W49 — американська термоядерна боєголовка, використовувалася в системах балістичних ракет , , Jupiter і Titan I. Боєголовки W49 вироблялися, починаючи з 1958 року, і знаходилися на озброєнні до 1965 року, причому кілька боєголовок збереглись до 1975 року.
Боєголовка W49 | |
---|---|
Боєголовка W49 | |
Тип | Ядерна зброя |
Походження | США |
Історія виробництва | |
Розробник | Лос-Аламоська національна лабораторія |
Виготовлення | 1958-1965 |
Варіанти | 7 |
Характеристики | |
Вага | 740 кг |
Довжина | 1,380 мм |
Діаметр | 510 мм |
Сама зброя являла собою боєголовку Mark 28 Y1, модифіковану для ракети.
Історія
Початкова розробка боєголовки Mod 0
Розробка почалася в середині 1956 року з потреби в боєголовці для ракет , , Jupiter і Titan I. Це призвело до роботи над розробкою боєголовок XW-35 і XW-35-X1, причому вдосконалений X1 з високою продуктивністю надійшла на озброєння приблизно через рік після XW-35. Однак розробка цих ракет була відкладена, і конструкторам стало очевидно, що запланована дата початку експлуатації XW-35-X1 тепер буде такою ж, як і для ракет (за винятком для Jupiter), що призвело до скасування XW-35 і рішення встановити боєголовки XW-28 на Jupiter як проміжну боєголовку, поки XW-35-X1 не надійде на озброєння.
У грудні 1957 року дата надходження XW-35-X1 в запас, що призвело до рішення також оснастити Atlas, Titan і Thor тимчасовою боєголовкою, яка тепер називається XW49. Основа була боєголовкою Mark 28Y1, яку було переобладнано шляхом усунення внутрішнього живлення, оскільки воно забезпечувалося комплектом адаптації боєголовки. Вважалося, що ця боєголовка буде доступна до 1958 року. Конструкція була герметичною та під тиском, і жодна заміна компонентів не була дозволена в польових умовах; боєголовка потребувала лише періодичного випробування електрикою та тиском.
Mark 49 Y1 Mod 0 був розроблений, випущений у березні 1958 року та надійшов на склад у вересні 1958 року. Через секретні причини WX-35-X1 було скасовано в червні або липні того ж року.
Mark 49 Y1 Mod 0 становив 510 мм у діаметрі та 1,380 мм завдовжки. Боєголовка потребувала лише перевірки тиску з інтервалом у 30 днів та електричного випробування після з’єднання боєголовки з пусковим апаратом. Боєголовка була першою, яка використовувала обертовий інвертор/перетворювач для перетворення 28 вольт постійного струму, що подається на зброю, у 2200 вольт постійного струму для батареї конденсаторів блоку X. Бойова частина мала як повітряний, так і контактний вибух, а система розгінного газу була встановлена всередині герметичної частини боєголовки.
Боєголовка Mark 49 Y2 Mod 0 була розроблена в липні 1959 року.
Mod 1, 2 і 3 боєголовки
Боєголовка Mark 49 Mod 1 відрізнялася від Mod 0 лише тим, що вона містила інерційний датчик навколишнього середовища, який запобігав активації боєголовки, доки вона не відчує середовище повторного входу. Цю модифікацію було внесено через занепокоєння щодо випадкової детонації, спричиненої електричними або процедурними несправностями та помилками, а також через ризик саботажу. Запит на цю модифікацію було схвалено в жовтні 1958 року. Модифікація вимагала, щоб датчик активувався якомога пізніше під час польоту і щоб він був розташований у боєголовці таким чином, щоб доступ до пристрою був складним і трудомістким, щоб запобігти диверсії. Дизайн боєголовок Y1 і Y2 був представлений у червні 1959 року, а з жовтня 1959 року був модернізований до боєголовок Mod 0.
Боєголовка Mark 49 Mod 2 була скасована на етапі розробки. Модифікації W49 від 0 до 2 були зброєю внутрішнього ініціювання, але в цей час було вирішено, що майбутні боєголовки будуть ініційовані зовні. Вимогу Mod 2 було замінено на Mod 4.
У листопаді 1959 року було прийнято рішення про необхідність консервації продуктів реактора. Для внутрішнього ініціювання з використанням модульованого нейтронного ініціатора потрібен високорадіоактивний елемент полоній-210 (210
Po). З його коротким періодом напіврозпаду 138,376 днів, ініціатори 210
Po потребували регулярної заміни та постійного потоку виготовленого в реакторі 210
Po. Альтернативою є зовнішнє ініціювання з використанням імпульсного генератора нейтронів, що містить суміш дейтерію та тритію. Пристрій являє собою невеликий прискорювач частинок, який сплавляє іони дейтерію та тритію разом для виробництва нейтронів, коли до пристрою подається електроенергія.
