Тама́ра Лемпи́цька (пол. Tamara Łempicka; 16 травня 1898, Варшава, Польща — 18 березня 1980, Куернавака, Мексика) — польська художниця.
Тамара Лемпицька (Тамара де Лемпицька) | ||||
---|---|---|---|---|
Maria Górska | ||||
Меморіальне погруддя художниці в місті Кельце, Польща | ||||
При народженні | Maria Górska | |||
Народження | 16 травня 1898 Варшава, Російська імперія[1] | |||
Смерть | 16 березня 1980 (81 рік) | |||
Куернавака, Мексика[2][1] | ||||
Поховання | Попокатепетль | |||
Національність | Поляки | |||
Країна | Російська імперія Республіка Польща | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | Петербурзька Академія мистецтв, академія Шомьєр, Париж | |||
Діяльність | художниця, мисткиня | |||
Напрямок | сецесія, ар-деко, кубізм | |||
Роки творчості | 1918—1985 | |||
Вчитель | Моріс Дені і d | |||
Твори | вівтарі, портрети, алегорії, малюнки-проекти посуду, меблів,інтер'єрів | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d[3] | |||
Брати, сестри | d | |||
Роботи в колекції | Музей мистецтва Метрополітен, Національний музей сучасного мистецтва, d[4], d[4], Національний музей у Кракові, d, d і Нантський музей образотворчого мистецтва | |||
Сайт | delempicka.org | |||
| ||||
Тамара Лемпицька у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народилась у Варшаві в родині банкіра Бориса Гурвича-Горського, єврея, який походив з Російської імперії. Мати, Мальвіна Деклер, полька за походженням, була світською дамою. В родині були брати і сестри. 1911 року відправлена бабусею в пансіонат в місто Лозанна, Швейцарія. В Швейцарії та в Італії і відбулася перша значуща в житті Тамари зустріч з мистецтвом доби Відродження та маньєризму.
1912 року батьки розлучилися. По закінченні школи Тамара повернулась у Санкт-Петербург.
1916 року в Санкт-Петербурзі 18-літня Тамара одружилася з адвокатом Тадеушем Лемпицьким.
На тлі хаосу і розбрату в російській столиці після більшовицького перевороту 1917 р. вирішила емігрувати і відбула в Копенгаген. Допомогли зв'язки із консулом Швеції. Чоловік, заарештований більшовиками, по відбуттю ув'язнення емігрував теж. З'єднана родина Лемпицьких перебралася в Париж, де 1920 року народилася донька Кізетт. В Парижі вже мешкали родичі Тамари (як і численна російська аристократія, що теж обрала еміграцію), а вона обрала нове ім'я — Тамара де Лемпицька.
1928 року розлучилася з першим чоловіком, проте прізвище вирішила зберегти.
Наприкінці 1960-х рр. переїжджає до Мексики. Другий чоловік, барон Рауль Куффнер, помер 1961 року від раку. Лемпицька, як спадкоємиця, продала значну кількість власного майна і здійснила три навколосвітні подорожі. Згодом перебралась в місто Хьюстон, штат Техас, де мешкала в родині доньки Кізетт.
Смерть у Мексиці: за заповітом прах Лемпицької розвіяний над вулканом Попокатепетль.
Творчість
Після еміграції в Париж у кінці 1920-х для адвокатської роботи мала значні проблеми з працевлаштуванням. Почала вивчати малярство у французьких живописців — Андре Лота, Моріса Дені, аби заробляти живописом. Приєдналася до відомих тоді в Парижі художників авангардного напрямку, була знайома з Пабло Пікассо, Жаном Кокто, Андре Жидом та іншими. Тамара стає відомою учасницею паризької творчої богеми, а її смілива поведінка (скандальні на той час бурхливі романи як з чоловіками, так і з жінками, а також еротизм та жадання, відображувані у роботах) висвітлюється бульварною пресою.
1925 року відбулася Міжнародна виставка декоративного мистецтва, де Лемпицька брала участь. Вона стала модною художницею, відомою як у Франції, так і за її межами. Художниця виборола популярність і матеріальний успіх, що дозволило облаштувати в Парижі велику квартиру з салоном та майстернею. Помешкання Тамари було створене її сестрою, архітекторкою за фахом Андрієною Горською, у стилі ар-деко, як і новітні меблі з хромованої сталі.
1929 року здійснила першу подорож до Нью-Йорка. Зав'язала перші знайомства в Сполучених Штатах, виконала декілька портретів. З цього періоду почалося включення американських хмарочосів в твори мисткині. 1933 року пошлюбилася із угорсько-єфрейським бароном Раулем Куффнером. Загроза життю від фашистів спонукає подружжя у 1937 емігрувати в Штати. Барон встиг перевести в нову країну більшу частину свого майна. 1937 року разом з новим чоловіком — угорсько-єврейським бароном Раулем Куффнером Тамара відбула до США.
Художня манера
Роботи художниці виконані в стилі ар-деко, кубізму, абстракціонізму. Тамара Лемпицька виробила своєрідну, узагальнену манеру, працюючи зі значними площинами, використовувала обмаль вибраних і точних деталей. Волосся чи зморшки одягу її моделей на картинах часто нагадували закручену стружку. Художниця активно використовувала ракурс та великий план. Люди на її картинах могли бути більші за реальні, що посилювало їх монументальність. Похмурі і непривітні настрої персонажів Лемпицької ріднять їх з зображуваними з портретів італійського маньєризму 16 століття.
Лемпицька не мала значної продуктивності в творчості. Так, лише в найкращий період популярності вона створила близько 150 картин. Велика фінансова депресія і зміни моди відштовхнули її в тінь. Особливо це сталося в 1950-і роки, коли буржуазні ділки офіційно підтримали абстракціонізм. Не відстаючи від нових зрушень в мистецькому процесі, Лемпицька створила декілька творів в стилістиці пізнього кубізму та абстракціонізму, та успіх обійшов її.
Роботи Лемпицької колекціонують Джек Ніколсон, Барбра Стрейзанд.
Вибрані твори та виставки
- 1925 р. персональна виставка в Мілані,
- Міжнародна виставка в Познані, Польща,
- Чотири виставки в Парижі,
- Виставка в Інституті Карнегі, Піттсбург,
- Три виставки в Нью-Йорку,
- Виставка в Сан-Франциско,
Твори:
- «Автопортрет в зеленому бугатті»
- «Молода дівчина в зеленій сукні»
- «Два приятелі»
- «Донька Кізетт на балконі»
- «Князь Ерістов»
- «Маркіз Соммі»
- « Дві дівчини»
- «Андромеда»
- «Портрет музики в блакитному»
- «Портрет Тадея Лемпицького» або «Пан в чорній шинелі»
- «Герцогиня де ла Саль»
- «Роман де ла Саль»
- «Жінки в лазні»
- «Зелений тюрбан»
- «Марджорі Феррі»
- «Ідилія»
- «Телефон»
- «Адам і Єва»
- «Пані М.»
- "узі Солідор
- «Пані Іра П.»
- «Леді в блакитній сукні»
- «Літо»
- «Пані Аллан Бот» 1-й варіант
- «Пані Аллан Бот» 2-й варіант
- «Пані в червоному»
Див. також
В іншому мовному розділі є повніша стаття Tamara de Lempicka(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Примітки
- RKDartists
- Artnet — 1998.
- https://www.chron.com/news/houston-deaths/article/Leader-of-city-s-1950s-international-set-Foxhall-2037689.php
- Pionnières, Artistes dans le Paris des années folles — 2022. — С. 208.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 квітня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Галерея робіт Тамари Лемпицької [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Бібліографія
- Артур Рудзицький Тамара Лемпицкая // VIVA. Биография. — 2008. — № 10. .
- Нере Ж. «Лемпицка». — М.: Арт-Родник, 2006. — 80 с. — .
