Громадський видавничий інститут «Знак» | ||||
---|---|---|---|---|
Держава | Польська Народна Республіка і Республіка Польща | |||
Засновано | 1959 | |||
Штаб-квартира | Краків | |||
Адреса | м. Краків, вул. Тадеуша Костюшки, 37 | |||
Вебсайт: znak.com.pl | ||||
| ||||
Громадський видавничий інститут «Знак» у Вікісховищі | ||||
Громадський видавничий інститут «Знак» (пол. Społeczny Instytut Wydawniczy „Znak”) — польське католицьке видавництво і неформальне середовище світських католиків у Польській Народній Республіці
Історія
Видавництво «Знак» є одним із найбільших та найстаріших видавництв Польщі. Воно було засноване у 1959 році у Кракові з ініціативи людей, які були пов'язані з «Tygodnik Powszechny» та однойменним місячником «Znak». Вони хотіли розширити коло впливу цього середовища, об'єднавши зусилля авторів, пов'язаних з обома журналами, і завдяки перекладам сучасних богословів та філософів ознайомити польських читачів з працями, які не публіковалися цензурованими державними видавництвами ПНР.
Ініціатором створення видавництва та його першим директором був Яцек Вожняковський. Спершу резиденція «Знаку» розташовувалася в маленькій кімнаті на вулиці Весільній, 12 у Кракові, над редакцією «Tygodnik Powszechny». За редакційним столом серед інших сиділи Єжи Турович, , Ганна Малевська, о.Юзеф Тішнер. За часів Польської Народної Республіки видавництво випускало переважно католицьку та філософську літературу (першою була опублікована книга кардинала Стефана Вишинського «Хресна дорога»), а іноді вірші, есеїстику та прозу. Це був час, коли цензура фактично гальмувала роботу та розвиток видавництва. Однак на книги авторства , Кароля Войтили, Владислава Бартошевського, а пізніше Чеслава Мілоша, Ґустава Герлінґа Ґрудзінського, Лешека Колаковського та інших авторів видавництва «Знак».
Поступово, з 1980-х років, «Знак» почав публікувати книги з історії та політології, щоденники та політичні коментарі.
Після 1989 року «„Znak“» почав стрімко розвиватися. Видавництво переїхало до історичної Мисливської сажиби за адресою вул. Костюшка, 37 у Кракові. З середини 1990-х років значну частину видання становлять польська та зарубіжна поезія та проза, академічна література, філософія, релігія та науково-популярна література, а також книги для дітей. До списку видатних авторів доєдналися: Норман Дейвіс, Шеймас Гіні і польські автори з еміграції Єжи Стемповський, Юзеф Чапський.
На рубежі тисячоліть «Знак» випускав понад 100 нових книг на рік, і все частіше його називали «стайнею лауреатів Нобелівської премії». Крім Чеслава Мілоша та Віслави Шимборської, авторами видавництва були Йосиф Бродський, Джон Максвелл Кутзее, Маріо Варгас Льйоса, Дерек Волкотт, Вістен Г'ю Оден і Семюел Бекет.
У 1992 році видавництво заснувало Фонд християнської культури «Znak», першим президентом якого був Стефан Вількановіч. Сферою його діяльності є міжконфесійні відносини, насамперед між юдеями, християнами та мусульманами, а також відносини з сусідніми з Польщею державами і глобальна освіта.
Депутатська група
Після подій польського жовтня 1956 року, довкола середовища видавництва «Знак», сформувалося неформальне середовище світських католиків у Польській Народній Республіці. Воно мало мережу осередків у вигляді Клубів католицької інтелігенції (ККІ) в різних містах, книжкове видавництво «Znak», періодичних видань, зокрема «Tygodnik Powszechny», щомісячники «Więź» та «Znak», здебільшого у Кракові. Своєрідним «обличчям» руху була однойменна парламентська фракція у Сеймі, яка розпалася у 1976 році і практично втратила суспільний авторитет після того, як підтримала зміни до Конституції, які запропонувала правляча комуністична партія. Головою депутатської фракції «Знак» був юрист та католицький діяч Станіслав Стомма. Членами фракції також були головний редактор видання «Християнин у світі» Януш Заблоцький, Константій Лубєнський, Вацлав Аулейтнер, Тадеуш Мисьлік.
Примітки
- Фрішке Анджей. Пристосування і опір. Дослідження з історії Польщі 1945—1980 років. — К.: Дух і Літера, 2017. — с.189-190
Див. також
Джерела
- Фрішке Анджей. Пристосування і опір. дослідження з історії Польщі 1945—1980 років. — Пер. з польськ. М.Боянівської. — К.: Дух і Літера, 2017. — 456 с. (Серія «БІБЛІОТЕКА СПРОТИВУ, БІБЛІОТЕКА НАЦІЇ»)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Znak znachennya logo status originalna nazva www pidpis logo rik zasnuvannyaGromadskij vidavnichij institut Znak Derzhava Polska Narodna Respublika i Respublika PolshaZasnovano1959Shtab kvartiraKrakivAdresam Krakiv vul Tadeusha Kostyushki 37Vebsajt znak com pl Gromadskij vidavnichij institut Znak u Vikishovishi Gromadskij vidavnichij institut Znak pol Spoleczny Instytut Wydawniczy Znak polske katolicke vidavnictvo i neformalne seredovishe svitskih katolikiv u Polskij Narodnij Respublici Zmist 1 Istoriya 2 Deputatska grupa 3 Primitki 4 Div takozh 5 DzherelaIstoriyared Vidavnictvo Znak ye odnim iz najbilshih ta najstarishih vidavnictv Polshi Vono bulo zasnovane u 1959 roci u Krakovi z iniciativi lyudej yaki buli pov yazani z Tygodnik Powszechny ta odnojmennim misyachnikom Znak Voni hotili rozshiriti kolo vplivu cogo seredovisha ob yednavshi zusillya avtoriv pov yazanih z oboma zhurnalami i zavdyaki perekladam suchasnih bogosloviv ta filosofiv oznajomiti polskih chitachiv z pracyami yaki ne publikovalisya cenzurovanimi derzhavnimi vidavnictvami PNR Iniciatorom stvorennya vidavnictva ta jogo pershim direktorom buv Yacek Vozhnyakovskij Spershu rezidenciya Znaku roztashovuvalasya v malenkij kimnati na vulici Vesilnij 12 u Krakovi nad redakciyeyu Tygodnik Powszechny Za redakcijnim stolom sered inshih sidili Yezhi Turovich Stanislav Stomma Ganna Malevska o Yuzef Tishner Za chasiv Polskoyi Narodnoyi Respubliki vidavnictvo vipuskalo perevazhno katolicku ta filosofsku literaturu pershoyu bula opublikovana kniga kardinala Stefana Vishinskogo Hresna doroga a inodi virshi eseyistiku ta prozu Ce buv chas koli cenzura faktichno galmuvala robotu ta rozvitok vidavnictva Odnak na knigi avtorstva Antoniya Golubyeva Karolya Vojtili Vladislava Bartoshevskogo a piznishe Cheslava Milosha Gustava Gerlinga Grudzinskogo Lesheka Kolakovskogo ta inshih avtoriv vidavnictva Znak Postupovo z 1980 h rokiv Znak pochav publikuvati knigi z istoriyi ta politologiyi shodenniki ta politichni komentari Pislya 1989 roku Znak pochav strimko rozvivatisya Vidavnictvo pereyihalo do istorichnoyi Mislivskoyi sazhibi za adresoyu vul Kostyushka 37 u Krakovi Z seredini 1990 h rokiv znachnu chastinu vidannya stanovlyat polska ta zarubizhna poeziya ta proza akademichna literatura filosofiya religiya ta naukovo populyarna literatura a takozh knigi dlya ditej Do spisku vidatnih avtoriv doyednalisya Norman Dejvis Shejmas Gini i polski avtori z emigraciyi Yezhi Stempovskij Yuzef Chapskij Na rubezhi tisyacholit Znak vipuskav ponad 100 novih knig na rik i vse chastishe jogo nazivali stajneyu laureativ Nobelivskoyi premiyi Krim Cheslava Milosha ta Vislavi Shimborskoyi avtorami vidavnictva buli Josif Brodskij Dzhon Maksvell Kutzee Mario Vargas Ljosa Derek Volkott Visten G yu Oden i Semyuel Beket U 1992 roci vidavnictvo zasnuvalo Fond hristiyanskoyi kulturi Znak pershim prezidentom yakogo buv Stefan Vilkanovich Sferoyu jogo diyalnosti ye mizhkonfesijni vidnosini nasampered mizh yudeyami hristiyanami ta musulmanami a takozh vidnosini z susidnimi z Polsheyu derzhavami i globalna osvita Deputatska grupared Pislya podij polskogo zhovtnya 1956 roku dovkola seredovisha vidavnictva Znak sformuvalosya neformalne seredovishe svitskih katolikiv u Polskij Narodnij Respublici Vono malo merezhu oseredkiv u viglyadi Klubiv katolickoyi inteligenciyi KKI v riznih mistah knizhkove vidavnictvo Znak periodichnih vidan zokrema Tygodnik Powszechny shomisyachniki Wiez ta Znak zdebilshogo u Krakovi Svoyeridnim oblichchyam ruhu bula odnojmenna parlamentska frakciya u Sejmi yaka rozpalasya u 1976 roci i praktichno vtratila suspilnij avtoritet pislya togo yak pidtrimala zmini do Konstituciyi yaki zaproponuvala pravlyacha komunistichna partiya 1 Golovoyu deputatskoyi frakciyi Znak buv yurist ta katolickij diyach Stanislav Stomma Chlenami frakciyi takozh buli golovnij redaktor vidannya Hristiyanin u sviti Yanush Zablockij Konstantij Lubyenskij Vaclav Aulejtner Tadeush Mislik Primitkired Frishke Andzhej Pristosuvannya i opir Doslidzhennya z istoriyi Polshi 1945 1980 rokiv K Duh i Litera 2017 s 189 190Div takozhred Tovaristvo PAX Komitet Oboroni Robitnikiv Profspilka Solidarnist Dzherelared Frishke Andzhej Pristosuvannya i opir doslidzhennya z istoriyi Polshi 1945 1980 rokiv Per z polsk M Boyanivskoyi K Duh i Litera 2017 456 s Seriya BIBLIOTEKA SPROTIVU BIBLIOTEKA NACIYi ISBN 978 966 378 500 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vidavnictvo 22Znak 22 Polsha amp oldid 44247776