Іспанська Сахара — назва, що використовується для сучасної території Західної Сахари, коли вона була визнана тереном Іспанії 1884 — 1975. Терен є одним з останніх залишків . Статус Західної Сахари залишається спірним через резолюції ООН з деколонізації, бажання незалежності тубільців та зовнішні претензії Марокко і Мавританії.
Sahara Español صحراء الاسبانية Іспанська Сахара | |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
Столиця | Ель-Аюн | ||||||||||||
Мови | Іспанська й Арабська | ||||||||||||
Релігії | Суннізм; Католицизм | ||||||||||||
Державний устрій | Не вказано | ||||||||||||
Королівський комісар | |||||||||||||
- 1885-1886 | Emilio Bonelli Hernando(ісп.) | ||||||||||||
Субгубернатор | |||||||||||||
- 1886-1902 | Emilio Bonelli Hernando (ісп.) | ||||||||||||
- 1902-1903 | Ángel Villalobos (ісп.) | ||||||||||||
Губернатор | |||||||||||||
- 1903-1925 (перший) | Francisco Bens Argandoña (ісп.) | ||||||||||||
- 1974-1976 (останній) | Federico Gómez de Salazar y Nieto (ісп.) | ||||||||||||
Історія | |||||||||||||
- Створення | 26 грудня 1884 | ||||||||||||
- Мадридські угоди | 14 листопада, 1975 | ||||||||||||
- скасування | 26 лютого 1976 | ||||||||||||
Валюта | песета | ||||||||||||
| |||||||||||||
|
Колонізація
У 1884 році Іспанія отримала прибережні райони сучасної Західної Сахари на Берлінському конгресі, і почала відкривати торговельні пункти та ввела війська. Влітку 1886 під егідою Іспанського товариства Комерційної Географії (Sociedad Española de Geografía Comercial), Хуліо Сервера Бевера , Феліпе Ріццо (1823-1908), і Франциско Кірога (1853-1894) прибули у колонію Ріо-де-Оро , де вони зробили топографічні і астрономічні дослідження терену. Вона вважається першою науковою експедицією в цю частину Сахари.
Межі області не були чітко визначені, до підписання договору між Іспанією і Францією на початку 20 століття. Іспанська Сахара була створена з іспанських територій Ріо-де-Оро і Сегієт-ель-Хамра у 1924. Ці терени не були частиною, і керувалися окремо від Іспанського Марокко.
Окупація терену в 1884 році Іспанією, негайно викликало впертий опір тубільних сахарських племен. У 1904, спалахнуло повстання у місті Смара на чолі з шейхом , яке було придушене Францією у 1910.
Сучасна історія
Через повстання племен, Іспанії було важко контролювати внутрішні райони країни до 1934. Після здобуття незалежності в 1956, Марокко претендує на Іспанську Сахару в рамках свого можливого доколоніального терену. У 1957, окупувала , на півночі Іспанської Сахарі, під час війни Іфні. Іспанія відрядила полк десантників з Канарських островів для відбиття атаки. Контроль був незабаром відновлений над всім тереном. Пізніше декілька каральних акцій було виконано для запобігання майбутніх військових дій. Багато колишніх кочових бедуїнів Іспанської Сахари оселилися у містах і селах. Деякі племена пересилилися до Марокко. У тому ж році, Іспанія, від терену провінції Іспанська Сахара, поступилася провінціями Тарфайя і Тан-Тан на користь Марокко.
У 1969, Іспанія передала Марокко область Іфні, яка була центром іспанської адміністрації Іспанської Сахари.
У 1967, іспанська адміністрація була оскаржена промарокканським рухом . У 1973, було створено Фронт Полісаріо. Війська Фронту швидко зростали, і Іспанія втратила ефективний контроль над більшою частиною терену на початок 1975. Спроба підриву впливу ПОЛІСАРІО шляхом створення альтернативної політичної сили, не мала великого успіху.
У 1973 — 1975, в Західній Сахарі велася малоінтенсивна партизанська війна. У 1975, Іспанія вирішила залишити свою колонію, розділивши її територію між сусідніми країнами - Марокко і Мавританією, що було закріплено Мадридськими угодами. У відповідь на це Полісаріо проголосив незалежну Сахарську Арабську Демократичну Республіку (27 лютого 1976 року) і відновив партизанську війну, спрямовану тепер проти прибулих марокканських і мавританських військ. У ході війни Полісаріо отримував військову допомогу з Алжиру, Куби, низки національно-визвольних рухів світу, і, до 1983 року, від Лівії.
Це незавершена стаття з історії Іспанії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Іспанії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить . (грудень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ispanska Sahara nazva sho vikoristovuyetsya dlya suchasnoyi teritoriyi Zahidnoyi Sahari koli vona bula viznana terenom Ispaniyi 1884 1975 Teren ye odnim z ostannih zalishkiv Status Zahidnoyi Sahari zalishayetsya spirnim cherez rezolyuciyi OON z dekolonizaciyi bazhannya nezalezhnosti tubilciv ta zovnishni pretenziyi Marokko i Mavritaniyi Sahara Espanol صحراء الاسبانية Ispanska Sahara1884 1976 Prapor GerbIspanska Sahara istorichni kordoni na kartiStolicya El AyunMovi Ispanska j ArabskaReligiyi Sunnizm KatolicizmDerzhavnij ustrij Ne vkazanoKorolivskij komisar 1885 1886 Emilio Bonelli Hernando isp Subgubernator 1886 1902 Emilio Bonelli Hernando isp 1902 1903 Angel Villalobos isp Gubernator 1903 1925 pershij Francisco Bens Argandona isp 1974 1976 ostannij Federico Gomez de Salazar y Nieto isp Istoriya Stvorennya 26 grudnya 1884 Madridski ugodi 14 listopada 1975 skasuvannya 26 lyutogo 1976Valyuta pesetaPoperednik NastupnikIspanska Zahidna Afrika MarokkoMavritaniyaSaharska Arabska Demokratichna RespublikaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ispanska SaharaKolonizaciyaU 1884 roci Ispaniya otrimala priberezhni rajoni suchasnoyi Zahidnoyi Sahari na Berlinskomu kongresi i pochala vidkrivati torgovelni punkti ta vvela vijska Vlitku 1886 pid egidoyu Ispanskogo tovaristva Komercijnoyi Geografiyi Sociedad Espanola de Geografia Comercial Hulio Servera Bevera Felipe Ricco 1823 1908 i Francisko Kiroga 1853 1894 pribuli u koloniyu Rio de Oro de voni zrobili topografichni i astronomichni doslidzhennya terenu Vona vvazhayetsya pershoyu naukovoyu ekspediciyeyu v cyu chastinu Sahari Mezhi oblasti ne buli chitko viznacheni do pidpisannya dogovoru mizh Ispaniyeyu i Franciyeyu na pochatku 20 stolittya Ispanska Sahara bula stvorena z ispanskih teritorij Rio de Oro i Segiyet el Hamra u 1924 Ci tereni ne buli chastinoyu i keruvalisya okremo vid Ispanskogo Marokko Okupaciya terenu v 1884 roci Ispaniyeyu negajno viklikalo vpertij opir tubilnih saharskih plemen U 1904 spalahnulo povstannya u misti Smara na choli z shejhom yake bulo pridushene Franciyeyu u 1910 Suchasna istoriyaCherez povstannya plemen Ispaniyi bulo vazhko kontrolyuvati vnutrishni rajoni krayini do 1934 Pislya zdobuttya nezalezhnosti v 1956 Marokko pretenduye na Ispansku Saharu v ramkah svogo mozhlivogo dokolonialnogo terenu U 1957 okupuvala na pivnochi Ispanskoyi Sahari pid chas vijni Ifni Ispaniya vidryadila polk desantnikiv z Kanarskih ostroviv dlya vidbittya ataki Kontrol buv nezabarom vidnovlenij nad vsim terenom Piznishe dekilka karalnih akcij bulo vikonano dlya zapobigannya majbutnih vijskovih dij Bagato kolishnih kochovih beduyiniv Ispanskoyi Sahari oselilisya u mistah i selah Deyaki plemena peresililisya do Marokko U tomu zh roci Ispaniya vid terenu provinciyi Ispanska Sahara postupilasya provinciyami Tarfajya i Tan Tan na korist Marokko U 1969 Ispaniya peredala Marokko oblast Ifni yaka bula centrom ispanskoyi administraciyi Ispanskoyi Sahari U 1967 ispanska administraciya bula oskarzhena promarokkanskim ruhom U 1973 bulo stvoreno Front Polisario Vijska Frontu shvidko zrostali i Ispaniya vtratila efektivnij kontrol nad bilshoyu chastinoyu terenu na pochatok 1975 Sproba pidrivu vplivu POLISARIO shlyahom stvorennya alternativnoyi politichnoyi sili ne mala velikogo uspihu U 1973 1975 v Zahidnij Sahari velasya malointensivna partizanska vijna U 1975 Ispaniya virishila zalishiti svoyu koloniyu rozdilivshi yiyi teritoriyu mizh susidnimi krayinami Marokko i Mavritaniyeyu sho bulo zakripleno Madridskimi ugodami U vidpovid na ce Polisario progolosiv nezalezhnu Saharsku Arabsku Demokratichnu Respubliku 27 lyutogo 1976 roku i vidnoviv partizansku vijnu spryamovanu teper proti pribulih marokkanskih i mavritanskih vijsk U hodi vijni Polisario otrimuvav vijskovu dopomogu z Alzhiru Kubi nizki nacionalno vizvolnih ruhiv svitu i do 1983 roku vid Liviyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Ispaniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Ispaniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2016