Виробництво Mark 49 Mod 3 було розпочато в березні 1960 року шляхом модернізації боєголовок Mark 49 Mod 1. Нове виробництво боєголовок Mark 49 Mod 3 почалося в червні 1960 року.
Mod 4, 5 і 6 боєголовок
Для використання на Jupiter спочатку було бажано, щоб апарат, використовував абляцію для охолодження апарату що повертається, замість тепловідвідного апарату, який використовувався на Thor, Atlas і Titan. Але наприкінці 1958 року було вирішено, що всі ракети будуть оснащені абляційними спусковими апаратами. Це вимагало переробки боєголовки Mark 49 Mod 0, XW-49-X1. До того часу, як боєголовка почала вироблятись в квітні 1960 року, вона також включала в себе комплект випалення від боєголовки Mod 1.
Mark 49 Mod 4 випускався лише з ємністю Y2, становив 53 мм довше оригінальної боєголовки і важив 740 і 786 кг без та з абляційним матеріалом відповідно. Виробництво було завершено до жовтня 1960 року.
У квітні 1962 року було запропоновано встановити дозвільний пристрій на ракетах Юпітер для запобігання несанкціонованому підриву. Модифікація була розроблена, випущена у вересні 1962 року, виробляючи Mark 49 Mod 5 шляхом перетворення боєголовок Mod 3. Конструкція складалася зі змінного блоку інерційних перемикачів і нової двокомпонентної кришки тиску бойової частини, а також збільшеної ваги бойової частини на 5,4 кг.
Остаточна модифікація боєголовки Mark 49 була заявлена в грудні 1963 року. Модифікація полягала в перетворенні боєголовок Mark 49 Y2 Mod 3 шляхом додавання самознищення до боєголовок Mark 49 Mod 6. Ця зброя була використана в програмі 437, системі протисупутникової зброї на основі ракети «Thor».
Потужність
Початкова W49 Y1 була отримана з бомби B28 Y1, яка мала потужність 1,1 Мт ТНТ (4,6 PДж). Інші джерела повідомляють про видобуток 1,45 Мт ТНТ (6,1 PДж), така ж, як бомба B28 Y5. Ця потужність могла відповідати боєголовкам Y2.
Примітки
- History of the Mark 49 Warhead, с. 9.
- History of the Mark 49 Warhead, с. 9—10.
- History of the Mark 49 Warhead, с. 10.
- History of the XW-35 Warhead (Звіт). Sandia. January 1968. с. 5. SC-M-67-669. оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
- History of the Mark 49 Warhead, с. 13.
- History of the Mark 49 Warhead, с. 14.
- Sublette, Carey (12 червня 2020). Nuclear Weapons FAQ, Section 8.0. Nuclear Weapons Archive. Процитовано 27 травня 2021.
- Table of Nuclides. Korea Atomic Energy Research Institute. Nuclear Data Center at . оригіналу за 14 липня 2016. Процитовано 27 травня 2021.
- Sublette, Carey (February 2019). 2.0 Introduction to Nuclear Weapon Physics and Design. Nuclear Weapons Archive. Процитовано 13 травня 2020.
- History of the Mark 49 Warhead, с. 15—17.
- History of the Mark 49 Warhead, с. 17.
- History of the Mark 49 Warhead, с. 16.
- History of the Mark 49 Warhead, с. 18.
- History of the Mark 49 Warhead, с. 19.
- Wade, Mark (2019). . Astronautix. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 18 червня 2021.
- Sublette, Carey (12 червня 2020). . Nuclear weapon archive. Архів оригіналу за 27 лютого 2009. Процитовано 18 березня 2021.
Література
- History of the Mark 49 Warhead (Звіт). Sandia. January 1968. SC-M-67-681. Процитовано 28 червня 2021.
Посилання
- Allbombs.html список усієї ядерної зброї США на ядерному Weaponarchive.org
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
W49 amerikanska termoyaderna boyegolovka vikoristovuvalasya v sistemah balistichnih raket Jupiter i Titan I Boyegolovki W49 viroblyalisya pochinayuchi z 1958 roku i znahodilisya na ozbroyenni do 1965 roku prichomu kilka boyegolovok zbereglis do 1975 roku Boyegolovka W49Boyegolovka W49TipYaderna zbroyaPohodzhennyaSShAIstoriya virobnictvaRozrobnikLos Alamoska nacionalna laboratoriyaVigotovlennya1958 1965Varianti7HarakteristikiVaga740 kgDovzhina1 380 mmDiametr510 mm Sama zbroya yavlyala soboyu boyegolovku Mark 28 Y1 modifikovanu dlya raketi IstoriyaPochatkova rozrobka boyegolovki Mod 0 Rozrobka pochalasya v seredini 1956 roku z potrebi v boyegolovci dlya raket Jupiter i Titan I Ce prizvelo do roboti nad rozrobkoyu boyegolovok XW 35 i XW 35 X1 prichomu vdoskonalenij X1 z visokoyu produktivnistyu nadijshla na ozbroyennya priblizno cherez rik pislya XW 35 Odnak rozrobka cih raket bula vidkladena i konstruktoram stalo ochevidno sho zaplanovana data pochatku ekspluataciyi XW 35 X1 teper bude takoyu zh yak i dlya raket za vinyatkom dlya Jupiter sho prizvelo do skasuvannya XW 35 i rishennya vstanoviti boyegolovki XW 28 na Jupiter yak promizhnu boyegolovku poki XW 35 X1 ne nadijde na ozbroyennya U grudni 1957 roku data nadhodzhennya XW 35 X1 v zapas sho prizvelo do rishennya takozh osnastiti Atlas Titan i Thor timchasovoyu boyegolovkoyu yaka teper nazivayetsya XW49 Osnova bula boyegolovkoyu Mark 28Y1 yaku bulo pereobladnano shlyahom usunennya vnutrishnogo zhivlennya oskilki vono zabezpechuvalosya komplektom adaptaciyi boyegolovki Vvazhalosya sho cya boyegolovka bude dostupna do 1958 roku Konstrukciya bula germetichnoyu ta pid tiskom i zhodna zamina komponentiv ne bula dozvolena v polovih umovah boyegolovka potrebuvala lishe periodichnogo viprobuvannya elektrikoyu ta tiskom Mark 49 Y1 Mod 0 buv rozroblenij vipushenij u berezni 1958 roku ta nadijshov na sklad u veresni 1958 roku Cherez sekretni prichini WX 35 X1 bulo skasovano v chervni abo lipni togo zh roku Mark 49 Y1 Mod 0 stanoviv 510 mm u diametri ta 1 380 mm zavdovzhki Boyegolovka potrebuvala lishe perevirki tisku z intervalom u 30 dniv ta elektrichnogo viprobuvannya pislya z yednannya boyegolovki z puskovim aparatom Boyegolovka bula pershoyu yaka vikoristovuvala obertovij invertor peretvoryuvach dlya peretvorennya 28 volt postijnogo strumu sho podayetsya na zbroyu u 2200 volt postijnogo strumu dlya batareyi kondensatoriv bloku X Bojova chastina mala yak povitryanij tak i kontaktnij vibuh a sistema rozginnogo gazu bula vstanovlena vseredini germetichnoyi chastini boyegolovki Boyegolovka Mark 49 Y2 Mod 0 bula rozroblena v lipni 1959 roku Mod 1 2 i 3 boyegolovki Boyegolovka Mark 49 Mod 1 vidriznyalasya vid Mod 0 lishe tim sho vona mistila inercijnij datchik navkolishnogo seredovisha yakij zapobigav aktivaciyi boyegolovki doki vona ne vidchuye seredovishe povtornogo vhodu Cyu modifikaciyu bulo vneseno cherez zanepokoyennya shodo vipadkovoyi detonaciyi sprichinenoyi elektrichnimi abo procedurnimi nespravnostyami ta pomilkami a takozh cherez rizik sabotazhu Zapit na cyu modifikaciyu bulo shvaleno v zhovtni 1958 roku Modifikaciya vimagala shob datchik aktivuvavsya yakomoga piznishe pid chas polotu i shob vin buv roztashovanij u boyegolovci takim chinom shob dostup do pristroyu buv skladnim i trudomistkim shob zapobigti diversiyi Dizajn boyegolovok Y1 i Y2 buv predstavlenij u chervni 1959 roku a z zhovtnya 1959 roku buv modernizovanij do boyegolovok Mod 0 Boyegolovka Mark 49 Mod 2 bula skasovana na etapi rozrobki Modifikaciyi W49 vid 0 do 2 buli zbroyeyu vnutrishnogo iniciyuvannya ale v cej chas bulo virisheno sho majbutni boyegolovki budut inicijovani zovni Vimogu Mod 2 bulo zamineno na Mod 4 U listopadi 1959 roku bulo prijnyato rishennya pro neobhidnist konservaciyi produktiv reaktora Dlya vnutrishnogo iniciyuvannya z vikoristannyam modulovanogo nejtronnogo iniciatora potriben visokoradioaktivnij element polonij 210 210 Po Z jogo korotkim periodom napivrozpadu 138 376 dniv iniciatori 210 Po potrebuvali regulyarnoyi zamini ta postijnogo potoku vigotovlenogo v reaktori 210 Po Alternativoyu ye zovnishnye iniciyuvannya z vikoristannyam impulsnogo generatora nejtroniv sho mistit sumish dejteriyu ta tritiyu Pristrij yavlyaye soboyu nevelikij priskoryuvach chastinok yakij splavlyaye ioni dejteriyu ta tritiyu razom dlya virobnictva nejtroniv koli do pristroyu podayetsya elektroenergiya Virobnictvo Mark 49 Mod 3 bulo rozpochato v berezni 1960 roku shlyahom modernizaciyi boyegolovok Mark 49 Mod 1 Nove virobnictvo boyegolovok Mark 49 Mod 3 pochalosya v chervni 1960 roku Mod 4 5 i 6 boyegolovok Dlya vikoristannya na Jupiter spochatku bulo bazhano shob aparat vikoristovuvav ablyaciyu dlya oholodzhennya aparatu sho povertayetsya zamist teplovidvidnogo aparatu yakij vikoristovuvavsya na Thor Atlas i Titan Ale naprikinci 1958 roku bulo virisheno sho vsi raketi budut osnasheni ablyacijnimi spuskovimi aparatami Ce vimagalo pererobki boyegolovki Mark 49 Mod 0 XW 49 X1 Do togo chasu yak boyegolovka pochala viroblyatis v kvitni 1960 roku vona takozh vklyuchala v sebe komplekt vipalennya vid boyegolovki Mod 1 Mark 49 Mod 4 vipuskavsya lishe z yemnistyu Y2 stanoviv 53 mm dovshe originalnoyi boyegolovki i vazhiv 740 i 786 kg bez ta z ablyacijnim materialom vidpovidno Virobnictvo bulo zaversheno do zhovtnya 1960 roku U kvitni 1962 roku bulo zaproponovano vstanoviti dozvilnij pristrij na raketah Yupiter dlya zapobigannya nesankcionovanomu pidrivu Modifikaciya bula rozroblena vipushena u veresni 1962 roku viroblyayuchi Mark 49 Mod 5 shlyahom peretvorennya boyegolovok Mod 3 Konstrukciya skladalasya zi zminnogo bloku inercijnih peremikachiv i novoyi dvokomponentnoyi krishki tisku bojovoyi chastini a takozh zbilshenoyi vagi bojovoyi chastini na 5 4 kg Ostatochna modifikaciya boyegolovki Mark 49 bula zayavlena v grudni 1963 roku Modifikaciya polyagala v peretvorenni boyegolovok Mark 49 Y2 Mod 3 shlyahom dodavannya samoznishennya do boyegolovok Mark 49 Mod 6 Cya zbroya bula vikoristana v programi 437 sistemi protisuputnikovoyi zbroyi na osnovi raketi Thor PotuzhnistPochatkova W49 Y1 bula otrimana z bombi B28 Y1 yaka mala potuzhnist 1 1 Mt TNT 4 6 PDzh Inshi dzherela povidomlyayut pro vidobutok 1 45 Mt TNT 6 1 PDzh taka zh yak bomba B28 Y5 Cya potuzhnist mogla vidpovidati boyegolovkam Y2 PrimitkiHistory of the Mark 49 Warhead s 9 History of the Mark 49 Warhead s 9 10 History of the Mark 49 Warhead s 10 History of the XW 35 Warhead Zvit Sandia January 1968 s 5 SC M 67 669 originalu za 13 travnya 2021 Procitovano 13 travnya 2021 History of the Mark 49 Warhead s 13 History of the Mark 49 Warhead s 14 Sublette Carey 12 chervnya 2020 Nuclear Weapons FAQ Section 8 0 Nuclear Weapons Archive Procitovano 27 travnya 2021 Table of Nuclides Korea Atomic Energy Research Institute Nuclear Data Center at originalu za 14 lipnya 2016 Procitovano 27 travnya 2021 Sublette Carey February 2019 2 0 Introduction to Nuclear Weapon Physics and Design Nuclear Weapons Archive Procitovano 13 travnya 2020 History of the Mark 49 Warhead s 15 17 History of the Mark 49 Warhead s 17 History of the Mark 49 Warhead s 16 History of the Mark 49 Warhead s 18 History of the Mark 49 Warhead s 19 Wade Mark 2019 Astronautix Arhiv originalu za 12 sichnya 2020 Procitovano 18 chervnya 2021 Sublette Carey 12 chervnya 2020 Nuclear weapon archive Arhiv originalu za 27 lyutogo 2009 Procitovano 18 bereznya 2021 Literatura History of the Mark 49 Warhead Zvit Sandia January 1968 SC M 67 681 Procitovano 28 chervnya 2021 PosilannyaAllbombs html spisok usiyeyi yadernoyi zbroyi SShA na yadernomu Weaponarchive org Ce nezavershena stattya pro zbroyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi