Раки | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Раки (Astacidea) — інфраряд десятиногих ракоподібних (Decapoda). Живуть на дні водойм. Розміри — 15-20 см завдовжки.
Загальна характеристика
Тривалість життя — до 20 років. Линяють 1-2 рази на рік. Має зеленувато-буре забарвлення (зумовлене синім, зеленим, бурим і червоними пігментами). Під дією високих температур усі, крім червоного пігменту, руйнуються, тому у вареного рака панцир червоніє. Раки дуже чутливі до забруднення водойм, що спричиняє їх масову загибель. Найпоширеніші в Україні два види: та широкопалий раки. Довгопалий рак стійкіший до забруднення водойм, плодючіший, тому витісняє широкопалого. Останній занесений до Червоної книги.
При линянні чи небезпеці раки здатні за допомогою м'язового зусилля відділяти клешню (самоскалічення), яка потім відновлюється (здатна до регенерації). Тіло вкрите панциром з хітину, просякненим вапняком, під яким розташований шар епітеліальних клітин. Воно складається з трьох відділів: голови, грудей і черевця. Голова і груди нерухомо з'єднані та утворюють головогруди. Характерним є перетворення на головні передніх сегментів тулуба. На панцирі можна побачити поперечний шов, що відділяє голову та груди. Передні дві пари кінцівок голово грудей перетворилися на довгі та короткі вусики, три наступні — використовуються для жування, подрібнення їжі (верхні та нижні щелепи). Груди складаються з восьми сегментів. Три передні пари грудних кінцівок перетворені на ногощелепи. Пересувається рак по дну головою вперед за допомогою наступних задніх п'яти пар грудних подовжених кінцівок, що є ходильними ногами. Передня пара ходильних ніг несе особливі утворення для захисту і захоплення здобичі — . Черевце складається з 6 сегментів та анальної пластинки. Кожний сегмент черевця несе пару двогіллястих кінцівок, останні з яких — розширені й разом з анальною пластинкою утворюють хвостовий плавець. За допомогою хвостового плавця рак плаває хвостовим кінцем вперед, загрібаючи воду черевцем.
Харчування
Річковий рак — всеїдна тварина (поліфаг). З рослин найбільшу роль у харчуванні європейських видів раків грають вищі водні та навколоводні рослини, багаті вапном: кушир (водяна кропива), елодея і харові види. Будова ротового апарату дозволяє річковим ракам споживати і м'які рослини і жорсткі. Вони дуже охоче поїдають стебла і кореневища очерету і осоки. Їх добовий раціон становить приблизно 2,5% від живої ваги раку. Раки також споживають дрібних равликів, водяних хробаків, личинок різноманітних комах, особливо ручейників, пуголовків і дуже рідко невеликих риб. Харчовий спектр річкового рака змінюється в залежності від його віку. Личинки довгопалого раку поїдають до 70-80% тваринної їжі. Відразу після переходу до самостійного способу життя цьогорічне покоління завдовжки 1,2-2 мм харчуються дафніями (59%), хірономідами (25%). При досягненні довжини 2 см цьоголітки починають харчуватися комахами (18-45%) та їх личинками, зокрема, личинками ручейників, поденок, веснянок та ін. Молюски з'являються в їжі цьоголітків, коли їх довжина сягає 3 см, а риби — при довжині 4 см. Також раки їдять тваринні рештки.
Класифікація
Системи тіла у раків
Травна система
Складається з ротового отвору, глотки, стравоходу, шлунку, середньої кишки, задньої кишки, яка закінчується анальним отвором і кишечнику. Ротовий отвір розташований знизу голови, оточений ротовими органами: верхньою губою, парою верхніх та двома парами нижніх щелеп, трьома парами ногощелеп. Верхня губа — це непарна пластинка над ротом, пара верхніх щелеп — потовщені пластинки із зубцями для перетирання їжі. Ногощелепи — це три передні пари коротких грудних кінцівок. У передній «жуйній» частині шлунку знаходяться три хітинові, просякнені вапном, жуйні пластинки, що перетирають їжу. У задній «цідильній» частині шлунку розташована з тоненьких виростів його стінок своєрідна стійка, де їжа профільтровується. Лише дрібні частки надходять у коротку середню кишку, де відбувається основне перетравлення (під дією травних соків залози — печінки) і всмоктування їжі. У виростах печінки може відбуватися перетравлення і всмоктування їжі. Анальний отвір знаходиться на середній пластинці хвостового плавця. Для просочування шкірних покривів рака після линяння у шлунку його навесні та влітку виявляються камінці з вапняку.
При линянні вистилка шлунку і задньої кишки відшаровуються разом із панциром.
Видільна система
Представлена парою зелених залоз, що названі так за своє забарвлення і розташовані в головному відділі. Вони мають вигляд пухирців із вивідними канальцями, що відкриваються назовні в основі довгих вусиків.
Кровоносна система
Кровоносна система незамкнена. Серце п'ятикутне, має вигляд мішечка з трьома парами отворів, через які надходить кров. Гемолімфа в ракоподібних містить пігмент гемоціанін, що бере участь у транспорті кисню і надає крові блакитного кольору. Кров рухається по артеріях від серця за різними напрямками, далі в порожнину тіла, де забезпечує органи киснем. По особливих судинах кров попадає до зябер і збагачується киснем, потім повертається до серця.
Дихальна система
Представлена зябрами, що є тонкостінними виростами основ грудних ніг і вкриті ззовні складкою панцира. Розташовані в зябровій порожнині по боках, у середині голово грудного щита (карапакса). Дихає рак розчиненим у воді киснем. Циркуляція води в зябровій порожнині забезпечується постійним рухом особливих відростків другої пари нижніх щелеп (200 махальних рухів за хвилину). Карапакс спрямовує тік води до зябер.
Нервова система
Складається з навкологлоткового нервового кільця і черевного ланцюга. До очей і вусиків нерви відходять від навкологлоткового ганглія, до ротових органів — від підглоткового. Черевний ланцюжок має парні ганглії у кожному сегменті, іннервує всі кінцівки та внутрішні органи. Органи чуття. Добре розвинені. На голові — пара коротеньких і довгих вусиків (органи нюху і дотику), пара складних (фасеткових) очей. Очі містяться на рухомих стебельцях. Фасеткові очі складаються з великої кількості простих вічок. У річкового рака їх понад 3 тисячі. Схожі вони на колодязь, стінки якого складаються з пігментних клітин, що поглинають світло, а на дні розташовані світлочутливі рецептори (сітківка). На поверхні вічок розташовані хітинові прозорі кришталики (заломлюють світло). Загальне зображення утворюється з часток зображень вічок. Такий зір називається мозаїчним. У коротеньких вусиків в основі розміщений орган слуху і рівноваги. Органи рівноваги мають вигляд мішечка з чутливими щетинками, на які тиснуть при зміні положення тіла піщинки. Органи смаку розміщені на ротових кінцівках.
Головогруди вкриті великою кількістю чутливих волосків (можливо виконують функцію органів дотику і хімічного чуття).
Розмноження
Це роздільностатеві тварини. Статево зрілими стають приблизно у 3 роки . Виражений статевий диморфізм: у самців черевце вужче від грудей, 2 передні пари черевних ніжок трубчасті, (беруть участь в заплідненні); у самок черевце ширше грудей, перша пара черевних кінцівок рудиментарна, у період розмноження до черевних кінцівок прикріплюються запліднені яйцеклітини. Статеві залози (сіменники, яєчники)-непарні (злиті, парні за походженням), розташовані у грудній порожнині. Статеві протоки (сім'япроводи, яйцепроводи) — парні. Запліднення — внутрішнє. Наприкінці зими самка відкладає ікру, прикріплює її до черевних ніжок. На початку літа з'являються рачки. Розвиток — прямий. Маленькі рачки схожі на дорослих раків. Деякий час перебувають на черевних кінцівках матері (від 10 до 12 діб) під їх захистом, потім — розповзаються.
Раки як страва
Живих раків добре промивають у холодній воді. Варять їх у киплячій воді з додаванням солі, спецій, коренів або у пиві, або у хлібному квасі 12-15 хв. з моменту закипання рідини. Для варіння у пиві або квасі хлібному на 10 шт. раків беруть 500 г рідини, додають тільки сіль. Потім посуд ставлять на край плити і залишають раків у відварі на 10-15 хв., щоб вони набули приємного аромату. Використовують варених раків як закуску, а також для оформлення рибних страв, салатів.
Джерела
- А. И. Рахманинов. Речные раки. Содержание и разведение.
- Воловник С. В. Наши знакомые незнакомцы. 2-е изд, доп. — Днепропетровск: Промінь, 1990, с. 182—189. — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/voseve83.htm
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
RakiBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Rakopodibni Crustacea Klas Vishi rakopodibni Malacostraca Ryad Desyatinogi Decapoda Pidryad Pleocimati Pleocyemata Infraryad Raki Astacidea Latreille 1802PosilannyaVikishovishe AstacideaVikividi AstacideaEOL 2606313ITIS 206931NCBI 6712Fossilworks 82352 Raki Astacidea infraryad desyatinogih rakopodibnih Decapoda Zhivut na dni vodojm Rozmiri 15 20 sm zavdovzhki Zagalna harakteristikaTrivalist zhittya do 20 rokiv Linyayut 1 2 razi na rik Maye zelenuvato bure zabarvlennya zumovlene sinim zelenim burim i chervonimi pigmentami Pid diyeyu visokih temperatur usi krim chervonogo pigmentu rujnuyutsya tomu u varenogo raka pancir chervoniye Raki duzhe chutlivi do zabrudnennya vodojm sho sprichinyaye yih masovu zagibel Najposhirenishi v Ukrayini dva vidi ta shirokopalij raki Dovgopalij rak stijkishij do zabrudnennya vodojm plodyuchishij tomu vitisnyaye shirokopalogo Ostannij zanesenij do Chervonoyi knigi Pri linyanni chi nebezpeci raki zdatni za dopomogoyu m yazovogo zusillya viddilyati kleshnyu samoskalichennya yaka potim vidnovlyuyetsya zdatna do regeneraciyi Tilo vkrite pancirom z hitinu prosyaknenim vapnyakom pid yakim roztashovanij shar epitelialnih klitin Vono skladayetsya z troh viddiliv golovi grudej i cherevcya Golova i grudi neruhomo z yednani ta utvoryuyut golovogrudi Harakternim ye peretvorennya na golovni perednih segmentiv tuluba Na panciri mozhna pobachiti poperechnij shov sho viddilyaye golovu ta grudi Peredni dvi pari kincivok golovo grudej peretvorilisya na dovgi ta korotki vusiki tri nastupni vikoristovuyutsya dlya zhuvannya podribnennya yizhi verhni ta nizhni shelepi Grudi skladayutsya z vosmi segmentiv Tri peredni pari grudnih kincivok peretvoreni na nogoshelepi Peresuvayetsya rak po dnu golovoyu vpered za dopomogoyu nastupnih zadnih p yati par grudnih podovzhenih kincivok sho ye hodilnimi nogami Perednya para hodilnih nig nese osoblivi utvorennya dlya zahistu i zahoplennya zdobichi Cherevce skladayetsya z 6 segmentiv ta analnoyi plastinki Kozhnij segment cherevcya nese paru dvogillyastih kincivok ostanni z yakih rozshireni j razom z analnoyu plastinkoyu utvoryuyut hvostovij plavec Za dopomogoyu hvostovogo plavcya rak plavaye hvostovim kincem vpered zagribayuchi vodu cherevcem HarchuvannyaRichkovij rak vseyidna tvarina polifag Z roslin najbilshu rol u harchuvanni yevropejskih vidiv rakiv grayut vishi vodni ta navkolovodni roslini bagati vapnom kushir vodyana kropiva elodeya i harovi vidi Budova rotovogo aparatu dozvolyaye richkovim rakam spozhivati i m yaki roslini i zhorstki Voni duzhe ohoche poyidayut stebla i korenevisha ocheretu i osoki Yih dobovij racion stanovit priblizno 2 5 vid zhivoyi vagi raku Raki takozh spozhivayut dribnih ravlikiv vodyanih hrobakiv lichinok riznomanitnih komah osoblivo ruchejnikiv pugolovkiv i duzhe ridko nevelikih rib Harchovij spektr richkovogo raka zminyuyetsya v zalezhnosti vid jogo viku Lichinki dovgopalogo raku poyidayut do 70 80 tvarinnoyi yizhi Vidrazu pislya perehodu do samostijnogo sposobu zhittya cogorichne pokolinnya zavdovzhki 1 2 2 mm harchuyutsya dafniyami 59 hironomidami 25 Pri dosyagnenni dovzhini 2 sm cogolitki pochinayut harchuvatisya komahami 18 45 ta yih lichinkami zokrema lichinkami ruchejnikiv podenok vesnyanok ta in Molyuski z yavlyayutsya v yizhi cogolitkiv koli yih dovzhina syagaye 3 sm a ribi pri dovzhini 4 sm Takozh raki yidyat tvarinni reshtki Klasifikaciya Enoplometopoidea Enoplometopidae Rifovi omari Nephropoidea Nephropidae Astacoidea Richkovi raki Astacidae Cambaridae Sistemi tila u rakivTravna sistema Skladayetsya z rotovogo otvoru glotki stravohodu shlunku serednoyi kishki zadnoyi kishki yaka zakinchuyetsya analnim otvorom i kishechniku Rotovij otvir roztashovanij znizu golovi otochenij rotovimi organami verhnoyu guboyu paroyu verhnih ta dvoma parami nizhnih shelep troma parami nogoshelep Verhnya guba ce neparna plastinka nad rotom para verhnih shelep potovsheni plastinki iz zubcyami dlya peretirannya yizhi Nogoshelepi ce tri peredni pari korotkih grudnih kincivok U perednij zhujnij chastini shlunku znahodyatsya tri hitinovi prosyakneni vapnom zhujni plastinki sho peretirayut yizhu U zadnij cidilnij chastini shlunku roztashovana z tonenkih virostiv jogo stinok svoyeridna stijka de yizha profiltrovuyetsya Lishe dribni chastki nadhodyat u korotku serednyu kishku de vidbuvayetsya osnovne peretravlennya pid diyeyu travnih sokiv zalozi pechinki i vsmoktuvannya yizhi U virostah pechinki mozhe vidbuvatisya peretravlennya i vsmoktuvannya yizhi Analnij otvir znahoditsya na serednij plastinci hvostovogo plavcya Dlya prosochuvannya shkirnih pokriviv raka pislya linyannya u shlunku jogo navesni ta vlitku viyavlyayutsya kaminci z vapnyaku Pri linyanni vistilka shlunku i zadnoyi kishki vidsharovuyutsya razom iz pancirom Vidilna sistema Predstavlena paroyu zelenih zaloz sho nazvani tak za svoye zabarvlennya i roztashovani v golovnomu viddili Voni mayut viglyad puhirciv iz vividnimi kanalcyami sho vidkrivayutsya nazovni v osnovi dovgih vusikiv Krovonosna sistema Krovonosna sistema nezamknena Serce p yatikutne maye viglyad mishechka z troma parami otvoriv cherez yaki nadhodit krov Gemolimfa v rakopodibnih mistit pigment gemocianin sho bere uchast u transporti kisnyu i nadaye krovi blakitnogo koloru Krov ruhayetsya po arteriyah vid sercya za riznimi napryamkami dali v porozhninu tila de zabezpechuye organi kisnem Po osoblivih sudinah krov popadaye do zyaber i zbagachuyetsya kisnem potim povertayetsya do sercya Dihalna sistema Predstavlena zyabrami sho ye tonkostinnimi virostami osnov grudnih nig i vkriti zzovni skladkoyu pancira Roztashovani v zyabrovij porozhnini po bokah u seredini golovo grudnogo shita karapaksa Dihaye rak rozchinenim u vodi kisnem Cirkulyaciya vodi v zyabrovij porozhnini zabezpechuyetsya postijnim ruhom osoblivih vidrostkiv drugoyi pari nizhnih shelep 200 mahalnih ruhiv za hvilinu Karapaks spryamovuye tik vodi do zyaber Nervova sistema Skladayetsya z navkologlotkovogo nervovogo kilcya i cherevnogo lancyuga Do ochej i vusikiv nervi vidhodyat vid navkologlotkovogo gangliya do rotovih organiv vid pidglotkovogo Cherevnij lancyuzhok maye parni gangliyi u kozhnomu segmenti innervuye vsi kincivki ta vnutrishni organi Organi chuttya Dobre rozvineni Na golovi para korotenkih i dovgih vusikiv organi nyuhu i dotiku para skladnih fasetkovih ochej Ochi mistyatsya na ruhomih stebelcyah Fasetkovi ochi skladayutsya z velikoyi kilkosti prostih vichok U richkovogo raka yih ponad 3 tisyachi Shozhi voni na kolodyaz stinki yakogo skladayutsya z pigmentnih klitin sho poglinayut svitlo a na dni roztashovani svitlochutlivi receptori sitkivka Na poverhni vichok roztashovani hitinovi prozori krishtaliki zalomlyuyut svitlo Zagalne zobrazhennya utvoryuyetsya z chastok zobrazhen vichok Takij zir nazivayetsya mozayichnim U korotenkih vusikiv v osnovi rozmishenij organ sluhu i rivnovagi Organi rivnovagi mayut viglyad mishechka z chutlivimi shetinkami na yaki tisnut pri zmini polozhennya tila pishinki Organi smaku rozmisheni na rotovih kincivkah Golovogrudi vkriti velikoyu kilkistyu chutlivih voloskiv mozhlivo vikonuyut funkciyu organiv dotiku i himichnogo chuttya Rozmnozhennya Ce rozdilnostatevi tvarini Statevo zrilimi stayut priblizno u 3 roki Virazhenij statevij dimorfizm u samciv cherevce vuzhche vid grudej 2 peredni pari cherevnih nizhok trubchasti berut uchast v zaplidnenni u samok cherevce shirshe grudej persha para cherevnih kincivok rudimentarna u period rozmnozhennya do cherevnih kincivok prikriplyuyutsya zaplidneni yajceklitini Statevi zalozi simenniki yayechniki neparni zliti parni za pohodzhennyam roztashovani u grudnij porozhnini Statevi protoki sim yaprovodi yajceprovodi parni Zaplidnennya vnutrishnye Naprikinci zimi samka vidkladaye ikru prikriplyuye yiyi do cherevnih nizhok Na pochatku lita z yavlyayutsya rachki Rozvitok pryamij Malenki rachki shozhi na doroslih rakiv Deyakij chas perebuvayut na cherevnih kincivkah materi vid 10 do 12 dib pid yih zahistom potim rozpovzayutsya Raki yak stravaZhivih rakiv dobre promivayut u holodnij vodi Varyat yih u kiplyachij vodi z dodavannyam soli specij koreniv abo u pivi abo u hlibnomu kvasi 12 15 hv z momentu zakipannya ridini Dlya varinnya u pivi abo kvasi hlibnomu na 10 sht rakiv berut 500 g ridini dodayut tilki sil Potim posud stavlyat na kraj pliti i zalishayut rakiv u vidvari na 10 15 hv shob voni nabuli priyemnogo aromatu Vikoristovuyut varenih rakiv yak zakusku a takozh dlya oformlennya ribnih strav salativ DzherelaA I Rahmaninov Rechnye raki Soderzhanie i razvedenie Volovnik S V Nashi znakomye neznakomcy 2 e izd dop Dnepropetrovsk Promin 1990 s 182 189 https www zin ru Animalia Coleoptera rus voseve83 htm