Лівська література — література лівською мовою, або написана лівськими авторами. Лівска література відрізняється непрофесіоналізмом, це пов'язано з тим, що велика частина лівських письменників не були професійними літераторами. Лівська література наївна, користується великою кількістю примітивних прийомів, невеликий і вибір мотивів.
Першоджерела
Вважається, що перші письмові джерела лівською мовою з'явилися в XVI столітті.
У 1845 була видана збірка віршів Яніса Принциса і його сина Яніса Молодшого латвійською мовою «Jūrnieku svētās dziesmas un lūgšanas». У 1846 і 1852 була організована експедиція А. Шегрена в місця проживання лівів в Курземе і Відземе. У 1851 була створена літературна лівська мова окремо для західного і східного говорів Курляндського діалекту з писемністю, що базується на латинській основі. У 1861 виходить перший словник лівської мови Фердинанда Відеманна. Словник був німецько-лівський і виданий був у Петербурзі. У 1863 вийшла книга лівською мовою «Євангеліє від Матвія» в перекладі на східно- та західнолівський діалект, виконаному вчителями Н. Полманом і Я. Принцисом під редакцією відомого мовознавця академіка Відеманна. У 1880-1943 як літературна мова використовувався проміжний, в діалектному відношенні, середній говір (перша книга — Євангеліє від Матвія). У 1888 і 1912 місця проживання лівів відвідував фінський фольклорист Е. Сетяля — продовжувач справи академіка Шегрена.
Первісна фонетична орфографія лівської мови до кінця XIX століття під впливом німецької і латвійської мов сильно розійшлася з вимовою. У 1912 був виданий переклад лівською мовою «Малого Катехізису» Мартіна Лютера, виконаний Едґаром Ваалґамаа.
Період між світовими війнами
У незалежній Латвії в період між двома світовими війнами, у відносно сприятливій атмосфері змогло реалізуватися національне пробудження лівського народу, що почалося на початку XX століття. Головним фактором, що заважав розвитку лівської мови і літератури, було використання латвійської мови в церквах і школах. В цей час почалося зближення орфографії з вимовними нормами, збагачувався словниковий запас, усувалися невиправдані запозичення з латвійської мови. За підтримки наукових і церковних організацій Фінляндії та Естонії побачило світ понад двадцять книг лівською літературною мовою, створеною на основі східного діалекту, п'ять шкільних підручників, календарі, збірники пісень, вірші лівських поетів Карліса Сталте, Лаімонса Рудзіта, книги релігійного змісту. У 1920 була організована експедиція до курземських лівів професора Тартурського університету, фінського мовознавця Лаурі Кеттунена і його студента Оскара Лорітса. У 1921 в Тарту виходить перша літературна книга лівською мовою «Ežmi līvõd lugdõbrōntõz» Оскара Лорітса. З 1923 в школах почалося факультативне викладання лівської мови вчителями, що отримали освіту в Фінляндії, наприклад таких як М. Лепсте, який протягом багатьох років відвідував лівські села і вчив лівської мови всіх бажаючих. У 1924 в Таллінні виходить перша збірка лівськиї віршів «Līvõ lōlõd» Карліса Сталте. До цієї збірки було включено 28 віршів. У 1931 почала щомісяця виходити газета «Līvli» лівською мовою, де друкуються лівські поети і письменники, а також висвітлюється лівське життя і культура. Дуже важливу роль у вивченні і збереженні лівської мови зіграв в міжвоєнний період фінський професор Лаурі Кеттунен. У 1938 Лаурі Кеттунен видав детальний лівсько-німецький словник і монографічний опис фонетики та морфології лівської мови. Видання матеріалів Кеттунена досі є найціннішими джерелами лівскої мови, так як вони записані в точній фонетичній транскрипції і містять багато унікальної інформації. У 1935 виходить книга Петера Дамберґа «Jemakīel lugdõbrāntõz skūol ja kuod pierast» («Книга для читання рідною мовою для школи і дому»). Ця книга вважається найкращим виданням лівською мовою. Остання книга лівською мовою вийшла в 1939.
Лівська література після Другої світової війни
У 1970-1980-х була проведена формальна реформа лівської мови: з неї були усунені риси середньої говірки і здійснений остаточний перехід на норми східної говірки Курляндського діалекту, а з орфографії вилучені архаїчні графеми «у» і «ö». Але на той час була перервана лівська письмова літературна традиція, що налічувала на той момент вже кілька десятиліть. До 1980 фактично було тільки три автора, що писали лівською: Петер Дамберґ, Поулінь Клявінь і Альфонс Бертольдс.
Після здобуття незалежності Латвії робляться спроби відродження національної лівської літератури. У періодичних виданнях Латвії та Фінляндії публікуються авторські твори та зразки фольклору. Особливістю лівської народної творчості є казкові історії і легенди про море. Починають друкуватися такі лівські автори як Карліс Сталте, Байба Дамберґа і Валт Ернштрейт. У лівів є свій літературний альманах. Була видана складена Ернштрейтом антологія лівської поезії. Виходить «Календар лівів», який надає цінну культурно-історичну інформацію.
Тематика лівської літератури
Головні герої лівської літератури в основному рибалки і робітники. Тематика пов'язана з морем і рибальством, але не з романтичної точки зору. Присутній також тема патріотизму і любові. В лівській літературі переважають вірші, часто в прозі вірші займають значну частину твору.
Лівські письменники
- Улдрікіс Капберґс (1869-1932) — поет.
- Авґуст Скадіньш (1902-1945) — письменник.
- Едґар Ваалґамаа (1912-2003) — перекладач і письменник.
- Карліс Сталте (1870-1947) — поет і прозаїк.
- Альфонс Бертольдс (1910-1993) — поет.
- Поулінь Клявінь (1918-2001) — перекладач і поетеса.
- Петер Дамберґ (1909-1987) — письменник, поет, лівський фольклорист, перекладач і мовознавець.
- Улдіс Крастс (1943) — поет.
- Артур Бенедикт Бертольд (1905-1976) — прозаїк.
- Альберт Бреінкопф (1910-1969) — письменник.
- Байба Дамберга (1957) — художниця і поетеса.
- Валт Ернштрейт (1974) — прозаїк і поет.
- Лаурі Кеттунен (1885-1963) — фінський мовознавець, поет.
- Яніс Кінкамеґ (1905-1933) — поет.
- Петер Кінкамеґ (1902-1972) — поет.
- Теодор Шваненберґ (1882-1946) — письменник.
- Лоті Лінденберґа (1866-1945) — знавець лівського усного фольклору.
- Яніс Принцис (Молодший, 1821-1904) — мовознавець, перекладач, письменник.
- Яніс Принцис (Старший, 1796-1868) — мовознавець, перекладач, письменник.
- Петир Прінц (1831-1889) — поет.
- Лаімонс Рудзітіс (1906-1973) — перекладач, публіцист і письменник.
- Емілія Рулле (1910-1989) — великий знавець лівських пісень.
- Оскар Лорітс (1900-1961) — естонський фольклорист, видавець лівського фольклору.
- Дідрікіс Валгама (1884-1968) — поет.
- Яніс Белта (1893-1946) — поет.
Джерела
- Миноритарные языки Европы [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- на сайте Livones, автор Valts Ernštreits.
- на сайте Livones, автор Valts Ernštreits.
