Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конфесі́йний (від конфесія → лат. confessio — визнання) — стильовий різновид української мови, який обслуговує релігійні потреби суспільства. Не всі стилісти виділяють його як стиль, а більше як підстиль (так само як і епістолярний стиль)
Основні ознаки сакрального стилю
Найвиразніше сакральні тексти характеризує лексичний склад. Серед лексико-семантичних груп типовими є слова для найменування Бога та явищ потойбічного світу (Небесний Отець, Божий Син, Святий Дух, Спаситель, царство Боже, рай, вічне життя, небеса, сатана, демони), стосунків людини і Бога (вірувати, молитись, заповіді, воскресіння, покаяння, викуплення, праведні, грішні, благодать) та ін.
Сакральна лексика творилася й на слов'янському мовному ґрунті, тому тут знаходимо велику кількість запозичень із старослов'янської мови: благословення, возвістити, хоронитель, прах.
У текстах сакрального стилю широко представлена синонімія, адже для сфери релігії характерне використання лексичних одиниць попарно: ласка, милосердя; непорочна, пречиста тощо.
Однією з визначальних ознак сакрального стилю є використання перифразів: Цар небесний, Душа істини (Святий Дух); сіль землі (святі).
До виразних стилістичних засобів належить використання слів із протилежним значенням: Усякого, хто слухає ці слова Мої й виконує їх, Я прирівнюю до чоловіка мудрого, що збудував свій будинок на камені… А всякий, хто слухає ці слова Мої й не виконує їх, прирівнюється до чоловіка нерозумного, що збудував свій будинок на піску…
Для синтаксису сакрального стилю характерний інверсійний порядок слів, який підкреслює урочисту піднесеність мови. Поширені повтори слів, словосполучень і речень, з допомогою яких наголошується на тих чи інших думках. Мова культових творів, що апелює до душевних переживань людини, дуже образна, в ній багато епітетів, порівнянь, метафор, алегорій, символів, слів та виразів із переносним значенням.
Історія сакрального стилю
Уже з середини XII — кінця XIII ст. в Київській Русі функціонував український різновид східнослов'янської редакції старослов'янської мови, яку з XIII ст. почали називати церковнослов'янською мовою. Упродовж багатьох років за нею закріпився статус апостольської (профетичної, посланницької, пророчої) мови. Церковнослов'янська мова є сакральною, тобто богослужбовою. Притаманні їй риси — архаїчність, стандартність (консервативність), урочистість — у всі часи зберігають особливе ставлення до неї. Проте історичний розвиток української літературної мови теж засвідчує можливість і навіть необхідність проникнення її у всі сфери життя народу.
Незважаючи на мовну політику синоду та Київської митрополії, яка збіглася з русифікаторською політикою царизму, уже в 60-х рр. XIX ст. з'являються перші намагання ввести українську мову в релігійну сферу. Священик І. Бабченко писав, що його проповіді мали успіх тому, що він їх виголошував селянам «на общепонятномъ языкh малоросийскомъ», адже для них це «родной, близокъ къ сердцу языкъ».
Становлення сакрального стилю української мови відбувалося не тільки в перекладах богослужбових текстів, Святого Письма тощо, а й у живому спілкуванні з Богом, тобто на Службах Божих. Отже, постає проблема читань молитов українською мовою — якою ж вона повинна бути?
Ідея необхідності вироблення і розвитку сакрального стилю української мови знаходить велику підтримку громадськості і науковців зокрема. 1871 року вийшло перше видання Євангелія в перекладі П. Куліша та І. Пулюя. Згодом у 1903 році у Відні був опублікований повний переклад Біблії українською мовою П. Куліша — І. Пулюя — І. Нечуя-Левицького, що мав п'ять перевидань. П. Житецький твердив, що в стилі П. Куліша немає єдності й цілісності, настрою, якому має підлягати підбір слів і виразів, а замість цього переважає певна надуманість і штучність мови, замкненої в умовні дурні формули. Дорікаючи за важкість стилю, дослідник не схвалює й того, що власні назви П. Кулішем передаються українською фонетикою. 1909 рік ознаменувався також виходом у світ перекладу українською мовою Нового Завіту О. Бачинського, який був надрукований у Львові греко-католиками паралельно з церковнослов'янським текстом.
Живу українську літературну мову на рівень сакральної підняла Українська автокефальна православна церква, яка в 1919 році відправила першу Службу Божу українською мовою. Ця конфесія і стала власне рушієм у створенні конфесійного стилю української мови і започаткувала тенденцію максимальної орієнтації на внутрішньомовні (власне українські) ресурси.
Багато зусиль для становлення сакрального стилю української мови зробив І. Огієнко (митрополит Іларіон), який, будучи міністром віросповідань Української Народної Республіки, 24 вересня 1919 року розіслав наказ, в якому говориться, що Євангеліє в церквах, де є змога, повинне читатися українською мовою: «всі Служби Божі, всі читання і співи в церкві, всі треби неодмінно правити з українською вимовою, себто так, як було на Вкраїні довгі віки».
Українська лінгвостилістика кінця XX — початку XXI ст. продовжує започатковані ще наприкінці XIX ст. два напрямки у виробленні сакрального стилю: 1) орієнтація на церковнослов'янську спадщину і 2) на внутрішньомовні (власне українські) ресурси.
У часи вилучення сакрального стилю української мови в Україні (1930-90 рр.) його все ж продовжують досліджувати окремі мовознавці діаспори. Історичний аспект цього питання зацікавлює П. Коваліва у праці «Молитовник, служебник: пам'ятка XIV ст.», де йдеться, зокрема, і про окремі стилістичні ознаки тексту; використання тавтології, риторичних запитань, що зумовлено впливом народнорозмовної мови.
О. Горбач звертається до історії церковно-музичної термінології, визначає джерела її походження, здебільшого грецьку мову. Збереження цих грецьких форм, на думку дослідника, служить для наповнюваності текстів глибинним змістом.
Об'єктом лінгвостилістичного аналізу дослідника стають перші переклади Біблії на українську мову — І. Пулюя, П. Куліша, І. Нечуя-Левицького та ін. О. Горбач вживає переважно усталену в сучасному українському мовознавстві термінологію, проте дещо в іншому значенні: «довгі форми прикметників» називає «архаїзмами», «поетизмами», до архаїзмів зараховує таке слово, як глава. Найбільш «поетичними є поеми, що характеризуються живомовними ознаками варіантів: фонетико-словотвірними, морфологічними (сюди дослідник зараховує „довгі та стягнені форми прикметника“: свята — святая), словотвірними („пестливо-здрібніннєві“ форми: дитинка), синтаксичними („інверсивний словолад“), лексичними (тут наводяться переважно синонімічні ряди слів: отець — батько, добрий — хороший — красивий — гарний)». Як неологізми О. Горбач класифікує слова віяння — веяння, напрямки — прямування.
Власне стилістичними ознаками мови перекладів, за спостереженням О. Горбача, є 1) «народно-пісенні епітети» (вітром буйним); 2) «тавтологічно-плеонастичні» або «кобзарсько-думові» (пай паює); 3) «синонімічно-парні присудки» (хвалити — прославляти).
З 1990-х років відроджується вивчення сакрального стилю і в межах України. У колективній монографії «Жанри і стилі в історії української літературної мови» публікується стаття К. Симонової «Українська мова у конфесійному письменстві XV ст. (на матеріалі „Четьї“ 1489 р.)». Дослідниця визначає основні характеристики стилістичного синтаксису пам'ятки і стверджує, що "наближенню тексту церковнослов'янського оригіналу до української живої живность народно-розмовної мови сприяє насичення його колористичними синтаксичними конструкціями, що включають риторичні запитання, пряму мову із звертаннями.
Важлива роль у вивченні історії сакрального належить відомому українському мовознавцеві В. Німчукові, який у серії статей «Українська мова — священна мова» аналізує функціонування української мови в сакральній сфері життя, починаючи від українського різновиду східнослов'янської редакції старослов'янської (церковнослов'янської) мови і до сучасності. Мовознавець наголошує на таких періодах розвитку конфесійного стилю: 1) від 20-х рр. XVIII ст. до 20-х рр. XX ст. (у цей час офіційне православ'я нічого не зробило для розвитку української мови (в тому числі для сакрального стилю); 2) 1919-30-ті рр. XX ст. (1919 рік знаменується початком уведення живої української мови у релігійну сферу життя — відбулася перша Служба Божа українською мовою; діяльність УНР). Дослідник аналізує також писемну форму сакрального стилю, насамперед переклади Біблії І. Пулюя, П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, П. Морачевського, М. Лободовського. Про стиль П. Куліша зауважено, що він «прагнув виробити урочисто-конфесійний стиль української мови. І це йому вдалося, попри те, що він часом занадто захоплювався менш уживаними словами і архаїзмами». В. Німчук уживає терміни сакральний стиль, сакральна мова.
Проблеми перекладу богослужбової літератури, історія розвитку стилю, його функціонування в сучасній українській літературній мові порушуються на Всеукраїнській науковій конференції «Сучасна українська богословська термінологія: від історичних традицій до нових концепцій» (Львів, 1998 р.) та на науковій конференції «Християнство та українська мова» (Київ, 2000 р.).
Окресленою проблемою зазначених конференцій є взаємодія сакрального і художнього стилів української мови (доповіді М. Крупи, Л. Гнатюк, І. Лучука, К. Гриньків, Ю. Стежки та ін.). Акцентують на цьому також автори збірника «Біблія і культура» — Н. Сологуб, Н. Гуйванюк, В. Антофійчук, В. Шинкарук, а також вчені української діаспори.
Проблеми лексичного рівня сакрального стилю знаходять своє розв'язання у дослідженнях Н. Пуряєвої. Вона зауважує, що «Слово (молитви, виголоси, піснеспіви, читання) супроводжує кожну богослужбову дію: доповнює, пояснює, наповнює змістом, освячує її», а також констатує, що в українському мовознавстві ще не утвердилися єдина поняттєва основа у вивченні стилю.
З огляду на історію вивчення сакрального стилю можна сказати, що в українській лінгвостилістиці залишається чимало нерозв'язаних проблем. Не усталеною є поняттєва основа стилю, адже тільки для його називання вживається цілий ряд ідентичних термінів: сакральний стиль, конфесійний стиль, богословський стиль, релігійний стиль, священна мова, свята мова, культова мова тощо. Невивченими залишаються стилістичні характеристики стилю на всіх мовних рівнях, у різних жанрових різновидах. Проте основа вже сформована, напрямки визначені, підґрунтя є. Лінгвостилістика чекає продовження досліджень.
Сакральний стиль у мережі Інтернет
| Ця стаття може містити . (січень 2011) |
Стильовий різновид української мови, який обслуговує релігійні потреби суспільства, у мові Інтернету характеризується тими самими ознаками, що й у системі неелектронних форм. Водночас текстова репрезентація сакрального стилю в Інтернеті має вигідні переваги над друкованими різновидами, оскільки тут є можливість використання гіпертексту: Христос дав вічний доказ, що правда сильніша від неправди, світло сильніше від темряви, правда остаточно перемагає. Прочитати повністю… Виділений приклад — гіперпосилання на сторінку в Інтернеті, де розміщено повний виклад тексту.
Переважають у сакральній функції мови лексико-семантичні групи високого стилю, одиниці церковнослов'янської мови тощо. Проте тематика текстів релігійного характеру адаптується до сучасних соціально-побутових умов, відповідно у таких сакральних творах з'являються одиниці інших лексико-семантичних груп, не характерних для цього стилю.
Користувачі форумів на сайтах різних церков послуговуються сленгом, емотиконами, проте надмірне уживання сленгових форм тут відсутнє, не уникають обсценної лексики.
Церкви нехристиянського спрямування у своєму термінологічному апараті послуговуються номенами, що за лексико-семантичною функцією є екзотизмами і рівень використання яких у відповідних текстах дуже високий: Крім того, у релігійному контексті можуть використовуватися специфічні лінгвальні формули, характерні для певної релігії, а також контаміновані слова — із поєднанням літер різних алфавітів, для їх адекватного відтворення (згідно з канонами) у вимові: Для сакрального стилю в мережі Інтернет характерне: 1) використання одиниць розмовної мови, некодифікована лексика; 2) вживання одиниць лексико-семантичних груп, нехарактерних для традиційного сакрального стилю; 3) використання емотиконів, креозілованого тексту; 4) послугування гіпертекстом; 5) використання екзотизмів; 6) вживання контамінованих форм.
Отже, українська лінгвістична думка акцентує увагу на сакральному дискурсі як функціонально-стильовому різновиді, що обслуговує здебільшого християнську релігійну течію (переважно православ'я), однак під впливом часу поняття сакрального стилю змінюється, що показує дослідження української мови в Інтернеті. Адже тут представлені всі основні релігійні конфесії, відповідно мова дискурсу цих конфесій не завжди відповідає тим визначеним у сучасному українському мовознавстві ознакам сакрального стилю. Специфікою Інтернету зумовлене явище нейтралізації осібних ознак певної релігії, зокрема, православ'я, яке існує в реальному житті. У зв'язку з послугуванням Інтернетом представників різних соціально-культурних сфер в українську мову, зокрема в її сакральний стиль, активно входять стандарти інших конфесій, впливаючи на сакральний стиль зокрема і українську мову взагалі.
Примітки
- Шевченко Л. Л. Конфесійний стиль // Українська мова: Енциклопедія. — 3-тє вид., змін. і доп. — К., 2007. — С. 284.
- Бабченко І. Поученія на малороссійскомъ языкh. — Х., 1863. — VII, с. 5.
- Ковалів П. Молитовник, служебник: Пам'ятка XIV ст. — Нью-Йорк, 1960. — С. 12-21.
- Горбач О. З історії української церковно-музичної термінології // Зібрані статті. — Б. м., 1991. — Т. 2: Статті до 1000-ліття християнізації Руси-України. — С. 34-90.
- Симонова К. С. Українська мова у конфесійному письменстві XV ст.: (На матеріалі «Четьї» 1489 р.) // Жанри і стилі в історії української літературної мови. — К.: Наук. думка, 1989. — С. 77.
- Німчук В. В. Українська мова — священна мова // Людина і світ. — 1992. — № 11/12. — С. 28-32; 1993. — № 1. — С. 35-39; № 4/5. — С. 14-19; № 6/7. — С. 26-32; № 8/9. — С. 20-24; № 10/12. — С. 26-31.
- Пуряєва Н. Словник церковно-обрядової термінології. — Л.: Свічадо, 2001. — С. 1.
- Чемеркін С. Модифікація ознак сакрального стилю в Інтернеті // Наукові записки. Серія «Філологічна». — Острог: Вид-во Національного університету Острозька академія, 2008. — Вип. 10. — С. 176—182.
- Чемеркін С. Українська мова і Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси. — К., 2009. — С. 133—141.
Посилання
- Конфесійний стиль // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 520.
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (грудень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konfesi jnij vid konfesiya lat confessio viznannya stilovij riznovid ukrayinskoyi movi yakij obslugovuye religijni potrebi suspilstva Ne vsi stilisti vidilyayut jogo yak stil a bilshe yak pidstil tak samo yak i epistolyarnij stil Osnovni oznaki sakralnogo stilyuNajviraznishe sakralni teksti harakterizuye leksichnij sklad Sered leksiko semantichnih grup tipovimi ye slova dlya najmenuvannya Boga ta yavish potojbichnogo svitu Nebesnij Otec Bozhij Sin Svyatij Duh Spasitel carstvo Bozhe raj vichne zhittya nebesa satana demoni stosunkiv lyudini i Boga viruvati molitis zapovidi voskresinnya pokayannya vikuplennya pravedni grishni blagodat ta in Sakralna leksika tvorilasya j na slov yanskomu movnomu grunti tomu tut znahodimo veliku kilkist zapozichen iz staroslov yanskoyi movi blagoslovennya vozvistiti horonitel prah U tekstah sakralnogo stilyu shiroko predstavlena sinonimiya adzhe dlya sferi religiyi harakterne vikoristannya leksichnih odinic poparno laska miloserdya neporochna prechista tosho Odniyeyu z viznachalnih oznak sakralnogo stilyu ye