblizno 11 ozer i 10 bolit protikaye richka Ind yaka podilyaye zapovidnik na dvi chastini PrimitkiRizvi 2000 s 301 Goldstein Beal 1990 s 44 Goldstein Beal 1990 s 58 Goldstein Beal 1990 s 60 Goldstein Beal 1990 s 83 LiteraturaJanet Rizvi Trans Himalayan Caravans angl Oxford University Press 2000 392 p ISBN 019 564855 2 Melvyn C Goldstein Cynthia M Beall Nomads of Western Tibet The Survival of a Way of Life angl Berkeley CA USA University of California Press 1990 200 p ISBN 0 520 07211 1 Tsewang Namgail Yash Veer Bhatnagar Charudutt Mishra amp Sumanta Bagchi Pastoral Nomads of the Indian Changthang Production System Landuse and Socioeconomic Changes angl en 2007 August S 497 504 ISSN 0300 7839 PosilannyaMark Braham Who cares about the Chang thang The Hindu newspaper 2003 07 z dzherela 4 lipnya 2009