Операція «Усміхнений Будда» (гінді स्माइलिंग बुद्धा; Похран-I) — кодова назва першого успішного випробування ядерної бомби в Індії 18 травня 1974 року. Бомба була підірвана на військовому полігоні Похран у Раджастхані індійською армією під наглядом кількох ключових індійських генералів.
Операція «Усміхнений Будда» | |
---|---|
гінді स्माइलिंग बुद्धा | |
Інформація | |
Країна | Індія |
Полігон | Похран |
27°05′42″ пн. ш. 71°45′10″ сх. д. / 27.09500000002777753° пн. ш. 71.753000000028° сх. д.Координати: 27°05′42″ пн. ш. 71°45′10″ сх. д. / 27.09500000002777753° пн. ш. 71.753000000028° сх. д. | |
Дата | 18 травня 1974 |
Потужність | 50 208 000 000 000 джоуль |
Операція «Усміхнений Будда» |
Похран-I був першим підтвердженим випробуванням ядерної зброї державою, яка не входить до п'ятірки постійних членів Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй. Міністерство закордонних справ Індії офіційно схарактеризувало це випробування як «мирний ядерний вибух». Індіра Ганді, тодішня Прем'єр-міністр Індії, помітила величезне зростання популярності після цього випробування. У 1988 році була проведена серія ядерних випробувань під назвою Похран-II.
Історія
Передісторія, 1944–1960-ті
Індія розпочала власну ядерну програму в 1944 році, коли Гомі Джеганґір Бгабга заснував Інститут фундаментальних досліджень Тата. Фізик Раджа Раманна зіграв важливу роль у дослідженнях технологій ядерної зброї. Він розширив і керував науковими дослідженнями ядерної зброї та був першим керівником невеликої групи вчених, яка керувала і проводила випробування.
Після здобуття Індією незалежності від Британської імперії прем'єр-міністр Індії Джавахарлал Неру санкціонував розробку ядерної програми на чолі з Гомі Бгабгою. Акт про атомну енергію 1948 року зосереджував увагу на мирному розвитку. Індія брала активну участь у розробці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, але в кінцевому підсумку вирішила не підписувати його.
Ми повинні розвивати цю атомну енергію окремо від війни — на додаток, я думаю, що ми повинні розвивати її для використання в мирних цілях... Звичайно, якщо ми як нація будемо змушені використовувати її в інших цілях, можливо, жодні наші благочестиві почуття не завадять нації використати її таким чином.— Джавахарлал Неру, прем'єр-міністр Індії,
У 1954 році Гомі Джеганґір Бгабга скерував ядерну програму в напрямку розробки та виробництва зброї. Введено в експлуатацію два важливі інфраструктурні проєкти. Перший проєкт створила Тромбейська установа з атомних досліджень в Мумбаї. Інший створив урядовий секретаріат Департаменту атомної енергії, першим секретарем якого був Бхабха. З 1954 по 1959 рік ядерна програма стрімко зростала. До 1958 року мав одну третину оборонного бюджету на дослідницькі цілі. У 1954 році Індія досягла усного порозуміння з Канадою та Сполученими Штатами в рамках програми «Мирний Атом»; Канада та Сполучені Штати остаточно погодилися надати та встановити дослідницький реактор CIRUS також у Тромбеї. Придбання CIRUS стало переломною подією в розповсюдженні ядерної зброї з розумінням між Індією та Сполученими Штатами, що реактор буде використовуватися лише в мирних цілях. CIRUS був ідеальним об'єктом для розробки плутонієвого пристрою, і тому Неру відмовився прийняти ядерне паливо з Канади й почав програму з розробки власного ядерного паливного циклу.
У липні 1958 року Неру дозволив «Проєкт Фенікс» побудувати переробний завод потужністю 20 тонн палива на рік — розміром, який відповідає виробничій потужності CIRUS. Завод використовував процес PUREX і був розроблений американською корпорацією Vitro. Будівництво плутонієвого заводу розпочалося в Тромбеї 27 березня 1961 року, а в середині 1964 року його ввели в експлуатацію.
Ядерна програма продовжувала розвиватися, й до 1960 року Неру прийняв важливе рішення запустити програму у виробництво. Приблизно в той же час Неру провів переговори з американською фірмою Westinghouse Electric щодо будівництва першої в Індії атомної електростанції в Тарапурі, штат Махараштра. Кеннет Ніколс, інженер армії США, згадує зі зустрічі з Неру так: «це був той час, коли Неру звернувся до Бхабхи та запитав у Бгабги терміни розробки ядерної зброї». Бгабга підрахував, що йому знадобиться близько року, щоб виконати це завдання.
До 1962 року ядерна програма все ще розвивалася, але процес сповільнився. Увагу Неру було відвернено китайсько-індійською війною, під час якої Індія втратила територію Китаю. Неру звернувся по допомогу до Радянського Союзу, але Радянський Союз був зайнятий карибською кризою. Радянське Політбюро відхилило прохання Неру про надання зброї та продовжувало підтримувати китайців. Індія дійшла висновку, що Радянський Союз є ненадійним союзником, і цей висновок зміцнив рішучість Індії створити ядерне стримування. Проєктні роботи розпочалися у 1965 році під керівництвом Бгабги та продовжилися під керівництвом Раджі Раманни, який очолив програму після смерті Бгабги.
Розробка, 1960–1972
Гомі Джеганґір Бгабга активно лобіював ядерну зброю та виступив із кількома промовами на індійському радіо. У 1964 році Бгабга заявив на радіо індійської громадськості, що «така ядерна зброя напрочуд дешева» й підкріпив свої аргументи посиланням на економічну вартість американської програми ядерних випробувань операція «Плаушер». Бгабга заявив політикам, що пристрій потужністю 10 кт коштуватиме близько 350 000 доларів, а потужністю 2 мт — 600 000 доларів. Виходячи з цього, він підрахував, що «запас» з приблизно 50 атомних бомб буде коштувати менше ніж 21 мільйона доларів, а запас з 50 мегатонних водневих бомб — близько 31,5 мільйона доларів. Операцією «Плаушер» США були отримані величезним промисловим комплексом вартістю в десятки мільярдів доларів, який уже виробив ядерну зброю, що обчислюється десятками тисяч. Системи доставлення ядерної зброї зазвичай коштують набагато більше, ніж сама зброя.
Ядерну програму було частково уповільнено, коли прем'єр-міністром став Лал Багадур Шастрі. Шастрі зіткнувся з індо-пакистанською війною 1965 року. Він призначив фізика Вікрама Сарабгаї керівником ядерної програми, але через свої ненасильницькі гандіанські переконання Сарабгаї направив її на мирні цілі, а не на військовий розвиток.
В 1967 році прем'єр-міністеркою стала Індіра Ганді, і робота над ядерною програмою відновилася з новою силою. Гомі Сетна, інженер-хімік, відіграв важливу роль у розробці збройового плутонію, а Раманна розробив та виготовив усі ядерні пристрої. У першому індійському проєкті створення ядерної бомби працювало не більше 75 учених через його делікатність. Тепер програма зброї була спрямована на виробництво плутонію, а не урану.
У 1968-1969 роках Падманабган Крішеаґопала Ієнґар разом із трьома колегами відвідав Радянський Союз та оглянув ядерні дослідницькі установки у Дубна, Росія. Під час візиту на нього справив враження імпульсний швидкий реактор на плутонієвому паливі. Після повернення до Індії Ієнґар розпочав розробку плутонієвих реакторів, схвалених політичним керівництвом Індії у січні 1969 року. Секретний плутонієвий завод був відомий під назвою «Пурніма», його будівництво розпочалося у березні 1969 року. У керівництво заводу входили Ієнґар, Раманна, Гомі Сетна та Сарабгаї. Присутність Сарабгаї вказує на те, що з офіційним схваленням або без нього роботи зі створення ядерної зброї в Тромбеї вже розпочалися.
Підготовка та секретність, 1972–1974
У грудні 1971 року, під час індо-пакистанської війни, уряд США направив авіаносну бойову групу на чолі з кораблем USS Enterprise (CVN-65) до Бенгальської затоки у спробі залякати Індію. У відповідь Радянський Союз відправив із Владивостока підводний човен, озброєний ядерними ракетами, щоб переслідувати американську оперативну групу. Радянська відповідь продемонструвала Індірі Ганді стримчу цінність та значення ядерної зброї та підводних човнів з балістичними ракетами. Індія отримала військову та політичну ініціативу над Пакистаном після приєднання до договору, який розділив Пакистан та призвів до створення Бангладешу.
7 вересня 1972 року, перебуваючи на піку своєї повоєнної популярності, Індіра Ганді уповноважила Центр атомних досліджень Бгабга виготовити ядерний пристрій та підготувати його до випробування. Хоча індійська армія була повністю залучена в ядерні випробування, вище армійське командування було повністю поінформовано про підготовку до випробувань. Підготовка проводилася під пильною увагою політичного керівництва Індії, а цивільні вчені допомагали індійській армії.
