Зиґмунт Гаупт (пол. Zygmunt Haupt, 5 березня 1907, Улашківці на Поділлі, тепер Чортківського району Тернопільської області — 10 травня 1975, Вінчестер (Вірджинія), штат Вірджинія, США) — польський письменник, художник та архітектор. Автор оповідань та репортажів.
Зиґмунт Гаупт | |||||
---|---|---|---|---|---|
Народився | 5 березня 1907[1][2] Улашківці, Чортківський район, Україна | ||||
Помер | 10 травня 1975[1][2] (68 років) Вінчестер, Вірджинія, США | ||||
Країна | Республіка Польща[3] | ||||
Діяльність | письменник, художник, прозаїк, перекладач, архітектор | ||||
Галузь | d[4], перекладацтво[d][4], малярство[4] і архітектура[4] | ||||
Alma mater | Паризький університет | ||||
Знання мов | польська[1][4] і англійська[4] | ||||
Роки активності | 1900[5] — 1999[5] | ||||
Нагороди | |||||
В оповіданні Золота грамота він розповідає таку історію: парашутист приземляється в глухих горах, далеко від цивілізованого світу, серед диких племен. Аборигени виявляються гостинними, і, попри незнання їхньої мови, герой хоче їм якось подякувати. Врешті вирішує виголосити їм урочисту промову українською — з надією, що їм, коли вже не сенс, то хоч звучання мови сподобається. За текст обирає так звану Золоту грамоту — документ, що звільняв від кріпацтва подільських селян під час Січневого повстання 1863 року. Промовець вкладає у виступ весь свій артистизм, але аборигени лишаються незворушними.
В оповіданні В Парижі і в Аркадії є епізод розмови оповідача-поляка з українцем зі Львова. Дія відбувається одразу після Другої світової в Парижі, у тяжкий час взаємних претензій і не зведених порахунків, і це відлунює в діалозі, як далека гроза, щоб за мить, після фінального «виріжемо!», заглухнути. Вони обидва самотні тут, викинуті на берег історії. Їхні ідеї, територіальні амбіції й історичні образи — не більше, ніж вимахування шаблями, по яких уже поповзла іржа. Оповідач позичає українцеві сімдесят сантимів на метро, і той іде алеєю паризького авіарію серед різнокольорового пір'я папуг, соколів і туканів.
Далекий від ідилічності образ України й українців в оповіданні З Роксоланії, назва якого відсилає до відомого твору ренесансного поета (Шимон Зиморович «Роксоланки», 1654). З. Гаупт вступає в полеміку з виплеканим у літературі міфом українського раю, в автоіронічному коментарі він показує, як легко було б задля створення «підмальованого» художнього образу перетворити прозаїчну, навіть моторошну дійсність, на легенду, а українського селянина, який зґвалтував недорозвинену дівчинку, що доглядала гусей, на героя пасторалі-ідилії. Проте за ідилічною декорацією відкривається упосліджений край, і в цьому контексті історія про зганьблену дівчину — це для письменника «символіка, що поширюється на всю тамтешню кривджену, ґвалтовану, забуту землю, сирітську і гарячу».
Вшанування
НагородиПримітки
Посилання
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zigmunt Gaupt pol Zygmunt Haupt 5 bereznya 1907 Ulashkivci na Podilli teper Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 10 travnya 1975 Vinchester Virdzhiniya shtat Virdzhiniya SShA polskij pismennik hudozhnik ta arhitektor Avtor opovidan ta reportazhiv Zigmunt GauptNarodivsya5 bereznya 1907 1907 03 05 1 2 Ulashkivci Chortkivskij rajon UkrayinaPomer10 travnya 1975 1975 05 10 1 2 68 rokiv Vinchester Virdzhiniya SShAKrayina Respublika Polsha 3 Diyalnistpismennik hudozhnik prozayik perekladach arhitektorGaluzd 4 perekladactvo d 4 malyarstvo 4 i arhitektura 4 Alma materParizkij universitetZnannya movpolska 1 4 i anglijska 4 Roki aktivnosti1900 5 1999 5 NagorodiPremiya Fundaciyi im Koscyelskih 1971 V opovidanni Zolota gramota vin rozpovidaye taku istoriyu parashutist prizemlyayetsya v gluhih gorah daleko vid civilizovanogo svitu sered dikih plemen Aborigeni viyavlyayutsya gostinnimi i popri neznannya yihnoyi movi geroj hoche yim yakos podyakuvati Vreshti virishuye vigolositi yim urochistu promovu ukrayinskoyu z nadiyeyu sho yim koli vzhe ne sens to hoch zvuchannya movi spodobayetsya Za tekst obiraye tak zvanu Zolotu gramotu dokument sho zvilnyav vid kripactva podilskih selyan pid chas Sichnevogo povstannya 1863 roku Promovec vkladaye u vistup ves svij artistizm ale aborigeni lishayutsya nezvorushnimi V Parizhi i v Arkadiyi V opovidanni V Parizhi i v Arkadiyi ye epizod rozmovi opovidacha polyaka z ukrayincem zi Lvova Diya vidbuvayetsya odrazu pislya Drugoyi svitovoyi v Parizhi u tyazhkij chas vzayemnih pretenzij i ne zvedenih porahunkiv i ce vidlunyuye v dialozi yak daleka groza shob za mit pislya finalnogo virizhemo zagluhnuti Voni obidva samotni tut vikinuti na bereg istoriyi Yihni ideyi teritorialni ambiciyi j istorichni obrazi ne bilshe nizh vimahuvannya shablyami po yakih uzhe popovzla irzha Opovidach pozichaye ukrayincevi simdesyat santimiv na metro i toj ide aleyeyu parizkogo aviariyu sered riznokolorovogo pir ya papug sokoliv i tukaniv Z Roksolaniyi Narisi opovidannya recenziyi varianti Torun 2009 Dalekij vid idilichnosti obraz Ukrayini j ukrayinciv v opovidanni Z Roksolaniyi nazva yakogo vidsilaye do vidomogo tvoru renesansnogo poeta Shimon Zimorovich Roksolanki 1654 Z Gaupt vstupaye v polemiku z viplekanim u literaturi mifom ukrayinskogo rayu v avtoironichnomu komentari vin pokazuye yak legko bulo b zadlya stvorennya pidmalovanogo hudozhnogo obrazu peretvoriti prozayichnu navit motoroshnu dijsnist na legendu a ukrayinskogo selyanina yakij zgvaltuvav nedorozvinenu divchinku sho doglyadala gusej na geroya pastorali idiliyi Prote za idilichnoyu dekoraciyeyu vidkrivayetsya uposlidzhenij kraj i v comu konteksti istoriya pro zganblenu divchinu ce dlya pismennika simvolika sho poshiryuyetsya na vsyu tamteshnyu krivdzhenu gvaltovanu zabutu zemlyu siritsku i garyachu Persten z paperu Parizh 1963 Volovyec 1999 zbir opovidan yedinij kotrij buv vidanij za zhittya Golovna pohidna zastava Opovidannya varianti narisi Parizh 1989 Posmertno Baskijskij diyavol Opovidannya i reportazhi Varshava 2007 zbir opovidan reportazhiv i narisiv Syudi vhodyat takozh tvori iz zbirki opovidan Persten z paperu section VshanuvannyaArhiv pismennika znahoditsya v Stenfordskomu universiteti Vid veresnya 2015 roku v Gorlicyah i Shimbarku z iniciativi pismennika Andzheya Stasyuka organizovuyetsya Festiwal im Zygmunta Haupta 25 lyutogo 2015 roku v Centralnij rajonnij biblioteci Zhovkivskoyi RCBS vidbuvsya zahid Pismennik z Zhovkvi Zigmunt Gavpt iz ciklu tematichnih vechoriv Piznaj tvorciv istoriyi Zhovkvi NagorodiV 1963 roci priznacheno nagorodu parizkogo chasopisu za Persten z paperu V 1971 stav laureatom Nagrody Fundacji im Koscielskich PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Czech National Authority Database d Track Q13550863 RKDartists d Track Q17299517 Krzysztof Rutkowski Mizdra i lico czyli o Haupcie Tworczosc 1991 Instytut Ksiazki Svoboda i bezslidnist nedostupne posilannya z lipnya 2019 Litakcent 02 lipnya 2012 r Avtor Ostap Slivinskij Inshij na mezhi kultur i v prostori tekstu u prozi Zigmunta Gaupta Avtor T V Dovzhok O festiwalu Festiwal im Zygmunta Haupta Procitovano 15 veresnya 2015 http zhovkva crb blogspot com 2015 03 25 2015 html 24 grudnya 2015 u Wayback Machine Pismennik z Zhovkvi Zigmund Gavpt PosilannyaInshij na mezhi kultur i v prostori tekstu u prozi Zigmunta Gaupta Marek Vilchinskij Zigmunt Gaupt Povtorennya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Pismennik z Zhovkvi Zigmund Gavpt 24 grudnya 2015 u Wayback Machine Svoboda i bezslidnist 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Suhomlinov O Mitci polsko ukrayinskogo pogranichchya Galereya portretiv 6 listopada 2014 u Wayback Machine Taras Prohasko pro zbigi natyaki ta Zigmunta Gaupta 6 bereznya 2022 u Wayback Machine Tetyana Dovzhok Pogranichchya kultur u povoyennij polskij prozi 24 grudnya 2015 u Wayback Machine Jagoda Wierzejska Zygmunt Haupt we Lwowie Wyimek z mikro i makrohistorii intelektualnej i artystycznej Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi