Фолклендська криза (1770) — дипломатичне протистояння між Британією та Іспанією за володіння Фолклендськими островами, що в південній частині Атлантичного океану. Ці події ледь не стали причиною війни між Францією, Іспанією та Великою Британією — країни були готові направити збройні сили до безплідних, але стратегічно важливих територій. Зрештою, відсутність французької підтримки для іспанців згасила напруженість, й Іспанія та Велика Британія досягли безрезультатного компромісу, за умовами якого обидві країни зберігали свої поселення, не відмовляючись від своїх територіальних претензій.
Фолклендська криза (1770) | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Фолклендські острови | |||||||||
Розташування Фолклендських островів | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Велика Британія | Іспанія |
Історичний фон
Ряд англійських та іспанських істориків підтримували власних дослідників, які відкрили ці острови, що призвело до претензій з обох сторін на підставі пріоритетного відкриття. У 1690 році англійський моряк Джон Стронг, капітан корабля Велфеа, проплив між двома головними островами й назвав протоку Фолклендський канал (тепер Фолклендська протока), на честь [en]. Острівна група пізніше отримала англійську назву за цією протокою.
Впродовж XVII століття англійський уряд збирався проголосити владу над островами, але це було зроблено лише у 1748 році — після доповіді адмірала [en], яка змусила британців звернути увагу на це питання. Іспанська нота протесту проти запланованої британської експедиції створила новий дипломатичний фронт і питання стояло руба до певного часу. Певна невизначена рівновага могла тривати довгий час, але у конфлікт втрутилася третя сторона — Франція.
Після завершення Семирічної війни французи бажали покращити свої позиції у Південній Атлантиці. Луї Антуан де Бугенвіль висадився на Фолклендських островах з метою створення постійної бази в поселенні Порт-Луї. У той же час, потай від французів, британці під командуванням Джона Байрона здійснили висадку на заході островів — у Порт-Егмонті. У відповідь на тиск з боку Іспанії, французи передали Порт-Луї своєму найближчому союзнику, хоча жодній зі сторін не було відомо про британську присутність, поки не були помічені кілька кораблів у грудні 1769 року.
Криза
У червні 1770 року іспанський губернатор Буенос-Айреса надіслав п'ять фрегатів до Порт Едвардса, де висадилось близько 1600 піхотинців. Невеликий британський корпус, що охороняв форт, швидко здався. Коли у листопаді відбулося зібрання депутатів парламенту, вони, обурені такою образою національній гідності, зажадали від уряду негайних дій. Багато висловлювали обурення з приводу того, що вони спостерігали як Британія [en]Корсики у 1768 році й боялись повторення подібної ситуації стосовно Фолклендських островів. Міністерство закордонних справ «розпочало мобілізацію до можливої війни».
Посеред цього шквалу погроз і контрвипадів, іспанці намагалися зміцнити свої позиції, намагаючись отримати підтримку Франції — посилаючись на Pacte de Famille між двома коронами Бурбонів. Якийсь час здавалося, що всі три країни були готові йти на війну, тим більше, що герцог де Шуазель, французький міністр військовий і закордонних справ, був у бойовому настрої. Але Людовик XV злякався, кажучи своєму двоюрідному братові Карлу III, що «мій міністр бажає війни, але я ні». Шуазель був відсторонений від посади та доживав старості у своєму маєтку, а без французької підтримки іспанці були змушені шукати компроміс з англійцями.
Наслідки
У січні 1771 року британцям було дозволено відновити форт у Порт-Егмонті, хоча питання суверенітету островів було, попросту, обійдено, що стало джерелом майбутніх неприємностей. Відповідний вердикт на цей дрібний скандал був оголошений у брошурі Семюела Джонсона Thoughts on the late Transactions Respecting Falkland's Island, в якій висвітлені проблеми утримання таких віддалених островів, які розташовані поблизу ворожої території: «… колонія, яка ніколи не зможе стати незалежною, бо не може сама себе підтримувати».
