Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Volvo Trucks швед Volvo Lastvagnar міжнародний виробник вантажівок зі штаб квартирою у м Гетеборг власником якого є Volv

Volvo Truck Corporation

Volvo Truck Corporation

Volvo Trucks (швед. Volvo Lastvagnar) — міжнародний виробник вантажівок зі штаб-квартирою у м. Гетеборг, власником якого є Volvo Group. Станом на 2016 є другим у світі за обсягами виробництва міжнародним (виробником і постачальником комерційних транспортних засобів). Основна продукція — вантажівки середньої і великої вантажності категорій N2 та N3, шасі, високопотужні дизельні двигуни та складові частини до них.

Volvo Truck Corporation
image
Логотип
image
Типакціонерне товариство
Організаційно-правова форма господарюванняAktiebolag
Галузьавтомобільна промисловість
Спеціалізаціяавтомобілебудування
Засновано1928
Штаб-квартираГетеборг, image Швеція
Територія діяльностіувесь світ
Ключові особиКлаус Нільссон
(президент)
Продукціявантажівки, дизельні двигуни, шасі
Власник(и)Volvo Group
Співробітники18 997 (2011)
Холдингова компаніяVolvo Group
Дочірні компаніїRenault Trucks, Mack Trucks і d
Volvo Trucks
image Volvo Truck Corporation у Вікісховищі
image
Volvo LV40 (1928)
image
Volvo LV63 (1929)
image
Volvo LV 71D (1934)
image
Volvo LV 76 (1936)
image
Volvo LV127 (1943)
image
Volvo LV475 (1965)
image
Volvo LV495 «Titan» (1965)

Холдинг Volvo Group також володіє торговельними марками «Volvo», «Renault», «Mack» та «UD» (Nissan Diesel).

У 2017 році китайська компанія Geely придбала 14% акцій Volvo Trucks.

Основні історичні віхи

Фактично історія компанії Volvo Truck Corporation розпочалася влітку 1927-го року, від моменту виготовлення першої вантажівки на шасі першого відкритого легкового автомобіля «Volvo ÖV 4». Вантажівки отримали позначення «LV» від назви «вантажівка» шведською (швед. «LastVagnar»).

Формальною датою заснування компанії Volvo Truck Corporation вважається 19 лютого 1928, коли перша вантажівка серії «LV Series-1» із заводським номером «2» вийшла із заводу, і цього ж дня була продана першому клієнтові. Автомобіль оснащувався 4-циліндровим 2,0-літровим бензиновим двигуном потужністю 28 к. с. Автомобілі цієї серії складали на тому ж заводі та на тих же виробничих лініях, що і легкові Volvo ÖV 4. Завдячуючи успішному поєднанню «ціна-якість», вантажівки мали великий успіх і вже до літа було продано близько 500 авто.

Автомобілі першої серії мали суттєвий недолік для умов тогочасного шведського бездоріжжя. У сільській місцевості практично усі дороги були прокладені парокінними возами чи бричками й зазвичай були двома достатньо глибокими «коліями», що протоптані кінськими копитами й розбиті дерев'яними колесами. Вантажні автомобілі, виготовлені на базі легкових Volvo ÖV 4, мали завузьку для таких доріг колію. У автомобілях 2-ї і наступних серій цей недолік було враховано, що значно підняло популярність вантажівок у сільських місцевостях.

Великою популярністю у замовників користувалися шасі. Попри високу якість заводських кабін, які виготовляв для Volvo сторонній виробник, замовники надавали перевагу шасі і «будували» на ньому все, що бажали — від простих сидінь до критих чи повністю закритих кабін. Популярністю також користувалися шасі і у виробників невеликих автобусів, які монтували на ньому дерев'яний автобусний салон, обшитий металевими листами. Найбільш успішною моделлю серій «LV» 20-х років була Volvo LV63 (1929).

Ще від 1927 компанія співпрацювала із виробником двигунів Pentaverken, який розробляв та виготовляв поршневі двигуни внутрішнього згоряння різного призначення, у тому числі, і для автомобілів Volvo, і який вже у 1935 став власністю Volvo, змінивши назву на Volvo Penta, не припиняючи виробництво човнових двигунів та двигунів іншого призначення.

Модифікація, вдосконалення, розроблення та освоєння нових моделей і модифікацій автомобілів 30-их років пов'язані із збільшенням вантажності автомобілів та підвищенням їх прохідності на засніжених дорогах, що потребувало застосування більш потужних і економічних двигунів. Компанія ухвалила рішення застосовувати двигуни Гессельмана, починаючи з 1933. Такий двигун був «всеядним» і працював на бензині та дизельному паливі і міг застосовувати більш дешеві палива — гас, мазут, соляру. Двигуни важко було запустити, особливо, у холодну пору року, однак, досвідчені водії легко справлялися із цією проблемою.

Зважаючи на загрозу вторгнення збройних сил гітлерівської Німеччини, компанія у 1937-му розпочала розроблення та виробництво транспортних засобів військового призначення. До них належать позашляховики TVA та TVB із незалежною підвіскою усіх коліс з колісною формулою 6 × 4.

Під час Другої світової війни компанія пристосувала двигуни своїх вантажівок до роботи на деревному газі, оснастивши автомобілі транспортними газогенераторами.

У 1946 році на моделях серії «LV» було застосовано дизельні двигуни. Першою була модель LV29 C/V з дизельним двигуном із впорскуванням у передкамеру. У 1956 році на моделях серій «L36» та «L37» було застосовано дизельні двигуни із безпосереднім впорскуванням.

На початку 1969-го був «Volvo Truck division» виокремився як окремий підрозділ компанії Volvo, що можна вважати «юридичною датою» створення нинішньої компанії «Volvo Truck Corporation».

В 1974 було закладено складальний завод вантажівок та автобусів у м. Ірвін, обл. Північний Ейршир, що поблизу Глазго, Шотландія.

У 1981 компанія придбала активи американської компанії , яка на той час стала неплатоспроможною, і налагодила виробництво вантажівок із кабіною, розташованою над двигуном (англ. cab-over-engine (COE)) для канадського ринку. Придбані виробничі потужності та співпраця із GMC з просування продукції Volvo на північноамериканський ринок у подальшому стали фундаментом для заснування «Volvo Trucks North America».

В результаті реорганізації 1982-го була остаточно сформована структура дочірніх компаній, таких як Volvo Car Corporation, Volvo Trucks Corporation, AB Volvo Bus Corporation, Volvo Penta та інших, що може вважатися юридичною датою створення сучасної «Volvo Trucks Corporation».

У 2001 компанія купує «Renault Véhicules Industriels» разом із практично усіма компаніями, що їй належали (включаючи і Mack Trucks), і вже в 2002-му змінює її назву на Renault Trucks. У цьому ж році компанія Mack Trucks була перейменована на «Volvo Powertrain».

В 2006 компанія придбала 13 % акцій японського автовиробника вантажівок «UD Trucks», що на той час входила до «Renault-Nissan Alliance» (Колишньої «Nissan Diesel», що раніше була підрозділом (Nissan Motor Co Ltd)) і стала головним її акціонером, а в 2007-му — повним власником.

Основні виробники та їх розташування

Розташування виробників вантажівок Volvo в Європі

У Швеції

За межами Швеції

  • image Росія ZAO Volvo Vostok. Штаб-квартира розташована у м. Москва. Основні виробничі потужності у м. Калуга

Основна продукція

Історичний огляд моделей

image
Volvo LV101 «Spetsnosen» (Гострий ніс) (1939)

1920-ті

  • LV4, Серія тип 1 (1928—1929)
  • LV4, Серія тип 2 (1928—1930)
  • LV60 (1929—1932)

1930-ті

  • LV66 (1931—1936)
  • LV71 (1932—1935)
  • LV76 (1934—1940)
  • LV81 (1935—1940)
  • LV180/190 «Långnos» (Довгий ніс)
  • LV100 «Spetsnosen» (Гострий ніс)
  • LV120/140/ «Rundnosen» (Собаче рило)
  • TVA та TVB

1940-ві

  • LV290 «Långnos» (Довгий ніс)
  • LV110/120 «Spetsnosen» (Гострий ніс)
  • LV150/220 «Rundnosen» (Собаче рило)
  • LV240 «Rundnosen» (Собаче рило)
  • TVC
image
Volvo L3314 «Laplander» (1963)

1950-ті

  • L340 (1950—1956)
  • L360/370 «Brage» (Браґі)
  • L365/375 «Starke» (Сильний)
  • L475 «Raske» (Свіфт)
  • L4751 «Raske Tiptop» ()
  • L385/485 «Viking» (Вікінг)
  • L3314 «Laplander» (Лапландець)
  • L420 «Snabbe» (Швидкий)
  • L430 «Trygge» (Безпечний)
  • L395/495 «Titan» (Титан)

1960-ті

  • F82 «Snabbe» (Швидкий)
  • F83 «Trygge» (Безпечний)
  • L360/370 «Brage» (Браґі)
  • N84 (1965—1978)
  • F84/85/86 «Raske Tiptop» ()
  • F88/G88 (1965—1977)
  • N86 «Viking» (Вікінг)
  • N88 «Titan» (Титан)

1970-ті

  • C303/304/306
  • F82S/83S «Snabbe» (Швидкий)
  • F89/G89 (1965—1977)
  • F4/F6 (1975—1986)
  • F6S/F7 (1978—1986)
  • (F10/F12/F16)
  • (Globetrotter)
  • N7/N10/N12
image
Volvo VN
(Volvo Trucks North America)

1980-ті

  • CH230
  • FL4/FL6 (1985—1995)
  • FL7/FL10/FL12 (1985—1998)
  • FLC (1997—2006)
  • FE6/FE7 (Volvo Trucks North America)
  • (F10/F12/F16) (1987—1993)
  • FS10
  • NL10/NL12 (1989—1999)
  • N12

1990-ті

  • FS7
  • FH12/FH16 (1993—2005)
  • FL6 Hybrid (1995—2010)
  • FE42/FE64 (Volvo Trucks North America)
  • FL12 (1996—2006)
  • FM7/FM10/FM12 (1998—2001)
  • (VN/VT) (Volvo Trucks North America)

2000-ні

Серія FH

Докладніше: Volvo FH
image
Volvo FH12 380
image
«Золотий» Volvo FH16 750

В кінці 1993-го було розпочато виробництво сімейства вантажівок серії «FH» категорії N3 із новими 12-літровим та, згодом, і 16-літровим двигунами. У позначенні моделі букви мають такі значення:

  • F — із розташуванням кабіни перед двигуном (англ. Forward Cab);
  • H — із високим розташуванням входу в кабіну (англ. High).

Наступні після позначення цифри означають об'єм двигуна в літрах: FH12 та FH16 із, відповідно, 12-літровими та 16-літровими двигунами різних модифікацій. В залежності від версії двигунів моделі поділяють на такі модифікації:

FH12 :

  • FH12 340
  • FH12 380
  • FH12 420
  • FH12 460

FH16 :

  • FH16 540
  • FH16 600
  • FH16 610
  • FH16 660
  • FH16 680
  • FH16 700
  • FH16 750

Кожна з модифікацій вантажівок FH12 поділяється на п'ять вагових груп: 18,2—21,0 т (4x2); 26,1—29,0 т (6x2); 26,5—35,0 т (6x4); 32,0—36,0 т (8x2) та 33,0—42,0 т (8x4).

З 1994-го на вантажівках серії FH було запроваджено встановлення транспортної інформаційної системи Dynafleet, яка дає змогу її користувачеві переглядати значення ряду параметрів в режимі реального часу, у тому числі координат поточного місцезнаходження транспортного засобу, включаючи географічні довготу та широту, висоту над рівнем моря, положення на карті місцевості, поточні значення показників , забруднення повітря, тривалості роботи водіїв, інтервалів технічного обслуговування тощо.

Починаючи із 1998-го, вантажівки серії FH розпочали збирати і в Бразилії. Двигуни D12C для бразильських FH та NH також почали виробляти у Бразилії, для чого спеціально був споруджений завод двигунів. Окрім цього, було організоване виробництво кабін для моделей цих серій.

У 2005 було запроваджено новий модифікований 13-літровий двигун D13A. Останні модифікації вантажівок FH оснащують двигунами D13C та D13K, які задовольняють вимоги щодо обмеження шкідливих і токсичних викидів на рівні «Євро-5» та «Євро-6». Залежно від двигунів розрізняють такі основні модифікації: FH420; FH460; FH500 та FH540.

Серія FL

image
Volvo FL6
image
Volvo FL250
image
Volvo FL280
Докладніше: Volvo FL

У 1985-му було розпочато виробництво сімейства низькорамних вантажівок серії «FL». У позначенні моделі букви мають такі значення:

  • F — з розташуванням кабіни перед двигуном (англ. Forward Cab);
  • L — з низьким розташуванням рівня кабіни (англ. Low-lewel Cab).

Сімейство вантажівок FL категорій N2 та N3 з повною масою від 7,5 до 26 тонн поділяються на чотири основних групи: 7,5—12 т, 12—15 т, 16—19 т та 26 т. Кожна із груп також поділяється на ряд підгруп за типорозміром шасі і рам в залежності від призначення. Для шасі, призначених для монтування спеціальних кузовів (сміттєвозів, самоскидів тощо) та для застосування у внутрішніх міських перевезеннях, передбачено встановлення передніх мостів із можливістю повороту керованих коліс на кут до 52°.

На автомобілях встановлюються три типи кабін — звичайна (коротка) довжиною 1657 мм, подовжена із спальним місцем довжиною 2002 мм, та «здвоєна кабіна» із двома рядами сидінь.

На автомобілях, виробництва після 1996-го почали встановлювати обладнання та програмне забезпечення транспортної інформаційної системи Dynafleet 2.0, яка виконує ряд функцій, надаючи можливість клієнту через мережу Інтернет відстежувати пересування свого вантажу в режимі реального часу.

Основні групи ранніх моделей:

  • FL 4 із шириною кабіни 2,3 м;
  • FL 6 із шириною кабіни 2,3 м;
  • FL 7 із шириною кабіни 2,5 м;
  • FL 10 із шириною кабіни 2,5 м.

У 1997 появилась найменша модель FLC повною масою 7,5 тонн.

