Еміль Османович Аміт (Амітов) (24 лютого 1938, Сімферополь — 28 березня 2002, Москва) — кримськотатарський письменник, перекладач. Член Спілки письменників СРСР і . Син Османа Аміта.
Аміт Еміль Османович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 24 лютого 1938 Сімферополь, РРФСР, СРСР | |||
Помер | 28 березня 2002 (64 роки) Москва, Росія | |||
Країна | СРСР Росія | |||
Діяльність | письменник, перекладач | |||
Alma mater | Літературний інститут імені Горького (1965) | |||
Членство | СП СРСР | |||
Батько | Аміт Осман | |||
| ||||
Життєпис
Народився 24 лютого 1938 року у Сімферополі. Батько — письменник Осман Аміт (1910—1942), мати — вчителька Зулейха Амітова. Після депортації кримських татар у 1944 році, з мамою та бабусею проживав у Самаркандській області.
Закінчивши школу, працював токарем. Навчався у льотному училищі, але був відрахований. У 1959 році вступив на факультет російської літератури Ташкентського педагогічного інституту. У 1960 році Союз письменників Узбекистану відправив його і Ервіна Умерова до Літературного інституту імені О. М. Горького на відділення перекладачів, який він закінчив у 1965 році. Після закінчення інституту працював у ташкентській газеті «Ленин байрагъы». Потім працював у видавництві «Радянський письменник», був редактором відділу тюркської літератури. Аміта зарахували до Союзу письменників СРСР. В останні роки життя працював перекладачем у тюркомовній московській газеті «Заман».
Писав російською і кримськотатарською мовами. Серед виданих творів: збірка оповідань «Учурымлы ел» («Дорога над кручею», 1971 рік), збірка оповідань і повістей «Севгиден кучьлю» («Сильніше за любов», 1973 рік), збірка повістей «Буюк арзунен» («З великою мрією», 1978 рік), повість «Сыгъын чокърагьы» («Оленяче джерело», 1982 рік), роман «Ішанч» («Останній шанс», 1986 рік). Автор вірша «Моєму дідові».
Аміт переклав російською мовою твори письменників Шаміля Алядіна і Черкеза-Алі. Праці Аміта перекладено на азербайджанську, узбецьку і молдавську мови.
Помер 28 березня 2002 року у Москві.
Праці
- Буюк арзунен: Повестьлер. — Ташкент: Едебіят ве сан'ат нешр., 1978. — 268с.
- змужніння: Оповідання та повість. — Ташкент: YOш гвардія, 1976.- 144с.
- Ішанч: Роман. — Ташкент: Едебіят ве сан'ат нешр., 1986. — 360с.
- Останній шанс: Роман. Пер. з кримтат. — М. : Сов. письменник, 1988. — 381с.
- Севгіден кучьлю: ікяе = Сільніше за любов: Оповідання / пер. Д. Кононенко // К'арилг'ачлар дуаси = Молитва ластівок: К'иримтатар несірінін' антологіяси: XX—XXI асир / тертіп еткенлер: Ю К'андим, М. Мірошниченко. — Київ: Етнос, 2006. — Екінджі кітап. — С. 639—659.
Література
- Алядін Ш. Едіп // Йилдиз. — 1988. — № 4. — С.125-126.
- Селім Ш. Он'а Ватанда яшап іджат етмек к'исмет олмади // Йилдиз. — 2003. — № 1. — С. 155—158.
- Усеінова Г. Еміль Аміт: «Серцем я в Криму»: [про життя і творчість письменника] // Голос Криму. — 1998. — 6 березня. — С. 2.
- Еміль Аміт (1938—2002): [Короткий огляд життя і творчості] // Кримськотатарська література. Учеб. посібник з інтегрованого курсу «Література» / авт.-упоряд. Р. Фазил. — Сімферополь, 2005. — С. 143—144.
- Джемільова А.А. НАРАТИВНА СТРУКТУРА ОПОВІДАНЬ ЕМІЛЯ АМІТА Та РУСТЕМА МУЕДІНА // Учені записки Кримського федерального університеті імені В. І. Вернадського. Філологічні науки. — 2012. — № 2—2 (7 липня). з джерела 21 червня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
- Джемільова А. А. ГЕТЕРОДІЄГЕТИЧНА ПОВІСТЬ З ФОКАЛІЗАЦІЄЮ НА ГЕРОЇ В ОПОВІДАННЯХ Е. АМІТА Й Е. УМЕРОВА // Учени записки Кримського федерального університету імені В. И. Вернадського. Філологічні науки. — 2013. — № 1—1 (7 липня). з джерела 22 червня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
- Османова Г., Джемільова А. А. Моральна проблематика у творі Еміля Аміта «СИГ'ИН ЧОК'РАГ'И» — «Оленяче джерело» [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.] // Науковий вісник Криму. — 2020. — №. 3 (26)
Примітки
- . soyuzpisateley.ru. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 19 червня 2020.
- . Республіканська кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
- . medeniye.org. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
Посилання
- 10 фактів з біографії Еміля Аміта [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.]
- «Я міг би довго жити в ріднім краї …» [ 16 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Еміль Аміт: «Хвилею біди прибило нас до біди» [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Аміт (Амітов) Еміль Османович [ 18 травня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Amit Emil Osmanovich Amit Amitov 24 lyutogo 1938 Simferopol 28 bereznya 2002 Moskva krimskotatarskij pismennik perekladach Chlen Spilki pismennikiv SRSR i Sin Osmana Amita Amit Emil OsmanovichNarodivsya24 lyutogo 1938 1938 02 24 Simferopol RRFSR SRSRPomer28 bereznya 2002 2002 03 28 64 roki Moskva RosiyaKrayina SRSR RosiyaDiyalnistpismennik perekladachAlma materLiteraturnij institut imeni Gorkogo 1965 ChlenstvoSP SRSRBatkoAmit OsmanZhittyepisNarodivsya 24 lyutogo 1938 roku u Simferopoli Batko pismennik Osman Amit 1910 1942 mati vchitelka Zulejha Amitova Pislya deportaciyi krimskih tatar u 1944 roci z mamoyu ta babuseyu prozhivav u Samarkandskij oblasti Zakinchivshi shkolu pracyuvav tokarem Navchavsya u lotnomu uchilishi ale buv vidrahovanij U 1959 roci vstupiv na fakultet rosijskoyi literaturi Tashkentskogo pedagogichnogo institutu U 1960 roci Soyuz pismennikiv Uzbekistanu vidpraviv jogo i Ervina Umerova do Literaturnogo institutu imeni O M Gorkogo na viddilennya perekladachiv yakij vin zakinchiv u 1965 roci Pislya zakinchennya institutu pracyuvav u tashkentskij gazeti Lenin bajragy Potim pracyuvav u vidavnictvi Radyanskij pismennik buv redaktorom viddilu tyurkskoyi literaturi Amita zarahuvali do Soyuzu pismennikiv SRSR V ostanni roki zhittya pracyuvav perekladachem u tyurkomovnij moskovskij gazeti Zaman Pisav rosijskoyu i krimskotatarskoyu movami Sered vidanih tvoriv zbirka opovidan Uchurymly el Doroga nad krucheyu 1971 rik zbirka opovidan i povistej Sevgiden kuchlyu Silnishe za lyubov 1973 rik zbirka povistej Buyuk arzunen Z velikoyu mriyeyu 1978 rik povist Sygyn chokragy Olenyache dzherelo 1982 rik roman Ishanch Ostannij shans 1986 rik Avtor virsha Moyemu didovi Amit pereklav rosijskoyu movoyu tvori pismennikiv Shamilya Alyadina i Cherkeza Ali Praci Amita perekladeno na azerbajdzhansku uzbecku i moldavsku movi Pomer 28 bereznya 2002 roku u Moskvi PraciBuyuk arzunen Povestler Tashkent Edebiyat ve san at neshr 1978 268s zmuzhninnya Opovidannya ta povist Tashkent YOsh gvardiya 1976 144s Ishanch Roman Tashkent Edebiyat ve san at neshr 1986 360s Ostannij shans Roman Per z krimtat M Sov pismennik 1988 381s Sevgiden kuchlyu ikyae Silnishe za lyubov Opovidannya per D Kononenko K arilg achlar duasi Molitva lastivok K irimtatar nesirinin antologiyasi XX XXI asir tertip etkenler Yu K andim M Miroshnichenko Kiyiv Etnos 2006 Ekindzhi kitap S 639 659 LiteraturaAlyadin Sh Edip Jildiz 1988 4 S 125 126 Selim Sh On a Vatanda yashap idzhat etmek k ismet olmadi Jildiz 2003 1 S 155 158 Useinova G Emil Amit Sercem ya v Krimu pro zhittya i tvorchist pismennika Golos Krimu 1998 6 bereznya S 2 Emil Amit 1938 2002 Korotkij oglyad zhittya i tvorchosti Krimskotatarska literatura Ucheb posibnik z integrovanogo kursu Literatura avt uporyad R Fazil Simferopol 2005 S 143 144 Dzhemilova A A NARATIVNA STRUKTURA OPOVIDAN EMILYa AMITA Ta RUSTEMA MUEDINA Ucheni zapiski Krimskogo federalnogo universiteti imeni V I Vernadskogo Filologichni nauki 2012 2 2 7 lipnya z dzherela 21 chervnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2020 Dzhemilova A A GETERODIYeGETIChNA POVIST Z FOKALIZACIYeYu NA GEROYi V OPOVIDANNYaH E AMITA J E UMEROVA Ucheni zapiski Krimskogo federalnogo universitetu imeni V I Vernadskogo Filologichni nauki 2013 1 1 7 lipnya z dzherela 22 chervnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2020 Osmanova G Dzhemilova A A Moralna problematika u tvori Emilya Amita SIG IN ChOK RAG I Olenyache dzherelo 21 chervnya 2020 u Wayback Machine Naukovij visnik Krimu 2020 3 26 Primitki soyuzpisateley ru Arhiv originalu za 7 listopada 2020 Procitovano 19 chervnya 2020 Respublikanska krimskotatarska biblioteka im I Gasprinskogo Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 19 chervnya 2020 medeniye org Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 19 chervnya 2020 Arhiv originalu za 2 lipnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2020 Posilannya10 faktiv z biografiyi Emilya Amita 21 chervnya 2020 u Wayback Machine Ya mig bi dovgo zhiti v ridnim krayi 16 chervnya 2020 u Wayback Machine Emil Amit Hvileyu bidi pribilo nas do bidi 21 chervnya 2020 u Wayback Machine Amit Amitov Emil Osmanovich 18 travnya 2020 u Wayback Machine