Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Кастель дель Монте значення Касте ль дель Мо нте італ Castel del Mo

Кастель-дель-Монте (замок)

Кастель-дель-Монте (замок)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кастель-дель-Монте (значення).

Касте́ль-дель-Мо́нте (італ. Castel del Monte — «замок на горі») — замок на півдні Італії, за 16 км від міста Андрія, в місці під назвою «Terra di Bari». Видатна споруда часів імператора Фрідріха II Гогенштауфена і, як вважається сучасними істориками, мала сакральне призначення. Кастель-дель-Монте вважається одним з найвизначніших середньовічних споруд у світі.

Кастель-дель-Монте
image
Замок Кастель-дель-Монте
41°08′41″ пн. ш. 16°27′13″ сх. д. / 41.14472° пн. ш. 16.45361° сх. д. / 41.14472; 16.45361
Типd
d[2][3]
d[2]
d[4] і Q124830411?[3]
Статус спадщинисвітова спадщина ЮНЕСКО і d[5][6]
Країнаimage Італія
Розташуваннянеподалік м. Андрія
Архітектурний стильготика
Матеріалмармур і вапняк
Площа540 квадратний метр[7] і 1806 квадратний метр[8]
Висота26 м
ЗасновникФрідріх II
Засновано29 січня 1240
Перша згадка1240
Будівництво1240 — 1250
Власникімператор Фрідріх II Гогенштауфен
Сайтcasteldelmonte.beniculturali.it
image
image
Кастель-дель-Монте (замок) (Італія)
image Кастель-дель-Монте у Вікісховищі
image Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №398398 (англ.)
image
Замок у 1970 році (фотографія Паоло Монті)

Історія

Будівництво замку почалося 25 січня 1240 року, цього дня Фрідріх II Гогенштауфен наказав підготувати всі необхідні будівельні матеріали для спорудження замку поряд з церквою Санта-Марія-дель-Монте (не збереглася). Щоправда деякі історики не підтверджують цієї дати та вважають, що на той час вже проходили роботи з накриття споруди. Так само остаточно нез'ясованим залишається ім'я архітектора. Деякі фахівці називають ім'я Ріккардо де Лентіні, тоді як більшість істориків схиляється до думки, що проект замку був розроблений самим Фрідріхом II.

Вважається, що замок було споруджено на руїнах попередніх фортець, спершу лангобардської, а пізніше норманської. Не виключено, що 1250 року, коли помер Фрідріх II, будівництво було ще не зовсім завершене.

У замку рідко проводилися святкові церемонії. Збереглися відомості про вінчання 1246 року принцеси Віоланти де Свевії, дочки Фрідріха II та Б'янки Ланчії, з графом Казерти Ріккардо Сансеверіно. Згодом замок стає центром землеволодінь, що належали спершу Орсіні дель Бальцо, графу Андрії, потім іспанському генералові , а з 1552 року — родині Карафа. З XVII століття замок тривалий час перебував у закинутому стані, було втрачено зовнішнє оздоблення та настінні орнаменти з мармуру. Замок було перероблено на в'язницю, потім на притулок для пастухів, розбійників, політичних біженців. 1876 року замок було викуплено в графа Ріккардо д'Андрія італійською державою за 25 000 лір. Стан замку був доволі жалюгідний, а реставраційні роботи почалися лише 1928 року. 1936 року замок було занесено до списку національних пам'яток..

1996 року замок було занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, за досконалість форми та гармонійне поєднання культурних елементів Північної Європи, ісламського світу та античності. Замок було визнано видатним зразком оборонної архітектири часів Середньовіччя..

Опис

Замок має в своїй основі восьмикутник, на кожному з кутів якого споруджено також восьмикутні вежі. Висота зовнішньої стіни становить 10,3 м, а кожна вежа має в діаметрі 7,9 м. Внутрішній двір має форму неправильного восьмикутника, сторони якого мають довжину від 6,89 м до 7,83 м. Діаметр внутрішнього двору становить 17,85 м. А діаметр всього замку — 51,9 м. Висота веж становить 24 м, вони злегка вивищуються над стінами внутрішнього двору, що мають висоту 20,5 м..

Гіпотези про призначення споруди

Незважаючи на те, що Кастель-дель-Монте зазвичай називають замком, точне призначення цієї споруди до кінця не з'ясоване. Кастель-дель-Монте не має типових елементів оборонної архітектури того часу, він не розташований в стратегічно важливому місці й, імовірно, непланувався як оборонна споруда. Деякі архітектурні особливості підтверджують тезу про те, що призначення замку було невійськовим. Так гвинтові сходи у вежах піднімаються в напрямку проти годинникової стрілки, що суперечить тогочасній практиці будівництва, адже в такому разі захисники замку, піднімаючись, мали б тримати зброю в лівій руці, що створювало б зайву незручність. Окрім того бійниці замку надто вузькі, аби їх можна було зручно використовувати для стрільби з лука.

Висувалася також гіпотеза про те, що замок був мисливським, проте вона спростовується відсутністю конюшень, типового елементу мисливських резиденцій.

Оскільки замок має багато символічних елементів (про це див. наступний розділ), висувалося припущення, що тут йдеться про культову споруду, своєрідний «храм знання», де можна у спокої присвятити свій час науковим дослідженням.

Легка асиметрія певних елементів замку дає можливість припустити, що ці відхилення були зроблені заради астрономічних спостережень.

У будь-якому разі замок Кастель-дель-Монте постає й сьогодні грандіозною спорудою, втіленням глибоких знань з математики та астрономії.

Символізм споруди

Споруда замку має не лише точний план, а й чимало символічних елементів, які здавна захоплювали численних дослідників.

Восьмикутник, що є основою плану замку та формою багатьох його частин, має багато символічних інтерпертацій. Насамперед це геометрична фігура, що розглядається, як проміжна між колом (символ неба) та квадратом (символ землі) й вказує на єдність цих стихій. Вибір восьмикутнної основи замку, можливо, виник під впливом Купола Скелі в Єрусалимі, який Фрідріх II міг бачити під час Шостого хрестового походу. Так само тут можливий вплив Капелли Карла Великого в Ахені.

Архітектурний ансамбль замку багатий на астрологічні символи, його розташування вибране таким чином, що в день рівнодення та сонцестояння тіні від стін набувають особливого значення. Наприклад, ополудні в день осіннього рівнодення тінь від стін доходить рівно до кінця внутрішнього двору, а рівно через місяць вона покриває всі кімнати. Коли ж сонце сходить і сідає під час зимового та літнього сонцестояння, тінь утворєю чотирикутник із золотим перетином. Двічі на рік, 8 квітня та 8 жовтня, що вважався раніше восьмим місяцем, промінь сонця проходить крізь вікно південно-східної стіни й, перетнувши внутрішній двір, освітлює частину стіни, на якій розташований барельєф із зображенням жінки в грецьому одязі, яка приймала вітання від лицаря. Сюжет барельєфа інтерпертувався, як зустріч Землі зі своїм чоловіком Сонцем, який обіймає і запліднює її.

Треба зауважити, що споруда замку здалеку має форму корони, зокрема тої, якою був коронований Фрідріх II.

Високі стіни внутрішнього двору створюють враження криниці, яка в середньовіччі була символом знання.

Галерея

  • image
    План замку
  • image
    Зовнішні сходи та портал
  • image
    Вид на внутрішній двір
  • image
    Замок на малюнку 1890 року
  • image
    Одне з вікон замку
  • image
    Сходова шахта
  • image
    Тронне приміщення
  • image
    Замок на фото 1997 року

Примітки

  1. Atlante castellano d'Italia
    d:Track:Q112278664
  2. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
    d:Track:Q112132470
  3. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
    d:Track:Q124818240
  4. ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2013.
    d:Track:Q112194636d:Track:Q214195
  5. dati.beniculturali.it — 2014.
    d:Track:Q52897564
  6. Wiki Loves Monuments Italia — 2012.
    d:Track:Q1353202d:Track:Q19960422
  7. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
    d:Track:Q112132642
  8. ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
    d:Track:Q113576238d:Track:Q214195
  9. Королівський декрет № 2091 від 27 жовтня 1936 року
  10. . Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2014.
  11. Franco Cardini, Castel del Monte, éditions il Mulino, L'identità italiana
  12. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2013. Процитовано 8 вересня 2014.

Література

  • Heinz Götze, Castel del Monte. Gestalt und Symbol der Architektur Friedrichs II., München 1984 und 1991
  • Legler, Rolf: Apulien. Köln [1987] 3. Auflage 1989. (DuMont Kunst-Reiseführer)
  • Wulf Schirmer, Castel del Monte. Forschungsergebnisse der Jahre 1990 bis 1996. Mainz 2000
  • Birgit Wagner, Die Bauten des Stauferkaisers Friedrichs II. — Monumente des Heiligen Römischen Reiches, Würzburg 2003
  • Ferdinand Gregorovius, Wanderjahre in Italien: Castel del Monte — Schloss der Hohenstaufen in Apulien [ 18 січня 2004 у Wayback Machine.] (Projekt Gutenberg)
  • Stefania Mola, " Castel Del Monte ", Mario Adda, editore, Bari, 1991
  • Giosuè Musca, " Castel Del Monte, il reale e l'immaginario " in AAVV, Bari, 1981
  • Antonio Cadei "Fossanova e Castel Del Monte in Federico II e l'arte del Duecento italiano ". Atti della terza settimana di studi di storia dell'arte medievale dell Università di Roma, mai 1978, vol. I, Galatina édition, 1980.
  • Antonio Cadei "Fossanova e Castel Del Monte in Federico II e l'arte del Duecento italiano ". Atti della terza settimana di studi di storia dell'arte medievale dell Università di Roma, mai 1978, vol. I, Galatina edition, 1980.

Посилання

  • Офіційний сайт [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Фото споруди на Flickr.com

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kastel del Monte znachennya Kaste l del Mo nte ital Castel del Monte zamok na gori zamok na pivdni Italiyi za 16 km vid mista Andriya v misci pid nazvoyu Terra di Bari Vidatna sporuda chasiv imperatora Fridriha II Gogenshtaufena i yak vvazhayetsya suchasnimi istorikami mala sakralne priznachennya Kastel del Monte vvazhayetsya odnim z najviznachnishih serednovichnih sporud u sviti Kastel del MonteZamok Kastel del Monte41 08 41 pn sh 16 27 13 sh d 41 14472 pn sh 16 45361 sh d 41 14472 16 45361Tipd d 2 3 d 2 d 4 i Q124830411 3 Status spadshinisvitova spadshina YuNESKO i d 5 6 Krayina Italiya ISO3166 1 alpha 3 ITA ISO3166 1 cifrovij 380 Roztashuvannyanepodalik m AndriyaArhitekturnij stilgotikaMaterialmarmur i vapnyakPlosha540 kvadratnij metr 7 i 1806 kvadratnij metr 8 Visota26 mZasnovnikFridrih IIZasnovano29 sichnya 1240Persha zgadka1240Budivnictvo1240 1250Vlasnikimperator Fridrih II GogenshtaufenSajtcasteldelmonte beniculturali itKastel del Monte zamok Italiya Kastel del Monte u VikishovishiSvitova spadshina YuNESKO ob yekt 398398 angl Zamok u 1970 roci fotografiya Paolo Monti IstoriyaBudivnictvo zamku pochalosya 25 sichnya 1240 roku cogo dnya Fridrih II Gogenshtaufen nakazav pidgotuvati vsi neobhidni budivelni materiali dlya sporudzhennya zamku poryad z cerkvoyu Santa Mariya del Monte ne zbereglasya Shopravda deyaki istoriki ne pidtverdzhuyut ciyeyi dati ta vvazhayut sho na toj chas vzhe prohodili roboti z nakrittya sporudi Tak samo ostatochno nez yasovanim zalishayetsya im ya arhitektora Deyaki fahivci nazivayut im ya Rikkardo de Lentini todi yak bilshist istorikiv shilyayetsya do dumki sho proekt zamku buv rozroblenij samim Fridrihom II Vvazhayetsya sho zamok bulo sporudzheno na ruyinah poperednih fortec spershu langobardskoyi a piznishe normanskoyi Ne viklyucheno sho 1250 roku koli pomer Fridrih II budivnictvo bulo she ne zovsim zavershene U zamku ridko provodilisya svyatkovi ceremoniyi Zbereglisya vidomosti pro vinchannya 1246 roku princesi Violanti de Sveviyi dochki Fridriha II ta B yanki Lanchiyi z grafom Kazerti Rikkardo Sanseverino Zgodom zamok staye centrom zemlevolodin sho nalezhali spershu Orsini del Balco grafu Andriyi potim ispanskomu generalovi a z 1552 roku rodini Karafa Z XVII stolittya zamok trivalij chas perebuvav u zakinutomu stani bulo vtracheno zovnishnye ozdoblennya ta nastinni ornamenti z marmuru Zamok bulo pererobleno na v yaznicyu potim na pritulok dlya pastuhiv rozbijnikiv politichnih bizhenciv 1876 roku zamok bulo vikupleno v grafa Rikkardo d Andriya italijskoyu derzhavoyu za 25 000 lir Stan zamku buv dovoli zhalyugidnij a restavracijni roboti pochalisya lishe 1928 roku 1936 roku zamok bulo zaneseno do spisku nacionalnih pam yatok 1996 roku zamok bulo zaneseno do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO za doskonalist formi ta garmonijne poyednannya kulturnih elementiv Pivnichnoyi Yevropi islamskogo svitu ta antichnosti Zamok bulo viznano vidatnim zrazkom oboronnoyi arhitektiri chasiv Serednovichchya OpisZamok maye v svoyij osnovi vosmikutnik na kozhnomu z kutiv yakogo sporudzheno takozh vosmikutni vezhi Visota zovnishnoyi stini stanovit 10 3 m a kozhna vezha maye v diametri 7 9 m Vnutrishnij dvir maye formu nepravilnogo vosmikutnika storoni yakogo mayut dovzhinu vid 6 89 m do 7 83 m Diametr vnutrishnogo dvoru stanovit 17 85 m A diametr vsogo zamku 51 9 m Visota vezh stanovit 24 m voni zlegka vivishuyutsya nad stinami vnutrishnogo dvoru sho mayut visotu 20 5 m Gipotezi pro priznachennya sporudiNezvazhayuchi na te sho Kastel del Monte zazvichaj nazivayut zamkom tochne priznachennya ciyeyi sporudi do kincya ne z yasovane Kastel del Monte ne maye tipovih elementiv oboronnoyi arhitekturi togo chasu vin ne roztashovanij v strategichno vazhlivomu misci j imovirno neplanuvavsya yak oboronna sporuda Deyaki arhitekturni osoblivosti pidtverdzhuyut tezu pro te sho priznachennya zamku bulo nevijskovim Tak gvintovi shodi u vezhah pidnimayutsya v napryamku proti godinnikovoyi strilki sho superechit togochasnij praktici budivnictva adzhe v takomu razi zahisniki zamku pidnimayuchis mali b trimati zbroyu v livij ruci sho stvoryuvalo b zajvu nezruchnist Okrim togo bijnici zamku nadto vuzki abi yih mozhna bulo zruchno vikoristovuvati dlya strilbi z luka Visuvalasya takozh gipoteza pro te sho zamok buv mislivskim prote vona sprostovuyetsya vidsutnistyu konyushen tipovogo elementu mislivskih rezidencij Oskilki zamok maye bagato simvolichnih elementiv pro ce div nastupnij rozdil visuvalosya pripushennya sho tut jdetsya pro kultovu sporudu svoyeridnij hram znannya de mozhna u spokoyi prisvyatiti svij chas naukovim doslidzhennyam Legka asimetriya pevnih elementiv zamku daye mozhlivist pripustiti sho ci vidhilennya buli zrobleni zaradi astronomichnih sposterezhen U bud yakomu razi zamok Kastel del Monte postaye j sogodni grandioznoyu sporudoyu vtilennyam glibokih znan z matematiki ta astronomiyi Simvolizm sporudiSporuda zamku maye ne lishe tochnij plan a j chimalo simvolichnih elementiv yaki zdavna zahoplyuvali chislennih doslidnikiv Vosmikutnik sho ye osnovoyu planu zamku ta formoyu bagatoh jogo chastin maye bagato simvolichnih interpertacij Nasampered ce geometrichna figura sho rozglyadayetsya yak promizhna mizh kolom simvol neba ta kvadratom simvol zemli j vkazuye na yednist cih stihij Vibir vosmikutnnoyi osnovi zamku mozhlivo vinik pid vplivom Kupola Skeli v Yerusalimi yakij Fridrih II mig bachiti pid chas Shostogo hrestovogo pohodu Tak samo tut mozhlivij vpliv Kapelli Karla Velikogo v Aheni Arhitekturnij ansambl zamku bagatij na astrologichni simvoli jogo roztashuvannya vibrane takim chinom sho v den rivnodennya ta soncestoyannya tini vid stin nabuvayut osoblivogo znachennya Napriklad opoludni v den osinnogo rivnodennya tin vid stin dohodit rivno do kincya vnutrishnogo dvoru a rivno cherez misyac vona pokrivaye vsi kimnati Koli zh sonce shodit i sidaye pid chas zimovogo ta litnogo soncestoyannya tin utvoryeyu chotirikutnik iz zolotim peretinom Dvichi na rik 8 kvitnya ta 8 zhovtnya sho vvazhavsya ranishe vosmim misyacem promin soncya prohodit kriz vikno pivdenno shidnoyi stini j peretnuvshi vnutrishnij dvir osvitlyuye chastinu stini na yakij roztashovanij barelyef iz zobrazhennyam zhinki v grecomu odyazi yaka prijmala vitannya vid licarya Syuzhet barelyefa interpertuvavsya yak zustrich Zemli zi svoyim cholovikom Soncem yakij obijmaye i zaplidnyuye yiyi Treba zauvazhiti sho sporuda zamku zdaleku maye formu koroni zokrema toyi yakoyu buv koronovanij Fridrih II Visoki stini vnutrishnogo dvoru stvoryuyut vrazhennya krinici yaka v serednovichchi bula simvolom znannya GalereyaPlan zamku Zovnishni shodi ta portal Vid na vnutrishnij dvir Zamok na malyunku 1890 roku Odne z vikon zamku Shodova shahta Tronne primishennya Zamok na foto 1997 rokuPrimitkiAtlante castellano d Italia d Track Q112278664 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2022 d Track Q112132470 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2024 d Track Q124818240 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2013 d Track Q112194636d Track Q214195 dati beniculturali it 2014 d Track Q52897564 Wiki Loves Monuments Italia 2012 d Track Q1353202d Track Q19960422 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2020 d Track Q112132642 ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions 2017 d Track Q113576238d Track Q214195 Korolivskij dekret 2091 vid 27 zhovtnya 1936 roku Arhiv originalu za 9 veresnya 2017 Procitovano 8 veresnya 2014 Franco Cardini Castel del Monte editions il Mulino L identita italiana Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2013 Procitovano 8 veresnya 2014 LiteraturaHeinz Gotze Castel del Monte Gestalt und Symbol der Architektur Friedrichs II Munchen 1984 und 1991 Legler Rolf Apulien Koln 1987 3 Auflage 1989 DuMont Kunst Reisefuhrer Wulf Schirmer Castel del Monte Forschungsergebnisse der Jahre 1990 bis 1996 Mainz 2000 Birgit Wagner Die Bauten des Stauferkaisers Friedrichs II Monumente des Heiligen Romischen Reiches Wurzburg 2003 Ferdinand Gregorovius Wanderjahre in Italien Castel del Monte Schloss der Hohenstaufen in Apulien 18 sichnya 2004 u Wayback Machine Projekt Gutenberg Stefania Mola Castel Del Monte Mario Adda editore Bari 1991 Giosue Musca Castel Del Monte il reale e l immaginario in AAVV Bari 1981 Antonio Cadei Fossanova e Castel Del Monte in Federico II e l arte del Duecento italiano Atti della terza settimana di studi di storia dell arte medievale dell Universita di Roma mai 1978 vol I Galatina edition 1980 Antonio Cadei Fossanova e Castel Del Monte in Federico II e l arte del Duecento italiano Atti della terza settimana di studi di storia dell arte medievale dell Universita di Roma mai 1978 vol I Galatina edition 1980 PosilannyaOficijnij sajt 11 bereznya 2022 u Wayback Machine Foto sporudi na Flickr com

Дата публікації:
Топ