Фонематичний слух від грець phonema слово звук голос вид слуху який забезпечує розрізнення звуків мовлення як фонем і пр

Фонематичний слух (від грець. phonema - слово, звук, голос) — вид слуху, який забезпечує розрізнення звуків мовлення як фонем і правильну вимову, а також сприйняття та розуміння змісту слів. Фонематичний слух є тонким систематизованим слухом, що має здатність здійснювати операції розрізнення і вирізнення (розпізнавання) фонем, які складають звукову оболонку слова. Фонематичний слух виявляється в здатності розпізнавання на слух мінімальних розпізнавальних елементів мови. Цей вид слуху є основою для розуміння змісту сказаного. Особливо важливим фонематичний слух є для розрізнення фонетично дуже схожих слів наприклад: «коса – коза», «мишка — миска», «каска – казка – кашка». Розвиток фонетичного слуху під час співу пов`язаний з якістю середньої співацької форманти (ССФ), яка забезпечує артикуляцію та дикцію у співі.

Див. також

Слух

Посилання

Словопедія: Фонематичний слух
Карепін А.Ю. Фонематичний слух – основа правильної звуковимови
Термінологічний словник логопедії
. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 24 грудня 2016.
Майстер-клас логопедичного заняття^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Література

Владислав Тищенко: Ієрархія фонематичних процесів в онтогенезі дитячого мовлення: Теорія і практика сучасної логопедії: Збірник наукових праць: Вип. 4. – К.: Актуальна освіта, 2007. – 166 с.
Психология: Энциклопедиялық сөздік./ Бас ред. Б. Ө. Жақып — Алматы: «Қазақ энциклопедиясы», 2011

[1] Словопедія: Фонематичний слух

[2] Карепін А.Ю. Фонематичний слух – основа правильної звуковимови

[3] Термінологічний словник логопедії

[4] . Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 24 грудня 2016.

[5] Майстер-клас логопедичного заняття^{[недоступне посилання з липня 2019]}