Ксилокопа звичайна | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Xylocopa valga (Gerstaecker, 1872) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ксилокопа звичайна або Бджола-тесляр звичайна (Xylocopa valga) — вид комах з родини Apidae, один із 3 видів роду у фауні України. Корисний запилювач L. і Salvia sclarea L., що культивуються в Криму.
Морфологічні ознаки
Довжина тіла 20–30 мм. Тіло чорне, але груди і особливо голова часто із синім металевим блиском, крила темні з фіолетовим відливом. Самиця: 2 членик джгутика вусика такий, як два наступні разом узяті; задня гомілка зовні із площадкою, повністю вкритою маленькими зубцями. Самець: вусики повністю чорні; останній членик джгутика вусика прямий; спинка вкрита чорними волосками.
Поширення
Палеарктичний вид, поширений від Марокко й Іспанії на захід до Монголії й Китаю на схід. Є вказівки про його знаходження в Індії та Австралії, куди цей вид, швидше за все, було завезено. В Україні зустрічається в усіх регіонах, зокрема на території НПП Кременецькі гори. Також останні п'ять років цей вид часто зустрічається на Чернігівщині.
Особливості біології
Імаго зустрічається з середини квітня до кінця вересня. Дає одну генерацію на рік, зимує імаго. Стара самиця гине восени, але іноді зимує вдруге і навесні знову будує гніздо. Антофіл, полілект. Гнізда влаштовує в деревині (мертвих деревах, телеграфних стовпах, будівлях, коренях багаторічних рослин на схилах та яругах), де вигризає ходи, в яких будує до 10–12 комірок лінійним рядом із перетинками з тирси. Кожна комірка містить пилкову масу у вигляді витягнутого тетраедра, на яку відкладається одне яйце. Після завершення будівництва самиця залишається у гнізді, де охороняє та контролює розвиток свого потомства, до його народження восени. Молоді самиці та самці зимують всередині ходів у деревині. Копуляція відбувається переважно навесні. Суб-соціальний вид, на якому можна досліджувати процеси виникнення справжньої соціальності у комах. У окремих видів цього роду вже знайдено примітивну соціальність зі стерильною кастою робочих особин.
Загрози та охорона
Чисельність зменшується через скорочення доступних місць для гніздування (сухі дерева) внаслідок вирубування та випалювання полезахисних лісосмуг, ксерофітних рідколісь та степових схилів гір, особливо на півдні України та в Криму. Значну негативну роль відіграє незаконне колекціонування в комерційних цілях.
Охороняється в заповідниках степової та лісостепових зон і в Криму. Необхідно створити заказники в інших місцях мешкання виду. Заселює штучні гніздові конструкції типу .
Примітки
- обстежено територію Маслятинського ПНДВ, а саме гори Вовчу та Сокілля – Національний природний парк "Кременецькі гори" (укр.). Процитовано 13 травня 2019.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
Посилання
- Червона книга України [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про бджіл. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ksilokopa zvichajna Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Peretinchastokrili Hymenoptera Rodina Apidae Rid Xylocopa Vid Ksilokopa zvichajna Binomialna nazva Xylocopa valga Gerstaecker 1872 Posilannya Vikishovishe Xylocopa valga Vikividi Xylocopa valga EOL 2760156 ITIS 766933 NCBI 1542644 Ksilokopa zvichajna abo Bdzhola teslyar zvichajna Xylocopa valga vid komah z rodini Apidae odin iz 3 vidiv rodu u fauni Ukrayini Korisnij zapilyuvach L i Salvia sclarea L sho kultivuyutsya v Krimu Morfologichni oznakiDovzhina tila 20 30 mm Tilo chorne ale grudi i osoblivo golova chasto iz sinim metalevim bliskom krila temni z fioletovim vidlivom Samicya 2 chlenik dzhgutika vusika takij yak dva nastupni razom uzyati zadnya gomilka zovni iz ploshadkoyu povnistyu vkritoyu malenkimi zubcyami Samec vusiki povnistyu chorni ostannij chlenik dzhgutika vusika pryamij spinka vkrita chornimi voloskami PoshirennyaPalearktichnij vid poshirenij vid Marokko j Ispaniyi na zahid do Mongoliyi j Kitayu na shid Ye vkazivki pro jogo znahodzhennya v Indiyi ta Avstraliyi kudi cej vid shvidshe za vse bulo zavezeno V Ukrayini zustrichayetsya v usih regionah zokrema na teritoriyi NPP Kremenecki gori Takozh ostanni p yat rokiv cej vid chasto zustrichayetsya na Chernigivshini Osoblivosti biologiyiImago zustrichayetsya z seredini kvitnya do kincya veresnya Daye odnu generaciyu na rik zimuye imago Stara samicya gine voseni ale inodi zimuye vdruge i navesni znovu buduye gnizdo Antofil polilekt Gnizda vlashtovuye v derevini mertvih derevah telegrafnih stovpah budivlyah korenyah bagatorichnih roslin na shilah ta yarugah de vigrizaye hodi v yakih buduye do 10 12 komirok linijnim ryadom iz peretinkami z tirsi Kozhna komirka mistit pilkovu masu u viglyadi vityagnutogo tetraedra na yaku vidkladayetsya odne yajce Pislya zavershennya budivnictva samicya zalishayetsya u gnizdi de ohoronyaye ta kontrolyuye rozvitok svogo potomstva do jogo narodzhennya voseni Molodi samici ta samci zimuyut vseredini hodiv u derevini Kopulyaciya vidbuvayetsya perevazhno navesni Sub socialnij vid na yakomu mozhna doslidzhuvati procesi viniknennya spravzhnoyi socialnosti u komah U okremih vidiv cogo rodu vzhe znajdeno primitivnu socialnist zi sterilnoyu kastoyu robochih osobin Zagrozi ta ohoronaChiselnist zmenshuyetsya cherez skorochennya dostupnih misc dlya gnizduvannya suhi dereva vnaslidok virubuvannya ta vipalyuvannya polezahisnih lisosmug kserofitnih ridkolis ta stepovih shiliv gir osoblivo na pivdni Ukrayini ta v Krimu Znachnu negativnu rol vidigraye nezakonne kolekcionuvannya v komercijnih cilyah Ohoronyayetsya v zapovidnikah stepovoyi ta lisostepovih zon i v Krimu Neobhidno stvoriti zakazniki v inshih miscyah meshkannya vidu Zaselyuye shtuchni gnizdovi konstrukciyi tipu Primitkiobstezheno teritoriyu Maslyatinskogo PNDV a same gori Vovchu ta Sokillya Nacionalnij prirodnij park Kremenecki gori ukr Procitovano 13 travnya 2019 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 PosilannyaChervona kniga Ukrayini 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro bdzhil Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi