Василь Григорович Фесенков (13 січня 1889 — 12 березня 1972) — радянський астроном, академік АН СРСР (1935), академік АН Казахської РСР (1946).
Фесенков Василь Григорович | |
---|---|
рос. Василий Григорьевич Фесенков | |
Народився | 1 (13) січня 1889 Новочеркаськ, Область Війська Донського, Російська імперія[1] |
Помер | 12 березня 1972[1][2](83 роки) Москва, РРФСР, СРСР[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія Російська республіка Російська СФРР СРСР |
Діяльність | астроном |
Alma mater | Паризький університет ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Галузь | астрономія |
Заклад | d Академія наук СРСР |
Вчителі | Струве Людвіг Оттович |
Аспіранти, докторанти | Зельманов Абрам Леонідович Ідліс Григорій Мойсейович Липський Юрій Наумович d |
Членство | Академія наук СРСР Академія наук Казахської РСР |
Нагороди | |
Фесенков Василь Григорович у Вікісховищі |
Наукова біографія
Родився в Новочеркаську. У 1911 закінчив Харківський університет і був залишений при ньому для підготовки до професорського звання. У 1912—1914 навчався в Паризькому університеті, стажувався в обсерваторіях Парижа і Ніцци. У 1915—1920 викладав у Харківському університеті, а потім в Політехнічному і Педагогічному інститутах в Новочеркаську. У 1922 організував у Москві Державний астрофізичний інститут і очолював його до 1931, коли цей інститут увійшов до складу створеного при Московському університеті Державного астрономічного інституту імені П. К. Штернберга. У 1936—1939 був директором Державного астрономічного інституту імені Штернберга, з 1933 — професор Московського університету. У 1942 організував Інститут астрономії та фізики при Казахському філіалі АН СРСР (з 1946 — АН Казахської РСР), керував ним до 1964. Організував Комітет з метеоритів АН СРСР, був його головою з 1945.
Діапазон наукової діяльності Фесенкова вельми широкий: небесна механіка, фотометрія, фізика Сонця, зірок, планет, Місяця, туманностей, зоряна астрономія, атмосферна оптика, будова атмосфери, природа зодіакального світла і протисяйва, метеоритика, космогонія, історія астрономії, конструювання інструментів. Один з основоположників астрофізики в СРСР. Підсумки його наукової діяльності різноманітні. Вперше в 1914 провів фотометричне дослідження зодіакального світла за допомогою сконструйованого ним фотометра і на цій основі отримав дані про розподіл міжпланетного пилу. Показав, що матерія, яка обумовлює зодіакальне світло, — продукт дезінтеграції комет і частково астероїдів. Склав каталог зоряних величин і колор-індексів 1290 зірок до 9-ї зоряної величини. У 1940 отримав статистичну залежність колірного еквівалента від і спектрального класу зірки. У 1919—1922 досліджував проблему походження Сонячної системи з урахуванням властивостей навколосонячної кометної хмари і особливостей хімічного складу метеоритів. Згідно з його гіпотезою Сонце і планети утворилися одночасно з газопиловою туманністю в єдиному процесі розвитку. Вивчав питання про утворення органічної речовини у Всесвіті. Обґрунтував висновок про неможливість існування вищих форм рослинності на Марсі й інших планетах. Запропонував оптичні методи зондування верхніх шарів атмосфери, засновані на вивченні поляризації розсіяного світла. Показав, що екваторіальне прискорення Сонця може бути наслідком його гравітаційного стиснення. У 1935 виявив залежність ступеня поляризації випромінювання сонячної корони від позиційного кута, що вказувало на відсутність сферичної симетрії у сонячної корони. Вивів значення загальної маси пилової матерії Галактики, рівне 108 мас Сонця. У 1935 розробив метод визначення поглинання світла в темних туманностях. Визначив швидкості руху волокон туманності в сузір'ї Лебедя. У 1943 поляризаційним методом встановив зі спостережень верхню межу щільності місячної атмосфери. Визначив теплоємність речовини місячної поверхні, запропонував модель її морфологічних особливостей. У 1944 розробив теорію розподілу яскравості по диску Марса. Визначив атмосферний тиск в нижній частині марсіанської атмосфери за її розсіюючим властивостям. Розробив метод визначення поглинання в атмосфері Юпітера. У 1952 висунув гіпотезу про утворення смуг Юпітера. Керував великою роботою з визначення швидкості і напряму руху Сонця на підставі аналізу променевих швидкостей 2666 і повних швидкостей 1150 зірок. Брав участь в експедиціях для спостережень сонячних затемнень в Генічеськ (1914), (Швеція, 1927), Кустанай (1936), Алма-Ату (1941), а також спостережень зодіакального світла в Середню Азію (1941—1957), Асуан (Єгипет, 1957).