- Андоньева И. В. «Тамара Лемпицка». Альбом. / Пер. с англ. — М.: Бертельсманн, 2007. — 256 с. — , 978-5-88353-279-4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tama ra Lempi cka pol Tamara Lempicka 16 travnya 1898 18980516 Varshava Polsha 18 bereznya 1980 Kuernavaka Meksika polska hudozhnicya Tamara Lempicka Tamara de Lempicka Maria GorskaMemorialne pogruddya hudozhnici v misti Kelce PolshaPri narodzhenniMaria GorskaNarodzhennya16 travnya 1898 1898 05 16 Varshava Rosijska imperiya 1 Smert16 bereznya 1980 1980 03 16 81 rik Kuernavaka Meksika 2 1 PohovannyaPopokatepetlNacionalnistPolyakiKrayina Rosijska imperiya Respublika PolshaZhanrzhivopisNavchannyaPeterburzka Akademiya mistectv akademiya Shomyer ParizhDiyalnisthudozhnicya mistkinyaNapryamoksecesiya ar deko kubizmRoki tvorchosti1918 1985VchitelMoris Deni i dTvorivivtari portreti alegoriyi malyunki proekti posudu mebliv inter yerivU shlyubi zdDitid 3 Brati sestridRoboti v kolekciyiMuzej mistectva Metropoliten Nacionalnij muzej suchasnogo mistectva d 4 d 4 Nacionalnij muzej u Krakovi d d i Nantskij muzej obrazotvorchogo mistectvaSajtdelempicka org Tamara Lempicka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lempickij ZhittyepisNarodilas u Varshavi v rodini bankira Borisa Gurvicha Gorskogo yevreya yakij pohodiv z Rosijskoyi imperiyi Mati Malvina Dekler polka za pohodzhennyam bula svitskoyu damoyu V rodini buli brati i sestri 1911 roku vidpravlena babuseyu v pansionat v misto Lozanna Shvejcariya V Shvejcariyi ta v Italiyi i vidbulasya persha znachusha v zhitti Tamari zustrich z mistectvom dobi Vidrodzhennya ta manyerizmu 1912 roku batki rozluchilisya Po zakinchenni shkoli Tamara povernulas u Sankt Peterburg 1916 roku v Sankt Peterburzi 18 litnya Tamara odruzhilasya z advokatom Tadeushem Lempickim Na tli haosu i rozbratu v rosijskij stolici pislya bilshovickogo perevorotu 1917 r virishila emigruvati i vidbula v Kopengagen Dopomogli zv yazki iz konsulom Shveciyi Cholovik zaareshtovanij bilshovikami po vidbuttyu uv yaznennya emigruvav tezh Z yednana rodina Lempickih perebralasya v Parizh de 1920 roku narodilasya donka Kizett V Parizhi vzhe meshkali rodichi Tamari yak i chislenna rosijska aristokratiya sho tezh obrala emigraciyu a vona obrala nove im ya Tamara de Lempicka 1928 roku rozluchilasya z pershim cholovikom prote prizvishe virishila zberegti Naprikinci 1960 h rr pereyizhdzhaye do Meksiki Drugij cholovik baron Raul Kuffner pomer 1961 roku vid raku Lempicka yak spadkoyemicya prodala znachnu kilkist vlasnogo majna i zdijsnila tri navkolosvitni podorozhi Zgodom perebralas v misto Hyuston shtat Tehas de meshkala v rodini donki Kizett Smert u Meksici za zapovitom prah Lempickoyi rozviyanij nad vulkanom Popokatepetl TvorchistPislya emigraciyi v Parizh u kinci 1920 h dlya advokatskoyi roboti mala znachni problemi z pracevlashtuvannyam Pochala vivchati malyarstvo u francuzkih zhivopisciv Andre Lota Morisa Deni abi zaroblyati zhivopisom Priyednalasya do vidomih todi v Parizhi hudozhnikiv avangardnogo napryamku bula znajoma z Pablo Pikasso Zhanom Kokto Andre Zhidom ta inshimi Tamara staye vidomoyu uchasniceyu parizkoyi tvorchoyi bogemi a yiyi smiliva povedinka skandalni na toj chas burhlivi romani yak z cholovikami tak i z zhinkami a takozh erotizm ta zhadannya vidobrazhuvani u robotah visvitlyuyetsya bulvarnoyu presoyu 1925 roku vidbulasya Mizhnarodna vistavka dekorativnogo mistectva de Lempicka brala uchast Vona stala modnoyu hudozhniceyu vidomoyu yak u Franciyi tak i za yiyi mezhami Hudozhnicya viborola populyarnist i materialnij uspih sho dozvolilo oblashtuvati v Parizhi veliku kvartiru z salonom ta majsterneyu Pomeshkannya Tamari bulo stvorene yiyi sestroyu arhitektorkoyu za fahom Andriyenoyu Gorskoyu u stili ar deko yak i novitni mebli z hromovanoyi stali 1929 roku zdijsnila pershu podorozh do Nyu Jorka Zav yazala pershi znajomstva v Spoluchenih Shtatah vikonala dekilka portretiv Z cogo periodu pochalosya vklyuchennya amerikanskih hmarochosiv v tvori mistkini 1933 roku poshlyubilasya iz ugorsko yefrejskim baronom Raulem Kuffnerom Zagroza zhittyu vid fashistiv sponukaye podruzhzhya u 1937 emigruvati v Shtati Baron vstig perevesti v novu krayinu bilshu chastinu svogo majna 1937 roku razom z novim cholovikom ugorsko yevrejskim baronom Raulem Kuffnerom Tamara vidbula do SShA Hudozhnya manera Roboti hudozhnici vikonani v stili ar deko kubizmu abstrakcionizmu Tamara Lempicka virobila svoyeridnu uzagalnenu maneru pracyuyuchi zi znachnimi ploshinami vikoristovuvala obmal vibranih i tochnih detalej Volossya chi zmorshki odyagu yiyi modelej na kartinah chasto nagaduvali zakruchenu struzhku Hudozhnicya aktivno vikoristovuvala rakurs ta velikij plan Lyudi na yiyi kartinah mogli buti bilshi za realni sho posilyuvalo yih monumentalnist Pohmuri i neprivitni nastroyi personazhiv Lempickoyi ridnyat yih z zobrazhuvanimi z portretiv italijskogo manyerizmu 16 stolittya Lempicka ne mala znachnoyi produktivnosti v tvorchosti Tak lishe v najkrashij period populyarnosti vona stvorila blizko 150 kartin Velika finansova depresiya i zmini modi vidshtovhnuli yiyi v tin Osoblivo ce stalosya v 1950 i roki koli burzhuazni dilki oficijno pidtrimali abstrakcionizm Ne vidstayuchi vid novih zrushen v misteckomu procesi Lempicka stvorila dekilka tvoriv v stilistici piznogo kubizmu ta abstrakcionizmu ta uspih obijshov yiyi Roboti Lempickoyi kolekcionuyut Dzhek Nikolson Barbra Strejzand Vibrani tvori ta vistavki 1925 r personalna vistavka v Milani Mizhnarodna vistavka v Poznani Polsha Chotiri vistavki v Parizhi Vistavka v Instituti Karnegi Pittsburg Tri vistavki v Nyu Jorku Vistavka v San Francisko Tvori Avtoportret v zelenomu bugatti Moloda divchina v zelenij sukni Dva priyateli Donka Kizett na balkoni Knyaz Eristov Markiz Sommi Dvi divchini Andromeda Portret muziki v blakitnomu Portret Tadeya Lempickogo abo Pan v chornij shineli Gercoginya de la Sal Roman de la Sal Zhinki v lazni Zelenij tyurban Mardzhori Ferri Idiliya Telefon Adam i Yeva Pani M uzi Solidor Pani Ira P Ledi v blakitnij sukni Lito Pani Allan Bot 1 j variant Pani Allan Bot 2 j variant Pani v chervonomu Div takozhSecesiya Portret Ar deko Avtoportret Postmodernizm Mizhnarodna vistavka dekorativnogo mistectvaV inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Tamara de Lempicka angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Artnet 1998 d Track Q874430d Track Q266566 https www chron com news houston deaths article Leader of city s 1950s international set Foxhall 2037689 php Pionnieres Artistes dans le Paris des annees folles 2022 S 208 d Track Q112044898 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 1 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaGalereya robit Tamari Lempickoyi 25 grudnya 2013 u Wayback Machine Bibliografiya Artur Rudzickij Tamara Lempickaya VIVA Biografiya 2008 10 Nere Zh Lempicka M Art Rodnik 2006 80 s ISBN 5 9561 0190 3 Andoneva I V Tamara Lempicka Albom Per s angl M Bertelsmann 2007 256 s ISBN 5 88353 279 9 978 5 88353 279 4