Е́пос (дав.-гр. ἔπος — «слово», «оповідання») — літературний рід (нарівні з лірикою і драмою), що розповідає про події, які нібито відбувалися у минулому (немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).
Історія
Епос охоплює буття в його пластичній об'ємності, просторово-часовій довжині і подійовій насиченості (сюжетність). Виникає у фольклорі (казка, епопея, історико-героїчні пісні, билина). Епос — епічна поема. Джерело її сюжету — народний переказ, образи ідеалізовані й узагальнені, мова відбиває відносно монолітну народну свідомість, форма віршована («Іліада» Гомера, «Енеїда» Вергілія). До 18 століття епос був головним жанром літератури.
У 18—19 столітті головним жанром стає роман. Сюжети запозичаються переважно із сучасності, образи індивідуалізуються, мова відбиває різко диференційовану багатомовну суспільну свідомість, форма прозаїчна.
Стародавні жанри епосу — повість, оповідання, новела. Прагнучи до повного відображення життя, епічні твори тяжіють до об'єднання в цикли. На основі цієї ж тенденції складається роман-епопея.
Етимологія
Слово походить від давньогрецького ἔπος (epos), "слово, історія, поема".
Форма
Багато віршованих форм використовувались у епічних віршах протягом століть, але література кожної мови, як правило, тяжіє до однієї форми, або принаймні до дуже обмеженого набору. Давні шумерські епічні поеми не використовували жодного роду поетичних метрів, а рядки не мали послідовної довжини; натомість шумерські вірші виводили свій ритм виключно шляхом постійного повторення, з витонченими різновидами між рядками. Індоєвропейська епічна поезія, навпаки, зазвичай робить великий акцент на важливості послідовності ліній та поетичного метра. Давньогрецькі та латинські вірші були написані дактильним гекзаметром. Староанглійські, німецькі та скандинавські вірші писалися в алітераційних віршах, зазвичай без рими. Італійські, іспанські та португальські довгі вірші зазвичай писалися в терцині або особливій в октавній римі. Починаючи з 14 століття англійські епічні вірші були написані в героїчних куплетах та королівській римі, хоча в 16 столітті також були введені Спенсерова строфа та Білий вірш. Французька александрія в даний час є героїчною лінією у французькій літературі, хоча в більш ранні періоди десятискладовість мала перевагу. У польській літературі переважають куплети польської александрії (складові рядки 7 + 6 складів). У російській мові найпопулярніший вірш ямбічного тетраметра. У сербській поезії десятискладовість - це єдина форма, яка використовується.
Усні епоси
Перші епоси були витвором долітературних суспільств та поетичних традицій усної історії. Усна традиція використовувалася разом із письмовими писаннями для спілкування та сприяння поширенню культури. У цих традиціях поезія передається слухачам і від виконавця до виконавця суто усними засобами. На початку XX століття вивчення живих усних епічних традицій на Балканах Мільманом Перрі та Альбертом Лордом продемонструвало сурядну модель, використану для створення цих віршів. Вони продемонстрували, що усні епоси, як правило, будуються з коротких епізодів, кожен певного статусу, інтересів та важливості. Це полегшує запам'ятовування, оскільки поет згадує кожен епізод по черзі і використовує завершені епізоди, щоб відтворити весь епос під час його виконання. Паррі і Лорд також стверджують, що найбільш імовірним джерелом для письмових текстів Гомерівського епосу було диктантом із усного виступу.
Мільман Перрі та Альберт Лорд стверджували, що гомерівські епоси, найдавніші твори західної літератури, були принципово усною поетичною формою. Ці твори становлять основу епічного жанру в західній літературі. Майже весь західний епос (включаючи "Енеїду" Вергілія та "Божественну комедію" Данте) свідомо представляє себе як продовжувач традиції, започаткованої цими поемами. Класична епічна поезія використовує метр, який називається дактилічним гекзаметром і переказує подорож, або фізичну (що є типовим для Одіссея в "Одіссеї"), або психічну (що є типовим для Ахіла в «Іліаді») або й те й інше. Епоси також мають тенденцію висвітлювати культурні норми та визначати або ставити під сумнів культурні цінності, особливо якщо вони стосуються героїзму.
Композиція та звичаї
У своїй праці «Поетика» Арістотель визначає епос як одну з форм поезії, протиставлену ліриці та драмі у формі трагедії та комедії.
Спроба окреслити десять основних характеристик епосу:
- Починається з "середини діла".
- Оточення величезне, охоплює багато народів, світу чи Всесвіту.
- Починається зі звернення до музи (епічне звернення).
- Починається з постановки теми.
- Включає використання епітетів.
- Містить довгі списки, які називаються епічним каталогом.
- Характеризується довгими та офіційними виступами (промовами).
- .Показує як божественне втручається у справи людини.
- Особливість героїв, які втілюють цінності цивілізації.
- Часто зображується трагічний герой,який спускається у підземний світ чи пекло.
Герой, як правило, бере участь у циклічній мандрівці чи квесті, стикається з супротивниками, які намагаються перемогти його у своїй подорожі та повертається додому. Епічний герой ілюструє певні риси, здійснює вчинки та ілюструє певну мораль, яку цінує суспільство, з якого походить епос. Багато епічних героїв є повторюваними персонажами в легендах рідної культури.
Види епосу
- епопея,
- поема,
- роман,
- великий поетичний епос,
- ліроепічна проза.
Див. також
Джерела
- Звіринний епос // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 486. — 1000 екз.
Примітки
- Епос // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання
- 563/mode/1up?view=theater [https://archive.org/stream/literaturoznavchat1#page/n343/mode/2up Епос; Ліро-епос] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 344-345; 563.
- 571/mode/1up?view=theater [https://archive.org/stream/literaturoznavchat2#page/n459/mode/2up Тваринний епос; Циклічний епос] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 460; 571.
- Епос; Тваринний епос // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 186; 557-558. — 634 с.
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Epos znachennya E pos dav gr ἔpos slovo opovidannya literaturnij rid narivni z lirikoyu i dramoyu sho rozpovidaye pro podiyi yaki nibito vidbuvalisya u minulomu nemov zdijsnyuvalisya naspravdi i zgaduyutsya opovidachem Vtecha Eneya z Troyi Enej nese svogo starogo batka Anhisa Kartina Federiko Barochchi za motivami poemi Eneyida IstoriyaEpos ohoplyuye buttya v jogo plastichnij ob yemnosti prostorovo chasovij dovzhini i podijovij nasichenosti syuzhetnist Vinikaye u folklori kazka epopeya istoriko geroyichni pisni bilina Epos epichna poema Dzherelo yiyi syuzhetu narodnij perekaz obrazi idealizovani j uzagalneni mova vidbivaye vidnosno monolitnu narodnu svidomist forma virshovana Iliada Gomera Eneyida Vergiliya Do 18 stolittya epos buv golovnim zhanrom literaturi U 18 19 stolitti golovnim zhanrom staye roman Syuzheti zapozichayutsya perevazhno iz suchasnosti obrazi individualizuyutsya mova vidbivaye rizko diferencijovanu bagatomovnu suspilnu svidomist forma prozayichna Starodavni zhanri eposu povist opovidannya novela Pragnuchi do povnogo vidobrazhennya zhittya epichni tvori tyazhiyut do ob yednannya v cikli Na osnovi ciyeyi zh tendenciyi skladayetsya roman epopeya EtimologiyaSlovo pohodit vid davnogreckogo ἔpos epos slovo istoriya poema FormaBagato virshovanih form vikoristovuvalis u epichnih virshah protyagom stolit ale literatura kozhnoyi movi yak pravilo tyazhiye do odniyeyi formi abo prinajmni do duzhe obmezhenogo naboru Davni shumerski epichni poemi ne vikoristovuvali zhodnogo rodu poetichnih metriv a ryadki ne mali poslidovnoyi dovzhini natomist shumerski virshi vivodili svij ritm viklyuchno shlyahom postijnogo povtorennya z vitonchenimi riznovidami mizh ryadkami Indoyevropejska epichna poeziya navpaki zazvichaj robit velikij akcent na vazhlivosti poslidovnosti linij ta poetichnogo metra Davnogrecki ta latinski virshi buli napisani daktilnim gekzametrom Staroanglijski nimecki ta skandinavski virshi pisalisya v aliteracijnih virshah zazvichaj bez rimi Italijski ispanski ta portugalski dovgi virshi zazvichaj pisalisya v tercini abo osoblivij v oktavnij rimi Pochinayuchi z 14 stolittya anglijski epichni virshi buli napisani v geroyichnih kupletah ta korolivskij rimi hocha v 16 stolitti takozh buli vvedeni Spenserova strofa ta Bilij virsh Francuzka aleksandriya v danij chas ye geroyichnoyu liniyeyu u francuzkij literaturi hocha v bilsh ranni periodi desyatiskladovist mala perevagu U polskij literaturi perevazhayut kupleti polskoyi aleksandriyi skladovi ryadki 7 6 skladiv U rosijskij movi najpopulyarnishij virsh yambichnogo tetrametra U serbskij poeziyi desyatiskladovist ce yedina forma yaka vikoristovuyetsya Usni eposiPershi eposi buli vitvorom doliteraturnih suspilstv ta poetichnih tradicij usnoyi istoriyi Usna tradiciya vikoristovuvalasya razom iz pismovimi pisannyami dlya spilkuvannya ta spriyannya poshirennyu kulturi U cih tradiciyah poeziya peredayetsya sluhacham i vid vikonavcya do vikonavcya suto usnimi zasobami Na pochatku XX stolittya vivchennya zhivih usnih epichnih tradicij na Balkanah Milmanom Perri ta Albertom Lordom prodemonstruvalo suryadnu model vikoristanu dlya stvorennya cih virshiv Voni prodemonstruvali sho usni eposi yak pravilo buduyutsya z korotkih epizodiv kozhen pevnogo statusu interesiv ta vazhlivosti Ce polegshuye zapam yatovuvannya oskilki poet zgaduye kozhen epizod po cherzi i vikoristovuye zaversheni epizodi shob vidtvoriti ves epos pid chas jogo vikonannya Parri i Lord takozh stverdzhuyut sho najbilsh imovirnim dzherelom dlya pismovih tekstiv Gomerivskogo eposu bulo diktantom iz usnogo vistupu Milman Perri ta Albert Lord stverdzhuvali sho gomerivski eposi najdavnishi tvori zahidnoyi literaturi buli principovo usnoyu poetichnoyu formoyu Ci tvori stanovlyat osnovu epichnogo zhanru v zahidnij literaturi Majzhe ves zahidnij epos vklyuchayuchi Eneyidu Vergiliya ta Bozhestvennu komediyu Dante svidomo predstavlyaye sebe yak prodovzhuvach tradiciyi zapochatkovanoyi cimi poemami Klasichna epichna poeziya vikoristovuye metr yakij nazivayetsya daktilichnim gekzametrom i perekazuye podorozh abo fizichnu sho ye tipovim dlya Odisseya v Odisseyi abo psihichnu sho ye tipovim dlya Ahila v Iliadi abo j te j inshe Eposi takozh mayut tendenciyu visvitlyuvati kulturni normi ta viznachati abo staviti pid sumniv kulturni cinnosti osoblivo yaksho voni stosuyutsya geroyizmu Kompoziciya ta zvichayiU svoyij praci Poetika Aristotel viznachaye epos yak odnu z form poeziyi protistavlenu lirici ta drami u formi tragediyi ta komediyi Sproba okresliti desyat osnovnih harakteristik eposu Pochinayetsya z seredini dila Otochennya velichezne ohoplyuye bagato narodiv svitu chi Vsesvitu Pochinayetsya zi zvernennya do muzi epichne zvernennya Pochinayetsya z postanovki temi Vklyuchaye vikoristannya epitetiv Mistit dovgi spiski yaki nazivayutsya epichnim katalogom Harakterizuyetsya dovgimi ta oficijnimi vistupami promovami Pokazuye yak bozhestvenne vtruchayetsya u spravi lyudini Osoblivist geroyiv yaki vtilyuyut cinnosti civilizaciyi Chasto zobrazhuyetsya tragichnij geroj yakij spuskayetsya u pidzemnij svit chi peklo Geroj yak pravilo bere uchast u ciklichnij mandrivci chi kvesti stikayetsya z suprotivnikami yaki namagayutsya peremogti jogo u svoyij podorozhi ta povertayetsya dodomu Epichnij geroj ilyustruye pevni risi zdijsnyuye vchinki ta ilyustruye pevnu moral yaku cinuye suspilstvo z yakogo pohodit epos Bagato epichnih geroyiv ye povtoryuvanimi personazhami v legendah ridnoyi kulturi Vidi eposuepopeya poema roman velikij poetichnij epos liroepichna proza Div takozhGeroyichnij epos Epopeya Epichnij cikl KalevipoegDzherelaZvirinnij epos Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 486 1000 ekz PrimitkiEpos Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Posilannya563 mode 1up view theater https archive org stream literaturoznavchat1 page n343 mode 2up Epos Liro epos Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 344 345 563 571 mode 1up view theater https archive org stream literaturoznavchat2 page n459 mode 2up Tvarinnij epos Ciklichnij epos Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 460 571 Epos Tvarinnij epos Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 186 557 558 634 s Ce nezavershena stattya pro literaturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi