Краківське повстання (пол. Powstanie krakowskie) — повстання, яке відбулося у Вільному місті Кракові з 21 лютого по 4 березня 1846 року. Краківське повстання 1846 року стало одним з елементів загального польського повстання на території Великопольщі, Вільного міста Кракова, Галичини і Конгресової Польщі проти Австро-Угорщини, Східної Пруссії і Російської імперії.
Краківське Повстання 1846 | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Командувачі | |||||||
Ян Тисовський # | Людвіг фон Бенедек | ||||||
Військові сили | |||||||
Невідомо, оцінюєтся в декілька тисяч | Невідомо, оцінюєтся в декілька тисяч | ||||||
Втрати | |||||||
1000 - 2000 | невідомі |
Історія
Після низки невдалих повстань першої половини XIX століття польські змовники вирішили агітувати польських селян, щоб ті стали брати участь у національно-визвольному русі. В обмін на участь в боротьбі за незалежність змовники, більшість яких були польськими інтелігентами, обіцяли передати селянам землю в їх власність. Агітацією селян зайнялася невелика група польської інтелігенції, найбільш відомих з якої був польський літературний критик і філософ Едвард Дембовський. За ініціативою емігрантського Польського демократичного товариства в Польщі було організовано змову, керівники якого планували підняти загальне польське повстання на початку 1846 року. У січні 1846 року було створено Національну Раду Польської Республіки, що складається з Кароля Лібельта з Познані, Лювика Гожковського з Кракова і Яна Тисовського з Галичини. У січні 1846 року був заарештований пруською владою Кароль Лібельт разом з іншими сімдесятьма змовниками, у тому числі з Людвіком Мерославським. Арешти змовників також відбулися у Львові.
Через арешт змовників у Східній Пруссії і після невдалих операцій в Царстві Польському, повстання обмежилося тільки територією Вільного міста Кракова. Наприкінці 1845 року Едвард Дембовський і організували в Кракові повстанський комітет, що складається з польської шляхти та інтелігенції.
18 лютого 1846 року в Краків увійшов невеликий австрійський загін. 20 лютого в будинку торговця Марселя Мишковського було проголошено початок повстання в ніч з 21 на 22 лютого 1846 року. У Кракові спалахнули бої, після чого австрійські війська відійшли від міста. 24 лютого в Кракові був сформований «Rząd Narodowy Rzeczypospolitej Polskiej» (Національна рада Польської Республіки), який видав «Маніфест Національного уряду». Маніфест закликав польське селянство до повстання, обіцяючи ліквідувати стани і дати землю селянам. Головою Національного уряду був Ян Тисовський.
Розвиток повстання
21 лютого 1846 року група озброєних повстанців з Бжозува під керівництвом Теофіла Осташевського вирушили на місто Санок. Група Фелікса Урбанського і Юліана Гослара була затримана в селі Хачув і під арештом відправлена в Санок. Група Єжи Булгарина атакувала Санок зі сторони Лупковського перевалу.
Повстанці з південної частини сяноцького регіону вирушили в сторону Кракова трьома групами: з сіл Цисна через Балигруд, Литовська і Устшика-Земного. 180 учасників повстання зібралося в Ухерце. У цю групу приєдналися селяни з навколишніх сіл і вона вирушила в бік села Захутинь, де вступила в бій з австрійським загоном. Не отримавши підтримки з півночі ця група відійшла до Угорщини.
Група Францішека Волянского вирушила на Ясло; по дорозі в це місто група вступила в бій з австрійськими загонами і зазнала поразки.
Представник емігрантського Польського демократичного товариства Йозеф Капусьцинский зі своєю групою атакував австрійського старосту в Пільзно.
22 лютого 1846 року Краків був звільнений від австрійської влади. До краківських повстанців приєдналося близько 6 тисяч осіб, але через відсутність зброї залишилося лише близько двох тисяч. 26 лютого 1846 року відбувся єдиний бій краківських повстанців і австрійських військ під керівництвом полковника Людвіга фон Бенедека. До австрійців приєднався невеликий загін з місцевих селян.
Після поразки краківського повстанського підпілля, Едвард Дембовський 27 лютого вирушив з хресним походом під хоругвами до селян, які були на боці австрійських військ. Дорогу процесії перегородило австрійське військо і пролунали постріли, після яких Едвард Дембовський був убитий.
Наслідки повстання
Загибель Едварда Дембовського стала завершенням повстання в Кракові. 1 березня австрійські війська стояли перед містом і вимагали його здачі. 3 березня група Яна Тисовского покинула Краків і відійшла в бік Пруссії.
До Краківського повстання австрійська влада спровокувала галицьких селян проти польських землевласників. 19 лютого відбулася так звана галицька різанина, під час якої селяни вбили близько 3 тисяч польських землевласників. Після галицької різанини польські повстанці перестали сподіватися на селянську участь у національно-визвольній боротьбі.
Ян Тисовський разом з 1500 повстанцями був виданий російською владою Пруссії. У Пруссії було засуджено 254 осіб до різних строків ув'язнення, з них 8 осіб були засуджені до смертної кари.
3 березня в Краків увійшли російські експедиційні сили і 7 березня — австрійські. У Кракові був розпущений Сенат і замість нього була створена «Tymczasową Radę Administracyjną Cywilno-Wojskową Wolnego Miasta» (Тимчасовий адміністративний цивільно-військова рада Вільного міста). Було заарештовано близько 1200 жителів міста, що підозрювалися в участі повстання. Близько ста осіб були засуджені на довічне ув'язнення. 16 листопада 1846 року Краків втратив свій статус вільного міста і був включений до складу Австро-Угорщини під назвою Велике князівство Краківське.
Див. також
Література
- Jerzy Zdrada, Historia Polski 1795—1914, Warszawa 2007;
- История Польши с древнейших времен до наших дней, Научное издательство ПВН, Варшава, 1995, стр. 185—187,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krakivske povstannya pol Powstanie krakowskie povstannya yake vidbulosya u Vilnomu misti Krakovi z 21 lyutogo po 4 bereznya 1846 roku Krakivske povstannya 1846 roku stalo odnim z elementiv zagalnogo polskogo povstannya na teritoriyi Velikopolshi Vilnogo mista Krakova Galichini i Kongresovoyi Polshi proti Avstro Ugorshini Shidnoyi Prussiyi i Rosijskoyi imperiyi Krakivske Povstannya 1846Data 21 lyutogo 3 bereznya 1846 rMisce Vilne misto KrakivRezultat peremoga AvstriyiKomanduvachiYan Tisovskij Edvard Dembovskij Lyudvig fon BenedekVijskovi siliNevidomo ocinyuyetsya v dekilka tisyach Nevidomo ocinyuyetsya v dekilka tisyachVtrati1000 2000 nevidomiIstoriyaEdvard Dembovskij pid chas hrestovogo pohodu 27 lyutogo 1846 roku Pislya nizki nevdalih povstan pershoyi polovini XIX stolittya polski zmovniki virishili agituvati polskih selyan shob ti stali brati uchast u nacionalno vizvolnomu rusi V obmin na uchast v borotbi za nezalezhnist zmovniki bilshist yakih buli polskimi inteligentami obicyali peredati selyanam zemlyu v yih vlasnist Agitaciyeyu selyan zajnyalasya nevelika grupa polskoyi inteligenciyi najbilsh vidomih z yakoyi buv polskij literaturnij kritik i filosof Edvard Dembovskij Za iniciativoyu emigrantskogo Polskogo demokratichnogo tovaristva v Polshi bulo organizovano zmovu kerivniki yakogo planuvali pidnyati zagalne polske povstannya na pochatku 1846 roku U sichni 1846 roku bulo stvoreno Nacionalnu Radu Polskoyi Respubliki sho skladayetsya z Karolya Libelta z Poznani Lyuvika Gozhkovskogo z Krakova i Yana Tisovskogo z Galichini U sichni 1846 roku buv zaareshtovanij pruskoyu vladoyu Karol Libelt razom z inshimi simdesyatma zmovnikami u tomu chisli z Lyudvikom Meroslavskim Areshti zmovnikiv takozh vidbulisya u Lvovi Cherez aresht zmovnikiv u Shidnij Prussiyi i pislya nevdalih operacij v Carstvi Polskomu povstannya obmezhilosya tilki teritoriyeyu Vilnogo mista Krakova Naprikinci 1845 roku Edvard Dembovskij i organizuvali v Krakovi povstanskij komitet sho skladayetsya z polskoyi shlyahti ta inteligenciyi 18 lyutogo 1846 roku v Krakiv uvijshov nevelikij avstrijskij zagin 20 lyutogo v budinku torgovcya Marselya Mishkovskogo bulo progolosheno pochatok povstannya v nich z 21 na 22 lyutogo 1846 roku U Krakovi spalahnuli boyi pislya chogo avstrijski vijska vidijshli vid mista 24 lyutogo v Krakovi buv sformovanij Rzad Narodowy Rzeczypospolitej Polskiej Nacionalna rada Polskoyi Respubliki yakij vidav Manifest Nacionalnogo uryadu Manifest zaklikav polske selyanstvo do povstannya obicyayuchi likviduvati stani i dati zemlyu selyanam Golovoyu Nacionalnogo uryadu buv Yan Tisovskij Rozvitok povstannya 21 lyutogo 1846 roku grupa ozbroyenih povstanciv z Bzhozuva pid kerivnictvom Teofila Ostashevskogo virushili na misto Sanok Grupa Feliksa Urbanskogo i Yuliana Goslara bula zatrimana v seli Hachuv i pid areshtom vidpravlena v Sanok Grupa Yezhi Bulgarina atakuvala Sanok zi storoni Lupkovskogo perevalu Povstanci z pivdennoyi chastini syanockogo regionu virushili v storonu Krakova troma grupami z sil Cisna cherez Baligrud Litovska i Ustshika Zemnogo 180 uchasnikiv povstannya zibralosya v Uherce U cyu grupu priyednalisya selyani z navkolishnih sil i vona virushila v bik sela Zahutin de vstupila v bij z avstrijskim zagonom Ne otrimavshi pidtrimki z pivnochi cya grupa vidijshla do Ugorshini Grupa Francisheka Volyanskogo virushila na Yaslo po dorozi v ce misto grupa vstupila v bij z avstrijskimi zagonami i zaznala porazki Predstavnik emigrantskogo Polskogo demokratichnogo tovaristva Jozef Kapuscinskij zi svoyeyu grupoyu atakuvav avstrijskogo starostu v Pilzno 22 lyutogo 1846 roku Krakiv buv zvilnenij vid avstrijskoyi vladi Do krakivskih povstanciv priyednalosya blizko 6 tisyach osib ale cherez vidsutnist zbroyi zalishilosya lishe blizko dvoh tisyach 26 lyutogo 1846 roku vidbuvsya yedinij bij krakivskih povstanciv i avstrijskih vijsk pid kerivnictvom polkovnika Lyudviga fon Benedeka Do avstrijciv priyednavsya nevelikij zagin z miscevih selyan Pislya porazki krakivskogo povstanskogo pidpillya Edvard Dembovskij 27 lyutogo virushiv z hresnim pohodom pid horugvami do selyan yaki buli na boci avstrijskih vijsk Dorogu procesiyi peregorodilo avstrijske vijsko i prolunali postrili pislya yakih Edvard Dembovskij buv ubitij Naslidki povstannyaZagibel Edvarda Dembovskogo stala zavershennyam povstannya v Krakovi 1 bereznya avstrijski vijska stoyali pered mistom i vimagali jogo zdachi 3 bereznya grupa Yana Tisovskogo pokinula Krakiv i vidijshla v bik Prussiyi Do Krakivskogo povstannya avstrijska vlada sprovokuvala galickih selyan proti polskih zemlevlasnikiv 19 lyutogo vidbulasya tak zvana galicka rizanina pid chas yakoyi selyani vbili blizko 3 tisyach polskih zemlevlasnikiv Pislya galickoyi rizanini polski povstanci perestali spodivatisya na selyansku uchast u nacionalno vizvolnij borotbi Yan Tisovskij razom z 1500 povstancyami buv vidanij rosijskoyu vladoyu Prussiyi U Prussiyi bulo zasudzheno 254 osib do riznih strokiv uv yaznennya z nih 8 osib buli zasudzheni do smertnoyi kari 3 bereznya v Krakiv uvijshli rosijski ekspedicijni sili i 7 bereznya avstrijski U Krakovi buv rozpushenij Senat i zamist nogo bula stvorena Tymczasowa Rade Administracyjna Cywilno Wojskowa Wolnego Miasta Timchasovij administrativnij civilno vijskova rada Vilnogo mista Bulo zaareshtovano blizko 1200 zhiteliv mista sho pidozryuvalisya v uchasti povstannya Blizko sta osib buli zasudzheni na dovichne uv yaznennya 16 listopada 1846 roku Krakiv vtrativ svij status vilnogo mista i buv vklyuchenij do skladu Avstro Ugorshini pid nazvoyu Velike knyazivstvo Krakivske Div takozhGalicke povstannya 1846 LiteraturaJerzy Zdrada Historia Polski 1795 1914 Warszawa 2007 Istoriya Polshi s drevnejshih vremen do nashih dnej Nauchnoe izdatelstvo PVN Varshava 1995 str 185 187 ISBN 83 01 11764 8