Заснував видаваний АН СРСР «Астрономічний журнал», відповідальним редактором якого був у 1924—1964.
Голова Астрономічного ради АН СРСР (1936—1937).
Заслужений діяч науки Казахської РСР (1947).
На його честь названо астероїд 2286 Фесенков.
Примітки
- Фесенков Василий Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Фесенков Василий Григорьевич. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Фесенков Василий Григорьевич[недоступне посилання з липня 2019] на сайте «Все о Московском университете»
- Стаття в БСЭ[недоступне посилання з липня 2019]
- Дивари Н. Б., Василий Григорьевич Фесенков — выдающийся астрофизик. К 100-летию со дня рождения [ 18 листопада 2015 у Wayback Machine.] // [ru], 1989, № 3, стр.101.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Grigorovich Fesenkov 13 sichnya 1889 18890113 12 bereznya 1972 radyanskij astronom akademik AN SRSR 1935 akademik AN Kazahskoyi RSR 1946 Fesenkov Vasil Grigorovichros Vasilij Grigorevich FesenkovNarodivsya1 13 sichnya 1889 Novocherkask Oblast Vijska Donskogo Rosijska imperiya 1 Pomer12 bereznya 1972 1972 03 12 1 2 83 roki Moskva RRFSR SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR SRSRDiyalnistastronomAlma materParizkij universitet HNU im V N KarazinaGaluzastronomiyaZakladd Akademiya nauk SRSRVchiteliStruve Lyudvig OttovichAspiranti doktorantiZelmanov Abram Leonidovich Idlis Grigorij Mojsejovich Lipskij Yurij Naumovich dChlenstvoAkademiya nauk SRSR Akademiya nauk Kazahskoyi RSRNagorodi Fesenkov Vasil Grigorovich u VikishovishiNaukova biografiyaRodivsya v Novocherkasku U 1911 zakinchiv Harkivskij universitet i buv zalishenij pri nomu dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya U 1912 1914 navchavsya v Parizkomu universiteti stazhuvavsya v observatoriyah Parizha i Nicci U 1915 1920 vikladav u Harkivskomu universiteti a potim v Politehnichnomu i Pedagogichnomu institutah v Novocherkasku U 1922 organizuvav u Moskvi Derzhavnij astrofizichnij institut i ocholyuvav jogo do 1931 koli cej institut uvijshov do skladu stvorenogo pri Moskovskomu universiteti Derzhavnogo astronomichnogo institutu imeni P K Shternberga U 1936 1939 buv direktorom Derzhavnogo astronomichnogo institutu imeni Shternberga z 1933 profesor Moskovskogo universitetu U 1942 organizuvav Institut astronomiyi ta fiziki pri Kazahskomu filiali AN SRSR z 1946 AN Kazahskoyi RSR keruvav nim do 1964 Organizuvav Komitet z meteoritiv AN SRSR buv jogo golovoyu z 1945 Diapazon naukovoyi diyalnosti Fesenkova velmi shirokij nebesna mehanika fotometriya fizika Soncya zirok planet Misyacya tumannostej zoryana astronomiya atmosferna optika budova atmosferi priroda zodiakalnogo svitla i protisyajva meteoritika kosmogoniya istoriya astronomiyi konstruyuvannya instrumentiv Odin z osnovopolozhnikiv astrofiziki v SRSR Pidsumki jogo naukovoyi diyalnosti riznomanitni Vpershe v 1914 proviv fotometrichne doslidzhennya zodiakalnogo svitla za dopomogoyu skonstrujovanogo nim fotometra i na cij osnovi otrimav dani pro rozpodil mizhplanetnogo pilu Pokazav sho materiya yaka obumovlyuye zodiakalne svitlo produkt dezintegraciyi komet i chastkovo asteroyidiv Sklav katalog zoryanih velichin i kolor indeksiv 1290 zirok do 9 yi zoryanoyi velichini U 1940 otrimav statistichnu zalezhnist kolirnogo ekvivalenta vid i spektralnogo klasu zirki U 1919 1922 doslidzhuvav problemu pohodzhennya Sonyachnoyi sistemi z urahuvannyam vlastivostej navkolosonyachnoyi kometnoyi hmari i osoblivostej himichnogo skladu meteoritiv Zgidno z jogo gipotezoyu Sonce i planeti utvorilisya odnochasno z gazopilovoyu tumannistyu v yedinomu procesi rozvitku Vivchav pitannya pro utvorennya organichnoyi rechovini u Vsesviti Obgruntuvav visnovok pro nemozhlivist isnuvannya vishih form roslinnosti na Marsi j inshih planetah Zaproponuvav optichni metodi zonduvannya verhnih shariv atmosferi zasnovani na vivchenni polyarizaciyi rozsiyanogo svitla Pokazav sho ekvatorialne priskorennya Soncya mozhe buti naslidkom jogo gravitacijnogo stisnennya U 1935 viyaviv zalezhnist stupenya polyarizaciyi viprominyuvannya sonyachnoyi koroni vid pozicijnogo kuta sho vkazuvalo na vidsutnist sferichnoyi simetriyi u sonyachnoyi koroni Viviv znachennya zagalnoyi masi pilovoyi materiyi Galaktiki rivne 108 mas Soncya U 1935 rozrobiv metod viznachennya poglinannya svitla v temnih tumannostyah Viznachiv shvidkosti ruhu volokon tumannosti v suzir yi Lebedya U 1943 polyarizacijnim metodom vstanoviv zi sposterezhen verhnyu mezhu shilnosti misyachnoyi atmosferi Viznachiv teployemnist rechovini misyachnoyi poverhni zaproponuvav model yiyi morfologichnih osoblivostej U 1944 rozrobiv teoriyu rozpodilu yaskravosti po disku Marsa Viznachiv atmosfernij tisk v nizhnij chastini marsianskoyi atmosferi za yiyi rozsiyuyuchim vlastivostyam Rozrobiv metod viznachennya poglinannya v atmosferi Yupitera U 1952 visunuv gipotezu pro utvorennya smug Yupitera Keruvav velikoyu robotoyu z viznachennya shvidkosti i napryamu ruhu Soncya na pidstavi analizu promenevih shvidkostej 2666 i povnih shvidkostej 1150 zirok Brav uchast v ekspediciyah dlya sposterezhen sonyachnih zatemnen v Genichesk 1914 Shveciya 1927 Kustanaj 1936 Alma Atu 1941 a takozh sposterezhen zodiakalnogo svitla v Serednyu Aziyu 1941 1957 Asuan Yegipet 1957 Zasnuvav vidavanij AN SRSR Astronomichnij zhurnal vidpovidalnim redaktorom yakogo buv u 1924 1964 Golova Astronomichnogo radi AN SRSR 1936 1937 Zasluzhenij diyach nauki Kazahskoyi RSR 1947 Na jogo chest nazvano asteroyid 2286 Fesenkov PrimitkiFesenkov Vasilij Grigorevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Fesenkov Vasilij Grigorevich Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Fesenkov Vasilij Grigorevich nedostupne posilannya z lipnya 2019 na sajte Vse o Moskovskom universitete Stattya v BSE nedostupne posilannya z lipnya 2019 Divari N B Vasilij Grigorevich Fesenkov vydayushijsya astrofizik K 100 letiyu so dnya rozhdeniya 18 listopada 2015 u Wayback Machine ru 1989 3 str 101