Саїсська битва — битва, що відбулась 19 квітня , на 5-му році правління фараона Мернептаха, біля давньоєгипетського міста Саїс на заході дельти Нілу між військом Єгипту та з'єднаними загонами лівійців і «народів моря». Як і в битві при Кадеші, від результату Саїсської битви залежало подальше існування єгипетської держави. Перемога єгиптян супроводжувалась багатотисячними втратами з обох сторін (загальні втрати оцінюються у 12 000 — 14 000 осіб).
Саїсська битва | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Стародавній Єгипет | Лівійські племена (лібу, мешвеш), «народи моря» | ||||||
Командувачі | |||||||
Мернептах | Мрауій, син Діда | ||||||
Військові сили | |||||||
бл. 20 000 воїнів | бл. 15 000 воїнів | ||||||
Втрати | |||||||
Кілька тисяч | Убитих: 8 481, у тому числі 6 111 лівійців, 2 370 з «народів моря»; полонених: 9 376, в тому числі 4 376 чоловіків і 5 000 жінок |
Передумови
Упродовж багатьох сотень років територія Стародавнього Єгипту зазнавала нападів з боку лівійських племен. Як правило, то були народи й , що здійснювали походи в дельту Нілу ще за часів Стародавнього царства.
Вже у перший рік правління фараон Мернептах був змушений придушувати заворушення у залежних землях Палестини. Щоб запобігти майбутнім набігам з Азії, він збудував на підступах до Геліополіса кілька фортець. Як повідомляють карнацькі написи, в середині березня 1208 року до н. е. під час будівництва на східних околицях Дельти, Мернептах отримав повідомлення про вторгнення ворогів з боку західного кордону. Імовірно, лівійський князь Мрауій тривалий час спостерігав за фортифікаційними роботами на східному кордоні Єгипту, й вирішив більше не квапитись із нападом. Об'єднавши свої військові загони з войовничими «народами моря», лівійці Західної пустелі виступили вже не у звичайний грабіжницький набіг, а у справжній завойовницький похід. Серед «народів моря» найбільш численними були (нині ідентифікуються з греками-ахейцями), а також (етруски), (імовірно, жителі Сицилії), та представники (народи Малої Азії). В армії лівійців бились практично всі чоловіки, здатні носити зброю.
Битва
Мернептах витратив 14 днів на те, щоб зібрати армію та приготувати її до відсічі. Безпосередньо перед битвою він символічно «отримав» від бога Пта священний меч хопеш. Після перемоги Мернептаха у Карнаці було виготовлено багато рельєфів, на яких повідомлялось про розгром ворога.
Напади «народів моря» і лівійців на Єгипет, що почались за правління фараона Рамсеса II, були лише тимчасово призупинені розгромом у Саїсській битві. За Рамсеса III відбулась нова велика битва між старими противниками.
Література
- Texte aus der Umwelt des Alten Testaments (TUAT), Gütersloher Verlagshaus, Gütersloh 2003
- Jean Meeus: Astronomische Algorithmen, u.a. Anwendungen für Ephemeris Tool 4,5 Barth Leipzig 2.Aufl. 2000,
- James-Henry Breasted: Ancient records of Egypt — The Nineteenth Dynasty — Bd. 3, Repro, englisch, London 1988,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sayisska bitva bitva sho vidbulas 19 kvitnya na 5 mu roci pravlinnya faraona Merneptaha bilya davnoyegipetskogo mista Sayis na zahodi delti Nilu mizh vijskom Yegiptu ta z yednanimi zagonami livijciv i narodiv morya Yak i v bitvi pri Kadeshi vid rezultatu Sayisskoyi bitvi zalezhalo podalshe isnuvannya yegipetskoyi derzhavi Peremoga yegiptyan suprovodzhuvalas bagatotisyachnimi vtratami z oboh storin zagalni vtrati ocinyuyutsya u 12 000 14 000 osib Sayisska bitvaData 19 kvitnyaMisce Zahidna chastina Delti NiluRezultat Peremoga yegiptyanStoroniStarodavnij Yegipet Livijski plemena libu meshvesh narodi morya KomanduvachiMerneptah Mrauij sin DidaVijskovi silibl 20 000 voyiniv bl 15 000 voyinivVtratiKilka tisyach Ubitih 8 481 u tomu chisli 6 111 livijciv 2 370 z narodiv morya polonenih 9 376 v tomu chisli 4 376 cholovikiv i 5 000 zhinokPeredumoviUprodovzh bagatoh soten rokiv teritoriya Starodavnogo Yegiptu zaznavala napadiv z boku livijskih plemen Yak pravilo to buli narodi j sho zdijsnyuvali pohodi v deltu Nilu she za chasiv Starodavnogo carstva Vzhe u pershij rik pravlinnya faraon Merneptah buv zmushenij pridushuvati zavorushennya u zalezhnih zemlyah Palestini Shob zapobigti majbutnim nabigam z Aziyi vin zbuduvav na pidstupah do Geliopolisa kilka fortec Yak povidomlyayut karnacki napisi v seredini bereznya 1208 roku do n e pid chas budivnictva na shidnih okolicyah Delti Merneptah otrimav povidomlennya pro vtorgnennya vorogiv z boku zahidnogo kordonu Imovirno livijskij knyaz Mrauij trivalij chas sposterigav za fortifikacijnimi robotami na shidnomu kordoni Yegiptu j virishiv bilshe ne kvapitis iz napadom Ob yednavshi svoyi vijskovi zagoni z vojovnichimi narodami morya livijci Zahidnoyi pusteli vistupili vzhe ne u zvichajnij grabizhnickij nabig a u spravzhnij zavojovnickij pohid Sered narodiv morya najbilsh chislennimi buli nini identifikuyutsya z grekami ahejcyami a takozh etruski imovirno zhiteli Siciliyi ta predstavniki narodi Maloyi Aziyi V armiyi livijciv bilis praktichno vsi choloviki zdatni nositi zbroyu BitvaMerneptah vitrativ 14 dniv na te shob zibrati armiyu ta prigotuvati yiyi do vidsichi Bezposeredno pered bitvoyu vin simvolichno otrimav vid boga Pta svyashennij mech hopesh Pislya peremogi Merneptaha u Karnaci bulo vigotovleno bagato relyefiv na yakih povidomlyalos pro rozgrom voroga Napadi narodiv morya i livijciv na Yegipet sho pochalis za pravlinnya faraona Ramsesa II buli lishe timchasovo prizupineni rozgromom u Sayisskij bitvi Za Ramsesa III vidbulas nova velika bitva mizh starimi protivnikami LiteraturaTexte aus der Umwelt des Alten Testaments TUAT Gutersloher Verlagshaus Gutersloh 2003 Jean Meeus Astronomische Algorithmen u a Anwendungen fur Ephemeris Tool 4 5 Barth Leipzig 2 Aufl 2000 ISBN 3 3350 0400 0 James Henry Breasted Ancient records of Egypt The Nineteenth Dynasty Bd 3 Repro englisch London 1988 ISBN 1 85417 027 9