Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Абрам Леонідович Зельманов 15 травня 1913 2 лютого 1987 радянський астроном Народився в Гадячі нині Полтавська область У

Зельманов Абрам Леонідович

Зельманов Абрам Леонідович

Абрам Леонідович Зельманов (15 травня 1913 - 2 лютого 1987) — радянський астроном.

Народився в Гадячі (нині Полтавська область). У 1937 закінчив Московський університет, в 1941 - аспірантуру Державного астрономічного інституту ім. П.К.Штернберга. З 1942 працював в цьому інституті, з 1947 також викладав в Московському університеті, де читав ряд курсів з теорії відносності, гравітації і космології. Він вперше розробив в 1944 році повноцінні математичні методи для обчислення «спостережних величин» в загальній теорії відносності, т.з. «теорію хронометричних інваріантів» («theory of chronometric invariants»). Використовуючи математичний апарат в 1940-х роках, він заклав основи теорії негомогенного анізотропного всесвіту (universe), де були визначені специфічні види всіх космологічних моделей – сценарії їх еволюцій у часі, які були сумісні з математичного боку з істинно негомогенним та анізотропним Всесвітом (Universe), в рамках теорії Ейнштейна.

Біографія

Абрам Леонідович Зельманов народився в сім’ї юдейського релігійного вченого, спеціаліста по коментарам Тори та Каббали. В 1937 Зельманов закінчив навчання на механіко-математичному факультеті Московського університету. Після 1937 року він став аспірантом в Астрономічному інституті ім. Штернберга, де він захистив дисертацію в 1944 році. В 1953 році його арестували в зв'язку зі сталінською компанією по боротьбі з «космополітизмом», яка була направлена проти радянських євреїв. Проте зразу ж після смерті Сталіна (через декілька місяців), його звільнили (насправді він був позбавлений роботи майже три роки). Протягом десятків років Зельманов та його паралізовані батьки жили в комунальній однокімнатній квартирі. Тому він був вимушений постійно опікуватися своїми батьками, що дозволило їм дожити до похилого віку, хоч і в злиднях та болячках. Тільки в 1970-х він отримав ізольовану квартиру. Зельманов був одружений тричі (мало-хто міг витримали життя в однокімнатній квартирі з паралізованими батьками!). Зельманов все своє зріле життя пропрацював в Астрономічному інституті, аж до смерті зимового дня в лютому 1987 року («перестройка» добила).

Наукові досягнення

Він був надзвичайно кмітливим (thin) в фізиці, подібно до Індійського йога, скоріше малого зросту ніж середнього, а також дуже делікатною людиною. З його зовнішнього вигляду можна було подумати, що він веде звичайне життя пересічного мешканця і зовсім не цікаве для оточуючих. Проте при ближчому знайомстві, а також під час наукових дискусій, ставало ясно, що маєш справу з непересічною людиною. То були дискусії з великим вченим та гуманістом (наслідок виховання в глибоко релігійній сім»ї). інколи здавалося, що маєш справу не з сучасним вченим, а з відомим філософом періоду Античної Греції, чи Середніх віків. Тому теми подібних дискусій були «вічними» - зміст Всесвіту, місце людини в ньому, природа часу та простору.

Зельманов любив відмічати, що йому більше подобається створювати «математичні інструменти», а не використовувати їх на практиці. Можливо тому його основна заслуга в науці була стрення математичного апарату для фізично спостережних величин в Загальній теорії відносності, закінчена в 1941-1944 рр, і відома як теорія хронометричних інваріантів (theory of chronometric invariants). Багато вчених працювали в той час над теорією спостережних величин. Наприклад, Ландау та Ліфшіц, в їхній знаменитій Класичній теорії поля (Classical Theory of Fields) вперше опублікованій в 1941, представили «спостережний час» та «спостережний тривимірний простір», подібний до того, що ввів Зельманов (правда пізніше). Проте останні так і зупинилися на цьому частковому випадку (тому про них знає весь світ, а про Зельманова знають одиниці!). Тільки Зельманов розробив математичні методи для визначення спостережних величин в псевдо-Ріманових просторах, і зібрав до купи всі можливі методи в єдину цілісну теорію. При розробці математичного апарату, він розробив також інші математичні методи, такі як - метод кінематичних інваріантів (kinemetric invariants) а також формалізм монад (monad formalism).

Розв’язуючи рівняння Ейнштейна з математичним апаратом хронометричних інваріантів, Зельманов отримав повну систему всіх космологічних моделей (сценаріїв еволюції Всесвіту), які можливо отримати з цих рівнянь взагалі (!). Слід відзначити, що Зельманов вперше прийшов до висновку, нескінченність також може бути віносною (недаром його батько був юдейським теологом). Пізніше, в 1950-х роках запропонував (Infinite Relativity Principle):

В гомогенних ізотропних космологічних моделях просторова нескінченність Всесвіту залежить від нашого вибору системи відліку (reference frame), з якої спостерігаємо Всесвіт (система відліку спостерігача). В тривимірному просторі Всесвіт, будучи спостережним в одній системі відліку, в якій він нескінченний , проте він може бути скінченним в іншій системі відліку. Все це відноситься і до часу, протягом якого еволюціонує Всесвіт.

Більшість свого часу Зельманов проводив за науковою роботою, проте інколи читав лекції по загальній теорії відносності та релятивістській космології, як науки про геометричну структуру Всесвіту. Оскільки Зельманов присвятив все своє життя справжній науці, тому написання статей було для нього марною тратою часу. Проте він ніколи не цурався проводити тривалий час в дружніх компаніях, де він висловлював свої філософські концепції по геометричній структурі Всесвіту та процесів, зв’язаних з еволюцією людства. В цих дискусіях і був сформульований його відомий Антропний принцип а також Нескінченний принцип відносності.

Його антропний принцип представлений в двох версіях. Перша версія стверджує, що закони розвитку людства залежні від фундаментальних фізичних констант:

Людство існує сьогоднішньому часі і ми спостерігаємо світові константи повністю тому, що константи мають свої специфічні числові значення в цей час. Коли світові константи мали інші числові значення, тоді людство не існувало. Якщо ці константи знову змінять свої значення, то людство також зникне. Тому людство може існувати тільки з сучасним специфічним набором космологічних констант. Людство є всього лише епізод в житті Всесвіту. При сучасних значеннях космологічних умов людство може активно розвиватися.

Друга версія стверджує, що будь-який спостерігач залежить від властивостей Всесвіту, який він спостерігає в тій же мірі, як сам Всесвіт залежить від нього:

Всесвіт має внутрішні особливості, які ми можемо спостерігати, оскільки ми спостерігаємо Всесвіт таким чином. Неможливо роз’єднати Всесвіт від спостерігача. Спостережний Всесвіт залежить від спостерігача, а спостерігач залежить від Всесвіту. Якщо сучасні фізичні умови у Всесвіті зміняться, тоді і спостерігач зміниться. І навпаки (vice versa), якщо спостерігач зміниться, тоді він буде спостерігати світ іншим чином, так що Всесвіт, який він буде спостерігати також зміниться. Якщо не існує ніяких спостерігачів, тоді і спостережного Всесвіту також не буде існувати.

Іншими словами, використовуючи чисто математичні методи загальної теорії відносності, Зельманов показав, що любі форми спостереження своєї форми картини світу із порівняння між своїми результатами спостереження та деякими стандартами, які присутні в лабораторії по своїй суті є стандарти різноманітних об’єктів та їх фізичних властивостей. Таким чином, «світ», який ми бачимо є результат наших спостережень, які в свою чергу залежать від набору фізичних стандартів, які ми маємо, і тому «видимий світ» залежить напряму від наших роздумів про деякі об’єкти та явища.

Будучи надзвичайно вимогливим до себе, Зельманов опублікував всього лише дюжину коротких наукових праць протягом свого життя (див. посилання та). Таким чином, кожна публікація являє собою його зконцентровані наукові ідеї. Його книга Хронометричні інваріанти та Лекції по Загальній відносності були опубліковані посмертно.

Зельманов вірив, що все в нашому світі повністю визначається геометрією базового простору-часу, що є згідно з Ейнштейном, сутністю загальної теорії відносності. Зельманов тільки відмітив, що людські почуття залежать від геометрії простору в тій же мірі, як і геометрія простору залежить від людських почуттів та свідомості. Таким чином, Зельманов проклав нові шляхи в підході Ейнштейна, наближаючи чисту математику ближче до людської чутливості та експериментального пізнання оточуючого світу.

Посилання

  1. Zelmanov A. L. Chronometric invariants. Dissertation, 1944. American Research Press, Rehoboth (NM), 2006, 232 pages. Вільний доступ до книги [Архівовано 4 січня 2013 у Archive.is] забезпечується часописом .
  2. Zelmanov A. L. Chronometric invariants and co-moving coordinates in the general relativity theory. , 1956, v.107(6), 815-818.
  3. Landau L. D. and Lifshitz E. M. The Classical Theory of Fields. Butterworth-Heinemann, 1975 (Original 1st Edition in Russian: GITTL, Moscow, 1941).
  4. Zelmanov A. L. Kinemetric invariants and their relation to chronometric invariants in Einstein's theory of gravitation. Doklady Akademii Nauk SSSR, 1973, v.209(4), 822-825.
  5. Zelmanov A. L. Orthometric form of monad formalism and its relations to chronometric invariants and kinemetric invariants. Doklady Akademii Nauk SSSR, 1976, v.227(1), 78-81.
  6. Zelmanov A. L. On the relativistic theory of anisotropic inhomogeneous Universe. Proc. 6th Soviet Conference on Cosmogony, Nauka, Moscow, 144-174, 1959 (in Russian).
  7. Zelmanov A. L. On the statement of the problem of the infinity of space in the general relativity theory. Doklady Akademii Nauk SSSR, 1959, v.124(5), 1030-1034.
  8. Zelmanov A. L. On the problem of the deformation of the co-moving space in Einstein's theory of gravitation. Doklady Akademii Nauk SSSR, 1960, v.135(6), 1367-1370.
  9. Zelmanov A. L. and Khabibov Z. R. Chronometrically invariant variations in Einstein's gravitation theory. Doklady Akademii Nauk SSSR, 1982, v.268(6), 1378-1381.
  10. Zelmanov A. L. Lectures on General Relativity. American Research Press, Rehoboth (NM), 2007 (in print).
  11. Zelmanov A. L. and Agakov V. G. Elements of General Relativity. Nauka, Moscow, 1989, 236 pages (in Russian)

Вибрані публікації

Цей список може бути не повним.
  • Zelmanov AL. Chronometric Invariants And Co-Moving Coordinates In The General Relativity Theory . 107 (6): 815-818 1956 . Times Cited: 81 .
  • Zelmanov AL. Orthometric Form Of Monadic Formalism And Its Relation To Chronometric And Kinemetric Invariants . Doklady Akademii Nauk SSSR 227 (1): 78-81 1976 . Times Cited: 28 .
  • Zelmanov AL. Kinemetric Invariants And Their Relation To Chronometric Invariants Of Einsteins Theory Of Gravity . Doklady Akademii Nauk SSSR 209 (4): 822-825 1973 . Times Cited: 20 .
  • Zelmanov AL. On The Question As To The Infinite Extension Of Space In General Relativity . Doklady Akademii Nauk SSSR 124 (5): 1030-1033 1959 . Times Cited: 16 .
  • Zelmanov AL. The Problem Of The Deformation Of The Co-Moving Space In Einsteins Theory Of Gravitation . Doklady Akademii Nauk SSSR 135 (6): 1367-1370 1960 . Times Cited: 6 .
  • Zelmanov AL. Relativity Of Spatial And Temporal Finiteness And Infiniteness Of World Filled With Matter . Astronomicheskii Zhurnal 54 (6): 1168-1181 1977 . Times Cited: 5 .
  • Zelmanov AL, Kharbedia Li. Necessary Conditions Of Relativity Of Finiteness And Infinity Of Non-Empty Space . Astronomicheskii Zhurnal 55 (1): 186-187 1978 . Times Cited: 4 .
  • Zelmanov AL. Primenenie Soputstvuyushchikh Koordinat V Nerelyativistskoi Mekhanike . Doklady Akademii Nauk SSSR 61 (6): 993-996 1948 . Times Cited: 1 .
  • Zelmanov AL, Khabibov Zr. Chronometrically Invariant Variations In The Einstein Theory Of Gravitation . Doklady Akademii Nauk SSSR 268 (6): 1378-1380 1983 . Times Cited: 0.

Зовнішні Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Abram Leonidovich Zelmanov 15 travnya 1913 2 lyutogo 1987 radyanskij astronom Narodivsya v Gadyachi nini Poltavska oblast U 1937 zakinchiv Moskovskij universitet v 1941 aspiranturu Derzhavnogo astronomichnogo institutu im P K Shternberga Z 1942 pracyuvav v comu instituti z 1947 takozh vikladav v Moskovskomu universiteti de chitav ryad kursiv z teoriyi vidnosnosti gravitaciyi i kosmologiyi Vin vpershe rozrobiv v 1944 roci povnocinni matematichni metodi dlya obchislennya sposterezhnih velichin v zagalnij teoriyi vidnosnosti t z teoriyu hronometrichnih invariantiv theory of chronometric invariants Vikoristovuyuchi matematichnij aparat v 1940 h rokah vin zaklav osnovi teoriyi negomogennogo anizotropnogo vsesvitu universe de buli viznacheni specifichni vidi vsih kosmologichnih modelej scenariyi yih evolyucij u chasi yaki buli sumisni z matematichnogo boku z istinno negomogennim ta anizotropnim Vsesvitom Universe v ramkah teoriyi Ejnshtejna BiografiyaAbram Leonidovich Zelmanov narodivsya v sim yi yudejskogo religijnogo vchenogo specialista po komentaram Tori ta Kabbali V 1937 Zelmanov zakinchiv navchannya na mehaniko matematichnomu fakulteti Moskovskogo universitetu Pislya 1937 roku vin stav aspirantom v Astronomichnomu instituti im Shternberga de vin zahistiv disertaciyu v 1944 roci V 1953 roci jogo arestuvali v zv yazku zi stalinskoyu kompaniyeyu po borotbi z kosmopolitizmom yaka bula napravlena proti radyanskih yevreyiv Prote zrazu zh pislya smerti Stalina cherez dekilka misyaciv jogo zvilnili naspravdi vin buv pozbavlenij roboti majzhe tri roki Protyagom desyatkiv rokiv Zelmanov ta jogo paralizovani batki zhili v komunalnij odnokimnatnij kvartiri Tomu vin buv vimushenij postijno opikuvatisya svoyimi batkami sho dozvolilo yim dozhiti do pohilogo viku hoch i v zlidnyah ta bolyachkah Tilki v 1970 h vin otrimav izolovanu kvartiru Zelmanov buv odruzhenij trichi malo hto mig vitrimali zhittya v odnokimnatnij kvartiri z paralizovanimi batkami Zelmanov vse svoye zrile zhittya propracyuvav v Astronomichnomu instituti azh do smerti zimovogo dnya v lyutomu 1987 roku perestrojka dobila Naukovi dosyagnennyaVin buv nadzvichajno kmitlivim thin v fizici podibno do Indijskogo joga skorishe malogo zrostu nizh serednogo a takozh duzhe delikatnoyu lyudinoyu Z jogo zovnishnogo viglyadu mozhna bulo podumati sho vin vede zvichajne zhittya peresichnogo meshkancya i zovsim ne cikave dlya otochuyuchih Prote pri blizhchomu znajomstvi a takozh pid chas naukovih diskusij stavalo yasno sho mayesh spravu z neperesichnoyu lyudinoyu To buli diskusiyi z velikim vchenim ta gumanistom naslidok vihovannya v gliboko religijnij sim yi inkoli zdavalosya sho mayesh spravu ne z suchasnim vchenim a z vidomim filosofom periodu Antichnoyi Greciyi chi Serednih vikiv Tomu temi podibnih diskusij buli vichnimi zmist Vsesvitu misce lyudini v nomu priroda chasu ta prostoru Zelmanov lyubiv vidmichati sho jomu bilshe podobayetsya stvoryuvati matematichni instrumenti a ne vikoristovuvati yih na praktici Mozhlivo tomu jogo osnovna zasluga v nauci bula strennya matematichnogo aparatu dlya fizichno sposterezhnih velichin v Zagalnij teoriyi vidnosnosti zakinchena v 1941 1944 rr i vidoma yak teoriya hronometrichnih invariantiv theory of chronometric invariants Bagato vchenih pracyuvali v toj chas nad teoriyeyu sposterezhnih velichin Napriklad Landau ta Lifshic v yihnij znamenitij Klasichnij teoriyi polya Classical Theory of Fields vpershe opublikovanij v 1941 predstavili sposterezhnij chas ta sposterezhnij trivimirnij prostir podibnij do togo sho vviv Zelmanov pravda piznishe Prote ostanni tak i zupinilisya na comu chastkovomu vipadku tomu pro nih znaye ves svit a pro Zelmanova znayut odinici Tilki Zelmanov rozrobiv matematichni metodi dlya viznachennya sposterezhnih velichin v psevdo Rimanovih prostorah i zibrav do kupi vsi mozhlivi metodi v yedinu cilisnu teoriyu Pri rozrobci matematichnogo aparatu vin rozrobiv takozh inshi matematichni metodi taki yak metod kinematichnih invariantiv kinemetric invariants a takozh formalizm monad monad formalism Rozv yazuyuchi rivnyannya Ejnshtejna z matematichnim aparatom hronometrichnih invariantiv Zelmanov otrimav povnu sistemu vsih kosmologichnih modelej scenariyiv evolyuciyi Vsesvitu yaki mozhlivo otrimati z cih rivnyan vzagali Slid vidznachiti sho Zelmanov vpershe prijshov do visnovku neskinchennist takozh mozhe buti vinosnoyu nedarom jogo batko buv yudejskim teologom Piznishe v 1950 h rokah zaproponuvav Infinite Relativity Principle V gomogennih izotropnih kosmologichnih modelyah prostorova neskinchennist Vsesvitu zalezhit vid nashogo viboru sistemi vidliku reference frame z yakoyi sposterigayemo Vsesvit sistema vidliku sposterigacha V trivimirnomu prostori Vsesvit buduchi sposterezhnim v odnij sistemi vidliku v yakij vin neskinchennij prote vin mozhe buti skinchennim v inshij sistemi vidliku Vse ce vidnositsya i do chasu protyagom yakogo evolyucionuye Vsesvit Bilshist svogo chasu Zelmanov provodiv za naukovoyu robotoyu prote inkoli chitav lekciyi po zagalnij teoriyi vidnosnosti ta relyativistskij kosmologiyi yak nauki pro geometrichnu strukturu Vsesvitu Oskilki Zelmanov prisvyativ vse svoye zhittya spravzhnij nauci tomu napisannya statej bulo dlya nogo marnoyu tratoyu chasu Prote vin nikoli ne curavsya provoditi trivalij chas v druzhnih kompaniyah de vin vislovlyuvav svoyi filosofski koncepciyi po geometrichnij strukturi Vsesvitu ta procesiv zv yazanih z evolyuciyeyu lyudstva V cih diskusiyah i buv sformulovanij jogo vidomij Antropnij princip a takozh Neskinchennij princip vidnosnosti Jogo antropnij princip predstavlenij v dvoh versiyah Persha versiya stverdzhuye sho zakoni rozvitku lyudstva zalezhni vid fundamentalnih fizichnih konstant Lyudstvo isnuye sogodnishnomu chasi i mi sposterigayemo svitovi konstanti povnistyu tomu sho konstanti mayut svoyi specifichni chislovi znachennya v cej chas Koli svitovi konstanti mali inshi chislovi znachennya todi lyudstvo ne isnuvalo Yaksho ci konstanti znovu zminyat svoyi znachennya to lyudstvo takozh znikne Tomu lyudstvo mozhe isnuvati tilki z suchasnim specifichnim naborom kosmologichnih konstant Lyudstvo ye vsogo lishe epizod v zhitti Vsesvitu Pri suchasnih znachennyah kosmologichnih umov lyudstvo mozhe aktivno rozvivatisya Druga versiya stverdzhuye sho bud yakij sposterigach zalezhit vid vlastivostej Vsesvitu yakij vin sposterigaye v tij zhe miri yak sam Vsesvit zalezhit vid nogo Vsesvit maye vnutrishni osoblivosti yaki mi mozhemo sposterigati oskilki mi sposterigayemo Vsesvit takim chinom Nemozhlivo roz yednati Vsesvit vid sposterigacha Sposterezhnij Vsesvit zalezhit vid sposterigacha a sposterigach zalezhit vid Vsesvitu Yaksho suchasni fizichni umovi u Vsesviti zminyatsya todi i sposterigach zminitsya I navpaki vice versa yaksho sposterigach zminitsya todi vin bude sposterigati svit inshim chinom tak sho Vsesvit yakij vin bude sposterigati takozh zminitsya Yaksho ne isnuye niyakih sposterigachiv todi i sposterezhnogo Vsesvitu takozh ne bude isnuvati Inshimi slovami vikoristovuyuchi chisto matematichni metodi zagalnoyi teoriyi vidnosnosti Zelmanov pokazav sho lyubi formi sposterezhennya svoyeyi formi kartini svitu iz porivnyannya mizh svoyimi rezultatami sposterezhennya ta deyakimi standartami yaki prisutni v laboratoriyi po svoyij suti ye standarti riznomanitnih ob yektiv ta yih fizichnih vlastivostej Takim chinom svit yakij mi bachimo ye rezultat nashih sposterezhen yaki v svoyu chergu zalezhat vid naboru fizichnih standartiv yaki mi mayemo i tomu vidimij svit zalezhit napryamu vid nashih rozdumiv pro deyaki ob yekti ta yavisha Buduchi nadzvichajno vimoglivim do sebe Zelmanov opublikuvav vsogo lishe dyuzhinu korotkih naukovih prac protyagom svogo zhittya div posilannya ta Takim chinom kozhna publikaciya yavlyaye soboyu jogo zkoncentrovani naukovi ideyi Jogo kniga Hronometrichni invarianti ta Lekciyi po Zagalnij vidnosnosti buli opublikovani posmertno Zelmanov viriv sho vse v nashomu sviti povnistyu viznachayetsya geometriyeyu bazovogo prostoru chasu sho ye zgidno z Ejnshtejnom sutnistyu zagalnoyi teoriyi vidnosnosti Zelmanov tilki vidmitiv sho lyudski pochuttya zalezhat vid geometriyi prostoru v tij zhe miri yak i geometriya prostoru zalezhit vid lyudskih pochuttiv ta svidomosti Takim chinom Zelmanov proklav novi shlyahi v pidhodi Ejnshtejna nablizhayuchi chistu matematiku blizhche do lyudskoyi chutlivosti ta eksperimentalnogo piznannya otochuyuchogo svitu PosilannyaZelmanov A L Chronometric invariants Dissertation 1944 American Research Press Rehoboth NM 2006 232 pages Vilnij dostup do knigi Arhivovano 4 sichnya 2013 u Archive is zabezpechuyetsya chasopisom Zelmanov A L Chronometric invariants and co moving coordinates in the general relativity theory 1956 v 107 6 815 818 Landau L D and Lifshitz E M The Classical Theory of Fields Butterworth Heinemann 1975 Original 1st Edition in Russian GITTL Moscow 1941 Zelmanov A L Kinemetric invariants and their relation to chronometric invariants in Einstein s theory of gravitation Doklady Akademii Nauk SSSR 1973 v 209 4 822 825 Zelmanov A L Orthometric form of monad formalism and its relations to chronometric invariants and kinemetric invariants Doklady Akademii Nauk SSSR 1976 v 227 1 78 81 Zelmanov A L On the relativistic theory of anisotropic inhomogeneous Universe Proc 6th Soviet Conference on Cosmogony Nauka Moscow 144 174 1959 in Russian Zelmanov A L On the statement of the problem of the infinity of space in the general relativity theory Doklady Akademii Nauk SSSR 1959 v 124 5 1030 1034 Zelmanov A L On the problem of the deformation of the co moving space in Einstein s theory of gravitation Doklady Akademii Nauk SSSR 1960 v 135 6 1367 1370 Zelmanov A L and Khabibov Z R Chronometrically invariant variations in Einstein s gravitation theory Doklady Akademii Nauk SSSR 1982 v 268 6 1378 1381 Zelmanov A L Lectures on General Relativity American Research Press Rehoboth NM 2007 in print Zelmanov A L and Agakov V G Elements of General Relativity Nauka Moscow 1989 236 pages in Russian Vibrani publikaciyiCej spisok mozhe buti ne povnim Zelmanov AL Chronometric Invariants And Co Moving Coordinates In The General Relativity Theory 107 6 815 818 1956 Times Cited 81 Zelmanov AL Orthometric Form Of Monadic Formalism And Its Relation To Chronometric And Kinemetric Invariants Doklady Akademii Nauk SSSR 227 1 78 81 1976 Times Cited 28 Zelmanov AL Kinemetric Invariants And Their Relation To Chronometric Invariants Of Einsteins Theory Of Gravity Doklady Akademii Nauk SSSR 209 4 822 825 1973 Times Cited 20 Zelmanov AL On The Question As To The Infinite Extension Of Space In General Relativity Doklady Akademii Nauk SSSR 124 5 1030 1033 1959 Times Cited 16 Zelmanov AL The Problem Of The Deformation Of The Co Moving Space In Einsteins Theory Of Gravitation Doklady Akademii Nauk SSSR 135 6 1367 1370 1960 Times Cited 6 Zelmanov AL Relativity Of Spatial And Temporal Finiteness And Infiniteness Of World Filled With Matter Astronomicheskii Zhurnal 54 6 1168 1181 1977 Times Cited 5 Zelmanov AL Kharbedia Li Necessary Conditions Of Relativity Of Finiteness And Infinity Of Non Empty Space Astronomicheskii Zhurnal 55 1 186 187 1978 Times Cited 4 Zelmanov AL Primenenie Soputstvuyushchikh Koordinat V Nerelyativistskoi Mekhanike Doklady Akademii Nauk SSSR 61 6 993 996 1948 Times Cited 1 Zelmanov AL Khabibov Zr Chronometrically Invariant Variations In The Einstein Theory Of Gravitation Doklady Akademii Nauk SSSR 268 6 1378 1380 1983 Times Cited 0 Zovnishni PosilannyaAstronet 24 grudnya 2010 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