Криза значно зміцнила позиції прем'єр-міністра Великої Британії лорда Норта, і сприяла вірі під час американської війни за незалежність, що Франція не посміє втрутитися в британські колоніальні справи. Водночас вона поклала кінець кар'єрі герцога де Шуазеля, який у подальшому не обіймав жодних серйозних посад у французькому уряді. Однак Верженн, який незабаром прийшов до влади, мав аналогічну точку зору про необхідність обмеження [en], відновивши баланс сил і створюючи передумови для майбутньої участі Франції в американській війні.
Джерела
- Goebel, Julius. The Struggle for the Falkland Islands: A Study in Legal and Diplomatic History. Oxford University Press, 1927.
- Laver, Roberto C. The Falklands/Malvinas Case. Martinus Nijhoff Publishers, 2001. .
- G.W. Rice (2010 a), ‘British Foreign Policy and the Falkland Islands Crisis of 1770-71’, The International History Review, v.32, n.2 (2010), 273—305
- Simms, Brendan. Three Victories and a Defeat: The Rise and Fall of the First British Empire. Penguin Books, 2008.
- Whiteley, Peter. Lord North: The Prime Minister Who Lost America. Hambledon Press, 1996.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Folklendska kriza 1770 diplomatichne protistoyannya mizh Britaniyeyu ta Ispaniyeyu za volodinnya Folklendskimi ostrovami sho v pivdennij chastini Atlantichnogo okeanu Ci podiyi led ne stali prichinoyu vijni mizh Franciyeyu Ispaniyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu krayini buli gotovi napraviti zbrojni sili do bezplidnih ale strategichno vazhlivih teritorij Zreshtoyu vidsutnist francuzkoyi pidtrimki dlya ispanciv zgasila napruzhenist j Ispaniya ta Velika Britaniya dosyagli bezrezultatnogo kompromisu za umovami yakogo obidvi krayini zberigali svoyi poselennya ne vidmovlyayuchis vid svoyih teritorialnih pretenzij Folklendska kriza 1770 Folklendski ostroviRoztashuvannya Folklendskih ostroviv Roztashuvannya Folklendskih ostrovivData 1770 rikMisce Folklendski ostroviRezultat Status quo ante bellumTeritorialni zmini Port EgmontStoroni Velika Britaniya IspaniyaIstorichnij fonPort Egmont Folklendski ostroviDokladnishe Folklendski ostrovi Istoriya Ryad anglijskih ta ispanskih istorikiv pidtrimuvali vlasnih doslidnikiv yaki vidkrili ci ostrovi sho prizvelo do pretenzij z oboh storin na pidstavi prioritetnogo vidkrittya U 1690 roci anglijskij moryak Dzhon Strong kapitan korablya Velfea propliv mizh dvoma golovnimi ostrovami j nazvav protoku Folklendskij kanal teper Folklendska protoka na chest en Ostrivna grupa piznishe otrimala anglijsku nazvu za ciyeyu protokoyu Vprodovzh XVII stolittya anglijskij uryad zbiravsya progolositi vladu nad ostrovami ale ce bulo zrobleno lishe u 1748 roci pislya dopovidi admirala en yaka zmusila britanciv zvernuti uvagu na ce pitannya Ispanska nota protestu proti zaplanovanoyi britanskoyi ekspediciyi stvorila novij diplomatichnij front i pitannya stoyalo ruba do pevnogo chasu Pevna neviznachena rivnovaga mogla trivati dovgij chas ale u konflikt vtrutilasya tretya storona Franciya Pislya zavershennya Semirichnoyi vijni francuzi bazhali pokrashiti svoyi poziciyi u Pivdennij Atlantici Luyi Antuan de Bugenvil visadivsya na Folklendskih ostrovah z metoyu stvorennya postijnoyi bazi v poselenni Port Luyi U toj zhe chas potaj vid francuziv