Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перекидання частини стоку сибірських річок в Казахстан і Середню Азію поворот сибірських річок поворот північних річок м

Поворот сибірських річок

Поворот сибірських річок

Перекидання частини стоку сибірських річок в Казахстан і Середню Азію (поворот сибірських річок; поворот північних річок) — мегапроєкт із перерозподілу річкового стоку сибірських річок і його перенаправлення до Казахстану, Узбекистану і, можливо, Туркменістану. Один із найграндіозніших інженерних і будівельних проєктів XX століття.

Поворот сибірських річок
image
Країна image СРСР
Стан використання d
image
Схема повороту сибірських річок

Цілі проєкту

Основна мета проєкту полягала у перенаправленні частини стоку сибірських річок (Іртиш, Об, Тобол, Ішим тощо) в регіони країни, які гостро потребують на прісну воду. Проєкт було розроблено Міністерством меліорації та водного господарства СРСР (Мінводгосп). Водночас готувалося грандіозне будівництво системи каналів і водосховищ, які дозволили б перекинути воду річок північної частини Західносибірської рівнини в Аральське море.

Цілі проєкту:

  • Транспортування води в Курганську, Челябінську і Омську області Росії з метою зрошення і забезпечення водою малих міст;
  • Відновлення всихаючого Аральського моря;
  • Транспортування прісної води в Казахстан, Узбекистан і Туркменістан з метою зрошення;
  • Збереження системи екстенсивного бавовництва в республіках Середньої Азії;
  • Відкриття судноплавства по каналах.

Характеристики

Над проєктом працювали близько 20 років понад 160 Організацій СРСР, у тому числі 48 проєктно-вишукувальних та 112 науково-дослідних інститутів (у їх числі 32 інститути Академії Наук СРСР), 32 союзних міністерств і 9 міністерств союзних республік. Було підготовлено 50 томів текстових матеріалів, розрахунків і прикладних наукових досліджень й 10 альбомів карт і креслень. Керівництво розробкою проєкту здійснював його офіційний замовник — Мінводгосп. Схему комплексного використання води, що поступає в Приаралля готував ташкентський інститут «Средазипроводхлопок». Пропонувалось два варіанти:

Канал «Сибір-Середня Азія»

Канал «Сибір — Середня Азія» мав починатися від Ханти-Мансійська, вгору по річці Об до гирла Іртиша, потім далі вгору по Тоболу. З верхів'їв Тоболу вода мала перекидатися по Тургайському прогину, що з'єднує Західносибірську рівнину з Північним Приараллям, в русло висихаючої річки Тургай. Далі вода проводилася через басейн Сирдар'ї, і кінцевий пункт маршруту був Ургенч, на Амудар'ї, був першим етапом проєкту і мав на меті будівництво водного каналу з Обі через Казахстан на південь — в Узбекистан. Канал мав бути судноплавним.

  • Довжина каналу — 2550 км.
  • Ширина — 130—300 м.
  • Глибина — 15 м.
  • Пропускна здатність — 27—37 км³/рік

Попередня вартість проєкту (водоподання, розподіл, сільгоспбудівництво та освоєння, об'єкти АПК), дорівнювала 32,8 млрд рублів, у тому числі: на території РРФСР — 8,3 млрд, Казахстану — 11,2 млрд і Середньої Азії — 13,3 млрд, Вигода від проєкту оцінювалася в 7,6 млрд рублів чистого доходу щорічно. Середньорічна рентабельність каналу — 16 % (за розрахунками Держплану СРСР (Захаров С. Н.) і Совінтервода (Риськулова Д. М.)).

Анти-Іртиш

Анти-Іртиш — другий етап проєкту.

  • Довжина каналу — 2500 км
  • Ширина — 200 м
  • Глибина — 16 м
  • Пропускна здатність — 27 км³/рік.

Канал мав починатися від місця злиття річок Об і Іртиша і прямувати на південь, до річок Амудар'ї і Сирдар'ї, і далі до Аральського моря. Споживаючи щорічно 10,2 млрд. кВт·год електроенергії, 8 насосних станцій мали підняти воду з річки Об на 110 м. Для річки Об це 6—7 % щорічного стоку, а для басейну Аральського моря — понад 50 %.

