Юзеф Варшевич (пол. Józef Warszewicz) (8 вересня 1812 — 29 грудня 1866) — польський ботанік.
Юзеф Варшевич | |
---|---|
пол. Józef Warszewicz | |
Бюст Юзефа Варшевича у ботанічному саду Кракова | |
Народився | 8 вересня 1812 або 8 листопада 1812[1] Вільнюс |
Помер | 29 грудня 1866[1] (54 роки) Польща, Краків |
Поховання | Раковицький цвинтар |
Країна | Варшавське герцогство Вільне місто Краків Австрійська імперія |
Національність | поляк |
Діяльність | ботанік, мандрівник, садівник |
Alma mater | d |
Галузь | ботаніка |
Членство | d[1] |
Юзеф Варшевич у Вікісховищі |
Біографія
Юзеф Варшевич народився 8 вересня 1812 року у Вільнюсі.
Він навчався у Віленському університеті. У 1831 році після придушення польського повстання емігрував за кордон. Працював декілька років у Берліні у тамтешньому Ботанічному саду. За сприяння Александера фон Гумбольдта, він брав участь у наукових експедиціях: у 1845-50 роках до Середньої та Південної Америки та у 1850—1853 роках знову до Південної Америки. Ці поїздки принесли значні наукові досягнення, та у 1854 році Юзеф Варшевич повернувся до Польщі та працював у ботанічному саду Кракова. Він спеціалізувався на орхідних рослинах.
З 1865 року він був активним членом місцевого .
Помер 29 грудня 1866 року у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі.
Визнання
На честь Варшевича названо понад видів та 3 роди рослин, серед них , , , та .
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Див. також
Примітки
- http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/warszewicz-jozef/
- Köhler P. Botanika w Towarzystwie Naukowym Krakowskim, Akademii Umiejętności i Polskiej Akademii Umiejętności (1815-1952). — Kraków 2002.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 19 липня 2015.
- IPNI, Warsz.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuzef Varshevich pol Jozef Warszewicz 8 veresnya 1812 29 grudnya 1866 polskij botanik Yuzef Varshevichpol Jozef WarszewiczByust Yuzefa Varshevicha u botanichnomu sadu Krakova Byust Yuzefa Varshevicha u botanichnomu sadu KrakovaNarodivsya8 veresnya 1812 1812 09 08 abo 8 listopada 1812 1812 11 08 1 VilnyusPomer29 grudnya 1866 1866 12 29 1 54 roki Polsha KrakivPohovannyaRakovickij cvintarKrayina Varshavske gercogstvo Vilne misto Krakiv Avstrijska imperiyaNacionalnistpolyakDiyalnistbotanik mandrivnik sadivnikAlma materdGaluzbotanikaChlenstvod 1 Yuzef Varshevich u Vikishovishi Nadgrobok na mogili Jozefa Varshevicha na Rakovickomu cvintari BiografiyaYuzef Varshevich narodivsya 8 veresnya 1812 roku u Vilnyusi Vin navchavsya u Vilenskomu universiteti U 1831 roci pislya pridushennya polskogo povstannya emigruvav za kordon Pracyuvav dekilka rokiv u Berlini u tamteshnomu Botanichnomu sadu Za spriyannya Aleksandera fon Gumboldta vin brav uchast u naukovih ekspediciyah u 1845 50 rokah do Serednoyi ta Pivdennoyi Ameriki ta u 1850 1853 rokah znovu do Pivdennoyi Ameriki Ci poyizdki prinesli znachni naukovi dosyagnennya ta u 1854 roci Yuzef Varshevich povernuvsya do Polshi ta pracyuvav u botanichnomu sadu Krakova Vin specializuvavsya na orhidnih roslinah Z 1865 roku vin buv aktivnim chlenom miscevogo Pomer 29 grudnya 1866 roku u Krakovi pohovanij na Rakovickomu cvintari ViznannyaNa chest Varshevicha nazvano ponad vidiv ta 3 rodi roslin sered nih ta Warsz ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Yuzef Varshevich Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Div takozhSpisok botanikiv za skorochennyamPrimitkihttp tnk krakow pl czlonkowie warszewicz jozef Kohler P Botanika w Towarzystwie Naukowym Krakowskim Akademii Umiejetnosci i Polskiej Akademii Umiejetnosci 1815 1952 Krakow 2002 Arhiv originalu za 23 travnya 2019 Procitovano 19 lipnya 2015 IPNI Warsz