vikoristannya perifraziv Car nebesnij Dusha istini Svyatij Duh sil zemli svyati Do viraznih stilistichnih zasobiv nalezhit vikoristannya sliv iz protilezhnim znachennyam Usyakogo hto sluhaye ci slova Moyi j vikonuye yih Ya pririvnyuyu do cholovika mudrogo sho zbuduvav svij budinok na kameni A vsyakij hto sluhaye ci slova Moyi j ne vikonuye yih pririvnyuyetsya do cholovika nerozumnogo sho zbuduvav svij budinok na pisku Dlya sintaksisu sakralnogo stilyu harakternij inversijnij poryadok sliv yakij pidkreslyuye urochistu pidnesenist movi Poshireni povtori sliv slovospoluchen i rechen z dopomogoyu yakih nagoloshuyetsya na tih chi inshih dumkah Mova kultovih tvoriv sho apelyuye do dushevnih perezhivan lyudini duzhe obrazna v nij bagato epitetiv porivnyan metafor alegorij simvoliv sliv ta viraziv iz perenosnim znachennyam Istoriya sakralnogo stilyuUzhe z seredini XII kincya XIII st v Kiyivskij Rusi funkcionuvav ukrayinskij riznovid shidnoslov yanskoyi redakciyi staroslov yanskoyi movi yaku z XIII st pochali nazivati cerkovnoslov yanskoyu movoyu Uprodovzh bagatoh rokiv za neyu zakripivsya status apostolskoyi profetichnoyi poslannickoyi prorochoyi movi Cerkovnoslov yanska mova ye sakralnoyu tobto bogosluzhbovoyu Pritamanni yij risi arhayichnist standartnist konservativnist urochistist u vsi chasi zberigayut osoblive stavlennya do neyi Prote istorichnij rozvitok ukrayinskoyi literaturnoyi movi tezh zasvidchuye mozhlivist i navit neobhidnist proniknennya yiyi u vsi sferi zhittya narodu Nezvazhayuchi na movnu politiku sinodu ta Kiyivskoyi mitropoliyi yaka zbiglasya z rusifikatorskoyu politikoyu carizmu uzhe v 60 h rr XIX st z yavlyayutsya pershi namagannya vvesti ukrayinsku movu v religijnu sferu Svyashenik I Babchenko pisav sho jogo propovidi mali uspih tomu sho vin yih vigoloshuvav selyanam na obsheponyatnom yazykh malorosijskom adzhe dlya nih ce rodnoj blizok k serdcu yazyk Stanovlennya sakralnogo stilyu ukrayinskoyi movi vidbuvalosya ne tilki v perekladah bogosluzhbovih tekstiv Svyatogo Pisma tosho a j u zhivomu spilkuvanni z Bogom tobto na Sluzhbah Bozhih Otzhe postaye problema chitan molitov ukrayinskoyu movoyu yakoyu zh vona povinna buti Ideya neobhidnosti viroblennya i rozvitku sakralnogo stilyu ukrayinskoyi movi znahodit veliku pidtrimku gromadskosti i naukovciv zokrema 1871 roku vijshlo pershe vidannya Yevangeliya v perekladi P Kulisha ta I Pulyuya Zgodom u 1903 roci u Vidni buv opublikovanij povnij pereklad Bibliyi ukrayinskoyu movoyu P Kulisha I Pulyuya I Nechuya Levickogo sho mav p yat perevidan P Zhiteckij tverdiv sho v stili P Kulisha nemaye yednosti j cilisnosti nastroyu yakomu maye pidlyagati pidbir sliv i viraziv a zamist cogo perevazhaye pevna nadumanist i shtuchnist movi zamknenoyi v umovni durni formuli Dorikayuchi za vazhkist stilyu doslidnik ne shvalyuye j togo sho vlasni nazvi P Kulishem peredayutsya ukrayinskoyu fonetikoyu 1909 rik oznamenuvavsya takozh vihodom u svit perekladu ukrayinskoyu movoyu Novogo Zavitu O Bachinskogo yakij buv nadrukovanij u Lvovi greko katolikami paralelno z cerkovnoslov yanskim tekstom Zhivu ukrayinsku literaturnu movu na riven sakralnoyi pidnyala Ukrayinska avtokefalna pravoslavna cerkva yaka v 1919 roci vidpravila pershu Sluzhbu Bozhu ukrayinskoyu movoyu Cya konfesiya i stala vlasne rushiyem u stvorenni konfesijnogo stilyu ukrayinskoyi movi i zapochatkuvala tendenciyu maksimalnoyi oriyentaciyi na vnutrishnomovni vlasne ukrayinski resursi Bagato zusil dlya stanovlennya sakralnogo stilyu ukrayinskoyi movi zrobiv I Ogiyenko mitropolit Ilarion yakij buduchi ministrom virospovidan Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 24 veresnya 1919 roku rozislav nakaz v yakomu govoritsya sho Yevangeliye v cerkvah de ye zmoga povinne chitatisya ukrayinskoyu movoyu vsi Sluzhbi Bozhi vsi chitannya i spivi v cerkvi vsi trebi neodminno praviti z ukrayinskoyu vimovoyu sebto tak yak bulo na Vkrayini dovgi viki Ukrayinska lingvostilistika kincya XX pochatku XXI st prodovzhuye zapochatkovani she naprikinci XIX st dva napryamki u viroblenni sakralnogo stilyu 1 oriyentaciya na cerkovnoslov yansku spadshinu i 2 na vnutrishnomovni vlasne ukrayinski resursi U chasi viluchennya sakralnogo stilyu ukrayinskoyi movi v Ukrayini 1930 90 rr jogo vse zh prodovzhuyut doslidzhuvati okremi movoznavci diaspori Istorichnij aspekt cogo pitannya zacikavlyuye P Kovaliva u praci Molitovnik sluzhebnik pam yatka XIV st de jdetsya zokrema i pro okremi stilistichni oznaki tekstu vikoristannya tavtologiyi ritorichnih zapitan sho zumovleno vplivom narodnorozmovnoyi movi O Gorbach zvertayetsya do istoriyi cerkovno muzichnoyi terminologiyi viznachaye dzherela yiyi pohodzhennya zdebilshogo grecku movu Zberezhennya cih greckih form na dumku doslidnika sluzhit dlya napovnyuvanosti tekstiv glibinnim zmistom Ob yektom lingvostilistichnogo analizu doslidnika stayut pershi perekladi Bibliyi na ukrayinsku movu I Pulyuya P Kulisha I Nechuya Levickogo ta in O Gorbach vzhivaye perevazhno ustalenu v suchasnomu ukrayinskomu movoznavstvi terminologiyu prote desho v inshomu znachenni dovgi formi prikmetnikiv nazivaye arhayizmami poetizmami do arhayizmiv zarahovuye take slovo yak glava Najbilsh poetichnimi ye poemi sho harakterizuyutsya zhivomovnimi oznakami variantiv fonetiko slovotvirnimi morfologichnimi syudi doslidnik zarahovuye dovgi ta styagneni formi prikmetnika svyata svyataya slovotvirnimi pestlivo zdribninnyevi formi ditinka sintaksichnimi inversivnij slovolad leksichnimi tut navodyatsya perevazhno sinonimichni ryadi sliv otec batko dobrij horoshij krasivij garnij Yak neologizmi O Gorbach klasifikuye slova viyannya veyannya napryamki pryamuvannya Vlasne stilistichnimi oznakami movi perekladiv za sposterezhennyam O Gorbacha ye 1 narodno pisenni epiteti vitrom bujnim 2 tavtologichno pleonastichni abo kobzarsko dumovi paj payuye 3 sinonimichno parni prisudki hvaliti proslavlyati Z 1990 h rokiv vidrodzhuyetsya vivchennya sakralnogo stilyu i v mezhah Ukrayini U kolektivnij monografiyi Zhanri i stili v istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi publikuyetsya stattya K Simonovoyi Ukrayinska mova u konfesijnomu pismenstvi XV st na materiali Chetyi 1489 r Doslidnicya viznachaye osnovni harakteristiki stilistichnogo sintaksisu pam yatki i stverdzhuye sho nablizhennyu tekstu cerkovnoslov yanskogo originalu do ukrayinskoyi zhivoyi zhivnost narodno rozmovnoyi movi spriyaye nasichennya jogo koloristichnimi sintaksichnimi konstrukciyami sho vklyuchayut ritorichni zapitannya pryamu movu iz zvertannyami Vazhliva rol u vivchenni istoriyi sakralnogo nalezhit vidomomu ukrayinskomu movoznavcevi V Nimchukovi yakij u seriyi statej Ukrayinska mova svyashenna mova analizuye funkcionuvannya ukrayinskoyi movi v sakralnij sferi zhittya pochinayuchi