Передбачалося звести гідровузол, 10 насосних станцій, канал і одне регуляційне водосховище.

Історія

Уперше проєкт перекидання частини стоку річок Об і Іртиш в басейн Аральського моря розробив випускник Київського університету Я. Г. Демченко (1842—1912) в 1868 р. Початковий варіант проєкту він запропонував у своєму творі «Про клімат Росії», коли навчався у сьомому класі 1-ї Київської гімназії, а в 1871 р. видав книгу «Про обводнення Арало-Каспійської низовини для покращення клімату прилеглих країн» (друге видання якої вийшло у 1900 р.).

У 1948 російський географ академік В. П. Обручев написав про таку можливості Сталіну, але той не приділив проєкту особливої ​​уваги.

У 1950-х роках казахстанський академік Шафік Чокін знову порушив це питання. Різними інститутами були розроблені кілька можливих схем перекидання річок. У 1960-х роках витрата води на зрошення в Казахстані та Узбекистані різко збільшилося, у зв'язку з чим з даного питання були проведені всесоюзні наради в Ташкенті, Алма-Аті, Москві, Новосибірську.

У 1968 пленум ЦК КПРС дав доручення Держплану, Академії наук СРСР та іншим організаціям розробити план перерозподілу стоку річок. В «Основних напрямах розвитку природних і суспільних наук на 1971—1975 роки» серед найважливіших проблем географічних досліджень згадані:

  • «Міжбасейнове перекидання різних вод для водопостачання та регулювання режимів Азовського і Каспійського морів» і
  • «Боротьба з вторинним засоленням, прогноз загального режиму Аральського моря».

У 1971 було здано в експлуатацію зрошувально-обводнювальний канал Іртиш — Караганда, побудований з ініціативи казахстанського науково-дослідного інституту енергетики. Цей канал можна розглядати як виконану частину проєкту із забезпечення водою Центрального Казахстану.

24 травня 1970 року прийнято постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 612 «Про перспективи розвитку меліорації земель, регулювання та перерозподілу стоку річок в 1971—1985 рр.». У ньому була оголошена першочергова необхідність перекидання 25 км³ води на рік до 1985 р.

У 1976 на XXV з'їзді КПРС було обрано кінцевий проєкт із чотирьох запропонованих і прийнято рішення про початок робіт зі здійснення проєкту. У тому ж 1976 р. Генеральним проєктувальником призначений Союзгіпроводгосп, а забезпечення проєктної діяльності включено в «Основні напрями розвитку народного господарства СРСР на 1976—1980&nbsp1980 рр.»

Економічні та екологічні обґрунтування проєкту різко і конструктивно розкритикували у МОЗ СРСР і Сибірського відділення АН СРСР.

26 листопада 1985 на Бюро відділення математики АН СРСР Прийнято Постанову «Про наукову неспроможність методики прогнозування рівня Каспійського і солоності Азовського морів, використаної Мінводгоспом СРСР при обґрунтуванні проєктів перекидання частини стоку північних річок в басейн Волги».

14 серпня 1986 на спеціальному засіданні Політбюро ЦК КПРС було вирішено припинити роботи. У прийнятті такого рішення зіграли роль і численні публікації в пресі тих років, автори яких висловлювалися проти проєкту і стверджували, що він катастрофічний з екологічної точки зору. Група супротивників перекидання — представників столичної інтелігенції — організувала кампанію з доведення до відома людей, які брали ключові рішення (Президія АН СРСР, Рада Міністрів), фактів грубих помилок, допущених при розробці всієї проєктної документації Мінводхоза. Зокрема, були підготовлені негативні експертні висновки п'яти відділень Академії Наук СРСР. Група академіків підписала підготовлене активним противником проєкту акад. А. Л. Яншин (за фахом — геологом) лист в ЦК «Про катастрофічні наслідки перекидання частини стоку північних річок». Академік Л. С. Понтрягин написав листа Приватне М. С. Горбачову з критикою проєкту.

По руйнації СРСР через фінансову кризу й різне бачення фінансування проєкт було забуто.

Критика

На думку екологів, здійснення проєкту викличе наступні несприятливі наслідки:

  • затоплення сільськогосподарських і лісових угідь водосховищами;
  • підйом ґрунтових вод на всьому протязі каналу з підтопленням прилеглих населених пунктів і автотрас;
  • загибель цінних порід риби в басейні річки Об, що призведе зокрема до порушення традиційного способу життя корінних нечисленних народів сибірського Півночі;
  • непередбачувана зміна режиму вічної мерзлоти;
  • підвищення солоності вод Північного Льодовитого Океану ;
  • зміни клімату, зміна льодового покриву в Обській губі і Карському морі;
  • формування на території Казахстану та Середньої Азії уздовж траси каналу масивів боліт і солончаків ;
  • порушення видового складу флори і фауни на територіях, якими мав пройти канал.

Див. також

Примітки

  1. Изд. АН СССР (ДСП), 1969.
  2. М. И. Зеликин. История вечнозелёной жизни. — М.: Факториал пресс, 2001.

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Perekidannya chastini stoku sibirskih richok v Kazahstan i Serednyu Aziyu povorot sibirskih richok povorot pivnichnih richok megaproyekt iz pererozpodilu richkovogo stoku sibirskih richok i jogo perenapravlennya do Kazahstanu Uzbekistanu i mozhlivo Turkmenistanu Odin iz najgrandioznishih inzhenernih i budivelnih proyektiv XX stolittya Povorot sibirskih richokKrayina SRSRStan vikoristannyadShema povorotu sibirskih richokCili proyektuOsnovna meta proyektu polyagala u perenapravlenni chastini stoku sibirskih richok Irtish Ob Tobol Ishim tosho v regioni krayini yaki gostro potrebuyut na prisnu vodu Proyekt bulo rozrobleno Ministerstvom melioraciyi ta vodnogo gospodarstva SRSR Minvodgosp Vodnochas gotuvalosya grandiozne budivnictvo sistemi kanaliv i vodoshovish yaki dozvolili b perekinuti vodu richok pivnichnoyi chastini Zahidnosibirskoyi rivnini v Aralske more Cili proyektu Transportuvannya vodi v Kurgansku Chelyabinsku i Omsku oblasti Rosiyi z metoyu zroshennya i zabezpechennya vodoyu malih mist Vidnovlennya vsihayuchogo Aralskogo morya Transportuvannya prisnoyi vodi v Kazahstan Uzbekistan i Turkmenistan z metoyu zroshennya Zberezhennya sistemi ekstensivnogo bavovnictva v respublikah Serednoyi Aziyi Vidkrittya sudnoplavstva po kanalah HarakteristikiNad proyektom pracyuvali blizko 20 rokiv ponad 160 Organizacij SRSR u tomu chisli 48 proyektno vishukuvalnih ta 112 naukovo doslidnih institutiv u yih chisli 32 instituti Akademiyi Nauk SRSR 32 soyuznih ministerstv i 9 ministerstv soyuznih respublik Bulo pidgotovleno 50 tomiv tekstovih materialiv rozrahunkiv i prikladnih naukovih doslidzhen j 10 albomiv kart i kreslen Kerivnictvo rozrobkoyu proyektu zdijsnyuvav jogo oficijnij zamovnik Minvodgosp Shemu kompleksnogo vikoristannya vodi sho postupaye v Priarallya gotuvav tashkentskij institut Sredaziprovodhlopok Proponuvalos dva varianti Kanal Sibir Serednya Aziya Kanal Sibir Serednya Aziya mav pochinatisya vid Hanti Mansijska vgoru po richci Ob do girla Irtisha potim dali vgoru po Tobolu Z verhiv yiv Tobolu voda mala perekidatisya po Turgajskomu proginu sho z yednuye Zahidnosibirsku rivninu z Pivnichnim Priarallyam v ruslo visihayuchoyi richki Turgaj Dali voda provodilasya cherez basejn Sirdar yi i kincevij punkt marshrutu buv Urgench na Amudar yi buv pershim etapom proyektu i mav na meti budivnictvo vodnogo kanalu z Obi cherez Kazahstan na pivden v Uzbekistan Kanal mav buti sudnoplavnim Dovzhina kanalu 2550 km Shirina 130 300 m Glibina 15 m Propuskna zdatnist 27 37 km rik Poperednya vartist proyektu vodopodannya rozpodil silgospbudivnictvo ta osvoyennya ob yekti APK dorivnyuvala 32 8 mlrd rubliv u tomu chisli na teritoriyi RRFSR 8 3 mlrd Kazahstanu 11 2 mlrd i Serednoyi Aziyi 13 3 mlrd Vigoda vid proyektu ocinyuvalasya v 7 6 mlrd rubliv chistogo dohodu shorichno Serednorichna rentabelnist kanalu 16 za rozrahunkami Derzhplanu SRSR Zaharov S N i Sovintervoda Riskulova D M Anti Irtish Anti Irtish drugij etap proyektu Dovzhina kanalu 2500 km Shirina 200 m Glibina 16 m Propuskna zdatnist 27 km rik Kanal mav pochinatisya vid miscya zlittya richok Ob i Irtisha i pryamuvati na pivden do richok Amudar yi i Sirdar yi i dali do Aralskogo morya Spozhivayuchi shorichno 10 2 mlrd kVt god elektroenergiyi 8 nasosnih stancij mali pidnyati vodu z richki Ob na 110 m Dlya richki Ob ce 6 7 shorichnogo stoku a dlya basejnu Aralskogo morya ponad 50 Peredbachalosya zvesti gidrovuzol 10 nasosnih stancij kanal i odne regulyacijne vodoshovishe IstoriyaUpershe proyekt perekidannya chastini stoku richok Ob i Irtish v basejn Aralskogo morya rozrobiv vipusknik Kiyivskogo universitetu Ya G Demchenko 1842 1912 v 1868 r Pochatkovij variant proyektu vin zaproponuvav u svoyemu tvori Pro klimat Rosiyi koli navchavsya u somomu klasi 1 yi Kiyivskoyi gimnaziyi a v 1871 r vidav knigu Pro obvodnennya Aralo Kaspijskoyi nizovini dlya pokrashennya klimatu prileglih krayin druge vidannya yakoyi vijshlo u 1900 r U 1948 rosijskij geograf akademik V P Obruchev napisav pro taku mozhlivosti Stalinu ale toj ne pridiliv proyektu osoblivoyi uvagi U 1950 h rokah kazahstanskij akademik Shafik Chokin znovu porushiv ce pitannya Riznimi institutami buli rozrobleni kilka mozhlivih shem perekidannya richok U 1960 h rokah vitrata vodi na zroshennya v Kazahstani ta Uzbekistani rizko zbilshilosya u zv yazku z chim z danogo pitannya buli provedeni vsesoyuzni naradi v Tashkenti Alma Ati Moskvi Novosibirsku U 1968 plenum CK KPRS dav doruchennya Derzhplanu Akademiyi nauk SRSR ta inshim organizaciyam rozrobiti plan pererozpodilu stoku richok V Osnovnih napryamah rozvitku prirodnih i suspilnih nauk na 1971 1975 roki sered najvazhlivishih problem geografichnih doslidzhen zgadani Mizhbasejnove perekidannya riznih vod dlya vodopostachannya ta regulyuvannya rezhimiv Azovskogo i Kaspijskogo moriv i Borotba z vtorinnim zasolennyam prognoz zagalnogo rezhimu Aralskogo morya U 1971 bulo zdano v ekspluataciyu zroshuvalno obvodnyuvalnij kanal Irtish Karaganda pobudovanij z iniciativi kazahstanskogo naukovo doslidnogo institutu energetiki Cej kanal mozhna rozglyadati yak vikonanu chastinu proyektu iz zabezpechennya vodoyu Centralnogo Kazahstanu 24 travnya 1970 roku prijnyato postanovu CK KPRS i Radi Ministriv SRSR 612 Pro perspektivi rozvitku melioraciyi zemel regulyuvannya ta pererozpodilu stoku richok v 1971 1985 rr U nomu bula ogoloshena pershochergova neobhidnist perekidannya 25 km vodi na rik do 1985 r U 1976 na XXV z yizdi KPRS bulo obrano kincevij proyekt iz chotiroh zaproponovanih i prijnyato rishennya pro pochatok robit zi zdijsnennya proyektu U tomu zh 1976 r Generalnim proyektuvalnikom priznachenij Soyuzgiprovodgosp a zabezpechennya proyektnoyi diyalnosti vklyucheno v Osnovni napryami rozvitku narodnogo gospodarstva SRSR na 1976 1980 amp nbsp1980 rr Ekonomichni ta ekologichni obgruntuvannya proyektu rizko i konstruktivno rozkritikuvali u MOZ SRSR i Sibirskogo viddilennya AN SRSR 26 listopada 1985 na Byuro viddilennya matematiki AN SRSR Prijnyato Postanovu Pro naukovu nespromozhnist metodiki prognozuvannya rivnya Kaspijskogo i solonosti Azovskogo moriv vikoristanoyi Minvodgospom SRSR pri obgruntuvanni proyektiv perekidannya chastini stoku pivnichnih richok v basejn Volgi 14 serpnya 1986 na specialnomu zasidanni Politbyuro CK KPRS bulo virisheno pripiniti roboti U prijnyatti takogo rishennya zigrali rol i chislenni publikaciyi v presi tih rokiv avtori yakih vislovlyuvalisya proti proyektu i stverdzhuvali sho vin katastrofichnij z ekologichnoyi tochki zoru Grupa suprotivnikiv perekidannya predstavnikiv stolichnoyi inteligenciyi organizuvala kampaniyu z dovedennya do vidoma lyudej yaki brali klyuchovi rishennya Prezidiya AN SRSR Rada Ministriv faktiv grubih pomilok dopushenih pri rozrobci vsiyeyi proyektnoyi dokumentaciyi Minvodhoza Zokrema buli pidgotovleni negativni ekspertni visnovki p yati viddilen Akademiyi Nauk SRSR Grupa akademikiv pidpisala pidgotovlene aktivnim protivnikom proyektu akad A L Yanshin za fahom geologom list v CK Pro katastrofichni naslidki perekidannya chastini stoku pivnichnih richok Akademik L S Pontryagin napisav lista Privatne M S Gorbachovu z kritikoyu proyektu Po rujnaciyi SRSR cherez finansovu krizu j rizne bachennya finansuvannya proyekt bulo zabuto KritikaNa dumku ekologiv zdijsnennya proyektu vikliche nastupni nespriyatlivi naslidki zatoplennya silskogospodarskih i lisovih ugid vodoshovishami pidjom gruntovih vod na vsomu protyazi kanalu z pidtoplennyam prileglih naselenih punktiv i avtotras zagibel cinnih porid ribi v basejni richki Ob sho prizvede zokrema do porushennya tradicijnogo sposobu zhittya korinnih nechislennih narodiv sibirskogo Pivnochi neperedbachuvana zmina rezhimu vichnoyi merzloti pidvishennya solonosti vod Pivnichnogo Lodovitogo Okeanu zmini klimatu zmina lodovogo pokrivu v Obskij gubi i Karskomu mori formuvannya na teritoriyi Kazahstanu ta Serednoyi Aziyi uzdovzh trasi kanalu masiviv bolit i solonchakiv porushennya vidovogo skladu flori i fauni na teritoriyah yakimi mav projti kanal Div takozhPovorot kitajskih richok Povorot kanadskih richok Kanal Irtish Karamaj UrumchiPrimitkiIzd AN SSSR DSP 1969 M I Zelikin Istoriya vechnozelyonoj zhizni M Faktorial press 2001 Posilannya

    Дата публікації:
    Топ