Воє́нний комуні́зм — назва внутрішньої політики більшовиків у 1918—1921 роках під час Громадянської війни. Основною ціллю більшовиків було утримання власної влади в країні та забезпечення Червоної гвардії та Червоної Армії продовольством та іншими необхідними ресурсами — в умовах війни, відсутності легітимної політичної влади та недіяльності звичайних економічних механізмів керування економікою та народним господарством.
Революція 1917 року в Росії |
---|
Громадські процеси |
До лютого 1917 року: Лютий - жовтень 1917: |
Установи та організації |
Збройні формування |
Події |
Лютий - жовтень 1917: Після жовтня 1917 року: |
Персоналії |
Споріднені статті |
Рішення про припинення воєнного комунізму та перехід до НЕПу було прийнято 21 березня 1921 року на X з'їзді РКП (б).
Походження назви
Поняття «воєнний комунізм» ввів в політичний лексикон, теоретично обґрунтував та пояснив, відомий російський марксист-теоретик О. О. Богданов у своїй лекції «Доля робочої партії та нинішньої революції» в грудні 1917, яка в січні 1918 р. була надрукована окремою статтею.
В офіційній радянській політичній лексиці поняття «Воєнний комунізм» поширилося дещо пізніше — після використання його в промовах навесні 1921 р. на X-му з'їзді РКП (б) В. І. Леніним та іншими його соратниками. Без посилання на першоджерело-автора, Ленін використав цей термін ретроспективно — для виправдання попередньої політики більшовиків: «Надто поспішний, прямолінійний, непідготований „комунізм“ наш викликався війною й неможливістю ні дістати товари, ні пустити фабрики». Одночасно із взяттям терміну в лапки пропонувалася схема пояснення провалу політики, яка передувала НЕПові: обумовлена війною господарська розруха. Насправді, однак, саме розруха стала наслідком цієї політики, адже громадянська війна розпочалася фактично тільки з літа 1918 року, тобто одночасно з активним проведенням політики воєнного комунізму, і відповідно він ніяк не міг бути реакцією на неї. Дійсно, проводився воєнний комунізм в складні часи громадянської війни і багато заходів були реакцією на поточну ситуацію, однак у своїй основі «воєнний комунізм» був аж ніяк не воєнним, а саме безпосередньою спробою побудови комуністичного ладу. Тож усю політику воєнного комунізму слід розглядати не як вимушені дії більшовиків, а як їх зумисну програмну політику. Воєнний комунізм був не «збоєм» системи — це був закономірний результат втілення в життя комуністичної доктрини.
«Не можна відгороджуватися словами:« то була епоха воєнного комунізму, а тепер епоха НЕПу». По-перше, не треба так захоплюватися, не треба до втрати почуттів повторювати: «воєнний», «воєнний комунізм». Що ж це, як не мислення штампами? Наклеїли люди ярличок: «воєнний комунізм» — і заспокоїлися. А коли доводиться подумати, то до цього ярлику як втамовуючого сумніви засобу і апелюють: сказано адже — «воєнний комунізм» - чого вже тут турбуватися; тепер «епоха» НЕПу — нічого не вдієш. І саме та обставина, що «воєнний комунізм <...> зовсім не був тільки воєнним — до чого звикли любителі ярличкової фразеології — самим блискучим і повним чином ілюструє твердження про те, що невідчуваєма форма робить неможливим і реальне відчуття змісту» Оригінальний текст (рос.) «Нельзя отделываться словами: «то была эпоха военного куммунизма, а теперь эпоха нэпа». Во-первых, не надо так увлекаться, не надо до бесчуствия повторять: «военный», «военный коммунизм». Что же это, как не мышление штампами? Наклеили люди ярлычок: «военный коммунизм» - и успокоились. А когда приходится подумать, то к этому ярлыку в качестве утоляющего сомнения средства и апеллируют: сказано ведь – «военный коммунизм» — чего уж тут беспокоится; теперь «эпоха непа» - ничего не попишешь. И именно то обстоятельство, что «военный коммунизм <…> вовсе не был только военным – к чему привыкли любители ярлычковой фразеологии – самым блестящим и полным образом иллюстрирует утверждение о том, что неощущаемая форма делает невозможным и реальное ощущение содержания» | ||
— Г. О. Винокур 1923: 114 |
Більшовицька ідея
В основу воєнного комунізму була покладена ідея відмови від капіталізму та швидкого революційного переходу до комуністичного ладу шляхом одержавлення власності, згортання товарно-грошових відносин, тотального підпорядкування суспільних, групових, індивідуальних інтересів державним. В економіці — це обвальна націоналізація промислових підприємств, поміщицьких маєтків, торговельних закладів. Воєнний комунізм передбачав примусовий державний перерозподіл ресурсів, у тому числі предметів і товарів широкого вжитку та продовольства, державну монополію на хліб та інші харчові продукти. Практичним утіленням останньої стала так звана продрозкладка за допомогою спеціальних продовольчих загонів. У політичному житті — це перетворення Рад із широких представницьких органів на органи диктатури з обмеженням виборчих прав, масова заміна Рад ревкомами, комбідами, переслідування опозиційних партій, створення привілейованих умов для РКП(б). В ідеології та культурі воєннокомуністичні заходи полягали в пропаганді комунізму, запереченні старих культурних надбань, у формалістичних пошуках нового в літературі й мистецтві.
В галузі економіки політика воєнного комунізму зазнала повного краху, і Ленін був змушений починаючи з Х з'їзду РКП(б) (березень 1921) визнати її недієвість і шукати шляхи відступу, компромісу з народними масами, невдоволення яких набрало характеру політичної кризи. На зміну воєнному комунізму прийшла нова економічна політика. В Україні вона була запроваджена з осені 1921.
Загальна політика
Одержавлення промисловості
Одержавлення промисловості проводилося в формі націоналізації. Націоналізація стосувалася не лише великих, а й середніх та дрібних підприємств. Здійснити її єдиним актом виявилося неможливим (як неможливо в наші дні відразу здійснити приватизацію). З'явилося поняття «червоногвардійської атаки на капітал», суть якого полягала в «перетравлюванні» управлінськими органами держави відчужених у власників підприємств. Соціалізація землі і націоналізація банків, залізниць, морського і річкового транспорту розпочалися ще наприкінці 1917, у травні 1918 відбулася націоналізація цукрової промисловості й заводів транспортного машинобудування, у червні 1918 — нафтової, промисловості й великих підприємств усіх інших галузей. З літа 1919 прискореними темпами націоналізувалися середні підприємства, а з 29 жовтня 1920 — усі дрібні підприємства. Органи управління не встигали «перетравлювати» підприємства, внаслідок чого вони зупинялися.
Націоналізація не знищила відчуженості робочої сили від засобів виробництва, але ліквідувала господаря-власника. Новий хазяїн в особі державного органу не мав матеріального інтересу, був безликим до абстрактності й нездатним щоденно займатися конкретним виробництвом. З'явилася об'єктивна потреба в розробці критеріїв і нормативів, які можна було б прикласти до всіх керованих об'єктів одночасно. Налагодження обліку величезної маси натуральних показників, розробка кошторисів, планів та звітів, організація поопераційного контролю і перевірка завжди завищуваних заявок вимагали величезної армії обліковців і контролерів такої кількості чесних спеціалістів не було, та й не могло бути.
Централізація
Над одержавленими підприємствами почав стрімко розгалужуватися управлінський апарат у вигляді главків (головних управлінь) Вищої ради народного господарства (ВРНГ), центрів, трестів тощо. Вся ця система відома ще й під назвою «главкізм». Головні комітети (Головпраця, Головторф, Головтекстиль, Головшкіра, Головодяг, Головпал, Голов-крохмаль та інші)- стали основою управління найважливішими галузями економіки. В них зосереджувався увесь розподіл сировини, напівфабрикатів та виробленої продукції. Усі проміжні ланки в управлінні скасовувалися: гол. комітети безпосередньо керували підприємствами і прямо підпорядковувалися Президії ВРНГ. Схема управління була спрямована на втілення в життя умоглядних схем безтоварної економіки, намагалася здійснити нездійсненне: налагодити управління з одного центру всією масою підприємств.
