Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Макс Абрагам (нім. Max Abraham; 26 березня 1875, Данціг — 16 листопада 1922, Мюнхен) — німецький фізик-теоретик.
| Макс Абрагам | |
|---|---|
 | |
| Народився | 26 березня 1875[1][2][…] Данциг, d, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] |
| Помер | 16 листопада 1922[1][2][…](47 років) Мюнхен, Веймарська республіка, Німецький Райх[1] ·рак головного мозку[d] |
| Країна |  Німецький Райх |
| Діяльність | фізик, математик |
| Alma mater | HU Berlin |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Геттінгенський університет[2] Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн[2] Штутгартський університет[2] Міланський технічний університет[2] d[5] |
| Вчителі | Макс Планк |
| Членство | Німецьке фізичне товариство (1921) |
| Нагороди | d (1913) |
 Макс Абрагам у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився у єврейській родині. 1897 року закінчив Берлінський університет, де згодом працював асистентом у Макса Планка. У 1902—1909 роках був приват-доцентом у Геттінгені, у 1909—1914 роках працював у США та Італії (в Мілані). З початком Першої світової війни, змушений був повернутися до Німеччини, де працював у технологічному інституті Штутгарта над теорією передавання радіосигналу. Після війни — знову в Мілані, потім у Штутгарті та Аахені.
Помер від пухлини головного мозку.
Наукова діяльність
Основні праці та дослідження Макса Абрагама присвячені математичній фізиці, електродинаміці, електронній теорії та теорії гравітації. Зокрема, він надав завершеної форми класичній електродинаміці Максвелла, що використовується донині. У 1902—1903 роках сформулював першу гіпотезу про структуру електрона, згідно з якою його можна подати як тверду кульку з рівномірно розподіленим зарядом. Увів у теоретичній фізиці поняття електронного імпульсу, запропонував формулу залежності електромагнітної маси електрона від швидкості. 1912 року запропонував теорію гравітації, що узагальнює ньютонівську, але не враховує принципу еквівалентності Ейнштейна.
Його гіпотезу про силову дію світла, що проходить через прозоре середовище, відкинуто на користь гіпотези Германа Мінковського. Нещодавно проведено експерименти, на підставі яких деякі фізики роблять висновки щодо правильності гіпотези Абрагама. Однак більшість у фізичній спільноті так не вважає.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116003979 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- https://link.springer.com/article/10.1007/BF00328783 — С. 8.
- Физики разрешили столетний спор о свойствах света [ 2009-01-13 у Wayback Machine.].
- Спорный свет [ 2020-06-22 у Wayback Machine.].
- Статья проф. Веселаго в УФН [ 2011-02-12 у Wayback Machine.].
Література
- Храмов Ю. А. Абрагам, Макс // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 6. — 200 000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maks Abragam nim Max Abraham 26 bereznya 1875 Dancig 16 listopada 1922 Myunhen nimeckij fizik teoretik Maks AbragamNarodivsya26 bereznya 1875 1875 03 26 1 2 Dancig d Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 1 Pomer16 listopada 1922 1922 11 16 1 2 47 rokiv Myunhen Vejmarska respublika Nimeckij Rajh 1 rak golovnogo mozku d Krayina Nimeckij RajhDiyalnistfizik matematikAlma materHU BerlinGaluzfizikaZakladGettingenskij universitet 2 Universitet Illinojsu v Urbana Shampejn 2 Shtutgartskij universitet 2 Milanskij tehnichnij universitet 2 d 5 VchiteliMaks PlankChlenstvoNimecke fizichne tovaristvo 1921 Nagorodid 1913 Maks Abragam u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u yevrejskij rodini 1897 roku zakinchiv Berlinskij universitet de zgodom pracyuvav asistentom u Maksa Planka U 1902 1909 rokah buv privat docentom u Gettingeni u 1909 1914 rokah pracyuvav u SShA ta Italiyi v Milani Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni zmushenij buv povernutisya do Nimechchini de pracyuvav u tehnologichnomu instituti Shtutgarta nad teoriyeyu peredavannya radiosignalu Pislya vijni znovu v Milani potim u Shtutgarti ta Aaheni Pomer vid puhlini golovnogo mozku Naukova diyalnistOsnovni praci ta doslidzhennya Maksa Abragama prisvyacheni matematichnij fizici elektrodinamici elektronnij teoriyi ta teoriyi gravitaciyi Zokrema vin nadav zavershenoyi formi klasichnij elektrodinamici Maksvella sho vikoristovuyetsya donini U 1902 1903 rokah sformulyuvav pershu gipotezu pro strukturu elektrona zgidno z yakoyu jogo mozhna podati yak tverdu kulku z rivnomirno rozpodilenim zaryadom Uviv u teoretichnij fizici ponyattya elektronnogo impulsu zaproponuvav formulu zalezhnosti elektromagnitnoyi masi elektrona vid shvidkosti 1912 roku zaproponuvav teoriyu gravitaciyi sho uzagalnyuye nyutonivsku ale ne vrahovuye principu ekvivalentnosti Ejnshtejna Jogo gipotezu pro silovu diyu svitla sho prohodit cherez prozore seredovishe vidkinuto na korist gipotezi Germana Minkovskogo Neshodavno provedeno eksperimenti na pidstavi yakih deyaki fiziki roblyat visnovki shodo pravilnosti gipotezi Abragama Odnak bilshist u fizichnij spilnoti tak ne vvazhaye PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116003979 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 https link springer com article 10 1007 BF00328783 S 8 Fiziki razreshili stoletnij spor o svojstvah sveta 2009 01 13 u Wayback Machine Spornyj svet 2020 06 22 u Wayback Machine Statya prof Veselago v UFN 2011 02 12 u Wayback Machine LiteraturaHramov Yu A Abragam Maks Fiziki biograficheskij spravochnik pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dop M Nauka 1983 S 6 200 000 ekz