Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сторожине́цький дендропа́рк — дендрологічний парк загальнодержавного значення в Україні. Розташований у місті Сторожинці Чернівецькій області.
 | |
| 48°08′44″ пн. ш. 25°40′54″ сх. д. / 48.14556000002777836° пн. ш. 25.68194000002777955° сх. д.Координати: 48°08′44″ пн. ш. 25°40′54″ сх. д. / 48.14556000002777836° пн. ш. 25.68194000002777955° сх. д. | |
| Країна |  Україна Австро-Угорщина |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаЧернівецька область м. Сторожинець |
| Найближче місто | Чернівці |
| Площа | 17,5 га |
| Засновано | 1912 р. |
| Оператор | Сторожинецький лісовий технікум |
  Сторожинецький дендропарк (Чернівецька область) | |
 Сторожинецький дендропарк у Вікісховищі | |
Площа 17,5 га. Створений 1912 року, сучасний статус з 1983 року. Підпорядкований Сторожинецькому лісовому технікуму.
Після надання дендропарку статусу державного, основне завдання і призначення заповідника — науково-дослідницька робота в галузі інтродукції та акліматизації рослин.
Історія
Заснований парк у 1912 році з благословення та трудів власника панського багатого помістя. Став гордістю родини . Первісно був природним лісовим масивом. З приходом радянської влади перейшов у відання Міністерства лісової промисловості. На його базі почав діяти навчальний заклад. Парк став навчальним полігоном для студентів, адже вже тоді налічував чимало цінних порід дерев, чагарників, квітів.
Основу парку становлять: старі 100—200-літні метрового діаметра велетні: дуб, липи, ясени, клени, ялини. Під їхнім захистом надійно прижились гості здалека: стрункі колючі ялинки з Північної Америки, їхні землячки — , а також айва японська.
Сучасна колекція
У парку можна побачити коркове дерево амурське, лимонник китайський, каштани їстівні, ялівці віргінські, гортензію віничкову, дволопатеві гінкго, сосну Банкса з Північної Америки, червоні дуби з Північної Америки, , , калину будельник, плакучі граби, барбариси.
Від старої до нової частини парку веде вгору липова алея. У новій частині найбільшої уваги заслуговує група аралій маньчжурських. Ця рослина отримала багато назв: «бісове дерево», «шип-дерево», «далекосхідна пальма». Листя аралій і супліддя, які досягають майже метрової довжини і зібрані на самому вершечку стовбурців, густо вкриті широкими гострими шипами. Дерево справді нагадує пальму. Аралія маньчжурська, сестра женьшеню, має велике лікарське значення.
Будь-якої пори року в парку можна побачити квіти. Особливо цікаві гібіски з фіолетовими й білими квітами. За красу їх ще називають «сирійськими трояндами». Довгими рядами квітнуть альпійські айстри. У жовтні та листопаді, коли дощі переходять у перші снігопади, розцвітають гамамеліси — гості з Північної Америки. Ці рослини ще називають «чарівними горіхами».
Біля розарію розташована колекція кизильників. Вона визнана однією з найбільших і найповніших в Україні. Тут росте майже 100 видів і форм кизильників: листопадні та вічнозелені, чорно- та червоноплідні.
Багато цікавих видів рослин можна побачити в теплиці, збудованій студентами. Є в парку також «карпатська гірка» — на кам'яних карликових «скелях» красуються гірські волошки, гусинець, папороть і, звичайно, легендарна карпатська квітка — шовкова косиця.
На території парку 980 різних видів і форм дерев чагарів. Понад 70 % — екзотичних. Сьогодні відбувається постійне поновлення парку, його омолодження. Обмін насінням здійснюється за 170 адресами у різних кінцях світу.
У відкритих вольєрах безпечно почуваються представники фауни: сарни, фазани, цесарки, павичі, дикі качки.
Шевченкова верба
Великий поет, гнаний царизмом на заслання у безкраї казахські степи, виростив з простої тички деревце. Ця верба нагадувала Шевченкові рідну далеку Україну. Під її затишними кронами поет створив чимало віршів. У 1964 році казахські гості привезли живці Тарасової верби до Львова, а вже звідти, у 1968 році славнозвісна верба потрапила у Сторожинецький дендрарій.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сторожинецький дендропарк |
Посилання
- Сторожинецький дендропарк
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- ІСТОРІЯ міст і сіл УРСР. Чернівецька область. — К., 1969. — С. 556. ДЕНДРОПАРК Сторожинецького лісового технікуму
- Природа Чернівецької області. — Львів, 1978.- С.147
- ГУСАР Ю.Три зігнуті Шевченкові верби — реліквії у Сторожинці: [100 років тому було засновано Сторожинецький дендропарк (1912] / Юхим Гусар // Буковинське віче.- 2012. 6 липня (№ 27).- С. 4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Storozhine ckij dendropa rk dendrologichnij park zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u misti Storozhinci Cherniveckij oblasti Storozhineckij dendropark48 08 44 pn sh 25 40 54 sh d 48 14556000002777836 pn sh 25 68194000002777955 sh d 48 14556000002777836 25 68194000002777955 Koordinati 48 08 44 pn sh 25 40 54 sh d 48 14556000002777836 pn sh 25 68194000002777955 sh d 48 14556000002777836 25 68194000002777955Krayina Ukrayina Avstro UgorshinaRoztashuvannya Ukrayina Chernivecka oblast m StorozhinecNajblizhche mistoChernivciPlosha17 5 gaZasnovano1912 r OperatorStorozhineckij lisovij tehnikumStorozhineckij dendropark Chernivecka oblast Storozhineckij dendropark u Vikishovishi Plosha 17 5 ga Stvorenij 1912 roku suchasnij status z 1983 roku Pidporyadkovanij Storozhineckomu lisovomu tehnikumu Pislya nadannya dendroparku statusu derzhavnogo osnovne zavdannya i priznachennya zapovidnika naukovo doslidnicka robota v galuzi introdukciyi ta aklimatizaciyi roslin IstoriyaZasnovanij park u 1912 roci z blagoslovennya ta trudiv vlasnika panskogo bagatogo pomistya Stav gordistyu rodini Pervisno buv prirodnim lisovim masivom Z prihodom radyanskoyi vladi perejshov u vidannya Ministerstva lisovoyi promislovosti Na jogo bazi pochav diyati navchalnij zaklad Park stav navchalnim poligonom dlya studentiv adzhe vzhe todi nalichuvav chimalo cinnih porid derev chagarnikiv kvitiv Osnovu parku stanovlyat stari 100 200 litni metrovogo diametra veletni dub lipi yaseni kleni yalini Pid yihnim zahistom nadijno prizhilis gosti zdaleka strunki kolyuchi yalinki z Pivnichnoyi Ameriki yihni zemlyachki a takozh ajva yaponska Suchasna kolekciyaCvitinnya shafraniv u parkuStorozhineckij dendroparkAleya v dendrologichnomu parkuStorozhineckij dendrologichnij park i mayetok Orenshtajniv U parku mozhna pobachiti korkove derevo amurske limonnik kitajskij kashtani yistivni yalivci virginski gortenziyu vinichkovu dvolopatevi ginkgo sosnu Banksa z Pivnichnoyi Ameriki chervoni dubi z Pivnichnoyi Ameriki kalinu budelnik plakuchi grabi barbarisi Vid staroyi do novoyi chastini parku vede vgoru lipova aleya U novij chastini najbilshoyi uvagi zaslugovuye grupa aralij manchzhurskih Cya roslina otrimala bagato nazv bisove derevo ship derevo dalekoshidna palma Listya aralij i supliddya yaki dosyagayut majzhe metrovoyi dovzhini i zibrani na samomu vershechku stovburciv gusto vkriti shirokimi gostrimi shipami Derevo spravdi nagaduye palmu Araliya manchzhurska sestra zhenshenyu maye velike likarske znachennya Bud yakoyi pori roku v parku mozhna pobachiti kviti Osoblivo cikavi gibiski z fioletovimi j bilimi kvitami Za krasu yih she nazivayut sirijskimi troyandami Dovgimi ryadami kvitnut alpijski ajstri U zhovtni ta listopadi koli doshi perehodyat u pershi snigopadi rozcvitayut gamamelisi gosti z Pivnichnoyi Ameriki Ci roslini she nazivayut charivnimi gorihami Bilya rozariyu roztashovana kolekciya kizilnikiv Vona viznana odniyeyu z najbilshih i najpovnishih v Ukrayini Tut roste majzhe 100 vidiv i form kizilnikiv listopadni ta vichnozeleni chorno ta chervonoplidni Bagato cikavih vidiv roslin mozhna pobachiti v teplici zbudovanij studentami Ye v parku takozh karpatska girka na kam yanih karlikovih skelyah krasuyutsya girski voloshki gusinec paporot i zvichajno legendarna karpatska kvitka shovkova kosicya Na teritoriyi parku 980 riznih vidiv i form derev chagariv Ponad 70 ekzotichnih Sogodni vidbuvayetsya postijne ponovlennya parku jogo omolodzhennya Obmin nasinnyam zdijsnyuyetsya za 170 adresami u riznih kincyah svitu U vidkritih volyerah bezpechno pochuvayutsya predstavniki fauni sarni fazani cesarki pavichi diki kachki Shevchenkova verbaVelikij poet gnanij carizmom na zaslannya u bezkrayi kazahski stepi virostiv z prostoyi tichki derevce Cya verba nagaduvala Shevchenkovi ridnu daleku Ukrayinu Pid yiyi zatishnimi kronami poet stvoriv chimalo virshiv U 1964 roci kazahski gosti privezli zhivci Tarasovoyi verbi do Lvova a vzhe zvidti u 1968 roci slavnozvisna verba potrapila u Storozhineckij dendrarij Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Storozhineckij dendroparkPosilannyaStorozhineckij dendroparkDzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 ISTORIYa mist i sil URSR Chernivecka oblast K 1969 S 556 DENDROPARK Storozhineckogo lisovogo tehnikumu Priroda Cherniveckoyi oblasti Lviv 1978 S 147 GUSAR Yu Tri zignuti Shevchenkovi verbi relikviyi u Storozhinci 100 rokiv tomu bulo zasnovano Storozhineckij dendropark 1912 Yuhim Gusar Bukovinske viche 2012 6 lipnya 27 S 4