Офіційно пристрій називався «Мирний ядерний вибух», але зазвичай його називали «Усміхнений Будда». Пристрій був підірваний 18 травня 1974 року в Будда Джаянті (святковий день в Індії, присвячений народженню Ґаутами Будди). Індіра Ганді суворо контролювала всі аспекти підготовки випробування «Усміхненого Будди», яке проводилося в становищі найсуворішої секретності; крім Ганді, в курсі подій були лише радники Пармешвар Гаксар та Дурга Дгар. Вчений Радж Ченґаппа стверджує, що міністр оборони Індії Джаґдживан Рам не був проінформований про це випробування і дізнався про нього лише після його проведення. Сваран Сінг, міністр закордонних справ, був попереджений лише за 48 годин. В адміністрації Індіри Ганді працювало не більше 75 цивільних учених, а генерал Ґопал Бевур, начальник індійської армії, і командувач Західного командування Індії були єдиними воєначальниками, яких тримали в курсі подій.
Команди розробників і сайти
Керівником усього проєкту створення ядерної бомби був директор Центру атомних досліджень Бгабга Раджа Раманна. У наступні роки його роль у ядерній програмі буде глибшою, оскільки він залишався керівником ядерної програми більшу частину свого життя. Конструктором та творцем бомби був Падманабган Ієнґар, який був другою особою у цьому проєкті. У роботі Ієнґара допомагали головний металург Раджаґопала Чидамбарам та Наґапаттінам Самбасіва Венкатесан із Дослідницької лабораторії термінальної балістики, який розробив та виготовив систему імплозії вибухових речовин. Вибухові матеріали та система детонації були розроблені Ваманом Даттатреєю Патвардханом із Лабораторії дослідження високоенергетичних матеріалів.
Загальний проєкт займався інженер-хіміком Гомі Сетном, головою Комісії з атомної енергії Індії. Чидамбарам, який пізніше координуватиме роботу над випробуваннями Похран-II, розпочав роботу над рівнянням стану плутонію наприкінці 1967 або на початку 1968 року. Для збереження таємності у проєкті з 1967 по 1974 рік працювало не більше 75 вчених та інженерів. Абдул Калам також прибув на випробувальний полігон як представник Організації оборонних досліджень і розробок.
Асок Ґанґулі був керівником проєкту «Тест» з охорони праці та безпеки, а також керівником програми наукових досліджень після «Тесту». Ще в 1956 році Гангулі був обраний Гомі Бгабгою зі свого академічного посту в Університеті Нотр-Дам, США, де він створив теорію Ґанґулі-Маґі у радіаційній хімії. Під час роботи Ґанґулі в Центрі атомних досліджень Бгабга Вікрам Сарабхаї обрав його для керівництва процесом створення Міністерства довкілля.
Пристрій був імплозійного типу і мав близьку подібність до «Товстуна», американської ядерної бомби, підірваної над Нагасакі в 1945 році. Імплозійна система була зібрана в Лабораторії дослідження балістики терміналів Організації оборонних досліджень і розробок Чандіґарги. Система детонації була розроблена в Лабораторії дослідження матеріалів високої енергії в Пуні, штат Магараштра. 6 кг плутонію були отримані з реактора CIRUS. Нейтронний ініціатор був полоній-берилієвого типу і мав кодову назву Flower (укр. Квітка). Васудева Ія був у команді, яка розробила нейтронний ініціатор. Вся ядерна бомба була спроєктована та остаточно зібрана індійськими інженерами у Тромбеї перед транспортуванням на випробувальний полігон.
Подальші ядерні вибухи
Попри багато пропозицій, Індія не проводила подальших ядерних випробувань до 1998 року. Після загальних виборів 1998 року на полігоні Похран була проведена операція «Шакті» (також відома як Похран-II) з використанням технології, розробленої та створеної протягом попередніх двох десятиліть.
Див. також
Примітки
- FIles. . Nuclear Age Peace Foundation. Nuclear files archives. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 14 січня 2013.
- Smiling Buddha, 1974. India's Nuclear Weapons Program. Nuclear Weapon Archive.
- NSG. . Nuclear Suppliers Group. Nuclear Suppliers Group. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 14 січня 2013.
- Sublette, Carey. Origins of Indian nuclear program. Nuclear weapon Archive. Процитовано 13 листопада 2011.
- Perkovich, George (2002). India's nuclear bomb: the impact on global proliferation. University of California Press.
- On to Weapons Development, 1960–67. India's Nuclear Weapons Program. India's Nuclear Weapons Program. 30 березня 2001. Процитовано 14 січня 2013.
- India's First Bomb, 1967–74. India's First Bomb, 1967–74. Процитовано 14 січня 2013.
- N/A, N/A (1 вересня 2003). NTI.org and [1] Andrew Koch, "Selected Indian Nuclear Facilities," Center for Nonproliferation Studies (CNS), 1999; http://cns.miis.edu; [2] Bhabha Atomic Research Center (BARC), www.barc.ernet.in; [3] George Perkovich, India's Nuclear Bomb: the impact on Global Proliferation (Berkeley, CA: University of California Press, 1999), pp. 149–150; [4] 2000 World Nuclear Industry Handbook (Wilmington, UK: Nuclear Engineering International, 2000), p. 198. NTI Building a Safer World. NTI. Процитовано 8 вересня 2014.
- Arihant: the annihilator. Indian Defence Review. 25 жовтня 2010. Процитовано 8 січня 2012.
- Perkovich, George (2002). India's nuclear bomb: the impact on global proliferation. University of California Press. ISBN .
- Pahuja, Om Parkash (2001). India: A Nuclear Weapon State. Prabhat Prakashan. с. 63–. ISBN . Процитовано 29 червня 2012.
- Chengappa, Raj (2000). Weapons of peace : the secret story of India's quest to be a nuclear power. New Delhi: Harper Collins Publishers, India. ISBN .
- Perkovich, George (1999). India's nuclear bomb : the impact on global proliferation (вид. [Online-Ausg.].). Berkeley [u.a.]: Univ. of California Press. ISBN .
- Richelson, Jefferey T (March 1999). Spying on the Bomb: American Nuclear Intelligence from Nazi Germany to Iran and North Korea. WW Norton. с. 233. ISBN .
- Citation, Investiture ceremony (29 березня 1975). GOI. Investiture Ceremony: 35.
- Anil Kumar Ganguly, The Evolution of Health Physics Science in India (1 січня 2018). Compendium of Memoirs. IARP, by Dr. M. R. Iyer: Pages 4 and 6.
- POKHRAN-I AND POKHRAN-II (PDF). Information and Library Network, University Grants Commission, Govt. of India.
- Reed, Thomas C; Stillman, Danny B (2009). The nuclear express: a political history of the bomb and its proliferation. Zenith. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Operaciya Usmihnenij Budda gindi स म इल ग ब द ध Pohran I kodova nazva pershogo uspishnogo viprobuvannya yadernoyi bombi v Indiyi 18 travnya 1974 roku Bomba bula pidirvana na vijskovomu poligoni Pohran u Radzhasthani indijskoyu armiyeyu pid naglyadom kilkoh klyuchovih indijskih generaliv Operaciya Usmihnenij Budda gindi स म इल ग ब द ध InformaciyaKrayina IndiyaPoligonPohran27 05 42 pn sh 71 45 10 sh d 27 09500000002777753 pn sh 71 753000000028 sh d 27 09500000002777753 71 753000000028 Koordinati 27 05 42 pn sh 71 45 10 sh d 27 09500000002777753 pn sh 71 753000000028 sh d 27 09500000002777753 71 753000000028Data18 travnya 1974Potuzhnist50 208 000 000 000 dzhoulOperaciya Usmihnenij Budda Pohran I buv pershim pidtverdzhenim viprobuvannyam yadernoyi zbroyi derzhavoyu yaka ne vhodit do p yatirki postijnih chleniv Radi Bezpeki Organizaciyi Ob yednanih Nacij Ministerstvo zakordonnih sprav Indiyi oficijno sharakterizuvalo ce viprobuvannya yak mirnij yadernij vibuh Indira Gandi todishnya Prem yer ministr Indiyi pomitila velichezne zrostannya populyarnosti pislya cogo viprobuvannya U 1988 roci bula provedena seriya yadernih viprobuvan pid nazvoyu Pohran II IstoriyaPeredistoriya 1944 1960 ti Indiya rozpochala vlasnu yadernu programu v 1944 roci koli Gomi Dzhegangir Bgabga zasnuvav Institut fundamentalnih doslidzhen Tata Fizik Radzha Ramanna zigrav vazhlivu rol u doslidzhennyah tehnologij yadernoyi zbroyi Vin rozshiriv i keruvav naukovimi doslidzhennyami yadernoyi zbroyi ta buv pershim kerivnikom nevelikoyi grupi vchenih yaka keruvala i provodila viprobuvannya Pislya zdobuttya Indiyeyu nezalezhnosti vid Britanskoyi imperiyi prem yer ministr Indiyi Dzhavaharlal Neru sankcionuvav rozrobku yadernoyi programi na choli z Gomi Bgabgoyu Akt pro atomnu energiyu 1948 roku zoseredzhuvav uvagu na mirnomu rozvitku Indiya brala aktivnu uchast u rozrobci Dogovoru pro nerozpovsyudzhennya yadernoyi zbroyi ale v kincevomu pidsumku virishila ne pidpisuvati jogo Mi povinni rozvivati cyu atomnu energiyu okremo vid vijni na dodatok ya dumayu sho mi povinni rozvivati yiyi dlya vikoristannya v mirnih cilyah Zvichajno yaksho mi yak naciya budemo zmusheni vikoristovuvati yiyi v inshih cilyah mozhlivo zhodni nashi blagochestivi pochuttya ne zavadyat naciyi vikoristati yiyi takim chinom Dzhavaharlal Neru prem yer ministr Indiyi U 1954 roci Gomi Dzhegangir Bgabga skeruvav yadernu programu v napryamku rozrobki ta virobnictva zbroyi Vvedeno v ekspluataciyu dva vazhlivi infrastrukturni proyekti Pershij proyekt stvorila Trombejska ustanova z atomnih doslidzhen v Mumbayi Inshij stvoriv uryadovij sekretariat Departamentu atomnoyi energiyi pershim sekretarem yakogo buv Bhabha Z 1954 po 1959 rik yaderna programa strimko zrostala Do 1958 roku mav odnu tretinu oboronnogo byudzhetu na doslidnicki cili U 1954 roci Indiya dosyagla usnogo porozuminnya z Kanadoyu ta Spoluchenimi Shtatami v ramkah programi Mirnij Atom Kanada ta Spolucheni Shtati ostatochno pogodilisya nadati ta vstanoviti doslidnickij reaktor CIRUS takozh u Trombeyi Pridbannya CIRUS stalo perelomnoyu podiyeyu v rozpovsyudzhenni yadernoyi zbroyi z rozuminnyam mizh Indiyeyu ta Spoluchenimi Shtatami sho reaktor bude vikoristovuvatisya lishe v mirnih cilyah CIRUS buv idealnim ob yektom dlya rozrobki plutoniyevogo pristroyu i tomu Neru vidmovivsya prijnyati yaderne palivo z Kanadi j pochav programu z rozrobki vlasnogo yadernogo palivnogo ciklu U lipni 1958 roku Neru dozvoliv Proyekt Feniks pobuduvati pererobnij zavod potuzhnistyu 20 tonn paliva na rik rozmirom yakij vidpovidaye virobnichij potuzhnosti CIRUS Zavod vikoristovuvav proces PUREX i buv rozroblenij amerikanskoyu korporaciyeyu Vitro Budivnictvo plutoniyevogo zavodu rozpochalosya v Trombeyi 27 bereznya 1961 roku a v seredini 1964 roku jogo vveli v ekspluataciyu Yaderna programa prodovzhuvala rozvivatisya j do 1960 roku Neru prijnyav vazhlive rishennya zapustiti programu u virobnictvo Priblizno v toj zhe chas Neru proviv peregovori z amerikanskoyu firmoyu Westinghouse Electric shodo budivnictva pershoyi v Indiyi atomnoyi elektrostanciyi v Tarapuri shtat Maharashtra Kennet Nikols inzhener armiyi SShA zgaduye zi zustrichi z Neru tak ce buv toj chas koli Neru zvernuvsya do Bhabhi ta zapitav u Bgabgi termini rozrobki yadernoyi zbroyi Bgabga pidrahuvav sho jomu znadobitsya blizko roku shob vikonati ce zavdannya Do 1962 roku yaderna programa vse she rozvivalasya ale proces spovilnivsya Uvagu Neru bulo vidverneno kitajsko indijskoyu vijnoyu pid chas yakoyi Indiya vtratila teritoriyu Kitayu Neru zvernuvsya po dopomogu do Radyanskogo Soyuzu ale Radyanskij Soyuz buv zajnyatij karibskoyu krizoyu Radyanske Politbyuro vidhililo prohannya Neru pro nadannya zbroyi ta prodovzhuvalo pidtrimuvati kitajciv Indiya dijshla visnovku sho Radyanskij Soyuz ye nenadijnim soyuznikom i cej visnovok zmicniv rishuchist Indiyi stvoriti yaderne strimuvannya Proyektni roboti rozpochalisya u 1965 roci pid kerivnictvom Bgabgi ta prodovzhilisya pid kerivnictvom Radzhi Ramanni yakij ocholiv programu pislya smerti Bgabgi Rozrobka 1960 1972 Gomi Dzhegangir Bgabga aktivno lobiyuvav yadernu zbroyu ta vistupiv iz kilkoma promovami na indijskomu radio U 1964 roci Bgabga zayaviv na radio indijskoyi gromadskosti sho taka yaderna zbroya naprochud desheva j pidkripiv svoyi argumenti posilannyam na ekonomichnu vartist amerikanskoyi programi yadernih viprobuvan operaciya Plausher Bgabga zayaviv politikam sho pristrij potuzhnistyu 10 kt koshtuvatime blizko 350 000 dolariv a potuzhnistyu 2 mt 600 000 dolariv Vihodyachi z cogo vin pidrahuvav sho zapas z priblizno 50 atomnih bomb bude koshtuvati menshe nizh 21 miljona dolariv a zapas z 50 megatonnih vodnevih bomb blizko 31 5 miljona dolariv Operaciyeyu Plausher SShA buli otrimani velicheznim promislovim kompleksom vartistyu v desyatki milyardiv dolariv yakij uzhe virobiv yadernu zbroyu sho obchislyuyetsya desyatkami tisyach Sistemi dostavlennya yadernoyi zbroyi zazvichaj koshtuyut nabagato bilshe nizh sama zbroya Yadernu programu bulo chastkovo upovilneno koli prem yer ministrom stav Lal Bagadur Shastri Shastri zitknuvsya z indo pakistanskoyu vijnoyu 1965 roku Vin priznachiv fizika Vikrama Sarabgayi kerivnikom yadernoyi programi ale cherez svoyi nenasilnicki gandianski perekonannya Sarabgayi napraviv yiyi na mirni cili a ne na vijskovij rozvitok V 1967 roci prem yer ministerkoyu stala Indira Gandi i robota nad yadernoyu programoyu vidnovilasya z novoyu siloyu Gomi Setna inzhener himik vidigrav vazhlivu rol u rozrobci zbrojovogo plutoniyu a Ramanna rozrobiv ta vigotoviv usi yaderni pristroyi U pershomu indijskomu proyekti stvorennya yadernoyi bombi pracyuvalo ne bilshe 75 uchenih cherez jogo delikatnist Teper programa zbroyi bula spryamovana na virobnictvo plutoniyu a ne uranu U 1968 1969 rokah Padmanabgan Krisheagopala Iyengar razom iz troma kolegami vidvidav Radyanskij Soyuz ta oglyanuv yaderni doslidnicki ustanovki u Dubna Rosiya Pid chas vizitu na nogo spraviv vrazhennya impulsnij shvidkij reaktor na plutoniyevomu palivi Pislya povernennya do Indiyi Iyengar rozpochav rozrobku plutoniyevih reaktoriv shvalenih politichnim kerivnictvom Indiyi u sichni 1969 roku Sekretnij plutoniyevij zavod buv vidomij pid nazvoyu Purnima jogo budivnictvo rozpochalosya u berezni 1969 roku U kerivnictvo zavodu vhodili Iyengar Ramanna Gomi Setna ta Sarabgayi Prisutnist Sarabgayi vkazuye na te sho z oficijnim shvalennyam abo bez nogo roboti zi stvorennya yadernoyi zbroyi v Trombeyi vzhe rozpochalisya Pidgotovka ta sekretnist 1972 1974 U grudni 1971 roku pid chas indo pakistanskoyi vijni uryad SShA napraviv avianosnu bojovu grupu na choli z korablem USS Enterprise CVN 65 do Bengalskoyi zatoki u sprobi zalyakati Indiyu U vidpovid Radyanskij Soyuz vidpraviv iz Vladivostoka pidvodnij choven ozbroyenij yadernimi raketami shob peresliduvati amerikansku operativnu grupu Radyanska vidpovid prodemonstruvala Indiri Gandi strimchu cinnist ta znachennya yadernoyi zbroyi ta pidvodnih chovniv z balistichnimi raketami Indiya otrimala vijskovu ta politichnu iniciativu nad Pakistanom pislya priyednannya do dogovoru yakij rozdiliv Pakistan ta prizviv do stvorennya Bangladeshu 7 veresnya 1972 roku perebuvayuchi na piku svoyeyi povoyennoyi populyarnosti Indira Gandi upovnovazhila Centr atomnih doslidzhen Bgabga vigotoviti yadernij pristrij ta pidgotuvati jogo do viprobuvannya Hocha indijska armiya bula povnistyu zaluchena v yaderni viprobuvannya vishe armijske komanduvannya bulo povnistyu poinformovano pro pidgotovku do viprobuvan Pidgotovka provodilasya pid pilnoyu uvagoyu politichnogo kerivnictva Indiyi a civilni vcheni dopomagali indijskij armiyi Oficijno pristrij nazivavsya Mirnij yadernij vibuh ale zazvichaj jogo nazivali Usmihnenij Budda Pristrij buv pidirvanij 18 travnya 1974 roku v Budda Dzhayanti svyatkovij den v Indiyi prisvyachenij narodzhennyu Gautami Buddi Indira Gandi suvoro kontrolyuvala vsi aspekti pidgotovki viprobuvannya Usmihnenogo Buddi yake provodilosya v stanovishi najsuvorishoyi sekretnosti krim Gandi v kursi podij buli lishe radniki Parmeshvar Gaksar ta Durga Dgar Vchenij Radzh Chengappa stverdzhuye sho ministr oboroni Indiyi Dzhagdzhivan Ram ne buv proinformovanij pro ce viprobuvannya i diznavsya pro nogo lishe pislya jogo provedennya Svaran Sing ministr zakordonnih sprav buv poperedzhenij lishe za 48 godin V administraciyi Indiri Gandi pracyuvalo ne bilshe 75 civilnih uchenih a general Gopal Bevur nachalnik indijskoyi armiyi i komanduvach Zahidnogo komanduvannya Indiyi buli yedinimi voyenachalnikami yakih trimali v kursi podij Komandi rozrobnikiv i sajti Kerivnikom usogo proyektu stvorennya yadernoyi bombi buv direktor Centru atomnih doslidzhen Bgabga Radzha Ramanna U nastupni roki jogo rol u yadernij programi bude glibshoyu oskilki vin zalishavsya kerivnikom yadernoyi programi bilshu chastinu svogo zhittya Konstruktorom ta tvorcem bombi buv Padmanabgan Iyengar yakij buv drugoyu osoboyu u comu proyekti U roboti Iyengara dopomagali golovnij metalurg Radzhagopala Chidambaram ta Nagapattinam Sambasiva Venkatesan iz Doslidnickoyi laboratoriyi terminalnoyi balistiki yakij rozrobiv ta vigotoviv sistemu imploziyi vibuhovih rechovin Vibuhovi materiali ta sistema detonaciyi buli rozrobleni Vamanom Dattatreyeyu Patvardhanom iz Laboratoriyi doslidzhennya visokoenergetichnih materialiv Zagalnij proyekt zajmavsya inzhener himikom Gomi Setnom golovoyu Komisiyi z atomnoyi energiyi Indiyi Chidambaram yakij piznishe koordinuvatime robotu nad viprobuvannyami Pohran II rozpochav robotu nad rivnyannyam stanu plutoniyu naprikinci 1967 abo na pochatku 1968 roku Dlya zberezhennya tayemnosti u proyekti z 1967 po 1974 rik pracyuvalo ne bilshe 75 vchenih ta inzheneriv Abdul Kalam takozh pribuv na viprobuvalnij poligon yak predstavnik Organizaciyi oboronnih doslidzhen i rozrobok Asok Ganguli buv kerivnikom proyektu Test z ohoroni praci ta bezpeki a takozh kerivnikom programi naukovih doslidzhen pislya Testu She v 1956 roci Ganguli buv obranij Gomi Bgabgoyu zi svogo akademichnogo postu v Universiteti Notr Dam SShA de vin stvoriv teoriyu Ganguli Magi u radiacijnij himiyi Pid chas roboti Ganguli v Centri atomnih doslidzhen Bgabga Vikram Sarabhayi obrav jogo dlya kerivnictva procesom stvorennya Ministerstva dovkillya Pristrij buv implozijnogo tipu i mav blizku podibnist do Tovstuna amerikanskoyi yadernoyi bombi pidirvanoyi nad Nagasaki v 1945 roci Implozijna sistema bula zibrana v Laboratoriyi doslidzhennya balistiki terminaliv Organizaciyi oboronnih doslidzhen i rozrobok Chandigargi Sistema detonaciyi bula rozroblena v Laboratoriyi doslidzhennya materialiv visokoyi energiyi v Puni shtat Magarashtra 6 kg plutoniyu buli otrimani z reaktora CIRUS Nejtronnij iniciator buv polonij beriliyevogo tipu i mav kodovu nazvu Flower ukr Kvitka Vasudeva Iya buv u komandi yaka rozrobila nejtronnij iniciator Vsya yaderna bomba bula sproyektovana ta ostatochno zibrana indijskimi inzhenerami u Trombeyi pered transportuvannyam na viprobuvalnij poligon Podalshi yaderni vibuhiPopri bagato propozicij Indiya ne provodila podalshih yadernih viprobuvan do 1998 roku Pislya zagalnih viboriv 1998 roku na poligoni Pohran bula provedena operaciya Shakti takozh vidoma yak Pohran II z vikoristannyam tehnologiyi rozroblenoyi ta stvorenoyi protyagom poperednih dvoh desyatilit Div takozhSpisok krayin sho volodiyut yadernoyu zbroyeyuPrimitkiFIles Nuclear Age Peace Foundation Nuclear files archives Arhiv originalu za 2 lipnya 2016 Procitovano 14 sichnya 2013 Smiling Buddha 1974 India s Nuclear Weapons Program Nuclear Weapon Archive NSG Nuclear Suppliers Group Nuclear Suppliers Group Arhiv originalu za 3 listopada 2012 Procitovano 14 sichnya 2013 Sublette Carey Origins of Indian nuclear program Nuclear weapon Archive Procitovano 13 listopada 2011 Perkovich George 2002 India s nuclear bomb the impact on global proliferation University of California Press ISBN 978 0 520 23210 5 On to Weapons Development 1960 67 India s Nuclear Weapons Program India s Nuclear Weapons Program 30 bereznya 2001 Procitovano 14 sichnya 2013 Kanavi Shivanand How Indian PMs reacted to nuclear bombs Shivanand Kanavi Procitovano 13 listopada 2011 India s First Bomb 1967 74 India s First Bomb 1967 74 Procitovano 14 sichnya 2013 N A N A 1 veresnya 2003 NTI org and 1 Andrew Koch Selected Indian Nuclear Facilities Center for Nonproliferation Studies CNS 1999 http cns miis edu 2 Bhabha Atomic Research Center BARC www barc ernet in 3 George Perkovich India s Nuclear Bomb the impact on Global Proliferation Berkeley CA University of California Press 1999 pp 149 150 4 2000 World Nuclear Industry Handbook Wilmington UK Nuclear Engineering International 2000 p 198 NTI Building a Safer World NTI Procitovano 8 veresnya 2014 Arihant the annihilator Indian Defence Review 25 zhovtnya 2010 Procitovano 8 sichnya 2012 Perkovich George 2002 India s nuclear bomb the impact on global proliferation University of California Press ISBN 978 0 520 23210 5 Pahuja Om Parkash 2001 India A Nuclear Weapon State Prabhat Prakashan s 63 ISBN 978 81 87100 69 0 Procitovano 29 chervnya 2012 Chengappa Raj 2000 Weapons of peace the secret story of India s quest to be a nuclear power New Delhi Harper Collins Publishers India ISBN 81 7223 330 2 Perkovich George 1999 India s nuclear bomb the impact on global proliferation vid Online Ausg Berkeley u a Univ of California Press ISBN 0 520 21772 1 Richelson Jefferey T March 1999 Spying on the Bomb American Nuclear Intelligence from Nazi Germany to Iran and North Korea WW Norton s 233 ISBN 978 0 393 05383 8 Citation Investiture ceremony 29 bereznya 1975 GOI Investiture Ceremony 35 Anil Kumar Ganguly The Evolution of Health Physics Science in India 1 sichnya 2018 Compendium of Memoirs IARP by Dr M R Iyer Pages 4 and 6 POKHRAN I AND POKHRAN II PDF Information and Library Network University Grants Commission Govt of India Reed Thomas C Stillman Danny B 2009 The nuclear express a political history of the bomb and its proliferation Zenith ISBN 978 0 7603 3502 4