Колона перемоги в війні за незалежність Естонії (ест. Vabadussõja võidusammas) — знаходиться на площі Свободи, Таллінн, Естонія. Пам'ятник був відкритий 23 червня 2009 року як меморіал на честь всіх тих, хто загинув під час війни 1918—1920 року за незалежність Естонії. Колона висотою 23.5 метрів складається зі 143 скляних пластин. Меморіал, також, на вершині містить Хрест Свободи — найвищу нагороду Естонії, засновану в 1919 році.
Колона перемоги у війні за незалежність Естонії | ||||
---|---|---|---|---|
Загиблим під час війни за незалежність | ||||
59°26′02″ пн. ш. 24°44′35″ сх. д. / 59.434038888916667531° пн. ш. 24.74305555558333580° сх. д.Координати: 59°26′02″ пн. ш. 24°44′35″ сх. д. / 59.434038888916667531° пн. ш. 24.74305555558333580° сх. д. | ||||
Тип | меморіал і d | |||
Країна | Естонія | |||
Розташування | Таллінн | |||
Автор проєкту | Райнер Штернфельд Андрі Лайдре Кадрі Кихо Анто Саві | |||
Будівник | Sans Souci | |||
Висота | 23.5 м | |||
Засновник | Уряд Естонії | |||
Засновано | 23 червня 2009 | |||
Прийнято рішення про будівництво | 2001 | |||
Закладено перший камінь | 2005 | |||
Колона перемоги в війні за незалежність Естонії (Естонія) | ||||
Колона перемоги в війні за незалежність Естонії у Вікісховищі |
Авторами проєкту меморіалу є естонські архітектори Райнер Штернфельд, Андрі Лайдре, Кадрі Кихо та Анто Саві.
Історія
Ідея створення пам'ятника прийшла в голови естонської влади в 1919 році, ще до закінчення війни. Під час війни за незалежність у 1918—1920 роках втрати естонської сторони склали понад 4 000 осіб убитими й близько 14 000 пораненими.
7 липня 1920 року Талліннська міська рада ухвалила рішення знести [et] на Сінному ринку (нині площа свободи). Але знесення статуї було відкладено до тих пір, поки не буде вирішено, який пам'ятник буде встановлений на його місці.
Департаменту освіти міста було доручено почати збір коштів по всій країні для будівництва колони перемоги. 10 лютого 1922 року Талліннський адміністративний департамент ухвалив рішення знести статую Петра I та побудувати на її місці площу Свободи разом з меморіалом, присвяченим боротьбі за незалежність Естонії й пам'яті всіх загиблих. Статуя Петра I була знесена в ніч на 1 травня 1922 року.
З метою поліпшення архітектурного та просторового дизайну площі Свободи в 1937 році була організована конференція і конкурс будівельних проєктів.
20 лютого 1939 року [et] провів своє перше засідання.
Підготовча робота до установки меморіалу була перервана Другою світовою війною і подальшою радянською окупацією. В тому числі, в 1940 році радянський уряд Йоганнеса Барбаруса гроші зібрані для будівництва колони перемоги у війні за незалежність Естонії витратив на будівництво «будинку політосвіти», де зараз розміщується міністерство оборони Естонії.
Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році знову було піднято питання про встановлення національного пам'ятника на честь загиблих у війні за незалежність.
У квітні 2001 року Талліннська міська рада ухвалила рішення про будівництво меморіалу в пам'ять про війну за незалежність Естонії та почала конкурс проєктів на будівництво пам'ятника. У жовтні 2005 року в Гар'юме було закладено наріжний камінь колони перемоги.
У 2006 році на конкурс дизайну для пам'ятника надійшло понад 40 заявок. А 5 серпня 2007 року було оголошено про перемогу проєкту будівництва «Libertas», автори якого — спочатку трималися в секреті. Проєкт будівництва був розроблений Райнером Штернфельдом, Андрі Лайдре, Кадрі Кихо та Анто Саві. А компанія Sans Souci була обрана в якості головного конструктора. Для облаштування місцевості та будівництва постаменту меморіалу була обрана компанія Celander Ehitus OÜ. Загальна вартість проєкту склала 8.85 млн євро. А підтримання належного вигляду пам'ятника обходиться в 5064 євро щомісяця. Робота-переможець зображувала пам'ятник заввишки 28 метрів і розміщувала його на схилах гори Харью. Пам'ятник складався з прямокутного постаменту і Хреста Свободи на вершині. Спочатку планувалося вирізати обриси естонського державного кордону в центрі Хреста Свободи, але пізніше було ухвалено рішення про малюнок руки з традиційним мечем і буквою «Е», що символізує Естонію. Колона була встановлена на невеликому постаменті, а позаду неї був встановлений напис «Естонська війна за незалежність 1918—1920 років», а під нею вигравіювані слова з поеми естонського поета Густава Суйтса.
Відкриття меморіалу
Спочатку колону планувалося відкрити в кінці літа 2008 року, однак, потім міністр оборони Естонії ухвалив рішення про перенесення дати відкриття на 23 червня 2009 року — на День Перемоги (Естонія) Естонської армії над Балтійськийм ландесвером у Венденської битві. На церемонії відкриття меморіалу прозвучала ораторія «Pro Patria».
Примітки
- . Laidoner.ee. Архів оригіналу за 29 серпня 2009. Процитовано 19 травня 2020.
- . www.kaitseministeerium.ee. Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
- . Sans Souci. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
- . Postimees. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 19 травня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolona peremogi v vijni za nezalezhnist Estoniyi est Vabadussoja voidusammas znahoditsya na ploshi Svobodi Tallinn Estoniya Pam yatnik buv vidkritij 23 chervnya 2009 roku yak memorial na chest vsih tih hto zaginuv pid chas vijni 1918 1920 roku za nezalezhnist Estoniyi Kolona visotoyu 23 5 metriv skladayetsya zi 143 sklyanih plastin Memorial takozh na vershini mistit Hrest Svobodi najvishu nagorodu Estoniyi zasnovanu v 1919 roci Kolona peremogi u vijni za nezalezhnist EstoniyiZagiblim pid chas vijni za nezalezhnist59 26 02 pn sh 24 44 35 sh d 59 434038888916667531 pn sh 24 74305555558333580 sh d 59 434038888916667531 24 74305555558333580 Koordinati 59 26 02 pn sh 24 44 35 sh d 59 434038888916667531 pn sh 24 74305555558333580 sh d 59 434038888916667531 24 74305555558333580Tipmemorial i dKrayina Estoniya ISO3166 1 alpha 3 EST ISO3166 1 cifrovij 233 RoztashuvannyaTallinnAvtor proyektuRajner Shternfeld Andri Lajdre Kadri Kiho Anto SaviBudivnikSans SouciVisota23 5 mZasnovnikUryad EstoniyiZasnovano23 chervnya 2009Prijnyato rishennya pro budivnictvo2001Zakladeno pershij kamin2005Kolona peremogi v vijni za nezalezhnist Estoniyi Estoniya Kolona peremogi v vijni za nezalezhnist Estoniyi u Vikishovishi Avtorami proyektu memorialu ye estonski arhitektori Rajner Shternfeld Andri Lajdre Kadri Kiho ta Anto Savi IstoriyaHrest svobodi na vershini monumenta z nacionalnim mechem i literoyu E Ideya stvorennya pam yatnika prijshla v golovi estonskoyi vladi v 1919 roci she do zakinchennya vijni Pid chas vijni za nezalezhnist u 1918 1920 rokah vtrati estonskoyi storoni sklali ponad 4 000 osib ubitimi j blizko 14 000 poranenimi 7 lipnya 1920 roku Tallinnska