Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Німецько фінляндська угода про транзит фін Saksan ja Suomen kauttakulkusopimus нім Die deutsche und die finnische Transi

Німецько-фінляндська угода про транзит (1940)

Німецько-фінляндська угода про транзит (1940)

Німецько-фінляндська угода про транзит (фін. Saksan ja Suomen kauttakulkusopimus, нім. Die deutsche und die finnische Transitabkommen) — міжнародний договір про транзит військ Німеччини територією Фінляндії до Північної Норвегії.

Німецько-фінляндська угода про транзит
Типd
Підготовлено1940
Підписано22 вересня 1940
МісцеБерлін
Закінчивсячервень 1941
СторониНімеччина, Фінляндія
Мовинімецька, фінська

Підписана у Берліні 22 вересня 1940 року.

Передумови

image
Скандинавія

На початку Другої світової війни Скандинавський півострів набув важливого стратегічного значення для супротивних сторін, що обумовлювалося його геополітичним положенням між ворогуючими сторонами: Великою Британією, Німеччиною та Радянським Союзом. Усі вони намагалися використати півострів як плацдарм у своїх інтересах. Велика Британія та Франція, як союзники, могли використати його для створення загрози німецьким ВМС, економічним центрам Північної Німеччини, транзиту сировини зі Швеції та Фінляндї, а також створити загрозу для північно-західної частини СРСР та контролювати вихід його ВМФ із Баренцового та Балтійського морів до Атлантичного океану. Для Німеччини півострів був важливим для постачання залізної руди зі Швеції, для військово-морської блокади західних супротивників, а також для контролю торгового шляху з північних портів СРСР до Англії і в якості плацдарму для наступу на північно-західні райони СРСР. Для Радянського Союзу цей плацдарм надавав мождивості загрожувати Німеччині з півночі, порушити традиційні шляхи постачання їй сировини зі скандинавських країн та для дій на морі проти Англії і Франції .

image
В. Молотов підписує договір з «Фінляндською Демократичною Республікою» під час Зимової війни. Москва, 2 грудня 1939

Відповідно до (таємного Додаткового протоколу) до Договору про ненапад між Радянським Союзом та Третім Райхом Фінляндія була віднесена сторонами до «сфери державних інтересів» Радянського Союзу

Радянський Союз розпочав своє просування на півострів розв'язавши війну з Фінляндією, що завершилася для нього не зовсім вдало. Прискорила завершення військової операції реальна загроза втручання у конфлікт Великої Британії та Франції. Ця війна, а також підготовка до вторгнення на півострів Великої Британії та Франції, підштовхнули Німеччину до окупації Данії і Норвегії.

Хоча керівництво Радянського Союзу досягло своїх стратегічних цілей у війні з Фінляндією, воно в той же час надбало озлобленого сусіда, що був стурбований своєю безпекою і прагнув до реваншу.

Райхсканцлер А. Гітлер стверджував, що Німеччина не мала політичних інтересів у Фінляндії і що під час радянсько-фінської війни Німеччина зберігала найсуворіший нейтралітет. А. Гітлер наказав затримати пароплави, що мали постачати військові матеріали до Фінляндії, хоча він не мав на це жодного права. Така позиція Німеччини призвела до ускладнень у шведсько-німецьких відносинах. Війна з Норвегією стала наслідком війни з Фінляндією і, до того ж, внаслідок погіршення стосунків із Швецією, А. Гітлеру довелося задіяти більшу кількість дивізій у Норвегії, ніж передбачалося. Оскільки Німеччина отримує з Фінляндії ліс та нікель, вона зацікавлена у Фінляндії економічно. Окрім того вона зацікавлена у попередженні конфліктів у Балтійському морі, через яке проходять її торговельні шляхи.

Після підписання мирного договору з Фінляндією керівництво СРСР категорично заперечило спробу створення воєнного союзу Норвегії, Швеції і Фінляндії. Німеччина, що зайняла нейтральну позицію у цьому конфлікті, вже у квітні 1940 року розпочала операцію з окупації Данії і Норвегії.

Здійснивши операцію з окупаціїприбалтійських країн влітку 1940 року, керівництво СРСР у листопаді намагалося отримати згоду Німеччини на включення до їх числа також і Фінляндії. Створивши своїми діями загрозу інтересам Німеччини керівництво СРСР сприяло рішенню А. Гітлера про підготовку війни з СРСР.

image
В'ячеслав Молотов і Адольф Гітлер. Берлін, Райхсканцелярія, 12 листопада 1940

По завершенні Німеччиною військової операції у Норвегії від середини червня 1940 року північним сусідом Фінляндії була вже не нейтральна Норвегія, а Третій Райх.

Починаючи від липня 1940 року Німеччина розпочала планування військової операції проти Радянського Союзу. Для її реалізації потрібно було використати територію Фінляндії. Від того часу змінилося ставлення керівництва Німеччини до Фінляндії: Фінляндію de facto перетягнули зі «сфери державних інтересів СРСР» до «сфери державних інтересів Німеччини».

Нові плани Німеччини щодо Фінляндії стали остаточно зрозумілими Москві під час зустрічі голови уряду і наркома закордонних справ СРСР В'ячеслава Молотова з А. Гітлером в середині листопада 1940 року. Молотов заявив, що СРСР досяг кордонів «сфери інтересів», обумовлених влітку 1939 року, скрізь за винятком Фінляндії. По суті В. Молотов просив у А. Гітлера згоди на окупацію Фінляндії. Однак А. Гітлер недвозначно зажадав не починати нової війни на фінляндському напрямку. Молотову стало зрозуміло, що СРСР не зможе отримати «належного йому в Фінляндії», не опинившись в конфлікті з Німеччиною.

У той же час, після підписання мирного договору, Радянський Союз вимагав від Фінляндії подальших політичних і економічних поступок, ним не передбачених, серед яких була й вимога транзиту територією Фінляндії військ Червоної армії до військово-морської бази на півострові Ханко. З багатьох джерел до уряду Фінляндії надходили відомості про пересування радянських військ в безпосередній близькості від кордонів: погіршилася політична атмосфера в Москві, інформація про загрозу нової війни надходила з радянського посольства в Стокгольмі, від німецьких військових аташе в Таллінні, Ризі та Каунасі та від керівництва ОКВ. З ініціативи К. Маннергейма 8 серпня 1940 року відбулося позачергове засідання уряду Фінляндії, яке, однак, не підтримало пропозиції маршала про часткову мобілізацію. Уряд в політичному плані робив все можливе для збереження миру, зокрема Вяйньо Таннер — довірена особа соціал-демократів — на вимогу керівництва СРСР був усунений з посади. Уряду Фінляндії довелося вирішувати, звідки можна було отримати допомогу, щоб протистояти неприйнятним вимогам керівництва СРСР і забезпечити недоторканість країни.

Внаслідок воєнних дій порушилися економічні зв'язки Фінляндії із західними країнами. Внутрішньоекономічна ситуація погіршилася також внаслідок окупації Радянським Союзом близько 10 % території Фінляндії. Була введена карткова система на хлібопродукти, а потім і на інші продукти харчування.

З боку Радянського Союзу її могли очікувати події, аналогічні тим, що тільки-но відбулися у прибалтійських країнах. Після окупації розпочалися масові депортації місцевого населення до Сибіру. Ситуацію ускладнювала діяльність Фінсько-радянського товариства миру та дружби, що поширювало чутки про радянізацію Фінляндії, а також організовувало у великих містах демонстрації і заворушення. Радянський Союз офіційно підтримував Товариство як в кремлівських коридорах влади, так і через своє посольство в Гельсінкі. Товариство діяло як своєрідний Троянський кінь, що міг стати небезпечним для Фінляндії. Радянський Союз активно підтримував комуністичну агітацію, спрямовану на повалення суспільного ладу у Фінляндії.

image
В'ячеслав Молотов, 1938

2 липня 1940 року, у Москві, голова уряду та нарком закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов заявив міністрові закордонних справ Литви Вінцасові Креве-Міцкявічюсу, що одночасно виконував обов'язки прем'єр-міністра:

Ви повинні добре подивитися на реальність і зрозуміти, що в майбутньому малі нації повинні будуть зникнути. Ваша Литва разом з іншими країнами Балтії, включаючи Фінляндію, повинні будуть приєднатися до славної родини Радянського Союзу .
Оригінальний текст (англ.)
You must take a good look at reality and understand that in the future small nations will have to disappear. Your Lithuania along with the other Baltic nations, including Finland, will have to join the glorious family of the Soviet Union.
.
image
Володимир Деканозов

А кандидат у члени ЦК ВКП(б), замісник наркома закордонних справ СРСР Володимир Деканозов сказав йому, що:

Ми турбуємося не про «єдіную і нєдєлімую», а про все людство, про пролетаріат всієї земної кулі. Ми повинні зібрати всіх під один червоний прапор. І ми це зробимо. Після Другої світової війни вся Європа впаде до нас в руки як стиглий плід. А після неминучої Третьої світової війни ми переможемо в усьому світі.

Швидко змінювалася обстановка в світі, що сприяло зміцненню віри фінських політичних діячів у неминучість змін у положенні Фінляндії і примушувало бути прагматичними в оцінці ситуації. Це вело до пошуків нового союзника. Вибір був обмежений. Хоча вважали, що Німеччина залишила країну на милість Росії і ставлення до неї після закінчення «Зимової війни» було досить прохолодним,— погляди все частіше стали звертати убік Берліна.

29 червня 1940 року була підписана торговельна угода, що передбачала збільшення фінського експорту до Німеччини у порівнянні з 1938 р в чотири рази, імпорту — у два рази. Німеччина стала найважливішим торговим партнером Фінляндії. Це мало позитивне політичне значення, оскільки Фінляндія могла відчувати себе впевненіше в обстановці радянського тиску. З іншого боку мало безсумнівні мінуси, оскільки економіка Фінляндії занадто тісно прив'язувалася до німецької економічної ситуації.

Виникла конфліктна ситуація щодо експлуатації нікелевого родовища у Петсамо. За право на експлуатацію рудника Німеччина конкурувала з Радянським Союзом, що чинив тиск на Фінляндію. Фіни не хотіли надавати його ні тій, ні іншій стороні. Після складних дипломатичних переговорів Фінляндія домовилася з Німеччиною 24 липня 1940 року про те, що остання отримує 60 % продукції, а Радянський Союз — 40 %. СРСР не виступив з протестом, хоча і був уражений фактом переговорів за його спиною.

У червні СРСР окупував Бессарабію і Північну Буковину, а також Балтійські країни.

У липні 1940 року Швеція погодилася на транзит військ Вермахту до Норвегії.

До кінця літа 1940 року Фінляндія опинилася у скрутному економічному і політичному становищі поміж великими геополітичними гравцями. У ситуації, що склалася, для неї не існувало жодних реальних розумних альтернатив. Після окупації Данії та Норвегії вермахтом британська підтримка Фінляндії була вже неможливою. Фінсько-шведський оборонний союз не бажали визнавати ані Москва, ані Берлін. Фінляндія також ніяк не бажала собі долі Балтійських республік, окупованих Червоною армією і анексованих СРСР влітку 1940 року. Тому, коли німецьке керівництво запропонувало Фінляндії дати дозвіл на прохід своїх військ фінською територією, обіцяючи їй натомість продаж зброї, уряд негайно погодився.

В той же час керівництво Радянського Союзу, несподівано для нього, опинилося в досить небезпечному становищі. В Європі домінувала військова міць Німеччини, що зростала. Воно тепер також мало брати до уваги, що Фінляндія може включитися в німецьку агресію, спрямовану проти СРСР. У вересні готувалися оперативні плани Генерального штабу, що передбачали ведення військових дій проти Фінляндії. Одночасно до фінського кордону підтягувалися війська. Але у тому ж місяці перші німецькі транзитні війська прибули до Фінляндії. Отже, переваги, досягнуті Радянським Союзом за умовами Московського мирного договору, виявилися короткочасними.

6 вересня уряд Фінляндії був змушений підписати угоду про транзит військ Червоної армії до військово-морської бази СРСР на півострові Ханко.

Підписання угоди

image
Тойво Ківімякі
image
Маршал Карл Густав Маннергейм, 1940
image
Йозеф Фельтйенс, довірена особа Германа Герінга (1918, у званні лейтенанта)

У травні 1940 року спроба Фінляндія обговорити з Берліном проблему закупівлі зброї виявилася невдалою. Але до серпня ситуація зазнала змін, хоча у Німеччині й не бажали відкрито продавати зброю Фінляндії — цьому перешкоджав Пакт Молотова — Ріббентропа. Начальник відомства озброєнь генерал Георг Томас (нім. Georg Thomas) 9 серпня повідомив фінському військовому атташе в Берліні полковникові Вальтерові Хорну (фін. Walter Emil Ferdinand Horn) про готовність розпочати поставки Фінляндії німецької зброї «авансом в рахунок майбутнього зближення». На прийомі, влаштованому Й. фон Ріббентропом 19 серпня 1940 року, міністрові Райнерові фон Фіяндту та послові Фінляндії Тойво Ківімякі повідомили про відновлення Німеччиною продажу зброї. Ще раніше, 8 серпня, у столичному «гуртку Гільберта», до якого входили фінські постачальники зброї, було відомо про причину візиту Йозефа Фельтйенса пов'язану із закупівлею зброї, та про його становище як керівника чотирирічного плану в голландській економічній зоні.

Попередні домовленості та технічні перемовини відбувалися таємно. А. Гітлер до останнього часу провадив справу через військових, відсторонюючи від неї дипломатичне відомство. Вирішення всіх питань від доручив особисто командуючому Люфтваффе райхсмаршалу Герману Герінгу та підполковникові Йозефові Фельтйенсу. 14 серпня Й. Фельтйенс отримав інструкції від А. Гітлера та Г. Герінга.

Безпосереднім організатором таємної поїздки Й. Фельтйенса до Гельсінкі був посланник Тойво Ківімякі, що повідомив К. Маннергеймові про візит спеціальним листом, доставленим конспіративно через Швецію і врученим йому особисто на спеціальним зв'язковим — бароном Ернстом Вреде. «Завдання було настільки секретним, — писав згодом у своїх мемуарах Т. Ківімякі, — що про це треба було повідомити тільки Маннергеймові». Німецький посланник в Гельсінкі Віперт фон Блюхер не знав про візит.

Метою поїздки Фельтйенса була зустріч з Маннергеймом, для вирішення двох проблем: по-перше, згоди на транзит німецьких військ через фінську територію до Північної Норвегії і в зворотному напрямку; по-друге, конкретизації питання про постачання Фінляндії зброї. Фельтйенс прибув до Фінляндії 17 серпня. Наступного дня увечері він бул прийнятий Маннергеймом, з котрим провадив переговори. Маннергейм підтвердив згоду на придбання зброї у Німеччини. З питання транзиту німецьких військ він не дав остаточної відповіді.

Пропозиція керівництва Німеччини, повідомлена «особливим посланцем Німецької імперії» Фельтйенсом, була така: Фінляндія дозволяє німецьким військово-повітряним силам здійснювати обмежені польоти через Лапландію до північної Норвегії, окупованої німцями. Фінляндія отримує можливість закуповувати у Німеччини необхідну їй зброю. Пропозиція про транзит через Лапландію до Норвегії була повною несподіванкою.

Народження угоди пройшло три етапи. Коли «внутрішнє коло» уряду Фінляндії, так званий військовий кабінет (прем'єр-міністр Рісто Рюті, міністр закордонних справ , військовий міністр Рудольф Вальден, а також В. Таннер і К. Маннергейм, що не входили до уряду) дав свою згоду, Р. Віттінг вже 19 серпня 1940 р телеграфував Т. Ківімякі умовний пароль: «Так». Відповідне повідомлення Фельтіенса через фірму було відправлене Герінгу. Отримана Т. Ківімякі телеграма була по суті своєрідною першою угодою про транзит, офіційним підтвердженням згоди Фінляндії на його надання.

Наслідком його зустрічей із Г. Маннергеймом стала угода про транзит німецьких військ до Норвегії. Ця угода стала початком зближення Німеччини і Фінляндії у військовій сфері.

image
Пааво Талвела, 1940

Для підготовки повної угоди про військовий транзит з фінської сторони був призначений відставний генерал-майор Пааво Талвела. 21 серпня К. Маннергейм запросив його для обговорення цього питання. На той час в політичному відношенні все вже було вирішене. Талвела отримав завдання відправитися до Німеччини для ведення переговорів про транзит. Цивільний на той час статус Талвела дозволяв вести справу без зайвого шуму. Талвела і полковник М. К. Стівен побували з представниками німецьких військово-повітряних сил у Берліні і в Петсамо, і продовжили після цього переговори в Гельсінкі. 12 вересня полковник Стівен і майор Оке підписали технічний протокол про транзит, згідно якого портами висадки військ мали бути Вааса і Оулу, етапними пунктами німецьких частин кінцеві залізничні станції Рованіємі та Івало. Автоперевезення до Норвегії мали здійснюватися через Салміярві, де фіни, при необхідності, організували б нову поромну переправу. Всі війська, що налічували 5538 чоловік і 715 транспортних засобів, мали прибути трьома групами. Ніякої інформації про те, хто схвалив політичну сторону цієї угоди, документ не містив. В силу свого рутинного характеру він вже не подавався на затвердження головнокомандувачем. Вважалося, що в принципі питання було вирішене 19 серпня.

Міністерство закордонних справ Німеччини склало витриманнй у загальних формулюваннях документ, що був підписаний у статс-секретаря Міністерства закордонних справ Ернста фон Вайцзеккера у другій половині дня 22 вересня 1940 року. Таким чином офіційний документ з'явився після початку транзитних перевезень. Угода була заключена у формі обміну нотами.

Угода мала дві частини: перша, щодо транзиту військ вермахту територією Фінляндії; друга, щодо постачання зброї для збройних сил Фінляндії.

22 вересня перший німецький транспортний корабель прибув до Вааси. Це було несподіванкою для багатьох членів уряду. Рішення було прийняте тими, хто складав «вузьке коло» — Рісто Рюті, К. Маннергейм, Рудольф Вальден і Рольф Віттінг. Можливо, що навіть президент Кюесті Калліо не знав про те, що відбувалося. Уряд Фінляндії у повному складі отримав інформацію про угоду лише 24 вересня.

Серед іншого угода передбачала дозвіл уряду Фінляндії на перевезення військового спорядження та супроводжуючого персоналу із північних балтійських гаваней через Рованіемі до Кіркенеса. Зброя мала перевозитися окремо від військ у спеціальних вагонах з німецькими караулами (згідно усної домовленості фінська сторона надавала «свободу дій» транспортованим військам).

23 вересня 1940 року фінська сторона інформувала про угоду радянське повпредство у Гельсінкі. Телеграма ТАРС із Берліна від 28 вересня 1940 року була надрукована в радянській пресі.

25 Вересня на прес-конференції в МЗС Німеччини завідувач відділом преси Шмідт повідомив про опубліковане комюніке уряду Фінляндії про підписання німецько-фінської угоди про транзит через Фінляндію німецьких військ до Норвегії.

У зв'язку з швидким поширенням чуток про прибуття німецьких військ по всій Фінляндії уряд 28 вересня визнав за необхідне опублікувати в пресі офіційне комюніке.

Угода про транзит німецьких військ до Норвегії викликала протест уряду Великої Британії, але неофіційно керівництву Фінляндії натякнули, що розуміють вимушеність їхнього кроку. Схожу позицію продемонстрував і уряд США.

Реалізація угоди

Перший корабель з німцями прибув до Вааса 21 вересня, що було несподіванкою для місцевої влади: поліцмейстер терміново подзвонив министру внутрішніх справ, котрий, як виявилося, сам нічого не знав і, лише перемовившись із Р. Рюті, отримав від виконувача обов'язки президента необхідну інформацію

Транзит німців не був обмежений перевезенням відпускників; протягом кількох тижнів з Німеччини до Фінляндії морем було доставлено значно більше військових матеріалів, ніж та кількість, що її західні держави завезли до країни за весь час Зимової війни.

Частина німецьких військ затримувалася у містах Вааса, Оулу, Рованіемі, транспорти з озброєнням зосереджувалися у найбільш вразливій частині Фінляндії, створювалися бази пального, розширювалися аеродроми. Допомога озброєнням розглядалася керівництвом Фінляндії як істотна підтримка з боку Німеччини.

Перше судно зі зброєю для Фінляндії прибуло до Вааса 29 вересня.

1 жовтня 1940 року міністерство оборони Фінляндії заключило договір із фірмою «Dahlberg & Hilbert Ab» на постачання озброєння

До червня 1941 року завдяки угоді про транзит на території Фінляндії чисельність німецьких військ складала більше 30 тис. осіб

Наслідки

Для громадськості Фінляндії не важко було усвідомити зовнішньополітичне значення німецького транзиту: Фінляндія перестала бути байдужою для Німеччини. Розпочаті великі поставки озброєння (артилерія, протитанкові і зенітні гармати, винищувачі) зіграли величезну роль в підвищенні обороноздатності фінської армії. Громадськість ставилася до транзиту і постачання зброї залежно від політичних симпатій або із захопленням, або стримано, або ж байдуже.

До червня 1941 року завдяки угоді про транзит на території Фінляндії чисельність німецьких військ складала більше 30 тис. осіб, окрім тих частин що пройшли до Північної Норвегії

Ця ініціатива Німеччини надала Фінляндії можливість перепочинку після безперервного тиску, що тривав цілих півроку; деякий час ми тепер могли відпочити від вимог росіян. Центральним питанням осені і зими була проблема нікелевих копалень. Фінляндія, що була західною правовою державою, не вважала за можливе порушити права нікелевого концерну і односторонньо денонсувати договір, укладений 1934 року, а Радянський Союз весь час погрожував вдатися до сили, якщо питання не буде швидко вирішене відповідно до його вимог. Коли влітку 1941 року почалася війна, проблема все ще залишалася невирішеною .