vid ukrayinskogo riznovidu shidnoslov yanskoyi redakciyi staroslov yanskoyi cerkovnoslov yanskoyi movi i do suchasnosti Movoznavec nagoloshuye na takih periodah rozvitku konfesijnogo stilyu 1 vid 20 h rr XVIII st do 20 h rr XX st u cej chas oficijne pravoslav ya nichogo ne zrobilo dlya rozvitku ukrayinskoyi movi v tomu chisli dlya sakralnogo stilyu 2 1919 30 ti rr XX st 1919 rik znamenuyetsya pochatkom uvedennya zhivoyi ukrayinskoyi movi u religijnu sferu zhittya vidbulasya persha Sluzhba Bozha ukrayinskoyu movoyu diyalnist UNR Doslidnik analizuye takozh pisemnu formu sakralnogo stilyu nasampered perekladi Bibliyi I Pulyuya P Kulisha I Nechuya Levickogo P Morachevskogo M Lobodovskogo Pro stil P Kulisha zauvazheno sho vin pragnuv virobiti urochisto konfesijnij stil ukrayinskoyi movi I ce jomu vdalosya popri te sho vin chasom zanadto zahoplyuvavsya mensh uzhivanimi slovami i arhayizmami V Nimchuk uzhivaye termini sakralnij stil sakralna mova Problemi perekladu bogosluzhbovoyi literaturi istoriya rozvitku stilyu jogo funkcionuvannya v suchasnij ukrayinskij literaturnij movi porushuyutsya na Vseukrayinskij naukovij konferenciyi Suchasna ukrayinska bogoslovska terminologiya vid istorichnih tradicij do novih koncepcij Lviv 1998 r ta na naukovij konferenciyi Hristiyanstvo ta ukrayinska mova Kiyiv 2000 r Okreslenoyu problemoyu zaznachenih konferencij ye vzayemodiya sakralnogo i hudozhnogo stiliv ukrayinskoyi movi dopovidi M Krupi L Gnatyuk I Luchuka K Grinkiv Yu Stezhki ta in Akcentuyut na comu takozh avtori zbirnika Bibliya i kultura N Sologub N Gujvanyuk V Antofijchuk V Shinkaruk a takozh vcheni ukrayinskoyi diaspori Problemi leksichnogo rivnya sakralnogo stilyu znahodyat svoye rozv yazannya u doslidzhennyah N Puryayevoyi Vona zauvazhuye sho Slovo molitvi vigolosi pisnespivi chitannya suprovodzhuye kozhnu bogosluzhbovu diyu dopovnyuye poyasnyuye napovnyuye zmistom osvyachuye yiyi a takozh konstatuye sho v ukrayinskomu movoznavstvi she ne utverdilisya yedina ponyattyeva osnova u vivchenni stilyu Z oglyadu na istoriyu vivchennya sakralnogo stilyu mozhna skazati sho v ukrayinskij lingvostilistici zalishayetsya chimalo nerozv yazanih problem Ne ustalenoyu ye ponyattyeva osnova stilyu adzhe tilki dlya jogo nazivannya vzhivayetsya cilij ryad identichnih terminiv sakralnij stil konfesijnij stil bogoslovskij stil religijnij stil svyashenna mova svyata mova kultova mova tosho Nevivchenimi zalishayutsya stilistichni harakteristiki stilyu na vsih movnih rivnyah u riznih zhanrovih riznovidah Prote osnova vzhe sformovana napryamki viznacheni pidgruntya ye Lingvostilistika chekaye prodovzhennya doslidzhen Sakralnij stil u merezhi InternetCya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni sichen 2011 Stilovij riznovid ukrayinskoyi movi yakij obslugovuye religijni potrebi suspilstva u movi Internetu harakterizuyetsya timi samimi oznakami sho j u sistemi neelektronnih form Vodnochas tekstova reprezentaciya sakralnogo stilyu v Interneti maye vigidni perevagi nad drukovanimi riznovidami oskilki tut ye mozhlivist vikoristannya gipertekstu Hristos dav vichnij dokaz sho pravda silnisha vid nepravdi svitlo silnishe vid temryavi pravda ostatochno peremagaye Prochitati povnistyu Vidilenij priklad giperposilannya na storinku v Interneti de rozmisheno povnij viklad tekstu Perevazhayut u sakralnij funkciyi movi leksiko semantichni grupi