Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Буяновац серб Бујановац Bujanovac алб Bujanoci місто і однойменний муніципалітет у в Сербії Розташоване в басейні Півден

Буяновац

Буяновац


Буяновац (серб. Бујановац, Bujanovac, алб. Bujanoci) — місто і однойменний муніципалітет у в Сербії. Розташоване в басейні Південної Морави. Воно відоме своїми джерелами мінеральної води, тому також відоме як Bujanovačka Баня (Бујановачка Бања).

Буяновац
Бујановац, Bujanovac
Bujanoc
—  Місто і муніципалітет  —
image
Герб
Країна image
Регіон Південна і Східна Сербія
Округ
Населені пункти 59
Уряд
 - Мер Шаїп Камбері
Площа
 - Місто 8,95 км²
 - Муніципалітет 461 км²
Висота над р.м. 384 м 
Населення (Перепис 2002) 
 - Місто 12 011
 - Муніципалітет 43 302
Часовий пояс CET ()
 - Літній час CEST ()
Поштовий індекс 17520
Телефонний код(и) +381(0)17
Автомобільні номери BU
Вебсайт: www.bujanovac.rs/en
image
Місцезнаходження громади Буяновац у Сербії
Місцезнаходження громади Буяновац у Сербії
image
Municipality of Bujanovac

Муніципалітет був полем битви у 1999–2001, після війни в Косові. Він лежить у географічному районі, відомому як Прешевська долина. У переписі 2002 року найбільшою етнічною групою в місті були серби, друга за чисельністю етнічна група в місті — албанці. В даний час населення міста і муніципалітету невідомо через бойкот перепису 2011 з боку місцевого албанського населення. Офіційно є 18 542 жителі.

Історія

Середньовіччя

Середньовічні сербські держави охоплювали цю територію з 12 по 14 століття. Згодом регіон перебував у складі Османської імперії.

Османська доба

Буяновац став частиною Румелії — так називали території Балканського півострова, коли ними керувала Османська імперія. Після Балканських війн регіон перейшов до Куманського дистрикту Королівства Сербія.

Югославія

Після утворення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців в 1918 році Буяновац став частиною області Вранє, сформованої в 1921 з утвердженням . З адміністративною реформою 1929 регіон став частиною Вардарської Бановини зі столицею в місті Скоп'є. З 1945 по 1992 Буяновац був у складі Соціалістичної Республіки Сербія.

Розпад Югославії

У 1992 році місцеві албанці організували референдум, на якому проголосували за приєднання Буяновця, Прешева та Медведжі до самопроголошеної Республіки Косово. Проте жодних важливих подій не відбувалося до кінця 90-х років. Під впливом Війни в Косові, що тривала до 1999 року, між 1999 і 2001 роками, етнічно албанська паравоєнна організація розгорнула конфлікт, метою якого було від'єднання від Югославії трьох вищевказаних громад.

На відміну від випадку з Косовом, західні країни засудили атаки й описали діяльність організації як «екстремізм» і «нелегальні терористичні акти». Після Бульдозерної революції нова влада Югославії змогла припинити конфлікт за підтримки НАТО.

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1948 34 472 —
1953 36 810 +6.8%
1961 39 064 +6.1%
1971 43 522 +11.4%
1981 46 689 +7.3%
1991 49 238 +5.5%
2002 43 302 −12.1%
2011[b] 18 067 −58.3%
Джерело:

Згідно з переписом 2002 року населення Буяновця становило 43 302 людини. Більша частина громади живе в сільській місцевості, міське населення становить лише 27,74 %. У муніципалітеті розташовано 59 населених пунктів.

Етнічні групи

Більшість населення громади становлять албанці, утворюючи 55 % всього населення. Майже всі етнічні албанці бойкотували перепис населення 2011 року, через що точні дані не встановлено.

Етнічна група 1948[a] 1953[a] 1961 1971 1981 1991 2002 2011[b]
Албанці 27,174 28,653 16,618 21,209 25,848 29,588 23,681 244
Серби 25,143 27,681 20,033 18,840 15,914 14,660 14,782 12,989
Роми 2,838 - 11 2,749 4,130 4,408 3,867 4,576
Македонці 29 54 40 55 105 - 36 47
Болгари 9 23 - - - - 33 23
Горанці - - - - - - 10 60
Чорногорці 23 16 8 23 24 44 7 19
Мусульмани 314 - 134 81 121 133 6 15
Югослави - 91 1,081 15 96 75 2 3
Інші 408 6,286 1,147 550 451 330 878 91
Всього 55,938 62,804 39,064 43,522 46,689 49,238 43,302 18,067

Примітки

  2. (PDF). stat.gov.rs (Serbian) . Statistical Office of Serbia. Архів оригіналу (pdf) за 14 листопада 2015. Процитовано 22 жовтня 2019.
  4. European Centre for Minority Issues Staf (1 січня 2003). . Martinus Nijhoff Publishers. с. 652–. ISBN . Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 26 березня 2020.
  5. Lobjakas, Ahto. . rferl.org. Radio Free Europe / Liberty. Архів оригіналу за 23 квітня 2017. Процитовано 22 квітня 2017.
  6. (PDF). stat.gov.rs. Statistical Office of the Republic of Serbia. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 11 січня 2017.
  7. (PDF). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 4 березня 2015.
  8. (PDF). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 3 березня 2015.
  9. (PDF). stat.gov.rs (Serbian) . Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2013. Процитовано 3 березня 2015.
  10. (PDF). stat.gov.rs (Serbian) . Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 3 березня 2015.
  11. (PDF). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 3 березня 2015.
  12. (PDF). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2020. Процитовано 3 березня 2015.
  13. (PDF). stat.gov.rs (Serbian) . Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2021. Процитовано 3 березня 2015.
  14. (PDF). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу (PDF) за 11 August 2014. Процитовано 3 березня 2015.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Buyanovac serb Buјanovac Bujanovac alb Bujanoci misto i odnojmennij municipalitet u v Serbiyi Roztashovane v basejni Pivdennoyi Moravi Vono vidome svoyimi dzherelami mineralnoyi vodi tomu takozh vidome yak Bujanovacka Banya Buјanovachka Baњa Buyanovac Buјanovac Bujanovac Bujanoc Misto i municipalitet GerbKrayinaRegionPivdenna i Shidna SerbiyaOkrugNaseleni punkti 59Uryad MerShayip KamberiPlosha Misto 8 95 km Municipalitet 461 km Visota nad r m 384 m Naselennya Perepis 2002 Misto 12 011 Municipalitet 43 302Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij indeks 17520Telefonnij kod i 381 0 17Avtomobilni nomeri BUVebsajt www bujanovac rs enMisceznahodzhennya gromadi Buyanovac u SerbiyiMisceznahodzhennya gromadi Buyanovac u SerbiyiMunicipality of Bujanovac Municipalitet buv polem bitvi u 1999 2001 pislya vijni v Kosovi Vin lezhit u geografichnomu rajoni vidomomu yak Preshevska dolina U perepisi 2002 roku najbilshoyu etnichnoyu grupoyu v misti buli serbi druga za chiselnistyu etnichna grupa v misti albanci V danij chas naselennya mista i municipalitetu nevidomo cherez bojkot perepisu 2011 z boku miscevogo albanskogo naselennya Oficijno ye 18 542 zhiteli IstoriyaSerednovichchya Serednovichni serbski derzhavi ohoplyuvali cyu teritoriyu z 12 po 14 stolittya Zgodom region perebuvav u skladi Osmanskoyi imperiyi Osmanska doba Buyanovac stav chastinoyu Rumeliyi tak nazivali teritoriyi Balkanskogo pivostrova koli nimi keruvala Osmanska imperiya Pislya Balkanskih vijn region perejshov do Kumanskogo distriktu Korolivstva Serbiya Yugoslaviya Pislya utvorennya Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv v 1918 roci Buyanovac stav chastinoyu oblasti Vranye sformovanoyi v 1921 z utverdzhennyam Z administrativnoyu reformoyu 1929 region stav chastinoyu Vardarskoyi Banovini zi stoliceyu v misti Skop ye Z 1945 po 1992 Buyanovac buv u skladi Socialistichnoyi Respubliki Serbiya Rozpad Yugoslaviyi U 1992 roci miscevi albanci organizuvali referendum na yakomu progolosuvali za priyednannya Buyanovcya Presheva ta Medvedzhi do samoprogoloshenoyi Respubliki Kosovo Prote zhodnih vazhlivih podij ne vidbuvalosya do kincya 90 h rokiv Pid vplivom Vijni v Kosovi sho trivala do 1999 roku mizh 1999 i 2001 rokami etnichno albanska paravoyenna organizaciya rozgornula konflikt metoyu yakogo bulo vid yednannya vid Yugoslaviyi troh vishevkazanih gromad Na vidminu vid vipadku z Kosovom zahidni krayini zasudili ataki j opisali diyalnist organizaciyi yak ekstremizm i nelegalni teroristichni akti Pislya Buldozernoyi revolyuciyi nova vlada Yugoslaviyi zmogla pripiniti konflikt za pidtrimki NATO NaselennyaZmini naselennyaRik Naselennya Zmina1948 34 472 1953 36 810 6 8 1961 39 064 6 1 1971 43 522 11 4 1981 46 689 7 3 1991 49 238 5 5 2002 43 302 12 1 2011 b 18 067 58 3 Dzherelo Zgidno z perepisom 2002 roku naselennya Buyanovcya stanovilo 43 302 lyudini Bilsha chastina gromadi zhive v silskij miscevosti miske naselennya stanovit lishe 27 74 U municipaliteti roztashovano 59 naselenih punktiv Etnichni grupi Bilshist naselennya gromadi stanovlyat albanci utvoryuyuchi 55 vsogo naselennya Majzhe vsi etnichni albanci bojkotuvali perepis naselennya 2011 roku cherez sho tochni dani ne vstanovleno Etnichna grupa 1948 a 1953 a 1961 1971 1981 1991 2002 2011 b Albanci 27 174 28 653 16 618 21 209 25 848 29 588 23 681 244Serbi 25 143 27 681 20 033 18 840 15 914 14 660 14 782 12 989Romi 2 838 11 2 749 4 130 4 408 3 867 4 576Makedonci 29 54 40 55 105 36 47Bolgari 9 23 33 23Goranci 10 60Chornogorci 23 16 8 23 24 44 7 19Musulmani 314 134 81 121 133 6 15Yugoslavi 91 1 081 15 96 75 2 3Inshi 408 6 286 1 147 550 451 330 878 91Vsogo 55 938 62 804 39 064 43 522 46 689 49 238 43 302 18 067Primitki PDF stat gov rs Serbian Statistical Office of Serbia Arhiv originalu pdf za 14 listopada 2015 Procitovano 22 zhovtnya 2019 European Centre for Minority Issues Staf 1 sichnya 2003 Martinus Nijhoff Publishers s 652 ISBN 90 411 1956 6 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2021 Procitovano 26 bereznya 2020 Lobjakas Ahto rferl org Radio Free Europe Liberty Arhiv originalu za 23 kvitnya 2017 Procitovano 22 kvitnya 2017 PDF stat gov rs Statistical Office of the Republic of Serbia Arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2014 Procitovano 11 sichnya 2017 PDF stat gov rs Republicki zavod za statistiku Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2015 PDF stat gov rs Republicki zavod za statistiku Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 Procitovano 3 bereznya 2015 PDF stat gov rs Serbian Republicki zavod za statistiku Arhiv originalu PDF za 20 grudnya 2013 Procitovano 3 bereznya 2015 PDF stat gov rs Serbian Republicki zavod za statistiku Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 3 bereznya 2015 PDF stat gov rs Republicki zavod za statistiku Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 3 bereznya 2015 PDF stat gov rs Republicki zavod za statistiku Arhiv originalu PDF za 7 lyutogo 2020 Procitovano 3 bereznya 2015 PDF stat gov rs Serbian Arhiv originalu PDF za 26 kvitnya 2021 Procitovano 3 bereznya 2015 PDF stat gov rs Republicki zavod za statistiku Arhiv originalu PDF za 11 August 2014 Procitovano 3 bereznya 2015

Дата публікації:
Топ