Із листа К. Маннергейма до сестри Єви:
Чудова промова нашого президента Рюті по радіо описує гідним чином, без єдиного слова перебільшення, агресивну політику Москви і розвиток відносин між нами і Москвою з першого дня укладення миру 13.3.40.
В той же час менш ясно розкривається слабкість нашого уряду; вона виявлася в по́ступках, яких частково — на мою неодноразово підкресленому думку — можна було уникнути. Якщо вже ми хочемо, налякані східною загрозою, маніпулювати незалежністю і визнавати за московським набродом привілейоване становище, то, значить, уже міцно стоїмо на похилій площині, яка з дедалі більшою швидкістю веде до загибелі. Порятунку не було б, якщо не залежні від нас міжнародні події в нинішній гігантській грі країнами і народами не створили би ситуації, що дала нам хоч на якийсь час перепочинок.
На цьому тлі і потрібно розглядати наше ставлення до зростаючого напруження між Берліном і Москвою. Для нас було бажано, щоб німецькі війська, що знаходяться в Північній Норвегії, отримали підкріплення на противагу все більш нахабним вимогам Москви, і коли деякі німецькі з'єднання затрималися в полярних областях Фінляндії довше, ніж того вимагав транзитний проїзд, у нас проти цього не було ніяких заперечень.
Коли сили більшовиків на наших східних кордонах почали все ж загрозливо зростати, ми визнали за необхідне зміцнити власні загороджувальні війська, спочатку на третину колишньої чисельності, а потім іншими армійськими частинами. І все-таки я впевнений, що ми не дали б втягнути себе у війну, якби Москва знову необачно і без оголошення війни не атакувала нас бомбардувальниками, які губили і знищували людей навіть в найвіддаленіших частинах нашої країни, яка щойно пережила жорстокі негаразди.
Тепер жереб все ж кинутий, і в гордій історії Фінляндії розпочався новий період. Ми будемо воювати з усією силою, що таїться в нашому народі. І це — будемо сподіватися — врятує нас від того, щоб «бути стертими з лиця землі», що, якщо знати методи більшовиків, майже напевно сталося б у найближчому майбутньому.

Відносини Фінляндії з Німеччиною були дуже непростими. За своєю суттю, це не були стосунки політичних союзників — фактично їх об'єднував лише військовий союз, в якому кожна сторона переслідувала свої цілі. Третьому Райхові була вигідна участь Фінляндії у Німецько-радянській війні. Як зазначають фінські історики, А. Гітлер продовжував блокаду Ленінграда саме для того, щоб змусити фінські війська не припиняти бойові дії з Червоною армією.

Див. також

Примітки

  1. Стоять (зліва направо) А. Жданов, К. Ворошилов, Й. Сталін, О. Куусінен
  2. Документы внешней политики СССР. 1939. Т. XXII: В 2 кн.— Кн. 1. Январь — август.— M: Междунар. отношения, 1992.— С. 632.
  3. Зимняя война 1939—1940. Книга первая. Политическая история.— М: Наука, 1998.— С. 372.
  4. Козлов А. И. Советско-финская война 1939—1940. Взгляд с той стороны.— Рига: TORNADO, 1997.— 47 с.
  5. Зимова війна 1939—1940. Книга перша. Політична історія.- М: Наука, 1998.- С. 372.
  6. Документы внешней политики. 1940—22 июня 1941. Т. XXIII: В 2 кн.— Кн. I. Январь — октябрь 1940.— М.: Междунар. отношения, 1995.— С. 63—64.
  7. Документы внешней политики. 1940 — 22 июня 1941. Т. XXIII: В 2-х кн.— Кн. 2(1) 1 ноября 1940 — 1 марта 1941.— М.: Междунар. отношения, 1998.— С. 169.
  8. «Переговори про оборонний союз Скандинавських країн розпочалися відразу після закінчення війни. Пропозиція про такий союз, що надійшла від Фінляндії, зустріла хороший прийом у Швеції та Норвегії, і фінський народ, що знаходився в дуже скрутному становищі, побачив проблиск надії. Тим більшим було розчарування, коли стало відомо, що радянський уряд виступив проти цього плану, посилаючись на третю статтю договору про мир, в якій сторони зобов'язалися утримуватися від нападу один на одного, а також від укладення союзів або входження в коаліції, що спрямовані проти іншої договірної сторони. Однак нікому на Півночі навіть в голову не приходило, що мова могла йти про союз, що переслідує агресивні цілі. Оборонний альянс був задуманий як втілення бажання північних країн захистити свій нейтралітет і незалежність, і його єдиною метою було збереження статус-кво Півночі, при цьому Фінляндія входила б до союзу з кордонами, встановленими Московським договором. Додатковою гарантією мирних цілей передбачуваного союзу було пряме зобов'язання всіх його членів не починати війни, якщо питання не йде про спільну оборону від агресора.
    Опір Радянського Союзу створенню такого оборонного альянсу був помилкою. Як показав подальший розвиток подій, відмова від нього пішла на користь тільки Гітлеру, напад якого на Скандинавію не зустрів спільного опору Швеції і Норвегії. Можна поставити питання: чи окупував би Гітлер взагалі Норвегію, якби знав, що вступить у відкритий конфлікт зі Швецією і Фінляндією? Оборонний союз автоматично привів би нас на сторону супротивників Німеччини. Фінляндія, прив'язана до оборонної політики Швеції та Норвегії, навіть урізана і ослаблена, могла б гарантувати безпеку Ленінграда.
    Пізніше була отримана інформація про те, що Англія в березні 1940 року через свого посла в Москві сера Стаффорда Кріпса виступила на підтримку ідеї створення оборонного союзу північних країн, але відповіді на свою заяву не отримала.
    Зруйнувавши плани створення оборонного союзу, СРСР фактично сприяв тому, що німці захопили плацдарм на норвезькому узбережжі Північного Льодовитого океану. Звідти вони стали погрожувати Мурманську і протягнули частину своїх комунікацій найкоротшим шляхом через північ Фінляндії, а пізніше, використавши залізницю, побудовану за наказом Радянського Союзу, з'явилися в небезпечній близькості від Мурманська.»— Див.: Маннерrейм К. Г. Мемуары / Пер. с финск. Б. С. Злобина.— М.: АСТ; Астрель, 2011.— С. 391—392.
  9. 2 липня 1940 року В. Молотов назвав введення військ Червоної армії у Литву, Латвію та Естонію окупацією.— Див.: Baltic States: A Study of their Origin and National Development, Their Seizure and Incorporation into U.S.S.R. Interim Report of the Select Committee on Communist Aggression, House of Representatives, Eighty Third Congress, Second Session, 1954, Under the Authority of H. Res. 346 and H. Res. 438. Reprinted in the series International Military Law & History, Vol. IV. Edited by Igor I. Kavass and Adolph Sprudzs. Buffalo: William S. Hein & Co., Inc., 1972.— P. 342.
  10. Див.: Радянська окупація балтійських країн (1940)
  11. Юссила О., Хентиля С., Невакиви Ю. Политическая история Финляндии 1809—2009 / Предисл. Ю. С. Дерябина.— М.: Изд-во «Весь Мир», 2010. — С. 235.
  12. У серпні Герман Герінг зазначив: «У цю мить вирішилася доля Фінляндії. Тепер вона знову належить до німецької сфери впливу». Див.: Menger M. Deutschland und Finland im zweiten Weltkrieg. S. 81.
  13. Див.: (Таємний Додатковий протокол) до Договору про ненапад між Радянським Союзом та Третім Райхом
  14. Юссила О., Хентиля С., Невакиви Ю. Политическая история Финляндии 1809—2009 / Предисл. Ю. С. Дерябина.— М.: Изд-во «Весь Мир», 2010. — С. 236.
  15. «Якщо раніше зовнішня політика Фінляндії орієнтувалася на Англію, вплив якої як в економічному, так і в політичному житті країни був досить сильним, то зараз, внаслідок зміни ситуації і співвідношення сил у війні на Заході, Фінляндія йде курсом на Німеччину, в той же час не бажає псувати відносин з Англією, яка контролює вихід Фінляндії на Півночі.».— З політичного листа повноважного представництва СРСР у Фінляндській Республіці до НКЗС СРСР.— Документы внешней политики. 1940—22 июня 1941. Т. XXIII: В 2 кн.— Кн. I. Январь — октябрь 1940.— М.: Междунар. отношения, 1995.— С. 142—143.
  16. «Доля прибалтійських країн і спосіб, у який Естонія, Латвія і Литва були перетворені на радянські держави і підпорядковані радянській імперії, змушують мене ночами думати про цю серйозну справу».— З листа посла в СРСР Юго Паасіківі до міністра закордонних справ Фінляндії, 22 липня 1940 р.— Див.: Йокипии Мауно. Финляндия на пути к войне: Исследование о военном сотрудничестве Германии и Финляндии в 1940—1941 гг./Пер. Л. В. Суни.— Петрозаводск: Карелия, 1999.— С. 68.
  17. Мейнандер Генрик. Історія Фінляндії: Лінії, структури, переломні моменти / Переклала зі швед. Наталя Іваничук, Ганна Мамчур (розд. 2), Софія Косарчин (розд. 9).— Львів: ЛА «Піраміда», 2009.— 216 с. Див. також: Коминтерн и Финляндия. 1919—1943: Документы / Под ред. Н. С. Лебедевой, К. Рентолы, Т. Саарелы; Ин-т всеобщей истории.— М.: Наука, 2003.— 420 с.
  18. Baltic States: A Study of their Origin and National Development, Their Seizure and Incorporation into U.S.S.R. Interim Report of the Select Committee on Communist Aggression, House of Representatives, Eighty Third Congress, Second Session, 1954, Under the Authority of H. Res. 346 and H. Res. 438. Reprinted in the series International Military Law & History, Vol. IV. Edited by Igor I. Kavass and Adolph Sprudzs. Buffalo: William S. Hein & Co., Inc., 1972.— P. 342.
  19. Винцас Креве-Мицкявичюс. Литва, 1940 год.— Время и мы. 1999, № 109.— С. 262.
  20. «Московський мирний договір ще до його підписання отримав неофіційну назву — перемир'я. Фіни вірили (або принаймні сподівалися), що мирний договір буде носити тимчасовий характер і умови його укладання, які вони вважали неприйнятними, можна буде переглянути на мирній конференції, яка повинна була відбутися після закінчення світової війни».— Див.: Юссила О., Хентиля С., Невакиви Ю. Политическая история Финляндии 1809—2009 / Предисл. Ю. С. Дерябина.— М.: Изд-во «Весь Мир», 2010. — С. 231.
    «Глава МЗС Фінляндії Вяйньо Таннер на засіданні Державної ради в день підписання мирного договору з СРСР заявив: „Велика війна ще тільки почалася, ми нічого не знаємо про її завершення. Цей наш мир — перемир'я, ми не знаємо, яким буде остаточний мир“.».— Див.: Зимняя война 1939—1940  гг. в  документах НКВД: По  материалам Архива Управления Федеральной службы безопасности Российской Федерации по городу Санкт-Петербургу и Ленинградской области. / Авт.-сост. Бернев С. К., Рупасов А. И.— СПб.: Информационно-издательское агентство «ЛИК», 2010.— С. 293.
  21. Посол Німеччини в Гельсінкі Віперт фон Блюхер зазначав, що «реальні політики починають розуміти — тільки у двох великих держав — Німеччини і Росії — є дійсний вплив на Балтиці і що нормальні відносини з цими обома державами є для Фінляндії життєво важливим питанням».— Див.: Зимняя война 1939—1940  гг. в  документах НКВД: По  материалам Архива Управления Федеральной службы безопасности Российской Федерации по городу Санкт-Петербургу и Ленинградской области. / Авт.-сост. Бернев С. К., Рупасов А. И.— СПб.: Информационно-издат. агентство «ЛИК», 2010.— 294.
  22. Барышников В. Н. Вступление Финляндии во вторую мировую войну. 1940—1941 гг.— Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 2003.— 171 с.
  23. Мейнандер Генрик. Історія Фінляндії: Лінії, структури, переломні моменти / Переклала зі швед. Наталя Іваничук, Ганна Мамчур (розд. 2), Софія Косарчин (розд. 9).— Львів: ЛА «Піраміда», 2009.— С. 151.
  24. Зимняя война 1939—1940. Книга первая. Политическая история.- М: Наука, 1998.- С. 372.
  25. Зимняя война 1939—1940  гг. в  документах НКВД: По  материалам Архива Управления Федеральной службы безопасности Российской Федерации по городу Санкт-Петербургу и Ленинградской области. / Авт.-сост. Бернев С. К., Рупасов А. И.— СПб.: Информационно-издательское агентство «ЛИК», 2010.— С. 294.
  26. Барышников В. Н. Вступление Финляндии во вторую мировую войну 1940—1941 гг.— СПб.: Изд. дом СПбГУ, 2003.— 326 с.
  27. Йокипии Мауно. Финляндия на пути к войне: Исследование о военном сотрудничестве Германии и Финляндии в 1940—1941 гг./Пер. Л. В. Суни.— Петрозаводск: Карелия, 1999.— С. 71.
  28. Барышников Н. И., Барышников В. Н., Федоров В. Г. Финляндия во второй мировой воЙне. Л.: Лениздат, 1989.— С. 130.
  29. Йокипии Мауно. Финляндия на пути к войне: Исследование о военном сотрудничестве Германии и Финляндии в 1940—1941 гг./Пер. Л. В. Суни.— Петрозаводск: Карелия, 1999.— С. 72.
  30. Документы внешней политики. 1940—22 июня 1941. Т. XXIII: В 2 кн.— Кн. I. Январь — октябрь 1940.— М.: Междунар. отношения, 1995.— С. 651.
  31. Йокипии Мауно. Финляндия на пути к войне: Исследование о военном сотрудничестве Германии и Финляндии в 1940—1941 гг./Пер. Л. В. Суни.— Петрозаводск: Карелия, 1999.— С. 74.
  32. ADAP.— Bd. XI/1.— 5. 127, 137; Zwei Vege nach Moskau…— S.550. — 1 — 632, 657; 2 — 54, 142.— Див.: Документы внешней политики. 1940 — 22 июня 1941. Т. XXIII: В 2-х кн.— Кн. 2(2) 2 марта 1941 — 22 июня 1941.— М.: Междунар. отношения, 1998.— С. 813.
  33. Документы внешней политики. 1940—22 июня 1941. Т. XXIII: В 2 кн.— Кн. I. Январь — октябрь 1940.— М.: Междунар. отношения, 1995.— С. 628.
  34. Маннерrейм К. Г. Мемуары / Пер. с финск. Б. С. Злобина.— М.: АСТ; Астрель, 2011.— С. 403.
  35. Документы внешней политики. 1940—22 июня 1941. Т. XXIII: В 2 кн.— Кн. I. Январь — октябрь 1940.— М.: Междунар. отношения, 1995.— С. 142
  36. Документы внешней политики. 1940 — 22 июня 1941. Т. XXIII: В 2-х кн.— Кн. 2(2) 2 марта 1941 — 22 июня 1941.— М.: Междунар. отношения, 1998.— С. 813.
  37. Йокипии Мауно. Финляндия на пути к войне: Исследование о военном сотрудничестве Германии и Финляндии в 1940—1941 гг./Пер. Л. В. Суни.— Петрозаводск: Карелия, 1999.— С. 75.
  38. Маннерrейм К. Г. Мемуары / Пер. с финск. Б. С. Злобина.— М.: АСТ; Астрель, 2011.— С. 403—404.
  39. Рюті виступив із радіозверненням до народу 26 червня 1941 року.
  40. Із радіозвернення президента Р. Рюті до народу: «Той самий ворог, що протягом півтисячоліття з невеликими перервами вів проти нашого маленького народу численні війни, що тривали в цілому протягом безперервних ста років, знову вторгнувся на нашу територію».— Див. Йокипии Мауно. Финляндия на пути к войне: Исследование о военном сотрудничестве Германии и Финляндии в 1940—1941 гг./Пер. Л. В. Суни.— Петрозаводск: Карелия, 1999.— С. 304.
  41. Г. Маннергейм — сестре Е. Маннергейм-Спарре. 1941.— Элеонора Иоффе. Линии Маннергейма. Письма и документы, тайны и открытия.— СПб.: Изд-во «Пушкинского фонда», 2017.— С. 361.
  42. Козлов А. И. Советско-финская война 1939—1940. Взгляд с той стороны.— В кн: Советско-финская война 1939—1940 гг. Хрестоматия / Ред.-сост. А. Е. Тарас.— Мн.: Харвест, 1999.— С. 285.

Джерела

  • Барышников В. Н. Вступление Финляндии во вторую мировую войну. 1940—1941 гг.— Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 2003.— 171 с.
  • Документы внешней политики. 1940—22 июня 1941. Т. XXIII: В 2 кн.— Кн. I. Январь — октябрь 1940.— М.: Междунар. отношения, 1995.— 752 с. (Министерство иностранных дел Российской Федерации) ISBN 5-7133—0753—0 (т. 1) ISBN 5-7133—0752—2
  • Документы внешней политики. 1940 — 22 июня 1941. Т. XXIII: В 2-х кн.— Кн. 2(2) 2 марта 1941 — 22 июня 1941.— М.: Междунар. отношения, 1998.— С. 813.
  • Загадочная Отечественная война / Ред.-сост. Пернавский.— М.: Яуза, Эксмо, 2008.— 384с. (Военно-исторический сборник)
  • 3имке Эрл. Немецкая оккупация Северной Европы. 1940—1945 / Пер. с англ. Е. А. Каца.— М.: ЗАО Центрполиграф, 2005.— 415 с. (За линией фронта. Мемуары)
  • Зимняя война 1939—1940. Книга первая. Политическая история.— М: Наука, 1998.— 382 с., ил. (кн. 1)
  • Іванов В. О. Фінляндія в боротьбі нацистської Німеччини та Радянського Союзу на початку Другої світової війни в Європі (вересень 1939-червень 1941 рр.).— Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2015, вип. 44 (2).— С. 81—86. вип. 44, том 2.— С. 81—86.
  • Йокипии Мауно. Финляндия на пути к войне: Исследование о военном сотрудничестве Германии и Финляндии в 1940—1941 гг./Пер. Л. В. Суни.— Петрозаводск: Карелия, 1999.— 370 с.
  • Маннерrейм К. Г. Мемуары / Пер. с финск. Б. С. Злобина.— М.: АСТ; Астрель, 2011.— 571, [ 5] с.: 32 л. ил. (ООО «Изд-во АСТ») lSBN 978-5-271-37253-7 (000 «Изд-во Астрель»)
  • Мельтюхов М. И. Упущенный шанс Сталина. Схватка за Европу: 1939—1941 гг. (Документы, факты, суждения). Изд-е 3-е, испр. и дополн.— М.: Вече, 2008.— 544 с.: ил.
  • Прибалтика и геополитика. 1935—1945 гг. Рассекреченные документы Службы внешней разведки Российской Федерации /Сост. Л. Ф. Соцков.— М.: РИПОЛ классик, 2009.— 464 с. : ил.

Посилання

  • Зміна курсу в німецько-фінських відносинах.— В кн.: Зимке Э.-Ф. Немецкая оккупация Северной Европы, 1940—1945 [1]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nimecko finlyandska ugoda pro tranzit fin Saksan ja Suomen kauttakulkusopimus nim Die deutsche und die finnische Transitabkommen mizhnarodnij dogovir pro tranzit vijsk Nimechchini teritoriyeyu Finlyandiyi do Pivnichnoyi Norvegiyi Nimecko finlyandska ugoda pro tranzitTipdPidgotovleno1940Pidpisano22 veresnya 1940MisceBerlinZakinchivsyacherven 1941StoroniNimechchina FinlyandiyaMovinimecka finska Pidpisana u Berlini 22 veresnya 1940 roku PeredumoviSkandinaviya Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Skandinavskij pivostriv nabuv vazhlivogo strategichnogo znachennya dlya suprotivnih storin sho obumovlyuvalosya jogo geopolitichnim polozhennyam mizh voroguyuchimi storonami Velikoyu Britaniyeyu Nimechchinoyu ta Radyanskim Soyuzom Usi voni namagalisya vikoristati pivostriv yak placdarm u svoyih interesah Velika Britaniya ta Franciya yak soyuzniki mogli vikoristati jogo dlya stvorennya zagrozi nimeckim VMS ekonomichnim centram Pivnichnoyi Nimechchini tranzitu sirovini zi Shveciyi ta Finlyandyi a takozh stvoriti zagrozu dlya pivnichno zahidnoyi chastini SRSR ta kontrolyuvati vihid jogo VMF iz Barencovogo ta Baltijskogo moriv do Atlantichnogo okeanu Dlya Nimechchini pivostriv buv vazhlivim dlya postachannya zaliznoyi rudi zi Shveciyi dlya vijskovo morskoyi blokadi zahidnih suprotivnikiv a takozh dlya kontrolyu torgovogo shlyahu z pivnichnih portiv SRSR do Angliyi i v yakosti placdarmu dlya nastupu na pivnichno zahidni rajoni SRSR Dlya Radyanskogo Soyuzu cej placdarm nadavav mozhdivosti zagrozhuvati Nimechchini z pivnochi porushiti tradicijni shlyahi postachannya yij sirovini zi skandinavskih krayin ta dlya dij na mori proti Angliyi i Franciyi V Molotov pidpisuye dogovir z Finlyandskoyu Demokratichnoyu Respublikoyu pid chas Zimovoyi vijni Moskva 2 grudnya 1939 Vidpovidno do tayemnogo Dodatkovogo protokolu do Dogovoru pro nenapad mizh Radyanskim Soyuzom ta Tretim Rajhom Finlyandiya bula vidnesena storonami do sferi derzhavnih interesiv Radyanskogo Soyuzu Radyanskij Soyuz rozpochav svoye prosuvannya na pivostriv rozv yazavshi vijnu z Finlyandiyeyu sho zavershilasya dlya nogo ne zovsim vdalo Priskorila zavershennya vijskovoyi operaciyi realna zagroza vtruchannya u konflikt Velikoyi Britaniyi ta Franciyi Cya vijna a takozh pidgotovka do vtorgnennya na pivostriv Velikoyi Britaniyi ta Franciyi pidshtovhnuli Nimechchinu do okupaciyi Daniyi i Norvegiyi Hocha kerivnictvo Radyanskogo Soyuzu dosyaglo svoyih strategichnih cilej u vijni z Finlyandiyeyu vono v toj zhe chas nadbalo ozloblenogo susida sho buv sturbovanij svoyeyu bezpekoyu i pragnuv do revanshu Rajhskancler A Gitler stverdzhuvav sho Nimechchina ne mala politichnih interesiv u Finlyandiyi i sho pid chas radyansko finskoyi vijni Nimechchina zberigala najsuvorishij nejtralitet A Gitler nakazav zatrimati paroplavi sho mali postachati vijskovi materiali do Finlyandiyi hocha vin ne mav na ce zhodnogo prava Taka poziciya Nimechchini prizvela do uskladnen u shvedsko nimeckih vidnosinah Vijna z Norvegiyeyu stala naslidkom vijni z Finlyandiyeyu i do togo zh vnaslidok pogirshennya stosunkiv iz Shveciyeyu A Gitleru dovelosya zadiyati bilshu kilkist divizij u Norvegiyi nizh peredbachalosya Oskilki Nimechchina otrimuye z Finlyandiyi lis ta nikel vona zacikavlena u Finlyandiyi ekonomichno Okrim togo vona zacikavlena u poperedzhenni konfliktiv u Baltijskomu mori cherez yake prohodyat yiyi torgovelni shlyahi Pislya pidpisannya mirnogo dogovoru z Finlyandiyeyu kerivnictvo SRSR kategorichno zaperechilo sprobu stvorennya voyennogo soyuzu Norvegiyi Shveciyi i Finlyandiyi Nimechchina sho zajnyala nejtralnu poziciyu u comu konflikti vzhe u kvitni 1940 roku rozpochala operaciyu z okupaciyi Daniyi i Norvegiyi Zdijsnivshi operaciyu z okupaciyipribaltijskih krayin vlitku 1940 roku kerivnictvo SRSR u listopadi namagalosya otrimati zgodu Nimechchini na vklyuchennya do yih chisla takozh i Finlyandiyi Stvorivshi svoyimi diyami zagrozu interesam Nimechchini kerivnictvo SRSR spriyalo rishennyu A Gitlera pro pidgotovku vijni z SRSR V yacheslav Molotov i Adolf Gitler Berlin Rajhskancelyariya 12 listopada 1940 Po zavershenni Nimechchinoyu vijskovoyi operaciyi u Norvegiyi vid seredini chervnya 1940 roku pivnichnim susidom Finlyandiyi bula vzhe ne nejtralna Norvegiya a Tretij Rajh Pochinayuchi vid lipnya 1940 roku Nimechchina rozpochala planuvannya vijskovoyi operaciyi proti Radyanskogo Soyuzu Dlya yiyi realizaciyi potribno bulo vikoristati teritoriyu Finlyandiyi Vid togo chasu zminilosya stavlennya kerivnictva Nimechchini do Finlyandiyi Finlyandiyu de facto peretyagnuli zi sferi derzhavnih interesiv SRSR do sferi derzhavnih interesiv Nimechchini Novi plani Nimechchini shodo Finlyandiyi stali ostatochno zrozumilimi Moskvi pid chas zustrichi golovi uryadu i narkoma zakordonnih sprav SRSR V yacheslava Molotova z A Gitlerom v seredini listopada 1940 roku Molotov zayaviv sho SRSR dosyag kordoniv sferi interesiv obumovlenih vlitku 1939 roku skriz za vinyatkom Finlyandiyi Po suti V Molotov prosiv u A Gitlera zgodi na okupaciyu Finlyandiyi Odnak A Gitler nedvoznachno zazhadav ne pochinati novoyi vijni na finlyandskomu napryamku Molotovu stalo zrozumilo sho SRSR ne zmozhe otrimati nalezhnogo jomu v Finlyandiyi ne opinivshis v konflikti z Nimechchinoyu U toj zhe chas pislya pidpisannya mirnogo dogovoru Radyanskij Soyuz vimagav vid Finlyandiyi podalshih politichnih i ekonomichnih postupok nim ne peredbachenih sered yakih bula j vimoga tranzitu teritoriyeyu Finlyandiyi vijsk Chervonoyi armiyi do vijskovo morskoyi bazi na pivostrovi Hanko Z bagatoh dzherel do uryadu Finlyandiyi nadhodili vidomosti pro peresuvannya radyanskih vijsk v bezposerednij blizkosti vid kordoniv pogirshilasya politichna atmosfera v Moskvi informaciya pro zagrozu novoyi vijni nadhodila z radyanskogo posolstva v Stokgolmi vid nimeckih vijskovih atashe v Tallinni Rizi ta Kaunasi ta vid kerivnictva OKV Z iniciativi K Mannergejma 8 serpnya 1940 roku vidbulosya pozachergove zasidannya uryadu Finlyandiyi yake odnak ne pidtrimalo propoziciyi marshala pro chastkovu mobilizaciyu Uryad v politichnomu plani robiv vse mozhlive dlya zberezhennya miru zokrema Vyajno Tanner dovirena osoba social demokrativ na vimogu kerivnictva SRSR buv usunenij z posadi Uryadu Finlyandiyi dovelosya virishuvati zvidki mozhna bulo otrimati dopomogu shob protistoyati neprijnyatnim vimogam kerivnictva SRSR i zabezpechiti nedotorkanist krayini Vnaslidok voyennih dij porushilisya ekonomichni zv yazki Finlyandiyi iz zahidnimi krayinami Vnutrishnoekonomichna situaciya pogirshilasya takozh vnaslidok okupaciyi Radyanskim Soyuzom blizko 10 teritoriyi Finlyandiyi Bula vvedena kartkova sistema na hliboprodukti a potim i na inshi produkti harchuvannya Z boku Radyanskogo Soyuzu yiyi mogli ochikuvati podiyi analogichni tim sho tilki no vidbulisya u pribaltijskih krayinah Pislya okupaciyi rozpochalisya masovi deportaciyi miscevogo naselennya do Sibiru Situaciyu uskladnyuvala diyalnist Finsko radyanskogo tovaristva miru ta druzhbi sho poshiryuvalo chutki pro radyanizaciyu Finlyandiyi a takozh organizovuvalo u velikih mistah demonstraciyi i zavorushennya Radyanskij Soyuz oficijno pidtrimuvav Tovaristvo yak v kremlivskih koridorah vladi tak i cherez svoye posolstvo v Gelsinki Tovaristvo diyalo yak svoyeridnij Troyanskij kin sho mig stati nebezpechnim dlya Finlyandiyi Radyanskij Soyuz aktivno pidtrimuvav komunistichnu agitaciyu spryamovanu na povalennya suspilnogo ladu u Finlyandiyi V yacheslav Molotov 1938 2 lipnya 1940 roku u Moskvi golova uryadu ta narkom zakordonnih sprav SRSR V yacheslav Molotov zayaviv ministrovi zakordonnih sprav Litvi Vincasovi Kreve Mickyavichyusu sho odnochasno vikonuvav obov yazki prem yer ministra Vi povinni dobre podivitisya na realnist i zrozumiti sho v majbutnomu mali naciyi povinni budut zniknuti Vasha Litva razom z inshimi krayinami Baltiyi vklyuchayuchi Finlyandiyu povinni budut priyednatisya do slavnoyi rodini Radyanskogo Soyuzu Originalnij tekst angl You must take a good look at reality and understand that in the future small nations will have to disappear Your Lithuania along with the other Baltic nations including Finland will have to join the glorious family of the Soviet Union Volodimir Dekanozov A kandidat u chleni CK VKP b zamisnik narkoma zakordonnih sprav SRSR Volodimir Dekanozov skazav jomu sho Mi turbuyemosya ne pro yedinuyu i nyedyelimuyu a pro vse lyudstvo pro proletariat vsiyeyi zemnoyi kuli Mi povinni zibrati vsih pid odin chervonij prapor I mi ce zrobimo Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vsya Yevropa vpade do nas v ruki yak stiglij plid A pislya neminuchoyi Tretoyi svitovoyi vijni mi peremozhemo v usomu sviti Shvidko zminyuvalasya obstanovka v sviti sho spriyalo zmicnennyu viri finskih politichnih diyachiv u neminuchist zmin u polozhenni Finlyandiyi i primushuvalo buti pragmatichnimi v ocinci situaciyi Ce velo do poshukiv novogo soyuznika Vibir buv obmezhenij Hocha vvazhali sho Nimechchina zalishila krayinu na milist Rosiyi i stavlennya do neyi pislya zakinchennya Zimovoyi vijni bulo dosit proholodnim poglyadi vse chastishe stali zvertati ubik Berlina 29 chervnya 1940 roku bula pidpisana torgovelna ugoda sho peredbachala zbilshennya finskogo eksportu do Nimechchini u porivnyanni z 1938 r v chotiri razi importu u dva razi Nimechchina stala najvazhlivishim torgovim partnerom Finlyandiyi Ce malo pozitivne politichne znachennya oskilki Finlyandiya mogla vidchuvati sebe vpevnenishe v obstanovci radyanskogo tisku Z inshogo boku malo bezsumnivni minusi oskilki ekonomika Finlyandiyi zanadto tisno priv yazuvalasya do nimeckoyi ekonomichnoyi situaciyi Vinikla konfliktna situaciya shodo ekspluataciyi nikelevogo rodovisha u Petsamo Za pravo na ekspluataciyu rudnika Nimechchina konkuruvala z Radyanskim Soyuzom sho chiniv tisk na Finlyandiyu Fini ne hotili nadavati jogo ni tij ni inshij storoni Pislya skladnih diplomatichnih peregovoriv Finlyandiya domovilasya z Nimechchinoyu 24 lipnya 1940 roku pro te sho ostannya otrimuye 60 produkciyi a Radyanskij Soyuz 40 SRSR ne vistupiv z protestom hocha i buv urazhenij faktom peregovoriv za jogo spinoyu U chervni SRSR okupuvav Bessarabiyu i Pivnichnu Bukovinu a takozh Baltijski krayini U lipni 1940 roku Shveciya pogodilasya na tranzit vijsk Vermahtu do Norvegiyi Do kincya lita 1940 roku Finlyandiya opinilasya u skrutnomu ekonomichnomu i politichnomu stanovishi pomizh velikimi geopolitichnimi gravcyami U situaciyi sho sklalasya dlya neyi ne isnuvalo zhodnih realnih rozumnih alternativ Pislya okupaciyi Daniyi ta Norvegiyi vermahtom britanska pidtrimka Finlyandiyi bula vzhe nemozhlivoyu Finsko shvedskij oboronnij soyuz ne bazhali viznavati ani Moskva ani Berlin Finlyandiya takozh niyak ne bazhala sobi doli Baltijskih respublik okupovanih Chervonoyu armiyeyu i aneksovanih SRSR vlitku 1940 roku Tomu koli nimecke kerivnictvo zaproponuvalo Finlyandiyi dati dozvil na prohid svoyih vijsk finskoyu teritoriyeyu obicyayuchi yij natomist prodazh zbroyi uryad negajno pogodivsya V toj zhe chas kerivnictvo Radyanskogo Soyuzu nespodivano dlya nogo opinilosya v dosit nebezpechnomu stanovishi V Yevropi dominuvala vijskova mic Nimechchini sho zrostala Vono teper takozh malo brati do uvagi sho Finlyandiya mozhe vklyuchitisya v nimecku agresiyu spryamovanu proti SRSR U veresni gotuvalisya operativni plani Generalnogo shtabu sho peredbachali vedennya vijskovih dij proti Finlyandiyi Odnochasno do finskogo kordonu pidtyaguvalisya vijska Ale u tomu zh misyaci pershi nimecki tranzitni vijska pribuli do Finlyandiyi Otzhe perevagi dosyagnuti Radyanskim Soyuzom za umovami Moskovskogo mirnogo dogovoru viyavilisya korotkochasnimi 6 veresnya uryad Finlyandiyi buv zmushenij pidpisati ugodu pro tranzit vijsk Chervonoyi armiyi do vijskovo morskoyi bazi SRSR na pivostrovi Hanko Pidpisannya ugodiTojvo KivimyakiMarshal Karl Gustav Mannergejm 1940Jozef Feltjens dovirena osoba Germana Geringa 1918 u zvanni lejtenanta U travni 1940 roku sproba Finlyandiya obgovoriti z Berlinom problemu zakupivli zbroyi viyavilasya nevdaloyu Ale do serpnya situaciya zaznala zmin hocha u Nimechchini j ne bazhali vidkrito prodavati zbroyu Finlyandiyi comu pereshkodzhav Pakt Molotova Ribbentropa Nachalnik vidomstva ozbroyen general Georg Tomas nim Georg Thomas 9 serpnya povidomiv finskomu vijskovomu attashe v Berlini polkovnikovi Valterovi Hornu fin Walter Emil Ferdinand Horn pro gotovnist rozpochati postavki Finlyandiyi nimeckoyi zbroyi avansom v rahunok majbutnogo zblizhennya Na prijomi vlashtovanomu J fon Ribbentropom 19 serpnya 1940 roku ministrovi Rajnerovi fon Fiyandtu ta poslovi Finlyandiyi Tojvo Kivimyaki povidomili pro vidnovlennya Nimechchinoyu prodazhu zbroyi She ranishe 8 serpnya u stolichnomu gurtku Gilberta do yakogo vhodili finski postachalniki zbroyi bulo vidomo pro prichinu vizitu Jozefa Feltjensa pov yazanu iz zakupivleyu zbroyi ta pro jogo stanovishe yak kerivnika chotiririchnogo planu v gollandskij ekonomichnij zoni Poperedni domovlenosti ta tehnichni peremovini vidbuvalisya tayemno A Gitler do ostannogo chasu provadiv spravu cherez vijskovih vidstoronyuyuchi vid neyi diplomatichne vidomstvo Virishennya vsih pitan vid doruchiv osobisto komanduyuchomu Lyuftvaffe rajhsmarshalu Germanu Geringu ta pidpolkovnikovi Jozefovi Feltjensu 14 serpnya J Feltjens otrimav instrukciyi vid A Gitlera ta G Geringa Bezposerednim organizatorom tayemnoyi poyizdki J Feltjensa do Gelsinki buv poslannik Tojvo Kivimyaki sho povidomiv K Mannergejmovi pro vizit specialnim listom dostavlenim konspirativno cherez Shveciyu i vruchenim jomu osobisto na specialnim zv yazkovim baronom Ernstom Vrede Zavdannya bulo nastilki sekretnim pisav zgodom u svoyih memuarah T Kivimyaki sho pro ce treba bulo povidomiti tilki Mannergejmovi Nimeckij poslannik v Gelsinki Vipert fon Blyuher ne znav pro vizit Metoyu poyizdki Feltjensa bula zustrich z Mannergejmom dlya virishennya dvoh problem po pershe zgodi na tranzit nimeckih vijsk cherez finsku teritoriyu do Pivnichnoyi Norvegiyi i v zvorotnomu napryamku po druge konkretizaciyi pitannya pro postachannya Finlyandiyi zbroyi Feltjens pribuv do Finlyandiyi 17 serpnya Nastupnogo dnya uvecheri vin bul prijnyatij Mannergejmom z kotrim provadiv peregovori Mannergejm pidtverdiv zgodu na pridbannya zbroyi u Nimechchini Z pitannya tranzitu nimeckih vijsk vin ne dav ostatochnoyi vidpovidi Propoziciya kerivnictva Nimechchini povidomlena osoblivim poslancem Nimeckoyi imperiyi Feltjensom bula taka Finlyandiya dozvolyaye nimeckim vijskovo povitryanim silam zdijsnyuvati obmezheni poloti cherez Laplandiyu do pivnichnoyi Norvegiyi okupovanoyi nimcyami Finlyandiya otrimuye mozhlivist zakupovuvati u Nimechchini neobhidnu yij zbroyu Propoziciya pro tranzit cherez Laplandiyu do Norvegiyi bula povnoyu nespodivankoyu Narodzhennya ugodi projshlo tri etapi Koli vnutrishnye kolo uryadu Finlyandiyi tak zvanij vijskovij kabinet prem yer ministr Risto Ryuti ministr zakordonnih sprav vijskovij ministr Rudolf Valden a takozh V Tanner i K Mannergejm sho ne vhodili do uryadu dav svoyu zgodu R Vitting vzhe 19 serpnya 1940 r telegrafuvav T Kivimyaki umovnij parol Tak Vidpovidne povidomlennya Feltiensa cherez firmu bulo vidpravlene Geringu Otrimana T Kivimyaki telegrama bula po suti svoyeridnoyu pershoyu ugodoyu pro tranzit oficijnim pidtverdzhennyam zgodi Finlyandiyi na jogo nadannya Naslidkom jogo zustrichej iz G Mannergejmom stala ugoda pro tranzit nimeckih vijsk do Norvegiyi Cya ugoda stala pochatkom zblizhennya Nimechchini i Finlyandiyi u vijskovij sferi Paavo Talvela 1940 Dlya pidgotovki povnoyi ugodi pro vijskovij tranzit z finskoyi storoni buv priznachenij vidstavnij general major Paavo Talvela 21 serpnya K Mannergejm zaprosiv jogo dlya obgovorennya cogo pitannya Na toj chas v politichnomu vidnoshenni vse vzhe bulo virishene Talvela otrimav zavdannya vidpravitisya do Nimechchini dlya vedennya peregovoriv pro tranzit Civilnij na toj chas status Talvela dozvolyav vesti spravu bez zajvogo shumu Talvela i polkovnik M K Stiven pobuvali z predstavnikami nimeckih vijskovo povitryanih sil u Berlini i v Petsamo i prodovzhili pislya cogo peregovori v Gelsinki 12 veresnya polkovnik Stiven i major Oke pidpisali tehnichnij protokol pro tranzit zgidno yakogo portami visadki vijsk mali buti Vaasa i Oulu etapnimi punktami nimeckih chastin kincevi zaliznichni stanciyi Rovaniyemi ta Ivalo Avtoperevezennya do Norvegiyi mali zdijsnyuvatisya cherez Salmiyarvi de fini pri neobhidnosti organizuvali b novu poromnu perepravu Vsi vijska sho nalichuvali 5538 cholovik i 715 transportnih zasobiv mali pributi troma grupami Niyakoyi informaciyi pro te hto shvaliv politichnu storonu ciyeyi ugodi dokument ne mistiv V silu svogo rutinnogo harakteru vin vzhe ne podavavsya na zatverdzhennya golovnokomanduvachem Vvazhalosya sho v principi pitannya bulo virishene 19 serpnya Ministerstvo zakordonnih sprav Nimechchini sklalo vitrimannj u zagalnih formulyuvannyah dokument sho buv pidpisanij u stats sekretarya Ministerstva zakordonnih sprav Ernsta fon Vajczekkera u drugij polovini dnya 22 veresnya 1940 roku Takim chinom oficijnij dokument z yavivsya pislya pochatku tranzitnih perevezen Ugoda bula zaklyuchena u formi obminu notami Ugoda mala dvi chastini persha shodo tranzitu vijsk vermahtu teritoriyeyu Finlyandiyi druga shodo postachannya zbroyi dlya zbrojnih sil Finlyandiyi 22 veresnya pershij nimeckij transportnij korabel pribuv do Vaasi Ce bulo nespodivankoyu dlya bagatoh chleniv uryadu Rishennya bulo prijnyate timi hto skladav vuzke kolo Risto Ryuti K Mannergejm Rudolf Valden i Rolf Vitting Mozhlivo sho navit prezident Kyuesti Kallio ne znav pro te sho vidbuvalosya Uryad Finlyandiyi u povnomu skladi otrimav informaciyu pro ugodu lishe 24 veresnya Sered inshogo ugoda peredbachala dozvil uryadu Finlyandiyi na perevezennya vijskovogo sporyadzhennya ta suprovodzhuyuchogo personalu iz pivnichnih baltijskih gavanej cherez Rovaniemi do Kirkenesa Zbroya mala perevozitisya okremo vid vijsk u specialnih vagonah z nimeckimi karaulami zgidno usnoyi domovlenosti finska storona nadavala svobodu dij transportovanim vijskam 23 veresnya 1940 roku finska storona informuvala pro ugodu radyanske povpredstvo u Gelsinki Telegrama TARS iz Berlina vid 28 veresnya 1940 roku bula nadrukovana v radyanskij presi 25 Veresnya na pres konferenciyi v MZS Nimechchini zaviduvach viddilom presi Shmidt povidomiv pro opublikovane komyunike uryadu Finlyandiyi pro pidpisannya nimecko finskoyi ugodi pro tranzit cherez Finlyandiyu nimeckih vijsk