visokogo stilyu odinici cerkovnoslov yanskoyi movi tosho Prote tematika tekstiv religijnogo harakteru adaptuyetsya do suchasnih socialno pobutovih umov vidpovidno u takih sakralnih tvorah z yavlyayutsya odinici inshih leksiko semantichnih grup ne harakternih dlya cogo stilyu Koristuvachi forumiv na sajtah riznih cerkov poslugovuyutsya slengom emotikonami prote nadmirne uzhivannya slengovih form tut vidsutnye ne unikayut obscennoyi leksiki Cerkvi nehristiyanskogo spryamuvannya u svoyemu terminologichnomu aparati poslugovuyutsya nomenami sho za leksiko semantichnoyu funkciyeyu ye ekzotizmami i riven vikoristannya yakih u vidpovidnih tekstah duzhe visokij Krim togo u religijnomu konteksti mozhut vikoristovuvatisya specifichni lingvalni formuli harakterni dlya pevnoyi religiyi a takozh kontaminovani slova iz poyednannyam liter riznih alfavitiv dlya yih adekvatnogo vidtvorennya zgidno z kanonami u vimovi Dlya sakralnogo stilyu v merezhi Internet harakterne 1 vikoristannya odinic rozmovnoyi movi nekodifikovana leksika 2 vzhivannya odinic leksiko semantichnih grup neharakternih dlya tradicijnogo sakralnogo stilyu 3 vikoristannya emotikoniv kreozilovanogo tekstu 4 posluguvannya gipertekstom 5 vikoristannya ekzotizmiv 6 vzhivannya kontaminovanih form Otzhe ukrayinska lingvistichna dumka akcentuye uvagu na sakralnomu diskursi yak funkcionalno stilovomu riznovidi sho obslugovuye zdebilshogo hristiyansku religijnu techiyu perevazhno pravoslav ya odnak pid vplivom chasu ponyattya sakralnogo stilyu zminyuyetsya sho pokazuye doslidzhennya ukrayinskoyi movi v Interneti Adzhe tut predstavleni vsi osnovni religijni konfesiyi vidpovidno mova diskursu cih konfesij ne zavzhdi vidpovidaye tim viznachenim u suchasnomu ukrayinskomu movoznavstvi oznakam sakralnogo stilyu Specifikoyu Internetu zumovlene yavishe nejtralizaciyi osibnih oznak pevnoyi religiyi zokrema pravoslav ya yake isnuye v realnomu zhitti U zv yazku z posluguvannyam Internetom predstavnikiv riznih socialno kulturnih sfer v ukrayinsku movu zokrema v yiyi sakralnij stil aktivno vhodyat standarti inshih konfesij vplivayuchi na sakralnij stil zokrema i ukrayinsku movu vzagali PrimitkiShevchenko L L Konfesijnij stil Ukrayinska mova Enciklopediya 3 tye vid zmin i dop K 2007 S 284 Babchenko I Poucheniya na malorossijskom yazykh H 1863 VII s 5 Kovaliv P Molitovnik sluzhebnik Pam yatka XIV st Nyu Jork 1960 S 12 21 Gorbach O Z istoriyi ukrayinskoyi cerkovno muzichnoyi terminologiyi Zibrani statti B m 1991 T 2 Statti do 1000 littya hristiyanizaciyi Rusi Ukrayini S 34 90 Simonova K S Ukrayinska mova u konfesijnomu pismenstvi XV st Na materiali Chetyi 1489 r Zhanri i stili v istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi K Nauk dumka 1989 S 77 Nimchuk V V Ukrayinska mova svyashenna mova Lyudina i svit 1992 11 12 S 28 32 1993 1 S 35 39 4 5 S 14 19 6 7 S 26 32 8 9 S 20 24 10 12 S 26 31 Puryayeva N Slovnik cerkovno obryadovoyi terminologiyi L Svichado 2001 S 1 Chemerkin S Modifikaciya oznak sakralnogo stilyu v Interneti Naukovi zapiski Seriya Filologichna Ostrog Vid vo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2008 Vip 10 S 176 182 Chemerkin S Ukrayinska mova i Interneti pozamovni ta vnutrishnostrukturni procesi K 2009 S 133 141 PosilannyaKonfesijnij stil Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 520 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2012