Основні групи моделей автомобілів першої генерації:

  • FL 180 із повною масою від 7,5 до 19 тонн та колісною формулою 4 × 2;
  • FL 220 із повною масою від 12 до 26 тонн та колісними формулами 4 × 2 і 6 × 4;
  • FL 250 із повною масою від 12 до 26 тонн та колісними формулами 4 × 2 і 6 × 4.

Основні групи моделей автомобілів другої генерації: FL 240; FL 260; FL 280; FL 290.

Серія FE

image
Volvo FE Hybrid
Volvo Trucks North America
Докладніше: Volvo FE

В Сполучених Штатах Америки найбільш популярними були версії FL 6 та FL 7 у так званому «економному виконанні» (англ. Economy), у яких застосовувались більш дешеві американські комплектуючі, включаючи двигуни Cummins, Caterpillar і Detroit Diesel. Моделі отримали модифіковані позначення FE6 та FE7.

У 1990 на зміну цим моделям прийшли вантажівки FE42 та FE64. Позначення розшифровується як «кабіна перед двигуном (керування попереду), економний варіант» (англ. Forward Control, Economy). «42» означає колісну формулу 4 × 2, а «64» — 6 × 4. Тягач отримав позначення FE42T.

Друга генерація автомобілів серії FE, розроблена для ринків Європи, близького Сходу та Австралії, включає вантажівки, тягачі та шасі, оснащені двигунами Deutz з механічними (ZF) та автоматичними трансмісіями (Allison). На шасі передбачено монтувати спеціальне обладнання (сміттєвози, самоскиди тощо). Передбачене встановлення трьох типів кабін — денна кабіна, комфортна кабіна із спальним місцем та спальна кабіна підвищеного комфорту.

Результатом продовження створення і вдосконалення технологій гібридних автомобілів, започаткованих на «FL6 Hybryd» ще у 1995, стала оновлена «FE Hybryd», виробництво якої розпочато у 2010.

Серія FM

Докладніше: Volvo FM
image
Volvo FM12 340
image
Volvo FM9 380
image
Volvo FM 330 у аеропорту Томська
image
Volvo FM Methane Diesel 460
(13 л. газодизель на зрідженому газі)

У 1998-му було розпочато виробництво сімейства вантажівок серії «FM». У позначенні моделі букви мають такі значення:

  • F — із розташуванням кабіни перед двигуном (англ. Forward Cab);
  • M — із кабіною середньої висоти (англ. Medium Height Cab).

Наступними цифрами після позначення є об'єм двигуна в літрах: FM7, FM10 та FM12 із, відповідно, 7-літровими, 10- літровими та 12-літровими двигунами різних модифікацій. В залежності від версії двигунів моделі поділяють на такі модифікації:

FM7 :

  • FM7 250
  • FM7 290
  • FM7 310

FM10 :

  • FM10 320
  • FM10 360

FM12 :

  • FM12 340
  • FM12 380
  • FM12 420

Усі модифікації вантажівок цих серій поділяються на п'ять вагових груп: 18,2—21,0 т (4x2); 26,1—29,0 т (6x2); 26,5—35,0 т (6x4); 32,0—36,0 т (8x2) та 33,0—42,0 т (8x4).

Окрім зазначених модифікацій, вироблялися повноприводні версії із планетарними редукторами в ступицях, із посиленими рамами і підвісками, призначені для роботи в кар'єрах та в умовах бездоріжжя:

Повна маса 22,0 т:

  • FM12 340AWD (4x4);
  • FM12 380AWD (4x4);
  • FM12 420AWD (4x4);

Повна маса 35,0 т:

  • FM12 340AWD (6x6);
  • FM12 380AWD (6x6);
  • FM12 420AWD (6x6)

У 2001 розпочалося виробництво нових версій FM9 із новим 9-літровим двигуном D9A. Разом із тим, продовжувалося виробництво версій FM12 із модифікованим 12-літровим двигуном D12D. В залежності від версії двигунів основними моделями були:

З двигунами D9A :

  • FM9 300
  • FM9 340
  • FM9 380

З двигунами D12D :

  • FM12 460

Починаючи з 2005-го наступну генерацію вантажівок цих серій оснастили новим 13-літровим та більш сучасним 11-літровим двигунами.

У 2007 на заміну двигуну D13A прийшов модернізований D13B. Модернізації зазнали і вантажівки цієї серії та системи управління двигуном та шкідливими і токсичними викидами. В залежності від версії двигунів моделі поділяються на такі основні модифікації:

З двигунами D13A :

  • FM 380
  • FM 420
  • FM 460
  • FM 480

З двигунами D11 :

  • FM 330
  • FM 370
  • FM 410
  • FM 450

З двигунами D13B (з 2007):

  • FM 380
  • FM 420
  • FM 460
  • FM 500 (опція)

У 2010-му році в Ганновері був представлений Volvo FM Methane Diesel із 13-літровим двигуном потужністю 460 к. с., який працює на зрідженому природному газі. Двигун також може працювати і на дизельному паливі без подачі газу.

Серія FMX

Докладніше: Volvo FMX
image
Volvo FMX 460 (8x4)
image
Volvo FMX 540 (10x4)

У 2010-му було продемонстровано «екстремальну» версію вантажівок FMX, розроблених на базі повноприводних FM AWD. Нова версія відрізнялася зміцненням конструкції та поліпшенням прохідності, особливо, у позадорожніх умовах, тому що призначалась для роботи на будівництві і в кар'єрах. У позначенні моделі буква F означає, що автомобіль може працювати в екстремальних умовах роботи (англ. Forward control Medium Xtreme).

У першій генерації цієї серії застосовувалися 11-літрові та 13-літрові двигуни D11 та D13C (Євро-5). У другій генерації застосовуються модифіковані версії цих двигунів (Євро-6). В залежності від версій двигунів моделі поділяють на такі модифікації:

З двигунами D13 (Євро-5):

  • FMX 380
  • FMX 420
  • FMX 460
  • FMX 500

З двигунами D11 (Євро-5):

  • FMX 330
  • FMX 370
  • FMX 410
  • FMX 450

З двигунами D13 (Євро-6):

  • FMX 420
  • FMX 460
  • FMX 500
  • FMX 540

З двигунами D11 (Євро-6):

  • FMX 330
  • FMX 370
  • FMX 410
  • FMX 450

На вантажівках серії FMX 460 Methane Diesel встановлюється 13-літрова газо-дизельна версія двигуна, який працює на дизельному паливі та на зрідженому природному газі, і який добре себе зарекомендував на аналогічних версіях FM 460 Methane Diesel. Вантажівки цієї серії мають поліпшені екологічні і економічні характеристики, однак успішне просування їх на ринках обмежується регіонами із наявною мережею газових заправок.

Серія VN

Докладніше: (Volvo VN / VT / VHD) та Volvo VN
image
Volvo VN
image
Volvo VNL (2005)

У 1996 була представлена концептуальна модель вантажівки серії «VN», яка призначалась для американського ринку. Ефективність нової моделі повинна була досягатися за рахунок поєднання зниження власної маси із підвищення вантажопідйомності. У позначенні моделі букви мають такі значення:

  • V — (англ. Volvo).
  • N — із «звичайним» розташуванням кабіни (капотна компоновка) (англ. Normal Control).

До 1997-го автомобілі виготовлялися із двома версіями кабін із спальними місцями, а також, із «денною» версією кабіни. Після 1997 розпочато виробництво інших версій кабін із житловими модулями з підвищеним рівнем комфортності та обладнанням житлового модуля телевізором, мікрохвильовою пічкою, шафою, двома спальними місцями та ін. Версію «VM 770» можна назвати «швидкісним домом на колесах», у якому є навіть сантехніка. Основною версією двигуна був практично ідентичний до «Volvo D12», але, із широким застосуванням американських складових частин.

У 2002 автомобілі почали оснащувати більш компактними та більш екологічними 11-ти та 13-літровими двигунами, подібними до двигунів, які встановлюються на серіях FH і FM, із застосуванням широкої гами американських складових частин, а також, 15-літровий двигун Cummins. Паралельно до основних моделей розпочалося виробництво моделей автомобілів із «короткими» кабінами, які отримали позначення VNM — із капотом «середньої» довжини (англ. Medium). На моделях цієї серії встановлюють компактні 11-ти та 13-літрові двигуни.

Починаючи із 2005-го, на модернізованих автомобілях почали встановлювати новий, спецільно розроблений Volvo, 16-літровий двигун. Кабіни також зазнали модернізації, стали легшими, більш комфортними, більш безпечними, більш ергономічними і більш аеродинамічними. Автомобілі із більш потужним двигунами мають довший у порівнянні із базовими моделями капот і позначення «VNL» (англ. Long).

Серія NH

image
Підготовлений до перегонів Volvo NH16 (потужність двигуна 1600 к. с.)

Автомобілі цієї серії є спорідненими із серіями FM та FH, складові частини яких на 90 % є взаємозамінними. Основною відмінністю є капотні кабіни, уніфіковані із кабінами північноамериканських VN. У позначенні моделі букви мають такі значення:

  • N — із «звичайним» розташуванням кабіни (капотна компоновка) (англ. Normal);
  • H — із високим розташуванням входу в кабіну (англ. High).

Наступними цифрами після позначення є об'єм двигуна в літрах: NH12 та NH16 із, відповідно, 12-літровими та 16-літровими двигунами різних модифікацій.

На моделях NH12 встановлюють двигуни D12C, аналогічні двигунам, що встановлюються на FM12/FH12. В залежності від версії двигунів моделі поділяють на такі модифікації: 380; 420 та 460. Усі модифікації поділяються на дві вагові групи: 20,1 т (4 × 2) та 27,1—32,0 т (6 × 2 або 6 × 4).

Кабіни мають високий вхід, рівну підлогу та виготовляються у трьох виконаннях, у тому числі, і з інтегрованим житловим відсіком.

У 1999 році розпочато виробництво бразильських версій NH у м. Куритиба, які є практично ідентичними, за винятком незначних відмінностей конструкції кабіни власного виробництва за рахунок здешевлення її комплектації. Двигуни та коробки передач — власного виробництва та фірми ZF.

Цікаво знати

У 1989-му році компанія інвестувала значні кошти для надання усім власникам вантажівок і автобусів Volvo можливості цілодобового сервісу на усіх своїх дилерських центрах в усіх країнах світу.

Volvo Truck Corporation стала першим із європейських виробників вантажівок, який завоював японський ринок на постійній основі.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Volvo Trucks


Примітки

  1. [1] [ 25 січня 2012 у Wayback Machine.]. — President Volvo Trucks. (англ.) — Retrieved: 2012-01-09
  2. [2] [ 30 січня 2012 у Wayback Machine.]. — Volvo Trucks Quick Facts. (англ.) — Retrieved: 2012-01-09
  3. . Reuters (англ.). 18 червня 2018. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 1 серпня 2019.
  4. [3] [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]. — Volvo Trucks History. (англ.) — Retrieved: 2012-01-09
  5. . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 8 грудня 2015.
  6. . Volvo. 9 February 2001. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 29 листопада 2013.
  7. . Volvo.com. Архів оригіналу за 20 червня 2011. Процитовано 12 червня 2009.
  8. . BBC News. BBC. 20 February 2007. Архів оригіналу за 19 березня 2007. Процитовано 29 листопада 2013.
  9. . automotiveworld.com. 24 червня 2008. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 5 травня 2009.
  10. . Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
  11. . Volvo. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 грудня 2015.

Посилання

Volvo — Lastbilarna igår och idag av Christer Olsson, 1987. (швед.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Volvo Trucks shved Volvo Lastvagnar mizhnarodnij virobnik vantazhivok zi shtab kvartiroyu u m Geteborg vlasnikom yakogo ye Volvo Group Stanom na 2016 ye drugim u sviti za obsyagami virobnictva mizhnarodnim virobnikom i postachalnikom komercijnih transportnih zasobiv Osnovna produkciya vantazhivki serednoyi i velikoyi vantazhnosti kategorij N2 ta N3 shasi visokopotuzhni dizelni dviguni ta skladovi chastini do nih Volvo Truck CorporationLogotipTipakcionerne tovaristvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyaAktiebolagGaluzavtomobilna promislovistSpecializaciyaavtomobilebuduvannyaZasnovano1928Shtab kvartiraGeteborg ShveciyaTeritoriya diyalnostiuves svitKlyuchovi osobiKlaus Nilsson prezident Produkciyavantazhivki dizelni dviguni shasiVlasnik i Volvo GroupSpivrobitniki18 997 2011 Holdingova kompaniyaVolvo GroupDochirni kompaniyiRenault Trucks Mack Trucks i dVolvo Trucks Volvo Truck Corporation u Vikishovishi Volvo LV40 1928 Volvo LV63 1929 Volvo LV 71D 1934 Volvo LV 76 1936 Volvo LV127 1943 Volvo LV475 1965 Volvo LV495 Titan 1965 Holding Volvo Group takozh volodiye torgovelnimi markami Volvo Renault Mack ta UD Nissan Diesel U 2017 roci kitajska kompaniya Geely pridbala 14 akcij Volvo Trucks Osnovni istorichni vihiFaktichno istoriya kompaniyi Volvo Truck Corporation rozpochalasya vlitku 1927 go roku vid momentu vigotovlennya pershoyi vantazhivki na shasi pershogo vidkritogo legkovogo avtomobilya Volvo OV 4 Vantazhivki otrimali poznachennya LV vid nazvi vantazhivka shvedskoyu shved LastVagnar Formalnoyu datoyu zasnuvannya kompaniyi Volvo Truck Corporation vvazhayetsya 19 lyutogo 1928 koli persha vantazhivka seriyi LV Series 1 iz zavodskim nomerom 2 vijshla iz zavodu i cogo zh dnya bula prodana pershomu kliyentovi Avtomobil osnashuvavsya 4 cilindrovim 2 0 litrovim benzinovim dvigunom potuzhnistyu 28 k s Avtomobili ciyeyi seriyi skladali na tomu zh zavodi ta na tih zhe virobnichih liniyah sho i legkovi Volvo OV 4 Zavdyachuyuchi uspishnomu poyednannyu cina yakist vantazhivki mali velikij uspih i vzhe do lita bulo prodano blizko 500 avto Avtomobili pershoyi seriyi mali suttyevij nedolik dlya umov togochasnogo shvedskogo bezdorizhzhya U silskij miscevosti praktichno usi dorogi buli prokladeni parokinnimi vozami chi brichkami j zazvichaj buli dvoma dostatno glibokimi koliyami sho protoptani kinskimi kopitami j rozbiti derev yanimi kolesami Vantazhni avtomobili vigotovleni na bazi legkovih Volvo OV 4 mali zavuzku dlya takih dorig koliyu U avtomobilyah 2 yi i nastupnih serij cej nedolik bulo vrahovano sho znachno pidnyalo populyarnist vantazhivok u silskih miscevostyah Velikoyu populyarnistyu u zamovnikiv koristuvalisya shasi Popri visoku yakist zavodskih kabin yaki vigotovlyav dlya Volvo storonnij virobnik zamovniki nadavali perevagu shasi i buduvali na nomu vse sho bazhali vid prostih sidin do kritih chi povnistyu zakritih kabin Populyarnistyu takozh koristuvalisya shasi i u virobnikiv nevelikih avtobusiv yaki montuvali na nomu derev yanij avtobusnij salon obshitij metalevimi listami Najbilsh uspishnoyu modellyu serij LV 20 h rokiv bula Volvo LV63 1929 She vid 1927 kompaniya spivpracyuvala iz virobnikom dviguniv Pentaverken yakij rozroblyav ta vigotovlyav porshnevi dviguni vnutrishnogo zgoryannya riznogo priznachennya u tomu chisli i dlya avtomobiliv Volvo i yakij vzhe u 1935 stav vlasnistyu Volvo zminivshi nazvu na Volvo Penta ne pripinyayuchi virobnictvo chovnovih dviguniv ta dviguniv inshogo priznachennya Modifikaciya vdoskonalennya rozroblennya ta osvoyennya novih modelej i modifikacij avtomobiliv 30 ih rokiv pov yazani iz zbilshennyam vantazhnosti avtomobiliv ta pidvishennyam yih prohidnosti na zasnizhenih dorogah sho potrebuvalo zastosuvannya bilsh potuzhnih i ekonomichnih dviguniv Kompaniya uhvalila rishennya zastosovuvati dviguni Gesselmana pochinayuchi z 1933 Takij dvigun buv vseyadnim i pracyuvav na benzini ta dizelnomu palivi i mig zastosovuvati bilsh deshevi paliva gas mazut solyaru Dviguni vazhko bulo zapustiti osoblivo u holodnu poru roku odnak dosvidcheni vodiyi legko spravlyalisya iz ciyeyu problemoyu Zvazhayuchi na zagrozu vtorgnennya zbrojnih sil gitlerivskoyi Nimechchini kompaniya u 1937 mu rozpochala rozroblennya ta virobnictvo transportnih zasobiv vijskovogo priznachennya Do nih nalezhat pozashlyahoviki TVA ta TVB iz nezalezhnoyu pidviskoyu usih kolis z kolisnoyu formuloyu 6 4 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni kompaniya pristosuvala dviguni svoyih vantazhivok do roboti na derevnomu gazi osnastivshi avtomobili transportnimi gazogeneratorami U 1946 roci na modelyah seriyi LV bulo zastosovano dizelni dviguni Pershoyu bula model LV29 C V z dizelnim dvigunom iz vporskuvannyam u peredkameru U 1956 roci na modelyah serij L36 ta L37 bulo zastosovano dizelni dviguni iz bezposerednim vporskuvannyam Na pochatku 1969 go buv Volvo Truck division viokremivsya yak okremij pidrozdil kompaniyi Volvo sho mozhna vvazhati yuridichnoyu datoyu stvorennya ninishnoyi kompaniyi Volvo Truck Corporation V 1974 bulo zakladeno skladalnij zavod vantazhivok ta avtobusiv u m Irvin obl Pivnichnij Ejrshir sho poblizu Glazgo Shotlandiya U 1981 kompaniya pridbala aktivi amerikanskoyi kompaniyi yaka na toj chas stala neplatospromozhnoyu i nalagodila virobnictvo vantazhivok iz kabinoyu roztashovanoyu nad dvigunom angl cab over engine COE dlya kanadskogo rinku Pridbani virobnichi potuzhnosti ta spivpracya iz GMC z prosuvannya produkciyi Volvo na pivnichnoamerikanskij rinok u podalshomu stali fundamentom dlya zasnuvannya Volvo Trucks North America V rezultati reorganizaciyi 1982 go bula ostatochno sformovana struktura dochirnih kompanij takih yak Volvo Car Corporation Volvo Trucks Corporation AB Volvo Bus Corporation Volvo Penta ta inshih sho mozhe vvazhatisya yuridichnoyu datoyu stvorennya suchasnoyi Volvo Trucks