Робер Ерсан

Робер Жозеф Еміль Ерсан (англ. Robert Joseph Emil Hersant; 31 січня 1920(19200131)—21 квітня 1996) — французький видавник, медіамагнат та політик. Власник 6 видавничих компаній (найбільша серед них - ), які відавали у Парижі та провінціях Франції 18 щоденних газет, 9 загальнополітичних тижневиків, 10 спеціалізованих видань, а також володіли декількома гезатами у всьому світі, 30 радіостанціями, агенцією друку "" (укр. Генеральна Агенція Преси та Інформації, транслітерується українською: [Агенс Женераль де Прес е де Линформасьон] помилка: {{lang}}: script: latn not supported for code: en ()), рекламною агенцією "" (транслітерується українською: [Паблипринт] помилка: {{lang}}: script: latn not supported for code: en ()) та мережею великих типографій по всій Франції.

Робер Жозеф Еміль Ерсан
фр. Robert Hersant
Ім'я при народженні	Robert Joseph Emil Hersant
Народився	31 січня 1920(1920-01-31) Вертю,  Франція
Помер	21 квітня 1996(1996-04-21) (76 років) Сен-Клу,  Франція
Поховання	Цвинтар Пассі
Країна	Франція
Діяльність	депутат, мас-медіа
Відомий завдяки	медіамагнат
Знання мов	французька^[1]
Заклад	Q2362318?
Посада	депутат Національної асамблеї Франції, Депутат Європейського парламенту^[2], Депутат Європейського парламенту^[2] і Депутат Європейського парламенту^[2]
Партія	Союз за французьку демократію і ^d
У шлюбі з	Роланда Ерсан
Діти	^d
Висловлювання у Вікіцитатах За активну діяльність у купівлі газет Ерсана називали і "пожирачем газет"("papivore"), і "рятівником". У 1996 році у групі Ерсана працювали 8 000 чоловік та щорічний дохід був 6 млрд французьких франків. У листопаді 1978 року Ерсан був звинувачений у порушенні 9-ї статі ордонанса від 26 серпня 1944 року, у якому говорилося, що одна й та ж людина не може керувати більше ніж одним друкованим органом на території Франції. Але після прийняття законів про друк від 1 серпня та 27 листопада 1986 року судовий процес проти Ерсана був зупинений, адже існування груп преси були визнано де-факто. Видання, якими володів Ерсан у 1996 році Франція Le Figaro (Ліон) (Діжон) (Гренобль) (Нант) (Нант) (Пуатьє) (Ле-Ман) (Реймс) Бельгія 42% від газети Le Soir Польща Одна національна щоденна газета та одна спортивна щоденна газета Чехія Одна національна та чотири регіональні газети Словаччина дві щоденні газети Примітки Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011. d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563 http://www.europarl.europa.eu/meps/en/1193 Робер Ерсан // , 14 червня 2013, 12:38. Ворошилов В.В. Журналистика. - Учебник. 3-е издание. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001. - 81 с. Paul Lewis. Robert Hersant, 76, the Owner Of France's Leading Press Group // The New York Times, 23 квітня 1996. Соломонов Ю.Ю. Региональная пресса Франции. История и секреты успеха ежедневных газет. - М.: РИП-холдинг, 2003. - 54 с. Mathien M. La presse quotidienne régionale, p. 24. Pavlik J.V. New media technology: Cultural and commercial perspectives. - Boston, 1996. Джерела Біографія Робера Ерсана з 1920 по 1958 Ворошилов В.В. Журналистика. - Учебник. 3-е издание. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001. - 447 с. Овсепян Р.П. Региональная журналистика в условиях глобализации - М.:, серия 10. Журналистика, 2008. — № 6. Соломонов Ю.Ю. Региональная пресса Франции. Истории и секреты успеха ежедневных газет. - М.: РИП-холдинг, 2003. - 136 с. Посилання Ерсан // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.