do Norvegiyi U zv yazku z shvidkim poshirennyam chutok pro pributtya nimeckih vijsk po vsij Finlyandiyi uryad 28 veresnya viznav za neobhidne opublikuvati v presi oficijne komyunike Ugoda pro tranzit nimeckih vijsk do Norvegiyi viklikala protest uryadu Velikoyi Britaniyi ale neoficijno kerivnictvu Finlyandiyi natyaknuli sho rozumiyut vimushenist yihnogo kroku Shozhu poziciyu prodemonstruvav i uryad SShA Realizaciya ugodiPershij korabel z nimcyami pribuv do Vaasa 21 veresnya sho bulo nespodivankoyu dlya miscevoyi vladi policmejster terminovo podzvoniv ministru vnutrishnih sprav kotrij yak viyavilosya sam nichogo ne znav i lishe peremovivshis iz R Ryuti otrimav vid vikonuvacha obov yazki prezidenta neobhidnu informaciyu Tranzit nimciv ne buv obmezhenij perevezennyam vidpusknikiv protyagom kilkoh tizhniv z Nimechchini do Finlyandiyi morem bulo dostavleno znachno bilshe vijskovih materialiv nizh ta kilkist sho yiyi zahidni derzhavi zavezli do krayini za ves chas Zimovoyi vijni Chastina nimeckih vijsk zatrimuvalasya u mistah Vaasa Oulu Rovaniemi transporti z ozbroyennyam zoseredzhuvalisya u najbilsh vrazlivij chastini Finlyandiyi stvoryuvalisya bazi palnogo rozshiryuvalisya aerodromi Dopomoga ozbroyennyam rozglyadalasya kerivnictvom Finlyandiyi yak istotna pidtrimka z boku Nimechchini Pershe sudno zi zbroyeyu dlya Finlyandiyi pribulo do Vaasa 29 veresnya 1 zhovtnya 1940 roku ministerstvo oboroni Finlyandiyi zaklyuchilo dogovir iz firmoyu Dahlberg amp Hilbert Ab na postachannya ozbroyennya Do chervnya 1941 roku zavdyaki ugodi pro tranzit na teritoriyi Finlyandiyi chiselnist nimeckih vijsk skladala bilshe 30 tis osibNaslidkiDlya gromadskosti Finlyandiyi ne vazhko bulo usvidomiti zovnishnopolitichne znachennya nimeckogo tranzitu Finlyandiya perestala buti bajduzhoyu dlya Nimechchini Rozpochati veliki postavki ozbroyennya artileriya protitankovi i zenitni garmati vinishuvachi zigrali velicheznu rol v pidvishenni oboronozdatnosti finskoyi armiyi Gromadskist stavilasya do tranzitu i postachannya zbroyi zalezhno vid politichnih simpatij abo iz zahoplennyam abo strimano abo zh bajduzhe Do chervnya 1941 roku zavdyaki ugodi pro tranzit na teritoriyi Finlyandiyi chiselnist nimeckih vijsk skladala bilshe 30 tis osib okrim tih chastin sho projshli do Pivnichnoyi Norvegiyi Cya iniciativa Nimechchini nadala Finlyandiyi mozhlivist perepochinku pislya bezperervnogo tisku sho trivav cilih pivroku deyakij chas mi teper mogli vidpochiti vid vimog rosiyan Centralnim pitannyam oseni i zimi bula problema nikelevih kopalen Finlyandiya sho bula zahidnoyu pravovoyu derzhavoyu ne vvazhala za mozhlive porushiti prava nikelevogo koncernu i odnostoronno denonsuvati dogovir ukladenij 1934 roku a Radyanskij Soyuz ves chas pogrozhuvav vdatisya do sili yaksho pitannya ne bude shvidko virishene vidpovidno do jogo vimog Koli vlitku 1941 roku pochalasya vijna problema vse she zalishalasya nevirishenoyu Iz lista K Mannergejma do sestri Yevi Chudova promova nashogo prezidenta Ryuti po radio opisuye gidnim chinom bez yedinogo slova perebilshennya agresivnu politiku Moskvi i rozvitok vidnosin mizh nami i Moskvoyu z pershogo dnya ukladennya miru 13 3 40 V toj zhe chas mensh yasno rozkrivayetsya slabkist nashogo uryadu vona viyavlasya v po stupkah yakih chastkovo na moyu neodnorazovo pidkreslenomu dumku mozhna bulo uniknuti Yaksho vzhe mi hochemo nalyakani shidnoyu zagrozoyu manipulyuvati nezalezhnistyu i viznavati za moskovskim nabrodom privilejovane stanovishe to znachit uzhe micno stoyimo na pohilij ploshini yaka z dedali bilshoyu shvidkistyu vede do zagibeli Poryatunku ne bulo b yaksho ne zalezhni vid nas mizhnarodni podiyi v ninishnij gigantskij gri krayinami i narodami ne stvorili bi situaciyi sho dala nam hoch na yakijs chas perepochinok Na comu tli i potribno rozglyadati nashe stavlennya do zrostayuchogo napruzhennya mizh Berlinom i Moskvoyu Dlya nas bulo bazhano shob nimecki vijska sho znahodyatsya v Pivnichnij Norvegiyi otrimali pidkriplennya na protivagu vse bilsh nahabnim vimogam Moskvi i koli deyaki nimecki z yednannya zatrimalisya v polyarnih oblastyah Finlyandiyi dovshe nizh togo vimagav tranzitnij proyizd u nas proti cogo ne bulo niyakih zaperechen Koli sili bilshovikiv na nashih shidnih kordonah pochali vse zh zagrozlivo zrostati mi viznali za neobhidne zmicniti vlasni zagorodzhuvalni vijska spochatku na tretinu kolishnoyi chiselnosti a potim inshimi armijskimi chastinami I vse taki ya vpevnenij sho mi ne dali b vtyagnuti sebe u vijnu yakbi Moskva znovu neobachno i bez ogoloshennya vijni ne atakuvala nas bombarduvalnikami yaki gubili i znishuvali lyudej navit v najviddalenishih chastinah nashoyi krayini yaka shojno perezhila zhorstoki negarazdi Teper zhereb vse zh kinutij i v gordij istoriyi Finlyandiyi rozpochavsya novij period Mi budemo voyuvati z usiyeyu siloyu sho tayitsya v nashomu narodi I ce budemo spodivatisya vryatuye nas vid togo shob buti stertimi z licya zemli sho yaksho znati metodi bilshovikiv majzhe napevno stalosya b u najblizhchomu majbutnomu Vidnosini Finlyandiyi z Nimechchinoyu buli duzhe neprostimi Za svoyeyu suttyu ce ne buli stosunki politichnih soyuznikiv faktichno yih ob yednuvav lishe vijskovij soyuz v yakomu kozhna storona peresliduvala svoyi cili Tretomu Rajhovi bula vigidna uchast Finlyandiyi u Nimecko radyanskij vijni Yak zaznachayut finski istoriki A Gitler prodovzhuvav blokadu Leningrada same dlya togo shob zmusiti finski vijska ne pripinyati bojovi diyi z Chervonoyu armiyeyu Div takozhRadyansko finska vijna 1939 1940 Ugoda pro tranzit vijsk mizh SRSR i Finlyandiyeyu 1940 Vizit V yacheslava Molotova do Berlina listopad 1940 PrimitkiStoyat zliva napravo A Zhdanov K Voroshilov J Stalin O Kuusinen Dokumenty vneshnej politiki SSSR 1939 T XXII V 2 kn Kn 1 Yanvar avgust M Mezhdunar otnosheniya 1992 S 632 Zimnyaya vojna 1939 1940 Kniga pervaya Politicheskaya istoriya M Nauka 1998 S 372 Kozlov A I Sovetsko finskaya vojna 1939 1940 Vzglyad s toj storony Riga TORNADO 1997 47 s Zimova vijna 1939 1940 Kniga persha Politichna istoriya M Nauka 1998 S 372 Dokumenty vneshnej politiki 1940 22 iyunya 1941 T XXIII V 2 kn Kn I Yanvar oktyabr 1940 M Mezhdunar otnosheniya 1995 S 63 64 Dokumenty vneshnej politiki 1940 22 iyunya 1941 T XXIII V 2 h kn Kn 2 1 1 noyabrya 1940 1 marta 1941 M Mezhdunar otnosheniya 1998 S 169 Peregovori pro oboronnij soyuz Skandinavskih krayin rozpochalisya vidrazu pislya zakinchennya vijni Propoziciya pro takij soyuz sho nadijshla vid Finlyandiyi zustrila horoshij prijom u Shveciyi ta Norvegiyi i finskij narod sho znahodivsya v duzhe skrutnomu stanovishi pobachiv problisk nadiyi Tim bilshim bulo rozcharuvannya koli stalo vidomo sho radyanskij uryad vistupiv proti cogo planu posilayuchis na tretyu stattyu dogovoru pro mir v yakij storoni zobov yazalisya utrimuvatisya vid napadu odin na odnogo a takozh vid ukladennya soyuziv abo vhodzhennya v koaliciyi sho spryamovani proti inshoyi dogovirnoyi storoni Odnak nikomu na Pivnochi navit v golovu ne prihodilo sho mova mogla jti pro soyuz sho peresliduye agresivni cili Oboronnij alyans buv zadumanij yak vtilennya bazhannya pivnichnih krayin zahistiti svij nejtralitet i nezalezhnist i jogo yedinoyu metoyu bulo zberezhennya status kvo Pivnochi pri comu Finlyandiya vhodila b do soyuzu z kordonami vstanovlenimi Moskovskim dogovorom Dodatkovoyu garantiyeyu mirnih cilej peredbachuvanogo soyuzu bulo pryame zobov yazannya vsih jogo chleniv ne pochinati vijni yaksho pitannya ne jde pro spilnu oboronu vid agresora Opir Radyanskogo Soyuzu stvorennyu takogo oboronnogo alyansu buv pomilkoyu Yak pokazav podalshij rozvitok podij vidmova vid nogo pishla na korist tilki Gitleru napad yakogo na Skandinaviyu ne zustriv spilnogo oporu Shveciyi i Norvegiyi Mozhna postaviti pitannya chi okupuvav bi Gitler vzagali Norvegiyu yakbi znav sho vstupit u vidkritij konflikt zi Shveciyeyu i Finlyandiyeyu Oboronnij soyuz avtomatichno priviv bi nas na storonu suprotivnikiv Nimechchini Finlyandiya priv yazana do oboronnoyi politiki Shveciyi ta Norvegiyi navit urizana i oslablena mogla b garantuvati bezpeku Leningrada Piznishe bula otrimana informaciya pro te sho Angliya v berezni 1940 roku cherez svogo posla v Moskvi sera Stafforda Kripsa vistupila na pidtrimku ideyi stvorennya oboronnogo soyuzu pivnichnih krayin ale vidpovidi na svoyu zayavu ne otrimala Zrujnuvavshi plani stvorennya oboronnogo soyuzu SRSR faktichno spriyav tomu sho nimci zahopili placdarm na norvezkomu uzberezhzhi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Zvidti voni stali pogrozhuvati Murmansku i protyagnuli chastinu svoyih komunikacij najkorotshim shlyahom cherez pivnich Finlyandiyi a piznishe vikoristavshi zaliznicyu pobudovanu za nakazom Radyanskogo Soyuzu z yavilisya v nebezpechnij blizkosti vid Murmanska Div Mannerrejm K G Memuary Per s finsk B S Zlobina M AST Astrel 2011 S 391 392 2 lipnya 1940 roku V Molotov nazvav vvedennya vijsk Chervonoyi armiyi u Litvu Latviyu ta Estoniyu okupaciyeyu Div Baltic States A Study of their Origin and National Development Their Seizure and Incorporation into U S S R Interim Report of the Select Committee on Communist Aggression House of Representatives Eighty Third Congress Second Session 1954 Under the Authority of H Res 346 and H Res 438 Reprinted in the series International Military Law amp History Vol IV Edited by Igor I Kavass and Adolph Sprudzs Buffalo William S Hein amp Co Inc 1972 P 342 Div Radyanska okupaciya baltijskih krayin 1940 Yussila O Hentilya S Nevakivi Yu Politicheskaya istoriya Finlyandii 1809 2009 Predisl Yu S Deryabina M Izd vo Ves Mir 2010 S 235 U serpni German Gering zaznachiv U cyu mit virishilasya dolya Finlyandiyi Teper vona znovu nalezhit do nimeckoyi sferi vplivu Div Menger M Deutschland und Finland im zweiten Weltkrieg S 81 Div Tayemnij Dodatkovij protokol do Dogovoru pro nenapad mizh Radyanskim Soyuzom ta Tretim Rajhom Yussila O Hentilya S Nevakivi Yu Politicheskaya istoriya Finlyandii 1809 2009 Predisl Yu S Deryabina M Izd vo Ves Mir 2010 S 236 Yaksho ranishe zovnishnya politika Finlyandiyi oriyentuvalasya na Angliyu vpliv yakoyi yak v ekonomichnomu tak i v politichnomu zhitti krayini buv dosit silnim to zaraz vnaslidok zmini situaciyi i spivvidnoshennya sil u vijni na Zahodi Finlyandiya jde kursom na Nimechchinu v toj zhe chas ne bazhaye psuvati vidnosin z Angliyeyu yaka kontrolyuye vihid Finlyandiyi na Pivnochi Z politichnogo lista povnovazhnogo predstavnictva SRSR u Finlyandskij Respublici do NKZS SRSR Dokumenty vneshnej politiki 1940 22 iyunya 1941 T XXIII V 2 kn Kn I Yanvar oktyabr 1940 M Mezhdunar otnosheniya 1995 S 142 143 Dolya pribaltijskih krayin i sposib u yakij Estoniya Latviya i Litva buli peretvoreni na radyanski derzhavi i pidporyadkovani radyanskij imperiyi zmushuyut mene nochami dumati pro cyu serjoznu spravu Z lista posla v SRSR Yugo Paasikivi do ministra zakordonnih sprav Finlyandiyi 22 lipnya 1940 r Div Jokipii Mauno Finlyandiya na puti k vojne Issledovanie o voennom sotrudnichestve Germanii i Finlyandii v 1940 1941 gg Per L V Suni Petrozavodsk Kareliya 1999 S 68 Mejnander Genrik Istoriya Finlyandiyi Liniyi strukturi perelomni momenti Pereklala zi shved Natalya Ivanichuk Ganna Mamchur rozd 2 Sofiya Kosarchin rozd 9 Lviv LA Piramida 2009 216 s Div takozh Komintern i Finlyandiya 1919 1943 Dokumenty Pod red N S Lebedevoj K Rentoly T Saarely In t vseobshej istorii M Nauka 2003 420 s Baltic States A Study of their Origin and National Development Their Seizure and Incorporation into U S S R Interim Report of the Select Committee on Communist Aggression House of Representatives Eighty Third Congress Second Session 1954 Under the Authority of H Res 346 and H Res 438 Reprinted in the series International Military Law amp History Vol IV Edited by Igor I Kavass and Adolph Sprudzs Buffalo William S Hein amp Co Inc 1972 P 342 Vincas Kreve Mickyavichyus Litva 1940 god Vremya i my 1999 109 S 262 Moskovskij mirnij dogovir she do jogo pidpisannya otrimav neoficijnu nazvu peremir ya Fini virili abo prinajmni spodivalisya sho mirnij dogovir bude nositi timchasovij harakter i umovi jogo ukladannya yaki voni vvazhali neprijnyatnimi mozhna bude pereglyanuti na mirnij konferenciyi yaka povinna bula vidbutisya pislya zakinchennya svitovoyi vijni Div Yussila O Hentilya S Nevakivi Yu Politicheskaya istoriya Finlyandii 1809 2009 Predisl Yu S Deryabina M Izd vo Ves Mir 2010 S 231 Glava MZS Finlyandiyi Vyajno Tanner na zasidanni Derzhavnoyi radi v den pidpisannya mirnogo dogovoru z SRSR zayaviv Velika vijna she tilki pochalasya mi nichogo ne znayemo pro yiyi zavershennya Cej nash mir peremir ya mi ne znayemo yakim bude ostatochnij mir Div Zimnyaya vojna 1939 1940 gg v dokumentah NKVD Po materialam Arhiva Upravleniya Federalnoj sluzhby bezopasnosti Rossijskoj Federacii po gorodu Sankt Peterburgu i Leningradskoj oblasti Avt sost Bernev S K Rupasov A I SPb Informacionno izdatelskoe agentstvo LIK 2010 S 293 Posol Nimechchini v Gelsinki Vipert fon Blyuher zaznachav sho realni politiki pochinayut rozumiti tilki u dvoh velikih derzhav Nimechchini i Rosiyi ye dijsnij vpliv na Baltici i sho normalni vidnosini z cimi oboma derzhavami ye dlya Finlyandiyi zhittyevo vazhlivim pitannyam Div Zimnyaya vojna 1939 1940 gg v dokumentah NKVD Po materialam Arhiva Upravleniya Federalnoj sluzhby bezopasnosti Rossijskoj Federacii po gorodu Sankt Peterburgu i Leningradskoj oblasti Avt sost Bernev S K Rupasov A I SPb Informacionno izdat agentstvo LIK 2010 294 Baryshnikov V N Vstuplenie Finlyandii vo vtoruyu mirovuyu vojnu 1940 1941 gg Sankt Peterburg Izd vo Sankt Peterburgskogo un ta 2003 171 s Mejnander Genrik Istoriya Finlyandiyi Liniyi strukturi perelomni momenti Pereklala zi shved Natalya Ivanichuk Ganna Mamchur rozd 2 Sofiya Kosarchin rozd 9 Lviv LA Piramida 2009 S 151 Zimnyaya vojna 1939 1940 Kniga pervaya Politicheskaya istoriya M Nauka 1998 S 372 Zimnyaya vojna 1939 1940 gg v dokumentah NKVD Po materialam Arhiva Upravleniya Federalnoj sluzhby bezopasnosti Rossijskoj Federacii po gorodu Sankt Peterburgu i Leningradskoj oblasti Avt sost Bernev S K Rupasov A I SPb Informacionno izdatelskoe agentstvo LIK 2010 S 294 Baryshnikov V N Vstuplenie Finlyandii vo vtoruyu mirovuyu vojnu 1940 1941 gg SPb Izd dom SPbGU 2003 326 s Jokipii Mauno Finlyandiya na puti k vojne Issledovanie o voennom sotrudnichestve Germanii i Finlyandii v 1940 1941 gg Per L V Suni Petrozavodsk Kareliya 1999 S 71 Baryshnikov N I Baryshnikov V N Fedorov V G Finlyandiya vo vtoroj mirovoj voJne L Lenizdat 1989 S 130 Jokipii Mauno Finlyandiya na puti k vojne Issledovanie o voennom sotrudnichestve Germanii i Finlyandii v 1940 1941 gg Per L V Suni Petrozavodsk Kareliya 1999 S 72 Dokumenty vneshnej politiki 1940 22 iyunya 1941 T XXIII V 2 kn Kn I Yanvar oktyabr 1940 M Mezhdunar otnosheniya 1995 S 651 Jokipii Mauno Finlyandiya na puti k vojne Issledovanie o voennom sotrudnichestve Germanii i Finlyandii v 1940 1941 gg Per L V Suni Petrozavodsk Kareliya 1999 S 74 ADAP Bd XI 1 5 127 137 Zwei Vege nach Moskau S 550 1 632 657 2 54 142 Div Dokumenty vneshnej politiki 1940 22 iyunya 1941 T XXIII V 2 h kn Kn 2 2 2 marta 1941 22 iyunya 1941 M Mezhdunar otnosheniya 1998 S 813 Dokumenty vneshnej politiki 1940 22 iyunya 1941 T XXIII V 2 kn Kn I Yanvar oktyabr 1940 M Mezhdunar otnosheniya 1995 S 628 Mannerrejm K G Memuary Per s finsk B S Zlobina M AST Astrel 2011 S 403 Dokumenty vneshnej politiki 1940 22 iyunya 1941 T XXIII V 2 kn Kn I Yanvar oktyabr 1940 M Mezhdunar otnosheniya 1995 S 142 Dokumenty vneshnej politiki 1940 22 iyunya 1941 T XXIII V 2 h kn Kn 2 2 2 marta 1941 22 iyunya 1941 M Mezhdunar otnosheniya 1998 S 813 Jokipii Mauno Finlyandiya na puti k vojne Issledovanie o voennom sotrudnichestve Germanii i Finlyandii v 1940 1941 gg Per L V Suni Petrozavodsk Kareliya 1999 S 75 Mannerrejm K G Memuary Per s finsk B S Zlobina M AST Astrel 2011 S 403 404 Ryuti vistupiv iz radiozvernennyam do narodu 26 chervnya 1941 roku Iz radiozvernennya prezidenta R Ryuti do narodu Toj samij vorog sho protyagom pivtisyacholittya z nevelikimi perervami viv proti nashogo malenkogo narodu chislenni vijni sho trivali v cilomu protyagom bezperervnih sta rokiv znovu vtorgnuvsya na nashu teritoriyu Div Jokipii Mauno Finlyandiya na puti k vojne Issledovanie o voennom sotrudnichestve Germanii i Finlyandii v 1940 1941 gg Per L V Suni Petrozavodsk Kareliya 1999 S 304 G Mannergejm sestre E Mannergejm Sparre 1941 Eleonora Ioffe Linii Mannergejma Pisma i dokumenty tajny i otkrytiya SPb Izd vo Pushkinskogo fonda 2017 S 361 Kozlov A I Sovetsko finskaya vojna 1939 1940 Vzglyad s toj storony V kn Sovetsko finskaya vojna 1939 1940 gg Hrestomatiya Red sost A E Taras Mn Harvest 1999 S 285 DzherelaBaryshnikov V N Vstuplenie Finlyandii vo vtoruyu mirovuyu vojnu 1940 1941 gg Sankt Peterburg Izd vo Sankt Peterburgskogo un ta 2003 171 s Dokumenty vneshnej politiki 1940 22 iyunya 1941 T XXIII V 2 kn Kn I Yanvar oktyabr 1940 M Mezhdunar otnosheniya 1995 752 s Ministerstvo inostrannyh del Rossijskoj Federacii ISBN 5 7133 0753 0 t 1 ISBN 5 7133 0752 2 Dokumenty vneshnej politiki 1940 22 iyunya 1941 T XXIII V 2 h kn Kn 2 2 2 marta 1941 22 iyunya 1941 M Mezhdunar otnosheniya 1998 S 813 Zagadochnaya Otechestvennaya vojna Red sost Pernavskij M Yauza Eksmo 2008 384s Voenno istoricheskij sbornik ISBN 978 5 699 29809 9 3imke Erl Nemeckaya okkupaciya Severnoj Evropy 1940 1945 Per s angl E A Kaca M ZAO Centrpoligraf 2005 415 s Za liniej fronta Memuary ISBN 5 9524 2084 2 Zimnyaya vojna 1939 1940 Kniga pervaya Politicheskaya istoriya M Nauka 1998 382 s il ISBN 5 02 009751 9 kn 1 ISBN 5 02 009749 7 Ivanov V O Finlyandiya v borotbi nacistskoyi Nimechchini ta Radyanskogo Soyuzu na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v Yevropi veresen 1939 cherven 1941 rr Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu 2015 vip 44 2 S 81 86 vip 44 tom 2 S 81 86 Jokipii Mauno Finlyandiya na puti k vojne Issledovanie o voennom sotrudnichestve Germanii i Finlyandii v 1940 1941 gg Per L V Suni Petrozavodsk Kareliya 1999 370 s ISBN 5 7545 0735 6 Mannerrejm K G Memuary Per s finsk B S Zlobina M AST Astrel 2011 571 5 s 32 l il ISBN 978 5 17 074859 4 OOO Izd vo AST lSBN 978 5 271 37253 7 000 Izd vo Astrel Meltyuhov M I Upushennyj shans Stalina Shvatka za Evropu 1939 1941 gg Dokumenty fakty suzhdeniya Izd e 3 e ispr i dopoln M Veche 2008 544 s il ISBN 978 5 9533 2697 1 Pribaltika i geopolitika 1935 1945 gg Rassekrechennye dokumenty Sluzhby vneshnej razvedki Rossijskoj Federacii Sost L F Sockov M RIPOL klassik 2009 464 s il ISBN 978 5 386 01536 7PosilannyaZmina kursu v nimecko finskih vidnosinah V kn Zimke E F Nemeckaya okkupaciya Severnoj Evropy 1940 1945 1

Дата публікації:
Топ