Corporation U 2001 kompaniya kupuye Renault Vehicules Industriels razom iz praktichno usima kompaniyami sho yij nalezhali vklyuchayuchi i Mack Trucks i vzhe v 2002 mu zminyuye yiyi nazvu na Renault Trucks U comu zh roci kompaniya Mack Trucks bula perejmenovana na Volvo Powertrain V 2006 kompaniya pridbala 13 akcij yaponskogo avtovirobnika vantazhivok UD Trucks sho na toj chas vhodila do Renault Nissan Alliance Kolishnoyi Nissan Diesel sho ranishe bula pidrozdilom Nissan Motor Co Ltd i stala golovnim yiyi akcionerom a v 2007 mu povnim vlasnikom Osnovni virobniki ta yih roztashuvannyaGeteborg Umeo Cheping Shevde Lindesberg Irvin Trapp Kaluga GentRoztashuvannya virobnikiv vantazhivok Volvo v Yevropi U Shveciyi Shveciya Volvo Truck Corporation Shtab kvartira roztashovana u m Geteborg Zavodi u m Geteborg rajon Tuvi m Umeo len Vesterbotten m Cheping len Vestmanland skladovi transmisij dlya Volvo Powertrain m Lindesberg len Erebru mosti Meritor Za mezhami Shveciyi SShA Volvo Road Machinery vijskovi prichepi mobilni kompresori Shtab kvartira ta osnovni virobnichi potuzhnosti roztashovani u m Moksvil shtat Pivnichna Karolina SShA Volvo Road Machinery prichepi Shtab kvartira ta osnovni virobnichi potuzhnosti roztashovani u m Shippensburg shtat Pensilvaniya SShA Volvo Trucks North America Shtab kvartira roztashovana u m Dublin shtat Virdzhiniya Zavodi u m Dublin shtat Virdzhiniya m Grinsboro shtat Pivnichna Karolina m shtat Merilend proektuvannya ta virobnictvo dviguniv transmisij sistem vidbirannya potuzhnosti tosho Braziliya Volvo do Brasil Veiculos Ltda Shtab kvartira ta osnovni virobnichi potuzhnosti roztashovani u m Kuritiba shtat Parana Braziliya Volvo Equipamentos de Construcao kolisni traktori Shtab kvartira ta osnovni virobnichi potuzhnosti roztashovani u m Kuritiba shtat Parana PAR Volvo Southern Africa Shtab kvartira roztashovana u m Pretoriya Osnovni virobnichi potuzhnosti u m Durban provinciya Natal m Dzhermiston provinciya Gauteng Indiya M s Volvo India Private Limited Shtab kvartira ta osnovni virobnichi potuzhnosti roztashovani u m Bengaluru shtat Karnataka Malajziya Volvo Malaysia Sdn Bhd vantazhivki Shtab kvartira ta osnovni virobnichi potuzhnosti roztashovani u m Shah Alam provinciya Selangor Velika Britaniya Volvo Truck amp Bus Ltd avtobusi ta vantazhivki Shtab kvartira ta osnovni virobnichi potuzhnosti roztashovani u m Irvin obl Pivnichnij Ejrshir Shotlandiya Franciya Volvo Road Machinery prichepi Shtab kvartira ta osnovni virobnichi potuzhnosti roztashovani u m Trapp Rosiya ZAO Volvo Vostok Shtab kvartira roztashovana u m Moskva Osnovni virobnichi potuzhnosti u m Kaluga Belgiya Volvo Europa NV Shtab kvartira ta osnovni virobnichi potuzhnosti roztashovani u m Gent provinciya Shidna FlandriyaOsnovna produkciyaIstorichnij oglyad modelej Volvo LV101 Spetsnosen Gostrij nis 1939 1920 ti LV4 Seriya tip 1 1928 1929 LV4 Seriya tip 2 1928 1930 LV60 1929 1932 1930 ti LV66 1931 1936 LV71 1932 1935 LV76 1934 1940 LV81 1935 1940 LV180 190 Langnos Dovgij nis LV100 Spetsnosen Gostrij nis LV120 140 Rundnosen Sobache rilo TVA ta TVB 1940 vi LV290 Langnos Dovgij nis LV110 120 Spetsnosen Gostrij nis LV150 220 Rundnosen Sobache rilo LV240 Rundnosen Sobache rilo TVC Volvo L3314 Laplander 1963 1950 ti L340 1950 1956 L360 370 Brage Bragi L365 375 Starke Silnij L475 Raske Svift L4751 Raske Tiptop L385 485 Viking Viking L3314 Laplander Laplandec L420 Snabbe Shvidkij L430 Trygge Bezpechnij L395 495 Titan Titan 1960 ti F82 Snabbe Shvidkij F83 Trygge Bezpechnij L360 370 Brage Bragi N84 1965 1978 F84 85 86 Raske Tiptop F88 G88 1965 1977 N86 Viking Viking N88 Titan Titan 1970 ti C303 304 306 F82S 83S Snabbe Shvidkij F89 G89 1965 1977 F4 F6 1975 1986 F6S F7 1978 1986 F10 F12 F16 Globetrotter N7 N10 N12 Volvo VN Volvo Trucks North America 1980 ti CH230 FL4 FL6 1985 1995 FL7 FL10 FL12 1985 1998 FLC 1997 2006 FE6 FE7 Volvo Trucks North America F10 F12 F16 1987 1993 FS10 NL10 NL12 1989 1999 N12 1990 ti FS7 FH12 FH16 1993 2005 FL6 Hybrid 1995 2010 FE42 FE64 Volvo Trucks North America FL12 1996 2006 FM7 FM10 FM12 1998 2001 VN VT Volvo Trucks North America 2000 ni FM9 FM11 FM12 VT Volvo Trucks North America FE Hybrid Volvo Trucks North America FL6 2000 FMX 2010 Seriya FH Dokladnishe Volvo FH Volvo FH12 380 Zolotij Volvo FH16 750 V kinci 1993 go bulo rozpochato virobnictvo simejstva vantazhivok seriyi FH kategoriyi N3 iz novimi 12 litrovim ta zgodom i 16 litrovim dvigunami U poznachenni modeli bukvi mayut taki znachennya F iz roztashuvannyam kabini pered dvigunom angl Forward Cab H iz visokim roztashuvannyam vhodu v kabinu angl High Nastupni pislya poznachennya cifri oznachayut ob yem dviguna v litrah FH12 ta FH16 iz vidpovidno 12 litrovimi ta 16 litrovimi dvigunami riznih modifikacij V zalezhnosti vid versiyi dviguniv modeli podilyayut na taki modifikaciyi FH12 FH12 340 FH12 380 FH12 420 FH12 460 FH16 FH16 540 FH16 600 FH16 610 FH16 660 FH16 680 FH16 700 FH16 750 Kozhna z modifikacij vantazhivok FH12 podilyayetsya na p yat vagovih grup 18 2 21 0 t 4x2 26 1 29 0 t 6x2 26 5 35 0 t 6x4 32 0 36 0 t 8x2 ta 33 0 42 0 t 8x4 Z 1994 go na vantazhivkah seriyi FH bulo zaprovadzheno vstanovlennya transportnoyi informacijnoyi sistemi Dynafleet yaka daye zmogu yiyi koristuvachevi pereglyadati znachennya ryadu parametriv v rezhimi realnogo chasu u tomu chisli koordinat potochnogo misceznahodzhennya transportnogo zasobu vklyuchayuchi geografichni dovgotu ta shirotu visotu nad rivnem morya polozhennya na karti miscevosti potochni znachennya pokaznikiv zabrudnennya povitrya trivalosti roboti vodiyiv intervaliv tehnichnogo obslugovuvannya tosho Pochinayuchi iz 1998 go vantazhivki seriyi FH rozpochali zbirati i v Braziliyi Dviguni D12C dlya brazilskih FH ta NH takozh pochali viroblyati u Braziliyi dlya chogo specialno buv sporudzhenij zavod dviguniv Okrim cogo bulo organizovane virobnictvo kabin dlya modelej cih serij U 2005 bulo zaprovadzheno novij modifikovanij 13 litrovij dvigun D13A Ostanni modifikaciyi vantazhivok FH osnashuyut dvigunami D13C ta D13K yaki zadovolnyayut vimogi shodo obmezhennya shkidlivih i toksichnih vikidiv na rivni Yevro 5 ta Yevro 6 Zalezhno vid dviguniv rozriznyayut taki osnovni modifikaciyi FH420 FH460 FH500 ta FH540 Seriya FL Volvo FL6 Volvo FL250 Volvo FL280 Dokladnishe Volvo FL U 1985 mu bulo rozpochato virobnictvo simejstva nizkoramnih vantazhivok seriyi FL U poznachenni modeli bukvi mayut taki znachennya F z roztashuvannyam kabini pered dvigunom angl Forward Cab L z nizkim roztashuvannyam rivnya kabini angl Low lewel Cab Simejstvo vantazhivok FL kategorij N2 ta N3 z povnoyu masoyu vid 7 5 do 26 tonn podilyayutsya na chotiri osnovnih grupi 7 5 12 t 12 15 t 16 19 t ta 26 t Kozhna iz grup takozh podilyayetsya na ryad pidgrup za tiporozmirom shasi i ram v zalezhnosti vid priznachennya Dlya shasi priznachenih dlya montuvannya specialnih kuzoviv smittyevoziv samoskidiv tosho ta dlya zastosuvannya u vnutrishnih miskih perevezennyah peredbacheno vstanovlennya perednih mostiv iz mozhlivistyu povorotu kerovanih kolis na kut do 52 Na avtomobilyah vstanovlyuyutsya tri tipi kabin zvichajna korotka dovzhinoyu 1657 mm podovzhena iz spalnim miscem dovzhinoyu 2002 mm ta zdvoyena kabina iz dvoma ryadami sidin Na avtomobilyah virobnictva pislya 1996 go pochali vstanovlyuvati obladnannya ta programne zabezpechennya transportnoyi informacijnoyi sistemi Dynafleet 2 0 yaka vikonuye ryad funkcij nadayuchi mozhlivist kliyentu cherez merezhu Internet vidstezhuvati peresuvannya svogo vantazhu v rezhimi realnogo chasu Osnovni grupi rannih modelej FL 4 iz shirinoyu kabini 2 3 m FL 6 iz shirinoyu kabini 2 3 m FL 7 iz shirinoyu kabini 2 5 m FL 10 iz shirinoyu kabini 2 5 m U 1997 poyavilas najmensha model FLC povnoyu masoyu 7 5 tonn Osnovni grupi modelej avtomobiliv pershoyi generaciyi FL 180 iz povnoyu masoyu vid 7 5 do 19 tonn ta kolisnoyu formuloyu 4 2 FL 220 iz povnoyu masoyu vid 12 do 26 tonn ta kolisnimi formulami 4 2 i 6 4 FL 250 iz povnoyu masoyu vid 12 do 26 tonn ta kolisnimi formulami 4 2 i 6 4 Osnovni grupi modelej avtomobiliv drugoyi generaciyi FL 240 FL 260 FL 280 FL 290 Seriya FE Volvo FE Hybrid Volvo Trucks North America Dokladnishe Volvo FE V Spoluchenih Shtatah Ameriki najbilsh populyarnimi buli versiyi FL 6 ta FL 7 u tak zvanomu ekonomnomu vikonanni angl Economy u yakih zastosovuvalis bilsh deshevi amerikanski komplektuyuchi vklyuchayuchi dviguni Cummins Caterpillar i Detroit Diesel Modeli otrimali modifikovani poznachennya FE6 ta FE7 U 1990 na zminu cim modelyam prijshli vantazhivki FE42 ta FE64 Poznachennya rozshifrovuyetsya yak kabina pered dvigunom keruvannya poperedu ekonomnij variant angl Forward Control Economy 42 oznachaye kolisnu formulu 4 2 a 64 6 4 Tyagach otrimav poznachennya FE42T Druga generaciya avtomobiliv seriyi FE rozroblena dlya rinkiv Yevropi blizkogo Shodu ta Avstraliyi vklyuchaye vantazhivki tyagachi ta shasi osnasheni dvigunami Deutz z mehanichnimi ZF ta avtomatichnimi transmisiyami Allison Na shasi peredbacheno montuvati specialne obladnannya smittyevozi samoskidi tosho Peredbachene vstanovlennya troh tipiv kabin denna kabina komfortna kabina iz spalnim miscem ta spalna kabina pidvishenogo komfortu Rezultatom prodovzhennya stvorennya i vdoskonalennya tehnologij gibridnih avtomobiliv zapochatkovanih na FL6 Hybryd she u 1995 stala onovlena FE Hybryd virobnictvo yakoyi rozpochato u 2010 Seriya FM Dokladnishe Volvo FM Volvo FM12 340 Volvo FM9 380 Volvo FM 330 u aeroportu Tomska Volvo FM Methane Diesel 460 13 l gazodizel na zridzhenomu gazi U 1998 mu bulo rozpochato virobnictvo simejstva vantazhivok seriyi FM U poznachenni modeli bukvi mayut taki znachennya F iz roztashuvannyam kabini pered dvigunom angl Forward Cab M iz kabinoyu serednoyi visoti angl Medium Height Cab Nastupnimi ciframi pislya poznachennya ye ob yem dviguna v litrah FM7 FM10 ta FM12 iz vidpovidno 7 litrovimi 10 litrovimi ta 12 litrovimi dvigunami riznih modifikacij V zalezhnosti vid versiyi dviguniv modeli podilyayut na taki modifikaciyi FM7 FM7 250 FM7 290 FM7 310 FM10 FM10 320 FM10 360 FM12 FM12 340 FM12 380 FM12 420 Usi modifikaciyi vantazhivok cih serij podilyayutsya na p yat vagovih grup 18 2 21 0 t 4x2 26 1 29 0 t 6x2 26 5 35 0 t 6x4 32 0 36 0 t 8x2 ta 33 0 42 0 t 8x4 Okrim zaznachenih modifikacij viroblyalisya povnoprivodni versiyi iz planetarnimi reduktorami v stupicyah iz posilenimi ramami i pidviskami priznacheni dlya roboti v kar yerah ta v umovah bezdorizhzhya Povna masa 22 0 t FM12 340AWD 4x4 FM12 380AWD 4x4 FM12 420AWD 4x4 Povna masa 35 0 t FM12 340AWD 6x6 FM12 380AWD 6x6 FM12 420AWD 6x6 U 2001 rozpochalosya virobnictvo novih versij FM9 iz novim 9 litrovim dvigunom D9A Razom iz tim prodovzhuvalosya virobnictvo versij FM12 iz modifikovanim 12 litrovim dvigunom D12D V zalezhnosti vid versiyi dviguniv osnovnimi modelyami buli Z dvigunami D9A FM9 300 FM9 340 FM9 380 Z dvigunami D12D FM12 460 Pochinayuchi z 2005 go nastupnu generaciyu vantazhivok cih serij osnastili novim 13 litrovim ta bilsh suchasnim 11 litrovim dvigunami U 2007 na zaminu dvigunu D13A prijshov modernizovanij D13B Modernizaciyi zaznali i vantazhivki ciyeyi seriyi ta sistemi upravlinnya dvigunom ta shkidlivimi i toksichnimi vikidami V zalezhnosti vid versiyi dviguniv modeli podilyayutsya na taki osnovni modifikaciyi Z dvigunami D13A FM 380 FM 420 FM 460 FM 480 Z dvigunami D11 FM 330 FM 370 FM 410 FM 450 Z dvigunami D13B z 2007 FM 380 FM 420 FM 460 FM 500 opciya U 2010 mu roci v Gannoveri buv predstavlenij Volvo FM Methane Diesel iz 13 litrovim dvigunom potuzhnistyu 460 k s yakij pracyuye na zridzhenomu prirodnomu gazi Dvigun takozh mozhe pracyuvati i na dizelnomu palivi bez podachi gazu Seriya FMX Dokladnishe Volvo FMX Volvo FMX 460 8x4 Volvo FMX 540 10x4 U 2010 mu bulo prodemonstrovano ekstremalnu versiyu vantazhivok FMX rozroblenih na bazi povnoprivodnih FM AWD Nova versiya vidriznyalasya zmicnennyam konstrukciyi ta polipshennyam prohidnosti osoblivo u pozadorozhnih umovah tomu sho priznachalas dlya roboti na budivnictvi i v kar yerah U poznachenni modeli bukva F oznachaye sho avtomobil mozhe pracyuvati v ekstremalnih umovah roboti angl Forward control Medium Xtreme U pershij generaciyi ciyeyi seriyi zastosovuvalisya 11 litrovi ta 13 litrovi dviguni D11 ta D13C Yevro 5 U drugij generaciyi zastosovuyutsya modifikovani versiyi cih dviguniv Yevro 6 V zalezhnosti vid versij dviguniv modeli podilyayut na taki modifikaciyi Z dvigunami D13 Yevro 5 FMX 380 FMX 420 FMX 460 FMX 500 Z dvigunami D11 Yevro 5 FMX 330 FMX 370 FMX 410 FMX 450 Z dvigunami D13 Yevro 6 FMX 420 FMX 460 FMX 500 FMX 540 Z dvigunami D11 Yevro 6 FMX 330 FMX 370 FMX 410 FMX 450 Na vantazhivkah seriyi FMX 460 Methane Diesel vstanovlyuyetsya 13 litrova gazo dizelna versiya dviguna yakij pracyuye na dizelnomu palivi ta na zridzhenomu prirodnomu gazi i yakij dobre sebe zarekomenduvav na analogichnih versiyah FM 460 Methane Diesel Vantazhivki ciyeyi seriyi mayut polipsheni ekologichni i ekonomichni harakteristiki odnak uspishne prosuvannya yih na rinkah obmezhuyetsya regionami iz nayavnoyu merezheyu gazovih zapravok Seriya VN Dokladnishe Volvo VN VT VHD ta Volvo VN Volvo VN Volvo VNL 2005 U 1996 bula predstavlena konceptualna model vantazhivki seriyi VN yaka priznachalas dlya amerikanskogo rinku Efektivnist novoyi modeli povinna bula dosyagatisya za rahunok poyednannya znizhennya vlasnoyi masi iz pidvishennya vantazhopidjomnosti U poznachenni modeli bukvi mayut taki znachennya V angl Volvo N iz zvichajnim roztashuvannyam kabini kapotna komponovka angl Normal Control Do 1997 go avtomobili vigotovlyalisya iz dvoma versiyami kabin iz spalnimi miscyami a takozh iz dennoyu versiyeyu kabini Pislya 1997 rozpochato virobnictvo inshih versij kabin iz zhitlovimi modulyami z pidvishenim rivnem komfortnosti ta obladnannyam zhitlovogo modulya televizorom mikrohvilovoyu pichkoyu shafoyu dvoma spalnimi miscyami ta in Versiyu VM 770 mozhna nazvati shvidkisnim domom na kolesah u yakomu ye navit santehnika Osnovnoyu versiyeyu dviguna buv praktichno identichnij do Volvo D12 ale iz shirokim zastosuvannyam amerikanskih skladovih chastin U 2002 avtomobili pochali osnashuvati bilsh kompaktnimi ta bilsh ekologichnimi 11 ti ta 13 litrovimi dvigunami podibnimi do dviguniv yaki vstanovlyuyutsya na seriyah FH i FM iz zastosuvannyam shirokoyi gami amerikanskih skladovih chastin a takozh 15 litrovij dvigun Cummins Paralelno do osnovnih modelej rozpochalosya virobnictvo modelej avtomobiliv iz korotkimi kabinami yaki otrimali poznachennya VNM iz kapotom serednoyi dovzhini angl Medium Na modelyah ciyeyi seriyi vstanovlyuyut kompaktni 11 ti ta 13 litrovi dviguni Pochinayuchi iz 2005 go na modernizovanih avtomobilyah pochali vstanovlyuvati novij specilno rozroblenij Volvo 16 litrovij dvigun Kabini takozh zaznali modernizaciyi stali legshimi bilsh komfortnimi bilsh bezpechnimi bilsh ergonomichnimi i bilsh aerodinamichnimi Avtomobili iz bilsh potuzhnim dvigunami mayut dovshij u porivnyanni iz bazovimi modelyami kapot i poznachennya VNL angl Long Seriya NH Pidgotovlenij do peregoniv Volvo NH16 potuzhnist dviguna 1600 k s Avtomobili ciyeyi seriyi ye sporidnenimi iz seriyami FM ta FH skladovi chastini yakih na 90 ye vzayemozaminnimi Osnovnoyu vidminnistyu ye kapotni kabini unifikovani iz kabinami pivnichnoamerikanskih VN U poznachenni modeli bukvi mayut taki znachennya N iz zvichajnim roztashuvannyam kabini kapotna komponovka angl Normal H iz visokim roztashuvannyam vhodu v kabinu angl High Nastupnimi ciframi pislya poznachennya ye ob yem dviguna v litrah NH12 ta NH16 iz vidpovidno 12 litrovimi ta 16 litrovimi dvigunami riznih modifikacij Na modelyah NH12 vstanovlyuyut dviguni D12C analogichni dvigunam sho vstanovlyuyutsya na FM12 FH12 V zalezhnosti vid versiyi dviguniv modeli podilyayut na taki modifikaciyi 380 420 ta 460 Usi modifikaciyi podilyayutsya na dvi vagovi grupi 20 1 t 4 2 ta 27 1 32 0 t 6 2 abo 6 4 Kabini mayut visokij vhid rivnu pidlogu ta vigotovlyayutsya u troh vikonannyah u tomu chisli i z integrovanim zhitlovim vidsikom U 1999 roci rozpochato virobnictvo brazilskih versij NH u m Kuritiba yaki ye praktichno identichnimi za vinyatkom neznachnih vidminnostej konstrukciyi kabini vlasnogo virobnictva za rahunok zdeshevlennya yiyi komplektaciyi Dviguni ta korobki peredach vlasnogo virobnictva ta firmi ZF Cikavo znatiU 1989 mu roci kompaniya investuvala znachni koshti dlya nadannya usim vlasnikam vantazhivok i avtobusiv Volvo mozhlivosti cilodobovogo servisu na usih svoyih dilerskih centrah v usih krayinah svitu Volvo Truck Corporation stala pershim iz yevropejskih virobnikiv vantazhivok yakij zavoyuvav yaponskij rinok na postijnij osnovi Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Volvo Trucks Volvo Group Volvo Car Corporation Volvo Penta Renault Trucks SAS Mack Trucks Inc UD Trucks CorporationPrimitki 1 25 sichnya 2012 u Wayback Machine President Volvo Trucks angl Retrieved 2012 01 09 2 30 sichnya 2012 u Wayback Machine Volvo Trucks Quick Facts angl Retrieved 2012 01 09 Reuters angl 18 chervnya 2018 Arhiv originalu za 1 serpnya 2019 Procitovano 1 serpnya 2019 3 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Volvo Trucks History angl Retrieved 2012 01 09 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 8 grudnya 2015 Volvo 9 February 2001 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 29 listopada 2013 Volvo com Arhiv originalu za 20 chervnya 2011 Procitovano 12 chervnya 2009 BBC News BBC 20 February 2007 Arhiv originalu za 19 bereznya 2007 Procitovano 29 listopada 2013 automotiveworld com 24 chervnya 2008 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2012 Procitovano 5 travnya 2009 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2019 Procitovano 5 lyutogo 2019 Volvo Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 8 grudnya 2015 PosilannyaVolvo Lastbilarna igar och idag av Christer Olsson 1987 ISBN 91 86442 76 7 shved

Дата публікації:
Топ