- на сайте Livones, автор Valts Ernštreits.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Livska literatura literatura livskoyu movoyu abo napisana livskimi avtorami Livska literatura vidriznyayetsya neprofesionalizmom ce pov yazano z tim sho velika chastina livskih pismennikiv ne buli profesijnimi literatorami Livska literatura nayivna koristuyetsya velikoyu kilkistyu primitivnih prijomiv nevelikij i vibir motiviv PershodzherelaVvazhayetsya sho pershi pismovi dzherela livskoyu movoyu z yavilisya v XVI stolitti U 1845 bula vidana zbirka virshiv Yanisa Princisa i jogo sina Yanisa Molodshogo latvijskoyu movoyu Jurnieku svetas dziesmas un lugsanas U 1846 i 1852 bula organizovana ekspediciya A Shegrena v miscya prozhivannya liviv v Kurzeme i Vidzeme U 1851 bula stvorena literaturna livska mova okremo dlya zahidnogo i shidnogo govoriv Kurlyandskogo dialektu z pisemnistyu sho bazuyetsya na latinskij osnovi U 1861 vihodit pershij slovnik livskoyi movi Ferdinanda Videmanna Slovnik buv nimecko livskij i vidanij buv u Peterburzi U 1863 vijshla kniga livskoyu movoyu Yevangeliye vid Matviya v perekladi na shidno ta zahidnolivskij dialekt vikonanomu vchitelyami N Polmanom i Ya Princisom pid redakciyeyu vidomogo movoznavcya akademika Videmanna U 1880 1943 yak literaturna mova vikoristovuvavsya promizhnij v dialektnomu vidnoshenni serednij govir persha kniga Yevangeliye vid Matviya U 1888 i 1912 miscya prozhivannya liviv vidviduvav finskij folklorist E Setyalya prodovzhuvach spravi akademika Shegrena Pervisna fonetichna orfografiya livskoyi movi do kincya XIX stolittya pid vplivom nimeckoyi i latvijskoyi mov silno rozijshlasya z vimovoyu U 1912 buv vidanij pereklad livskoyu movoyu Malogo Katehizisu Martina Lyutera vikonanij Edgarom Vaalgamaa Period mizh svitovimi vijnamiU nezalezhnij Latviyi v period mizh dvoma svitovimi vijnami u vidnosno spriyatlivij atmosferi zmoglo realizuvatisya nacionalne probudzhennya livskogo narodu sho pochalosya na pochatku XX stolittya Golovnim faktorom sho zavazhav rozvitku livskoyi movi i literaturi bulo vikoristannya latvijskoyi movi v cerkvah i shkolah V cej chas pochalosya zblizhennya orfografiyi z vimovnimi normami zbagachuvavsya slovnikovij zapas usuvalisya nevipravdani zapozichennya z latvijskoyi movi Za pidtrimki naukovih i cerkovnih organizacij Finlyandiyi ta Estoniyi pobachilo svit ponad dvadcyat knig livskoyu literaturnoyu movoyu stvorenoyu na osnovi shidnogo dialektu p yat shkilnih pidruchnikiv kalendari zbirniki pisen virshi livskih poetiv Karlisa Stalte Laimonsa Rudzita knigi religijnogo zmistu U 1920 bula organizovana ekspediciya do kurzemskih liviv profesora Tarturskogo universitetu finskogo movoznavcya Lauri Kettunena i jogo studenta Oskara Loritsa U 1921 v Tartu vihodit persha literaturna kniga livskoyu movoyu Ezmi livod lugdobrōntoz Oskara Loritsa Z 1923 v shkolah pochalosya fakultativne vikladannya livskoyi movi vchitelyami sho otrimali osvitu v Finlyandiyi napriklad takih yak M Lepste yakij protyagom bagatoh rokiv vidviduvav livski sela i vchiv livskoyi movi vsih bazhayuchih U 1924 v Tallinni vihodit persha zbirka livskiyi virshiv Livo lōlod Karlisa Stalte Do ciyeyi zbirki bulo vklyucheno 28 virshiv U 1931 pochala shomisyacya vihoditi gazeta Livli livskoyu movoyu de drukuyutsya livski poeti i pismenniki a takozh visvitlyuyetsya livske zhittya i kultura Duzhe vazhlivu rol u vivchenni i zberezhenni livskoyi movi zigrav v mizhvoyennij period finskij profesor Lauri Kettunen U 1938 Lauri Kettunen vidav detalnij livsko nimeckij slovnik i monografichnij opis fonetiki ta morfologiyi livskoyi movi Vidannya materialiv Kettunena dosi ye najcinnishimi dzherelami livskoyi movi tak yak voni zapisani v tochnij fonetichnij transkripciyi i mistyat bagato unikalnoyi informaciyi U 1935 vihodit kniga Petera Damberga Jemakiel lugdobrantoz skuol ja kuod pierast Kniga dlya chitannya ridnoyu movoyu dlya shkoli i domu Cya kniga vvazhayetsya najkrashim vidannyam livskoyu movoyu Ostannya kniga livskoyu movoyu vijshla v 1939 Livska literatura pislya Drugoyi svitovoyi vijniU 1970 1980 h bula provedena formalna reforma livskoyi movi z neyi buli usuneni risi serednoyi govirki i zdijsnenij ostatochnij perehid na normi shidnoyi govirki Kurlyandskogo dialektu a z orfografiyi vilucheni arhayichni grafemi u i o Ale na toj chas bula perervana livska pismova literaturna tradiciya sho nalichuvala na toj moment vzhe kilka desyatilit Do 1980 faktichno bulo tilki tri avtora sho pisali livskoyu Peter Damberg Poulin Klyavin i Alfons Bertolds Pislya zdobuttya nezalezhnosti Latviyi roblyatsya sprobi vidrodzhennya nacionalnoyi livskoyi literaturi U periodichnih vidannyah Latviyi ta Finlyandiyi publikuyutsya avtorski tvori ta zrazki folkloru Osoblivistyu livskoyi narodnoyi tvorchosti ye kazkovi istoriyi i legendi pro more Pochinayut drukuvatisya taki livski avtori yak Karlis Stalte Bajba Damberga i Valt Ernshtrejt U liviv ye svij literaturnij almanah Bula vidana skladena Ernshtrejtom antologiya livskoyi poeziyi Vihodit Kalendar liviv yakij nadaye cinnu kulturno istorichnu informaciyu Tematika livskoyi literaturiGolovni geroyi livskoyi literaturi v osnovnomu ribalki i robitniki Tematika pov yazana z morem i ribalstvom ale ne z romantichnoyi tochki zoru Prisutnij takozh tema patriotizmu i lyubovi V livskij literaturi perevazhayut virshi chasto v prozi virshi zajmayut znachnu chastinu tvoru Livski pismennikiUldrikis Kapbergs 1869 1932 poet Avgust Skadinsh 1902 1945 pismennik Edgar Vaalgamaa 1912 2003 perekladach i pismennik Karlis Stalte 1870 1947 poet i prozayik Alfons Bertolds 1910 1993 poet Poulin Klyavin 1918 2001 perekladach i poetesa Peter Damberg 1909 1987 pismennik poet livskij folklorist perekladach i movoznavec Uldis Krasts 1943 poet Artur Benedikt Bertold 1905 1976 prozayik Albert Breinkopf 1910 1969 pismennik Bajba Damberga 1957 hudozhnicya i poetesa Valt Ernshtrejt 1974 prozayik i poet Lauri Kettunen 1885 1963 finskij movoznavec poet Yanis Kinkameg 1905 1933 poet Peter Kinkameg 1902 1972 poet Teodor Shvanenberg 1882 1946 pismennik Loti Lindenberga 1866 1945 znavec livskogo usnogo folkloru Yanis Princis Molodshij 1821 1904 movoznavec perekladach pismennik Yanis Princis Starshij 1796 1868 movoznavec perekladach pismennik Petir Princ 1831 1889 poet Laimons Rudzitis 1906 1973 perekladach publicist i pismennik Emiliya Rulle 1910 1989 velikij znavec livskih pisen Oskar Lorits 1900 1961 estonskij folklorist vidavec livskogo folkloru Didrikis Valgama 1884 1968 poet Yanis Belta 1893 1946 poet DzherelaMinoritarnye yazyki Evropy 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine na sajte Livones avtor Valts Ernstreits na sajte Livones avtor Valts Ernstreits na sajte Livones avtor Valts Ernstreits