Модульований ініціатор нейтронів — джерело нейтронів, здатне створювати спалах нейтронів після активації. Важлива частина деяких видів ядерної зброї, оскільки її роль полягає в тому, щоб «запустити» ланцюгову реакцію в оптимальний момент, коли конфігурація швидко стає критичною. Даний процес також відомий як внутрішній ініціатор нейтронів. Ініціатор зазвичай розміщується в центрі плутонієвої ями і активується ударом збіжної ударної хвилі.
Одним із ключових елементів належної роботи ядерної зброї є своєчасна ініціація ланцюгової реакції поділу. Щоб отримати значний ядерний вихід, достатня кількість нейтронів повинна бути присутня в надкритичному ядрі в потрібний час. Якщо ланцюгова реакція розпочнеться надто рано («попередня детонація»), результатом буде лише «розривний вихід», значно нижчий від проектних специфікацій. Якщо це станеться занадто пізно, ядро почне розширюватися і розпадатися на менш щільний стан, що призведе до зниження виходу (менша частина матеріалу ядра піддається розщепленню) або повної відсутності (ядро більше не має критичної маси). Тому низька спонтанна емісія нейтронів матеріалу котловану має вирішальне значення.
Для прискоренної зброї ділення розмір центрально розташованого ініціатора є критичним і має бути якомога меншим. Використання зовнішнього джерела нейтронів забезпечує більшу гнучкість, наприклад, змінні виходи.
Конструкція
Звичайна конструкція базується на комбінації берилію-9 і полонію-210, розділених до активації, а потім поставлених у тісний контакт ударною хвилею. і актиній-227 також розглядалися як альфа-джерела. Використовуваний ізотоп повинен мати сильне альфа-випромінювання та слабке гамма-випромінювання, оскільки гамма-фотони також можуть вибивати нейтрони, і вони не можуть бути настільки ефективно екрановані, як альфа-частинки. Було розроблено декілька варіантів, що відрізняються розмірами та механічною конфігурацією системи, що забезпечує правильне змішування металів.
Їжак
Їжак — це кодова назва внутрішнього нейтронного ініціатора, пристрою, що генерує нейтрони, який запускав ядерну детонацію перших плутонієвих атомних бомб, таких як Гаджет і Товстун, після того, як критична маса була «зібрана» силою звичайної вибухівки.
Ініціатор, який використовувався в ранніх пристроях, розташований у центрі плутонієвої ями бомби, складався з берилію та берилієвої оболонки з полонієм між ними. Гранула 0,8 см в діаметрі, було покрито нікелем, а потім шаром позолоти. Берилієвий снаряд складався з 2 см зовнішній діаметр при товщині стінки 0,6 см. Внутрішня поверхня цієї раковини мала 15 концентричних клиноподібних широтних борозен і була, як і внутрішня сфера, покрита позолотою і нікелем. Невелика кількість полонію-210 (50 кюрі, 11 мг) осідала в пазах оболонки та на центральній сфері: шари позолоти та нікелю служили для захисту берилію від альфа-частинок, що випускаються полонієм. Весь їжак важив близько 7 грамів і кріпився до монтажних кронштейнів у 2,5 см діаметрі внутрішньої порожнини ями.
Коли приходить ударна хвиля від імплозії плутонієвого ядра, вона руйнує ініціатор. Гідродинамічні сили, що діють на рифлену оболонку, ретельно і практично миттєво змішують берилій і полоній, дозволяючи альфа-частинкам полонію стикатися з атомами берилію. Реагуючи на бомбардування альфа-частинками, атоми берилію випромінюють нейтрони зі швидкістю приблизно 1 нейтрон кожні 5–10 наносекунд (Див. Берилій#Ядерні властивості). Ці нейтрони запускають ланцюгову реакцію в стисненому надкритичному плутонії. Розміщення шару полонію між двома великими масивами берилію забезпечує контакт металів, навіть якщо турбулентність ударної хвилі працює погано.
50 кюрі полонію виділяє близько 0,1 Вт тепла розпаду, помітно нагріваючи маленьку сферу.
Канавки на внутрішній поверхні оболонки формували ударну хвилю в струмені за допомогою ефекту Манро, подібного до кумулятивного заряду, для швидкого та ретельного змішування берилію та полонію. Оскільки ефект Манро менш надійний у лінійній геометрії, пізніші проекти використовували сферу з конічними або пірамідальними внутрішніми поглибленнями замість лінійних канавок. Деякі конструкції ініціаторів пропускають центральну сферу, замість цього вони є порожнистими. Перевагою порожнистої конструкції є, можливо, менший розмір при збереженні надійності.
Абнер
Інший ініціатор (під кодовою назвою ) використовувався для уранової бомби Малюк. Його конструкція була простішою і містила менше полонію. Він активувався при попаданні уранового снаряда в ціль. Був доданий до конструкції пізніше і не був суттєвим для функціонування зброї.
Ініціатор ТОМ
Удосконалена конструкція ініціатора, ймовірно заснована на конічних або пірамідальних вдавленнях, була запропонована в 1948 році, запущена у виробництво в Лос-Аламосі в січні 1950 року і випробувана в травні 1951 року. У конструкції TOM використовувалося менше полонію, оскільки кількість нейтронів на міліграм полонію була вищою, ніж у Urchin. Його зовнішній діаметр був лише 1 см. Перші бойові випробування ініціатора TOM відбулися 28 січня 1951 року під час пострілу Бейкер-1 під час операції «Рейнджер» . Серію калібрувальних експериментів щодо часу ініціювання в порівнянні з даними виходу ініціаторів TOM було проведено під час операції Snapper під час випробування Fox 25 травня 1952 року.
Квітка
У 1974 році Індія провела ядерне випробування «Усміхнений Будда». Ініціатор під кодовою назвою «Квітка» базувався на тому ж принципі, що й Їжак. Вважається, що полоній був нанесений на платинову сітку у формі лотоса, щоб максимально збільшити його поверхню, і поміщений у танталову сферу, оточену урановою оболонкою з вбудованими гранулами берилію. Згідно з іншими джерелами, конструкція була ще більше схожа на Їжак, з берилієвим корпусом, який створював струмені берилію під час імплозії. Зовнішній діаметр ініціатора вказано як 1,5 см, або «близько 2 см».
Примітки
- Nuclear Weapons FAQ, Section 4.1, Version 2.04: 20 February 1999
- The Design of Gadget, Fat Man, and "Joe 1" (RDS-1) [ 2010-02-10 у Wayback Machine.]. Cartage.org.lb. Retrieved on 2010-02-08.
- On the Origins of the Soviet Atomic Project. Nuclearweaponarchive.org (1998-04-15). Retrieved on 2010-02-08.
- Nuclear Weapons FAQ, Section 8.0, Version 2.18: 3 July 2007
- 4.1 Elements of Fission Weapon Design. Nuclearweaponarchive.org (1953-05-19). Retrieved on 2010-02-08.
- Carey Sublette, Section 8.0 The First Nuclear Weapons, The Nuclear Weapon Archive : A Guide to Nuclear Weapons (July 3, 2007).
- Carey Sublette. (6 August 2001). Gallery of U.S. Nuclear Tests
- India's Nuclear Weapons Program – Smiling Buddha: 1974. Nuclearweaponarchive.org. Retrieved 2010-02-08.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Modulovanij iniciator nejtroniv dzherelo nejtroniv zdatne stvoryuvati spalah nejtroniv pislya aktivaciyi Vazhliva chastina deyakih vidiv yadernoyi zbroyi oskilki yiyi rol polyagaye v tomu shob zapustiti lancyugovu reakciyu v optimalnij moment koli konfiguraciya shvidko staye kritichnoyu Danij proces takozh vidomij yak vnutrishnij iniciator nejtroniv Iniciator zazvichaj rozmishuyetsya v centri plutoniyevoyi yami i aktivuyetsya udarom zbizhnoyi udarnoyi hvili Odnim iz klyuchovih elementiv nalezhnoyi roboti yadernoyi zbroyi ye svoyechasna iniciaciya lancyugovoyi reakciyi podilu Shob otrimati znachnij yadernij vihid dostatnya kilkist nejtroniv povinna buti prisutnya v nadkritichnomu yadri v potribnij chas Yaksho lancyugova reakciya rozpochnetsya nadto rano poperednya detonaciya rezultatom bude lishe rozrivnij vihid znachno nizhchij vid proektnih specifikacij Yaksho ce stanetsya zanadto pizno yadro pochne rozshiryuvatisya i rozpadatisya na mensh shilnij stan sho prizvede do znizhennya vihodu mensha chastina materialu yadra piddayetsya rozsheplennyu abo povnoyi vidsutnosti yadro bilshe ne maye kritichnoyi masi Tomu nizka spontanna emisiya nejtroniv materialu kotlovanu maye virishalne znachennya Dlya priskorennoyi zbroyi dilennya rozmir centralno roztashovanogo iniciatora ye kritichnim i maye buti yakomoga menshim Vikoristannya zovnishnogo dzherela nejtroniv zabezpechuye bilshu gnuchkist napriklad zminni vihodi KonstrukciyaZvichajna konstrukciya bazuyetsya na kombinaciyi beriliyu 9 i poloniyu 210 rozdilenih do aktivaciyi a potim postavlenih u tisnij kontakt udarnoyu hvileyu inshi movi i aktinij 227 takozh rozglyadalisya yak alfa dzherela Vikoristovuvanij izotop povinen mati silne alfa viprominyuvannya ta slabke gamma viprominyuvannya oskilki gamma fotoni takozh mozhut vibivati nejtroni i voni ne mozhut buti nastilki efektivno ekranovani yak alfa chastinki Bulo rozrobleno dekilka variantiv sho vidriznyayutsya rozmirami ta mehanichnoyu konfiguraciyeyu sistemi sho zabezpechuye pravilne zmishuvannya metaliv Yizhak Yizhak ce kodova nazva vnutrishnogo nejtronnogo iniciatora pristroyu sho generuye nejtroni yakij zapuskav yadernu detonaciyu pershih plutoniyevih atomnih bomb takih yak Gadzhet i Tovstun pislya togo yak kritichna masa bula zibrana siloyu zvichajnoyi vibuhivki Iniciator yakij vikoristovuvavsya v rannih pristroyah roztashovanij u centri plutoniyevoyi yami bombi skladavsya z beriliyu ta beriliyevoyi obolonki z poloniyem mizh nimi Granula 0 8 sm v diametri bulo pokrito nikelem a potim sharom pozoloti Beriliyevij snaryad skladavsya z 2 sm zovnishnij diametr pri tovshini stinki 0 6 sm Vnutrishnya poverhnya ciyeyi rakovini mala 15 koncentrichnih klinopodibnih shirotnih borozen i bula yak i vnutrishnya sfera pokrita pozolotoyu i nikelem Nevelika kilkist poloniyu 210 50 kyuri 11 mg osidala v pazah obolonki ta na centralnij sferi shari pozoloti ta nikelyu sluzhili dlya zahistu beriliyu vid alfa chastinok sho vipuskayutsya poloniyem Ves yizhak vazhiv blizko 7 gramiv i kripivsya do montazhnih kronshtejniv u 2 5 sm diametri vnutrishnoyi porozhnini yami Koli prihodit udarna hvilya vid imploziyi plutoniyevogo yadra vona rujnuye iniciator Gidrodinamichni sili sho diyut na riflenu obolonku retelno i praktichno mittyevo zmishuyut berilij i polonij dozvolyayuchi alfa chastinkam poloniyu stikatisya z atomami beriliyu Reaguyuchi na bombarduvannya alfa chastinkami atomi beriliyu viprominyuyut nejtroni zi shvidkistyu priblizno 1 nejtron kozhni 5 10 nanosekund Div Berilij Yaderni vlastivosti Ci nejtroni zapuskayut lancyugovu reakciyu v stisnenomu nadkritichnomu plutoniyi Rozmishennya sharu poloniyu mizh dvoma velikimi masivami beriliyu zabezpechuye kontakt metaliv navit yaksho turbulentnist udarnoyi hvili pracyuye pogano 50 kyuri poloniyu vidilyaye blizko 0 1 Vt tepla rozpadu pomitno nagrivayuchi malenku sferu Kanavki na vnutrishnij poverhni obolonki formuvali udarnu hvilyu v strumeni za dopomogoyu efektu Manro podibnogo do kumulyativnogo zaryadu dlya shvidkogo ta retelnogo zmishuvannya beriliyu ta poloniyu Oskilki efekt Manro mensh nadijnij u linijnij geometriyi piznishi proekti vikoristovuvali sferu z konichnimi abo piramidalnimi vnutrishnimi pogliblennyami zamist linijnih kanavok Deyaki konstrukciyi iniciatoriv propuskayut centralnu sferu zamist cogo voni ye porozhnistimi Perevagoyu porozhnistoyi konstrukciyi ye mozhlivo menshij rozmir pri zberezhenni nadijnosti Abner Inshij iniciator pid kodovoyu nazvoyu vikoristovuvavsya dlya uranovoyi bombi Malyuk Jogo konstrukciya bula prostishoyu i mistila menshe poloniyu Vin aktivuvavsya pri popadanni uranovogo snaryada v cil Buv dodanij do konstrukciyi piznishe i ne buv suttyevim dlya funkcionuvannya zbroyi Iniciator TOM Udoskonalena konstrukciya iniciatora jmovirno zasnovana na konichnih abo piramidalnih vdavlennyah bula zaproponovana v 1948 roci zapushena u virobnictvo v Los Alamosi v sichni 1950 roku i viprobuvana v travni 1951 roku U konstrukciyi TOM vikoristovuvalosya menshe poloniyu oskilki kilkist nejtroniv na miligram poloniyu bula vishoyu nizh u Urchin Jogo zovnishnij diametr buv lishe 1 sm Pershi bojovi viprobuvannya iniciatora TOM vidbulisya 28 sichnya 1951 roku pid chas postrilu Bejker 1 pid chas operaciyi Rejndzher Seriyu kalibruvalnih eksperimentiv shodo chasu iniciyuvannya v porivnyanni z danimi vihodu iniciatoriv TOM bulo provedeno pid chas operaciyi Snapper pid chas viprobuvannya Fox 25 travnya 1952 roku Kvitka U 1974 roci Indiya provela yaderne viprobuvannya Usmihnenij Budda Iniciator pid kodovoyu nazvoyu Kvitka bazuvavsya na tomu zh principi sho j Yizhak Vvazhayetsya sho polonij buv nanesenij na platinovu sitku u formi lotosa shob maksimalno zbilshiti jogo poverhnyu i pomishenij u tantalovu sferu otochenu uranovoyu obolonkoyu z vbudovanimi granulami beriliyu Zgidno z inshimi dzherelami konstrukciya bula she bilshe shozha na Yizhak z beriliyevim korpusom yakij stvoryuvav strumeni beriliyu pid chas imploziyi Zovnishnij diametr iniciatora vkazano yak 1 5 sm abo blizko 2 sm PrimitkiNuclear Weapons FAQ Section 4 1 Version 2 04 20 February 1999 The Design of Gadget Fat Man and Joe 1 RDS 1 2010 02 10 u Wayback Machine Cartage org lb Retrieved on 2010 02 08 On the Origins of the Soviet Atomic Project Nuclearweaponarchive org 1998 04 15 Retrieved on 2010 02 08 Nuclear Weapons FAQ Section 8 0 Version 2 18 3 July 2007 4 1 Elements of Fission Weapon Design Nuclearweaponarchive org 1953 05 19 Retrieved on 2010 02 08 Carey Sublette Section 8 0 The First Nuclear Weapons The Nuclear Weapon Archive A Guide to Nuclear Weapons July 3 2007 Carey Sublette 6 August 2001 Gallery of U S Nuclear Tests India s Nuclear Weapons Program Smiling Buddha 1974 Nuclearweaponarchive org Retrieved 2010 02 08