Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ко́нья (тур. Konya, османськ. قونیه; , також Іко́нія, Іко́ніум, грец. Ἰκόνιον) — місто в Туреччині в центральній частині Анатолії. Центр однойменної провінції Конья.
| Конья тур. Konya | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 37°52′21″ пн. ш. 32°29′31″ сх. д. / 37.87276944447221894° пн. ш. 32.49213888891666357° сх. д.Координати: 37°52′21″ пн. ш. 32°29′31″ сх. д. / 37.87276944447221894° пн. ш. 32.49213888891666357° сх. д. | ||||
| Країна |  Туреччина | |||
| Регіон | Центральна Анатолія | |||
| Столиця для | Румський султанат і Конья | |||
| Засновано | 700 до н. е. | |||
| Площа | 41 001 км² | |||
| Населення | 2 232 374 осіб (2019)[1] | |||
| Висота НРМ | 1016 м | |||
| Міста-побратими | Хой, Кум, Гянджа, Мултан, Окаяма, Сана, Сараєво, Сілгет, Тебриз, Тетово, Верона, Сіань, Баку, Гедареф, Тулькарм | |||
| Телефонний код | (90) 332 | |||
| Часовий пояс | ||||
| GeoNames | 306571 | |||
| OSM | ↑223133 ·R (Конья, Конья) | |||
| Поштові індекси | 42xxx | |||
| Міська влада | ||||
| Мер міста | Tahir Akyürek | |||
| Вебсайт | www.konya.bel.tr www.konya.gov.tr | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Конья у Вікісховищі | ||||
Місто відоме своєю історією, має велику культурну та релігійну цінність.
Історія
Догрецький період
Місце було заселене дуже давно. При розкопках за 50 км на південь від міста знайдено поселення Чатал-Гуюк, історія якого тягнеться від 7500 до н. е.
Під назвою Куванна місто входило в Хеттське царство близько 4000 років тому, так само називалося і в Фригії.
Римський та візантійський період
У грецьких документах місто фігурує як Іконіон. У Біблії Іконіон згадується в Діяннях святих апостолів, з містом пов'язані подорожі апостола Павла. У перекладах Біблії українською місто згадується як Іконія (Дії 14:1). Вважається батьківщиною св. Параскеви Іконійської (П'ятниці) з III ст. Також тут народилася Текла Іконійська (II ст).
За часів римського імператора Клавдія місто було передано ветеранам та отримало назву «Клавдіконіум».
Місто належало римській провінції Лікаонії, у грецькі часи місто належало Фригії. Археологічні розкопки в центрі міста (Аладін-тепе) привели до знахідок фригійських виробів приблизно 25 р. н. е., а також предметів, характерних для сусідніх провінцій Галатії, Каппадокії, Пісидії та Памфілії.
Як видно з імператорських монет, Іконіум мав право римської колонії. Іконіум особливо часто згадується в епоху хрестових походів.
Сельджуки
Цей район у 1070-х роках зайняли сельджуки, Конья в період приблизно 1150—1300 років стала столицею великої імперії, що включала Іран та Ірак. Могутність сельджуцької держави поступово послаблювалась, у той час коли Іконіум був столицею, держава називалась Іконійський султанат, а назва Конья з'явилась через кілька століть. Тоді Конья була активним центром як османської, так і перської культури.
У сельджуцький період тут жив знаменитий поет та математик Омар Хаям (1048–1131). У XIII столітті тут жив Мевляна Джалаледдін Румі. У 1244 році він зустрів й утворив з ним суфійський орден Мевлеві. Румі помер 17 вересня 1273 року, його мавзолей досі вважається святим місцем та паломники постійно відвідують Конью, на свята дервіші влаштовують у його могили ритуал Сема.
Після монгольського завоювання Конья залишалася центром суфізму, по всьому сході організовувались ордена дервішів, подібні до Мевлеві.
Османська імперія
В османські часи Конья була також центром дервішів та святим містом, куди сходились численні паломники.
21 грудня 1832 р. тут відбулася вирішальна битва між єгиптянами Ібрагіма-паші та османською армією великого візира Решида. Незважаючи на значну перевагу сил османів, вони зазнали повної поразки і сам Решид був тяжко поранений та потрапив у полон.
Туреччина
У 1925 році Ататюрк вирішив, що дервіші заважають модернізації країни, та прийняв укази, по яким діяльність суфійських орденів заборонялась чи різко обмежувалась. Суфійські монастирі були переобладнані в музеї. Мавзолей Румі був також перетворений на музей у 1927 році.
Пам'ятки культури, архітектура
Видатні місця
- Центр міста — унікальна сельджуцька архітектура
- Музей Мевляни — комплекс зі склепом Румі.
- Мечеть Селімійе, яку заснував султан Селім II в XVI столітті
- Музей Коюноглу — історичний та краєзнавчий
- Мечеть Алаєттина сельджуцького часу, XIII століття
- Медресе Бюйюк Каратай, нині музей
- Медресе Індже Мінаре, зараз музей прикладного мистецтва по дереву та каменю
- Археологічний музей
- Етнографічний музей
- Мечеть та його могила
- Мечеть Азізіє
- Мечеть Іплікчі — найстаріша сельджуцька мечеть, побудована в 1202 році
- Мечеть Шерефеттина, або мечеть Мевляни — османська мечеть, побудована в 1636 році
- Мечеть Хаджі Хасана
Звичаї, пов'язані з місцевістю
У середині грудня щорічно проводяться фестивалі дервішів, що супроводжувалися танцями. Фестивалі носять більш світський, ніж релігійний характер.
Відомі люди
- Параскева Іконійська П'ятниця (3-тє століття) — християнська свята та великомучениця.
- Амфілохій Іконійський (близько 340 року, — після 394 року) — єпископ Іконії.
- Сосипатр (апостол від 70) — перший єпископ Іконії.
- Тертій — другий єпископ Іконії, переписував Послання до римлян.
Див. також
Примітки
- https://www.aa.com.tr/tr/turkiye/turkiyenin-nufusu-83-milyon-154-bin-997-kisiye-ulasti/1723520
Література
- W. M. Ramsay, Historical Geography of Asia Minor (1890); (англ.)
- St Paul the Traveller (1895);
- G. Le Strange, Lands of the E. Caliphate (1905);
- Данило Туптало, Житія святих (1711)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конья |
- Pictures of the city, amongst them the Mevlana Muzesi and several Seljuk buildings [ 26 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Catholic Encyclopedia entry [ 6 липня 2008 у Wayback Machine.]
- All About Turkey [ 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Sacred Sites [ 1 червня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про місто. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko nya tur Konya osmansk قونیه takozh Iko niya Iko nium grec Ἰkonion misto v Turechchini v centralnij chastini Anatoliyi Centr odnojmennoyi provinciyi Konya Konya tur KonyaKonyaOsnovni dani37 52 21 pn sh 32 29 31 sh d 37 87276944447221894 pn sh 32 49213888891666357 sh d 37 87276944447221894 32 49213888891666357 Koordinati 37 52 21 pn sh 32 29 31 sh d 37 87276944447221894 pn sh 32 49213888891666357 sh d 37 87276944447221894 32 49213888891666357Krayina TurechchinaRegion Centralna AnatoliyaStolicya dlya Rumskij sultanat i KonyaZasnovano 700 do n e Plosha 41 001 km Naselennya 2 232 374 osib 2019 1 Visota NRM 1016 mMista pobratimi Hoj Kum Gyandzha Multan Okayama Sana Sarayevo Silget Tebriz Tetovo Verona Sian Baku Gedaref TulkarmTelefonnij kod 90 332Chasovij poyas UTC 3GeoNames 306571OSM 223133 R Konya Konya Poshtovi indeksi 42xxxMiska vladaMer mista Tahir AkyurekVebsajt www konya bel tr www konya gov trMapa Konya u VikishovishiAdministrativnij podil Konyi Misto vidome svoyeyu istoriyeyu maye veliku kulturnu ta religijnu cinnist IstoriyaDogreckij period Misce bulo zaselene duzhe davno Pri rozkopkah za 50 km na pivden vid mista znajdeno poselennya Chatal Guyuk istoriya yakogo tyagnetsya vid 7500 do n e Pid nazvoyu Kuvanna misto vhodilo v Hettske carstvo blizko 4000 rokiv tomu tak samo nazivalosya i v Frigiyi Rimskij ta vizantijskij period U greckih dokumentah misto figuruye yak Ikonion U Bibliyi Ikonion zgaduyetsya v Diyannyah svyatih apostoliv z mistom pov yazani podorozhi apostola Pavla U perekladah Bibliyi ukrayinskoyu misto zgaduyetsya yak Ikoniya Diyi 14 1 Vvazhayetsya batkivshinoyu sv Paraskevi Ikonijskoyi P yatnici z III st Takozh tut narodilasya Tekla Ikonijska II st Za chasiv rimskogo imperatora Klavdiya misto bulo peredano veteranam ta otrimalo nazvu Klavdikonium Misto nalezhalo rimskij provinciyi Likaoniyi u grecki chasi misto nalezhalo Frigiyi Arheologichni rozkopki v centri mista Aladin tepe priveli do znahidok frigijskih virobiv priblizno 25 r n e a takozh predmetiv harakternih dlya susidnih provincij Galatiyi Kappadokiyi Pisidiyi ta Pamfiliyi Yak vidno z imperatorskih monet Ikonium mav pravo rimskoyi koloniyi Ikonium osoblivo chasto zgaduyetsya v epohu hrestovih pohodiv Seldzhuki Muzej pri grobnici Rumi v Konyi Cej rajon u 1070 h rokah zajnyali seldzhuki Konya v period priblizno 1150 1300 rokiv stala stoliceyu velikoyi imperiyi sho vklyuchala Iran ta Irak Mogutnist seldzhuckoyi derzhavi postupovo poslablyuvalas u toj chas koli Ikonium buv stoliceyu derzhava nazivalas Ikonijskij sultanat a nazva Konya z yavilas cherez kilka stolit Todi Konya bula aktivnim centrom yak osmanskoyi tak i perskoyi kulturi U seldzhuckij period tut zhiv znamenitij poet ta matematik Omar Hayam 1048 1131 U XIII stolitti tut zhiv Mevlyana Dzhalaleddin Rumi U 1244 roci vin zustriv j utvoriv z nim sufijskij orden Mevlevi Rumi pomer 17 veresnya 1273 roku jogo mavzolej dosi vvazhayetsya svyatim miscem ta palomniki postijno vidviduyut Konyu na svyata dervishi vlashtovuyut u jogo mogili ritual Sema Pislya mongolskogo zavoyuvannya Konya zalishalasya centrom sufizmu po vsomu shodi organizovuvalis ordena dervishiv podibni do Mevlevi Osmanska imperiya V osmanski chasi Konya bula takozh centrom dervishiv ta svyatim mistom kudi shodilis chislenni palomniki 21 grudnya 1832 r tut vidbulasya virishalna bitva mizh yegiptyanami Ibragima pashi ta osmanskoyu armiyeyu velikogo vizira Reshida Nezvazhayuchi na znachnu perevagu sil osmaniv voni zaznali povnoyi porazki i sam Reshid buv tyazhko poranenij ta potrapiv u polon Turechchina Biblioteka i arhiv Seldzhuckogo universitetuFakultet medicini Seldzhuckogo universitetu U 1925 roci Atatyurk virishiv sho dervishi zavazhayut modernizaciyi krayini ta prijnyav ukazi po yakim diyalnist sufijskih ordeniv zaboronyalas chi rizko obmezhuvalas Sufijski monastiri buli pereobladnani v muzeyi Mavzolej Rumi buv takozh peretvorenij na muzej u 1927 roci Pam yatki kulturi arhitekturaVidatni miscya Centr mista unikalna seldzhucka arhitektura Muzej Mevlyani kompleks zi sklepom Rumi Mechet Selimije yaku zasnuvav sultan Selim II v XVI stolitti Muzej Koyunoglu istorichnij ta krayeznavchij Mechet Alayettina seldzhuckogo chasu XIII stolittya Medrese Byujyuk Karataj nini muzej Medrese Indzhe Minare zaraz muzej prikladnogo mistectva po derevu ta kamenyu Arheologichnij muzej Etnografichnij muzej Mechet ta jogo mogila Mechet Aziziye Mechet Iplikchi najstarisha seldzhucka mechet pobudovana v 1202 roci Mechet Sherefettina abo mechet Mevlyani osmanska mechet pobudovana v 1636 roci Mechet Hadzhi HasanaZvichayi pov yazani z miscevistyu U seredini grudnya shorichno provodyatsya festivali dervishiv sho suprovodzhuvalisya tancyami Festivali nosyat bilsh svitskij nizh religijnij harakter Vidomi lyudiParaskeva Ikonijska P yatnicya 3 tye stolittya hristiyanska svyata ta velikomuchenicya Amfilohij Ikonijskij blizko 340 roku pislya 394 roku yepiskop Ikoniyi Sosipatr apostol vid 70 pershij yepiskop Ikoniyi Tertij drugij yepiskop Ikoniyi perepisuvav Poslannya do rimlyan Div takozhSufizmPrimitkihttps www aa com tr tr turkiye turkiyenin nufusu 83 milyon 154 bin 997 kisiye ulasti 1723520LiteraturaW M Ramsay Historical Geography of Asia Minor 1890 angl St Paul the Traveller 1895 G Le Strange Lands of the E Caliphate 1905 Danilo Tuptalo Zhitiya svyatih 1711 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KonyaPictures of the city amongst them the Mevlana Muzesi and several Seljuk buildings 26 lipnya 2008 u Wayback Machine Catholic Encyclopedia entry 6 lipnya 2008 u Wayback Machine All About Turkey 9 travnya 2008 u Wayback Machine Sacred Sites 1 chervnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro misto Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi