Білосто цька о бласть адміністративно територіальна одиниця у складі БРСР створена після зайняття Радянським Союзом півн

Білосто́цька о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця у складі БРСР, створена після зайняття Радянським Союзом північно-східних земель міжвоєнної Польської Республіки та включення їх до складу БРСР. Її адміністративним центром було місто Білосток. З точки зору радянської влади існувала в 1939–1944 роках, фактично — 1939–1941, оскільки з кінця червня 1941 до січня 1945 року її територія була окупована нацистською Німеччиною і замість області існувала Білостоцька округа.

Білостоцька область

Беластоцкая вобласць

Мапа БРСР, 1940 р. На Заході - Білостоцька область

Адм. центр

Білосток

Найбільше місто

Гродно, Волковиськ, Августів, Цеханув, Ломжа

Країна

Білоруська РСР

Область

Білоруська РСР

Офіційна мова

Російська, білоруська

Населення

- повне

Площа

- повна

Дата заснування

1939

Дата ліквідації

1944

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Білостоцька область

Після війни більшу частину області (близько 12 тис.км²) разом з обласним центром було передано Польщі.

Історія

Див. також: Радянська анексія західнобілоруських земель

До вересня 1939 року територія області входила до складу Польської Республіки. У той час, згідно із секретним пактом Молотова — Ріббентропа між СРСР та нацистською Німеччиною, вона була зайнята військами Радянського Союзу. 22 жовтня того ж року радянська влада організувала на зайнятій території вибори. Майже всі кандидати були підібрані радянською владою, незалежних кандидатів не допускали, громадяни були змушені голосувати, а у всьому краї почався терор і репресії проти тих, хто не підтримував радянську владу . Згідно з офіційними результатами, за радянських кандидатів проголосувало 90 % виборців. Після виборів, «обрані» депутати на зборах у Білостоці 28—30 жовтня звернулися з проханням приєднати ці землі до складу Білоруської РСР. 2 листопада Білосточчина була включена до складу СРСР. 4 грудня радянська влада розділила зайняті території на області — таким чином була створена і Білостоцька область.

Всі ці рішення вважалися незаконними з точки зору міжнародного права. Зайняття північно-східних земель міжвоєнної Польської Республіки та включення їх до складу СРСР порушувало положення багатьох міжнародних договорів, зокрема Ризького мирного договору 1921 р., Договору про ненапад 1932 р. і Лондонської конвенції 1933 року про дефініції агресора. З цієї причини міжнародне співтовариство вважало територію Білостоцької області частиною Польщі під радянською окупацією.

У липні 1944 року місто було відвойовано Червоною Армією і приєднано до Білорусі. 20 вересня 1944 Білосток з прилеглими районами було передано Польщі, яка почала проводити політику насильницького виселення звідти білорусів і українців.

Адміністративний поділ

Спочатку область ділилася на повіти. В 1940 замість повітів були утворені 24 райони:

Волковиський
Гродненський
Моньковський (в тому ж році перейменований на )
(в тому ж році скасований)
Свіслоцький

Література

Атлас гісторыі Беларусі ад старажытнасці да нашых дзён.(біл.) — Мінськ: Видавництво «Білоруська Енциклопедія» імені Петруся Бровки, 2006. — С. 110. — 160 с. —

Примітки

. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 8 жовтня 2012.
Карта поділу Польщі. Підписи: Сталін, Ріббентроп. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
Марек Вежбіцкі: Depolonizacja i kolektywizacja. В: Polacy i Białorusini w zaborze sowieckim. Stosunki polsko-białoruskie na ziemiach północno-wschodnich II RP pod okupacją sowiecką 1939–1941. Вид. Друга Варшава: Stowarzyszenie Kulturalne Fronda, 2007, сс. 301–314, серія: Biblioteka historyczna Frondy. (біл.)
під ред. Маріанна Семаковіч: Війна на два фронти. 17 вересня 1939 — агресія СРСР проти Польщі. В: Нарис історії Польської Держави і Народу. Х-XXI в. С. 226 (біл.)

Це незавершена стаття з географії Білорусі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 8 жовтня 2012.

[2] Карта поділу Польщі. Підписи: Сталін, Ріббентроп. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 1 червня 2022.

[3] Марек Вежбіцкі: Depolonizacja i kolektywizacja. В: Polacy i Białorusini w zaborze sowieckim. Stosunki polsko-białoruskie na ziemiach północno-wschodnich II RP pod okupacją sowiecką 1939–1941. Вид. Друга Варшава: Stowarzyszenie Kulturalne Fronda, 2007, сс. 301–314, серія: Biblioteka historyczna Frondy. (біл.)

[4] під ред. Маріанна Семаковіч: Війна на два фронти. 17 вересня 1939 — агресія СРСР проти Польщі. В: Нарис історії Польської Держави і Народу. Х-XXI в. С. 226 (біл.)