Монтсерра́т (англ. Montserrat, МФА: [mɒntsəˈræt]) — володіння Великої Британії в Карибському морі. Входить до архіпелагу Малі Антильські острови. Площа території — 104 км². Адміністративним центром є місто Плімут (3500 мешканців). За конституцією 1960 року, Монтсерратом керує губернатор, якого призначає король Великої Британії.
Монтсеррат | |||||
| |||||
Гімн: «Боже, бережи короля» | |||||
Столиця | Плімут1 (Де-юре) Брейдс (Де-факто) | ||||
---|---|---|---|---|---|
Офіційні мови | англійська | ||||
Форма правління | Британські заморські території | ||||
- Король | Карл III | ||||
- Губернатор | |||||
1960 | |||||
Площа | |||||
- Загалом | 102 км² | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2009 | 5 097 (230) | ||||
- Густота | 50/км² | ||||
Валюта | східнокарибський долар (XCD ) | ||||
Часовий пояс | Atlantic (UTC-4) | ||||
Коди ISO 3166 | MS / MSR / 500 | ||||
Домен | .ms | ||||
|
Географія
Монтсеррат є невеличким за площею острівцем вулканічного походження. Омивається водами Карибського моря та межує з Антигуа й Барбуда і Гваделупою. За формою він схожий на острів Шрі-Ланка і має: завдовжки 16 км, завширшки 11 км.
Берегова лінія острова становить близько 40 км і сформована вулканічними напливами, тож при взаємодії з карибськими хвилями утворилися кам'янисті кручі у висоту 10—15 метрів. Піщані лагуни рідкісні, утворені в пониззі та річищах невеличких річок. Річки острова невеличкі, вони витікають із верхів'їв гір та вулканічних ущелин, додатково живляться потоками тропічних лісів й стрімко впадають до моря. Унаслідок природного різкого перепаду висот формуються стрімкі перекати та водоспади, а також глибокі ущелини.
Монтсеррат вважається гірським островом (попри те, що найбільша висота — 915 метрів над рівнем моря), оскільки він сформований унаслідок вулканічної активності. Відтак, піки вулканів у Антильському архіпелазі, що вийшли над поверхнею води стали повноцінними географічними об'єктами. Загалом, на острові налічується 9 вулканічних кратерів, які знаходяться на трьох гірських масивах: на півночі гора (найбільша висота 392 м), у центрі (Centre Hills (найбільша висота 747 м), а на півдні найбільша й найвища гірська гряда Суфрієр (Soufrière; найбільша висота 915 м). Низинною частиною острова вважається його узбережжя, яке лише в деяких місцях має широту понад 500 м.
Історія
Острів був відкритий Христофором Колумбом у 1493 році й названий ним на честь монастиря Санта Марія де Монсеррат, розташованого в Каталонії. Перше поселення було засноване в 1632 році, яке було назване Плімут — на честь відомого англійського однойменного міста. У XVII—XVIII століттях Англія і Франція вели боротьбу за володіння островом. У 1871—1958 роках Монтсеррат увійшов до складу Британських Підвітряних островів, а в 1958—1962 роках — до складу Вест-Індської федерації. Монтсеррат є членом Організація Східнокарибських держав та Регіональної системи безпеки.
У новітній історії світ дізнався про острів внаслідок природної катастрофи, в червні 1995 року відбулася серія потужних вивержень вулкану Суфрієр-Гіллз, унаслідок яких лава і попіл вкрили великий простір на півдні Монтсеррату, в тому числі й Плімут. Стало очевидно, що місто, населення якого на той час налічувало близько 4000 осіб, перебуває в небезпеці. 21 серпня 1995 року попіл почав укривати Плімут, і в грудні мешканців було евакуйовано. За кілька місяців їм було дозволено повернутися, але вже 25 червня 1997 року внаслідок потужного виверження загинуло 19 людей, пірокластичний матеріал майже досяг аеропорту. Плімут було знову евакуйовано. 4—8 серпня ще кілька вивержень зруйнували близько 80 % міста, поховавши його під шаром попелу завтовшки 1,4 м.
Вивержений вулканом пірокластичний матеріал мав високу в'язкість, тому, аби його зчистити потрібні були вибухівка, бульдозери, та інші ресурси, досить дорогі для повсюдного використання на розкопках. Місто було полишене, а південна частина острова була оголошена закритим районом. Понад дві третини населення залишило острів.
Керівництво Монтсеррату перемістилося до Брейдса, але Плімут досі, де-юре, залишається адміністративним центром.
З того часу іноді вулкан проявляє свою активність (востаннє у 2010 році).
Адміністративний устрій
Позаяк Монтсеррат є заморською територією англійської корони, на ньому послуговуються англійськими територіальними розподілами. За часів колонізації відчутний вплив та прив'язка були до релігійних інституцій, тож на острові затвердилися такі адміністративні поділи: губернаторство → парохія → поселення.
Парохії Монтсеррату
Загалом Монтсеррат розділений на 3 парохії:
- Сент-Пітер (Saint Peter Parish) → 2369 осіб (станом на 2011 рік);
- Сент-Антоні (Saint Anthony Parish) → 1666 осіб (станом на 2011 рік);
- (Saint Georges Parish) → 887 осіб (станом на 2011 рік).
Поселення Монтсеррату
До середини XX століття населення острова зростало, утворювалися все нові поселення, але наприкінці століття, внаслідок кількох природних катаклізмів (урагану 1985 року та виверження вулкану 1995—1997 років) більшість мешканців змушені залишити свої обжиті місцини й переселитися на інші карибські острови. Решта мешканців переселилася до безпечнішої частини острова, а саме північної. Відтак на острові налічується до 60 поселень (значна частина з яких полишена).
З обжитих поселень залишилися:
- (Look Out);
- (Brades/Shinnlands);
- (St. Peter's);
- (Davy Hill North);
- (Olveston);
- Вудлендс (Woodlands);
- (Judy Piece);
- (Baker Hill);
- або ж Монго Гілл (St. John's/Mongo Hill);
- (Davy Hill South);
- (St. Johns North);
- (Salem West);
- (Geralds);
- (Friths/Flemmings);
- (Salem East);
- (Barzeys);
- (Drummonds);
- (Cudjoe Head);
- або ж Бенкс (Nixons/Banks);
- (Old Towne);
- (Happy Hill);
- (Isles Bay)
Демографія
Унаслідок активності вулкану Суфрієр-Гіллз значну частину мешканців острова було евакуйовано.
Народжуваність (на 1000 осіб) — 14,3. Смертність (на 1000 осіб) — 9,9.
За віком (2003):
- 0—14 років: 23,4 % (чол. 1062; жін. 1041);
- 15—64 років: 65,3 % (чол. 2805; жін. 3066);
- 65 років і вище: 11,4 % (чол. 537; жін. 484).
Приріст населення: 4,5 % (2003).
Релігія: англіканці, методисти, католики, п'ятдесятники, адвентисти та ін.
Грошова одиниця — східнокарибський долар.
Відомі уродженці
- Метью Шиль — британський письменник.
Див. також
Посилання
- Монтсеррат [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Офшорна зона Монтсеррат [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — 536 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Monserrat Montserra t angl Montserrat MFA mɒntseˈraet volodinnya Velikoyi Britaniyi v Karibskomu mori Vhodit do arhipelagu Mali Antilski ostrovi Plosha teritoriyi 104 km Administrativnim centrom ye misto Plimut 3500 meshkanciv Za konstituciyeyu 1960 roku Montserratom keruye gubernator yakogo priznachaye korol Velikoyi Britaniyi Montserrat angl MontserratPrapor GerbGimn Bozhe berezhi korolya Roztashuvannya MontserratuStolicya Plimut1 De yure Brejds De fakto Oficijni movi anglijskaForma pravlinnya Britanski zamorski teritoriyi Korol Karl III Gubernator1960 Plosha Zagalom 102 km Naselennya ocinka 2009 5 097 230 Gustota 50 km Valyuta shidnokaribskij dolar a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 XCD a Chasovij poyas Atlantic UTC 4 Kodi ISO 3166 MS MSR 500Domen msVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MontserratMapa MontserratuGeografiyaGeografiya Montserratu Richki ostrova Montserrat Montserrat ye nevelichkim za plosheyu ostrivcem vulkanichnogo pohodzhennya Omivayetsya vodami Karibskogo morya ta mezhuye z Antigua j Barbuda i Gvadelupoyu Za formoyu vin shozhij na ostriv Shri Lanka i maye zavdovzhki 16 km zavshirshki 11 km Beregova liniya ostrova stanovit blizko 40 km i sformovana vulkanichnimi naplivami tozh pri vzayemodiyi z karibskimi hvilyami utvorilisya kam yanisti kruchi u visotu 10 15 metriv Pishani laguni ridkisni utvoreni v ponizzi ta richishah nevelichkih richok Richki ostrova nevelichki voni vitikayut iz verhiv yiv gir ta vulkanichnih ushelin dodatkovo zhivlyatsya potokami tropichnih lisiv j strimko vpadayut do morya Unaslidok prirodnogo rizkogo perepadu visot formuyutsya strimki perekati ta vodospadi a takozh gliboki ushelini Montserrat vvazhayetsya girskim ostrovom popri te sho najbilsha visota 915 metriv nad rivnem morya oskilki vin sformovanij unaslidok vulkanichnoyi aktivnosti Vidtak piki vulkaniv u Antilskomu arhipelazi sho vijshli nad poverhneyu vodi stali povnocinnimi geografichnimi ob yektami Zagalom na ostrovi nalichuyetsya 9 vulkanichnih krateriv yaki znahodyatsya na troh girskih masivah na pivnochi gora najbilsha visota 392 m u centri Centre Hills najbilsha visota 747 m a na pivdni najbilsha j najvisha girska gryada Sufriyer Soufriere najbilsha visota 915 m Nizinnoyu chastinoyu ostrova vvazhayetsya jogo uzberezhzhya yake lishe v deyakih miscyah maye shirotu ponad 500 m IstoriyaOstriv buv vidkritij Hristoforom Kolumbom u 1493 roci j nazvanij nim na chest monastirya Santa Mariya de Monserrat roztashovanogo v Kataloniyi Pershe poselennya bulo zasnovane v 1632 roci yake bulo nazvane Plimut na chest vidomogo anglijskogo odnojmennogo mista U XVII XVIII stolittyah Angliya i Franciya veli borotbu za volodinnya ostrovom U 1871 1958 rokah Montserrat uvijshov do skladu Britanskih Pidvitryanih ostroviv a v 1958 1962 rokah do skladu Vest Indskoyi federaciyi Montserrat ye chlenom Organizaciya Shidnokaribskih derzhav ta Regionalnoyi sistemi bezpeki U novitnij istoriyi svit diznavsya pro ostriv vnaslidok prirodnoyi katastrofi v chervni 1995 roku vidbulasya seriya potuzhnih viverzhen vulkanu Sufriyer Gillz unaslidok yakih lava i popil vkrili velikij prostir na pivdni Montserratu v tomu chisli j Plimut Stalo ochevidno sho misto naselennya yakogo na toj chas nalichuvalo blizko 4000 osib perebuvaye v nebezpeci 21 serpnya 1995 roku popil pochav ukrivati Plimut i v grudni meshkanciv bulo evakujovano Za kilka misyaciv yim bulo dozvoleno povernutisya ale vzhe 25 chervnya 1997 roku vnaslidok potuzhnogo viverzhennya zaginulo 19 lyudej piroklastichnij material majzhe dosyag aeroportu Plimut bulo znovu evakujovano 4 8 serpnya she kilka viverzhen zrujnuvali blizko 80 mista pohovavshi jogo pid sharom popelu zavtovshki 1 4 m Viverzhenij vulkanom piroklastichnij material mav visoku v yazkist tomu abi jogo zchistiti potribni buli vibuhivka buldozeri ta inshi resursi dosit dorogi dlya povsyudnogo vikoristannya na rozkopkah Misto bulo polishene a pivdenna chastina ostrova bula ogoloshena zakritim rajonom Ponad dvi tretini naselennya zalishilo ostriv Kerivnictvo Montserratu peremistilosya do Brejdsa ale Plimut dosi de yure zalishayetsya administrativnim centrom Z togo chasu inodi vulkan proyavlyaye svoyu aktivnist vostannye u 2010 roci Administrativnij ustrijAdministrativnij podil Montserratu Derzhavnij lad MontserratuAdministrativnij podil ostrova Montserrat Pozayak Montserrat ye zamorskoyu teritoriyeyu anglijskoyi koroni na nomu poslugovuyutsya anglijskimi teritorialnimi rozpodilami Za chasiv kolonizaciyi vidchutnij vpliv ta priv yazka buli do religijnih institucij tozh na ostrovi zatverdilisya taki administrativni podili gubernatorstvo parohiya poselennya Parohiyi Montserratu Zagalom Montserrat rozdilenij na 3 parohiyi Sent Piter Saint Peter Parish 2369 osib stanom na 2011 rik Sent Antoni Saint Anthony Parish 1666 osib stanom na 2011 rik Saint Georges Parish 887 osib stanom na 2011 rik Poselennya Montserratu Do seredini XX stolittya naselennya ostrova zrostalo utvoryuvalisya vse novi poselennya ale naprikinci stolittya vnaslidok kilkoh prirodnih kataklizmiv uraganu 1985 roku ta viverzhennya vulkanu 1995 1997 rokiv bilshist meshkanciv zmusheni zalishiti svoyi obzhiti miscini j pereselitisya na inshi karibski ostrovi Reshta meshkanciv pereselilasya do bezpechnishoyi chastini ostrova a same pivnichnoyi Vidtak na ostrovi nalichuyetsya do 60 poselen znachna chastina z yakih polishena Z obzhitih poselen zalishilisya Look Out Brades Shinnlands St Peter s Davy Hill North Olveston Vudlends Woodlands Judy Piece Baker Hill abo zh Mongo Gill St John s Mongo Hill Davy Hill South St Johns North Salem West Geralds Friths Flemmings Salem East Barzeys Drummonds Cudjoe Head abo zh Benks Nixons Banks Old Towne Happy Hill Isles Bay DemografiyaUnaslidok aktivnosti vulkanu Sufriyer Gillz znachnu chastinu meshkanciv ostrova bulo evakujovano Narodzhuvanist na 1000 osib 14 3 Smertnist na 1000 osib 9 9 Za vikom 2003 0 14 rokiv 23 4 chol 1062 zhin 1041 15 64 rokiv 65 3 chol 2805 zhin 3066 65 rokiv i vishe 11 4 chol 537 zhin 484 Pririst naselennya 4 5 2003 Religiya anglikanci metodisti katoliki p yatdesyatniki adventisti ta in Mova anglijska Groshova odinicya shidnokaribskij dolar Vidomi urodzhenciMetyu Shil britanskij pismennik Div takozhSpisok ssavciv Montserratu ol section PosilannyaMontserrat 27 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Ofshorna zona Montserrat 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 2 M Ya 536 s ISBN 978 617 7094 10 3