Позаекономічний примус
Відбувалося закріплення робітників і службовців за підприємствами та установами. Спочатку вона охоплювала військову промисловість, з листопада 1918 — залізниці, а згодом й усі інші галузі. Робітники багатьох підприємств переводилися на становище військовослужбовців. Встановлювались обов'язкові середні норми виробництва. Самовільне залишення підприємства прирівнювалося до дезертирства і каралося за законами воєн. часу. До праці в цивільних установах у примусовому порядку залучалися червоноармійці або все працездатне доросле населення у порядку трудової повинності.
У виробництві, організованому по-комуністичному, не можна було обійтися без трудової повинності. Робітники за роботу отримували натуральний пайок і фактично перетворилися на підневільну робочу силу. Примусовість праці випливала з самої ідеї цілком позбавленого ринкових важелів планового господарства. Небажання робітника працювати там і тоді, де й коли це було необхідно, викликало з боку держави гостру реакцію. Влада сприймала його як контрреволюційний виступ. З'явилося поняття «дезертир трудового фронту».
При Раді Оборони (з квітня 1920 року — Рада праці та оборони) було створено Головний комітет зі здійснення трудової повинності (Головкомтруд) із мережею місцевих установ.
Система розподілу та продовольча програма
Кроком у напрямі докорінної реорганізації виробничих відносин у дусі комуністичної доктрини був декрет «Про організацію постачання населенню всіма продуктами та предметами особистого споживання та домашнього господарства» від 21 листопада 1918 року. Декрет покладав на наркомат продовольства обов'язки щодо заготівлі й розподілу серед населення всього того, що воно набувало раніше через торгівлю.
Керуючись логікою декрету, заготівельники почали накладати на селян обов'язкові завдання, розкладаючи їх по дворах, селах, волостях і повітах. За цих умов стала неминучою поява продрозкладки (в українській мові побутує й російський замінник: продрозкладка). Декрет Раднаркому про хлібну та фуражну розкладку з'явився 11 січня 1919 року. Спочатку продрозкладка охоплювала лише хліб і фураж, згодом поширилася на картоплю і м'ясо, а 1920 — на все продовольство.
Розкладка не була податком, бо не прив'язувалася до обсягу продукції в певному відсоткові. Величина її визначалася двома чинниками: потребами держави у продовольстві та здатністю наркомпроду та його воєнізованих підрозділів вилучати продукцію у селян. Тобто, продрозкладка була реквізицією.
В містах було введено систему «пайків», які розподілялися за «класовим принципом»: більше — вищим чиновникам апарату, майже нічого — так званим «нетрудовим елементам» і членам їх сімей. Таким чином, сфера торгівлі звужувалася; вона все більше перетворювалася в незаконну, з точки зору влади, діяльність. Спочатку карткова система поширилася на хліб, цукор, сіль, сірники, мило, гас, згодом — на молоко та молокопродукти, тютюн, взуття тощо. Слід вказати, що система розподілу продовольства була вкрай неефективною, величезна робота з обліку та роздачі пайків не була, та й не могла бути, зроблена в повному обсязі за відсутності налагодженої системи та спеціалістів. Внаслідок цього значна частина, а часом і більшість, продовольства просто не розподілялося й лежало в містах на складах, хоч одночасно населення потерпало від нестачі їжі.
Приватна торгівля заборонялася, було націоналізовано приватні торгові заклади, гуртові склади, торговельні фірми. На практиці ця заборона порушувалась і призводила до злету спекуляції.
Провадилася політика натуралізації зарплати, тобто надання трудящим продовольства і предметів широкого вжитку безкоштовно або за твердими цінами замість усієї або частини зарплати. Такий захід був спричинений паралічем грошового обігу, нуліфікацією грошей, гострою нестачею товарів широкого вжитку і низькою оплатою праці. Тенденція до підвищення натуральної частини оплати праці зростала і наприкінці 1920 досягла майже 100 %. Втім деякі більшовики вважали катастрофічний стан грошової сфери благом, оскільки, мовляв, знецінення грошей дозволить легше від них відмовитися.
15 липня 1920 року з'явився декрет російського Раднаркому «Про розрахункові операції», дія якого негайно поширилася на територію України. Проголошувалося, що всі установи, підприємства та організації, які потребують будь-яких виробів, матеріалів або продуктів, зобов'язані для одержання їх звертатися у відповідні розподільчі радянські установи. Купівля на вільному ринкові заборонялася. Розрахунки між установами та підприємствами могли здійснюватися лише в безготівковій формі.
В грудні 1920 року розгорнулася безпосередня підготовка до скасування грошового обігу. Було підготовано проєкт заміни грошей «тродами» (трудовими одиницями). Напередодні запланованого скасування грошей (яке так і не відбулося), 4 грудня 1920 року Ленін підписав «Декрет про безкоштовний відпуск продовольчих продуктів і предметів широкого вжитку».
Земельне питання
Знищення ринкових відносин, яке становило центральний пункт комуністичної доктрини, вимагало цілковитої ліквідації приватної власності на засоби виробництва. Тобто йшлося не лише про експропріацію буржуазії та поміщиків, а й про ліквідацію дрібних власників, які використовували в основному родинну працю й обходилися без постійного використання найманої робочої сили. Десятки мільйонів таких власників (селян, кустарів, ремісників, дрібних торговців) більшовики називали «дрібною буржуазією». У прийнятій навесні 1919 року партійній програмі підкреслювалося, що РКП(б) розглядає організацію радянських і колективних господарств як єдино можливий шлях до підвищення продуктивності землеробської праці. Фактично же йшлося не про ефективність виробництва, а про перетворення селян на таких же працівників одержавлених підприємств, якими були промислові робітники. Тому під час перерозподілу землі влада прагнула якнайбільше земель поміщицьких маєтків перетворити в радгоспи, комуни, артілі тощо, а не дати землю селянам.
Наприкінці 1918 року за безпосередньої участі В. Леніна було підготовано декрет «Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства». Його основний зміст визначався однією фразою: «На всі види одноосібного землекористування треба дивитися як на скороминущі і відживаючі». Текст декрету було опубліковано лише 14 лютого 1919 року, після його апробації на Всеросійському з'їзді земельних відділів, комітетів незаможників і комун.
У другій половині 1920 року стала зримою небезпека колапсу виробництва внаслідок величезного недосіву. Недосів став безпосереднім результатом продрозкладки. Знаючи, що вироблену продукцію заберуть, селяни мали намір сіяти лише для власних потреб.
Щоб запобігти такій небезпеці, В. Ленін вносить на VIII Всеросійський з'їзд Рад законопроєкт «Про заходи щодо зміцнення й розвитку селянського сільського господарства». Відмовляючись від негайного запровадження радгоспів і комун, держава тепер бажала доповнити розкладку селянської продукції розкладкою засіву землі. Вважалося, що подвійна розкладка дасть можливість запобігти очікуваному катастрофічному скороченню посівів.
З'їзд затвердив законопроєкт 23 грудня 1920 року. Державними «уроками», які мали бути доведені до кожного двору, селяни поверталися у становище, в якому перебували до скасування кріпацтва 19 лютого 1861 року.
В Україні
В Україні політика мала свою специфіку, по-перше, вона почалася пізніше, ніж в Росії (з 1919, а не 1918 року). По-друге, вона в одних питаннях була жорсткішою, наприклад державна монополія одразу поширювалася не лише на хліб, а й на цукор, сіль, чай, а в інших вільнішою — робилися спроби демократизувати управління економікою (платформа «децистів»). В Україні зберігалося чимало ненаціоналізованих середніх і дрібних підприємств, залишились у приватній власності невеликі вугільні шахти (з річним видобутком до 5 млн пудів вугілля), значно більшим виявився грошовий обіг, діяла споживча кооперація тощо. В цілому з одного боку Україна виявилася менш збільшовизованою, а місцеві кадри проявляли хоч якусь опозиційність, а з іншого більшовики прагли від України те, що їй треба було для самого існування режиму — хліба.
Елементи воєнного комунізму в Україні
- червоний терор
- російський шовінізм (українська мова оголошувалась контрреволюційною — незаконною)
- радянське адміністрування (управління)
Політико-юридичні передумови
З початку 1919 року радянські війська розпочали успішний наступ на Україну, вони зайняли: 3 січня — Харків, 12 січня — Чернігів, 19 січня — Полтаву, 27 січня — Катеринослав, 5 лютого — Київ, 18 березня — Вінницю, 10 березня — Херсон, 15 березня — Миколаїв, 6 квітня — Одесу, а 4-29 квітня — Крим. Тим самим на квітень 1919 року на більшості території України було знову встановлено Радянську владу. Знову почалося створення державного апарату Радянської влади в Україні. Держава дістала нову назву — Українська Соціалістична Радянська Республіка, яка була закріплена у першій Радянській конституції УСРР, затвердженій у березні 1919 року на ІІІ Всеукраїнському з'їзді Рад.
Вищим органом законодавчої влади став Всеукраїнський з'їзд Рад та його виконавчий орган — Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК), головою якого з 1919 року став Г. І. Петровський, був на цій посаді до кінця 30-х років. Уряд у січні 1919 року було перейменовано на Раду Народних комісарів, очолив його Раковський (до 1923 року).
На початку березня 1919 року відбувся з'їзд КП(б)У. Для участі у його роботі ЦК РКП(б) направив Свердлова — найближчого соратника Леніна. III з'їзд КП(б)У, розглянувши проєкт Конституції УСРР, підкреслив, що вона має закріпити диктатуру пролетаріату у формі Республіки Рад. Враховуючи досвід державного будівництва в радянській Росії, III з'їзд КП(б)У визнав за необхідне для УСРР прийняти Конституцію РСФРР, з деякими змінами залежно від місцевих умов.
6 березня 1919 року у Харкові відкрився III Всеукраїнський з'їзд Рад, на який прибули 1887 делегатів, з яких 1435 були комуністами. На з'їзді виступив Свердлов, який від імені ЦК РКП(б) указав на необхідність зміцнення радянського ладу. Був заслуханий звіт Тимчасового робітничо-селянського уряду (Раднаркому) України, розглянуті військове, продовольче та земельне питання.
10 березня проєкт Конституції УСРР був поданий на розгляд і затвердження з'їзду Рад. З доповіддю про проєкт Конституції виступив член ЦК КП(б)У, нарком юстиції О. Хмельницький. Проти проєкту Конституції виступили ліві есери, які піддали критиці положення, що УСРР є республікою диктатури пролетаріату. III Всеукраїнський з'їзд Рад відкинув це заперечення і затвердив запропонований проєкт Конституції.
Адміністративна політика
Структура влади мала наступну систему — ради збереглися лише в більш-менш значних, переважно повітових містах. На місцях замість виборних рад діяли надзвичайні органи влади «революційні комітети» (ревкоми). Там де вибори усе ж таки проводилися, комуністи усе одно повністю контролювали ради, втручаючись у вибори, не допускаючи до них небажаних осіб. Фактично в Україні радянська влада на той момент це класичний окупаційний режим лише злегка формально прикритий умовним допуском місцевого населення до управління.
В Україні було утворено Бюро з відбудови промисловості (Промбюро) на правах філії Вищої ради народного господарства (ВРНГ). При Раді Оборони (з квітня 1920 року — Раді Праці та Оборони) було створено Головний комітет зі здійснення трудової повинності (Головкомтруд) із мережею місцевих установ. 12 жовтня 1920 року Раднарком України прийняв постанову «Про табори примусових робіт». Організація мережі таборів покладалася на чекістів. Створювалося Центральне управління таборів (ЦУЛАГ). Наприкінці жовтня 1920 року в Україні було організовано перші сім трудових концтаборів.
Щоб сприяти реквізиціям, партія організовувала комітети незаможних селян (комнезами), члени яких мали переваги при розподілі землі, звільнялися від податків і діставали 10—20 % «здобичі».
Економічна політика
В Україні, де комуністичні перетворення розгорнулися лише з початку 1919 року, націоналізація охопила всю велику промисловість відразу. Наслідки були такі ж самі як і в інших республіках. На початок 1921 року з 10773 підприємств на державному обліку робочими вважалися лише 4060. Сотні тисяч робітників залишалися без роботи, змушені були виїхати у село.
У 1920 році в Україні було створено органи примусових робіт, обладнано 18 концтаборів, через які пройшло 25-30 тисяч осіб.
З самого початку Україна цікавила більшовиків перш за все як джерело продовольства — після проголошення радянської влади в Харкові більшовики стали відправляти в центральну Росію ешелони з хлібом. До 1 березня 1918 року щоденно з України в Росію вирушало до 140 вагонів з продовольством, з 1 березня — до 300, а з 1 квітня — до 400 вагонів. Вивіз хліба супроводжувався реквізиціями, насильством над селянством, здійснювався терор над українським селом. Це було ще до формального запровадження в Україні політики воєнного комунізму.
12 квітня 1919 р. декретом ВУЦВК в Україні встановлювалася продовольча диктатура, а саме: була оголошена монополія держави на найважливіші продовольчі товари, якими розпоряджалися лише державні органи, розподіляючи їх у вигляді пайків та ін. Отримували ці продовольчі товари через продовольчу розкладку, за якою все зерно та ін., крім певного мінімуму, селяни повинні були здавати державі за встановленими нею ж цінами. На практиці ж забирали скільки треба було, без будь-якого відшкодування. Приватна торгівля харчовими продуктами заборонялася. Тобто продовольча диктатура безпосередньо зачіпляла інтереси селян як дрібних товаровиробників, підриваючи економічну основу їх існування.
Комуністичний розподіл і продрозкладка, на якій він базувався, в Україні запроваджувалися одним декретом ВУЦВК «Про загальнодержавний облік та розподіл продуктів і предметів домашнього господарства» від 12 квітня 1919 року. Продрозкладка встановлювалася в обсязі 140 мільйонів пудів хліба. Однак до білогвардійської окупації заготівельникам вдалося зібрати тільки 8 мільйонів пудів. Селяни ігнорували вимоги Наркомпроду й чинили збройний опір його працівникам.
Після поразки денікінських військ 26 лютого 1920 року новий закон про хлібну розкладку підписали голова уряду Х. Раковський і нарком продовольства М. Владимиров. Обсяг розкладки тепер дорівнював 160 мільйонів пудів зерна. У травні 1920 року було затверджено й розкладку на велику рогату худобу, овець, свиней, яйця, картоплю тощо. Були створені спеціальні продовольчі загони. З метою їх зміцнення до продзагонів було мобілізовано майже 15 тис. робітників, в тому числі понад 2 тис. членів більшовицької партії. Влітку 1920 року завдання щодо продрозкладки було покладено на 1 кінну армію Будьонного, що перекидалася на радянсько-польський фронт. З усім тим, селянство відмовлялося здавати хліб і до липня 1920 року загальний план продрозкладки, що становив 153 мільйонів пудів хліба, було виконано лише на 10 %. Щоб полегшити вилучення продовольства, утворювалися комітети незаможних селян. За допомогою комнезамів до кінця 1920 року заготівельникам вдалося зібрати 72 мільйонів пудів хліба.
Декрет «Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства» який став радикальним поворотом у аграрній політиці збігся з відновлення радянської влади в Україні. Республіка, де ще зберігалося поміщицьке землеволодіння, була приречена перетворитися на іспитовий полігон у справі комунізації селянства. Реалізація декрету почалася з березня, хоча формально ЦВК Рад України продублював його лише 26 травня 1919 року. Навіть у малоземельних районах частина поміщицьких земель передавалася не селянам, а цукровим заводам під організацію радгоспів або тим, хто бажав утворити комуни. У відповідь селяни піднялися зі зброєю в руках проти радянської влади. На придушення повстань було кинуто підрозділи Червоної армії. Командування Внутрішнього фронту на чолі з К. Ворошиловим використало в боротьбі з селянами підрозділи інтернаціоналістів, сформовані для надання допомоги радянській Угорщині. Поширеною практикою в придушенні селянських повстань стали спалювання сіл, розстріли заложників, конфіскація майна. Червона армія, більшість якої становили селяни, в цій ситуації розклалася, і Україною заволоділи денікінські війська.
Після поразки денікінців Всеукрревком затвердив новий земельний закон, яким заборонялося відводити землю під радгоспи без згоди селян.