miska rada uhvalila rishennya znesti et na Sinnomu rinku nini plosha svobodi Ale znesennya statuyi bulo vidkladeno do tih pir poki ne bude virisheno yakij pam yatnik bude vstanovlenij na jogo misci Departamentu osviti mista bulo dorucheno pochati zbir koshtiv po vsij krayini dlya budivnictva koloni peremogi 10 lyutogo 1922 roku Tallinnskij administrativnij departament uhvaliv rishennya znesti statuyu Petra I ta pobuduvati na yiyi misci ploshu Svobodi razom z memorialom prisvyachenim borotbi za nezalezhnist Estoniyi j pam yati vsih zagiblih Statuya Petra I bula znesena v nich na 1 travnya 1922 roku Z metoyu polipshennya arhitekturnogo ta prostorovogo dizajnu ploshi Svobodi v 1937 roci bula organizovana konferenciya i konkurs budivelnih proyektiv 20 lyutogo 1939 roku et proviv svoye pershe zasidannya Pidgotovcha robota do ustanovki memorialu bula perervana Drugoyu svitovoyu vijnoyu i podalshoyu radyanskoyu okupaciyeyu V tomu chisli v 1940 roci radyanskij uryad Jogannesa Barbarusa groshi zibrani dlya budivnictva koloni peremogi u vijni za nezalezhnist Estoniyi vitrativ na budivnictvo budinku politosviti de zaraz rozmishuyetsya ministerstvo oboroni Estoniyi Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Estoniyi v 1991 roci znovu bulo pidnyato pitannya pro vstanovlennya nacionalnogo pam yatnika na chest zagiblih u vijni za nezalezhnist Vstanovlennya Hresta Svobodi na vershinu monumenta U kvitni 2001 roku Tallinnska miska rada uhvalila rishennya pro budivnictvo memorialu v pam yat pro vijnu za nezalezhnist Estoniyi ta pochala konkurs proyektiv na budivnictvo pam yatnika U zhovtni 2005 roku v Gar yume bulo zakladeno narizhnij kamin koloni peremogi U 2006 roci na konkurs dizajnu dlya pam yatnika nadijshlo ponad 40 zayavok A 5 serpnya 2007 roku bulo ogolosheno pro peremogu proyektu budivnictva Libertas avtori yakogo spochatku trimalisya v sekreti Proyekt budivnictva buv rozroblenij Rajnerom Shternfeldom Andri Lajdre Kadri Kiho ta Anto Savi A kompaniya Sans Souci bula obrana v yakosti golovnogo konstruktora Dlya oblashtuvannya miscevosti ta budivnictva postamentu memorialu bula obrana kompaniya Celander Ehitus OU Zagalna vartist proyektu sklala 8 85 mln yevro A pidtrimannya nalezhnogo viglyadu pam yatnika obhoditsya v 5064 yevro shomisyacya Robota peremozhec zobrazhuvala pam yatnik zavvishki 28 metriv i rozmishuvala jogo na shilah gori Haryu Pam yatnik skladavsya z pryamokutnogo postamentu i Hresta Svobodi na vershini Spochatku planuvalosya virizati obrisi estonskogo derzhavnogo kordonu v centri Hresta Svobodi ale piznishe bulo uhvaleno rishennya pro malyunok ruki z tradicijnim mechem i bukvoyu E sho simvolizuye Estoniyu Kolona bula vstanovlena na nevelikomu postamenti a pozadu neyi buv vstanovlenij napis Estonska vijna za nezalezhnist 1918 1920 rokiv a pid neyu vigraviyuvani slova z poemi estonskogo poeta Gustava Sujtsa Vidkrittya memorialu Spochatku kolonu planuvalosya vidkriti v kinci lita 2008 roku odnak potim ministr oboroni Estoniyi uhvaliv rishennya pro perenesennya dati vidkrittya na 23 chervnya 2009 roku na Den Peremogi Estoniya Estonskoyi armiyi nad Baltijskijm landesverom u Vendenskoyi bitvi Na ceremoniyi vidkrittya memorialu prozvuchala oratoriya Pro Patria Primitki Laidoner ee Arhiv originalu za 29 serpnya 2009 Procitovano 19 travnya 2020 www kaitseministeerium ee Arhiv originalu za 29 grudnya 2020 Procitovano 19 travnya 2020 Sans Souci Arhiv originalu za 17 sichnya 2020 Procitovano 19 travnya 2020 Postimees Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 19 travnya 2020