britanci pid komanduvannyam Dzhona Bajrona zdijsnili visadku na zahodi ostroviv u Port Egmonti U vidpovid na tisk z boku Ispaniyi francuzi peredali Port Luyi svoyemu najblizhchomu soyuzniku hocha zhodnij zi storin ne bulo vidomo pro britansku prisutnist poki ne buli pomicheni kilka korabliv u grudni 1769 roku Kriza yakij mobilizuvav Korolivskij vijskovo morskij flot Velikoyi Britaniyi vprodovzh krizi U chervni 1770 roku ispanskij gubernator Buenos Ajresa nadislav p yat fregativ do Port Edvardsa de visadilos blizko 1600 pihotinciv Nevelikij britanskij korpus sho ohoronyav fort shvidko zdavsya Koli u listopadi vidbulosya zibrannya deputativ parlamentu voni obureni takoyu obrazoyu nacionalnij gidnosti zazhadali vid uryadu negajnih dij Bagato vislovlyuvali oburennya z privodu togo sho voni sposterigali yak Britaniya en Korsiki u 1768 roci j boyalis povtorennya podibnoyi situaciyi stosovno Folklendskih ostroviv Ministerstvo zakordonnih sprav rozpochalo mobilizaciyu do mozhlivoyi vijni Posered cogo shkvalu pogroz i kontrvipadiv ispanci namagalisya zmicniti svoyi poziciyi namagayuchis otrimati pidtrimku Franciyi posilayuchis na Pacte de Famille mizh dvoma koronami Burboniv Yakijs chas zdavalosya sho vsi tri krayini buli gotovi jti na vijnu tim bilshe sho gercog de Shuazel francuzkij ministr vijskovij i zakordonnih sprav buv u bojovomu nastroyi Ale Lyudovik XV zlyakavsya kazhuchi svoyemu dvoyuridnomu bratovi Karlu III sho mij ministr bazhaye vijni ale ya ni Shuazel buv vidstoronenij vid posadi ta dozhivav starosti u svoyemu mayetku a bez francuzkoyi pidtrimki ispanci buli zmusheni shukati kompromis z anglijcyami NaslidkiU sichni 1771 roku britancyam bulo dozvoleno vidnoviti fort u Port Egmonti hocha pitannya suverenitetu ostroviv bulo poprostu obijdeno sho stalo dzherelom majbutnih nepriyemnostej Vidpovidnij verdikt na cej dribnij skandal buv ogoloshenij u broshuri Semyuela Dzhonsona Thoughts on the late Transactions Respecting Falkland s Island v yakij visvitleni problemi utrimannya takih viddalenih ostroviv yaki roztashovani poblizu vorozhoyi teritoriyi koloniya yaka nikoli ne zmozhe stati nezalezhnoyu bo ne mozhe sama sebe pidtrimuvati Kriza znachno zmicnila poziciyi prem yer ministra Velikoyi Britaniyi lorda Norta i spriyala viri pid chas amerikanskoyi vijni za nezalezhnist sho Franciya ne posmiye vtrutitisya v britanski kolonialni spravi Vodnochas vona poklala kinec kar yeri gercoga de Shuazelya yakij u podalshomu ne obijmav zhodnih serjoznih posad u francuzkomu uryadi Odnak Verzhenn yakij nezabarom prijshov do vladi mav analogichnu tochku zoru pro neobhidnist obmezhennya en vidnovivshi balans sil i stvoryuyuchi peredumovi dlya majbutnoyi uchasti Franciyi v amerikanskij vijni DzherelaGoebel Julius The Struggle for the Falkland Islands A Study in Legal and Diplomatic History Oxford University Press 1927 Laver Roberto C The Falklands Malvinas Case Martinus Nijhoff Publishers 2001 ISBN 904111534X G W Rice 2010 a British Foreign Policy and the Falkland Islands Crisis of 1770 71 The International History Review v 32 n 2 2010 273 305 Simms Brendan Three Victories and a Defeat The Rise and Fall of the First British Empire Penguin Books 2008 Whiteley Peter Lord North The Prime Minister Who Lost America Hambledon Press 1996