Наслідки
Політика воєнного комунізму зламала господарство, саме її наслідком стало різке скорочення виробництва зерна. Але — на відміну від своєї майбутньої поведінки — радянський уряд не приховував наявності голоду й організував у країні та за кордоном масову кампанію допомоги голодним.
Катастрофічне становище в економіці призвело до різкого зростання невдоволення більшовиками, що вилилося у військові заколоти, великі робітничі страйки та селянські повстання, які у 1921 році охопили Росію та Україну. Хоч Червона армія й Чека нещадно придушували ці повстання (наприклад, для придушення Тамбовського повстання була використана хімічна зброя), Ленін був змушений визнати провал політики воєнного комунізму й необхідність піти на поступки, особливо селянам.
У праці «Про продовольчий податок» (квітень 1921 року) Ленін схарактеризував свою попередню політику, яку багато хто у більшовицькій партії вимагав продовжити, у недвозначних виразах: «Така політика була б дурістю й самогубством тієї партії, яка спробувала б її. Дурістю, бо ця політика економічно неможлива, самогубством, бо партії, які пробують подібну політику, зазнають неминучого краху».
Примітки
Ця стаття може містити . (Грудень 2011) |
- П. А. Плютто. А. А. Богданов о «военном коммунизме» — СоЦис, 1990. № 11, С.147-151 [ 18 грудня 2014 у Wayback Machine.] PDF-format(рос.)
- Саме так розглядалася політика воєнного комунізму в радянській історичній науці — як надзвичайні заходи в умовах громадянської війни та інтервенції викликані саме цими зовнішніми обставинами.
- Образ ритора в советской словесной культуре: Учебное пособие / А. П. Романенко., Москва, Флинта: Наука, 2003, ,
- В радянські часи цьому вигадали «виправдання», мовляв через нестачу ресурсів частину підприємст зумисне закривали, аби забезпечити роботу інших.
- Постійного, оскільки час від часу найману працю на селі регулярно використовували не лише поміщики чи заможні селяни, але й біля половини так званих середняків та чверті бідняцьких господарств.
- За іншими даними, 10 мільйонів пудів
- Існує розбіжність між різними джерелами, одні вказують 160 інші 153 мільйони пудів.
- Наприклад у 1919 році було проголошено конфіскацію 14,5 млн десятин землі, але селяни з них отримали лише 5 млн дес., і не найкращих земель. 2,5 млн дес. залишилися під радгоспи та різні сільськогосподарські підприємства (цукрові заводи, винокурні та інші). 7 млн десятин, надлишки землі у заможних селян, до денікінського наступу конфіскувати не встигли.
Див. також
Посилання
- С. В. Кульчицький. Воєнний комунізм [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 595. — .
- Шемшученко Ю. С., Юридична енциклопедія, гасло «Воєнний комунізм» [ 4 липня 2013 у Wayback Machine.]
Література
- О. Мироненко . Воєнний комунізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — 808 с. .
- Бордюгов Г. А., Козлов В. А. «Военный коммунизм»: ошибка или проба почвы? // История Отечества: люди, идеи решения. — М.,1991.
- Булдаков В. П., Кабанов В. В. «Военный коммунизм»: идеология и общественное развитие. // Вопросы истории. — 1990.- № 3.
- «Военный коммунизм»: как это было /по материалам круглого стола/. — М.,1991.
- Дмитренко В. П. «Военный коммунизм», НЭП. // История СССР. — 1990.- № 3.
- Коган Л. А. Военный коммунизм: утопия и реальность. // Вопросы истории. 1998. — № 2.
- Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919—1928). — К., 1996.
- Кульчицький С. В. Комуністична доктрина і спроби її реалізації в Україні у 1919—1920 рр. (до питання про так званий «воєнний комунізм»). — К., 1992.
- Політичний терор і тероризм в Україні ХІХ-ХХ ст. Історичні нариси. — К., 2002.
- Реєнт О. П. Більшовики і українська революція 1917—1920 рр.: Спроба визначення характеру і динаміки соціальних процесів. — К., 1994.
- Юрійчук Є. П. Становлення і характер радянської влади в Україні: історико-правові аспекти (1917—1922 рр.). –К., 1998.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- БСЭ: (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voye nnij komuni zm nazva vnutrishnoyi politiki bilshovikiv u 1918 1921 rokah pid chas Gromadyanskoyi vijni Osnovnoyu cillyu bilshovikiv bulo utrimannya vlasnoyi vladi v krayini ta zabezpechennya Chervonoyi gvardiyi ta Chervonoyi Armiyi prodovolstvom ta inshimi neobhidnimi resursami v umovah vijni vidsutnosti legitimnoyi politichnoyi vladi ta nediyalnosti zvichajnih ekonomichnih mehanizmiv keruvannya ekonomikoyu ta narodnim gospodarstvom Revolyuciya 1917 roku v Rosiyi Chervonij praporGromadski procesiDo lyutogo 1917 roku Lyutij zhovten 1917 Pislya zhovtnya 1917 roku Prodrozkladka Gromadyanska vijna v Rosiyi Voyennij komunizmUstanovi ta organizaciyiSovdep Timchasovij uryad Rosiyi Komitet bidnotiZbrojni formuvannyaChervona gvardiyaPodiyiLyutij zhovten 1917 Lyutneva revolyuciya P yata Galicka bitva 1917 Kornilovskij zakolot Zhovtnevij perevorot 1917 Pislya zhovtnya 1917 roku II Vserosijskij z yizd Rad robitnichih i soldatskih deputativ Vserosijski ustanovchi zbori Berestejskij mirPersonaliyiVelikij knyaz Mihajlo Oleksandrovich Knyaz Lvov G Ye Kerenskij O F Lenin V I Trockij L D Zinov yev G O Savinkov B V Sporidneni stattiTrudovi armiyi Rishennya pro pripinennya voyennogo komunizmu ta perehid do NEPu bulo prijnyato 21 bereznya 1921 roku na X z yizdi RKP b Pohodzhennya nazviPonyattya voyennij komunizm vviv v politichnij leksikon teoretichno obgruntuvav ta poyasniv vidomij rosijskij marksist teoretik O O Bogdanov u svoyij lekciyi Dolya robochoyi partiyi ta ninishnoyi revolyuciyi v grudni 1917 yaka v sichni 1918 r bula nadrukovana okremoyu statteyu V oficijnij radyanskij politichnij leksici ponyattya Voyennij komunizm poshirilosya desho piznishe pislya vikoristannya jogo v promovah navesni 1921 r na X mu z yizdi RKP b V I Leninim ta inshimi jogo soratnikami Bez posilannya na pershodzherelo avtora Lenin vikoristav cej termin retrospektivno dlya vipravdannya poperednoyi politiki bilshovikiv Nadto pospishnij pryamolinijnij nepidgotovanij komunizm nash viklikavsya vijnoyu j nemozhlivistyu ni distati tovari ni pustiti fabriki Odnochasno iz vzyattyam terminu v lapki proponuvalasya shema poyasnennya provalu politiki yaka pereduvala NEPovi obumovlena vijnoyu gospodarska rozruha Naspravdi odnak same rozruha stala naslidkom ciyeyi politiki adzhe gromadyanska vijna rozpochalasya faktichno tilki z lita 1918 roku tobto odnochasno z aktivnim provedennyam politiki voyennogo komunizmu i vidpovidno vin niyak ne mig buti reakciyeyu na neyi Dijsno provodivsya voyennij komunizm v skladni chasi gromadyanskoyi vijni i bagato zahodiv buli reakciyeyu na potochnu situaciyu odnak u svoyij osnovi voyennij komunizm buv azh niyak ne voyennim a same bezposerednoyu sproboyu pobudovi komunistichnogo ladu Tozh usyu politiku voyennogo komunizmu slid rozglyadati ne yak vimusheni diyi bilshovikiv a yak yih zumisnu programnu politiku Voyennij komunizm buv ne zboyem sistemi ce buv zakonomirnij rezultat vtilennya v zhittya komunistichnoyi doktrini Ne mozhna vidgorodzhuvatisya slovami to bula epoha voyennogo komunizmu a teper epoha NEPu Po pershe ne treba tak zahoplyuvatisya ne treba do vtrati pochuttiv povtoryuvati voyennij voyennij komunizm Sho zh ce yak ne mislennya shtampami Nakleyili lyudi yarlichok voyennij komunizm i zaspokoyilisya A koli dovoditsya podumati to do cogo yarliku yak vtamovuyuchogo sumnivi zasobu i apelyuyut skazano adzhe voyennij komunizm chogo vzhe tut turbuvatisya teper epoha NEPu nichogo ne vdiyesh I same ta obstavina sho voyennij komunizm lt gt zovsim ne buv tilki voyennim do chogo zvikli lyubiteli yarlichkovoyi frazeologiyi samim bliskuchim i povnim chinom ilyustruye tverdzhennya pro te sho nevidchuvayema forma robit nemozhlivim i realne vidchuttya zmistu Originalnij tekst ros Nelzya otdelyvatsya slovami to byla epoha voennogo kummunizma a teper epoha nepa Vo pervyh ne nado tak uvlekatsya ne nado do beschustviya povtoryat voennyj voennyj kommunizm Chto zhe eto kak ne myshlenie shtampami Nakleili lyudi yarlychok voennyj kommunizm i uspokoilis A kogda prihoditsya podumat to k etomu yarlyku v kachestve utolyayushego somneniya sredstva i apelliruyut skazano ved voennyj kommunizm chego uzh tut bespokoitsya teper epoha nepa nichego ne popishesh I imenno to obstoyatelstvo chto voennyj kommunizm lt gt vovse ne byl tolko voennym k chemu privykli lyubiteli yarlychkovoj frazeologii samym blestyashim i polnym obrazom illyustriruet utverzhdenie o tom chto neoshushaemaya forma delaet nevozmozhnym i realnoe oshushenie soderzhaniya G O Vinokur 1923 114Bilshovicka ideyaV osnovu voyennogo komunizmu bula pokladena ideya vidmovi vid kapitalizmu ta shvidkogo revolyucijnogo perehodu do komunistichnogo ladu shlyahom oderzhavlennya vlasnosti zgortannya tovarno groshovih vidnosin totalnogo pidporyadkuvannya suspilnih grupovih individualnih interesiv derzhavnim V ekonomici ce obvalna nacionalizaciya promislovih pidpriyemstv pomishickih mayetkiv torgovelnih zakladiv Voyennij komunizm peredbachav primusovij derzhavnij pererozpodil resursiv u tomu chisli predmetiv i tovariv shirokogo vzhitku ta prodovolstva derzhavnu monopoliyu na hlib ta inshi harchovi produkti Praktichnim utilennyam ostannoyi stala tak zvana prodrozkladka za dopomogoyu specialnih prodovolchih zagoniv U politichnomu zhitti ce peretvorennya Rad iz shirokih predstavnickih organiv na organi diktaturi z obmezhennyam viborchih prav masova zamina Rad revkomami kombidami peresliduvannya opozicijnih partij stvorennya privilejovanih umov dlya RKP b V ideologiyi ta kulturi voyennokomunistichni zahodi polyagali v propagandi komunizmu zaperechenni starih kulturnih nadban u formalistichnih poshukah novogo v literaturi j mistectvi V galuzi ekonomiki politika voyennogo komunizmu zaznala povnogo krahu i Lenin buv zmushenij pochinayuchi z H z yizdu RKP b berezen 1921 viznati yiyi nediyevist i shukati shlyahi vidstupu kompromisu z narodnimi masami nevdovolennya yakih nabralo harakteru politichnoyi krizi Na zminu voyennomu komunizmu prijshla nova ekonomichna politika V Ukrayini vona bula zaprovadzhena z oseni 1921 Zagalna politikaOderzhavlennya promislovosti Oderzhavlennya promislovosti provodilosya v formi nacionalizaciyi Nacionalizaciya stosuvalasya ne lishe velikih a j serednih ta dribnih pidpriyemstv Zdijsniti yiyi yedinim aktom viyavilosya nemozhlivim yak nemozhlivo v nashi dni vidrazu zdijsniti privatizaciyu Z yavilosya ponyattya chervonogvardijskoyi ataki na kapital sut yakogo polyagala v peretravlyuvanni upravlinskimi organami derzhavi vidchuzhenih u vlasnikiv pidpriyemstv Socializaciya zemli i nacionalizaciya bankiv zaliznic morskogo i richkovogo transportu rozpochalisya she naprikinci 1917 u travni 1918 vidbulasya nacionalizaciya cukrovoyi promislovosti j zavodiv transportnogo mashinobuduvannya u chervni 1918 naftovoyi promislovosti j velikih pidpriyemstv usih inshih galuzej Z lita 1919 priskorenimi tempami nacionalizuvalisya seredni pidpriyemstva a z 29 zhovtnya 1920 usi dribni pidpriyemstva Organi upravlinnya ne vstigali peretravlyuvati pidpriyemstva vnaslidok chogo voni zupinyalisya Nacionalizaciya ne znishila vidchuzhenosti robochoyi sili vid zasobiv virobnictva ale likviduvala gospodarya vlasnika Novij hazyayin v osobi derzhavnogo organu ne mav materialnogo interesu buv bezlikim do abstraktnosti j nezdatnim shodenno zajmatisya konkretnim virobnictvom Z yavilasya ob yektivna potreba v rozrobci kriteriyiv i normativiv yaki mozhna bulo b priklasti do vsih kerovanih ob yektiv odnochasno Nalagodzhennya obliku velicheznoyi masi naturalnih pokaznikiv rozrobka koshtorisiv planiv ta zvitiv organizaciya pooperacijnogo kontrolyu i perevirka zavzhdi zavishuvanih zayavok vimagali velicheznoyi armiyi oblikovciv i kontroleriv takoyi kilkosti chesnih specialistiv ne bulo ta j ne moglo buti Centralizaciya Nad oderzhavlenimi pidpriyemstvami pochav strimko rozgaluzhuvatisya upravlinskij aparat u viglyadi glavkiv golovnih upravlin Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG centriv trestiv tosho Vsya cya sistema vidoma she j pid nazvoyu glavkizm Golovni komiteti Golovpracya Golovtorf Golovtekstil Golovshkira Golovodyag Golovpal Golov krohmal ta inshi stali osnovoyu upravlinnya najvazhlivishimi galuzyami ekonomiki V nih zoseredzhuvavsya uves rozpodil sirovini napivfabrikativ ta viroblenoyi produkciyi Usi promizhni lanki v upravlinni skasovuvalisya gol komiteti bezposeredno keruvali pidpriyemstvami i pryamo pidporyadkovuvalisya Prezidiyi VRNG Shema upravlinnya bula spryamovana na vtilennya v zhittya umoglyadnih shem beztovarnoyi ekonomiki namagalasya zdijsniti nezdijsnenne nalagoditi upravlinnya z odnogo centru vsiyeyu masoyu pidpriyemstv Pozaekonomichnij primus Vidbuvalosya zakriplennya robitnikiv i sluzhbovciv za pidpriyemstvami ta ustanovami Spochatku vona ohoplyuvala vijskovu promislovist z listopada 1918 zaliznici a zgodom j usi inshi galuzi Robitniki bagatoh pidpriyemstv perevodilisya na stanovishe vijskovosluzhbovciv Vstanovlyuvalis obov yazkovi seredni normi virobnictva Samovilne zalishennya pidpriyemstva pririvnyuvalosya do dezertirstva i karalosya za zakonami voyen chasu Do praci v civilnih ustanovah u primusovomu poryadku zaluchalisya chervonoarmijci abo vse pracezdatne dorosle naselennya u poryadku trudovoyi povinnosti U virobnictvi organizovanomu po komunistichnomu ne mozhna bulo obijtisya bez trudovoyi povinnosti Robitniki za robotu otrimuvali naturalnij pajok i faktichno peretvorilisya na pidnevilnu robochu silu Primusovist praci viplivala z samoyi ideyi cilkom pozbavlenogo rinkovih vazheliv planovogo gospodarstva Nebazhannya robitnika pracyuvati tam i todi de j koli ce bulo neobhidno viklikalo z boku derzhavi gostru reakciyu Vlada sprijmala jogo yak kontrrevolyucijnij vistup Z yavilosya ponyattya dezertir trudovogo frontu Pri Radi Oboroni z kvitnya 1920 roku Rada praci ta oboroni bulo stvoreno Golovnij komitet zi zdijsnennya trudovoyi povinnosti Golovkomtrud iz merezheyu miscevih ustanov Sistema rozpodilu ta prodovolcha programa Krokom u napryami dokorinnoyi reorganizaciyi virobnichih vidnosin u dusi komunistichnoyi doktrini buv dekret Pro organizaciyu postachannya naselennyu vsima produktami ta predmetami osobistogo spozhivannya ta domashnogo gospodarstva vid 21 listopada 1918 roku Dekret pokladav na narkomat prodovolstva obov yazki shodo zagotivli j rozpodilu sered naselennya vsogo togo sho vono nabuvalo ranishe cherez torgivlyu Keruyuchis logikoyu dekretu zagotivelniki pochali nakladati na selyan obov yazkovi zavdannya rozkladayuchi yih po dvorah selah volostyah i povitah Za cih umov stala neminuchoyu poyava prodrozkladki v ukrayinskij movi pobutuye j rosijskij zaminnik prodrozkladka Dekret Radnarkomu pro hlibnu ta furazhnu rozkladku z yavivsya 11 sichnya 1919 roku Spochatku prodrozkladka ohoplyuvala lishe hlib i furazh zgodom poshirilasya na kartoplyu i m yaso a 1920 na vse prodovolstvo Rozkladka ne bula podatkom bo ne priv yazuvalasya do obsyagu produkciyi v pevnomu vidsotkovi Velichina yiyi viznachalasya dvoma chinnikami potrebami derzhavi u prodovolstvi ta zdatnistyu narkomprodu ta jogo voyenizovanih pidrozdiliv viluchati produkciyu u selyan Tobto prodrozkladka bula rekviziciyeyu V mistah bulo vvedeno sistemu pajkiv yaki rozpodilyalisya za klasovim principom bilshe vishim chinovnikam aparatu majzhe nichogo tak zvanim netrudovim elementam i chlenam yih simej Takim chinom sfera torgivli zvuzhuvalasya vona vse bilshe peretvoryuvalasya v nezakonnu z tochki zoru vladi diyalnist Spochatku kartkova sistema poshirilasya na hlib cukor sil sirniki milo gas zgodom na moloko ta molokoprodukti tyutyun vzuttya tosho Slid vkazati sho sistema rozpodilu prodovolstva bula vkraj neefektivnoyu velichezna robota z obliku ta rozdachi pajkiv ne bula ta j ne mogla buti zroblena v povnomu obsyazi za vidsutnosti nalagodzhenoyi sistemi ta specialistiv Vnaslidok cogo znachna chastina a chasom i bilshist prodovolstva prosto ne rozpodilyalosya j lezhalo v mistah na skladah hoch odnochasno naselennya poterpalo vid nestachi yizhi Privatna torgivlya zaboronyalasya bulo nacionalizovano privatni torgovi zakladi gurtovi skladi torgovelni firmi Na praktici cya zaborona porushuvalas i prizvodila do zletu spekulyaciyi Provadilasya politika naturalizaciyi zarplati tobto nadannya trudyashim prodovolstva i predmetiv shirokogo vzhitku bezkoshtovno abo za tverdimi cinami zamist usiyeyi abo chastini zarplati Takij zahid buv sprichinenij paralichem groshovogo obigu nulifikaciyeyu groshej gostroyu nestacheyu tovariv shirokogo vzhitku i nizkoyu oplatoyu praci Tendenciya do pidvishennya naturalnoyi chastini oplati praci zrostala i naprikinci 1920 dosyagla majzhe 100 Vtim deyaki bilshoviki vvazhali katastrofichnij stan groshovoyi sferi blagom oskilki movlyav znecinennya groshej dozvolit legshe vid nih vidmovitisya 15 lipnya 1920 roku z yavivsya dekret rosijskogo Radnarkomu Pro rozrahunkovi operaciyi diya yakogo negajno poshirilasya na teritoriyu Ukrayini Progoloshuvalosya sho vsi ustanovi pidpriyemstva ta organizaciyi yaki potrebuyut bud yakih virobiv materialiv abo produktiv zobov yazani dlya oderzhannya yih zvertatisya u vidpovidni rozpodilchi radyanski ustanovi Kupivlya na vilnomu rinkovi zaboronyalasya Rozrahunki mizh ustanovami ta pidpriyemstvami mogli zdijsnyuvatisya lishe v bezgotivkovij formi V grudni 1920 roku rozgornulasya bezposerednya pidgotovka do skasuvannya groshovogo obigu Bulo pidgotovano proyekt zamini groshej trodami trudovimi odinicyami Naperedodni zaplanovanogo skasuvannya groshej yake tak i ne vidbulosya 4 grudnya 1920 roku Lenin pidpisav Dekret pro bezkoshtovnij vidpusk prodovolchih produktiv i predmetiv shirokogo vzhitku Zemelne pitannya Znishennya rinkovih vidnosin yake stanovilo centralnij punkt komunistichnoyi doktrini vimagalo cilkovitoyi likvidaciyi privatnoyi vlasnosti na zasobi virobnictva Tobto jshlosya ne lishe pro ekspropriaciyu burzhuaziyi ta pomishikiv a j pro likvidaciyu dribnih vlasnikiv yaki vikoristovuvali v osnovnomu rodinnu pracyu j obhodilisya bez postijnogo vikoristannya najmanoyi robochoyi sili Desyatki miljoniv takih vlasnikiv selyan kustariv remisnikiv dribnih torgovciv bilshoviki nazivali dribnoyu burzhuaziyeyu U prijnyatij navesni 1919 roku partijnij programi pidkreslyuvalosya sho RKP b rozglyadaye organizaciyu radyanskih i kolektivnih gospodarstv yak yedino mozhlivij shlyah do pidvishennya produktivnosti zemlerobskoyi praci Faktichno zhe jshlosya ne pro efektivnist virobnictva a pro peretvorennya selyan na takih zhe pracivnikiv oderzhavlenih pidpriyemstv yakimi buli promislovi robitniki Tomu pid chas pererozpodilu zemli vlada pragnula yaknajbilshe zemel pomishickih mayetkiv peretvoriti v radgospi komuni artili tosho a ne dati zemlyu selyanam Naprikinci 1918 roku za bezposerednoyi uchasti V Lenina bulo pidgotovano dekret Pro socialistichnij zemleustrij i pro zahodi perehodu do socialistichnogo zemlerobstva Jogo osnovnij zmist viznachavsya odniyeyu frazoyu Na vsi vidi odnoosibnogo zemlekoristuvannya treba divitisya yak na skorominushi i vidzhivayuchi Tekst dekretu bulo opublikovano lishe 14 lyutogo 1919 roku pislya jogo aprobaciyi na Vserosijskomu z yizdi zemelnih viddiliv komitetiv nezamozhnikiv i komun U drugij polovini 1920 roku stala zrimoyu nebezpeka kolapsu virobnictva vnaslidok velicheznogo nedosivu Nedosiv stav bezposerednim rezultatom prodrozkladki Znayuchi sho viroblenu produkciyu zaberut selyani mali namir siyati lishe dlya vlasnih potreb Shob zapobigti takij nebezpeci V Lenin vnosit na VIII Vserosijskij z yizd Rad zakonoproyekt Pro zahodi shodo zmicnennya j rozvitku selyanskogo silskogo gospodarstva Vidmovlyayuchis vid negajnogo zaprovadzhennya radgospiv i komun derzhava teper bazhala dopovniti rozkladku selyanskoyi produkciyi rozkladkoyu zasivu zemli Vvazhalosya sho podvijna rozkladka dast mozhlivist zapobigti ochikuvanomu katastrofichnomu skorochennyu posiviv Z yizd zatverdiv zakonoproyekt 23 grudnya 1920 roku Derzhavnimi urokami yaki mali buti dovedeni do kozhnogo dvoru selyani povertalisya u stanovishe v yakomu perebuvali do skasuvannya kripactva 19 lyutogo 1861 roku V UkrayiniV Ukrayini politika mala svoyu specifiku po pershe vona pochalasya piznishe nizh v Rosiyi z 1919 a ne 1918 roku Po druge vona v odnih pitannyah bula zhorstkishoyu napriklad derzhavna monopoliya odrazu poshiryuvalasya ne lishe na hlib a j na cukor sil chaj a v inshih vilnishoyu robilisya sprobi demokratizuvati upravlinnya ekonomikoyu platforma decistiv V Ukrayini zberigalosya chimalo nenacionalizovanih serednih i dribnih pidpriyemstv zalishilis u privatnij vlasnosti neveliki vugilni shahti z richnim vidobutkom do 5 mln pudiv vugillya znachno bilshim viyavivsya groshovij obig diyala spozhivcha kooperaciya tosho V cilomu z odnogo boku Ukrayina viyavilasya mensh zbilshovizovanoyu a miscevi kadri proyavlyali hoch yakus opozicijnist a z inshogo bilshoviki pragli vid Ukrayini te sho yij treba bulo dlya samogo isnuvannya rezhimu hliba Elementi voyennogo komunizmu v Ukrayini chervonij teror rosijskij shovinizm ukrayinska mova ogoloshuvalas kontrrevolyucijnoyu nezakonnoyu radyanske administruvannya upravlinnya Politiko yuridichni peredumovi Z pochatku 1919 roku radyanski vijska rozpochali uspishnij nastup na Ukrayinu voni zajnyali 3 sichnya Harkiv 12 sichnya Chernigiv 19 sichnya Poltavu 27 sichnya Katerinoslav 5 lyutogo Kiyiv 18 bereznya Vinnicyu 10 bereznya Herson 15 bereznya Mikolayiv 6 kvitnya Odesu a 4 29 kvitnya Krim Tim samim na kviten 1919 roku na bilshosti teritoriyi Ukrayini bulo znovu vstanovleno Radyansku vladu Znovu pochalosya stvorennya derzhavnogo aparatu Radyanskoyi vladi v Ukrayini Derzhava distala novu nazvu Ukrayinska Socialistichna Radyanska Respublika yaka bula zakriplena u pershij Radyanskij konstituciyi USRR zatverdzhenij u berezni 1919 roku na III Vseukrayinskomu z yizdi Rad Vishim organom zakonodavchoyi vladi stav Vseukrayinskij z yizd Rad ta jogo vikonavchij organ Vseukrayinskij Centralnij Vikonavchij Komitet VUCVK golovoyu yakogo z 1919 roku stav G I Petrovskij buv na cij posadi do kincya 30 h rokiv Uryad u sichni 1919 roku bulo perejmenovano na Radu Narodnih komisariv ocholiv jogo Rakovskij do 1923 roku Na pochatku bereznya 1919 roku vidbuvsya z yizd KP b U Dlya uchasti u jogo roboti CK RKP b napraviv Sverdlova najblizhchogo soratnika Lenina III z yizd KP b U rozglyanuvshi proyekt Konstituciyi USRR pidkresliv sho vona maye zakripiti diktaturu proletariatu u formi Respubliki Rad Vrahovuyuchi dosvid derzhavnogo budivnictva v radyanskij Rosiyi III z yizd KP b U viznav za neobhidne dlya USRR prijnyati Konstituciyu RSFRR z deyakimi zminami zalezhno vid miscevih umov 6 bereznya 1919 roku u Harkovi vidkrivsya III Vseukrayinskij z yizd Rad na yakij pribuli 1887 delegativ z yakih 1435 buli komunistami Na z yizdi vistupiv Sverdlov yakij vid imeni CK RKP b ukazav na neobhidnist zmicnennya radyanskogo ladu Buv zasluhanij zvit Timchasovogo robitnicho selyanskogo uryadu Radnarkomu Ukrayini rozglyanuti vijskove prodovolche ta zemelne pitannya 10 bereznya proyekt Konstituciyi USRR buv podanij na rozglyad i zatverdzhennya z yizdu Rad Z dopoviddyu pro proyekt Konstituciyi vistupiv chlen CK KP b U narkom yusticiyi O Hmelnickij Proti proyektu Konstituciyi vistupili livi eseri yaki piddali kritici polozhennya sho USRR ye respublikoyu diktaturi proletariatu III Vseukrayinskij z yizd Rad vidkinuv ce zaperechennya i zatverdiv zaproponovanij proyekt Konstituciyi Administrativna politika Struktura vladi mala nastupnu sistemu radi zbereglisya lishe v bilsh mensh znachnih perevazhno povitovih mistah Na miscyah zamist vibornih rad diyali nadzvichajni organi vladi revolyucijni komiteti revkomi Tam de vibori use zh taki provodilisya komunisti use odno povnistyu kontrolyuvali radi vtruchayuchis u vibori ne dopuskayuchi do nih nebazhanih osib Faktichno v Ukrayini radyanska vlada na toj moment ce klasichnij okupacijnij rezhim lishe zlegka formalno prikritij umovnim dopuskom miscevogo naselennya do upravlinnya V Ukrayini bulo utvoreno Byuro z vidbudovi promislovosti Prombyuro na pravah filiyi Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG Pri Radi Oboroni z kvitnya 1920 roku Radi Praci ta Oboroni bulo stvoreno Golovnij komitet zi zdijsnennya trudovoyi povinnosti Golovkomtrud iz merezheyu miscevih ustanov 12 zhovtnya 1920 roku Radnarkom Ukrayini prijnyav postanovu Pro tabori primusovih robit Organizaciya merezhi taboriv pokladalasya na chekistiv Stvoryuvalosya Centralne upravlinnya taboriv CULAG Naprikinci zhovtnya 1920 roku v Ukrayini bulo organizovano pershi sim trudovih konctaboriv Shob spriyati rekviziciyam partiya organizovuvala komiteti nezamozhnih selyan komnezami chleni yakih mali perevagi pri rozpodili zemli zvilnyalisya vid podatkiv i distavali 10 20 zdobichi Ekonomichna politika Prodzagin rosijskih bilshovikiv pered grabunkom Ukrayini Petrograd 1919 rik V Ukrayini de komunistichni peretvorennya rozgornulisya lishe z pochatku 1919 roku nacionalizaciya ohopila vsyu veliku promislovist vidrazu Naslidki buli taki zh sami yak i v inshih respublikah Na pochatok 1921 roku z 10773 pidpriyemstv na derzhavnomu obliku robochimi vvazhalisya lishe 4060 Sotni tisyach robitnikiv zalishalisya bez roboti zmusheni buli viyihati u selo U 1920 roci v Ukrayini bulo stvoreno organi primusovih robit obladnano 18 konctaboriv cherez yaki projshlo 25 30 tisyach osib Z samogo pochatku Ukrayina cikavila bilshovikiv persh za vse yak dzherelo prodovolstva pislya progoloshennya radyanskoyi vladi v Harkovi bilshoviki stali vidpravlyati v centralnu Rosiyu esheloni z hlibom Do 1 bereznya 1918 roku shodenno z Ukrayini v Rosiyu virushalo do 140 vagoniv z prodovolstvom z 1 bereznya do 300 a z 1 kvitnya do 400 vagoniv Viviz hliba suprovodzhuvavsya rekviziciyami nasilstvom nad selyanstvom zdijsnyuvavsya teror nad ukrayinskim selom Ce bulo she do formalnogo zaprovadzhennya v Ukrayini politiki voyennogo komunizmu 12 kvitnya 1919 r dekretom VUCVK v Ukrayini vstanovlyuvalasya prodovolcha diktatura a same bula ogoloshena monopoliya derzhavi na najvazhlivishi prodovolchi tovari yakimi rozporyadzhalisya lishe derzhavni organi rozpodilyayuchi yih u viglyadi pajkiv ta in Otrimuvali ci prodovolchi tovari cherez prodovolchu rozkladku za yakoyu vse zerno ta in krim pevnogo minimumu selyani povinni buli zdavati derzhavi za vstanovlenimi neyu zh cinami Na praktici zh zabirali skilki treba bulo bez bud yakogo vidshkoduvannya Privatna torgivlya harchovimi produktami zaboronyalasya Tobto prodovolcha diktatura bezposeredno zachiplyala interesi selyan yak dribnih tovarovirobnikiv pidrivayuchi ekonomichnu osnovu yih isnuvannya Komunistichnij rozpodil i prodrozkladka na yakij vin bazuvavsya v Ukrayini zaprovadzhuvalisya odnim dekretom VUCVK Pro zagalnoderzhavnij oblik ta rozpodil produktiv i predmetiv domashnogo gospodarstva vid 12 kvitnya 1919 roku Prodrozkladka vstanovlyuvalasya v obsyazi 140 miljoniv pudiv hliba Odnak do bilogvardijskoyi okupaciyi zagotivelnikam vdalosya zibrati tilki 8 miljoniv pudiv Selyani ignoruvali vimogi Narkomprodu j chinili zbrojnij opir jogo pracivnikam Pislya porazki denikinskih vijsk 26 lyutogo 1920 roku novij zakon pro hlibnu rozkladku pidpisali golova uryadu H Rakovskij i narkom prodovolstva M Vladimirov Obsyag rozkladki teper dorivnyuvav 160 miljoniv pudiv zerna U travni 1920 roku bulo zatverdzheno j rozkladku na veliku rogatu hudobu ovec svinej yajcya kartoplyu tosho Buli stvoreni specialni prodovolchi zagoni Z metoyu yih zmicnennya do prodzagoniv bulo mobilizovano majzhe 15 tis robitnikiv v tomu chisli ponad 2 tis chleniv bilshovickoyi partiyi Vlitku 1920 roku zavdannya shodo prodrozkladki bulo pokladeno na 1 kinnu armiyu Budonnogo sho perekidalasya na radyansko polskij front Z usim tim selyanstvo vidmovlyalosya zdavati hlib i do lipnya 1920 roku zagalnij plan prodrozkladki sho stanoviv 153 miljoniv pudiv hliba bulo vikonano lishe na 10 Shob polegshiti viluchennya prodovolstva utvoryuvalisya komiteti nezamozhnih selyan Za dopomogoyu komnezamiv do kincya 1920 roku zagotivelnikam vdalosya zibrati 72 miljoniv pudiv hliba Dekret Pro socialistichnij zemleustrij i pro zahodi perehodu do socialistichnogo zemlerobstva yakij stav radikalnim povorotom u agrarnij politici zbigsya z vidnovlennya radyanskoyi vladi v Ukrayini Respublika de she zberigalosya pomishicke zemlevolodinnya bula prirechena peretvoritisya na ispitovij poligon u spravi komunizaciyi selyanstva Realizaciya dekretu pochalasya z bereznya hocha formalno CVK Rad Ukrayini produblyuvav jogo lishe 26 travnya 1919 roku Navit u malozemelnih rajonah chastina pomishickih zemel peredavalasya ne selyanam a cukrovim zavodam pid organizaciyu radgospiv abo tim hto bazhav utvoriti komuni U vidpovid selyani pidnyalisya zi zbroyeyu v rukah proti radyanskoyi vladi Na pridushennya povstan bulo kinuto pidrozdili Chervonoyi armiyi Komanduvannya Vnutrishnogo frontu na choli z K Voroshilovim vikoristalo v borotbi z selyanami pidrozdili internacionalistiv sformovani dlya nadannya dopomogi radyanskij Ugorshini Poshirenoyu praktikoyu v pridushenni selyanskih povstan stali spalyuvannya sil rozstrili zalozhnikiv konfiskaciya majna Chervona armiya bilshist yakoyi stanovili selyani v cij situaciyi rozklalasya i Ukrayinoyu zavolodili denikinski vijska Pislya porazki denikinciv Vseukrrevkom zatverdiv novij zemelnij zakon yakim zaboronyalosya vidvoditi zemlyu pid radgospi bez zgodi selyan NaslidkiPolitika voyennogo komunizmu zlamala gospodarstvo same yiyi naslidkom stalo rizke skorochennya virobnictva zerna Ale na vidminu vid svoyeyi majbutnoyi povedinki radyanskij uryad ne prihovuvav nayavnosti golodu j organizuvav u krayini ta za kordonom masovu kampaniyu dopomogi golodnim Katastrofichne stanovishe v ekonomici prizvelo do rizkogo zrostannya nevdovolennya bilshovikami sho vililosya u vijskovi zakoloti veliki robitnichi strajki ta selyanski povstannya yaki u 1921 roci ohopili Rosiyu ta Ukrayinu Hoch Chervona armiya j Cheka neshadno pridushuvali ci povstannya napriklad dlya pridushennya Tambovskogo povstannya bula vikoristana himichna zbroya Lenin buv zmushenij viznati proval politiki voyennogo komunizmu j neobhidnist piti na postupki osoblivo selyanam U praci Pro prodovolchij podatok kviten 1921 roku Lenin sharakterizuvav svoyu poperednyu politiku yaku bagato hto u bilshovickij partiyi vimagav prodovzhiti u nedvoznachnih virazah Taka politika bula b duristyu j samogubstvom tiyeyi partiyi yaka sprobuvala b yiyi Duristyu bo cya politika ekonomichno nemozhliva samogubstvom bo partiyi yaki probuyut podibnu politiku zaznayut neminuchogo krahu PrimitkiCya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni Gruden 2011 P A Plyutto A A Bogdanov o voennom kommunizme SoCis 1990 11 S 147 151 18 grudnya 2014 u Wayback Machine PDF format ros Same tak rozglyadalasya politika voyennogo komunizmu v radyanskij istorichnij nauci yak nadzvichajni zahodi v umovah gromadyanskoyi vijni ta intervenciyi viklikani same cimi zovnishnimi obstavinami Obraz ritora v sovetskoj slovesnoj kulture Uchebnoe posobie A P Romanenko Moskva Flinta Nauka 2003 ISBN 5 89349 493 8 ISBN 5 02 002989 0 V radyanski chasi comu vigadali vipravdannya movlyav cherez nestachu resursiv chastinu pidpriyemst zumisne zakrivali abi zabezpechiti robotu inshih Postijnogo oskilki chas vid chasu najmanu pracyu na seli regulyarno vikoristovuvali ne lishe pomishiki chi zamozhni selyani ale j bilya polovini tak zvanih serednyakiv ta chverti bidnyackih gospodarstv Za inshimi danimi 10 miljoniv pudiv Isnuye rozbizhnist mizh riznimi dzherelami odni vkazuyut 160 inshi 153 miljoni pudiv Napriklad u 1919 roci bulo progolosheno konfiskaciyu 14 5 mln desyatin zemli ale selyani z nih otrimali lishe 5 mln des i ne najkrashih zemel 2 5 mln des zalishilisya pid radgospi ta rizni silskogospodarski pidpriyemstva cukrovi zavodi vinokurni ta inshi 7 mln desyatin nadlishki zemli u zamozhnih selyan do denikinskogo nastupu konfiskuvati ne vstigli Div takozhTrudova armiya Industrializaciya Kolektivizaciya silskogo gospodarstva Trudovi mobilizaciyiPosilannyaS V Kulchickij Voyennij komunizm 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 595 ISBN 966 00 0734 5 Shemshuchenko Yu S Yuridichna enciklopediya gaslo Voyennij komunizm 4 lipnya 2013 u Wayback Machine LiteraturaO Mironenko Voyennij komunizm Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 808 s ISBN 978 966 611 818 2 Bordyugov G A Kozlov V A Voennyj kommunizm oshibka ili proba pochvy Istoriya Otechestva lyudi idei resheniya M 1991 Buldakov V P Kabanov V V Voennyj kommunizm ideologiya i obshestvennoe razvitie Voprosy istorii 1990 3 Voennyj kommunizm kak eto bylo po materialam kruglogo stola M 1991 Dmitrenko V P Voennyj kommunizm NEP Istoriya SSSR 1990 3 Kogan L A Voennyj kommunizm utopiya i realnost Voprosy istorii 1998 2 Kulchickij S Komunizm v Ukrayini pershe desyatirichchya 1919 1928 K 1996 Kulchickij S V Komunistichna doktrina i sprobi yiyi realizaciyi v Ukrayini u 1919 1920 rr do pitannya pro tak zvanij voyennij komunizm K 1992 Politichnij teror i terorizm v Ukrayini HIH HH st Istorichni narisi K 2002 Reyent O P Bilshoviki i ukrayinska revolyuciya 1917 1920 rr Sproba viznachennya harakteru i dinamiki socialnih procesiv K 1994 Yurijchuk Ye P Stanovlennya i harakter radyanskoyi vladi v Ukrayini istoriko pravovi aspekti 1917 1922 rr K 1998 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 BSE ros